Практика співпраці закладів дошкільної освіти з сім'ями дітей, як учасниками освітнього процесу у контексті формування природничо-екологічної компетентності старших дошкільників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практика співпраці закладів дошкільної освіти з сім'ями дітей, як учасниками освітнього процесу у контексті формування природничо-екологічної компетентності старших дошкільників

Клоцбах Тетяна Миколаївна

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

У статті проаналізовано питання практика співпраці закладів дошкільної освіти з сім'ями дітей як учасниками освітнього процесу у контексті формування природничо-екологічної компетенції старших дошкільників. Автором здійснено короткий аналіз присвячених питаннюспівпраці ЗДО (заклад дошкільної освіти) і сім'ї з метою формування природничо-екологічної компетентності старших дошкільників.

Ключові слова: практика співпраці ЗДО з сім'ями дітей, екологічна особистість, екологічна компетентність, формування, форми роботи, завдання екологічного виховання старших дошкільників.

Постановка проблеми

В сьогоднішній час проблема екологічної освіти і виховання є основним питання нашого суспільства. Під час формування природничо-екологічної компетентності проблема починається уже з дошкільного дитинства. На сучасному етапі практика взаємодії дошкільних закладів з сім'ями дітей дошкільного віку.

Аналізпублікацій з теми

Аналіз літератури показав, що не всі аспекти практики співпраці закладу дошкільної освіти з сім'ями дітей метою формування природничо-екологічної компетенції старших дошкільників достатньо вивчені. Досліджували та працювали над цими питаннями: Г. Чорна, М. Філяніна, В. Друк, А. Колишкіна, Т. Бабюк, Д. Гасанова, З. Плохій, А. Іскрижинська, О. Сорочинська, М. Марченкота інші. Зазначена проблема висвітлюється в Базовому компоненті дошкільної освіти [1].

Мета статті полягає в теоретично-практичному обґрунтуванні співпраці ЗДО і сім'я дітей старшого дошкільного віку з метою формування природничо-екологічнихкомпетентностей.

Виклад основного матеріалу

Розв'язуючи завдання формування природничої компетентності у старших дошкільників необхідно покладатись на професійність педагога, який усвідомлює значимість природничої компетентності для становленні екологічної особистості: завдання, зміст та умови формування природничої компетентності дитини з раннього віку; проявляє готовність оптимізувати свою педагогічну діяльність у закладі дошкільної освіти за Базовим компонентом дошкільної освіти [1, с. 13].

Екологічна компетентність - це складник екологічної культури, усвідомлене володіння екологічними знаннями, способами прийняття рішень, моральними нормами, цінностями, необхідними для екологічно доцільної діяльності [2, с. 116].

Термін «екологічна компетентність» почав використовуватися у сфері української освіти. За твердженнями С. Шмалєй, екологічна компетентність - це «головна мета і результат екологічної освіти дітей, здатність до оцінювання екологічних проблем» [2, с. 8]. Про що можна сказати, що єдиного підходу до визначення поняття «екологічна компетентність» немає.

Формування екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку набуває актуальності, коли у суспільну свідомість увійшло розуміння взаємозв'язку людини і природи, їх взаємозалежність та взаємообумовленість існування. Однак реалії сучасного життя підтверджують, що значна частина населення, а саме нашої країни ще не сформована екологічно доцільна поведінка. Про що свідчить бруд на вулицях, засміченість водойм, берегів, байдужість громадян до проблем довкілля, тут і невідповідальне ставлення до власного здоров'я. екологічна особистість дошкільний освіта

На сучасні етапі масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людства, насамперед майбутнього наших дітей. Забруднення атмосферного повітря, засміченість місцевостей України досягли критичного рівня. У наш час особливим значення є відповідальне ставлення людини до природи, вміння батьків навчити дітей шанувати та берегти природу. Збереження здоров'я людей, забезпечення їх продуктами харчування, енергією, охорона природного середовища від забруднення і розрухи, збереження генетичної різноманітності біосфери стали глобальними проблемами, які потребують негайного вирішення.

Катастрофічний стан навколишнього середовища, що нині вже істотно впливає на здоров'я людей, дітей, тривалість їх життя, сама можливість стабільного існування, спонукає до дослідження та роздумів усіх небайдужих людей. Завданням батьків та закладів дошкільної освіти пояснювати дітям реалії сьогодення. Проблеми природокористування постають сьогодні перед громадськими діячами, письменниками, економістами, істориками, педагогами. Насамперед зрозуміло, що сфера природокористування повинна служити об'єктом пильної уваги кожної людини, не лише педагогів та людей які займаються цими питаннями. За таких умов можна звільнити раціональні, гуманістичні принципи, які сприяють розв'язку екологічних проблем.

Важливим сьогодні є, щоб усі - дорослі та діти - стали на шлях співпраці з природою. Одним із провідних завдань ЗДО при взаємодії з батьками є екологічне виховання підростаючого покоління. Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах життєдіяльності дитини, і на кожному з них ставиться мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості.

