Динаміка розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Динаміка розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією

Олена Бєлова,

доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри логопедії та спеціальних методик

Olena Bielova, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Speech

Therapy and Special Methods, Kamianets-Podіlskyi National University named after Ivan Ohiienko,

Kamianets-Podіlskyi,

DYNAMICS OF DEVELOPMENT OF SPEECH ACTIVITY OF CHILDREN OF OLDER PRESCHOOL AGE WITH LOGOPATHOLOGY

The scientific publication presents a theoretical and experimental comparative analysis of the development of speech activity of older preschool children with speech disorders. The purpose of the study: study of the dynamics of the development of speech activity in older preschool children with logopathology after educational and developmental influence. The research methods are: theoretical ? analysis of scientific sources to solve the problem; empirical ? the use of diagnostic (conversation, observation, method of tasks (educational, game, research during which children with speech disorders learn speaking and listening), method of analysis, comparison), formative (game, verbal, exercises, etc.) and variable-statistical (quantitative and qualitative) methods. Research results. Educational and developmental work on the formation of speech activity of older preschool children with speech disorders took place at propaedeutic-thorough, variable-sequential, and speech-active stages. A comparative analysis of the research materials of ascertaining and formative experiments showed positive changes in the development of speech activity in children with logopathology. Justified educational and development work aimed at the formation of speech activity, allowed to hang a high level, developing children's speech competence. In particular, the ability to start and maintain a conversation, to logically and constructively express one's own opinion, to use language knowledge and skills during cooperation with peers in game conditions and with adults in the learning process. The determined data indicated that the respondents had sufficiently developed the ability to understand the speech of their peers and adults. A negative deviation of the medium and low level was also observed, which confirms the dynamics of the growth of speech activity indicators.

Key words: speech activity, dialogic speech, monologic speech, speaking, listening, children of older preschool age, impaired speech development, speech pathology.

У науковій публікації представлено теоретичний та експериментально-порівняльний аналіз з розвитку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Мета дослідження: вивчення динаміки з розвитку мовленнєвої діяльності в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією після навчально-розвитко- вого впливу. Методами дослідження є: теоретичний - аналіз наукових джерел щодо вирішення проблемного питання; емпіричний ? використання діагностичних (бесіда, спостереження, метод завдань (навчальні, ігрові, дослідницькі під час яких у дітей з порушеннями мовлення вивчають говоріння та аудіювання), метод аналізу, порівняння), формуваль- них (ігровий, словесний, вправи тощо) та варіативно-статистичних (кількісний та якісний) методів. Результати дослідження. Навчально-розвиткова робота з формування мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення відбувалась на пропедевтично-ґрунтовному, варіативно-послідовному, мовленнєво-актив- ному етапах. Порівняльний аналіз матеріалів дослідження констатувального та формувального експериментів пока- зав позитивні зміни щодо розвитку мовленнєвої діяльності в дітей з логопатологією. Обґрунтована навчально-роз- виткова робота спрямована на формування мовленнєвої діяльності, дозволила підвисити високий рівень, розвинувши в дітей мовленнєві компетентності. Зокрема вміння розпочинати та підтримувати бесіду, логічно та конструктивно висловлювати власну думку, використовувати мовні знання та вміння під час співпраці із однолітками в умовах гри та з дорослими в процесі навчання. Визначені дані вказували на достатню сформованість у респондентів вмінь розуміти мовлення своїх однолітків та дорослих. Також спостережено від'ємне відхилення середнього та низького рівня, що підтверджує динаміку зростання показників мовленнєвої діяльності. мовленнєвий дошкільний логопатологія

Ключові слова: мовленнєва діяльність, діалогічне мовлення, монологічне мовлення, говоріння, аудіювання, діти старшого дошкільного віку, порушений мовленнєвий розвиток, логопатологія.

