Зміст соціально-педагогічної діяльності з формування здорового способу життя підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст соціально-педагогічної діяльності з формування здорового способу життя підлітків

Андрій Гейко (студент II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Руденко Ю. Ю.

Анотація

У статті обґрунтовано основні складові соціально-педагогічної діяльності з формування здорового способу життя підлітків. Охарактеризована сутність роботи педагога соціального з питань формування здорового способу життя дітей та молоді, враховуючи його ключові професійні функції.

Ключові слова: здоров'я, спосіб життя, здоровий спосіб життя, формування здорового способу життя.

Постановка проблеми

У зв'язку з соціально-політичними трансформаціями в українському суспільстві, проблема духовного і фізичного розвитку молодого покоління та його соціальної адаптації' надзвичайно актуалізувалася. Майбутнє нашої країни безпосередньо залежить від здоров'я молоді.

Сьогодні на здоров'я підлітків впливають фактори, які раніше були менш визначені. Зокрема, зростає інтенсивність таких факторів як зниження фізичної активності, збільшення нервового та психологічного навантаження, інформаційне перевантаження та схильність до шкідливих звичок.

Об'єктивні соціально-медичні показники стану здоров'я дітей та підлітків в Україні свідчать про несприятливу тенденцію: спостерігається зростання захворюваності серед підлітків; руйнування моральних норм, сімейних цінностей та недостатня сексуальна освіта, що призвели до поширення інфекційних хвороб серед дітей, що мають соціально зумовлений характер, таких як туберкульоз, ВІЛ/СНІД та захворювання, які передаються статевим шляхом. Також спостерігається збільшення соціальних патологій серед підлітків, таких як алкоголізм, наркоманія, проституція, суїцидальні дії, агресивна поведінка тощо. Ці зміни відображаються на особистісному портреті сучасного підлітка. педагогічний здоровий професійний

Тому на початку XXI століття видатні науковці включили проблему здоров'я до списку глобальних проблем, вирішення яких визначає подальше існування людства як біологічного виду. Згідно з медичною статистикою, з другої половини XX століття спостерігається зростання показників захворюваності і смертності, що деякі вчені пов'язують з глобальними негативними процесами. Очевидно, що спосіб життя формується в молодому віці. Тому впровадження здорового способу життя може позитивно вплинути на стан здоров'я не лише дітей та молоді, але й на всю націю в цілому.

Вітчизняні та зарубіжні науковці досліджують соціально-педагогічну діяльність з формування здорового способу життя підлітків. Аналіз робіт О. Балакірєвої, О. Вакуленко, Г. Власюк, І. Гайдай, Т. Гаміна, Л. Жаліло, А. Капської, С. Лапаєнко, В. Лях, , Н. Сушик, О. Яременка й інших учених засвідчує, що ця проблема багатоаспектна й пов'язана з комплексом питань гармонійного, фізичного, психічного, духовного розвитку особистості.

Мета статті - визначити основні складові змісту соціально-педагогічної діяльності з формування здорового способу життя підлітків.

Виклад основного матеріалу дослідження

Одним з основних завдань сучасних закладів освіти є виховання здорового молодого покоління. Успіх цього завдання залежить від усвідомленого ставлення особистості до свого життя, його значення для себе, майбутнього та для суспільства загалом. Значну роль у забезпеченні здоров'я молоді відіграє їхній спосіб життя, який визначається свідомими виборами особистості.

У сучасних умовах виникає необхідність навчати кожну людину формам і методам життєдіяльності, які сприятимуть здоровому способу життя сьогодні і в майбутньому. Підлітковий вік є особливо сприятливим періодом для формування знань, навичок і умінь здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя охоплює більше, ніж лише дії, спрямовані на збереження та покращення здоров'я. Він охоплює всі аспекти різноманітної діяльності, спрямованої на ці цілі. Необхідно відзначити, що здоровий спосіб життя не обмежується лише медико-соціальними заходами, такими як відмова від шкідливих звичок, дотримання гігієнічних правил, звернення за медичною допомогою, режим праці та відпочинку, харчування та інше. Основні аспекти здоров'я людини мають як біологічне, так і соціальне коріння, включаючи взаємозв'язок між соціальним і біологічним в особистості, вплив навколишнього середовища, а також формування здорового способу життя, який охоплює культуру харчування, рівень фізичної активності, управління стресом, міжособистісні відносини та інші аспекти [9].

За визначенням науково-практичного центру профілактичної та клінічної медицини, здоровий спосіб життя - це дії, направлені на підтримку здоров'я та уникнення захворювань. В основі здорового способу життя лежить індивідуальна система поведінки та звичок кожної окремої людини [3].

Згідно з результатами наукових досліджень, стан здоров'я підлітків зумовлюється наступним чином: 20% - спадковістю, 20% - станом навколишнього середовища, 10% - рівнем медичної допомоги та 50% - способом життя [6].

