Фізичне виховання здобувачів вищої освіти: огляд сучасних наукових досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Фізичне виховання здобувачів вищої освіти: огляд сучасних наукових досліджень

Латишев М.В., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, Квасниця О.М., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту, Цісар В.В. старший викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту

м. Хмельницкий, м. Київ

Анотація

Мета дослідження - визначити сучасні тенденції наукових досліджень у напрямку фізичного виховання здобувачів вищої освіти. Було проведено аналіз науково-методичної літератури та застосовано методи машинного навчання, зокрема кластеризацію. Було використано Google Scholar для пошуку релевантних публікацій, охопивши період з січня 2020 по червень 2024 року. Аналіз наукових публікацій виявив чотири ключові кластери, що відображають сучасні тенденції та виклики. Перший кластер (32,3% публікацій) висвітлює адаптацію фізичного виховання до дистани/йного формату в умовах пандемії та воєнного стану. Другий кластер (21,4%) фокусується на методах і засобах фізичного виховання, таких як спортивні ігри, фітнес і туризм. Третій кластер (15,5%) присвячений застосуванню інформаційних технологій. Четвертий кластер (30,8%) охоплює інші актуальні теми, зокрема здоровий спосіб життя та оптимізацію навчального процесу. Результати дослідження підкреслюють важливість інноваційних підходів, інтеграції сучасних технологій та індивідуалізації методів фізичного виховання для забезпечення високого рівня фізичної активності і здоров'я студентів.

Ключові слова: фізичне виховання, студенти, дослідження, аналіз, інформаційні технології.

Abstract

Latyshev M., Kvasnytsya O., Tsisar V. Physical education of students: review of modern scientific research. The purpose of the research is to determine the current trends of scientific research in the direction of physical education of students of higher education. An analysis of scientific and methodological literature was carried out and machine learning methods were applied, in particular clustering. Google Scholar was used to search for relevant publications covering the period from January 2020 to June 2024. Analysis of scientific publications revealed four key clusters reflecting current trends and challenges. The first cluster (32.3% of publications) highlights the adaptation of physical education to the remote format in the conditions of the pandemic and martial law. The second cluster (21.4%) focuses on methods and means of physical education, such as sports games, fitness and tourism. The third cluster (15.5%) is devoted to the application of information technologies. The fourth cluster (30.8%) covers other relevant topics, including a healthy lifestyle and optimization of the educational process. The results of the study emphasize the importance of innovative approaches, integration of modern technologies and individualization of physical education methods to ensure a high level of physical activity and health of students.

Keywords: physical education, students, research, analysis, information technologies.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Фізична бездіяльність є серйозною загрозою для здоров'я студентів і одним із значимих факторів ризику, що призводить до відхилень у стані здоров'я та психофізичного стану [7]. В той час як, фізичне виховання спрямовано на формування гармонійно розвиненого фахівця через організовану рухову активність. В умовах викликів сьогодення розвиток рухової активності здобувачів вищої освіти набуває особливої значущості та потребує пошуку ефективних шляхів вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Навчальна дисципліна «Фізичне виховання» є невід'ємною частиною вищої освіти, спрямованою на формування гармонійно розвиненого сучасного фахівця через раціонально організовану рухову активність [1; 11]. Фізична бездіяльність, однак, становить серйозну загрозу для здоров'я і є одним із значимих факторів ризику глобальної смертності. Це призводить до відхилень у стані здоров'я та фізичного розвитку, що негативно впливає на психофізичний стан [2; 3; 8].

Інтерес до цієї проблематики підтверджується великою кількістю публікацій. Встановлено, що систематичні заняття фізичними вправами сприяють зміцненню здоров'я, покращенню фізичної та розумової працездатності, а також підвищенню якості навчання. Перебування у стані постійного стресу негативно впливає на фізичний і психічний стан, що може призвести до порушення численних параметрів здоров'я. Водночас належний рівень рухової активності є ключовим фактором, від якого залежить як фізичне, так і психологічне благополуччя [2; 6].

