Реалізація і впровадження методичної системи навчання медико-біологічних дисциплін здобувачів вищої освіти зі спеціальності 014.11 середня освіта (фізична культура) в умовах дистанційного середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український гуманітарний інститут, м. Буча

Реалізація і впровадження методичної системи навчання медико-біологічних дисциплін здобувачів вищої освіти зі спеціальності 014.11 середня освіта (фізична культура) в умовах дистанційного середовища

Лівак Петро Євгенович кандидат юридичних наук, доцент кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання

Анотація

методичний навчання інноваційний

У статті розглядаються питання реалізації методичної системи навчання за умови ефективного використання сучасних засобів інноваційних технологій у предметному інформаційному освітньому середовищі, що враховують особливості змісту дисциплін, що викладаються, і відображення в них досягнень сучасної науки та технологій. Визначено необхідність упровадження методичних систем навчання медико-біологічних дисциплін професійної підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальності 014.11 Середня освіта (фізична культура) на основі доцільного, комплексного використання різноманітних засобів інноваційних технологій та реалізації освітнього процесу за умови використання дистанційного середовища. Актуальність розглянутої теми визначається потребою вирішення питань, об'єктивно сформованих необхідністю осучаснення фахової підготовки майбутнього вчителя в галузі фізичної культури, що призводить до необхідності перегляду наявних підходів до його профільної підготовки. У статті акцентовано увагу на специфічність навчання в галузі фізичної культури, відповідно до чого цикл медико-біологічних наук, запроваджений в освітні програми, дозволить глибоко вивчити процеси, що відбуваються в організмі людини під час спортивної діяльності та опосередковано впливають на формування основних систем організму, прояв фізіологічних станів, попередження захворювань і профілактику шкідливих звичок. Відповідно до теорії та практики педагогічної науки в галузі фізичної культури у статті досліджено питання пошуку шляхів інтенсифікації, підвищення якості освітнього процесу, нових засобів і методів навчання, враховуючи сучасні досягнення. Удосконалення навчання натепер пов'язано з можливістю активного використання сучасних інновацій, комп'ютерної підтримки освітнього процесу, методів відкритої та дистанційної освіти, використання інформаційного ресурсу, комунікаційних взаємодій, відкритих програм, проектів, інтерактивних динамічних моделей із застосуванням різноманітних інструментальних засобів. Розглянуто нові підходи до організації освітнього процесу, методи, засоби і форми організації навчання та визначено потенційні напрями реалізації та впровадження методичної системи навчання медико- біологічних дисциплін здобувачів вищої освіти зі спеціальності 014.11 Середня освіта (фізична культура) в умовах дистанційного середовища, які забезпечують досягнення поставлених дидактичних цілей.

Ключові слова: методична система навчання, медико-біологічні дисципліни, фізична культура, інноваційні технології, інформаційний ресурс, дистанційне середовище.

Livak Petro Yevhenovych Candidate of Legal Sciences (Ph.D.), Associate Professor, Department of Physical Therapy, Occupational Therapy and Physical Education, Ukrainian Institute of Arts and Sciences, Bucha

IMPLEMENTATION AND INTRODUCTION OF A METHODOLOGICAL SYSTEM FOR TEACHING MEDICAL AND BIOLOGICAL DISCIPLINES TO HIGHER EDUCATION STUDENTS IN THE SPECIALTY 014.11 SECONDARY EDUCATION (PHYSICAL EDUCATION) IN A DISTANCE ENVIRONMENT

Abstract

The article examines the issue of implementing a methodical system of education which effectively uses modern innovative technologies in the informative educational environment, taking into account the peculiarities of the subjects taught and the advances of modern science and technology. The authors determine the necessity of the implementation of methodological systems of teaching medical and biological disciplines for higher education graduates in the specialty 014.11 Secondary education (physical culture/ training) based on the appropriate and comprehensive use of various means of innovative technologies using distant learning environment. The relevance of the topic under the consideration is determined by the need to modernize professional training of future physical culture teachers, which leads to the need to reconsider the existing approaches to their professional training. The article focuses on the specificity of training in the field of physical culture, according to which the cycle of medical and biological sciences, introduced into the educational process, will allow to deeply study the processes that occur in the human body during sports activities and indirectly affect the formation of the main body systems, physiological state, prevention of diseases and bad habits. In accordance with the theory and practice of pedagogical science in the field of physical culture, the authors of the article investigate the issue of finding ways of intensification and improvement of the quality of the educational process, new means and methods of teaching, taking into account modern achievements. The authors associate the improvemenst of the educational process today with the opportunity of an active use of modern innovations, use of computers in the learning process, methods of open and distant learning, the use of information resources, communication interactions, open programs, projects, interactive dynamic models with the use of various tools. The authors consider the new approaches to the organization of the educational process, methods, means and forms of education and identify the potential directions for the implementation of methodical system of teaching medical and biological disciplines for students of higher education in the specialty 014.11 Secondary education (physical culture) in the conditions of distant learning environment that ensure the achievement of the set didactic goals.

Keywords: methodical system of education, medical and biological disciplines, physical culture, innovative technologies, information resource, remote environment.

Постановка проблеми. Підготовка фахівців у системі педагогічної освіти зазнала суттєвих змін під впливом сучасних інноваційних перетворень у суспільстві. Сучасні педагогічні дослідження сфокусовані не лише на вивченні впливу трансформації освіти молоді та молодого покоління, але також акцентують увагу на підготовці вчителів, які мають компетенції, що відповідають рівню розвитку суспільства. Здобувачі освіти сьогодні потребують педагогів, які могли би підготувати їх до успішного майбутнього. Процес розвитку і становлення особистості майбутнього вчителя пов'язаний з розвитком певних знань, умінь, навичок та світоглядних орієнтирів, які зумовлюють цілісну властивість особистості педагога, що виявляється в професіоналізмі та забезпечує єдність теоретичної та практичної готовності до професійної діяльності.

