Формування дидактичних умінь студентів педагогічних коледжів з використанням активних методів навчання у фізичному вихованні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ФОРМУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖІВ З ВИКОРИСТАННЯМ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ

БЕРЕЗЮК Дмитро Іванович - аспірант

кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Анотація

БЕРЕЗЮК Дмитро Іванович. ФОРМУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖІВ З ВИКОРИСТАННЯМ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ

У статті розкрито процес формування дидактичних умінь студентів педагогічних коледжів з використанням активних методів навчання у фізичному вихованні. Розглянуто уміння, необхідні вчителю початкової школи у процесі занять фізичною культурою.

Ключові слова: формування, дидактичні уміння, майбутні учителі початкової школи, студенти, педагогічний коледж, активні методи навчання, фізичне виховання, професійна діяльність.

Annotation

BEREZYUK Dmytro Ivanovych. FORMATION OF DIDACTIC SKILLS OF TEACHING COLLEGE STUDENTS USING ACTIVE TEACHING METHODS IN PHYSICAL EDUCATION

The article describes the process of formation of didactic skills of students of pedagogical colleges using active teaching methods in physical education. Traditional and active learning methods are analyzed. The concept of didactic skills is defined as the level of mastery of the methods of performing didactic actions determined by the abilities and knowledge inherent in a specific subject of activity. Such characteristics of didactic skills as their connection with the quality of performance of actions, with knowledge and abilities are disclosed.

The skills necessary for a primary school teacher in the process of physical education are considered. The concept is characterized: method, methodical method, methods of active learning. The characteristics of the methods were identified and the classification of active learning methods was carried out according to various characteristics. The features of active learning methods are characterized, in particular the method of specific situations, an incident, the method of sensitivity training, brainstorming, business game. Active teaching methods have been developed for the formation of professional readiness of future primary school teachers for conducting physical education lessons - the use of educational cards, block diagrams and didactic games. It has been proven that these methods contribute to the development of attention; manifestation of all types of memory: visual, auditory, verbal-logical, motor, tactile. It was established that specific and general pedagogical methods of physical education are used in the process of physical education.

The use of game and competitive forms of organization of students' motor activity (typical for games and sports) and special methods of methodically accurate regulation (organization, arrangement) that allow for purposeful solving of certain tasks of teaching movements and development of motor skills are substantiated. Three types of specific methods of physical education are offered: methods of clearly regulated exercise, game and competitive methods. General pedagogical methods in physical education are defined as specialized types of methods, as well as hygienic, naturalenvironmental and other factors that allow to ensure a targeted influence on the physical condition, physical and general development of a person.

Keywords: formation, didactic skills, future primary school teachers, students, pedagogical college, active learning methods, physical education, professional activity.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Найбільш характерною ознакою сучасної концепції фізичного виховання є підвищення ролі його освітньої спрямованості як визначальної умови ефективності формування фізичної культури особистості. Нові вимоги визначають перспективні напрями підготовки фахівців у галузі фізичної культури та спорту, що органічно поєднують науковий кругозір з професіоналізмом, високим рівнем творчих здібностей, соціальною зрілістю, готовністю до професійної діяльності.

Для підготовки сучасних фахівців у галузі фізичної культури, зокрема майбутніх учителів початкової школи необхідно вирішити низку проблем, серед яких найважливіше місце належить формуванню у них професійної готовності до занять фізичною культурою, яка пов'язується, передусім, з наявністю в них професійно значимих знань, умінь та навичок, особистісних якостей. Готовність людини до будь-якої діяльності можна показати через формулою: готовність = бажання - знання - вміння, підготовлений = хочу - знаю - вмію [10, с. 239].

Із формули слідує, що показниками готовності майбутніх учителів початкової школи до занять фізичною культурою є: знання, уміння, навички, способи діяльності, прийоми, розуміння.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

фізичний культура педагогічний готовність

Проблеми професійної готовності до педагогічної діяльності розглядалися на роботах Т Коваль [7], А. Когут [8], А. Кравцової [9] та ін., питання формування знань, умінь та якостей майбутніх учителів початкової школи вивчали науковці Т Викова [1], М. Войко [3], Г Черненко [11]. Науковці дослідили, що діяльність майбутніх учителів початкової школи у процесі викладання фізичної культури визначена низкою різних умінь та здібностей. Дослідники визначають уміння як рівень володіння методом дії, як характеристику суб'єкта діяльності. Так, Р Пріма зазначає, що вміння, формуючись, стають якістю особистості, майстерністю [10, с. 239]. Н. Жидецька доводить, що вміння - це практичне володіння способами виконання окремих дій відповідно до правил і мети діяльності [6, с. 84]. Спільним з вищезазначеного є те, що суттєвою ознакою вміння є така характеристика, як рівень володіння дією. Третім напрямом є визнання ролі знань, як необхідної передумови прояву умінь. І. Біленко встановлено, що у співвідношенні знань і вміння останнє включає у зміст як необхідний складовий компонент - знання [2, с. 4].