Спосіб життя відображає біологічні та соціальні аспекти, що об'єднують концепцію конкретного життєвого стилю підлітків і описують їхні звички у навчальній, домашній сферах, методи задоволення матеріальних та духовних потреб, а також відповідні норми та правила індивідуальної та соціальної поведінки. Спосіб життя підлітків може бути класифікований за трьома основними категоріями: рівень, якість і стиль життя [7].

Компоненти здорового способу життя підлітків включають: здорове харчування (належна якість питної води, достатня кількість вітамінів, мікроелементів, жирів та вуглеводів); комфортні побутові умови (якість проживання, можливості для активного відпочинку, рівень психічного та фізичного благополуччя); якісна освіта; рухова активність; ефективна система охорони здоров'я; сприятлива екологічна обстановка; позитивна установка на збереження здоров'я; безпечна сексуальна поведінка [8].

Ключову роль у вихованні здорового способу життя серед підлітків у навчальному закладі відіграє педагог соціальний. Він виступає ініціатором та координатором розробки та впровадження різноманітних проєктів у цьому напрямі, а також здійснює оцінку їхньої ефективності. Робота педагогів соціальних у формуванні здорового способу життя молоді включає реалізацію конкретних процедур і дій: соціальних (за цілями, завданнями, змістом), психолого -педагогічних (за формою), організаційних (за функціями), та професійних (за взаємозв'язками і впливом на об'єкт). Це свідчить про складну та багатокомпонентну природу їхньої діяльності [4].

Вітчизняні дослідники розробили модель формування здорового способу життя підлітків спільно з педагогами соціальними, яка базується на трьох основних напрямах стратегії впровадження цього процесу [1]. Перший напрямок включає в себе ряд заходів, таких як політика сприяння здоровому способу життя, створення сприятливих соціальних умов для здорового життя, переорієнтація системи охорони здоров'я на співпрацю у профілактиці та уникненні шкідливих звичок, а також формування особистісних навичок здорового способу життя серед підлітків. Другий напрямок передбачає діяльність педагогів соціальних та соціальних працівників з формування здорового способу життя на робочих місцях. Третій напрямок включає індивідуальну та групову роботу з підлітками та їх близьким оточенням - сім'єю та ровесниками.

Сутність роботи педагога соціального чи соціального працівника з питань формування здорового способу життя дітей та молоді випливає з його ключових професійних функцій [2]:

Соціальна функція передбачає надання допомоги у соціальній реабілітації всім підліткам та молоді, які цього потребують. Це включає виявлення їхніх інтересів та потреб у різних сферах діяльності (культурно- дозвіллєва, спортивно-оздоровча тощо) та залучення до різних видів діяльності, таких як робота у різних установах, товариствах, громадських організаціях.

Організаційна функція полягає у проведенні організаційної роботи з метою формування здорового способу життя, залученні громадськості, державних структур та спрямуванні їхньої діяльності на надання різних видів соціальної допомоги.

Профілактична функція включає залучення та впровадження різних механізмів (педагогічних, юридичних, психологічних, медичних) з метою попередження та подолання негативних явищ, а також організацію допомоги тим, хто цього потребує.

Комунікативна функція передбачає встановлення контакту з особами, які потребують допомоги, організацію обміну інформацією, визначення єдиної стратегії взаємодії та сприйняття іншої людини як особистості.

Діагностична функція включає вивчення особливостей сімей, груп молодих людей, а також окремих особистостей. Це включає аналіз впливу мікросередовища на них та встановлення «соціального діагнозу».

Прогностична функція передбачає прогнозування розвитку подій та процесів у сім'ї, референтній групі та суспільстві, а також розробку моделей соціальної поведінки для формування здорового способу життя.

Соціально-медична функція організовує профілактичну роботу щодо здоров'я, сприяє освоєнню основ медичної допомоги та соціальній адаптації особистості.

Правозахисна функція використовує закони та правові акти для надання необхідної допомоги та підтримки молодого населення, захисту від негативного впливу середовища.

Психологічна функція надає консультації з міжособистісних стосунків, сприяє соціальній адаптації та реабілітації особистості.

Успішна діяльність педагога соціального /соціального працівника визначається його теоретичними знаннями та практичними навичками. Щодо формування здорового способу життя серед підлітків та молоді, професійна компетентність фахівця соціальної сфери включає розуміння проблем вікового розвитку та стану здоров'я молодих людей, використання ефективних форм та методів роботи з цільовою аудиторією, а також створення сприятливих умов для їхнього соціального розвитку.

В сучасних умовах дуже важливе покращення профілактичної та превентивної роботи з формування здорового способу життя серед дітей та підлітків, спрямоване на їх духовне оновлення та відмову від шкідливих звичок. Ця мета може бути досягнута за умови належної організації навчально -виховного процесу в закладі загальної середньої освіти та спільної роботи всіх учасників виховного процесу, зокрема педагога соціального, психолога, класного керівника та батьків. Педагог соціальний виступає ключовим посередником у системі «дитина-сім'я-суспільство» та відіграє важливу роль у профілактичній діяльності для запобігання негативних явищ у сімейному оточенні та серед учнівської молоді, а також у формуванні здорового способу життя.