Вступ та сучасний стан досліджуваної проблеми

Готовність дитини до навчання в закладах загальної середньої освіти розглядає вміння використовувати мовленнєві навички в різних видах діяльності, перед- бачає розвиток говоріння та аудіювання, що є складо- вими мовленнєвої діяльності. Вміння підтримувати бесіду, вільно спілкуватися рідною мовою з близьким оточенням, підтримувати розмову, виявляти інтерес до спілкування, ініціювати діалог, переказувати вербальну інформацію, розмовляти з любої тематики, складати оповідання, розуміти зміст монологічного та діалогіч- ного мовлення під час ігрової та навчальної діяльності вказує на високу розвиненість у старших дошкільників їх мовленнєвої діяльності. Означені вміння сприяти- муть їх академічній успішності та соціальній адаптації в умовах освітнього простору (Bielova, 2021). Врахо- вуючи те, що у дітей з логопатологією окрім мовленнє- вих порушень спостережено й проблеми когнітивного характеру (Bielova, Konopliasta 2023a, 2023b), то під час говоріння та аудіювання в них виникають певні труднощі, як в навчанні так і спілкуванні з колекти- вом однолітків (Bielova, 2021, 2023; Xu, ubele, Vigil, Bustamante, Kim, & Warschauer, 2022). Паралельно розгортається проблема адаптації цих дошкільників до умов закладів загальної середньої освіти. Здійснене експериментальне вивчення дозволить виділити групу ризику дітей, котрі потребують комплексного психо- лого-педагогічного навчально-розвиткового впливу.

Відповідно вищезазначеному, мовленнєва діяль- ність - це соціальна взаємодія, у якій мовлення використовується для подачі та сприймання інформа- ції. Між суб'єктами спілкування відбувається обмін думок, контрастність яких спонукає особистість піз- навати навколишній світ. До основних видів мовлен- нєвої діяльності дітей дошкільного віку належить говоріння та аудіювання, їх сформованість сприяє комфортній адаптації майбутніх здобувачів освіти до соціального середовища. Тому завданням дослідження постає: здійснення теоретичного аналізу наукових джерел щодо вирішення проблемного питання; зазна- чення методів та параметрів дослідження мовлен- нєвої діяльності в дітей старшого дошкільного віку; визначення механізму навчально-розвиткової роботи з формування мовленнєвої діяльності в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією; здійснення порів- няльного аналізу результатів дослідження дітей стар- шого дошкільного віку з логопатологією та нормоти- повим розвитком.

Навчально-розвиткова робота з формування мов- леннєвої діяльності за спостереженнями вчених (Кал- микова, 2016; Kalmykova, Kharchenko, Kyuchukov, & Mysan, 2022) має бути комплексною і спрямована на формування мовленнєво-мисленнєвих операцій, вербально-просторового орієнтування та уваги до мовлення, що сприятиме вмінню дитини аналізувати, узагальнювати, висновкувати щодо вербальної інфор- мації (Aras, & Aslan, 2018; Kelley, 2018; Maric & Sakac, 2020; O'Reilly, Devitt, Hayes, 2022; Paul, & Elder, 2020); орієнтуватися в навколишньому середовищі, сло- вами позначати просторові відношення (Turan, Kobaє, Gцksun, 2021; Renee, 2019); зосереджувати увагу на мовленнєвому матеріалі для подальшого його засво- єння (Verga, Kotz, 2019).

