Роль технологій ситуативного моделювання в забезпеченні якості вищої професійної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова

РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ СИТУАТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Павлова Валерія Валеріївна к.п.н, доцент,

доцент кафедри педагогічної

освіти та соціальної реабілітації

Анотація

У статті розглянуто проблему ролі та особливостей технологій ситуативного моделювання у забезпеченні якості вищої професійної освіти. Передовсім подано аналіз сучасного трактування поняття якості вищої професійної освіти та відзначено, що забезпечення якості вищої освіти має на меті підвищення якості викладання, досліджень та залежить від активності здобувачів вищої професійної освіти, від бажання кожного з них розвиватись і вдосконалюватись, від здатності та готовності використовувати набуті знання. Відмічено, що результатом якості вищої освіти є набуття особою (здобувачем освіти) певних компетентностей, професійних якостей, спеціальних умінь і знань, загального рівня культури.

Розглянуто, що одним із чинників якісного забезпечення освітнього процесу є застосування викладачами вищої школи сучасних освітніх технологій. Приділена увага розумінню залежності між якістю освітньої діяльності, якістю освітніх технологій, що застосовуються в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців та впливають на забезпечення якості вищої професійної освіти. освітній технологія якість професійний

Встановлено, що використання технологій ситуативного моделювання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців передбачає чітке розуміння науково-педагогічними працівниками специфіки використання рольових ігор, спільного вирішення проблеми на основі аналізу обставин ситуації, а також гейміфікації. Важливо, що різні аспекти гейміфікації можуть бути застосовані викладачами для більш швидкого набуття здобувачами очікуваних професійних навичок.

Відзначено переваги та обмеження гейміфікації, можливості сформувати професійні й ділові вміння і навички майбутнього фахівця, застосувати індивідуальний підхід до навчання, підвищити рівень мотивації здобувача до опанування навчальної дисципліни тим самим сприяти забезпеченню якості вищої професійної освіти.

Визначено специфіку застосування технологій ситуативного моделювання в можливості набуття нових знань і навичок та використання їх на практиці, а також можливості допускати помилки без страху перед неправильними діями.

Ключові слова: Якість вищої професійної освіти, технології ситуативного моделювання, гейміфікація.

Annotation

Pavlova Valeriia Valeriyivna PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor the Department of Pedagogical Education and Social Rehabilitation, Odesa I.I. Mechnikov National University

THE ROLE OF SITUATIONAL MODELING TECHNOLOGIES IN ENSURING THE QUALITY OF HIGHER PROFESSIONAL EDUCATION

The article discusses the problem of the role and characteristics of situational modeling technologies in ensuring the quality of higher professional education. Firstly, an analysis of the contemporary interpretation of the concept of quality in higher professional education is presented, noting that ensuring the quality of higher education aims to improve the quality of teaching, research, and depends on the activity of higher education seekers, their desire to develop and improve, and their ability and readiness to use acquired knowledge. It is noted that the result of the quality of higher education is the acquisition by an individual (a seeker of education) of certain competencies, professional qualities, specific skills, and knowledge, as well as a general level of culture.

It is considered that one of the factors of quality assurance of the educational process is the application by university teachers of modern educational technologies. Attention is paid to understanding the dependence between the quality of educational activities, the quality of educational technologies used in the process of professional training of future specialists, and their impact on ensuring the quality of higher professional education.

It is established that the use of situational modeling technologies in the process of professional training of future specialists involves a clear understanding by scientific and pedagogical workers of the specificity of using role-playing games, joint problem-solving based on the analysis of situational circumstances, and gamification. Importantly, various aspects of gamification can be applied by teachers for the faster acquisition of expected professional skills by learners.

Advantages and limitations of gamification are noted, as well as the possibilities to develop professional and business skills of future specialists, apply an individual approach to learning, increase the motivation level of learners to master the educational discipline, thereby contributing to ensuring the quality of higher professional education.

The specificity of the application of situational modeling technologies in the possibility of acquiring new knowledge and skills and using them in practice, as well as the possibility of making mistakes without fear of wrong actions, is determined.

Keywords: Quality of higher professional education, situational modeling technologies, gamification.