Узагальнюючи наведені вище визначення поняття «дидактичні уміння», зазначаємо, що в них відображаються такі характеристики як зв'язок уміння з якістю виконання дій, зі знаннями та здібностями. Тому дидактичні вміння визначаємо як рівень володіння способами виконання дидактичних дій, обумовлених властивими конкретному суб'єкту діяльності здібностями та знаннями.

Метою статті є: формування дидактичних умінь студентів педагогічних коледжів з використанням активних методів навчання у фізичному вихованні.

Виклад основного матеріалу дослідження

У Стандарті вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта визначено вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, у тому числі і до змісту умінь, якими має оволодіти молодий фахівець. Дидактичні вміння, що виділяються в стандарті, визначають загальний напрям їх професійної підготовки. Проте дидактичні знання та вміння у змісті цього документа представлені в узагальненому вигляді і тому не можуть розглядатися як конкретні орієнтири для їх спрямованого формування в цілісному процесі професійної підготовки.

Т. Бикова пропонує такі підходи до систематизації педагогічних умінь: з урахуванням функціональних компонентів педагогічної діяльності, з урахуванням функцій управління та з урахуванням етапів педагогічної діяльності [1, с. 137]. Автор пропонує класифікувати вміння у відповідності з функціональними компонентами педагогічної діяльності, що виділяються ними. А. Кравцова виділяє у складі педагогічної діяльності такі функціональні компоненти: гностичний (отримання інформації про всі аспекти функціонування педагогічної системи); проектувальний (формулювання мети та завдань, планів та програм навчання); конструктивний (моделювання, побудова плану майбутнього заняття та підготовка до нього); організаційний (реальне виконання наміченого плану, програми навчання); комунікативний (взаємовідносини та зв'язки учасників процесу навчання) [9, с. 86].

У цьому аспекті розглянемо уміння, необхідні вчителю початкової школи у процесі занять фізичною культурою, зокрема для підтримання та збереження здоров'я учнів фізичними вправами, природними силами природи та гігієнічними факторами. Проте існує протиріччя між тенденцією, пов'язаною з погіршенням здоров'я та недостатнім розумінням вчителями можливостей збереження здоров'я у процесі навчальної діяльності та недостатньою теоретичною та практичною підготовленістю їх до створення освітніх технологій. Одним із можливих способів вирішення цих протиріч є підготовка майбутнього вчителя початкової школи до занять фізичною культурою у професійній діяльності за допомогою активних методів навчання.

Загальноприйнято методом називати спосіб реалізації цілей та змісту навчання учнів; спосіб взаємодії педагога і учнів, у процесі якого формуються свідомість, почуття, поведінка, система ставлення дитини до навколишнього світу; обраний учителем шлях до свідомості учня, що веде до стимулювання мотиваційної сфери, що у свою чергу породжує у дитини розумові та емоційні процеси, які матеріалізуються в діяльності з переробки інформації [11, с. 5].

Іноді, на нашу думку, метод не може вирішити поставленої мети, особливо у фізичному вихованні, тоді для його реалізації виступає методичний прийом. Методичних прийомів багато, і вони не піддаються чіткій класифікації. Вони видозмінюються, творчістю вчителя створюються нові. Прийом є складовою частиною або окремим аспектом методу [11, с. 6], елементом методу, його складовою частиною, разовою дією, окремим аспектом у реалізації методу або модифікації методу в тому випадку, коли метод невеликий за обсягом або простий за структурою [8, с.120]. У цьому сенсі, методичний прийом є способом реалізації методу відповідно до конкретного завдання навчання [8, с. 121].

Ряд авторів виділяють такі ознаки методів (проблемності; адекватності навчально-пізнавальної діяльності характеру майбутніх практичних завдань та функцій учня; взаємонавчання; індивідуалізації; дослідження проблем і явищ), реалізація яких дозволяє забезпечити формування початкових навичок, необхідних для успішної самоосвіти, заснованій на вмінні аналізувати, узагальнювати, творчо підходити до використання знань і досвіду; самостійності у взаємодії учнів з навчальною інформацією. При традиційному навчанні вчитель (як і весь використовуваний ним комплекс дидактичних засобів) виконує роль «фільтра», що пропускає через себе навчальну інформацію. При активізації навчання - вчитель в ролі помічника бере участь у процесі їх взаємодії з навчальним матеріалом, в ідеалі вчитель стає керівником їх самостійної роботи, реалізуючи принципи педагогіки співпраці; мотивації, де активність розвивається і підтримується системою мотивації [6].

