Використання інноваційних технологій у формуванні звуковимови старших дошкільників

Размещено на http://allbest.ru

Використання інноваційних технологій у формуванні звуковимови старших дошкільників

Анастасія Криворучко студентка ІІ курсу

другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки, психології та мистецтв)

Наукова керівниця - кандидатка педагогічних наук,

доцентка Горська О.О.

Анотація

У статті обґрунтовано важливість та особливості використання інноваційних технологій у формуванні фонетичної компетентності дошкільників старшого віку.

На основі проведеного дослідження було визначено позитивний вплив сучасних технологій навчання у формуванні звуковимови старших дошкільників та впровадження їх в освітній процес.

Ключові слова: старші дошкільники, звуковимова, інноваційні технології навчання, мнемотехніка, лепбук, логоритміка, логопедична лялька, «mind maps», «lego».

Вступ

Постановка проблеми. Важливою складовою становлення особистості дошкільника є мовленнєва діяльність, яка включає вміння користуватися мовленням у конкретних ситуаціях, застосовуючи як вербальні, так і невербальні знакові системи спілкування. Повноцінний розвиток мовлення суттєво впливає на підготовку дітей до школи й подальше шкільне навчання.

Серед багатьох аспектів дошкільної лінгводидактики формування звукової культури мовлення в дітей дошкільного віку завжди привертала увагу як теоретиків, так і практиків.

У ХХІ ст. все більше дітей дошкільного віку мають проблеми з мовним розвитком. Найпоширенішою проблемою є порушення звуковимови у дошкільників, що має здатність до патологічного закріплення й призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі в майбутньому. Завдання педагога підібрати доречні та ефективні методи для корекції та постановки звуковимови старших дошкільників.

Аналіз досліджень і публікацій. Питанням дослідження інноваційних технологій та їхнього впливу на розвиток мовлення дошкільників приділяли увагу науковці, логопеди, педагоги-практики. Серед них, використанню мнемотехніки - О. Білаш, Н. Левандовська, Н. Павлюк, Ю. Рібцун, Г. Чепурний; впливу методу «лепбук» - Н. Гаврилова, К. Крутій, В. Олійник, А. Пляцок, Є. Соботович; особливості та унікальність «mind maps» - Н. Гавриш, К. Крутій, Т. Поніманська; впровадженню «lego» технології знайшло відображення у дослідженнях Р. Козак, Н. Туренко; проблеми використання логопедичної ляльки вивчали Л. Бегас, Ю. Рібцун та ін.

Мета статті - проаналізувати та дослідити ефективність інноваційних технологій у формуванні звукової культури мовлення старших дошкільників.

Виклад основного матеріалу дослідження

Формування правильної вимови всіх звуків рідної мови дошкільниками є однією з найактуальніших проблем сучасних закладів дошкільної освіти, адже достатній рівень сформованості мовленнєвої компетентності в дітей дошкільного віку слугує необхідною умовою соціалізації особистості, її розвитку та подальшому навчанню в школі.

У наш час телебачення, комп'ютеризації та інших технічних засобів, дозволяє дитині збагатити пізнавальну сферу, але своєю чергою, гальмує мовленнєву. Чудовим способом розвитку в дошкільників мовленнєвих умінь є використання інноваційних технологій навчання. Так діти мають можливість працювати парами, мікрогрупами або малими групами разом з вихователем. Завдяки цьому краще розвивається прагнення до спілкування та комунікації. Ці методи, поряд з традиційними, сприяють досягненню максимальних успіхів у подоланні й проблем звуковимови дітей дошкільного віку.

Однією з найпоширеніших сучасних технологій є використання в роботі вихователя мнемотехніки, яка відкриває нові можливості для оптимізації роботи з формування правильної звуковимови, а також сприяє високому рівню автоматизації звуків, має комплексний характер та активізує розвиток пам'яті, уваги, мислення дошкільників.

Мнемотехніка - це комплекс різноманітних прийомів, що дають можливість полегшувати процес запам'ятовування і збільшувати обсяг пам'яті за допомогою додаткових асоціацій. Суть його полягає в утворенні взаємозв'язку символу та слова, а надалі, пригадуючи вивчений матеріал, мозок відтворює відповідні образи. Аналізуючи новий матеріал дитина навчається самостійності, посидючості, у неї підвищується почуття відповідальності, зацікавленості, вдосконалюється пам'ять, увага, мислення.