За даними дослідження [3], проведеного спільно з Міністерством охорони здоров'я України, регулярна фізична активність є найменш зрозумілим фактором здорового способу життя серед студентів. Встановлено [6; 11], що недостатня активність може призводити до набору зайвої ваги, порушення режиму дня, неслухняності, а тривала відсутність руху спричиняє неадекватний фізичний розвиток. Згідно з ідеями [3], запобігання проблемам із здоров'ям починається з їхнього кращого розуміння. Наукові дослідження підтвердили зв'язок багатьох хвороб із малорухливим способом життя [2; 3; 6]. фізичний виховання інноваційний

Важливість фізичної активності у боротьбі з негативними процесами, що спричиняють відхилення від норми здоров'я у студентів, є доведеною і незаперечною. В умовах воєнного стану розвиток рухової активності студентів набуває особливої значущості у контексті завдань фізичного виховання. Таким чином, визначення сучасних тенденцій фізичного виховання останніх років пов'язаних з викликами сьогодення є надзвичайно актуальними питаннями для збереження здоров'я здобувачів вищої освіти.

Мета дослідження - визначити сучасні тенденції наукових досліджень у напрямку фізичного виховання здобувачів вищої освіти.

Методи дослідження

У процесі дослідження було використано методи аналізу науково-методичної літератури та синтезу інформації. Також нами були використані методи машинного навчання, зокрема метод кластеризації. Основний пошук наукових публікацій здійснювався за допомогою Google Scholar (https://scholar.google.com) [15]. Для пошуку релевантних матеріалів були використані такі ключові словосполучення: "фізичне виховання", "студент", "здобувач вищої освіти". Період пошуку публікацій охоплював час з січня 2020 року по червень 2024 року. Загальна кількість знайдених публікацій перевищувала 12000. Однак, з метою забезпечення відповідності до обраної тематики, було відібрано 237 наукових статей, які найбільш відповідали критеріям дослідження. Для визначення сучасних тенденцій у дослідженнях здійснено аналіз назв та ключових слів відібраних статей. Це дозволило виділити основні напрямки та інноваційні підходи у фізичному вихованні студентів, а також окреслити загальні тенденції, які характеризують сучасний стан наукових досліджень у цій галузі. Додатково було проведено пошук англомовних статей з цього ж напрямку та відібрані найбільш цитовані статті, які показують тенденції у іноземних закладах вищої освіти.

Результати дослідження

Аналіз наукових публікацій та використання кластерного аналізу дозволило визначити найбільш актуальні теми досліджень фахівців за останні роки. Треба відзначити, що за останні чотири роки Україна стикнулася з складними обставинами та викликами, які пов'язані з пандемією та повномасштабним вторгненням. Проведене дослідження спрямоване на визначення сучасних тенденцій у фізичному вихованні студентів шляхом аналізу назв та ключових слів відібраних наукових статей. На основі проведеного аналізу було виявлено чотири кластери, що відображають основні напрями та підходи до фізичного виховання у вищій освіті, що дозволяє краще зрозуміти поточні тенденції та виклики в цій галузі. Перши три кластера охоплюють майже 70,0 % всіх опублікованих праць. В той час як в останній кластер потрапили всі наукові публікації, які не відносяться до перших трьох. Умовно кластери можна назвати наступним чином: «дистанційне навчання», «методи та засоби фізичного виховання», «інформаційні технології» та «інші». На рис. 1. представлено кількість відсотків статей пов'язаних з кожним із кластерів.

Перший кластер, який охоплює 32,3% від усіх досліджень, відображає актуальні виклики та теми, пов'язані з організацією фізичного виховання у вищій освіті в умовах кризи. Основними тезами досліджень є дистанційна форма проведення занять, що стала необхідною через світову пандемію COVID-19, а також в умовах військового часу та карантину. Дослідження у цьому кластері також досліджували ефективність дистанційних та змішаних форм навчання у фізичному вихованні, які стали засобом адаптації до нових реалій навчання та життя. Зрозумілим є, що значна кількість фахівців звернули на це увагу та почали пошук шляхів для вдосконалення системи фізичного виховання [4; 10].