Постановка проблеми

Необхідність модернізації сфери вищої освіти, в Україні, яка є рівнем професійної освіти та зумовлена існуванням низки системних питань, що потребують вирішення. Проблема якості освіти завжди перебувала в полі зору як педагогічної теорії, так і практики. При визначенні якості професійної освіти підготовка фахівців, які вміють швидко і успішно адаптуватися в складних обставинах і приймати вірні рішення в будь яких, навіть в нестандартних ситуаціях, розв'язувати поставлені практикою завдання, має забезпечити набір компетентностей, які б давали можливість працювати в умовах, що постійно змінюються. Тобто, забезпечення якості професійної освіти і навчання є фундаментом системи вищої професійної освіти. У системі вищої професійної освіти якість пояснюють як сталу відповідність освіти (як результату, процесу, освітньої системи) установленим потребам, цілям, вимогам, нормам (стандартам) та виявляють у розумінні низки компетентностей, якими повинна володіти особа, щоб виконувати конкретну професійну діяльність.

Якість вищої освіти в Україні розглядається переважно як якість освітнього середовища, якість реалізації освітнього процесу, якість результатів освітнього процесу. Однією із сторін вирішення проблеми якості вищої освіти в Україні є використання випробуваних результатів з управління якістю освіти, наближення теоретичних знань до практики. Згідно досвіду країн з розвинутою ринковою економікою спостерігається залежність темпів підвищення розвитку виробництва, від рівня професійної підготовки кадрів. Тобто, оцінка якості має опиратися не на тривалість чи зміст навчання, а на компетентності, які опанували випускники.

Стає необхідним пошук інноваційних форм, нових методик, інтерактивних технологій навчання на всіх етапах освітнього процесу професійної підготовки фахівців. Перехід до систем навчання, зорієнтованих на формування як особистісних якостей фахівця, так і до формування професійної компетентності майбутніх фахівців передбачає якісне забезпечення освітнього процесу. Підвищення якості підготовки фахівців залежить і від організації освітнього процесу та використання в ньому сучасних освітніх практик. Технології ситуативного моделювання як група інтерактивних технологій, що забезпечують розвиток мотивації, творчої діяльності у здобувачів та здатності до самореалізації, формують спроможність вирішувати проблемні завдання й робити висновки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема забезпечення якості вищої професійної освіти належить до активно досліджуваних у педагогічній науці. У науковій літературі в різних аспектах її розглядають С. Архипова, О. Грішнова, Ю. Зіньковський В. Ковтунець, А. Колота, С. Курбатов, І. Линьова, В. Луговий, Н. Савицька, Л. Семів, Ж. Таланова, А. Шевчук, Л. Шевченко та ін. Обґрунтування технологій ситуативного моделювання описували в своїх працях такі вчені: Н. Побірченко, Г. Коберник, О. Біда, О. Комар, І. Осадченко, О. Пометун, Л. Піроженко, О. Шендерук і В. Пермінова, П. Шевчук і П. Фендрих та ін.

На сучасному етапі проблема технологій забезпечення якості освіти та освітньої діяльності потребує якісної подальшої розробки.

Мета статті - дослідити роль та особливості технологій ситуативного моделювання в забезпеченні якості вищої професійної освіти. Для досягнення поставленої мети в роботі було проведено аналіз наукової та навчально - методичної літератури з проблеми дослідження, узагальнено власний педагогічний досвід застосування технологій ситуативного моделювання в ЗВО.

Виклад основного матеріалу

У Законі України «Про вищу освіту», «якість вищої освіти - відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, що забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості» [6].

Дослідники А. Василюк і М. Танась, під якістю освіти розглядають «рівень знань і вмінь, розумового, морального і фізичного розвитку тих, хто навчається, на певному етапі відповідно до поставлених цілей...» [2].

Як бачимо, це поняття може мати різне значення і розуміння поняття якості може змінюватися разом із зміною контексту професійної освіти і навчання. Відповідно, різне сприйняття якості можливе у різних системах. У системі вищої професійної освіти якість освіти може виражатись у розумінні стандартів, тобто набору компететностей, якими повинна володіти особа, щоб виконувати конкретну професійну діяльність.

Отже, якість вищої освіти охоплює значний спектр процесів і явищ у сфері вищої освіти і значення якої залежить від цінностей, цілей, ресурсів та інтересу сторін, а також від загального контексту.