Реалізація навчально-розвиткової роботи відбу- вається на пропедевтично-ґрунтовному, варіативно- послідовному, мовленнєво-активному етапах. Зокрема, пропедевтично-ґрунтовний етап здійснює підготовку дитини старшого дошкільного віку з логопатологією до засвоєння базових знань та вмінь мовленнєвої діяльності. Під час формувального впливу на почат- ковому рівні створюємо емоційно-довірливі стосунки, ураховуючи вікові особливості, індивідуальні можли- вості дитини, фокусуючи увагу на тлумаченні понять, слуховому сприйнятті інформації, візуалізації дій на навчально-корекційному матеріалі. Формування гово- ріння, а саме діалогічного мовлення передбачає ? скла- дання елементарного діалогу з опертям на наочність та стимулювальні запитання (за сюжетними картинками «Що сказала дівчинка мамі?», «Що відповіла мама?») в рольових іграх з іграшками тощо; монологічного мовлення ? опис знайомих предметів, іграшок, карти- нок тощо; аналіз сюжетних історій та вибудовування причинно-наслідкового зв'язку між картинками; ауді- ювання - діалогічного мовлення ? розуміння доручень та повідомлень; монологічного мовлення ? розуміння прочитаних казок, історій, притч, переглянутих віде- осюжетів.

Реалізацію навчально-розвиткової роботи забез- печують формувальні методи та прийоми. Ігровий метод: ігри на розвиток мотивації (прагнення до бажань спілкування з близьким оточенням та пізна- вальної діяльності під час навчання), емоцій (розвиток позитивних стосунків з однолітками та дорослими); рухові ігри (робота над колективною взаємодією;

зняття м'язового напруження). Словесний метод: роз- повіді на різні теми, читання казок (притч, оповідань) та їх переказування; стимулювальні запитання, бесіди (формування вмінь слухати вербальну інформацію, її аналізувати, відтворювати, дискутувати на задану тему). Метод вправ: вправи семіотичного компонента. Прийомами навчально-розвиткової роботи є: пояс- нення, похвала, допомога, поради, спонукання дітей до співпраці, створення позитивного комунікатив- ного середовища, читання (аудіослухання) текстового матеріалу (казок, притч, оповідань тощо), проведення бесід, демонстрація наочних матеріалів, перегляд віде- опрезентацій, малювання, слухання музики, перегляд мультфільмів, стимулювальні запитання.

Відповідно комплексний навчально-розвитковий вплив спрямований на формування у дітей старшого дошкільного віку з логопатологією певних вмінь. Зокрема, під час говоріння: уміння складати діалог між заявленими персонажами (іграшками, героями на картинці тощо); здійснювати опис знайомих пред- метів; елементарно описувати знайомі ситуації; ана- лізувати та обговорювати події зі свого життя, зміст переглянених мультфільмів, прочитаних казок, притч, історій тощо; декламувати вірші, скоромовки, чисто- мовки; складати розповіді про минулі та майбутні події, а також за сюжетними картинками; ініціювати діалог; підтримувати розмову; зберігати тематичний зміст, структурність діалогу; пропагувати оригінальні ідеї; висловлювати власні думки; логічно вибудову- вати розмову зі співбесідником; формулювати власні запитання і конструктивно відповідати на запитання співрозмовників; зв'язно, граматично правильно, послідовно, змістовно, лексично наповнено складати розповіді. Аудіювання: уміння розуміти доручення та зміст повідомлень, прочитаний дорослим текст, зміст переглянутих відеосюжетів, відеозанять, вербальні інструкції та їх виконувати, діалог між персонажами мультфільмів, казок, текстовий матеріал із дозова- ною зоровою підтримкою, сюжети гри, зміст завдань, вправ; за вербальною вказівкою самостійно викону- вати завдання, доручення; уважно слухати співроз- мовника; логічно продовжувати розмову; розуміти запитання; уважно слухати текстову інформацію та її осмислювати.

Мета та завдання: вивчення динаміки з розвитку мовленнєвої діяльності в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією після навчально-розвиткового впливу.

Методами дослідження є: теоретичний - аналіз наукових джерел, що розкриває питання формування мовленнєвої діяльності у дітей старшого дошкіль- ного віку; емпіричний ? використання діагностичних (бесіда, спостереження, завдання, аналіз, порівняння), формувальних (ігровий, словесний, вправи тощо) та варіативно-статистичних (кількісний та якісний) мето- дів.