Сучасна система вищої фахової освіти значно підвищує вимоги до розвитку рівня певних якостей до підготовки фахівців у галузі фізичної культури та спорту, зокрема зі спеціальності 014.11 Середня освіта (фізична культура), в межах професійних та культурологічних компетенцій. Формування особистості та соціалізація майбутніх спеціалістів є невід'ємною частиною становлення професіоналів, компетентних у сфері своєї діяльності. Грамотна підготовка кадрів неможлива без побудови процесу розвитку майбутнього фахівця, кінцевим результатом якого має стати його самовдосконалення. Процес формування особистості в системі сучасної професійної освіти стає важливою умовою сьогодення.

Крім того, інформатизація суспільства, яка активно нині розвивається, передбачає широке використання в освітньому середовищі засобів обчислювальної техніки та нових інформаційних технологій, використання нових освітніх платформ та систем управління освітою (Moodle, Zoom, Classroom, Canvas). Дистанційна форма освітнього процесу виступає механізмом реалізації особистісно-орієнтованого і діяльнісного підходів в освіті, спрямована на активацію пізнавальної діяльності здобувачів освіти, на виконання певних педагогічних цілей і завдань із використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Дистанційна підтримка виступає особливою формою організації освітнього процесу та збагачує простір можливостей для його учасників.

Перелічені питання тією чи іншою мірою торкаються і проблеми розвитку та реалізації методичної системи навчання. Інноваційні зміни в освіті науковці пов'язують із внесенням змін до: мети, змісту, методів і технологій, форм організації та системи управління освітою; організації та навчально- методичного забезпечення освітнього процесу; системи контролю та оцінювання рівня навчання.

Вищесказане підтверджує необхідність осучаснення фахової підготовки майбутнього педагога в галузі фізичної культури та призводить до необхідності перегляду наявних підходів до його профільної підготовки, а також передбачає необхідність аналізу та реалізації чинної методичної системи навчання з медико-біологічних дисциплін за умови дистанційного навчання.

Відповідно, для теорії та методики навчання в галузі фізичної культури та спорту актуальною постає проблема дослідження розвитку та впровадження методичної системи фахової підготовки здобувачів освіти в досліджуваній предметній галузі, зокрема виявлення особливостей її реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливість постановки проблеми з питань визначення модернізації професійної освіти досліджується досить ретельно на сучасному етапі реформування педагогічної науки такими вітчизняними науковцями, як: В. Андрущенко, В. Берека, І. Гіджеліцький, Дубасенюк, О. Кивлюк, М. Нестерова, Н. Орловська, А. Сакун та ін. Аналіз підходів до підвищення якості професійної освіти ретельно досліджують у своїх працях В. Г. Кремінь, А. І. Кузьмінський, О. М. Сергійчук, А. Л. Сембрат.

Не залишається поза увагою вчених це питання і в галузі фізкультурно- спортивної діяльності та фізичної культури (С. Атаманюк, О. Блавт, С. Бойченко, Дека, О. Гузій, А. Забора, С. Карасєвич, Л. Котенджи, Г. Куртова, К. Мазур, Л. Никифорова, В. Осадчий, Г. Остапенко, Т. Ракітіна, Т. Ротерс, Н. Турчина, Н. Самсутіна, М. Фидирко та ін.). На необхідність осучаснення змісту вищої освіти, її форм, технологій та методів у галузі фізичної культури і спорту вказують Н. О. Бєлікова, І. А. Бріжата, М. В. Данилевич, А. В. Віндюк, Є. А. Захаріна, Г. В. Олефір, Д. В. Пеньковець. Профільна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання на етапі розвитку інноваційних технологій і використання сучасних освітніх платформ характеризується своїми особливостями, перевагами та недоліками. Цім питанням присвячено праці O. Ю. Ажиппо, В. В. Гейтенко, Г. Р. Генсерук, Р. В. Клопова, Ю. С. Сорокіна, Л. П. Сущенко, О. В. Тимошенко, О. В. Шевченко, М. Шульги та ін.

У ході аналізу численних досліджень сучасних науковців було з'ясовано, що у зв'язку з необхідністю модернізації вітчизняної системи освіти використання освітнього середовища безпосередньо пов'язується зі створенням відкритої та дистанційної освіти. Теперішнє інформаційно-освітнє середовище закладу освіти є інтегрованою основою, що передбачає синтез вимог масової практики, закладеної в освітньому стандарті, зі збільшенням ролі самостійної роботи здобувачів вищої освіти, додаткової освіти та самоосвіти як невід'ємних складників професійно-особистісного становлення та розвитку випускника закладу вищої освіти. Відповідно, ці питання безпосередньо стосуються і випускників у галузі фізичної культури. Натепер вираженими здаються вимоги до організації освітнього процесу майбутніх учителів фізичної культури та рівня реалізації методичних підходів до створення системи дистанційного навчання у ЗВО з фізичної культури.

Метою статті є пошук шляхів реалізації та впровадження методичної системи навчання медико-біологічних дисциплін здобувачів вищої світи в галузі фізичної культури за умови здійснення дистанційної форми навчання.

Виклад основного матеріалу. Педагогічна система є самостійною цілісністю, що розвивається і керується. Педагогічна система характеризується взаємозв'язком усіх компонентів, методів, процесів, напрямів та інших складових частин, вкладених у досягнення різноманітних педагогічних цілей. Управління педагогічною системою, з одного боку, зберігає її цілісність, з іншого - дозволяє змінювати, впливати на дію її окремих компонентів. Цілі визначають зміст педагогічної системи, який своєю чергою передбачає різноманіття форм та методів її реалізації. Педагогічній системі властиві прямі та зворотні зв'язки із середовищем, а цей зв'язок виявляється в тому, що система є складовою частиною цього середовища. Педагогічна система не може бути виокремлена від середовища, в якому вона функціонує та розвивається. Тому й педагогічні системи є відкритими, оскільки між ними та навколишньою дійсністю циркулюють інформаційні процеси, постійно змінюючи та розвиваючи їх під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Для того щоб педагогічна система могла виконати соціальне замовлення суспільства, вона повинна розвиватися так само динамічно, як наука, технології та соціальні умови самого суспільства.

