Вивчення історичних постатей на уроках історії України як засіб формування креативності мислення учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Гоигорія Сковороди в Переяславі

Вивчення історичних постатей на уроках історії україни як засіб формування креативності мислення учнів

Валентина Молоткіна,

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін



Abstract

STUDYING HISTORICAL FIGURES IN UKRAINIAN HISTORY LESSONS AS A MEANS OF FORMING STUDENTS' CREATIVE THINKING

Valentyna Molotkina,

Doctor in Historical Sciences, professor, Head of the Department of History and Culture of Ukraine and Special Historical Disciplines Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, 30, Sukhomlynskoho Str., Pereiaslav

The article analyzes the methods and techniques of organizing the study of a historical figure in the history lessons of Ukraine, which are most often used in the practical work of teachers, and finds out their possibilities as a means of forming students' creativity.

The main methodological techniques used by the teacher when working with a historical portrait in the process of forming the competence of students' research and cognitive activity are considered.

It has been found that in the formation of students' creativity of thinking in the history of Ukraine lesson, an important place is occupied by educational activities aimed at forming cause-and-effect relationships and research competencies.

Modern methods of teaching history offer various options for organizing students' work on studying a historical figure in Ukrainian history lessons. In particular, an important role in shaping students' creativity in forming an idea of a historical figure is played by the use of the artistic and journalistic variant. The teacher's organization of cognitive activities based on an illustrative portrait should also be aimed at developing students' creativity.

It has been established that the consideration of a historical figure should be carried out in its dynamics, development, which will allow to convey the evolution of a person's views throughout life. The teacher should not allow one-sided assessments. This danger can be avoided by presenting the material alternatively, using different sources, showing the figure from different points of view, paying attention to the activities of diverse historical figures, not just positive ones. This will form the skills of independent critical evaluation of a person (and not only historical). The student should learn to consider a historical figure and his or her actions in relation to the realities of specific events of the time when he or she lived, and not from the standpoint of the present.

Learning about the life and work of a historical figure in all its contradictions and complexity in the context of social processes will foster creative thinking and interest in history as a subject. A thoughtful study of the personality of a prominent figure will contribute to both a deeper knowledge of history and a positive pedagogical impact on the formation of a student's personality.

At the same time, analyzing a particular personality can be the key to understanding the events in which they participated. When studying the life and work of a historical figure, you should avoid a dry list of the main dates and facts of their biography. Instead, it is necessary to create vivid, imaginative portraits that will be remembered by students and will influence the formation of their personality and values.

Keywords: historical information, historical figure, historical personality, historical portrait, critical thinking, creative thinking, educational process, cognitive activity, history lesson, students.



Анотація

У статті проаналізовано методи та прийоми організації вивчення історичної постаті на уроках історії України, які найчастіше використовуються у практичній роботі вчителя, та з'ясовано їх можливості як засобу формування креативності учнів.

Розглянуто основні методичні прийоми, які використовує вчитель при роботі з історичним портретом у процесі формування компетентності дослідницько-пізнавальної діяльності учнів.

З'ясовано, що у формуванні креативності мислення учнів на уроці історії України важливе місце посідає навчальна діяльність, спрямована на формування причинно-наслідкових зв'язків та дослідницьких компетентностей.

Сучасна методика викладання історії пропонує різні варіанти організації роботи учнів над вивченням історичної постаті на уроках історії України. Зокрема, важливу роль у формуванні креативності мислення учнів при формуванні уявлення про історичну постать відіграє використання художньо-публіцистичного варіанту. Організація вчителем пізнавальної діяльності на основі ілюстративного портрета також має бути спрямована на розвиток креативності учнів.

Встановлено, що розгляд історичної постаті має здійснюватися в її динаміці, розвитку, що дозволить передати еволюцію поглядів людини протягом життя. Вчитель не повинен допускати однобічних оцінок. Уникнути цієї небезпеки можна, подаючи матеріал альтернативно, використовуючи різні джерела, показуючи постать з різних точок зору, звертаючи увагу на діяльність різнопланових історичних постатей, а не лише позитивних. Це сформує навички самостійної критичної оцінки особи (і не лише історичної). Учень має навчитися розглядати історичну постать та її вчинки у зв'язку з реаліями конкретних подій того часу, коли вона жила, а не з позицій сьогодення.

Засвоєння відомостей про життя і діяльність історичної постаті в усій їх суперечливості та складності в контексті суспільних процесів формуватиме в учнів креативне мислення та інтерес до історії як навчального предмета. Вдумливе вивчення особистості видатного діяча сприятиме як глибшому пізнанню історії, так і позитивному педагогічному впливу на формування особистості учня.