На практиці у формуванні звукової культури мовлення мнемотаблиці можна використовувати в різних випадках:

- для артикуляційної гімнастики (використання знайомих картинок-символів, зображення конкретних предметів, істот, що асоціюються з певними рухами органів артикуляційного апарату);

- при постановці та диференціації звуків (для цього можна використати мнемодоріжки, за основу беруться відомі чистомовки, скоромовки, вірші, в результаті не пов'язані між собою картинки поєднуються в один сюжет);

- для автоматизації поставлених звуків у реченнях (створюються мнемодоріжки з реченнями, що складаються з 3-4 слів; важливо зазначити, що прийменники промальовуються буквами або піктограмами);

- під час вивчення віршів для автоматизації звуків (дітям з мовними порушеннями складно запам'ятовувати вірші, для цього створюються мнемотаблиці на яких схематично можна зобразити героїв, явища природи, ознаки та дії. Діти легко запам'ятовують картинку, а потім пригадуючи слова відтворюють їх послідовність та формують у віршовані рядки) [5, с. 8-10].

Мнемотехніку можна використати на всіх етапах роботи в процесі формування правильної звуковимови, оскільки технологія багатофункціональна [2, с. 12]. Дослідження ефективності цієї технології проходило у двох (експериментальній та контрольній) групах, з дітьми віком 5-6 років. Таким чином було залучено 38 старших дошкільників. У ході діагностики звуковимови свистячих, шиплячих та сонорних звуків використовувалися мнемодоріжки, що в результаті названих слів утворювали римівки. Підбір матеріалу здійснювався так, щоб звуки, які досліджувалися, розміщувалися в трьох позиціях (на початку, в середині та в кінці) слова. У підсумку отримали такі результати:

Надалі, важливо було здійснити підбір інших технологій, які дадуть позитивний результат у формуванні фонетичної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Для перевірки ефективності нами були обрані такі технології: лепбук, «mind maps», логоритміка, «Lego-технологія», логопедична лялька.

Лепбук, або інтерактивна тематична тека - це саморобна паперова книжечка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухливими деталями, які дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд. У ній збирається матеріал з якоїсь певної теми. При цьому лепбук - це не просто виріб. Це прикінцевий етап самостійної дослідницької роботи, яку дитина виконала під час знайомства з певною темою [4].

Лепбук сприятливо впливає на розвиток мовлення дошкільників. Діти старшої групи починають правильно вимовляти слова, відбувається диференціація звуків.

Також логопед пропонує сюжетні картинки та різноманітні зображення для складання розповідей. За допомогою дидактичного матеріалу, вміщеного в інтерактивній папці, діти вчаться правильно вимовляти фонеми, склади, слова; говорити повільно й чітко, уважно розглядати ілюстрації, складати описові речення та поповнювати словниковий запас [7, с. 6]. Важливим аспектом є те, що лепбук після його використання, має стати частиною освітнього простору, щоб діти мали можливість його розглядати та за нагоди доповнювати. фонетичний дошкільний логопедичний звуковимова

Інтелект карти або «mind maps» - це потужний візуальний метод, що надає універсальний ключ до розкриття розумового потенціалу, це графічне вираження процесів мислення [8, с. 234]. Інтелект-карти мають вигляд схем, де від загального, найбільшого змістового вузла розходяться гілки дотичних понять, асоціацій, образів.

Основний вузол розміщують у центрі, а все інше - радіально. Проте для дошкільників набагато цікавіше розглядати не готову карту знань, а самостійно її виготовляти.

Для формування звуковимови, наприклад, можна виготовити інтелектуальну карту, що має на меті автоматизувати звук або візуально виділити слова в яких є певний звук на початку слова, визначити певні характеристики відповідного звука. В цілому, інтелектуальна карта є чудовим інструментом як для розвитку звуковимови, так і для розвитку навичок звукового аналізу.

З першого року життя дитина стикається з численними формами ритмічних дій і сама бере участь у них (крокує, стрибає, танцює). У грі дитина виконує основні ритмічні дії.

Дітям із недорозвиненням мовлення складно відтворити ритмічну структуру слів, віршових текстів. Це завдання легше вирішити за допомогою супроводжувальних ритмічних рухів. Спеціальні вправи, ритмічне розспівування, проспівування окремих складів і фраз позитивно впливають на стан мовленнєвої моторики.

Логоритміка - це методика, що спирається на зв'язок слова, музики та руху, які містять пальчикові, мовленнєві, музично рухові ігри. У системі логоритмічної роботи з дошкільниками визначають два напрями: вплив на мовленнєві та немовленнєві процеси.

Логопедична ритміка має позитивний ефект у корекції музичного боку мовлення: мелодії, ритму, логічного наголосу, пауз. Смисловий зміст мовлення передається словами, але емоційність висловлювання відображається через музичний супровід. Голосові реакції пов'язані з мімічними та пантомімічними жестами. Таким чином музичне мовлення і пантоміміку використовують для вираження смислового змісту і взаємного спілкування [6, с. 18-19].