Сучасний заклад дошкільної освіти є першою ланкою збагачення дітей знаннями про природно- соціальне оточення, знайомство з загальною, цілісною картиною світу та формування науково - обгрунтованого, морального й естетичного ставлення до нього. Велику роль відіграє у природничо- екологічному вихованні взаємодія батьків та закладу дошкільної освіти. Формування відповідальності особистості за історичну долю країни та всебічний прогрес українського суспільства.

Цілеспрямований процес формування відповідального ставлення старших дошкільників до природи в усіх видах навчальної суспільно корисної діяльності та спілкування з природою складають сутність екологічної освіти і виховання, які конкретизують і поглиблюють основну ціль - формування екологічного культури, екологічної відповідальності. Принциповим значенням в педагогіці і психології має положення, що ставлення до природи набуває відповідальності не тільки при умові всебічного екологічного виховання особистості з дошкільного віку до глибокої старості, а і в системі екологічного навчання і виховання дошкільників.

В першу чергу педагоги враховують факт, що ставлення до природи включає такі аспекти:

Перший - ставлення до природи як предмета матеріального виробництва, об'єкта праці та життєдіяльності людини.

Другий - ставлення до особистих природних даних, до свого організму, який включений в систему екологічної взаємодії.

Третій - ставлення людей до діяльності, пов'язаної з вивченням і охороною навколишнього природного середовища.

Досліджено, що педагогічний навчально - виховний процес має бути спрямований на формування психологічних властивостей особистості. Таких, як мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, потреба в спілкуванні з природою, переконання в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами, інтерес до пізнання її законів.

Слід комплексно реалізовувати завдання екологічного виховання при взаємодії закладів освіти та батьків старших дошкільників, а саме: виховувати гуманне ставлення до природи; формувати систему екологічних знань та уявлень про природу; розвивати вміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля; милуватися і захоплюватися ними; включати у посильну екологічно-зорієнтовану діяльність.

Практика взаємодія з сім'ями дітей старшого дошкільного віку і закладу дошкільної освіти здійснюється в дитячому садку як керований процес. Цьому сприяють спеціально сплановані заходи. Перш за все батьки намагаються взаємодіяти з вихователями. Адже тісна взаємодія з батьками - необхідна умова успішної роботи з дітьми. Педагоги використовують різні форми роботи з сім'ями. Вони спрямовані на розширення знань батьків про методи і прийоми екологічного виховання дітей. Сучасними формами роботи є: бесіди за круглим столом, батьківські збори у нетрадиційній формі (онлайн-конференції, ток-шоу, ділові ігри та багато інших), смартмоби; залучення батьків до спільної діяльності з дітьми, тощо.

Першочергово є потреба в ознайомленні батьків з правильністю виховання. Не примушуючи дитину, а в поясненні їй важливості природно-екологічного виховання.Педагоги намагаються використовувати різні методи та прийоми ознайомлення батьків з літературою. Як практика показує, що ефективними формами взаємодії є батьківські збори, бесіди, консультації, поради, круглі столи, тематичні зустрічі, спільні свята, дні іменинників, виставки.

При співпраці ЗДО з сім'ями дітей вихователі використовують наочно-інформаційні форми роботи під час яких ознайомлюють з умовами, змістом, методами, завданнями формування природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. В більшості випадків це - анкетування, педагогічна бібліотека, батьківські куточки, скринька пропозицій ,запрошення, виставки дитячих робіт, відео-фрагменти, фото (режимних моментів, занять, організації різних видів діяльності). Усвідомивши в дошкільному дитинстві відповідальність за природу, як живий організм, у майбутньому дитина відчуватиме невід'ємну потребу діяти заради збереження та відновлення її багатств та збереження свого здоров'я.

Саме становлення екологічного світогляду відбувається поступово протягом багатьох років життя й навчання людини. Початком процесу, як зазначають педагоги, припадає на дошкільне дитинство, коли у процесі освітньо-виховній діяльності закладаються основи світорозуміння екологічної свідомості і взаємодії з природою. Тому, співпраця з сім'ями дітей, спільно організовані заходи (екскурсії, пікніки) не тільки допомагають забезпечити єдність і безперервність педагогічного процесу, але і вносять у цей процес необхідну дитині позитивне емоційне забарвлення.

Плануючи різні заходи педагоги намагаються створити атмосферу співпраці та взаємодії. Під час таких заходів педагог формує природничо-екологічні компетентності, залучає дітей і батьків до праці. Одним з таких заходів може бути похід до парку (суботник). Де педагог пояснює чим важливо, щоб люди берегли природу, не забруднювали місця які відвідують. На прикладі: діти разом з батьками та вихователями прибирають територію парку.