Як зауважують А. Крижановський, Н. Кириленко, В. Кириленко та

P. Медведєв, «процес модернізації методичної і дидактичної основи з використанням інформаційних технологій надає поштовх створенню інноваційних методик навчання. Дистанційна форма, що пов'язана з використанням інформаційних та комунікаційних технологій, виявляється однією із сучасних форм навчального процесу, яка сприяє створенню відкритої системи освіти, що має на меті підготовку кваліфікованого та конкурентоспроможного фахівця» [1].

Натепер з огляду на сучасні тенденції світового інформаційного суспільства доцільно приділити увагу розгляду освітнього простору дистанційного та онлайн-навчання. Онлайн-навчання забезпечує людину інформаційними можливостями, робить її ключовою фігурою в освітньому процесі. Мережева організація навчання забезпечує роботу мереж на основі освітніх програм, що стандартизовані згідно з критеріями та дозволяють узгодити взаємозв'язок між усіма суб'єктами мережевої взаємодії. Онлайн-навчання змінює індивідуальну та групову форму занять завдяки прийомам та методам його проведення, змінює механізми та технології навчання, які потребують використання нових інформаційних технологій.

Ураховуючи вимоги сучасності, науковці ретельно досліджують процеси фахової підготовки здобувачів вищої освіти на сучасному етапі розвитку та впровадження інноваційних освітніх систем і технологій, зокрема в галузі фізичної культури.

Організація освітньої системи на базі дистанційного навчання, за визначенням В. В. Вишнівського та його співавторів, «ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів отримання знань, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самоосвіти. Воно призначене для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання та стану здоров'я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладання матеріалу, здобувати повноцінну вищу освіту або підвищувати кваліфікацію і має такі переваги, як гнучкість, актуальність, зручність, модульність, економічна ефективність, інтерактивність, відсутність географічних кордонів для здобуття освіти» [2, с. 6].

Під час застосування дистанційного навчання постає актуальність створення єдиного інформаційно-освітнього простору, що включає будь-які електронні джерела інформації (у тому числі мережні): віртуальні бібліотеки, різноманітні бази даних, консультаційні служби, електронні навчальні посібники тощо. Процес дистанційного навчання характеризується насамперед тим, що він інтерактивний за своєю організацією, тобто протікає у взаємодії викладача та здобувачів освіти, а також їх між собою, має конкретну предметну область пізнання. Характерними ж рисами дистанційної освіти є модульність, зміна ролі викладача (значною мірою пов'язаною з розподілом функцій розробників курсів, кураторів, тьюторів та ін.), використання спеціалізованих технологій та засобів навчання тощо.

Науковці Н. І. Степанченко, О. О. Верголяс, М. Р. Верголяс, Д. В. Пеньковець підкреслюють, що «професійна підготовка майбутніх учителів фізичного виховання є цілісною системою професійно-педагогічної освіти (передбачає органічну єдність мети, завдань, змісту, організаційних форм, методів, засобів, технологій, діагностичних завдань, етапів, критеріїв, результатів навчання тощо), що спонукає до комплексного розгляду та розв'язання нагальних проблем підготовки учителів фізичного виховання; забезпечується за допомогою створення інноваційного освітнього середовища, що характеризується відкритістю й автономністю, інформаційною насиченістю та інтегративністю, гнучкістю та синхронізованістю, мотивоге- нністю та професійно-педагогічною спрямованістю, інтерактивністю та багатовекторністю, імерсивністю та креативністю» [3, с. 4]. «Дистанційне ж навчання орієнтоване на впровадження в освітній процес принципово відмінних моделей навчання, що передбачають проведення конференцій, проектні роботи, тренінги та інші види діяльності з комп'ютерними та нетрадиційними технологіями» [4, с. 121]. «Сучасна вища освіта до пріоритетів відносить не тільки набуття професійних знань майбутніми фахівцями, але і вміння оперувати знаннями, бути готовими пристосовуватися до нових потреб ринку праці, активно діяти, вміти швидко приймати відповідальні рішення в ситуаціях вибору, вирізнятися мобільністю, динамізмом, конструктивністю, здатністю до адаптації, вмінням реалізувати свої творчі здібності та навчатися впродовж життя» [5, с. 212].

Не залишається поза увагою впровадження дистанційних технологій у галузі фізичної культури та спорту. Науковці аналізують передумови використання дистанційних освітніх технологій, можливостей та готовності викладачів і здобувачів вищої освіти до дистанційної взаємодії, використання особливих методів навчання.

На думку Н. І. Степанченко, «винятково важливого значення набуває модернізація процесу навчання вчителів фізичного виховання у закладах вищої освіти, де відбувається опанування студентами комплексу знань, умінь і навичок, їхній професійний розвиток, формуються інтереси, професійні мотиви та ціннісні орієнтації, що завершується виробленням професійно- педагогічної позиції» [3, с. 1], а це виявляється необхідним для формування педагогічного мислення.

Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури у закладі вищої педагогічної освіти, як зауважує О. М. Печко, має «специфіку діяльності з формуванням професійного мислення й ефективних дій, задіє весь свій творчий потенціал. Учитель, що виявляється і практиком, виконує завдання, вирішувати які він повинен з логікою практичних дій. Таким чином, суттєвою у відповідності до вимог фахівця з фізичної культури є вміння навчитися мислити педагогічно та професійно» [6].

Дистанційні форми навчання, поза сумнівом, потребують урахування педагогічної специфіки в процесі створення інформаційно-освітнього середовища, освітнього процесу як дидактичної системи та забезпечення функціонування розробленої методичної системи та методичного супроводження навчання. Для цього важливо створити умови для підвищення якості фахової освіти, а саме: забезпечити доступ до актуального, оновлюваного змісту навчальних предметів, освітнього контенту; забезпечити персоналізацію/ індивідуалізацію освітнього процесу; організувати безперервне підвищення професійного майстерності педагогів через забезпечення формування актуальних компетенцій на основі виявлення та компенсації професійних дефіцитів та задоволення освітніх потреб.