Водночас аналіз конкретної особистості може стати ключем до розуміння подій, в яких вона брала участь. Вивчаючи життя і діяльність історичної постаті, слід уникати сухого переліку основних дат і фактів її біографії. Натомість необхідно створювати яскраві, образні портрети, які запам'ятаються учням і вплинуть на формування їхньої особистості та ціннісних орієнтирів.

Ключові слова: історична інформація, історична постать, історична особистість, історичний портрет, критичне мислення, креативне мислення, навчальний процес, пізнавальна діяльність, урок історії, учні.



Постановка проблеми

На сучасному етапі суспільних перетворень в Україні та реформування системи шкільної історичної освіти постала проблема розробки нових методологічних та методичних прийомів формування уявлень про роль і місце історичної постаті в історичному процесі на уроках історії України, а також відмови від традиційних підходів радянської освітньої моделі до розробки цього питання.

Пошук шляхів вивчення особистості як об'єкта і суб'єкта історії України вимагає переосмислення методологічних позицій у відборі змісту, глибшого співвіднесення з психологічними можливостями учнів, використання ефективних методичних прийомів, засобів та організаційних форм навчання. історичний креативність практичний

Оновлені навчальні програми з історії передбачають практичні заняття, спрямовані на поглиблення предметних компетентностей та розвиток критичного мислення учнів, частина з яких безпосередньо присвячена історичним постатям. Такі уроки вимагають глибокої теоретичної підготовки вчителя, навичок роботи з джерелами різного походження, адже йдеться не лише про інформаційну та мовну компетентність учня, а й про формування ціннісних орієнтацій, усвідомлення значущості людини, наслідків вибору її поведінки відповідно до загальнолюдської моралі, прийнятої в суспільстві. Важливо враховувати той факт, що історія краще сприймається учнями через призму конкретної особистості, а вивчення історичних постатей сприяє кращому розумінню закономірностей історичного процесу.

На думку Я. Камбалової, без усвідомлення учнями ролі особи в історії держави та її приналежності до певної соціальної, національної чи іншої групи неможливе повноцінне вивчення історії, адже історія ефективніше засвоюється через призму конкретної людини. Вивчення історичних постатей не лише сприяє цілісному пізнанню історії, а й впливає на формування особистості учня. Зображення життя і діяльності історичної постаті, її впливу на окремі події чи історичний процес в цілому легше сприймається і запам'ятовується учнями, ніж історичний процес, позбавлений яскравих особистостей. Засвоєння інформації про життя і діяльність історичної постаті в усій її суперечливості та складності в контексті суспільних процесів формує критичне мислення та інтерес до історії як навчального предмета (Камбалова, 2016: 5).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Деякі теоретико-методологічні аспекти висвітлення ролі історичних постатей розглядались такими сучасними українськими дослідниками як Т. Бакка, Н. Загрибельна, О. Кравченко (Бакка & Загрибельна & Кравченко 2019), Я. Камбалова (Камбалова, 2016), І. Коляда, В. Клодницький (Коляда & Клодницький, 2018), Н. Ольхіна, І. Рибак (Ольхіна & Рибак, 2003), О. Пометун, Г. Фрейман (Пометун & Фрейман, 2006), Г. Яковенко (Яковенко, 2017) та ін.

Серед різних варіантів роботи над вивченням відомих історичних постатей також слід виділити так званий схематичний варіант, автором якого є В. Тоболін (Тоболин, 1999). Практик стверджує, що використання різних опор і схем враховує особливості мислення учнів, які полягають у його образності. У зв'язку з цим учні глибше розуміють сутність історичного процесу, дії його головних героїв; підвищується рівень засвоєння учнями програмного матеріалу; робота зі схемами-портретами передбачає активну пізнавальну діяльність учнів (індивідуальну і групову), їх самостійність і творчість.

Мета статті - розглянути методи і прийоми організації вивчення історичної постаті на уроках історії України, які найчастіше використовуються в практичній роботі вчителів, та з'ясувати їхні можливості як засобу формування креативних здібностей учнів.



Виклад основного матеріалу

Однією з ключових проблем сучасної методики викладання історії є визначення методичних умов і способів ознайомлення учнів з видатними історичними постатями, визначення їхньої ролі в історичних процесах, оцінки їхнього впливу на долю держави.

Йдеться не лише про визначення кількісного складу видатних історичних постатей, а й про переосмислення методологічних підходів до аналізу їхнього життя, активне використання антропологічного підходу у викладанні історії (Камбалова, 2016 : 6).

Специфіка історії як науки про минуле вимагає вивчення історичних постатей, аналізу їхньої діяльності та оцінки її результатів. Вивчення історичних постатей оживляє сухі історичні схеми, допомагає розкрити причини історичних подій та явищ, допомагає запропонувати певну модель суспільної поведінки (Коляда, 2013: 301-302).