Перший кластер публікацій свідчить про необхідність адаптації системи фізичного виховання до змінених умов, зумовлених кризовими ситуаціями. Дистанційна форма проведення занять виявилася ключовим аспектом відновлення та подальшого розвитку фізичного виховання під час пандемії та воєнного стану. Результати цього кластеру демонструють необхідність інтеграції нових технологій та методик у навчальний процес для забезпечення продуктивного фізичного розвитку студентів у вищих навчальних закладах навіть у важкі періоди.

Рис. 1. Розподіл відсотків наукових публікацій за кожним кластером.

Другий кластер, який становить 21,4% від усіх досліджень, фокусується на методах та засобах фізичного виховання. Основними темами цього кластеру є різноманітні форми та засоби які використовуються в процесі фізичного виховання: види спорту (єдиноборства, спортивні ігри, легка атлетика, гімнастика, атлетизм тощо), різноманітні види вправ, а також фітнес, туризм, скандинавська ходьба та інші форми фізичної активності. Дослідження у цьому кластері спрямовані на вивчення ефективності різних методик та засобів і їх вплив на фізичний стан та здоров'я студентів у вищих навчальних закладах. Це свідчить про велике розмаїття методів та засобів фізичного виховання, які використовуються для підтримки та покращення фізичного стану студентів у вищих навчальних закладах. Цей кластер підкреслює необхідність індивідуального підходу до вибору засобів та методів фізичної активності залежно від потреб студентів і специфіки навчального процесу [1; 5].

Третій кластер становить 15,5% від усіх досліджень і фокусується на застосуванні інформаційних технологій у фізичному вихованні. Ключовими словами цього кластеру є інноваційні технології, застосування сучасних гаджетів, інформаційний простір, інформаційно-комунікаційні технології та інноваційні аспекти використання інфокомунікаційних технологій у фізичному вихованні. Дослідження у цьому кластері спрямовані на вивчення впливу інформаційних технологій на ефективність фізичного виховання, покращення мотивації студентів до занять фізичною активністю та розвиток нових методик навчання у цій сфері. За останні роки розвиток технологій має вибуховий характер [7; 9; 10].

Використання інноваційних технологій та сучасних гаджетів дозволяє ефективно інтегрувати фізичну активність у навчальний процес, забезпечуючи не лише збереження, але й підвищення мотивації студентів. Інформаційно-комунікаційні технології відкривають нові можливості для розвитку фізичного виховання, зокрема в контексті дистанційного навчання та індивідуалізації підходів до навчання. Цей кластер підкреслює важливість постійного оновлення методичних підходів і впровадження інноваційних технологій для підтримки фізичної активності серед студентської аудиторії.

Четвертий кластер охоплює 30,8% всіх досліджень і включає різноманітні теми в галузі фізичного виховання і спорту, які не потрапили до перших трьох категорій. Ключові слова цього кластеру включають методику визначення індивідуальної рухової активності, здоровий спосіб життя, формування здоров'язбережувальної компетентності, прикладну спрямованість фізичного виховання, оптимізацію навчального процесу, організацію освітнього процесу, сучасну систему фізичного виховання, формування мотивації та вивчення взаємозв'язку рухової активності та мотивації. Четвертий кластер досліджень відображає різноманітність тем у галузі фізичного виховання і спорту, що є актуальними для сучасного освітнього середовища [3; 11].

Аналіз наукових статей іноземних авторів показав, що значна кількість досліджень направлена на оптимізації середовища у якому знаходиться здобувач вищої освіти [13; 16]. Більшість досліджень мали за мету дослідити соціальне середовище здобувачів, з акцентом на мотивацію, груповий клімат і взаємодію вчитель-учень, а також вплив певних аспектів на це. У дослідженнях використовували якісні та/або змішані методи та рівномірно охоплювали теми клімату, взаємодії, зацікавленості спортом, розвитку моторики та фізичних здібностей. Більшість фахівців, акцентують на короткостроковості досвіду та їх фрагментарності.