У дослідженнях О. В. Тимошенко підкреслюються, що «головним критерієм упровадження дистанційних технологій в освіті є доцільність їх використання, яка базується на двох принципах: глибина і об'єм застосувань повинні бути пов'язані зі специфікою спеціальності (особливості дисциплін, що вивчаються; що є об'єктом вивчення - матеріальний світ чи людина); ефективними визнаються ті електронні засоби і методи навчання, які дають якісно вищі результати в навчанні в порівнянні з традиційними педагогічними технологіями або розв'язують такі навчальні завдання, які традиційні форми розв'язати не можуть. Дистанційні технології навчання забезпечують певні свободи в професійному самовизначенні майбутнього фахівця і створення ним свого інформаційного простору» [7, с. 238].

Досліджуючи використання дистанційної форми навчання в підготовці фахівців у галузі фізичної культури, науковці О. Тимошенко, М. Шульга, В. Гейтенко, Ю. Сорокін визначили умови ефективного запровадження дистанційних технологій: «створення «віртуального деканату» з метою управління освітнім процесом із використанням дистанційних технологій; розроблення інтернет-адаптованого навчально-методичного забезпечення з урахуванням вимог кредитно-модульної організації навчального процесу; створення потужної локальної мережі, що об'єднує всі структурні підрозділи інституту й університету (кафедри інших інститутів, працівники яких викладають у ІФВС) та дозволяє здійснювати безперебійний доступ до національних і глобальних інформаційних мереж; присутність у спортивних спорудах (ігрових, гімнастичних залах, плавальних басейнах тощо) робочих місць інструкторів з фізичної культури та медичних працівників з налаштованою гарнітурою для online-зв'язку; наявність потужних фондів електронних наукових і навчальних джерел в електронній бібліотеці та відеотеці з усіх навчальних дисциплін, що вивчаються майбутніми фахівцями фізичного виховання та спорту на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях фахової підготовки» [7, с. 239]; використання сучасних інноваційних телекомунікаційних та інформаційних технологій, які «повинні забезпечувати: доставку основного об'єму матеріалу, що вивчається; надають можливість інтерактивної взаємодії між студентами і викладачами в процесі навчання; надають здобувачам освіти можливості самостійної роботи із засвоєння вивченого матеріалу; якісну оцінку їх знань і навиків, що були отримані студентами в процесі навчання: пересилання навчальних матеріалів комп'ютерними телекомунікаціями; дискусії і семінари, що проводяться через комп'ютерні телекомунікації; онлайн-трансляція навчальних програм; електронна пошта; видео- і телеконференції; відеотрансляція зі зворотним зв'язком; електронні освітні ресурси» [8, с. 174]; «впровадження дистанційного навчання у викладанні спортивно-педагогічних дисциплін повинно відбуватися у двох напрямках: під час засвоєння теоретичного розділу навчальної програми з дисципліни з використанням як традиційних засобів навчання, так і засобів ІКТ; під час засвоєння практичного розділу доцільно використовувати відеотренування, навчання технічних елементів та рухових навичок» [9, с. 96].

З огляду на тематику означеної предметної галузі вважаємо доцільним урахувати проблемні питання в галузі фізичної культури за умови дистанційної форми навчання.

Автори О. Баштовенко та С. Станєва зауважують, що основа фізичної культури - систематична рухова активність, відповідно, впровадження дистанційної форми навчання може надавати деякі перешкоди та не в повному обсязі виконувати досягнення навчальних цілей із цих питань, але різноманітність дистанційних технологій та варіантів завдань можуть дозволити оптимізувати освітній процес та сприяти підвищенню мотивації здобувачів освіти і сприяти процесу самоорганізації оздоровчої фізичної активності [10].

При цьому деякі вчені звертають увагу на нестачу кваліфікованих та компетентних молодих кадрів, що володіють творчим, рефлексивним, інноваційним потенціалом, індивідуальним стилем професійної діяльності в галузі освіти за спеціальністю 014.11 Середня освіта (Фізична культура) в закладах загальної освіти, незважаючи на достатню кількість випускників цього напряму [11].

Зважаючи на це, визначаємо за потрібне в цьому дослідженні оцінити переваги впровадження в освітню траєкторію STEM-навчання, яке натепер якраз і розвиває перелічені якості та наповнює зміст освіти новими можливостями. Використовуючи STEM-методики та технології навчання, що включають методи інформаційного ресурсу, комунікаційних взаємодій, відкритих програм, проектів, інтерактивних динамічних моделей, застосування різноманітних інструментальних засобів, як-от: електронні підручники та навчальні посібники, картки самостійних завдань, навчальні алгоритми та інструкції; наочні прилади та інструментарій (схеми, діаграми, графіки, плакати, голограми, 3D моделі; сучасні технічні засоби навчання (кольорові відеокамери, документ-камери, проектори, копі-дошки, тренажери та прилади для діагностики процесу), педагоги прагнуть сформувати у майбутніх фахівців компетенції, необхідні для успішної професійної діяльності та високого рівня конкурентоспроможності в майбутньому [12]. Такими компетенціями можна назвати: використання практико-орієнтованих методик щодо розвинення не тільки традиційних, а й наукових знань у професійному зростанні фахівця; розвиток розумових та пізнавальних якостей; розвиток навичок критичного мислення; здатність вирішувати складні завдання, наявність творчих проявлень, ефективність в умовах невизначеності, когнітивну гнучкість, розвиток культурологічного кругозору, завдяки чому формується професійна культура, культура здоров'язбереження та повноцінного здорового життя; інноваційність діяльності та саморозвиток [13]. Вплив STEM характеризується зовнішнім впливом на індивіда та надає йому не тільки особистісний (автентичний практичний досвід інноваційної діяльності), а й соціальний, враховуючи підготовку до подальшого навчання і працевлаштування; використання STEM-технологій у навчанні також передбачає формування м'яких навичок у взаємозв'язку з параметрами конкретної діяльності [14].

