Підготовка майбутніх фахівців початкової освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради

Підготовка майбутніх фахівців початкової освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти

Бабакіна Оксана Олексіївна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту

Анотація

У статті досліджено, проаналізовано та висвітлено проблему підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Констатовано, що інклюзивна освіта передбачає, що майбутні вчителі повинні всебічно володіти знаннями про специфіку розвитку дітей з особливими освітніми потребами, вміти здійснювати корекційні заходи в умовах закладів загальної середньої освіти. Важливою умовою підготовки майбутніх фахівців початкової освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти стає комплекс спеціальних психолого- педагогічних знань, умінь та навичок, особистісних якостей, стратегій і тактики поведінки, стереотипів й установок, які дозволяють запроваджувати й використовувати ефективні педагогічні технології навчання й виховання різних категорій дітей з особливими потребами та сприяють формуванню готовності майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Відтак, ключовим аспектом успішного впровадження інклюзивної освіти є формування професіоналізму майбутнього педагога в умовах інклюзивної освіти. Інклюзивна компетентність є однією з найважливіших якостей сучасного педагога, яка дозволить йому вільно та впевнено почуватися в інклюзивному загальноосвітньому просторі, допоможе зробити процес інклюзивного навчання більш ефективнішим і продуктивнішим. Фундаментом професійно-теоретичної підготовки вчителя є знання здобуті в процесі вивчення певних освітніх компонентів.

Схарактеризовано, що підготовка майбутніх фахівців початкової освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти потребує постійного вдосконалення і повинна здійснюватися із урахуванням усіх освітніх трендів. Необхідно систематично удосконалювати наповнення змісту освітнього процесу, освітньо-професійних програм, навчальних планів, силабусів освітніх компонентів, методів та форм організації навчання питаннями інклюзивної освіти та напрямів професійної діяльності вчителя початкової школи в умовах інклюзивної освіти; займатись розробленням і впровадженням вибіркових освітніх компонентів із проблем інклюзивної освіти; здійснювати неперервну теоретичну та практичну підготовку майбутніх фахівців початкової освіти до роботи в умовах інклюзивної освіти.

Ключові слова: інклюзивна освіта, інклюзивне освітнє середовище, інклюзивна компетентність педагога, готовність майбутніх фахівців початкової освіти до впровадження інклюзивної освіти, професійна діяльність в умовах інклюзивної освіти.

Babakina Oksana Oleksiyivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Educational Management, Municipal institution "Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy" of the Kharkiv Regional Council, Kharkiv

TRAINING OF FUTURE PRIMARY EDUCATION SPECIALISTS TO PROFESSIONAL ACTIVITY IN THE CONDITIONS OF INCLUSIVE EDUCATION

Abstract

The article researches, analyzes and highlights the problem of training future primary school teachers for professional activity in the conditions of inclusive education. It was established that inclusive education requires that future teachers should have comprehensive knowledge of the specifics of the development of children with special educational needs, be able to implement corrective measures in the conditions of general secondary education institutions. The complex of special psychological and pedagogical knowledge, skills and abilities, personal qualities, strategies and tactics of behavior, stereotypes and attitudes that make it possible to introduce and use effective pedagogical technologies of teaching and education of various categories of children with special needs and contribute to the formation of the readiness of future teachers for professional activity in the conditions of inclusive education. Therefore, the key aspect of the successful implementation of inclusive education is the formation of the professionalism of the future teacher in the conditions of inclusive education. Inclusive competence is one of the most important qualities of a modern teacher, which will allow him to feel free and confident in the inclusive general education space, will help make the process of inclusive education more effective and productive. The foundation of a teacher's professional and theoretical training is the knowledge gained in the process of studying certain educational components.

It is characterized that the preparation of future primary education specialists for professional activities in the conditions of inclusive education requires constant improvement and should be carried out taking into account all educational trends. It is necessary to systematically improve the content of the educational process,

educational and professional programs, curricula, syllabi of educational components, methods and forms of organization of education with issues of inclusive education and areas of professional activity of a primary school teacher in the conditions of inclusive education; engage in the development and implementation of selective educational components on the problems of inclusive education; to carry out continuous theoretical and practical training of future primary education specialists to work in the conditions of inclusive education.

Keywords: inclusive education, inclusive educational environment, inclusive competence of the teacher, readiness of future primary education specialists to implement inclusive education, professional activity in the conditions of inclusive education.