На думку Л. Мовчан, з виходом до міжнародних освітніх програм «якість освіти має розглядатися як: ступінь відповідності реальних результатів освіти ринковій кон'юнктурі; показник матеріально -технічної і ресурсної забезпеченості освітнього процесу; комплексний показник чинників престижності й економічної ефективності освіти; показник досконалості змісту, технологій і системи оцінки досягнень; показник інвестиційної принадності освіти» [5, С.34].

Забезпечення якості вищої освіти регулюється нормативно-правовою базою. Варто зазначити, що процес забезпечення якості вищої освіти постійно удосконалюються, що є гарантією розвитку систем вищої освіти. Метою забезпечення якості вищої освіти є підвищення якості викладання та досліджень. Органи забезпечення якості виступають підтримкою ЗВО у їхньому подальшому розвитку і, відіграють вирішальну роль щодо захисту суспільних справ.

Забезпечення якості вищої професійної освіти «це зусилля, спрямовані на те, щоб система та її учасники могли на постійній основі надавати послуги, які відповідають цим стандартам» [3, С.3].

Тобто, забезпечення якості вищої освіти спрямовується на задоволення потреб здобувачів. З іншого боку, задоволення потреб країни може здійснюватися через різноманітні способи стимулювання здобувачів до якісного засвоєння відповідних освітніх програм і навчальних дисциплін.

Як об'єкт управлінської дії якість вищої професійної освіти характеризується сукупністю таких складових: якість державних стандартів; якість технологій навчання; якість засобів навчання; якість науково педагогічних працівників; моніторинг якості вищої професійної освіти тощо. Цей підхід є важливою провідною основою оновлення змісту вищої професійної освіти, орієнтацією на досягнення достатньо високого рівня знань, досвіду, компетентності для якісного здійснення професійної діяльності в сучасних умовах.

Серед низки чинників, що забезпечують якість вищої освіти, H. Хворостяна, М. Вєлікжаніна визначають «застосування викладачами вищої школи сучасних освітніх технологій, спрямованість викладання на формува - ння соціальних якостей сучасного фахівця, заохочення до самостійної роботи суб'єктів навчання» та ін. [7].

Тобто, ключовим результатом якості вищої освіти є набуття особою (здобувачем освіти) певних компетентностей, професійних якостей, спеціальних умінь і знань, загального рівня культури.

Актуальними натепер є змістовні трансформації у системі професійної підготовки фахівців, зокрема це стосується пошуку інноваційних форм, інтерактивних технологій навчання на всіх етапах освітнього процесу. Необхідним стає перехід до систем навчання, зорієнтованих на формування як особистісних якостей фахівця, так і компетенцій у майбутній професійній діяльності.

Крім того, на думку С. Шевчук, важливим аспектом у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців є «обґрунтування методичних основ якісного забезпечення освітнього процесу, що передбачають інтеграцію фундаментальних і спеціальних знань на засадах створення такої педагогічної системи, яка б сприяла цілісному й неперервному розвитку, професійному зростанню та життєвому становленню особистості» [8, C.47].

У розумінні явища якості значний вплив на діяльність оцінювання якості здійснює ідея якості, яка концентрується на запитах здобувачів, тобто на забезпеченні індивідуальної підготовки, включаючи здатність забезпечувати досягнення здобувачами успіху в навчанні у складних умовах.

Як зазначає І. Аннєнкова, серед показників якості освіти можна виокремити наступні: «якість потенціалу вищої освіти, якість процесу вищої освіти і якість результату вищої освіти». Характеризуючи якість процесу вищої освіти, авторка визначає якість процесу вищої освіти як «якість освітньої діяльності, якість технології освіти, використання активних форм навчання, контролю освітнього процесу, якість мотивації викладацького складу на творчість і ефективність педагогічної роботи, якість ставлення здобувачів вищої освіти до навчання, інтенсивність освітнього процесу, методи презентації знань» [1].

Тобто, якість освіти залежить, від організації та діяльності системи вищої професійної освіти та значною мірою від діяльності викладачів та здобувачів вищої професійної освіти, від бажання кожного з них розвиватись і вдосконалюватись, від здатності та готовності використовувати набуті знання.

Таким чином, якість освітньої діяльності, якість освітніх технологій, що застосовуються в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців впливає на забезпечення якості вищої професійної освіти.