У процесі формування уявлень про історичні постаті на уроці історії України, у роботі вчителя з учнями над створенням історичного портрета важливим є розуміння поняття «історична особа». Так, у методичній науці під терміном «історична особа» розуміють людину з яскраво вираженою індивідуальністю, внесок якої в історію є значним (Коляда, 2013: 305). Відповідно, сучасні методологи розуміють історичний портрет як характеристику особи в контексті біографічних даних, світогляду та основних етапів життя (Коляда, 2013: 307-308).

Слід пам'ятати, що формування знань про історичну постать не можна відокремлювати від розвитку оціночних суджень учнів, тому важливо дотримуватися принципу єдності знань та оціночних суджень про історичну постать (Бакка & Загребельна & Кравченко, 2019: 25).

Розповідаючи про життя і діяльність історичних постатей, вчитель має показувати її на тлі епохи, в якій жила і творила людина, підводячи учнів до розуміння того, що кожна людина є представником свого часу, свого народу, частиною суспільства свого часу. Одним з основних методів є розповідь вчителя, який описує історичну постать, доповнюючи її яскравими уривками з документів.

Така розповідь може супроводжуватися демонстрацією ілюстрацій, сучасних картин, схем, слайдів. Методичною наукою розроблено певні вимоги до словесного викладу матеріалу про історичних діячів, зокрема, розроблено та описано такі прийоми, як «словесний малюнок», розповідь, сюжетне оповідання, картинне зображення, образний опис історичної постаті або типового представника певної соціальної групи, прийоми контрасту та протиставлення історичних діячів; групова характеристика; драматизація розповіді вчителя.

Розроблено рекомендації щодо роботи учнів з підручником та наочними посібниками, з різними документами. Пояснювально-ілюстративні методи: аналіз змісту історичного документа в колективній бесіді, розповідь учителя або учня з використанням наочності, заповнення таблиць, складання схем і діаграм на основі тексту підручника (Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України).

О. Пометун та Г. Фрейман рекомендують наступні кроки для всебічного висвітлення історичних постатей:

ознайомитися з найважливішими біографічними даними;

простежити процес формування особистості в конкретному середовищі;

визначити історичні умови, які відіграли роль у формуванні поглядів та якостей особи;

дослідити участь історичної особи в суспільному житті;

визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили історична особа відображає у своїй діяльності;

виявити вплив конкретної історичної особи на певні сфери життя чи суспільно-політичні процеси;

з'ясувати морально-психологічні якості історичної постаті;

показати коло однодумців та соратників історичної постаті;

визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства (Пометун & Фрейман, 2006: 174).

Крім того, висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії має включати біографічну довідку про особу; сукупність ідей та поглядів, що визначали напрям діяльності особи; зональний контекст, у якому відбувалася її діяльність; ідеологічні, соціальні, культурні та інші засади діяльності; вплив діяльності на конкретні історичні події, наслідки та значення діяльності історичної особи; історичний час і простір, а також особливості суспільства, до якого належить дана особа (Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України).

Також при роботі з історичними постатями через індивідуальні образи людей, характеристики історичних діячів необхідно створювати образ часу, епохи, виділяючи в кожній особистості щось особливе, що робить її типовою для свого часу. Формуючи знання про історичні постаті, необхідно виносити на перший план той момент, коли людина зробила вибір, який став доленосним для історії нації та країни. Це дасть можливість показати особистість у дії, охарактеризувати моральні риси вчинку, тим самим досягти єдності в розкритті образу, дії та оцінки (Пометун & Фрейман, 2006: 171).

Важливо говорити на уроках про індивідуальні риси історичних постатей. Адже показ того, як жили окремі особистості, як вони впливали на перебіг подій всієї історії, краще запам'ятовується учням, ніж розгляд подій і процесів поза впливом видатних особистостей. Тому вчитель має звертати особливу увагу на психологічну характеристику історичної постаті, представляти кожну історичну особистість як індивідуальність з власною зовнішністю, посилюючи такі складові, як «особисте життя», «сімейне життя», «дружина», «діти» тощо, яскраво презентуючи особистісні риси людини від зовнішності до характеристики внутрішніх якостей, а від них - до мотивів поведінки; обирати для характеристики історичних постатей фактичний матеріал, який потребує осмислення, і таким чином підводити учнів до світоглядних висновків.

По можливості, подаючи історичний матеріал на уроці, слід проводити паралелі між минулими подіями, пов'язаними з діяльністю особи, і сьогоденням. Важливо також показувати конкретні ситуації з життя людини, в яких вона обирала спосіб дій з кількох можливих альтернатив, залучаючи учнів до аналізу мотивів такого вибору (Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України).