Постановка проблеми. Сучасні підходи до освіти дітей з особливими потребами дозволяють розглядати спеціальну підготовку майбутнього педагога як невід'ємну складову освітнього простору. Важливою умовою підготовки майбутніх фахівців початкової освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти стає комплекс спеціальних психолого-педагогічних знань, умінь та навичок, особистісних якостей, стратегій і тактики поведінки, стереотипів й установок, які дозволяють запроваджувати й використовувати ефективні педагогічні технології навчання й виховання різних категорій дітей з особливими потребами та сприяють формуванню готовності майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти [11].

Сучасний фахівець початкової освіти повинен усвідомлювати, що йому доведеться працювати в умовах нестабільного розвитку системи освіти, яка переживає радикальні зміни, що торкаються усіх її сфер. Однією із таких змін є впровадження інклюзивної освіти. Сьогодні вже не достатньо володіти інформацією про досвід її реалізації за кордоном, необхідно бути компетентним в інклюзивній педагогіці, організації інклюзивного освітнього простору, здатним до впровадження інновацій в освіті, володіти методикою тьюторства, коучингу, бути фасилітатором, модератором у формуванні індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти [10, c. 127-128].

Відтак, ключовим аспектом успішного впровадження інклюзивної освіти є формування професіоналізму майбутнього педагога в умовах інклюзивної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням інклюзивної освіти займалася низка авторів, які розглядали різні її аспекти, а саме: філософія інклюзивної освіти та концептуальні аспекти інклюзивної освіти (Б. Гершунський,І. Зязюн, В. Кремінь, Н. Кузьміна, Н. Софій, Ю. Найда та ін.); вивчення проблем інклюзивного навчання та впровадження його в освітній простір (В. Бондар, Л. Даниленко, Е. Даніелс, М. Деркач, В. Засенко, А. Колупаєва, П. Таланчук та ін.); особливості підготовки кадрів для освітнього інклюзивного середовища та їх діяльність в умовах масової школи (В. Засенко,С. Миронова, О. Хохліна, Т. Сак, В. Синьов, К. Островська, О. Таранченко, О. Федоренко, А. Шевцов, М. Шеремет та ін.).

Мета статті. Дослідити, проаналізувати та висвітлити проблему підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

Виклад основного матеріалу. Актуальність проблеми інклюзивної освіти пов'язана насамперед з тим, що число дітей, які потребують корекційного навчання, неухильно зростає. С. Семак вважає, що інклюзія не тільки розвиває особистісні здібності, сприяє адаптації, соціалізації, самосвідомості, комунікативному, психологічному чи соціальному досвіду, це дає можливість жити в гармонії, не віддаляючись від суспільства та не відчуваючи відчуження [9].

У ЗУ «Про освіту» схарактеризовано, що: «інклюзивна освіта - це гарантована державою система освітніх послуг, заснована на принципі недискримінації з урахуванням людського різноманіття, ефективної участі та включення в освітній процес усіх його учасників»; «інклюзивне освітнє середовище - це сукупність умов, методів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку учнів з урахуванням їх потреб і можливостей» [8].

Основна ідея інклюзії, на думку А. Колупаєвої, полягає у тому, що людина не повинна пристосовуватися до соціальних, соціальних, економічних умов, а навпаки - суспільство має створювати умови для задоволення особливих потреб особистості. Наявність порушень не визначає меж людського життя. Метою цієї моделі соціальної поведінки є: автономія, участь у суспільній діяльності, побудова системи соціальних відносин, соціальне прийняття всього без кордонів, індивідів» [4, с. 10].

Таким чином, інклюзивна освіта є гнучкою та індивідуалізованою системою освіти дітей з особливими потребами. Інклюзивна освіта створює педагогічне середовище, яке відповідає потребам і можливостям кожної окремої дитини, незалежно від особливостей психіатричного розвитку.

У працях В. Шевченко знаходимо положення, загальні для всіх визначень інклюзивної освіти: інклюзивна освіта базується на підході, заснованому на гарантуванні права на освіту для всіх дітей, у тому числі дітей із соціально незахищених верств населення; сприйняття індивідуальних відмінностей учнів як корисного ресурсу, а не як проблеми; займає найбільш змістовну участь у навчальному процесі, а не лише фізичну присутність у класі; наявне виявлення та усунення бар'єрів (фізичних, інформаційних, інституційних та негативних та упереджених) [12].