Для вивчення мовленнєвої діяльності у дітей стар- шого дошкільного віку з порушеннями мовлення використовуємо модернізовану методику «Оцінка мовленнєвої діяльності» (Бєлова, 2022), спрямованою на вивчення вмінь говоріння та аудіювання. Зокрема, в процесі говоріння використовуються завдання, що розкривають уміння складати, переказувати різні типи розповідей (із власного досвіду, за сюжетною картин- кою, твором тощо), оповідання. Критеріями оціню- вання стають: зв'язність мовлення його граматичне оформлення, лексична наповненість. Під час вивчення аудіювання звертають увагу на вміння дитини підтри- мувати бесіду; на вербальному рівні налагоджувати взаємовідносини з однолітками та дорослими (педаго- гічними працівниками); самостійно виконувати різні навчальні вправи. Критеріями оцінювання є: само- стійне виконання завдань, активне підтримування роз- мови, висловлювання власної думки, логічне вибудо- вування розмови.

В експериментальному дослідженні найвищий результат із розвитку говоріння за блоком завдань ста- новить 9 балів (1.1. оцінка діалогічного спілкування з однолітками - 3 бали; 1.2. оцінка діалогічного спілку- вання з дорослими - 3 бали; 1.3. оцінка монологічної промови - 3 бали). Максимальний результат із розви- тку аудіювання - 9 балів (2.1. оцінка розуміння діа- логічної взаємодії з однолітками - 3 бали; 2.2. оцінка розуміння діалогічної взаємодії з дорослими - 3 бали;

2.3. оцінка розуміння монологічного мовлення - 3 бали). Сумарний результат двох блоків завдань із гово- ріння та аудіювання становить - 18 балів, що визна- чає загальні показники мовленнєвої діяльності дитини старшого дошкільного віку. Стан розвитку діяльніс- ного компонента розглядається за низьким (від 0 до 6 балів), середнім (від 7 до 12 балів) та високим (від 13 до 18 балів) рівнями.

Зокрема, високий рівень мовленнєвої діяльності (від 13 до 18 балів) - під час діалогічного спілкування з однолітками дитина ініціює розмову, підтримує її за допомогою питань та відповідей, наповнює діалог тематичним змістом, оригінальністю, зберігає струк- турність. Уміє уважно слухати співрозмовника, розуміє сюжет гри, логічно продовжує розмову, виконує сло- весні доручення. Під час навчально-експерименталь- ної діяльності активно підтримує розмову з педагогом, самостійно вирішує завдання, наполегливо доводить свою думку, логічно вибудовує розмову. Монологічна розповідь чітка, зв'язна, граматично оформлена, лек- сично наповнена. Уважно слухає завдання, розуміє текст повідомлення, усвідомлює його. Відчуває задо- волення від правильно виконаних завдань. Дитина усі завдання виконує самостійно.

Середній рівень (від 7 до 12 балів) - дитина у вза- ємостосунках з однолітками та дорослими комуні- кабельна, проявляє підвищений інтерес до ігрової та навчальної діяльності. У напружених ігрових ситу- аціях переживає дискомфортні відчуття. Енергійна поведінка гальмує контроль над власним мовленням (діалогічним, монологічним), що призводить до труд- нощів сприймання (розуміння змісту повідомлень та їх усвідомлення) і передачі (змістовність, граматична узгодженість, лексична наповненість, зв'язність та ін.) вербальної інформації. Прагне виконувати завдання самостійно, в окремих випадках потребує партнер- ської допомоги з боку педагога, наприклад, щоб пра- вильно підібрати слова для початку розмови, скласти план своїх дій, підтримати розмову тощо. Дитина зде- більшого не розчаровується через невдало виконані завдання, а навпаки, швидко переключається на інший вид діяльності.