Одним із важливих напрямків в розвитку освітніх технологій є технології ситуативного моделювання, що передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації а також процес ігрової діяльності, або гейміфікації. Означені технології сприяють максимальному зближенню освітнього процесу з умовами майбутньої професійної діяльності. Враховуючи вітчизняні традиції професійної підготовки майбутніх фахівців, технології ситуативного моделювання можуть доповнювати існуючі методи та технології навчання, підвищуючи тим самим якість вищої професійної освіти, та даючи можливість майбутнім фахівцям бути більш конкурентоспроможними.

Усвідомлення можливостей та меж використання технологій ситуативного моделювання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців передбачає чітке розуміння науково-педагогічними працівниками їх специфіки та залежність якості вищої професійної освіти від досягнення здобувачами запланованих результатів навчання.

Так, дослідниця М. Кузько розглядає в межах технології ситуативного моделювання наступні структурні складники: «вибір оптимальних методів ситуативного моделювання (залежно від цілей та запланованих результатів навчання, змісту навчальної дисципліни, кількості студентів у групі, форми організації освітнього процесу); розроблення та забезпечення освітнього процесу навчально-методичним супроводом для впровадження методів ситуативного моделювання в професійну підготовку майбутніх фахівців; організація позааудиторної та аудиторної роботи здобувачів» [4].

Ділові ігри є значущими засобами технологій ситуативного моделюання та перспективними в професійній підготовці. Впровадження ігрових тенденцій в навчальний процес допомагає тому, хто навчається формувати інтерес до знань, розвивати ініціативність та креативність, підвищувати пізнавальну активність. Відтворення в умовах навчання квазіпрофесійних ситуацій, імітація професійної діяльності відповідають ідеї збільшення практичної підготовки здобувачів, їх активного залучення до пізнавальної діяльності.

Як свідчить наш практичний досвід, здобувачі краще розуміють алгоритми виконання навчальних завдань, коли застосовуються ігри з чітко прописаними правилами та обов'язковим оцінюванням їх діяльності з аналізом їх роботи, що змушує сумлінно та активно включатися до справи. Краще залучати здобувачів до недовготривалих ігор, адже зі збільшенням часу зменшуються зацікавленість здобувачів в роботі та їх сконцентрованість на завданні, так як саме під час гри виникає можливість відповідної самооцінки здобувачами своїх переваг або складних моментів, на які у подальшому будуть зосереджені їх зусилля.

Наприклад, готуючи домашнє завдання, здобувачі вивчали певну педагогічну технологію та обмірковували, яким чином краще застосувати її при викладанні іноземної мови. На занятті всі учасники об'єднуються у три-чотири групи, їм пояснюється сценарій, відбувається розподіл ролей та визначаються завдання для учасників, оголошуються критерії оцінювання роботи здобувачів.

Кожна група знайомиться зі своєю темою уроку, формулює мету навчального фрагменту, обмірковує яким чином доступно і цікаво пояснити (закріпити) навчальний матеріал, застосовуючи дану технологію.

В кожній групі обговорюється проблема та розробляється фрагмент навчального заняття із застосуванням певної технології навчання, при цьому здобувачі можуть використовувати різноманітні засоби навчання, в тому числі і мережу Інтернет. Саме самостійність здобувачів в пошуках відповіді на подане завдання є запорукою ефективності такої пізнавальної діяльності.

Потім доповідач у ролі вчителя проводить з іншими учасниками фрагмент уроку. Кожна група доповідає свій фрагмент.

Обговорення відбувається в загальному колі. У процесі обговорення здобувачі виділяють кращі моменти фрагментів, а також висловлюють зауваження, побажання, пропозиції, тощо. У наближених до професійної діяльності умовах здобувачі набувають дидактичних і методичних умінь, забезпечується формування професійних компетентностей.

Після проведення гри, в кінці практичного заняття обов'язково відбувається оцінювання діяльності учасників навчального процесу. Для цього група спостерігачів (по одному з кожної групи) виставляє в табличку плюси відповідно до критеріїв оцінювання. Визначається сума очок і розподіл місць.

Таким чином, здобувачам надається свобода інтелектуальної діяльності та творчості, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Вони самостійно обирають власну роль у грі, висувають припущення про ймовірний розвиток подій, шукають шляхи вирішення завдання, беручи на себе відповідальність за обране рішення.