Отже, інклюзивна освіта передбачає, що майбутні вчителі повинні всебічно володіти знаннями про специфіку розвитку дітей з особливими освітніми потребами, вміти здійснювати корекційні заходи в умовах закладів загальної середньої освіти, тобто, бути компетентними до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти [12].

Сучасні підходи до освіти дітей з особливими потребами дозволяють розглядати спеціальну підготовку майбутніх учителів як невід'ємну складову освітнього простору. Важливими аспектом у процесі підготовки майбутніх фахівців початкової освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти є формування у них професійної компетентності. Адже, професійна компетентність вчителя - це результат творчої професійної діяльності та інтегрований показник особистісно-діяльнісної сутності педагога. Поняття професійної компетентності виражає єдність теоретичної та практичної готовності вчителя здійснювати педагогічну діяльність і характеризує його професіоналізм.

Професійним стандартом за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» [7] визначено перелік професійних компетентностей вчителя початкових класів. Серед переліку є інклюзивна.

Незаперечним є той факт, що інклюзивна компетентність є однією з найважливіших якостей сучасного педагога, яка дозволить йому вільно та впевнено почуватися в інклюзивному загальноосвітньому просторі, допоможе зробити процес інклюзивного навчання більш ефективнішим і продуктивнішим.

За Професійним стандартом інклюзивна компетентність педагога передбачає оволодіння здатністю створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища; здатністю до педагогічної підтримки осіб з особливими освітніми потребами; здатністю забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного здобувача освіти, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів [6].

Отже, суть інклюзивної компетентності педагога як інтегративно- особистісної якості, вимагає сформованості спеціальних інклюзивних умінь. До таких умінь ми відносимо наступні: діагностичні; орієнтаційно- прогностичні; конструктивно-проектуальні; організаційні; інформаційно- пояснювальні;, комунікативні; аналітико-корективні; дослідницько-творчі.

Сучасна дослідниця З. Ленів зазначає, що «ключовими факторами на шляху до прогресивного втілення інклюзивної моделі навчання є відповідна фахова підготовка фахівців для роботи з дітьми з особливими потребами, наявність відповідного спеціального, методично обґрунтованого програмного забезпечення, яке б сприяло підтримці здобувачів освіти з особливими потребами у ЗЗСО» [5, с. 121]. початкова освіта інклюзивний особливий

О. Бабакова стверджує, що особливу роль у готовності педагога до роботи в умовах інклюзивної освіти відіграють його професійно значущі психологічні якості. Готовність до інклюзивного процесу полягає не лише у наявності нового методичного матеріалу, матеріальної бази, а і у моральній, психологічній готовності педагога до роботи із дітьми з особливими потребами. Тому важливо, щоб вони адекватно ставились до стереотипів педагогічного супроводу дітей з ООП.

Дослідниці І. Калініченко та Т. Невмержицька визначають психологічну готовність педагогів до інклюзивного навчання дітей з ООП як «комплексне утворення ціннісних орієнтацій та якостей особистості, що забезпечують мотиваційну готовність педагога до взаємодії з дітьми з ООП, його здатність до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти». Показниками психологічної готовності педагогів до інклюзивного навчання є толерантне ставлення до людей з проблемами у розвитку, високий рівень емпатії, перевага установок на альтруїзм та працю та сформованість уявлень про форми, методи і засоби роботи з дітьми з особливими освітніми потребами [3].

Поділяємо думку О. Бабакової [1] про те, що важливими аспектом у процесі підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах інклюзивної освіти є формування у них професійних якостей, а саме: професійно-ціннісні орієнтації педагога, який працює з дітьми з особливими освітніми потребами; визнання цінності особистості дитини незалежно від її порушення; усвідомлення своєї відповідальності як носія культури та її транслятора для дітей з особливостями психофізичного розвитку; розуміння творчої сутності педагогічної діяльності з дітьми, що потребує великих духовних та енергетичних затрат тощо.

К. Бондар [2] зазначає: «... інклюзивна освіта передбачає, що майбутні вчителі повинні всебічно володіти знаннями про специфіку розвитку дітей з особливими освітніми потребами, вміти здійснювати корекційні заходи в умовах ЗЗСО».