Знання про історичні постаті будуть більш глибоко і осмислено засвоєні учнями, а їхній інтерес до історії зросте, якщо:

формування знань про історичні постаті здійснюється поетапно з позицій різних підходів;

при відборі змісту провідною буде ідея єдності розкриття особистості як об'єкта і суб'єкта історії, а на перше місце буде висуватися характеристика активності особистості в переломні моменти історичного розвитку, коли вона проявляється в умовах вибору;

використовувані методи і засоби, проблемно-пошукові завдання будуть спрямовані на те, щоб орієнтувати учнів на розуміння альтернативності та варіативності історичного процесу, сприяти їх моральному вихованню (Бакка & Загребельна & Кравченко, 2019: 25).

Висвітлюючи життя і діяльність історичних постатей, вчитель має показувати її на тлі епохи, в якій жила і творила особистість, підводити учнів до розуміння того, що кожна людина є представником свого часу, свого народу, частиною суспільства свого часу (Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України).

Викладаючи біографічний матеріал учням, учитель історії України має сприяти засвоєнню ними необхідного обсягу знань, розвитку логічних умінь і навичок: креативного сприйняття навчального матеріалу, який слід відтворювати в оригінальний спосіб (Коляда, 2013: 304).

Учитель організовує вивчення історико-політичного портрету особи на уроці або практичному занятті на основі життєпису історичної постаті. Задля повноти та всебічності характеристики особи, а також розвитку зацікавленості учнів доцільно використовувати випереджувальне завдання для учня або групи учнів у вигляді дослідницько-творчого проєкту. Його можна доповнити уривками з документів, фотоілюстраціями, описами подій, битв, зовнішності та рис характеру історичних осіб, що містяться в художній літературі, кінофільмах (Вивчення історичної особи на уроках історії. Політичний та історичний портрети. Методичні рекомендації).

Практики пропонують такі методи створення історичного портрета: розповідь від імені історичної особи (автобіографія, звіт тощо); розповідь від імені колеги, сучасника, опонента історичної особи; розповідь - історичне розвідка; газетна публікація; використання логічних схем і таблиць; порівняння з колегою чи опонентом історичної особи; цитування (Коляда, 2013: 304).

Важливе місце в розвитку креативного мислення учнів на уроці історії України посідає навчальна діяльність, спрямована на формування причинно-наслідкових зв'язків та дослідницьких компетентностей. Формуючи уявлення про історичну значущість особистості, вчитель знайомить учнів з оцінками дослідників, які вивчали її життя і творчість (Коляда & Клодницький, 2018: 33).

Сучасна методика викладання історії пропонує різні варіанти організації роботи учнів над вивченням історичної постаті на уроках історії України: алгоритмічний, біографічно-оцінний, порівняльний, оцінно-екстремальний, частково-оцінний, прогностичний, дослідницький, накопичувальний, художньо-публіцистичний, схематичний, ігровий (Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України; Ольхіна, Рибак, 2003: 4-6).

Зокрема, алгоритмічний варіант вивчення історичної постаті здійснюється у певній послідовності:

запам'ятовування імені та прізвища (псевдоніма) історичної особи;

ознайомлення з етапами, періодами та змістом діяльності особи;

засвоєння ідейно-теоретичних (політичних, релігійних, філософських тощо) поглядів видатної особистості;

з'ясування, чиї інтереси виражала ця особа на тому чи іншому етапі;

вивчення оцінки особи її сучасниками та сучасними дослідниками (Камбалова, 2016: 7; Тоболін, 1999 : 26).

Запропонований підхід забезпечує наукове підґрунтя для вивчення особистості. Вчитель та учні можуть додавати або виключати окремі блоки цього ланцюжка, залежно від мети дослідження та наявності навчального матеріалу (Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України).

Біографічно-оцінний варіант передбачає вивчення особистості через розв'язання проблем, тобто вчитель подає біографічні відомості про історичну постать і сприяє їх засвоєнню. Після того, як учні засвоїли достатній обсяг інформації, вчитель зачитує біографічну довідку про особу, не називаючи її імені (Камбалова, 2016: 8).

Цей же варіант передбачає розв'язання біографічних завдань на кшталт «Хто є хто?» або «Хто це?». Цей прийом використовують як на початку теми (щоб зацікавити учнів), так і в кінці (для закріплення матеріалу) (Тронько, 2015: 201). До прикладу, вчитель на уроці пропонує учням завдання впізнати історичну постать на основі легенди. Або вчитель пропонує виконати завдання про історичну постать (заповнити пропуски), використовуючи український фольклор, зокрема уривок з народної пісні (Коляда & Клодницький, 2018: 36).