Працюючи в предметному полі з досліджуваної тематики, сучасні науковці також звертають увагу на питання навчально-методичного забезпечення освітнього процесу в запропонованих умовах. Вони підкреслюють, що вагомим виявляється «не тільки використання електронних навчально- методичних комплексів (ЕНМК) та навчально-методичних посібників (НМП), адаптованих навчальних програм, що відповідають сучасним тенденціям розвитку педагогічної системи, а й використання відеохостингів та популярних відеоресурсів з метою розміщення авторських відеоматеріалів з комплексом розвивальних фізичних вправ, використання мотиваційних роликів для відповідного навчання з практичних занять за умови обмеженого простору» [15, с. 72].

Мережа інформаційних технологій надає можливості для широкого використання різних форм навчально-педагогічної діяльності. Науковць О. В. Отравенко зазначає важливим «використання мережі Інтернет та сучасних мультимедійних програмних засобів (Microsoft PowerPoint, Skype, соціальні мережі, електронна пошта, сайт дистанційного навчання Moodle); впровадження тренінгів та семінарів, що спрямовані на удосконалення дидактичної компетентності; використання активних та інтерактивних методів: кейс-метод, мозковий штурм, тренінги. Студенти регулярно

виконують практичні та творчі завдання, чимала кількість семінарських занять проводиться у формі дискусій, ділових ігор, майстер-класів, що стимулюють пізнавальний інтерес, відпрацьовують уміння щодо самоорганізації та самоконтролю майбутніх фахівців, здійснюється індивідуальний підхід до кожного студента, відстежуються позитивні результати навчально- пізнавальної діяльності; на практичних заняттях з теорії та методики фізичного виховання проводяться ділові ігри з розв'язанням професійних ситуацій, що можуть виникати на уроці фізичної культури; студенти охоче презентують на практичних та семінарських заняттях, науково-практичних семінарах та конференціях наукові проекти: дослідницькі, творчі, інформаційні, фізкультурно-оздоровчої спрямованості» [16, с. 227].

Актуальними постають питання з використання різних освітніх платформ, а саме Zoom, Classroom, Moodle. За результатами проведеного дослідження науковці [8, 15, 16,] надають перевагу платформі Moodle, вважаючи її найбільш ефективною та продуктивною, за допомогою якої зростає можливість повноцінного доведення та сприйняття здобувачами вищої освіти інформації з дисциплін, можливість якісного контролю та оцінки отриманих знань, що надає можливість проводити інтерактивні заняття та тестування з організацією зворотного зв'язку.

Зауважимо, що відповідні освітні платформи мають незаперечні переваги в порівнянні з традиційними методами, вони надають викладачам набір ефективних інструментів, які спрощують організацію та миттєву доставку контенту. Усі учасники процесу отримують доступ до матеріалів через інтернет з будь-якого браузера та пристрою.

З огляду на особливості фахової підготовки майбутніх викладачів фізичної культури з точки зору предметної галузі дослідження науковці [17] вважають, що важливим сьогодні є ретельна підготовка вчителів фізичної культури із впровадженням медико-біологічних дисциплін у програму навчання, розкриваючи шляхи цього процесу: здійснення підвищення професійного рівня викладачів із цього напрямку, знання наукових досліджень у галузі фізичної культури та медицини, розроблення та впровадження сучасних методик навчання та оцінювання.

С. Атаманюк підкреслює, що відповідну основу педагогічної системи може забезпечити уточнення методологічного апарату з досліджуваної тематики та відповідної підготовки науково-педагогічних працівників, що сприятиме якісній фаховій підготовці з подальшою інноваційною діяльністю в галузі фізичної культури [18].

Освітня система в галузі фізичної культури та спорту будується на основі поєднання кількох рівнозначних та взаємопов'язаних аспектів не лише з точки зору вивчення, а й навчання. Це медико-біологічний, культурологічний, соціальний, психолого-педагогічний аспекти. Взаємодія цих компонентів реалізується в побудові розвивальної та виховної роботи, системи психолого-педагогічного супроводу за умов як диференційованого, так й інклюзивного навчання.

Відомо, що навчання і виховання особистості кваліфікованого та компетентного професіонала - дуже відповідальний професійно-педагогічний процес, основними завданнями якого, на думку Ю. Є. Демідової та співавторів, є «формування професійної компетентності як здатності кваліфіковано здійснювати професійне навчання й виховання в рамках конкретної професії на рівні вимог, установлених стандартами професійної освіти; формування в майбутніх фахівців систематизованих уявлень, теоретичних знань та практичних умінь, які дозволять їм ефективно використовувати одержані знання у своїй професійній діяльності; оволодіння студентами змістом професійної освіти, що визначається соціальним замовленням і змінюється відповідно до суспільного і науково-технічного прогресу; розвиток професійно- педагогічної спрямованості майбутніх фахівців» [19, с. 106].

Зважаючи на це, О. Проніков окреслює вимоги до фахівців у галузі фізичної культури: «на порядок денний роботи вчителя фізичної культури час висуває питання про фізичне виховання як систему всезагального обов'язкового навчання основ здоров'я, гігієнічного виховання, розвиток рухових здібностей та підвищення рівня фізичної підготовленості, яка надає здобувачам освіти можливість: створити цілісну уяву про вплив занять фізичною культурою на розвиток особистості, формування основних систем організму, попередження професійних захворювань і профілактику шкідливих звичок; підвищити фізичну підготовленість засобами сучасних фізкультурно- оздоровчих систем, оволодіти технікою основних рухових дій; набути навички організації та методики проведення самостійних занять фізичною культурою» [20, с. 33].