Отже, для професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти педагог повинен володіти певним обсягом різноманітних професійних знань. Фундаментом професійно-теоретичної підготовки вчителя є знання здобуті в процесі вивчення певних освітніх компонентів.

У КЗ «ХГПА» ХОР освітньо-професійна програма «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня передбачає формування у здобувачів вищої освіти здатності до професійно-педагогічної діяльності в інклюзивному середовищі з різними категоріями дітей з ООП, розвиток здатності забезпечувати індивідуальний і диференційований розвиток здобувачів початкової освіти з ООП відповідно до їхніх можливостей шляхом реалізації таких освітніх компонентів: інклюзивна освіта в школі; організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі; основи патопсихології та психологічного супроводу дітей з ООП; організація безпечного освітнього середовища; основи педагогічної фасилітації; профілактика і корекція відхилень поведінки.

Освітньо-професійна програма «Початкова освіта» другого (магістерського) рівня передбачає формування у майбутніх учителів здатності організовувати та здійснювати освітній процес у початковій школі в умовах інклюзивного навчання шляхом вивчення таких освітніх компонентів: філософія інклюзивної освіти; інструменти та практики психосоціальної підтримки.

Розглянемо силабуси певних освітніх компонентів більш детально. Освітній компонент «Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі» спрямований на оволодіння здобувачами вищої освіти теоретичними знаннями про роль, функціональні обов'язки, діяльність асистента вчителя у системі інклюзивного навчання; формування у здобувачів освіти складових професійної компетентності з основ роботи асистента вчителя у ЗЗСО. Метою ОК є оволодіння здобувачами вищої освіти теоретичними знаннями про роль, функціональні обов'язки, діяльність асистента вчителя у системі інклюзивного навчання; розподілом обов'язків між вчителем, асистентом вчителя та іншими учасниками команди супроводу; ознайомлення із стратегіями викладання, оцінюванням навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами асистентом вчителя; формування умінь і навичок щодо розроблення та ведення документації асистента вчителя, вибору стратегій надання підтримки дітям з особливими освітніми потребами та членам їх сімей; формування готовності та здатності роботи в команді психолого-педагогічного супроводу.

ОК «Інклюзивна освіта в школі» спрямований на ознайомлення здобувачів вищої освіти з темами, пов'язаними з аналізом стану і проблем формування загальних уявлень здобувачів освіти про основні аспекти упровадження інклюзивної освіти у вітчизняному освітньому просторі, компонент зорієнтований на формування у здобувачів освіти складових професійної компетентності з основ роботи асистента вчителя у ЗЗСО. Метою вивчення ОК є формувати загальні уявлення про стан і проблеми упровадження інклюзивної освіти, роль універсального дизайну, зміст індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану; ознайомити із стратегіями міжнародного та українського законодавства в сфері інклюзії; проаналізувати процес побудови міжособистісної взаємодії з батьками дітей з особливими освітніми потребами; формувати готовність до роботи в умовах інклюзії, як членів команди психолого-педагогічного супроводу; формувати здатність здійснювати індивідуальний підхід в навчанні й вихованні школярів, що потребують підтримку; формувати компетентності щодо протидії та попередження булінгу (цькуванню) в освітньому просторі початкової школи; ознайомлення із стратегіями викладання, оцінюванням навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами асистентом вчителя; формування умінь і навичок щодо розроблення та ведення документації асистента вчителя, вибору стратегій надання підтримки дітям з особливими освітніми потребами та членам їх сімей; формування готовності та здатності роботи в команді психолого-педагогічного супроводу.

Вважаємо, що вивчення зазначених ОК сприяє високому рівню підготовки майбутніх фахівців початкової освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

Однак, майбутньому вчителю недостатньо лише отримати знання, важливо ще й вміти їх застосовувати на практиці, тобто мати професійні вміння в умовах інклюзивної освіти. В межах реалізації вищезазначених освітньо-професійних програм Початкова освіта КЗ «ХГПА» ХОР здобувачі вищої освіти формують та відпрацьовують уміння працювати в умовах інклюзивної освіти у процесі проходження таких педагогічних практик: бакалавріат (пробні заняття і уроки в ЗЗСО; навчальна практика з організації дозвіллєвої діяльності дітей; практика «Перші дні дитини в ЗЗСО»; переддипломна практика); магістратура (практика пробні заняття в закладах освіти; практика з організації освітнього процесу в початковій школі).