Порівняльний варіант має на меті допомогти учням проаналізувати та систематизувати інформацію шляхом заповнення таблиці. Це обов'язково виявить неможливість чітко визначити певні якості у деяких особистостей, що при вміло спрямованій самоосвітній діяльності учнів сприятиме опрацюванню додаткових джерел знань (Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України) та допоможе вчителю чітко визначити певні якості в учнів та рівень їхніх знань про цю особу (Коляда & Клодницький, 2018: 38).

Не менш важливу роль у формуванні креативних здібностей учнів при формуванні уявлення про історичну постать відіграє використання художньо-публіцистичного варіанту. Дослідження особистості здійснюється в процесі вивчення матеріалу підручника, навчальних посібників, наукової та додаткової літератури, а завершується написанням рефератів, доповідей, повідомлень, есе, нарисів, творів, мініатюр. Цей метод дозволяє не лише поглиблено вивчати особистість, а й розвивати творчі здібності дітей (Камбалова, 2016: 8; Коляда, Клодницький, 2018: 38; Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України). Зокрема, формуванню дослідницьких компетентностей як основи учнівської креативності має сприяти використання такого прийому, як аналіз літературного твору (Коляда & Клодницький, 2018: 37).

Коли учні працюють з літературним портретом історичної особи, їхнє завдання полягатиме в тому, щоб визначити, наскільки точно і правдоподібно письменник описує зовнішність історичної постаті. Учитель може спрямовувати діяльність учнів, ставлячи запитання: «Чи змінилося ваше уявлення про історичну особу після прочитання опису її зовнішності в художньому творі? Чи відповідає портретне зображення літературно-художньому опису зовнішності героя? Як письменницький опис зовнішності героя доповнює портретне зображення тощо?» (Яковенко, 2017: 142).

Використовуючи схематичний варіант, вчитель пропонує учням вивчати життя та діяльність історичних постатей через створення та використання схем-портретів. Навчальні схеми-портрети - це візуальні символи історичних подій, які групуються навколо імені історичної постаті, створюючи цілісний образ історичного періоду. Вони можуть бути єдиними, цілісними або складатися з окремих блоків: блок етапу життя, блок діяльності (наукової, педагогічної, політичної), блок сфер життя (особистої, суспільної), блок характеру, якостей тощо. У такій схемі бажано показати зв'язки між окремими блоками. Як правило, схема повинна містити певну проблему, неоднозначність в оцінці особистості (Камбалова, 2016: 8).

Схеми-портрети можна використовувати у таких формах: на етапі закріплення, як логічні опорні схеми; при перевірці домашнього завдання; завдання різних типів; при вивченні нового матеріалу (демонстраційна схема); складання схем-портретів - як творче завдання; як наочність; під час проведення повторювально-узагальнюючих, підсумкових уроків, при порівнянні (Методика вивчення історичних постатей в історії України).

Викладаючи учням біографічний матеріал і дбаючи про творче засвоєння ними необхідного обсягу знань про ту чи іншу історичну постать, учитель історії України в процесі розвитку творчих здібностей учнів має приділяти значну увагу історико-біографічному та історико-психологічному опису (Коляда, 2013: 308).

Історико-біографічний опис слід розуміти як характеристику особи в контексті біографічних даних, що має на меті реконструкцію життєвого шляху людини та передбачає визначення траєкторії її життя в багатовимірному соціальному та особистісному контексті (Савчук, Чаплиць, 2014-2015: 302).

Окрім історико-біографічного опису, вчитель використовує також історико-психологічний опис, який являє собою психологічну характеристику постаті, що містить опис її внутрішньої структури та намагається простежити, як індивідуальний характер історичної особи вплинув на її діяльність (Павленко, 2015: 22).

Говорячи про історико-психологічний опис, слід зазначити, що він має ґрунтуватися як на фізіогномічному аналізі зовнішності, так і на спогадах сучасників про особистість (Коляда & Клодницький, 2018: 32).

Вивчення історичних постатей здійснюється за допомогою дидактичних ігор. Іншим видом завдань є організація роботи з біографічними фактами, де учні мають ідентифікувати постать. У роботі з біографічними фактами вчитель також може використовувати різні види текстових завдань (Коляда & Клодницький, 2018: 36-37).

Крім того, для характеристики діяльності історичної постаті широко використовуються алгоритми та пам'ятки (Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України). До прикладу, на основі історико-біографічного опису, фізіогномічного аналізу та оцінок сучасників вчитель може запропонувати наступний алгоритм вивчення особистості:

Ім'я, прізвище, дата народження особистості.

Коли і в якій країні діяла людина? Вкажіть історичні умови, на тлі яких вона діяла.

Опишіть зовнішність особистості.

Назвіть основні результати його/її діяльності.

Цитуючи думки сучасників або мемуари, охарактеризуйте його характер і дайте оцінку його діяльності (Коляда & Клодницький, 2018: 34).