Окремим популярним напрямком є використання інформаційних технологій та використання ігор (gamification - гейміфікація) [12; 14]:

Аналіз систематичного огляду показав, що використання гейміфікації у фізичному вихованні значно підвищило мотивацію студентів та їх зацікавленість у фізичній активності. Гейміфікація, впроваджена на довгостроковій основі, була визначена як ефективна інструкційна структура, здатна підвищити мотивацію студентів до фізичного виховання, поза межами початкового «ефекту новизни». Студенти різного віку та соціально-економічного статусу отримували задоволення від нового підходу і вважали, що вони навчились чомусь новому. Вчителі, хоча й висловлювали занепокоєння щодо робочого навантаження, також відзначали позитивні аспекти нового методу [14]. Однак було виявлено низьку наукову продуктивність на етапах початкової та середньої шкільної освіти. Для кращого розуміння впливу гейміфікації та сучасних технологій на академічну успішність та когнітивну діяльність, а також для вдосконалення методологічних підходів до впровадження цієї педагогічної стратегії в освітній процес, потрібні додаткові дослідження [12].

Висновки

Проведене дослідження на основі аналізу наукових публікацій в галузі фізичного виховання здобувачів вищої освіти визначало певні тенденції у сучасному науковому просторі. Визначено чотири основних кластера: перші три кластера, які охоплюють майже 70% усіх публікацій, відображають актуальні виклики, такі як дистанційне навчання під час пандемії, різноманітні методи та засоби фізичного виховання, а також застосування інформаційних технологій у навчальному процесі. Ці дослідження не лише ідентифікували поточні тенденції у галузі, але й підкреслили необхідність постійного оновлення методичних підходів і впровадження інновацій для підтримки фізичної активності студентів. Четвертий кластер, що охоплює різноманітні теми, які не потрапили до перших трьох категорій, також відображає важливі аспекти, такі як індивідуальна рухова активність та формування здоров'язбережувальної компетентності. Все це свідчить про актуальність і різноманітність наукових досліджень у цій сфері та необхідність подальшого вдосконалення підходів до фізичного виховання у вищій освіті.

Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть направлені на визначення тенденцій використання інформаційних технологій в фізичному вихованні здобувачів вищою освіти.

Література

1. Бакіко І., Файдевич В., Ковальчук В. Особливості робочої програми з навчальної дисципліни «Фізичне виховання» для бакалаврів. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2023. №2 (31), С. 114-118.

2. Безверхня Г. В. Педагогіка фізичного виховання. Умань, 2013. 72 с.

3. Бишевець Н. Вплив оздоровчо-рекреаційної рухової активності та поведінки на стрес-асоційовані стани здобувачів вищої освіти. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2023. №1, С. 30-34.

4. Вовк І., Волошин О., Гуртова Т., Мусієнко О., Зелікова Т. Фізичне виховання як чинник забезпечення належного рівня рухової активності здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Перспективи та інновації науки. 2023. №16 (34), С. 47-58.

5. Загальна теорія здоров'я та здоров'язбереження : колективна монографія / за заг. ред. Ю. Д. Бойчука. Харків: Вид. Рожко С. Г., 2017. 488 с.

6. Круцевич Т. Ю., Пангелова Н. Є., Кривчикова О. Д. Теорія і методика фізичного виховання: підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту. К.: Національний університет фізичного виховання і спорту України, вид-во «Олімп. л-ра». 2017. Т. 2, 448 с.

7. Кудряшова Т., Філіпов Є., Харахайчук А., Шаляпіна І. Шляхи модернізації системи фізичного виховання в закладах вищої освіти. Вісник науки та освіти. 2024. №1 (19), С. 990-1001.

8. Латишев М.В., Квасниця О.М., Спесивих О.О., Квасниця І.М. Прогнозування: методи, критерії та спортивний результат. Спортивний вісник Придніпров'я. 2019. № 1, С. 39-47.

9. Полулященко Т. Л. Сучасна методика організації фізичного виховання здобувачів вищої освіти. In The X International Scientific and Practical Conference «Innovative ways of learning development», March 13-15, Varna, Bulgaria. 2023. С. 155.

10. Стадник В. Актуальність інноватики в освітньому процесі фізичного виховання: виклики воєнного стану. Інноватика у вихованні. 2023. №18, С. 145-154.

11. Чернищук В. С., Гасанова У. О., Соколов А. С. Особливості рухової активності здобувачів закладів вищої освіти. Соціально-гуманітарний вісник. 2022. № 40, С. 58-59.