Вважаємо, що підготовка майбутніх фахівців початкової освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти потребує постійного вдосконалення і повинна здійснюватися із урахуванням усіх освітніх трендів. Необхідно систематично удосконалювати наповнення змісту освітнього процесу, освітньо-професійних програм, навчальних планів, силабусів освітніх компонентів, методів та форм організації навчання питаннями інклюзивної освіти та напрямів професійної діяльності вчителя початкової школи в умовах інклюзивної освіти; займатись розробленням і впровадженням вибіркових освітніх компонентів із проблем інклюзивної освіти; здійснювати неперервну теоретичну та практичну підготовку майбутніх фахівців початкової освіти до роботи в умовах інклюзивної освіти.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

На основі аналізу наукової літератури та власного науково- педагогічного досвіду, ми пересвідчилися, що проблема розвитку інклюзивної компетентності майбутнього вчителя та особливості формування його готовності до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти, вимагає нових модифікацій у площині підготовки педагогів нової генерації, як конкурентоспроможних фахівців, здатних реалізувати сучасну філософію інклюзивної освіти. Перспективи подальшого дослідження потребує система оволодіння майбутніми фахівцями початкової освіти новітніми арт- терапевтичними технологіями, що базуються на наданні здобувачам освіти можливості бути собою, розкрити потенціал, проявити свої емоції та почуття через мистецтво. Арт-терапія є альтернативним засобом пізнання через мистецтво себе і світу, самовираження й налагодження комунікації з оточуючими, розвитку різноманітних сфер (емоційної, вольової, особистісної), стабілізації її внутрішнього світу.

Література

Бабакова О. С. Готовність педагогів до впровадження інклюзивної освіти в Україні. Педагогіка здоров'я : зб. наук. пр. ІУ Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 210-річчю з дня заснування ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Х.: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014. С. 625-626.

Бондар К. М. Теорія і практика інклюзивної освіти: навч.-метод. посіб. Кривий Ріг», 2019. 170 с.

Калініченко І. О., Невмержицька Т М. Теоретичні аспекти психологічної готовності вчителів-предметників до роботи в інклюзивному класі. URL : http://umo.edu.ua/images/ content/institutes/imp/vydannya/visnyk_umo/vypuski/1_2021/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0% BC%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B8%D1%86_%D0%BA%D0%B0_%D0%A2.%D0%9C.pdf (дата звернення : 18.05.2024).

Колупаєва А. А. Інклюзивна школа: Особливості організаціі та управління : навч- метод. посібник: колектив. моногр. Київ, 2016. 128 с.

Ленів З. П. Особливості реалізації інклюзії та підготовки відповідних фахівців: проблеми, досвід, перспективи. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. № 28. С. 119-121.

Лоїк Г Б., Вихрущ В. О., Брижак Н. Ю. Специфіка підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Науковий вісник Ужгородського університету : зб. наук. пр. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». Ужгород, 2021. Вип. 1 (48). С. 235-238.

Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» : Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 р. № 2736-20. URL : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text (дата звернення : 17.05.2024).

Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Дата оновлення: 24.03.2024, підстава - 3482-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення : 18.05.2024).

Семак С. М. Інклюзивна освіта: сутність, поняття, термінологія : зб. наук. пр. Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Вип. IXX. Кам'янець-Подільський: Медобори-2006, 2012. С. 242-250.

Удич З. І. Психолого-педагогічна підготовка учителя до роботи в умовах інклюзивного класу. Інновації партнерської взаємодії освіти, економіки та соціального захисту в умовах інклюзії та прагматичної реабілітації соціуму : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам'янець-Подільський, Україна). Кам'янець-Подільський: «Аксіома», 2017. Вип. 2. С. 127-128.

Чупахіна С. Психолого-педагогічний супровід дитини з ООП: співпраця із сім'єю. Освітній простір України : наук. журнал ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2015. Вип. 6. С. 100-104.

Шевченко В. Підготовка майбутніх педагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти. Humanitarium : зб. наук. пр. з педагогіки, психології, філософії ДВНЗ «Переяслав- Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Переяслав- Хмельницький, 2018. Том 42, Вип. 2. С. 162-170.