Організація вчителем пізнавальної діяльності на основі ілюстративного портрета також має бути спрямована на розвиток креативності мислення учнів (Коляда & Клодницький, 2018: 37).

Працюючи з портретом, важливо дотримуватися низки правил:

Досить часто виникає потреба розкрити внутрішній світ історичної постаті, охарактеризувати її думки, почуття, пояснити її погляди та переконання. Для цього здебільшого використовують інтимний реалістичний портрет, який більш яскраво передає внутрішні, духовні риси людини.

Для характеристики соціального статусу або історичних заслуг особи використовується парадний портрет, який опукло відтворює урочисту обстановку, одяг, атрибути влади діяча і таким чином підкреслює його соціальне становище.

Коли необхідно показати видатну особистість у колі її соратників, або підкреслити суспільно-політичний конфлікт, головними учасниками якого є досліджувані історичні постаті, використовується груповий портрет.

Участь історичних осіб у конкретних подіях минулого найкраще сприймається через композиційні картини, в яких особистість показана в дії і в тісному зв'язку з конкретною історичною обстановкою. Тому в цих випадках переважно використовуються композиційні картини, а не портрети (Бакка & Загрибельна & Кравченко, 2019 : 26-27).

Методи вивчення основних фактів, відтворення образів історичних діячів, подій та явищ їхнього життя: образна розповідь, «словесний малюнок», драматизація або інсценізація документа, оцінка вчинків історичних діячів за результатами їхньої діяльності, зіставлення, підготовка учнями доповідей, постановка проблемних або дискусійних питань, групова характеристика кількох осіб (Вивчення історичної особи на уроках історії. Політичний та історичний портрети. Методичні рекомендації).

Робота з портретом може ґрунтуватися на вивченні одягу, головного убору, взуття, зачіски, що в свою чергу характеризує час, традиції, стиль (Яковенко, 2017: 140). Учитель також пропонує описати зовнішній вигляд людини, визначити, для якої верстви населення був характерний такий вигляд, і довести достовірність оцінки сучасником зовнішності історичної постаті (Коляда & Клодницький, 2018: 37).

Важливо також показати конкретні ситуації з життя особи, в яких вона обирала спосіб дій з кількох можливих альтернатив, залучаючи учнів до аналізу мотивів такого вибору та їх моральної оцінки (Вивчення історичної особи на уроках історії. Політичний та історичний портрети. Методичні рекомендації).

При аналізі портрета однієї людини також необхідно використовувати альтернативні зображення. Кілька портретів можуть дати більш об'єктивне уявлення про людину, враховуючи той факт, що художники могли симпатизувати, ставитись байдуже, неприємно або навіть ненавидіти своїх персонажів. Крім того, багато портретів писалися на замовлення, тож художникам доводилося задовольняти забаганки своїх клієнтів. З цієї та інших причин ми можемо спостерігати розмаїття зображень одних і тих самих людей, але різними художниками (Яковенко, 2017: 140).

Вивчення життя та діяльності історичних постатей через образотворче мистецтво передбачає використання на уроках не лише портретів, а й сюжетних картин (Бакка & Загрибельна & Кравченко, 2019 : 27).

Особливу категорію становлять історичні портрети, створені в тоталітарних державах. Організовуючи роботу учнів над такими історичними портретами, варто нагадати їм, що вони працюють над твором ідеологічного мистецтва. Такі портретні полотна мають багато спільного з пропагандистськими плакатами, основна мета яких - викликати певні запрограмовані почуття та спонукати до певних дій. Певною мірою їхнє завдання - впливати не лише на свідомість, а й на підсвідомість глядача.

Тому історична інформація, яку можна отримати через аналіз такого род у портретів, може бути лише опосередкованою. Переважно це інформація про ідеологію. Це треба враховувати, а тому питання мають бути наступними: Які почуття мав викликати цей портрет? Кому він був адресований? Наскільки, на вашу думку, він був ефективним у цьому сенсі? (Наочність на уроках історії. Історія в школі, 2018).

Завдання учнів під час роботи з портретами можуть бути такими: визначити схожі риси обличчя на портретах; порівняти зображення людини на різних портретах з їхнім описом у підручнику та навчальних посібниках; визначити, який портрет найбільше відповідає історичній дійсності. Опис може включати спогади людей, які знали особу, зображену на портреті (Яковенко, 2017: 140).

Портрет також можна використовувати для створення ігрових ситуацій на уроці, до прикладу, під час вивчення певної теми. Зокрема, можна провести конкурс «Чи знаєте ви історичних діячів?», під час якого учні мають виконати такі завдання:

впізнати історичну постать за портретом без підпису та розповісти про її діяльність;

за портретами двох історичних діячів (без підпису) визначити, кому з них належить виловлювання, взяте з підручника;

на основі фрагмента художнього тексту визначити, про кого йде мова, описати його роль в історії, знайти портрет серед заздалегідь підготовлених (Бакка & Загрибельна & Кравченко, 2019 : 27).