«ЛЕГО»-технології - це нова педагогічна технологія, що успішно розвивається. Саме такий підхід легко реалізується в освітньому середовищі «ЛЕГО», оскільки цей конструктор дає змогу дитині думати, фантазувати та діяти, не боячись помилитися. «ЛЕГО»-технологія є універсальною, такою, що сприяє впливу на працездатність кори головного мозку, а, отже, і на розвиток мовлення завдяки маніпуляціям зі складовими конструктора, що є важливим в процесі роботи з дітьми з вадами мовлення. Гра з лего-цеглинками на заняттях позитивно впливає на:

- розвиток лексико-граматичних засобів мовлення в межах певних тем;

- постановці та автоматизації звуків під час гри (вибудовування «чарівних» сходинок, драбинок, доріжок, якими дитина «проходить», називаючи відповідні склади та слова);

- опанування звуко-буквеним і складо-звуковим аналізом слів (застосовуються кубики з традиційним колірним позначенням голосних, твердих і м'яких приголосних);

- розвитку та вдосконалення вищих психічних функцій (пам'яті, уваги, мислення);

- тренуванні тонких диференційованих рухів пальців і кистей («ЛЕГО» надає стимулювальний вплив на розвиток мовно рухових зон кори головного мозку, що, своєю чергою, стимулює розвиток мовлення) [3].

На сьогодні використовують чимало способів формування та розвитку мовлення у дітей шляхом використання дидактичного матеріалу, різноманітних ігор та іграшок, проте все більшої популярності набуває використання логопедичної ляльки.

Логопедична лялька - інструмент логопедичних занять, що полегшує процес комунікації логопеда з дитиною, використовується з метою комплексного вирішення логокорекційних, психокорекційних і загальнорозвивальних завдань [9, с. 154].

Спосіб використання логопедичної ляльки відрізняється від прототипу тим, що використання функціональної іграшки є не просто черговим варіантом запрошення дітей до виконання тієї чи іншої вправи, а новим механізмом співробітництва з дитиною, який сприяє залученню ляльки до ігор-занять з артикуляційної гімнастики чи демонстрації певного звукового складу.

Вона має свої особливості: повинна мати просте ім'я, засвоєнню правильної артикуляції звуків слугує рухомий механізм щелепи, що рухається не тільки вгору-вниз, але й демонструє вправи, наприклад: «Чашечки», «Каруселі» тощо.

Ляльку потрібно сприймати не просто, як іграшку, а ніби це частина дитячого колективу [1, с. 79].

Таким чином, комплексно та регулярно застосовуючи сучасні технології можна досягти позитивних результатів з формування фонетичної компетентності старших дошкільників, що показало проведення повторної діагностики рівня звуковимови дітей:

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, фінальне дослідження показало, що використання в експериментальній групі сучасних технологій навчання має позитивний результат у формуванні звуковимови старших дошкільників. У перспективі плануємо продовжити пошук сучасних технологій, що допоможуть викликати інтерес у дітей до покращення навичок звуковимови.

Список використаних джерел

1. Бегас Л. Д. Використ. логопед. ляльки під час ігрових занять з дітьми із розлад. мовлення. Теор.-метод. пробл. виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. Тем. вип. ««Вища освіта Укр. у контексті інтегр. до європ. освіт. простору». Вип. 21. Кн. 3. Том І (75). Київ: Гнозис, 2017. С. 248.

2. Білаш О. Н. Мнемотехніка в роботі з дітьми дошкільного віку. Дитячий садок, 2015. № 23. С. 12-15.

3. Козак Р. С., Туренко Н. М. Використання «ЛЕГО»-технологій у корекції звуковимови дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення III рівня. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 16-18 березня 2023 р.) / Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. С. 467-470. URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/ server/api/core/bitstreams/58098d4c-6eea-4e96-b2e2-664a40d61009/content

4. Крутій К. Л. Лепбук як дослідницький проект дошкільників. URL: http://ukrdeti.com/lepbuk-yak-doslidnickij-proekt-doshkilnika

5. Левандовська Н.Є. Методика використ. мнемотехніки у процесі формув. правильної звуковимови дошкільнят. Логопед. 2016. № 12. С. 8-11.

6. Маршева Т. М., Романенко О. В., Гнечка Г. В. Логоритмікою займаюся, з нею швидко розвиваюся! Звуки чітко вимовляю та водночас ще й пограю! Логопед. 2020. № 1. С. 18-21.

7. Пляцок А. О., Олійник В. В. Використання технології «лепбук» в роботі з дошкільниками. Навч.-методич. посібник. Вінниця: КУ «ММК», 2017. 45 с.

8. Поніманська Т. Г. Дошкільна педагогіка: [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] Київ: «Академвидав», 2006. 456 с.

9. Рібцун Ю. В. Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу. Харків : Основа, 2013. 239 с.

Размещено на Allbest.ru