References

Babakova, O. S. (2014). Hotovnist pedahohiv do vprovadzhennia inkliuzyvnoi osvity v Ukraini [Readiness of teachers to implement inclusive education in Ukraine]. Pedahohika zdorovia: zb. nauk pr. IV Vseukr. nauk-prakt. konf, prysviachenoi 210-richchiu z dnia zasnuvannia KhNPUim. H. S. Skovorody. (pp. 625-626). Kh.: KhNPU im. H. S. Skovorody [in Ukrainian].

Bondar, K. M. (2019). Teoriia i praktyka inkliuzyvnoi osvity [Theory and practice of inclusive education], Kryvyi Rih» [in Ukrainian].

Kalinichenko, I. O., Nevmerzhytska, T. M. Teoretychni aspekty psykholohichnoi hotovnosti vchyteliv-predmetnykiv do roboty v inkliuzyvnomu klasi [Theoretical aspects of the psychological readiness of subject teachers to work in an inclusive classroom]. umo.edu.ua/ images/content/institutes/imp/vydannya/visnyk_umo/vypuski. Retrieved from http://umo.edu.ua/ images/content/institutes/imp/vydannya/visnyk_umo/vypuski/1_2021/%D0%9D%D0%B5%D0% B2%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B8%D1%86_%D0%BA%D0%B0_%D0%A2.% D0%9C..pdf [in Ukrainian].

Kolupaieva, A. A. (2016). Inkliuzyvna shkola: Osoblyvosti orhanizatsii ta upravlinnia [Inclusive school: Peculiarities of organization and management], Kyiv [in Ukrainian].

Leniv, Z. P. (2014). Osoblyvosti realizatsii inkliuzii ta pidhotovky vidpovidnykh fakhivtsiv: problemy, dosvid, perspektyvy [Features of implementation of inclusion and training of relevant specialists: problems, experience, prospects]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova : zb. nauk. pr. Seriia 19. Korektsiina pedahohika ta spetsialna psykholohiia. (Vols. 28), (pp. 119-121). S K.: NPU imeni M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

Loik, H. B., & Vykhrushch, V. O., & Bryzhak N. Yu. (2021). Spetsyfika pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do profesiinoi diialnosti v umovakh inkliuzyvnoi osvity [The specifics of training future primary school teachers for professional activities in the conditions of inclusive education]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu : zb. nauk. pr. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota». (Vols. 1 (48)), (pp. 235-238). Uzhhorod [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)» [On the approval of the professional standard for the professions "Teacher of primary classes of a general secondary education institution", "Teacher of a general secondary education institution", "Teacher of primary education (with a junior specialist diploma)": Order of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine] : Nakaz Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy vid 23.12.2020 r. № 2736-20. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v2736915-20#Text [in Ukrainian].

Pro osvitu [About education] : Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII. Data onovlennia: 24.03.2024, pidstava - 3482-IX. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

Semak, S. M. (2012). Inkliuzyvna osvita: sutnist, poniattia, terminolohiia [Inclusive education: essence, concepts, terminology] : zb. nauk. pr. Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. (Vols. IXX), (pp. 242-250). Kamianets-Podilskyi: Medobory- 2006 [in Ukrainian].

Udych, Z. I. (2017). Psykholoho-pedahohichna pidhotovka uchytelia do roboty v umovakh inkliuzyvnoho klasu [Psychological and pedagogical preparation of the teacher to work in the conditions of an inclusive class]. Innovatsii partnerskoi vzaiemodii osvity, ekonomiky ta sotsialnoho zakhystu v umovakh inkliuzii ta prahmatychnoi reabilitatsii sotsiumu : materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Kamianets-Podilskyi, Ukraina). (Vols. 2), (pp. 127-128). Kamianets-Podilskyi: «Aksioma» [in Ukrainian].

Chupakhina, S. (2015). Psykholoho-pedahohichnyi suprovid dytyny z OOP: spivpratsia iz simieiu [Psychological and pedagogical support of a child with OOP: cooperation with the family]. Osvitnii prostir Ukrainy : nauk. zhurnal DVNZ «Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka. (Vols. 6), (pp. 100-104). Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Shevchenko, V! (2018). Pidhotovka maibutnikh pedahohiv do roboty v umovakh inkliuzyvnoi osvity [Preparation of future teachers to work in the conditions of inclusive education]. Humanitarium : zb. nauk. pr. z pedahohiky, psykholohii, filosofii DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyipedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody». (Tom 42), (Vols. 2), (pp. 162-170). Pereiaslav-Khmelnytskyi [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/