Ще одним цікавим методичним прийомом при роботі з портретом є порівняння зображення з літературно-художнім описом зовнішності людини, який зробив письменник у своєму творі. Автори деяких творів, які можна віднести до історичної белетристики, свідомо ставлять перед собою завдання відтворити минуле в художніх образах. Для цього письменник, подібно до історика, старанно вивчає та аналізує джерела, історичні праці (Яковенко, 2017: 142).



Висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Таким чином, розгляд історичної постаті слід здійснювати в її динаміці, розвитку, що дозволить передати еволюцію поглядів людини протягом життя. Вчитель не повинен допускати однобоких оцінок. Уникнути цієї небезпеки можна, подаючи матеріал альтернативно, використовуючи різні джерела, показуючи постать з різних точок зору, звертаючи увагу на діяльність різнопланових історичних постатей, а не лише позитивних. Це розвиватиме навички самостійної критичної оцінки особи (і не лише історичної). Учень має навчитися розглядати історичну постать та її вчинки у зв'язку з реаліями конкретних подій того часу, коли вона жила, а не з перспективи сьогодення.

Засвоєння інформації про життя і діяльність історичного діяча в усій їх суперечливості та складності в контексті суспільних процесів розвиватиме креативне мислення учнів та інтерес до історії як навчального предмета. Вдумливе вивчення особистості видатного діяча сприятиме як глибшому пізнанню історії, так і позитивному педагогічному впливу на формування особистості учня.

Водночас аналіз конкретної особистості може стати ключем до розуміння подій, в яких вона брала участь. Вивчаючи життя і діяльність історичної постаті, слід уникати сухого переліку основних дат і фактів її біографії. Натомість необхідно створювати яскраві, образні портрети, які запам'ятаються учням і вплинуть на формування їхньої особистості та ціннісних орієнтирів.



Джерела та література

1. Бакка Т., Загрибельна Н., Кравченко О. Формування медіаосвітніми засобами історико- біографічного та історико-психологічного портрета П. Куліша. Історія в школі. 2019. № 7-8. С. 23-28.

2. Вивчення історичної особи на уроках історії. Політичний та історичний портрети. Методичні рекомендації.

3. Камбалова Я.М. Методичні аспекти формування знань про історичну особистість в учнів загальноосвітньої школи; на прикладі теми «Кирило-Мефодіївське товариство». Історія в школі. 2016. № 11-12. С. 5-8.

4. Коляда І., Клодницький В. Формування креативності учнів при роботі з історичною персоналією на уроці історії України у 9 класі (на прикладі вивчення життя Л. Кобилиці). Історія в школі. 2018. № 8-9. С.30-39.

5. Коляда І. Теоретико-методологічні засади висвітлення ролі історичної особи на уроках історії України у 9 класі при вивченні теми: «Російсько-французька війна 1812 р. і Україна (І. Котляревський - організатор козацьких полків у війні 1812 р.)». Проблеми історії України ХІХ- початку ХХст. 2013. Вип. 21. С. 301-310.

6. Методика вивчення історичних постатей на уроках історії України. Освіта та самоосвіта.

7. Наочність на уроках історії. Історія в школі. 2018.

8. Ольхіна Н., Рибак І. Особа в історії України. Історія України. 2003. № 29-32. С. 3-11.

9. Павленко О. Вивчення історичної постаті на уроках історії в загальноосвітній школі на прикладі особистості Луї Наполеона Бонапарта. Історія в рідній школі. 2015. № 12. С. 20-23.

10. Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі. Київ: Генеза, 2006. 328 с.

11. Савчук В., Чаплиць О. Метод інтерв'ю в історико-біогафічному дослідженні зі звуженою джерельною базою. Ейдос. 2014-2015. Вип. 8. С. 301-312.

12. Тоболін В. Вивчення життя і діяльності історичних осіб через використання схем-портретів. Історія в школах України. 1999. № 1. С. 25-28.

13. Тронько Т.В. Вивчення життя і діяльності історичної особи: огляд методичної літератури. Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання Збірник наукових праць за матеріалами доповідей і повідомлень Дев'ятого Всеукраїнського науково-практичного семінару (26 - 27 березня 2015 року). Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2015. С. 196-205.

14. Яковенко Г. Г. Методика навчання історії: навчально-методичний посібник. Харків: Видавництво ХНАДУ, 2017. 324 с.