У свою чергу Г. П. Грибан, О. В. Тимошенко, А. М. Гошко та О. С. Скорий зауважують, що «формування змісту фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів має враховувати: цілісне відображення завдань формування всебічно розвиненої особистості студента; високий науковий, методичний і практичний рівень змісту навчальних занять; відповідність складності змісту навчального процесу реальним можливостям студента: стану здоров'я, рівню фізичного розвитку і фізичної підготовленості, наявності умінь і навиків щодо виконання вправ; відповідність обсягу змісту навчального матеріалу відведеному часу для його засвоєння або виконання: відповідність змісту навчального матеріалу матеріально-технічній базі закладів вищої освіти та наявності фахівців з даних видів спорту чи рухової активності» [21, с. 37].

Відповідно до цього вважаємо, що виділення медико-біологічного блоку дисциплін дозволяє зберегти комплексний підхід до освітніх та виховних аспектів здоров'я. Вивчення таких дисциплін є значною частиною професійної підготовки здобувачів вищої освіти цього профілю. Одним із найважливіших завдань процесу викладання медико-біологічних дисциплін у системі підготовки фахівців у галузі фізичної культури є, з одного боку, теоретична підготовка з урахуванням наявних фундаментальних знань, з іншого - створення умов максимальної наочності та ілюстративності явищ, що вивчаються. Без розуміння нормальної течії медико-біологічних та фізіологічних процесів і констант, що їх характеризують, фахівці в галузі фізичної культури не можуть правильно оцінювати функціональний стан організму дитини та її працездатність в умовах рухової діяльності. Медико- біологічні науки дозволяють глибоко вивчити процеси, що відбуваються в організмі під час спортивної діяльності та впливати на результат з огляду на різні фізіологічні системи. Важливими моментами є знання про формування та підтримку рухових умінь та якостей.

Таким чином, можна визначити загальну схему навчально-методичного забезпечення дисциплін, зокрема медико-біологічного блоку.

Кожну тему дистанційного курсу подають як сукупність блоків: теоретичного (лекційний матеріал); практичного (представленого у вигляді набору завдань, які виконуються та/або обговорюються на практичному занятті під керівництвом викладача; блоку самоконтролю, який включає творчі та практичні завдання; блоку контролю. Кожен блок може бути представлений наприкінці кожного розділу у вигляді підсумкових комплексних тестових завдань та рішення кейсів. На нашу думку, використання різноманітних видів робіт, що оптимізують пізнавальну діяльність, дозволяє оцінити рівень освоєння здобувачем освіти запропонованого матеріалу. У рамках вивчення кожної окремої теми спектр та формат виконуваних завдань може бути різним.

Наприклад, теоретичний блок може бути представлений у вигляді: презентацій із тематичними відеороликами; схем; таблиць; реферованого тексту лекції; питань щодо змісту лекції; додаткових посилань на літературні джерела, глосарію.

Практичний блок може бути різноманітний і включати практико- орієнтовані завдання, наприклад: виконання лабораторних робіт із заданої тематики (виконання певних вимірів, розрахунків, обчислень, побудова графіків, формулювання виведення з урахуванням отриманих результатів); підготовка і проведення дискусій та ділових ігор, вирішення кейсів.

Блок самоконтролю може бути представлений підготовкою (під керівництвом викладача) та подальшим захистом інформації.

У блоці контролю можуть бути використані різні варіанти тестових завдань: із відкритими відповідями, із закритими відповідями (множинний та альтернативний вибір, установлення відповідності, відповідь, що конструюється та ін.).

При цьому необхідно враховувати низку методичних завдань: детально конкретизувати цілі, орієнтуючись на те, щоб здобувачі вищої освіти виступали в ролі свідомих учасників освітнього процесу; максимально уточнити формулювання завдання й урізноманітнювати їх, оптимізувати критерії оцінювання (зробити їх зрозумілими та доступними для здобувачів освіти, чітко охарактеризувати, чому і за що можна отримати мінімальну та максимальну кількість балів).

Зважаючи на все сказане вище, можемо оцінити переваги впровадження дистанційних курсів за вибраною тематикою:

чітке розроблення та структурування теоретичного та практичного матеріалу в дистанційному курсі;

приведення до єдиної форми процедури контролю та критеріїв оцінювання роботи здобувачів вищої освіти;

можливість для здобувачів освіти актуалізувати знання, отримані на лекційних заняттях, та знайти застосування цих знань з огляду на професійні компетенції;

формування вміння здобувачами вищої освіти розподіляти доцільно свої сили для виконання різноманітних завдань;

велика варіативність і різноманітність запропонованих завдань в електронному курсі;

економія часу здобувача вищої освіти щодо дисципліни; можливість «віддаленого» навчання окремих категорій студентів за потреби;

широкі можливості контролю (для викладача) активності здобувача вищої освіти щодо курсу;

можливість для викладача змінювати та форматувати елементи дистанційного курсу відповідно до цілей освоєння того чи іншого тематичного блоку курсу.

Висновки

Удосконалення процесу дистанційного навчання, створення оновленого курсу, а також сплановане, навмисне використання онлайн- технологій стимулює та сприяє взаємодії викладача та здобувачів вищої освіти.

Реалізація дистанційної технології стосовно змісту навчального курсу до потреб здобувачів вищої освіти дозволяють продуктивно вирішувати освітні завдання з аналізу динаміки освітнього процесу, зміни його якісного рівня, з визначенням актуального рівня індивідуальних результатів здобувачів. А поєднання зі STEM-технологіями сприяє вдосконаленню комунікативних навичок та розвиває: здатність отримувати інформацію від людей; емоційний інтелект та емпатію; роботу в команді, вміння взаємодіяти з людьми під час виконання будь-якого виду діяльності та усвідомлювати свій внесок у спільну справу; вміння планувати спільну роботу; самоорганізацію, вміння ставити цілі та розподіляти особисті ресурси для їх реалізації, навіть для організації злагодженої командної роботи; самоосвіту як вміння вибудовувати та коригувати індивідуальний освітній маршрут; сприяє розвитку навичок дослідника як продуктивного методу пізнання, що включає вміння ставити питання, формулювати дослідницькі завдання та гіпотези, збирати та аналізувати дані, спостерігати, експериментувати та розробляти власні проєкти.