Процес впровадження гри як одного з найістотніших способів вдосконалення досягнень в різноманітних сферах діяльності не є новим напрямом навчання. Це явище дістало назву «гейміфікації». Під гейміфікацією розуміють: використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті; використання окремих елементів ігор у неігрових практиках; залучення елементів гри до складу навчальних технологій.

Як бачимо, гра розширює сферу реальної дійсності, виходить за межі уяви, що активізує здатність майбутніх фахівців до адаптаційного потенціалу та готовність до викликів реального життя.

Гейміфікація у вищій школі дає змогу так організувати процес навчання, що набуття здатностей, таких як критичне мислення, уміння ухвалювати рішення, працювати в команді, бути готовим до співпраці, розкрити творчі здібності, а також мотивує здобувачів до самоосвіти як важливої конкурентної переваги й вимоги часу, яку необхідно враховувати для успішного підвищення якості освітніх послуг.

При проведенні практичних занять, різні аспекти гейміфікації можуть бути застосовані викладачами для більш швидкого набуття тими, хто навчається очікуваних професійних навичок. Серед позитивних сторін гейміфікації є те, що вона допомагає поступово розкрити зміст або інформацію, яка є новою, закріплює знання, які отримують здобувачі, завдяки чому підвищується результативність навчального процесу, зосереджує увагу на невідомому для здобувачів у змісті конкретної дисципліни. Тобто, завдяки гейміфікації можливо сформувати професійні компетентності майбутнього фахівця, застосувати індивідуальний підхід до навчання, підвищити рівень мотивації здобувача до опанування навчальної дисципліни тим самим сприяти забезпеченню якості вищої професійної освіти.

В той же час, необхідно відмітити, що не існує універсальних технологій і гейміфікація має свої обмеження, серед яких можемо відмітити збільшення часу перебування здобувачів за комп'ютерами, необхідність у більшості випадків доступу до мережі Інтернет, процес підготовки завдань вимагає відповідного рівня технічних засобів та ступеня комп'ютерної грамотності викладачів та здобувачів, залучення розробників комп'ютерного забезпечення, що є досить дороговартісним та ін.

На нашу думку, завдання викладача при застосуванні гри у навчанні полягає у підпорядкуванні гри, визначеній дидактичній меті. Ситуативні технології навчання дають можливість реалізувати стратегічне бачення, креативність, творчий підхід до діяльності, здатність до аргументованого ризику, самостійність й рішучість у прийнятті рішень, навички до співпраці, посилити самодисципліну, самоорганізацію, окреслити чітке усвідомлення доцільності витрати часу на опанування дисципліною, набуття здатності використовувати отримані знання у практичній діяльності.

Тобто, ми можемо говорити про технології ситуативного моделювання як про такий спосіб організації навчання, що має величезний педагогічний потенціал, що дає можливість підняти активність здобувачів, стимулювати мотивацію, створити підставу для опанування навчального матеріалу на високому рівні, розуміння його практичної корисності. Організація та впорядкування навчального процесу із чітким аргументуванням необхідності використання певних ігрових технологій має специфіку, яка полягає в тому, що занурюючись у гру здобувач підсвідомо починає набувати нових знань і навичок та вчиться використовувати їх на практиці, а також можливість допускати помилки, почувати себе вільно, тобто зникає страх перед неправильними діями, а на зміну йому приходить впевненість та здатність висувати нові ідеї. Тому умовою для досягнення позитивного результату є високі вимоги до якості контенту гри.

Висновки

Технології ситуативного моделювання потребують більш широкого розповсюдження в практиці підготовки майбутніх фахівців, більш детального додаткового розгляду та психологічного обґрунтування. Використання ігор уможливлює досягання навчальних цілей та вирішує завдання навчання, розвиває пізнавальний інтерес до предмету, активізує навчальну діяльність, сприяє становленню творчої особистості, викликає цілеспрямовану діяльність та творчу участь у самостійному формуванні професійної компетентності, що в свою чергу сприяє забезпеченню якості вищої професійної освіти. Зважаючи на це, педагогічна діяльність викладача, характер суб'єкт-суб'єктної взаємодії в освітньому процесі, веде до прогнозованого результату і визначає забезпечення високих стандартів освіти та якість професійної підготовки фахівця.

