"Києве мій" інформаційна візитівка творчості Ігоря Шамо у контексті патріотичного виховання молоді та збереження культурного коду нації

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Києве мій" інформаційна візитівка творчості Ігоря Шамо у контексті патріотичного виховання молоді та збереження культурного коду нації

Анна Марія Химинець

(студентка VI курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, гуманітарного факультету Мукачівського державного університету) Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Веремчук О. В.

В статті досліджуються творчість Ігоря Шамо у контексті патріотичного виховання молоді та збереження культурного коду нації через авторський твір «Києве мій», який у свою чергу представляє інформаційну візитівку його пісенної скарбниці. Його любов до столиці України та батьківщину в загалом яскраво виражена у піснях, незважаючи на те, що він відродив в український новий напрям хорова фольк- опера. Для більш широкого огляду авторської пісні «Києве мій» у статті ґрунтовно розкрито змістовий музичний аналіз пісні.

Ключові слова: Ігор Шамо, пісня, змістовий аналіз, національне-патріотичне виховання, пісенна творчість.

Постановка проблеми

Авторський твір Ігоря Шамо «Києве мій» - один із найвідоміших творів, присвячених столиці України. Щоб зрозуміти музичну природу цього твору, варто з'ясувати кілька ключових аспектів. Це сучасний вокальний твір ліричного характеру, створений для голосу й фортепіано. Жанр дає змогу композиторові виразити свої емоції та думки через співпрацю між вокалістом й інструменталістом. Мелодія твору проста, її легко запам'ятати. Вона відображає настрій гордості та любові до Києва. Мелодія розвивається протягом твору, стаючи більш емоційно насиченою. Гармонія в пісні «Києве мій» є досить традиційною, із використанням основних акордів і функцій. Це створює стабільну основу для мелодії, допомагає передати настрій твору. Водночас ритмічний рисунок твору - простий, із використанням рівномірних нотних значень. Це допомагає створити відчуття спокою та стабільності.

Аналіз досліджень і публікацій

Видатною постаттю українського музичного мистецтва був Ігоря Шамо (1925-1982). Його багатогранна творчість проходила у руслі найпередовіших тенденцій в історії української музики другої третини ХХ сторіччя. Музичні твори І. Шамо були відбиттям художніх орієнтирів своєї епохи. Композиторське обдарування Майстра мало універсальний характер, а діапазон його творчої спадщини надзвичайно широкий - від кантат, хорової опери, симфонічних та камерно-інструментальних творів до кіному-зики та естрадних солоспівів [1]. шамо патріотичне виховання нація

На жаль, творчість Ігоря Шамо не є предметом широкої дослідницької діяльності, на яку він заслуговує. Вітчизняна бібліографія, присвячена спадщині І. Шамо, достатньою мірою різноманітна, про що свідчать матеріали монографій, науково-популярних видань і публікацій Т. Невінчаної, Л. Пархоменко, А.Терещенко, у збірнику статей Наукового вісника Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського «Ігор Наумович Шамо. Сторінки життя та творчості», виданого до 80-річчя композитора [2], О. Батовської [3; 4]. Спогади, статті, інтерв'ю, вірші, документальні фотоматеріали, малюнки та копії висвітлюють особистість І. Шамо як композитора, творця, музиканта, людини на тлі музичного життя України у книзі «Я з Вами був і буду кожну мить», друк якої був ініційований донькою композитора Тамарою [5]. Творча особистість Ігоря Наумовича Шамо заслуговує на більш глибокі розмисли в різних аспектах як творчому, так і особистісному. Серед перспективних напрямів досліджень сучасної наукової думки визначимо теорію стильової еволюції композиторської творчості як відображення вікових змін у свідомості композитора. На нашу думку, вивченню творчої особистості українського композитора ХХ ст. І. Шамо та його шляху до досконалості, професійної зрілості і творчої «кульмінації» сприятиме музикологічна акмеологія, розробка якої є нагальним завданням сучасного музикознавства.

Мета статті

розкриття творчої особистості видатного українського композитора Ігоря Шамо через інформаційну візитівку пісні «Києве мій» у контексті патріотичного виховання молоді та збереження культурного коду нації

Виклад основного матеріалу дослідження

На сучасному етапі розвитку музичної культури постать Ігоря Шамо отримує новий резонанс у музичних колах. Багатогранна творчість відомого українського композитора проходила у руслі найпередовіших тенденцій в історії української музики другої третини ХХ сторіччя. Його музичні твори були віддзеркаленням художніх орієнтирів тієї епохи. Композитор працював у різнихжанрах (симфонічний, фортепіанний, пісенний, хоровий, камерно-інструментальний), у різних стильових течіях (необарокова, неокласична, неоромантична, неофольклорна). За словами багатьох сучасних музикознавців, І. Шамо вважають класиком, бо його твори вирізнялися не тільки високим професіоналізмом, а й збагатили майже всі жанри музичного мистецтва. Композитор є одним із засновників нового жанру в українській музиці, - хорової фольк-опери.

Важливе місце, на рівні з іншими у творчій спадщині І.Шамо, посідає пісенний жанр. Його пісні «Києве мій», «Осіннє золото», «Не шуми, калинонько», «Івушка» за майже піввікову історію стали зірковими шлягерами, по-справжньому народними, що органічно імпліментувалися в музичне мистецтво України. Натомість, протягом багатьох десятиліть вони сприяли формуванню нової якості української масової та естрадної пісні радянського періоду, її нового «обличчя».

Народні образи пісень Ігоря Шамо які втілені в ліричних та танцювальних жанрах, відображають всю етнічну географію України. Композитор також відомий широкому сучасному слухачу своєю піснею «Києве мій» на слова Дмитра Луценка, яку вважали неформальним гімном української столиці до 2014 року, що спричинило прийняття рішення сесією Київради про надання їй відповідного статусу, і відтепер «Києве мій» - офіційний гімн міста. За десятиліття вона стала справжнім символом киян, є мелодією годинника, що встановлений на будинку Профспілок на Майдані Незалежності, так називають фестивалі, громадські та телепроекти. Також під цією назвою йде вистава у Національному театрі імені Івана Франка. Серед відомих виконавців пісні є Юрій Гуляєв, Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Костянтин Огнєвий, Марина Одольська, Олександр Пономарьов, Тіна Кароль та Тоня Матвієнко. У 2015 році відбулось наймасштабніше виконання Гімну Києва на Софіївський площі під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру «Київ Класик», до якого могли долучитись всі охочі.

Авторський твір Ігоря Шамо «Києве мій» - один із найвідоміших творів, присвячених столиці України. Щоб зрозуміти музичну природу цього твору, варто з'ясувати кілька ключових аспектів. Це сучасний вокальний твір ліричного характеру, створений для голосу й фортепіано. Жанр дає змогу композиторові виразити свої емоції та думки через співпрацю між вокалістом й інструменталістом. Мелодія твору проста, її легко запам'ятати. Вона відображає настрій гордості та любові до Києва. Мелодія розвивається протягом твору, стаючи більш емоційно насиченою. Гармонія в пісні «Києве мій» є досить традиційною, із використанням основних акордів і функцій. Це створює стабільну основу для мелодії, допомагає передати настрій твору. Водночас ритмічний рисунок твору - простий, із використанням рівномірних нотних значень. Це допомагає створити відчуття спокою та стабільності [7].

Змістовий аналіз пісні «Києве мій» має структуру ABA, де А - основна тема, а В - контрастна тема. Така структура допомагає створити контраст між різними частинами твору, посилити емоційний контраст, експозиційну зав'язку до кульмінації, що яскраво виражене в музиці через музичні засоби, зокрема за допомогою динамічних відтінків. Текст пісні відображає любов до Києва та його краси, а також спонукає виконавця майстерно відтворювати кантиленність і злагодженість мелодійної лінії. Автор у тексті використовує образні вислови й метафори, щоб описати місто та його значення, що варто акцентувати манерою та характером виконання [7].

Авторський твір «Києве мій» Ігоря Шамо є художнім твором, який передає любов до Києва через мелодію, гармонію, ритм, структуру та текст. У процесі виконання твору викладачеві варто виховувати любов до рідної Батьківщини, до історичної цінності краю, звернути увагу на акорди, ритміку й супровід.

На початковому етапі роботи з вивчення музичного матеріалу «Києве мій» у класі вокалу потрібно просольфеджувати вокальну партію (читання з аркуша в повільному темпі) кожної частини твору - вокальної партії акапельно та в супроводі фортепіано. Далі необхідно докладно опрацювати-вспівати твір (технічний етап). Виконавець і вокаліст мають знати важливі особливості (співак постає в одній особі, а піаніст - у другій особі) та працювати над кожною з партій (вокальна, інструментальна) почергово [7].

Вступ (1-8 такти). Партія фортепіано нескладна технічно, проте вимагає дотримання чіткого метроритму 6/8, що сприяє передаванню вальсовості характеру. Виконавцеві потрібно звернути увагу на ведення малих тематичних мелодійних обертів (legato) та манери супроводу moderatamente (помірно) на першій сильній долі, на другій щодо першої долі. Виконання певної частини музичного твору (mezzo -forte) у високому регістрі та чуттям єдиної музичної фактури твору за поступового зростання й агогічного розвитку є складним (див. рис. 1.1) [7].

Рис.1. Зразок відтворення музичного матеріалу mf

У кожному вступі куплету (9 такт) наявна урочистість, що чітко виражена динамічним відтінком mf. У всіх куплетах (9 - 16 такти, які чергуються) виконують дві музичні фрази, де перша (17 - 20 такт) увиразнює красу рідного краю через мелодику й кантиленність. У першому куплеті - «Буду мріяти жити, на крилах надій... »; у другому куплеті - «Де колишуться віти, закоханий мрій... »; у третьому - «Вечорів оксамити, мов щастя прибій. » [7].

Лейтмотивом цілісного змісту є слова «Як тебе не любити, Києве мій. » у 7 - 8 рядках куплетної форми, що доповнює тему любові до рідного краю, до своєї Батьківщини. Ігор Шамо яскраво демонструє це в музичній фактурі у 21 - 24 тактах 1 та 2 куплетів, у 25 - 33 тактах третього куплету. Партія фортепіано, що виконує функцію супроводу виконавця-соліста, вирізняється квадратною формою з відступом у 1 - 8 тактах, куплетною частиною (9 - 24 такти), завершальною кодою в 3 куплеті між 25 - 33 тактами [7].

Пісенна творчість І.Шамо поєднала у собі багато емоційних відтінків, граней української людини, з її переживаннями, почуттями, що проявились у героїчній, ліричній, романтичній пісенності композитора. Музику Шамо завжди можна відрізнити, у ній простежується особливий дух народної пісенності. Нове у піснях Шамо (він відобразив найбільш знакові події епохи), відношення до «фольклорної та ліричної інтонацій стало взірцем для таких пісенників як Олександр Білаш, Мирослав Скорик, Володимир Івасюк» [6, с. 137]. Найголовніше, що І.Шамо зумів своєю працею у жанрі пісні засвідчити, що пісня теж є достойним, високохудожнім жанром.

Висновки

Феномен творчої особистості І. Шамо виявляється на загальносуспільному, національно- патріотичному, психологічно-особистісному та життєтворчому рівнях. Це проявилося у широті світоглядних орієнтирів композитора та опорі на духовно -соціальні константи. Авторська пісня «Києве мій» із пісенної інформаційної візитівки творчості І. Шамо проявляється у національному сприйманні засад сюжетності, розширенні та актуалізації жанрово-стильової палітри твору, активному введенні нових виразових засобів тощо. Унікальна особистість митця ХХ ст. сформувалася на основі індивідуальних світоглядних орієнтирів і широкого кола мистецьких та естетичних уподобань композитора. Музична спадщина І. Шамо є своєрідним віддзеркаленням його жанрово-стильо-вих, індивідуально-творчих і духовно-особистісних настанов. Таким чином, у пісенному акме І. Шамо органічно поєднуються зовнішні (суспільно-історичні умови розвитку мистецтва) фактори та внутрішні чинники творчості. Саме такий синтез допомагає осмисленню творчості Ігоря Шамо у контексті патріотичного виховання молоді та збереження культурного коду нації.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Болгар В. В. (2021). Ігор Шамо: митець, людина, громадянин. Музичне мистецтво і культура, 1(32), 93-105.

2. Невінчана Т. (2007). Ігор Наумович Шамо. Сторінки життя та творчості. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Вип. 49, 218 с.

3. Батовська О. М. (2009). Художньо-стильові орієнтири опери «Ятранські ігри» І. Шамо. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник Одес. держ. муз. акад. ім. А. В. Нежданової. Вип. 10, 221-231.

4. Батовська О. М. (2015). Риси хорового стилю Ігоря Шамо (на матеріалі циклу «Летять журавлі»). Вісник Львівського університету. Серія «Мистецтвознавство». Вип. 16, ч. 2, 48-56.

5. Я з вами був і буду кожну мить... Спогади, статті, матеріали про композитора Ігоря Шамо / Упор. Т.І. Шамо. Київ : ГРОНО. 2006. 248 с.

6. Панько Т. (2007). Пісенний щоденник Ігоря Шамо. Науковий вісник НМЛУ ім. П.І. Чайковського. Вип.49, 131-138.

7. Бондар Т. І., Симонян В. В. (2023). Методичне забезпечення процесу формування етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу у процесі фахової підготовки: практичний порадник для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 025 Музичне мистецтво. Мукачево, 82 с.

Размещено на Allbest.ru