Низький рівень (від 0 до 6 балів) - дитина само- стійно не вступає в діалогічне спілкування, не підтри- мує розмови з однолітками й дорослими. В ігрових ситуаціях задовольняється другорядними ролями, щоб не привертати зайвої уваги до себе. Часто грається окремо від колективу. Монологічне мовлення агра- матичне, не достатньо змістовне, лексично збіднене, не зв'язне. З метою розуміння вербальних інструкцій та повідомлень дошкільник спирається на допомогу педагога. Швидко втомлюється, переключається на іншу діяльність, проявляє незацікавленість до завдань. Під час спілкування відчуває дискомфорт, невпевне- ність, що в подальшому спостерігається в самостійній ігровій діяльності.

Вивчення динаміки розвитку мовленнєвої діяль- ності проводилось із дітьми старшого дошкільного віку експериментальної групи (ЕГ). Ефективність навчально-розвиткової роботи визначалась під час порівняння констатувальних (V) результатів дослі- дження з формувальними (R), а також зіставлялися показники формувального експерименту дітей з пору- шеннями мовлення (RL) з їх однолітками з нормотипо- вим розвитком (НМР), (RN). Узагальненні показники порівняльного аналізу констатувального (VЕГ) та формувального (RЕГ) досліджень свідчать, що програма корекційно-навчально-розвиткової роботи змогли вдосконалити рівень мовленнєвої діяльності (рис. 1).

Показник відхилення вказує, що високий рівень (від 13 до 18 балів) мовленнєвої діяльності характе- ризується позитивною динамікою у всіх дослідже- них дітей. Найкраще відхилення продемонстровано в групах осіб з заїканням (RV < 60,0%), ринолалією (RV < 50,0%), менше - з нормотиповим розвитком (RV < 24,4%) та дислалією (RV < 21,7%), ще менше - з дизартрією (RV < 18,2%). Групи дітей із середнім рів- нем (від 7 до 12 бала) зменшилися, їх показники при- ймали від'ємне значення, зокрема в дітей із заїканням (RV >45,0%), ринолалією (RV > 28,5%), нормотиповим розвитком (RV > 20,0%), дислалією (RV > 14,2%) та з дизартрією (RV < 2,6%). Низький рівень (від 0 до 6 балів) встановлено лише у дітей із дизартрією. Показ- ники відхилення за цим рівнем є від'ємними у всіх категоріях досліджених респондентів, а саме: з рино- лалією (RV > 21,4%), дизартрією (RV > 15,6%), заїкан- ням (RV >15,0%) дислалією (RV > 7,5%) та нормотипо- вим психофізичним розвитком (RV > 4,5%).

За визначеними складовими (говоріння та аудіювання) діяльнісного компонента середньоарифме-

Рис. 1. Рівень мовленнєвої діяльності до (VЕГ) і після (RЕГ) формувального експерименту

тичний бал піднявся в групах досліджуваних дітей у порівнянні з констатувальним експериментом. До оцінки нормотипового психофізичного розвитку (M ± SD RЕГ = 17,9 ± 0,2) наближувалися бали респон- дентів із дислалією (17,6 ± 1,3), заїканням (16,6 ± 2,2), дещо менше - з ринолалією (16,0 ± 2,7) та найменше ? з дизартрією (11,8 ± 2,9).

Таким чином визначені показники дослідження доводять ефективність навчально-розвиткової роботи, яка вдосконалила навички мовленнєвої діяльності на 24,8% в значного відсотка респонден- тів із логопатологією (VЕГ 48,2% < RЕГ 75,6%), а саме: в осіб із дислалією (VЕГ 73,6% > RЕГ 95,3%), заї- канням (VЕГ 25,0% > RЕГ 85,0%), з ринолалією (VЕГ 21,4% > RЕГ 71,4%) та дизартрією (VЕГ 0% > RЕГ 18,2%). Середній рівень скоротився на 16,3% у всіх групах дітей (VЕГ 38,1% > RЕГ 21,8%). Додат- ково визначено, що дані низького рівня спали у всіх групах дошкільників на 11,1%, (VЕГ 13,7% > RЕГ 2,6%) у порівнянні із констатувальним експериментом.