Література

1. Аннєнкова І. П. Критерії і показники якості освіти у ВНЗ. Наука і освіта. 2011. № 8. С. 4-7.

2. Василюк А., Танась М. Педагогічний словник-лексикон (українсько-англо-польський) Вид. 2-ге, уточ. й доп. Ніжин: Вид. 1111 Лисенко М., 2013. С. 22і.

3. Забезпечення якості у системі професійної освіти і навчання URL: https://heqes. kubg. edu.ua/wp-content/uploads/2017/10/забезпечення_якості_у_системі_професійної_освіти_ і_навчання.pdf (дата звернення: 10.05.2024).

4. Кузько М.С. Професійна підготовка майбутніх геологів на бакалаврському рівні із застосуванням ситуативного моделювання дис.... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національна академія педагогічних наук України інститут вищої освіти. Київ, 2019. 282 с. https:// ihed.org.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kuzyko_14-03-2019_disertac.pdf

5. Мовчан Л.В. Сучасний погляд на якість вищої освіти в Україні Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і Психологія». Педагогічні науки. 2017. № 1 (13) С.32-37.

6. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. No 1556-VII. Редакція від: 28.05.2024 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 29.05.2024).

7. Хворостяна Н.В., Вєлікжаніна М.В. Аналіз основних чинників, які забезпечують якість освіти. Економіка і регіон № 3 (34). ПолтНТУ. 2012. С. 25-29.

8. Шевчук С. С. Реалізація сучасних освітніх практик у професійну підготовку фахівців сфери обслуговування: навч.-метод. посіб. Біла Церква: БІНПО ДВНЗ «УМО» НАПНУ. 2018. 139 с.

References

1. Annienkova, I. P. (2011). Kryterii i pokaznyky yakosti osvity u VNZ [Criteria and indicators of the quality of education in universities.]. Nauka i osvita - Science and education,8, 4-7 [in Ukrainian].

2. Vasilyuk A., Tanas M. (2013). Pedahohichnyi slovnyk-leksykon (ukrainsko-anhlopol'skyi) [Pedagogical dictionary-lexicon (Ukrainian-English-Polish)]. Lysenko M. (ed.) Nizhyn: (2nd ed., rev. and sup.) [in Ukrainian].

3. Zabezpechennia yakosti u systemi profesiinoi osvity i navchannia [Quality assurance in the system of vocational education and training] (n.d.). heqes.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/ 2017/10/забезпечення_якості_у_системі_професшної_освrш_і_навчання.pdf Retrieved from https://heqes.kubg. edu.ua/wp-content/uploads/2017/10/забезпечення_якосгі_у_сисгемі_професшної_ освіти_і_навчання.pdf [in Ukrainian].

4. Kuzko, M.S. (2019). Profesionalna pidhotovka maibutnikh heolohiv na bakalavrskomu rivni iz zastosuvanniam sytuatyvnoho modeliuvannia [Professional training of future geologists at the bachelor's level using situational modeling]. Doctoral dissertation. National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Institute of Higher Education. Kyiv. Retrieved from https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kuzyko_14-03 -2019_disertac.pdf [in Ukrainian].

5. Movchan, L.V. (2017). Suchasnyi pohliad na yakist vyshchoi osvity v Ukraini. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia "Pedahohika i Psykholohiia [Modern view on the quality of higher education in Ukraine. Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology"]. Pedagogical Sciences, 1(13), 32-37. [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [The Law of Ukraine «On Higher Education»]. (2024, May 28). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155618#Text [in Ukrainian].

7. Khvorostiana, H.V., Vielikzhanina, M.V. (2012). Analiz osnovnykh chynnykiv, yaki zabezpechuiut yakist osvity [Analysis of the main factors that ensure the quality of education ] / Ekonomika i rehion No 3 (34). PoltNTU. S 25--29. [in Ukrainian].

8. Shevchuk, S. S. (2018). Realizatsiia suchasnykh osvitnikh praktyk u profesiinu pidhotovku fakhivtsiv sfery obsluhovuvannia [Implementation of modern educational practices in the training of service professionals]: navch.-metod. posib. Bila Tserkva: BINPO DVNZ «UMO» NAPNU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru