Різноманітність форм флювіального рельєфу у шкільних географічних екскурсіях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Різноманітність форм флювіального рельєфу у шкільних географічних екскурсіях

Горішний Павло Михайлович кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри геоморфології і палеогеографії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, м.Львів

Дубіс Лідія Францівна доктор географічних наук, професор, завідувачка кафедри геоморфології і палеогеографії, географічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, м.Львів

Анотація

географічні екскурсії навчальна програма

Шкільні географічні екскурсії є формою навчальної роботи, яка передбачає спостереження і дослідження певних об'єктів, явищ і процесів у природному середовищі. У статті проаналізовано як у навчальних програмах і підручниках з географії 6-11 класів реалізована практична складова навчання за межами школи (екскурсії). Встановлено, що тільки у підручниках з географії для 6-го класу офіційно передбачені дві навчальні екскурсії. Виокремлені теми у підручниках і навчальних програмах, які стосуються геоморфологічних знань (рельєфу та сучасних геоморфологічних процесів). Виділені основні конкретні вимоги щодо організації екскурсій та підготовки до них учнів. Розроблено навчальну географічну екскурсію для учнів 6-8 класів. Визначені основні терміни флювіального рельєфу, які необхідні для розуміння змісту екскурсії. Метою екскурсії є ознайомлення з формами флювіального рельєфу околиць Дністровського географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка. Маршрут має довжину 7,5 км і розрахований на 2-2,5 год., охоплює 7 точок спостережень, на яких показуємо та розповідаємо про рельєф, створений постійними і тимчасовими водними потоками, вплив людини на рельєф цієї території. Зокрема, екскурсія дає учням розуміння основних форм флювіального рельєфу (русло, заплава, різновисокі тераси, яр, балка, вимоїна тощо) та процесів (річкова і яркова ерозія та акумуляція). Також під час екскурсії розповідаємо про відклади постійних і тимчасових потоків. Учні вчаться у польових умовах вимірювати кількісні характеристики рельєфу (кути нахилу, відстані, висоту, азимут тощо).

Ключові слова: географічна екскурсія, середня освіта, флювіальний рельєф, маршрут, точка спостереження.

Abstract

Horishnyy Pavlo Mykhailovych Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Geomorphology and Paleogeopraphy, Faculty of Geography, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

Dubis Lidiya Frantsivna Doctor of Geographical Sciences, Professor, Head of the Department of Geomorphology and Paleogeopraphy, Faculty of Geography, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

VARIETY OF FORMS OF FLUVIAL RELIEF IN GEOGRAPHY SCHOOL TRIPS

Geography school trips are a form of educational work that involves the observation and study of certain objects, phenomena and processes in the natural environment. The article analyzes how the practical component of learning outside the school (field trips or excursions) is implemented in the curricula and textbooks on geography for grades 6-11. It has been established that only geography textbooks for the 6th grade officially provide for two educational school trips. The geomorphological topics (related to the relief and modern geomorphological processes) in textbooks and curricula are highlighted. The main specific requirements for organizing school trips and preparing students for them are outlined. An educational geographical excursion for students in grades 6-8 is developed. The basic terms of fluvial relief are defined, which are necessary for understanding the content of the trip. The purpose of the excursion is to get acquainted with the forms of fluvial relief in the vicinity of the Dniester Geographical Station of Ivan Franko National University of Lviv. The route is 7.5 km long and lasts for 2-2.5 hours, covering 7 observation points, where we show and tell about the relief created by permanent and temporary water flows, and the human impact on the relief of this territory. In particular, the geography school trip gives students an understanding of the main forms of fluvial relief (streambed, floodplain, fluvial terraces of different heights, gully, ravine, sinkhole etc.) and geomorphological processes (river and ravine erosion and accumulation). During the trip, we also talk about the deposits of permanent and temporary streams. Students learn how to measure quantitative terrain characteristics (slope angles, distance, height, azimuth, etc.) in the field.

Keywords: geography school trip, secondary education, fluvial relief, route, observation point.

Постановка проблеми

Навчальна природнича екскурсія - це форма навчального процесу, спрямована на вивчення учнями під керівництвом вчителя певних об'єктів, явищ і процесів через їхнє безпосереднє сприйняття і спостереження у конкретному природному середовищі.

Навчальна географічна екскурсія, за О. Жемеровим і А. Янченко [5], є формою організації навчально-виховної роботи з учнями, яка передбачає вихід за межі школи для спостереження за процесами і явищами, що вивчаються у звичайних для них умовах (природа, завод) або спеціально створених сховищах колекцій.

За тематикою географічні екскурсії можна поділити на такі групи [7]:

- ознайомлення з різноманіттям органічного світу, спостереження за явищами природи в різні пори року;

- орієнтування на місцевості, ознайомлення з формами земної поверхні, топонімікою, корисними копалинами своєї місцевості;

- екологічні екскурсії з вивчення пристосованості організмів до середовища проживання, різних видів природних співтовариств; ознайомлення з природним багатством свого краю і проблемами охорони навколишнього середовища;

- екскурсії в краєзнавчий музей, на виставки, виробництва.

Новітні зміни навчальних програм з предметів «Географія» і «Пізнаємо природу» передбачають більшу увагу практичним дослідницьким завданням, які мають на меті зацікавити учнів науковою діяльністю. Реалізацію такого підходу вже розпочато у курсі географії 6-го класу НУШ, в якому офіційно передбачені щонайменше дві навчальні екскурсії у природу [3], які проводять у другому семестрі: урок-екскурсія до місцевої водойми та урок-екскурсія «Чим цікаве природне середовище». У навчальних програмах і підручниках для 7-8 класів природничих екскурсій не передбачено. Особливо прикро це у 8 класі, адже діти вивчають переважно фізичну географію України, отож багато тем, які можна ілюструвати та пояснювати у природному середовищі. Зокрема, важливе місце посідають теми, які присвячені вивченню геологічної будови, рельєфу і сучасних геоморфологічних процесів (Зв'язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини [1]). Окремі теми, які стосуються рельєфу і рельєфоутво- рюючих процесів, є у програмі 11 класу [2]:

• Процеси в надрах і на поверхні Землі, їхні наслідки;

• Небезпека вулканічних, сейсмічних, гравітаційних процесів;

• Рельєф. Тектонічні структури та пов'язані з ними форми рельєфу;

• Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Шкільні географічні екскурсії є важливою практичною складовою навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах України. Цю тему висвітлено у низці публікацій наукового і педагогічного змісту. У посібнику Н. Пілат «Цікава географія: на допомогу вчителю» [8] наведено методику проведення туристично-краєзнавчої роботи у школі. Окрему увагу приділено географічним екскурсіям. Методичні рекомендації щодо організації і проведення навчальних екскурсій природничого напряму для загальноосвітніх навчальних закладів на основі листів Міністерства освіти і науки України подано у збірнику «Навчальні екскурсії з предметів природничого циклу» [6]. Запропоновано зразки навчальних екскурсій вчителів біології і географії. Зокрема, одну з екскурсій, завдання якої - збирання колекції місцевих гірських порід та вивчення їхнього видобутку у місцевому кар'єрі, підготувала О. Міщенко.

Автори О. Жемеров і А. Янченко [5] запропонували нову систему шкільних географічних екскурсій природничого напряму. Вони, зокрема: сформулювали основні вимоги щодо створення системи таких екскурсій; довели тематичну і змістовну доцільність кожної екскурсії із запропонованої системи; виявили причини, які перешкоджають при організації шкільних географічних екскурсій.

За різними критеріями класифікували географічні екскурсії О. Непша і Д. Яровой [7], розглянули технологію проведення екскурсій з виокремленням основних етапів та завдання, які на них виконують. Приділено увагу питанню обладнання (технічного забезпечення) екскурсії, організації роботи учнів під час самої екскурсії та на етапі обробки експедиційного матеріалу.

Автори О. Червінська і В. Яковлева [9] розглянули методичні аспекти проведення географічних екскурсій. Наголосили на важливості краєзнавчого принципу навчання, який дає змогу навчати учнів відповідно до дидактичного правила «від відомого до невідомого», «від близького до далекого». На основі живого споглядання явищ, об'єктів відбувається їхнє сприйняття, формуються уявлення і поняття, необхідні для практичної діяльності. Під час екскурсії, на думку авторів, найповніше реалізуються дидактичні принципи єдності конкретного і абстрактного, зв'язку теорії з практикою, навчання з життям. Екскурсія має великі можливості для реалізації міжпредметних зв'язків (біологія, фізика, хімія, географія, література, історія).

Мета статті - охарактеризувати зміст вивчення форм флювіального рельєфу у шкільних географічних екскурсіях (на прикладі екскурсії в околицях Дністровського географічного стаціонару).

Виклад основного матеріалу

Для розуміння завдань екскурсії учні повинні володіти базовими географічними поняттями, які стосуються флювіального рельєфу: русло, заплава, тераса, річкова долина, яр, балка, зовнішні рельєфотвірні процеси, ерозія, яркова ерозія, акумуляція (накопичення).

Організація навчальної екскурсії у природу передбачає декілька важливих аспектів: 1) погода у день проведення екскурсії має бути комфортною (не надто холодно і гаряче, без дощу); 2) дітей потрібно підготувати до екскурсії (зручний одяг і взуття, невеликий запас питної води); 3) маршрут варто обрати не надто складний (без значним підйомів і спусків, густого лісу) і надто тривалий (до 2-3 год.); 4) стан здоров'я дітей на день проведення екскурсії має бути задовільним; 5) учнів доцільно забезпечити необхідним обладнанням і матеріалами, такими як компас, рулетка, екліметр, секундомір, фотокамера, невелика лопата, топографічні карти великого масштабу, космозображення (паперові або електронні), зошити, ручки, пакети для зразків гірських порід.

Пропонуємо навчальну географічну екскурсію для учнів 6-8 класів загальноосвітніх шкіл. Метою екскурсії є ознайомлення з геологічною будовою і рельєфом рідного краю, а саме: околиць Дністровського географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні завдання: 1) дослідити різні типи дочетвертинних і четвертинних відкладів, виявити зв'язки між геологічною будовою і рельєфом; 2) показати у природних умовах головні і другорядні елементи річкової долини; 3) продемонструвати прояви сучасних геоморфологічних процесів; 4) виявити антропогенний вплив на рельєф і геологічне середовище.

Маршрут довжиною 7,5 км розрахований на 2-2,5 год, охоплює 7 точок спостережень. Навчальна екскурсія розпочинається від школи у селищі Єзупіль. Рухаємось уздовж автомобільної дороги до першої зупинки - точки спостереження № 1 (ТС 1), яка розташована на мості через р. Бистрицю. Ми виконуємо географічну прив'язку точки за топографічною картою масштабу 1:10 000 і космозображеннями. З моста показуємо учням такі основні елементи річкової долини як русло, заплава (різні рівні), надзаплавна тераса. Також показуємо на прикладах інші дрібніші елементи і форми рельєфу: острови, побочні, перекати. Коротко пояснюємо процес їхнього утворення та розвитку. Звертаємо увагу на особливості використання заплави і тераси. Розповідаємо про безпосередній вплив моста на руслові процеси (зокрема утворення завалів дерев біля опор моста спричиняє розгалуження русла) [4].

Наступна точка спостережень (ТС 2) розташована на уступі заплави приблизно за 600 м від моста вище за течією, на лівому березі річки. У цій точці спостереження розповідаємо учням про будову заплави у розрізі, показуємо гірські породи, якими вона складена (різноколірні пісковики, мергелі, карпатський кремінь, кварц). На цій точці спостереження можна побачити прояви бічної річкової ерозії. З допомогою поплавка, секундоміра і вимірювання відстані між двома точками вздовж берега учні визначають швидкість течії річки.

Від цієї точки ми знову піднімаємось на міст і прямуємо далі на схід до наступної зупинки нашої екскурсії (ТС 3) - уступу між заплавою і першою надзаплавною терасою річки Бистриці. Висока заплава, яка покрита лучною рослинністю є порівняно плоскою поверхнею шириною у декілька сотень метрів. Неподалік від уступу на заплаві можна побачити (найкраще на топографічній карті) витягнуте зниження, яке є старицею (старим руслом р. Бистриці). Із заплави ми бачимо чітко виразний уступ першої надзаплавної тераси, який добре фіксується також на топографічних картах та космозобра- женнях. Висота уступу становить 2,5-3 м. У цій точці спостереження він має увігнуту у плані форму, характерну для річкових долин. Різниця між заплавою і першою надзаплавною терасою чітко виразна за видом природокористування: заплава - пасовища і сіножаті; тераса - поля і городи.

Наступна точка спостережень (ТС 4) - стариця південніше від дороги Єзупіль-Побережжя. Стариця розташована на поверхні першої надзаплавної тераси. Її ширина становить близько 50 м, глибина - понад 1 м; має виразну звивисту форму у плані, увігнутий схил - крутіший, випуклий пологіший. Це пояснюємо тим, що на увігнутій ділянці, коли стариця була руслом Бистриці, відбувалось підмивання берега водним потоком.

Далі ми йдемо на південь до с. Ганнусівка, до точки спостереження № 5 (ТС 5) - русло і заплава потоку Вовчинець, що є невеликою притокою р. Дністер. Русло потоку нешироке (2-4 м), каналізоване, заплава двостороння, з правого боку - природна, з лівого - антропогенно змінена.

Наступна точка спостережень (ТС 6) розташована на вершині г. Лисої, абсолютна висота - 318 м [4]. Ця точка спостережень цікава у декількох аспектах. По-перше, є чудовим оглядовим майданчиком на значній висоті, з нього відкривається широкий краєвид на долину Дністра - його русло, заплаву, різновисотні тераси на обох берегах річки. По-друге, ця точка розташована у межах високої (VI надзаплавної) тераси Дністра. Річкове походження цієї поверхні засвідчує русловий алювій у вигляді гравійно- галечникового матеріалу, який ми можемо спостерігати безпосередньо на земній поверхні або зробивши невелику прикопку. Відклади представлені пісковиком, іноді - кременем.

Остання точка спостережень (ТС 7) розташована у нижній частині північного схилу г. Лисої. У цій точці спостережень, на відміну від попередніх, ми можемо побачити форми флювіального рельєфу, утворені тимчасовими водними потоками, а саме - яри і вимоїни. Яр розташований на пологому схилі, має V-подібну форму поперечного профілю, глибиною до 5 м і шириною до 10 м. Схили яру місцями задерновані, іноді на поверхю виходять мергелі верхньої крейди. Раніше схил, на якому розташований яр, розорювали (це засвідчує сходинки наорювання). Сільськогосподарська діяльність стала причиною утворення яру. Проте, зважаючи на невеликий водозбір, його активність поступово зменшується.

Під час екскурсії діти вчаться користуватися простими вимірювальними приладами (екліметр, компас, мірна стрічка тощо). За допомогою екліметра вимірюють кути нахилу схилів, наприклад, уступу першої тераси, схилів г. Лиса.

Висновки

Шкільні географічні екскурсії дають змогу показати у природних умовах різні географічні об'єкти, з'ясувати, місця їхнього розташування, зв'язок з іншими компонентами природного середовища. Демонстрація форм рельєфу та проявів сучасних геоморфологічних процесів - важлива частина курсу географії у 6-11 класах загальноосвітніх шкіл. Флювіальні форми загалом найпоширеніші і найрізноманітніші у геоморфологічних регіонах України. Ці форми дуже динамічні, отож часто можна продемонструвати учням прояви флювільних процесів і пояснити їхній механізм. Як приклад, пропонуємо маршрут географічної екскурсії для учнів 6-8 класів в околицях Дністровського географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка. У майбутньому заплановано розробити нові маршрути шкільних географічних екскурсій, які презентуватимуть інші генетичні типи рельєфу (наприклад, карстовий, гравітаційний). Також доцільно демонструвати у польових умовах антропогенні форми рельєфу (кар'єри, насипи, виїмки, дамби, греблі, канали тощо).

Література

1. Географія. 6-9 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. МОН України. 2022. 76 с.

2. Географія. 10-11 класи. Рівень стандарту. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. МОН України. 2022. 25 с.

3. Гільберг Т. Г., Довгань А. І., Совенко В. В. Географія: Підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Генеза, 2023. 240 с.

4. Гнатюк Р. Геоморфологічний розділ практики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://geography.lnu.edu.ua/ academics/practice

5. Жемеров О. О., Янченко А. І. Розробка нової системи шкільних географічних екскурсій у природу // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Збірник наукових праць. Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015. С. 62-64.

6. Навчальні екскурсії з предметів природничого циклу: збірник /уклад. Л. В. Разбєйко. Тростянець: Тростянецька РДА, 2013. 88 с.

7. Непша О. В., Яровой Д. В. Особливості організації та проведення географічних екскурсій // Актуальні наукові дослідження у сучасному світі. Вип. 7(27). 2017. С. 6-10.

8. Пілат Н. М. Цікава географія: на допомогу вчителю. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2009. 96 с.

9. Червінська О. В., Яковлева В. А. Методичні аспекти проведення географічних екскурсій // Proceedings of the XVII International Scientific and Practical Conference «The research process in science and the implementation of results», April 24-25, 2023, Maribor, Slovenia. С. 20-23.

References