References

1. Bakka T. & Zahrybelna N. & Kravchenko O. (2019). Formuvannia mediaosvitnimy zasobamy istoryko-biohrafichnoho ta istoryko-psykholohichnoho portreta P. Kulisha [Formation of a historical and biographical and historical and psychological portrait of P. Kulish by media educational means]. Istoriia v shkoli, 7-8, 23-28 [in Ukrainian].

2. Vyvchennia istorychnoi osoby na urokakh istorii. Politychnyi ta istorychnyi portrety. Metodychni rekomendatsii (n.d.). [Studying a historical figure in history lessons. Political and historical portraits. Methodological recommendations].

3. Kambalova Ya.M. (2016). Metodychni aspekty formuvannia znan pro istorychnu osobystist v uchniv zahalnoosvitnoi shkoly; na prykladi temy «Kyrylo-Mefodiivske tovarystvo» [Methodological Aspects of Forming Knowledge about a Historical Personality in Secondary School Students; on the Example of the Theme "Cyril and Methodius Society"]. Istoriia v shkoli, 11-12, 5-8 [in Ukrainian].

4. Koliada I., Klodnytskyi V. (2018). Formuvannia kreatyvnosti uchniv pry roboti z istorychnoiu personaliieiu na urotsi istorii Ukrainy u 9 klasi (na prykladi vyvchennia zhyttia L. Kobylytsi) [Formation of students' creativity when working with historical figures in the 9th grade history lesson of Ukraine (on the example of studying the life of L. Kobylitsa)]. Istoriia v shkoli, 8-9, 30-39 [in Ukrainian].

5. Koliada I. (2013). Teoretyko-metodolohichni zasady vysvitlennia roli istorychnoi osoby na urokakh istorii Ukrainy u 9 klasi pry vyvchenni temy: «Rosiisko-frantsuzka viina 1812 r. i Ukraina (I. Kotliarevskyi - orhanizator kozatskykh polkiv u viini 1812 r.)» [Theoretical and methodological bases of highlighting the role of a historical figure in the lessons of Ukrainian history in 9th grade when studying the topic: "The Russo-French War of 1812 and Ukraine (I. Kotliarevskyi - organizer of Cossack regiments in the War of 1812)"]. Problemy istorii Ukrainy ХІХ - pochatku ХХ st., 21, P. 301-310 [in Ukrainian].

6. Metodyka vyvchennia istorychnykh postatei na urokakh istorii Ukrainy. [Methods of studying historical figures in Ukrainian history lessons] (n.d.). Osvita ta samoosvita.

7. Naochnist na urokakh istorii [Visibility in history class]. (2018). Istoriia v shkoli.

8. Olkhina N., Rybak I. (2003). Osoba v istorii Ukrainy. [A personality in the history of Ukraine]. Istoriia Ukrainy, 29-32, 3-11. [in Ukrainian].

9. Pavlenko O. (2015). Vyvchennia istorychnoi postati na urokakh istorii v zahalnoosvitnii shkoli na prykladi osobystosti Lui Napoleona Bonaparta. [Studying a historical figure at history lessons in a secondary school on the example of the personality of Louis Napoleon Bonaparte]. Istoriia v ridnii shkoli, 12, 20-23 [in Ukrainian].

10. Pometun O. & Freiman H. (2006) Metodyka navchannia istorii v shkoli [Methods of teaching history at school]. Kyiv: Heneza [in Ukrainian].

11. Savchuk V. & Chaplyts O. (2014-2015). Metod interv'iu v istoryko-biohafichnomu doslidzhenni zi zvuzhenoiu dzherelnoiu bazoiu [The Interview Method in Historical and Biogaphic Research with a Narrowed Source Base]. Eidos, 8, 301-312 [in Ukrainian].

12. Tobolin V. (1999). Vyvchennia zhyttia i diialnosti istorychnykh osib cherez vykorystannia skhem- portretiv. [Studying the life and work of historical figures through the use of portrait diagrams]. Istoriia v shkolakh Ukrainy, 1,25-28 [in Ukrainian].

13. Tronko T.V. (2015). Vyvchennia zhyttia i diialnosti istorychnoi osoby: ohliad metodychnoi literatury [Studying the life and work of a historical figure: a review of methodological literature]. Aktualni pytannia vsesvitnoi istorii ta metodyka yikh vykladannia Zbirnyk naukovykh prats za materialamy dopovidei i povidomlen Dev'iatoho Vseukrainskoho naukovo-praktychnoho seminaru (рр.196-205). Poltava: PNPU imeni V. H. Korolenka [in Ukrainian].

14. Yakovenko H.H. (2017). Metodyka navchannya istoriyi: navchal'no-metodychnyy posibnyk [Methods of history teaching: educational and methodological manual]. Kharkiv: Vydavnytstvo KhNADU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...