Щоб навчити помічати красу довкілля, гармонійно співіснувати з природою та раціонально використовувати її багатства - є пріоритетними завдання екологічного виховання дошкільників. Завданням дорослих виховувати у дітей любов та повагу до природного довкілля. Працюючи над проблемою екологічного виховання старших дошкільників, аналізуючи поведінку батьків, провели онлайн опитування (місце проведення Закарпатська область, зокрема ЗДО № 40 в м. Ужгород та інші). Використовували анкету «Наша Дитина, природа і садочок» (автор проф. В. Староста) [16], яку пропонували батькам дошкільників. Всього 88 респондентів (село/селище 26 (29,5%), місто - 62 (70,5%). Приймали нульову гіпотезу, згідно з якою розходження між вибірками може зумовлюватися випадковими причинами, тобто вибірки приблизно однакові за дослідженими показниками оцінювання. Отримані результати розрахунку t-критерію для незалежних вибірок показують відсутність статистично значущої різниці у випадку порівняння груп студентів за ознакою «місцезнаходження ЗДО», «стать дитини». Середній бал оцінювання ефективності взаємодії родини та ЗДО за окремими питаннями наступні:

1.Між нашою родиною і педагогами ЗДО переважають доброзичливі відносини - 4,68.

2.Діяльність ЗДО щодо виховання (в т.ч. екологічного) нашої Дитини є ефективною - 4,60.

3.Співпраця нашої родини із ЗДО щодо виховання (в т.ч. екологічного) Дитини є ефективною - 4,59.

4.Діяльність ЗДО щодо еколого-просвітницької роботи серед батьків (консультації, інформаційні стенди, екологічні свята, акції тощо) є ефективною - 4,40

5.Для комунікації родини і ЗДО крім особистих зустрічей широко використовуємо цифрові інструменти - 4,20.

Отже, взаємодія закладів дошкільної освіти з сім'ями є ключовою в формуванні природничо - екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Спільні зусилля вихователів та батьків сприяють розвитку у дітей усвідомлення важливості охорони навколишнього середовища, здатності сприймати та розуміти природні явища, а також формування відповідальної поведінки стосовно природи. Але тільки співпраця ЗДО та батьків може принести хороші результати роботи.

Ключовими аспектами такої взаємодії можуть бути:

*організація спільних освітніх заходів та проектів, які б залучали як дітей, так і їхніх батьків;

*проведення тематичних бесід, семінарів і майстер-класів для батьків з акцентом на методи екологічного виховання вдома;

*розробка інформаційних матеріалів, брошур або пам'яток для батьків про важливість та методи природничо-екологічного виховання;

*створення умов для практичної діяльності дітей в природі з метою безпосереднього спостереження та дослідження природних об'єктів, що також може включати участь батьків;

Висновки. Таким чином, залучення родини у процес природничо-екологічного освітлення в значній мірі сприяє поліпшенню розуміння дітьми екологічних принципів та формуванню глибокої особистісної мотивації бережливого ставлення до природи. Завдяки тісному співробітництву дошкільного навчального закладу з батьками та іншими членами родини навколо дітей створюється атмосфера довіри, підтримки, взаєморозуміння, єдиних вимог.Практика співпраці ЗДО з сім'ями дітей старшого дошкільного віку з метою формування природничо-екологічної компетентності, а саме для чого потрібно берегти природу, обумовлена новими підходами до змісту дошкільної освіти. Зазначу, що важливим є забезпечити цікаві і корисні умови, а також застосовувати сучасні форми роботи з батьками, які формують гармонійність розвиненої особистості з питань екологічного виховання, адже співпраця батьків і ЗДО допомагає згуртувати батьківський колектив, взаємодіяти одне з одним та формувати навички і вміння щодо виховання дітей природо-екологічної компетентності. Вирішенням таких завдань є спільна робота, яка забезпечує активне спілкування дошкільнят з природним довкіллям і сприятиме їх соціалізації.

Природо-екологічне виховання - це систематична педагогічна діяльність, співпраця батьків та педагогів ЗДО спрямована на розвиток екологічної культури дітей.

Джерела

1.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Затверджено МОН України 12.01.2021 No33. URL: https: //mon.gov.ua/storage/app/media/rizne /2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

2.Бастракова Т. О. Сучасні проблеми екологічного виховання дошкільників / зб. наук. праць / за заг. ред. О. А. Гнізділової, відпов. ред. Н. В. Ковалевська. Полтава: ФОП Цьома С.П., 2019. (Науковий керівник - к.п.н., доц.Карапузова І.В.) 2019. Вип. 3 С. 24 - 27.

3.Староста В. І. Ознайомлення з природою та екологічне виховання дітей дошкільного віку: зміст та апробація опитувальника для батьків. Розвиток основних напрямів соціогуманітарних наук: проблеми та перспективи: матеріали X Всеукр. наук.-практ. конф. з міжн. участю (м. Кам'янське, 01-02.06.2023). Дніпровський державний технічний університет: Кам'янське, 2023. С. 228-231. URL: https: //www.dstu.dp.ua/uni /downloads/zbirka_konf_soz.pdf

Размещено на Allbest.ru