Обговорення

Дитина старшого дошкільного віку з огляду психолінгвістичний розвиток перед вступом в заклади загальної середньої освіти має оволодіти комплексом мовленнєвих умінь та нави- чок, вільно використовувати мовлення під час спіл- кування та в різних видах діяльності (Kalmykova, Kharchenko, Kyuchukov & Mysan, 2022). Але у дітей з порушеннями мовлення виникають певні труднощі у вербальній взаємодії з близьким оточенням (Bielova, Konopliasta 2023a, 2023b Xu, ubele, Vigil, Bustamante, Kim, & Warschauer, 2022). Тому правильно організо- вана навчально-розвиткова робота (Калмикова, 2016; Maric & Sakac, 2020) здатна забезпечити їм комуніка- тивний розвиток, на що вказують й наші результати дослідження. Зокрема укомплектована методика з фор- мування мовленнєвої діяльності розвинула в більшого відсотка старших дошкільників вміння вести бесіду, висловлювати власну думку, використовувати мовні знання та вміння під час співпраці із однолітками в умовах гри та з дорослими в процесі навчання.

Варто погодитись із дослідженнями вчених (Bielova, 2021; Turan, Kobaє, Gцksun, 2021) щодо залежності мовлення від сформованості в цьому віці когнітивних процесів. Успішність мовленнєвої реалізації дитини залежить від стану розвитку її когнітивно-операцій- ного забезпечення: оперативної, декларованої (база вербально-семантичної інформації - знання про навко- лишній світ, власний досвід) та процедурної (знання про спосіб виконання дій) пам'яті, властивостей уваги, мисленнєвих операцій. Низький рівень в експеримен- тальному дослідженні було виявлено лише в 11,1% дітей із дизартрією. Незважаючи на їх незадовільні результати, в умовах експерименту прослідковувався позитивно-динамічний їх розвиток. Діти цієї групи стали значно уважнішими, зацікавленішими, витри- валішими та активнішими в співпраці з однолітками та педагогом. Під час формувальних заходів демон- стрували успішніші результати, ніж в попередньому досліджені. Але їх уповільнена когнітивна, моторна функційність та залежність від допомоги дорослих у порівнянні з нормотиповим розвитком впливала на швидкість та якість виконаних завдань. Спостеріга- лося зростання результатів, але за вибудованими кри- теріями все ж таки вони відповідали низькому рівню. Визначені показники свідчать, що ці діти шести років не досягли достатнього темпу розвитку, який дозволив би їм опанувати програму початкових класів і потре- бують додаткової корекційно-навчально-розвиткової роботи в закладі дошкільної освіти.

Висновки

Теоретичний та експерименталь- ний аналіз дають підставу для наступних висновків:

мовленнєва діяльність - це соціальна взаємодія, у якій мовлення використовується для подачі та сприй- мання інформації. Базовими складовими мовленнєвої діяльності в дошкільників є говоріння та аудіювання, сформованість яких сприяє комфортній адаптації дітей до умов закладів загальної середньої освіти;

для дослідження мовленнєвої діяльності в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією викорис- товуємо модернізовану методику «Оцінка мовленнє- вої діяльності», критерії оцінювання якої розкрива- ють говоріння та аудіювання під час діалогічного та монологічного мовлення в процесі гри та навчання;

навчально-розвиткова робота з формування мовленнєвої діяльності має реалізовуватись поетапно на пропедевтично-ґрунтовному, варіативно-послі- довному та мовленнєво-активному етапах роботи;

результати експериментального вивчення доводять позитивну тенденцію діяльнісного компонента мов- леннєвої готовності на 24,8% в значного відсотка рес- пондентів із логопатологією (VЕГ 48,2% < RЕГ 75,6%),

а саме: в осіб із дислалією (VЕГ 73,6% > RЕГ 95,3%),

заїканням (VЕГ 25,0% > RЕГ 85,0%), з ринолалією (VЕГ 21,4% > RЕГ 71,4%) та дизартрією (VЕГ 0% > RЕГ 18,2%). В досліджених дітей спостере- жено вдосконалення навичок говоріння та аудіювання,

що підтверджує ефективність навчально-розвиткового впливу.