Дослідниця А. Капська визначає ключові аспекти професійної позиції педагога соціального у формуванні здорового способу життя підлітків:

Репертуар впливу: педагог соціальний має різноманітні засоби впливу, які включають натуралістичні (здоров'я, тіло, валеологія), екзистентні (гідність, життєстійкість, абсурд), теїстичні (Бог, смерть, страждання, співчуття), та соціологічні (типізація, загальне благо, командність) теми.

Рольова дистанція: кожен клієнт потребує від педагога соціального відповідної ролі, що залежить від функціональних потреб: від дослідника, прогноста, консультанта до орієнтації на особливості клієнта.

Самоусунення: Цей процес можливий лише при урахуванні власного життєвого сценарію, вирішенні власних проблем та готовності допомагати іншим, що вказує на повернення до реальності та життєвої стійкості [4].

Під час формування навичок здорового способу життя, важливо керуватися наступними пріоритетами: визнавати цінність кожної дитини; зберігати конфіденційність; поширювати позитивну інформацію; виступати як порадник, а не мораліст; поважати думку та позицію дитини; акцентувати увагу на її власних позитивних рисах, характеристиках та досягненнях.

Ми вважаємо, що ключовими аспектами роботи педагога соціального з формування здорового способу життя підлітків у закладі загальної середньої освіти є діагностика, соціальне виховання, профілактика та корекція.

Діагностична робота педагога соціального в цьому контексті орієнтується на вивчення індивідуальних та вікових особливостей підлітка, що впливають на його фізичне, психічне, духовне та соціальне здоров'я. Це включає визначення причин порушень цих складових здоров'я та усвідомлення підлітками факторів ризику, пов'язаних з їхнім способом життя.

Виховна діяльність педагога соціального передбачає цілеспрямований вплив на підлітків з метою розуміння актуальності проблеми здоров'я для кожного з них, а також усвідомлення важливості всіх її аспектів та негативного впливу факторів ризику, що зумовлені їхнім способом життя.

Профілактична та корекційна робота педагога соціального полягає у формуванні у педагогів, підлітків та їхніх батьків потреби у знаннях про здоровий спосіб життя та вмінні застосовувати їх у роботі з учнями цього віку. Ця робота також передбачає своєчасне попередження та подолання можливих відхилень у стані їхнього здоров'я, розвитку та способі життя. Профілактична та корекційна робота може проводитися як з окремими підлітками, так і з їхніми групами. У процесі цієї роботи педагог соціальний співпрацює з педагогами та батьками, розробляє та впроваджує програми з метою попередження та подолання алкоголізму, наркоманії, куріння, небезпечної сексуальної поведінки серед підлітків, а також збільшення їхньої адаптації та працездатності для навчання [6].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, робота педагога соціального щодо формування здорового способу життя підлітків повинна спрямовуватися на зміцнення їх фізичного, морального та психологічного здоров'я, створення оптимального режиму їх фізичної та психологічної адаптації до високих навчальних навантажень та ефективної системи протидії соціально негативним явищам, таким як наркоманія, куріння та зловживання алкоголем серед дітей та підлітків.

Надзвичайно важливо в подальшій роботі виокремити саме ті напрями, матеріали та техніки, які можна ефективно застосовувати педагогу соціальному в закладі загальної середньої освіти для формування здорового способу життя підлітків.

Список використаних джерел

1. Гайдай І.В. Сучасні підходи до формування навичок здорового способу життя. Підготовка соціальних працівників до формування здорового способу життя дітей та молоді. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Черкаси: Вид- во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. С. 99 - 101.

2. Гаміна Т.С. Роль соціального педагога у формуванні здорового способу життя підлітків. Підготовка соціальних працівників до формування здорового способу життя дітей та молоді. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького. 2006.

3. Здоровий спосіб життя. Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини.

4. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти соціальної роботи з дітьми та молоддю Київ: УДЦССМ, 2001. 220 с.

5. Соціальна педагогіка: підручник. 4-те вид. виправ. та доп. за ред. проф. А.Й. Капської. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 488 с

6. Сушик Н.С. Мета, завдання, зміст соціально-педагогічної діяльності з формування здорового способу життя підлітків. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. № 13. 2010. С. 280-283.

7. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / [О. Яременко, О. Балакірєва. О. Вакуленко]. Київ: УІСД, 2000. 207 с.

8. Формування здорового способу життя: [навч. посіб. для слухачів курсів підвищення кваліфікації держ. службовців]; [за ред. О. Яременка, О. Вакуленко, Л. Жаліло та ін.]. Київ: УГСД, 2000. 232 с.

9. Gaisina L. M.; Shaykhislamov R. B.; Shayakhmetova R. R.; Kostyleva E. G.; Goremykina L. I., Gainanova A, G. The essence and structural elements of a healthy lifestyle of students. Revistaespacios. 03/06/2019.

Размещено на Allbest.ru