12. Arufe-Giraldez V., Sanmiguel-Rodrlguez A., Ramos-Alvarez O., Navarro-Paton R. Gamification in physical education: A systematic review. Education Sciences, 2022, 12(8), P. 540

13. Bores-Garcla D., HortigQela-Alcala D., Fernandez-Rio F. J., Gonzalez-Calvo G., Barba-Martln R. Research on cooperative learning in physical education: Systematic review of the last five years. Research quarterly for exercise and sport. 2021. 92(1), P. 146-155.

14. Fernandez-Rio J., de las Heras E., Gonzalez T., Trillo V., Palomares J. Gamification and physical education. Viability and preliminary views from students and teachers. Physical education and sport pedagogy. 2020. 25(5), P. 509-524.

15. Google Scholar [Електронний ресурс].

16. Pranoto B. E., Suprayogi S. A need analysis of ESP for physical education students in Indonesia. Premise: Journal of English Education, 2020, 9(1), P. 94-110.

Reference

1. Bakiko, I., Faidevich, V., & Kovalchuk, V. (2023). Special features of the curriculum for the discipline "Physical Education" for bachelors. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohika, 2(31), 114-118.

2. Bezverkhnia, H. V. (2013). Pedagogy of Physical Education. Uman.

3. Byshevetz, N. (2023). The impact of health-recreational motor activity and behavior on stress-associated conditions of higher education students. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu, (1), 30-34.

4. Vovk, I., Voloshyn, O., Hurtova, T., Musiienko, O., & Zelikova, T. (2023). Physical education as a factor in ensuring an adequate level of physical activity for higher education students under martial law. Perspektyvy ta innovatsii nauky, 16(34), 47-58.

5. Boichuk, Yu. D. (Ed.). (2017). General theory of health and health preservation. Kharkiv: Roshko S. H.

6. Krutsevych, T. Yu., Pangelova, N. Ye., & Kryvchikova, O. D. (2017). Theory and methodology of physical education: Textbook for students of higher education institutions of physical education and sports (Vol. 2). Kyiv: National University of Physical Education and Sports of Ukraine, Olimp. l-ra.

7. Kudriashova, T., Filipov, Ye., Kharakhaichuk, A., & Shaliapina, I. (2024). Ways to modernize the system of physical education in higher education institutions. Visnyk nauky ta osvity, 1(19), 990-1001.

8. Latyshev, M. V., Kvasnytsia, O. M., Spesyvykh, O. O., & Kvasnytsia, I. M. (2019). Forecasting: Methods, Criteria, and Sports Results. Sports Bulletin of Prydniprovia, (1), 39-47.

9. Poluliashchenko, T. L. (2023). Modern methodology of organizing physical education for higher education students. In The X International Scientific and Practical Conference «Innovative ways of learning development», March 13-15, Varna, Bulgaria. (p. 155).

10. Stadnyk, V. (2023). Relevance of innovation in the educational process of physical education: Challenges of martial law. Innovatyka u vykhovanni, (18), 145-154.

11. Chernishchuk, V. S., Hasanova, U. O., & Sokolov, A. S. (2022). Features of physical activity of higher education students. Sotsialno-humanitarnyi visnyk, (40), 58-59.

12. Arufe-Giraldez, V., Sanmiguel-Rodriguez, A., Ramos-Alvarez, O., & Navarro-Paton, R. (2022). Gamification in physical education: A systematic review. Education Sciences, 12(8), 540.

13. Bores-Garcia, D., HortigQela-Alcala, D., Fernandez-Rio, F. J., Gonzalez-Calvo, G., & Barba-Martin, R. (2021). Research on cooperative learning in physical education: Systematic review of the last five years. Research Quarterly for Exercise and Sport, 92(1), 146-155.

14. Fernandez-Rio, J., de las Heras, E., Gonzalez, T., Trillo, V., & Palomares, J. (2020). Gamification and physical education: Viability and preliminary views from students and teachers. Physical Education and Sport Pedagogy, 25(5), 509-524.

15. Google Scholar. (n.d.). Retrieved June 3, 2024

16. Pranoto, B. E., & Suprayogi, S. (2020). A need analysis of ESP for physical education students in Indonesia. Premise: Journal of English Education, 9(1), 94-110.

Размещено на Allbest.ru