Використовуючи дистанційні технології в освітньому процесі, необхідно застосовувати цифрові інструменти та платформи для забезпечення безперервної освіти в повноцінному режимі роботи, що відповідає всім вимогам вищої освіти.

Крім цього, питанням методичного проектування в дистанційному навчанні відводиться роль, рівна за своїм значенням із викладанням дисциплін. Методичне проектування необхідно здійснювати, враховуючи: аналіз ситуації, цілі та завдання, структурування навчальних матеріалів, створення навчальних матеріалів, попереднє оцінювання ефективності дистанційного навчального курсу (вибір критеріїв, обсяг трудових витрат тощо).

Таким чином, ми розглянули можливі напрями реалізації та впровадження методичної системи навчання медико-біологічних дисциплін здобува- чів вищої освіти зі спеціальності 014.11 Середня освіта (фізична культура) в умовах дистанційного середовища. Більш детальний розгляд та визначення шляхів упровадження методичної системи навчання щодо специфічності її змістової сутності в досліджуваній предметній галузі вважаємо перспективними напрямками подальшої роботи.

Література

Крижановський А., Кириленко Н., Кириленко В., Медведев Р. Організація дистанційного навчання в педагогічних закладах вищї освіти. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2021. № 10. С. 415-421. URL:10.36074/grail-of-science.19.11. 2021.081

Вишнівський В.В., Гніденко М.П., Гайдур Г.І., Ільїн О.О. Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів: навчальний посібник. Київ: ДУТ, 2014. 140 с. URL: http://ir.nuozu.edu.ua:8080/bitstream/lib/ 276/1/l_786_40131752.pdf

Степанченко Н.І. Система професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання у вищих навчальних закладах: автореф. дис. ... на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук.: спец. 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти/ Н.І. Степанченко. Вінниця: ВДПУ, 2017. - 42с. URL: https://vspu.edu.ua/science/dis/des_11_1.pdf

Верголяс О.О., Верголяс М.Р. Позитивні аспекти дистанційного навчання студентів. Дистанційна освіта в Україні: інноваційні, нормативно - правові, педагогічні аспекти: Матеріали ІІ Всеукр. науково - практ. конф. (12 травня 2021року). Тернопіль: ЗУУ, 2021. С.120-123. Тернопіль: ЗНУ. URL: file:///F:/Downloads/120-123.pdf

Пеньковець Д. В. Компоненти професійної компетенції у майбутніх учителів фізичної культури. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 125. С. 212-215. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_ 2015_125_52

Печко О.М. Формування професійного мислення майбутніх вчителів фізичної культури засобами педагогічних ситуацій: Дисер. на здоб. наук. ступ. кандидата педаг. наук: 13.00.04 / Печко Олександр Миколайович. - Чернігів: ЧНПУ, 2015 - 238с. URL: http:// eprints.zu.edu.ua/17965/1/diser.%20%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE%20%D0 %9E.%D0%9C..pdf

Тимошенко О. В. Особливості організації дистанційної форми навчання майбутніх

фахівців фізичного виховання та спорту у вищих навчальних закладах України. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2014. Вип. 118(2). С. 237-242. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPN_ 2014_118(2) 60. С.237.

Шульга М. Особливості дистанційного навчання у сфері фізичної культури і спорту. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2022. Випуск 6 (151). С.172-177. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2022.6(151).37

Гейтенко В.В., Сорокін Ю.С. Організаційно-педагогічні умови дистанційних технологій навчання зі студентами спеціальності «Фізична культура і спорт». Теорія і методика професійної освіти. 2020. Випуск 29. Т. 1. С.93-97. URL: http://www.innovpedagogy.od.ua/ archives/2020/29/part_1/20.pdf

Баштовенко, О., & Станєва, С. Проблеми організації дистанційного навчання з фізичної культури в закладах освіти. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2021. (53), C. 9-22. URL: http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/ nv/article/view/452/438

Алєксєєв О. Зарубіжний досвід професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до диференціації та індивідуалізації фізичного виховання учнів. Молодь і ринок.. 2022. №3-4 (201-202). С. 138-145. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.260010

Овчатова А. П. Проблеми та перспективи впровадження STEM-освіти в Україні. Освітній дискурс. 2021. Вип. 35. С. 50-60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eddcsp_2021_35_7

Movmyga N.E., Polezhaieva O.V., Gyrenko I.V. Use of STEM-technologies in the educational process in the training of technical profile specialists. Вісник науки та освіти. Серія: Педагогіка. 2023. Вип. 4 (10). С. 249-266. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/ view/4522/4546

Поліхун Н.І., Постова К.Г., Сліпухіна А.І., Онопченко Г.В., Онопченко О.В. Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів: методичні рекомендації. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. 80 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/286032301.pdf

О. В. Попрошаєв, В. С. Мунтян, М. І. Гоєнко. Особливості організації процесу дистанційного навчання з фізичного виховання. Науково-методичні основи використання інформаційних технологій в галузі фізичної культури та спорту. 2020. №4. С. 70-75. URL: https://journals.uran.ua/itfcs/article/view/212142

Отравенко О.В. Інноваційні методи навчання яке основа якісної професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури. Open educational e-environment of modern University, special edition. 2019. 24(9). С. 222-230. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/ j ournal/index.php/openedu/arti cl e/vi ew/ 241/pdf

Лівак П. Методична система навчання медико-біологічних дисциплін майбутніх учителів фізичної культури. Наукові інновації та передові технології. 2024. № 6(34). С.1265-1278. URL: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-6(34)-1265-1278

Атаманюк С. І. Підготовка майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання інноваційних видів рухової активності: методологічна основа. Освіта. Інноватика. Практика. 2022. Т. 10, № 3. С. 6-15. URL: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol10i3-001

Демідова Ю.Є., Мовмига Н.Є. Педагогічний аспект професійної підготовки фахівців з безпеки трудової діяльності. Імідж сучасного педагога. 2023 (6(213), 104-110. URL: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-6(213)-104-110

Проніков О. Підготовка майбутніх вчителів фізичної культури до педагогічного процесу безперервної дії. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. 2024. Том 182. № № 26. С. 31-35. URL: https://doi.org/10.58407/visnik.242605

Грибан Г.П., Тимошенко О.В., Г ошко А.М., Скорий О.С. Педагогічне конструювання та проектування фізкультурно-оздоровчого процесу студентів в умовах модернізації системи фізичного виховання. Науковий часопис НПУіменіМ. П. Драгоманова. 2017. № 4 (85). С. 35-39. URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/20641

References

Kryzhanovskyi A., Kyrylenko N., Kyrylenko V., Medvedev R. (2021). Organization of distance learning in pedagogical institutions of higher education [Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia v pedahohichnykh zakladakh vyshchi osvity]. International scientific journal "Grail of Science" - Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Hraal nauky». 10, 415-421 [in Ukrainian].