Література

Бєлова О. Б. Концептуальні підходи до оцінки мов- леннєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Науковий часопис. Корекційна педаго- гіка. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова. 2022. Вип. 86. С.29 - 34. URL: http://chasopys.ps.npu.kiev.ua/archive/86/6. pdf.

Калмикова Л. О. Формування у дітей старшого дошкільного віку мовленнєвої діяльності: діагностико- розвивальний комплекс. Київ : Видавничий дім «Слово», 2016. 384 с.

Aras C.Y., Aslan D. The effects of «I can problem solve program» on children's perspective taking abilities. International Journal of Evaluation and Research in Education. 2018. 7 (2). Р. 109-117.

Bielova О. The state of development of components of speech readiness of older preschool children with speech disorders. SPECIAL EDUCATION. 2021. 1(42). Р.137-189. URL: https://www.journals.vu.lt/special-education/article/ view/25427

Bielova O, Konopliasta S. Description of kinesthetic and kinetic motor praxis in older preschool children with logopathology. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2023a. 27(5), 386-395. https://doi.org/10.15561/26649837.2 023.0505

Bielova O., Konopliasta S. Functionality of oral and articulatory praxis in older preschool children with logopathology. CHILD`S HEALTH. 2023b. 18(6). Р.410-416. https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.6.2023.1627.

Bielova О. Speech of Six-year-old Children with Logopathology: Features and State of Development. PSYCHOLINGUISTICS. 2023. 34(1). Р. 50-84. URL: https:// psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/1329.

Kalmykova L., Kharchenko N., Kyuchukov H., Mysan

I. The Influence of Speech and Language Competency of Preschoolers on the Success of Further L1 Acquisition and Speech Development at School: Results of a Comparative Psycholinguistic Analysis. Preschool Education: Global Trends. 2022. 2. Р. 7?37. https://doi.org/10.31470/2786-7 03X-2022-2-7-37.

Kelley L. Solution stories: A narrative study of how teachers support children's problem solving. Early Childhood Education Journal. 2018. 46 (3). Р. 313-322.

Maric M., Sakac M. Metacognition in preschool children-indicators, developmental and socio-educational differences. Ceskoslovenska Psychologie. 2020. 64 (1). P. 1-17.

O'Reilly C., Devitt A., Hayes N. Critical thinking in the preschool classroom - A systematic literature review. Thinking Skills and Creativity. 2022. V.46. URL: https://www. sciencedirect.com/science/article/pii/S1871187122001134.

Paul R., Elder L. The miniature guide to critical thinking concepts and tools. Rowman & Littlefield. USA. 2020. 1?21р.

Renee De Assis. Promoting imagination in preschool classrooms. Texas Child Care quarterly. 2019. V. 42 (4). Р. 1-6.

Turan E., Kobaє M., Gцksun T. Spatial language and mental transformation in preschoolers: Does relational reasoning matter? Cognitive Development. 2021. V. 57. DOI: 10.1016/j.cogdev.2020.100980

Verga L., Kotz S. A., Spatial attention underpins social word learning in the right fronto-parietal network. NeuroImage. 2019. V. 195. Р.165?173.