Vyshnivskyi V.V., Hnidenko M.P., Haydur G.I., Ilyin O.O. (2014). Organization of distance learning. Creation of e-learning courses and e-tests [Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia. Stvorennia elektronnykh navchalnykh kursiv ta elektronnykh testiv]. Kyiv: DUT [in Ukrainian].

Stepanchenko N.I. (2017). System of professional training of future teachers of physical education in higher educational institutions [Systema profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoho vykhovannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh]. Extended abstract of candidate's thesis. Vinnytsia: VDPU [in Ukrainian].

Vergolyas O.O., Vergolyas M.R. (2021). Positive aspects of distance learning of students [Pozytyvni aspekty dystantsiinoho navchannia studentiv.]. II All-Ukrainian scientific and practical conference: Distance education in Ukraine: innovative, normative - legal, pedagogical aspects - II Vseukrainska naukovo - praktychna konferentsiia Dystantsiina osvita v Ukraini: innovatsiini, normatyvno - pravovi, pedahohichni aspekty. (рр. 120-123). Ternopil: WUU [in Ukrainian].

Penkovets D. V. (2015). Components of professional competence in future teachers of physical culture [Komponenty profesiinoi kompetentsii u maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury]. Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences - Komponenty profesiinoi kompetentsii u maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury. 125, 212-215 [in Ukrainian].

Pechko O.M. (2015). Formation of professional thinking of future teachers of physical culture by means of pedagogical situations [Formuvannia profesiinoho myslennia maibutnikh vchyteliv fizychnoi kultury zasobamy pedahohichnykh sytuatsii]. Candidate's thesis. Chernihiv: ChNPU [in Ukrainian].

O. V. Tymoshenko. (2014). Peculiarities of the organization of distance learning of future specialists in physical education and sports in higher educational institutions of Ukraine [Osoblyvosti orhanizatsii dystantsiinoi formy navchannia maibutnikh fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia ta sportu u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy/. Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University. Ser.: Pedagogical Sciences. Physical education and sports - Visnyk Chernihivskoho natsionalnohopedahohichnoho universytetu. Ser.: Pedahohichni nauky. Fizychne vykhovannia ta sport. 118 (2), 237-242 [in Ukrainian].

Shulga M. (2022). Peculiarities of distance learning in the field of physical culture and sports [Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia u sferi fizychnoi kultury i sportu]. Scientific journal of the M.P. Drahomanov NPU -Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. 6 (151), 172-177 [in Ukrainian].

Heytenko V.V., Sorokin Yu.S. (2020). Organizational and pedagogical conditions of distance learning technologies with students of the specialty «Physical culture and sport» [Orhanizatsiino-pedahohichni umovy dystantsiinykh tekhnolohii navchannia zi studentamy spetsialnosti «Fizychna kultura i sport».] Theory and methodology of professional education - Teoriia i metodykaprofesiinoi osvity. 29 (1), 93-97 [in Ukrainian].

Bashtovenko, O., & Staneva, S. (2021). Problems of distance learning organization in physical culture in educational institutions [Problemy orhanizatsii dystantsiinoho navchannia z fizychnoi kultury v zakladakh osvity]. Scientific Bulletin of the Izmail State Humanitarian University - Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. 53, 9-22 [in Ukrainian].

Alekseev O. (2022). Foreign experience of professional training of future teachers of physical culture for differentiation and individualization of physical education of students [Zarubizhnyi dosvid profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do dyferentsiatsii ta indyvidualizatsii fizychnoho vykhovannia uchniv]. Youth and the market -Molod i rynok. 3-4 (201-202), 138-145 [in Ukrainian].

Ovchatova A.P. (2021). Problems and prospects of implementing STEM education in Ukraine [Problemy ta perspektyvy vprovadzhennia STEM-osvity v Ukraini]. Educational discourse -Osvitnii dyskurs. 35, 50-60 [in Ukrainian].

Movmyga N.E., Polezhaieva O.V., Gyrenko I.V. (2023). Use of STEM technologies in the educational process in training of technical profile specialists. [Vykorystannia STEM- tekhnolohii v osvitnomu proiesi pry pidhotovtsi fakhivtsiv tekhnichnoho profiliu]. Visnyk nauky ta osvity - Bulletin of science and education. Seriya: Philologiya, Pedagogika, Sociologiya, Kultura i mystetstvo, Istoriya ta archeologiya. 4 (10), 249-266 [in Ukrainian].

Polihun N.I., Postova K.G., Slipukhina A.I., Onopchenko G.V., Onopchenko O.V. Implementation of STEM education in conditions of integration of formal and informal education of gifted students: methodological recommendations. Kyiv: Institute of the Gifted Child of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2019. 80 p.

Poproshaev O. V., Muntyan V. S., Goyenko M. I. (2020). Peculiarities of the organization of the distance learning process in physical education [Osoblyvosti orhanizatsii protsesu dystantsiinoho navchannia z fizychnoho vykhovannia]. Scientific-methodological foundations of the use of information technologies in the field of physical culture and sports - Naukovo- metodychni osnovy vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii v haluzi fizychnoi kultury ta sportu. 4, 70-75 [in Ukrainian].