Xu, Y., Aubele, J., Vigil, V., Bustamante, A. S., Kim, Y.-S., & Warschauer, M. Dialogue with a conversational agent promotes children's story comprehension via enhancing engagement. Child Development. 2022. 93, e149 - e 167. https://doi.org/10.1111/c d e v.1370 8

References

Bіelova, O.B. (2022). Kontseptualni pidkhody do otsinky movlennievoi diialnosti ditei starshoho doshkilnoho viku z lohopatolohiieiu [Conceptual approaches to the assessment of speech activity of older preschool children with speech pathology]. Kyiv : NPU imeni M.P. Drahomanova, Naukovyi chasopys. Korektsiina pedahohika. 86. Р.29-34. Retrieved from: http://chasopys.ps.npu.kiev.ua/archive/86/6. pdf [in Ukrainian].

Kalmykova, L.O. (2016). Formuvannia u ditei starshoho doshkilnoho viku movlennievoi diialnosti: diahnostyko-rozvyvalnyi kompleks [Formation of speech activity in children of older preschool age: diagnostic and developmental complex]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Slovo» [in Ukrainian].

Aras, C.Y., & Alan, D. (2018). The effects of «I can problem solve program» on children's perspective taking abilities. International Journal of Evaluation and Research in Education. 7 (2). Р. 109-117.

Bielova, О. (2021). The state of development of components of speech readiness of older preschool children with speech disorders. SPECIAL EDUCATION, 1(42). Р.137-189. Retrieved from: https://www.journals.vu.lt/ special-education/article/view/25427

Bielova, O., & Konopliasta, S. (2023а). Description of kinesthetic and kinetic motor praxis in older preschool chil- dren with logopathology. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 27(5), 386-395. https://doi.org/10.15561/26649837.2 023.0505

Bielova, O., & Konopliasta, S. (2023b). Functionality of oral and articulatory praxis in older preschool children with logopathology. CHILD`S HEALTH. 18(6). Р.410-416. https:// doi.org/10.22141/2224-0551.18.6.2023.1627

Bielova, О. (2023). Speech of Six-year-old Children with Logopathology: Features and State of Development. PSYCHOLINGUISTICS, 34(1). Р. 50-84. Retrievewd from: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/ view/1329

Kalmykova, L., Kharchenko, N., Kyuchukov, H., & Mysan, I. (2022). The Influence of Speech and Language

Competency of Preschoolers on the Success of Further L1 Acquisition and Speech Development at School: Results of a Comparative Psycholinguistic Analysis. Preschool Education: Global Trends, 2. Р. 7?37. https://doi.org/10.314 70/2786-703X-2022-2-7-37.

Kelley L. (2018). Solution stories: A narrative study of how teachers support children's problem solving. Early Childhood Education Journal. 46 (3). Р. 313-322.

Maric, M., & Sakac, M. (2020). Metacognition in preschool children-indicators, developmental and socio- educational differences. Ceskoslovenska Psychologie. 64 (1). P. 1-17.

O'Reilly, C., Devitt ,A., & Hayes, N. (2022). Critical thinking in the preschool classroom - A systematic literature review. Thinking Skills and Creativity. V.46. Retrieved from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/ S1871187122001134.

Paul, R., & Elder, L. (2020). The miniature guide to critical thinking concepts and tools. Rowman & Littlefield. USA, Р. 1?21р.

Renee De Assis. (2019). Promoting imagination in preschool classrooms. Texas Child Care quarterly. V. 42 (4). Р. 1-6.

Turan, E., Kobaє, M., & Gцksun, T. (2021). Spatial language and mental transformation in preschoolers: Does relational reasoning matter? Cognitive Development. V. 57. DOI: 10.1016/j.cogdev.2020.100980

Verga, L.,& Kotz, S. A. (2019). Spatial attention underpins social word learning in the right fronto-parietal network. NeuroImage. V. 195. Р.165?173.

Xu, Y., Aubele, J., Vigil, V., Bustamante, A. S., Kim, Y.-S., & Warschauer, M. (2022). Dialogue with a conversational agent promotes children's story comprehension via enhancing engagement. Child Development. 93, e149 - e 167. https:// doi.org/10.1111/c d e v.1370 8.

Размещено на Allbest.ru/