Методи активного навчання можуть використовуватися як самостійні педагогічні розробки, так і в поєднанні з традиційними. Вони є сукупністю педагогічних дій та прийомів, спрямованих на організацію навчального процесу і створення спеціальними засобами умов, що мотивують учнів до самостійного, ініціативного та творчого освоєння навчального матеріалу в процесі пізнавальної діяльності [2].

Сьогодні є різні підходи до класифікації методів активного навчання. Найчастіше використовують класифікацію за характером навчально-пізнавальної діяльності, за якою методи активного навчання поділяють на: імітаційні, що грунтуються на імітації професійної діяльності, та не імітаційні. Імітаційні, у свою чергу, поділяють на ігрові та неігрові. За чисельністю учасників виділяють: індивідуальні, групові, колективні методи, а також методи, що передбачають роботу учасників у діадах та тріадах. За місцем проведення розрізняють: аудиторні та позааудиторні, виїзні, екскурсійні. За принципом використання веб-ресурсів - комп'ютерні та ігри з комп'ютерним забезпеченням [8, с. 121].

Відмінною особливістю активних методів, по-перше, є те, що навчання проводиться в ситуаціях, максимально наближених до реальних, дозволяючи застосовувати матеріал, що підлягає засвоєнню, як мету, а не як засіб; по-друге, здійснюється як повідомлення знань, так і навчання вмінню практичного використання, що вимагає формування певних психологічних якостей, по-третє, організовується формування нової, якісно іншої установки на навчання в емоційно насиченому процесі колективної творчої праці [4, с. 16].

Н. Жидецька вважає, що активні методи організовують у людини вміння керувати стилем своєї поведінки за рахунок свідомості того, як вона сприймається оточуючими, які дії провокують їхню симпатію чи антипатію, Розвивають такі особисті якості, як чутливість; сприйнятливість до психічного стану оточуючих людей; установки та прагнення; допомагають виробити вміння оптимально мотивувати та стимулювати людину до діяльності [6, с. 86].

Серед таких методів науковці віддають перевагу методу конкретних ситуацій, інциденту, методу тренування чутливості, мозкової атаки, ділової гри М. Бойко, Т Коваль, Г Черненко.

Серед активних методів навчання, які характеризуються у різних джерелах для підготовки майбутніх учителів початкової школи, ми не виявили таких методів, як застосування навчальних карток, блок-схем та дидактичних ігор. Проте, на наш погляд, вони сприяють підвищенню ефективності їх професійної підготовки, зокрема під час уроків фізичної культури. Навчальні картки містять опорні питання та короткий, основний зміст відповідей на них, після яких зі студентами можна вести бесіду на основі набутого досвіду. Для того, щоб студенти могли працювати в індивідуальному режимі - виникла ідея створення блок-схем на основі навчальних карток, які характеризуються під час читання лекції. Для закріплення матеріалу лекції застосували дидактичні ігри, які полягали в розкладанні закодованих слів і словосполучень у блок-схему, з подальшим обговоренням. Ці методи сприяють розвитку уваги; прояву всіх видів пам'яті: зорової, слухової, словесно логічної, рухової, оперативної.

У процесі фізичного виховання використовуються специфічні методи та загальнопедагогічні, яким надається важливе значення. На уроці фізичної культури, у процесі формування рухових умінь і навичок майбутній учитель початкової школи може застосовувати загальні і спеціальні методи навчання.

Г. Черненко до загальних методів відносить такі: методи використання наочного сприйняття вправи або способу її виконання - показ (практичне виконання вчителем) та демонстрація засобів (таблиці, рисунки, схеми тощо); методи використання слова - опис, пояснення, проблемний виклад, інструктування; практичні методи [11, с. 7].

Формування специфічних методів фізичного виховання історично йшло за кількома напрямами. Широке застосування знайшли ігрові та змагальні форми організації рухової діяльності учнів (типові для гри та спорту). Разом з тим розроблялися спеціальні способи методично точної її регламентації (організації, впорядкування), що дозволяють цілеспрямовано вирішувати певні завдання навчання рухам і розвитку рухових здібностей. В результаті склалося три типи методів: методи чітко регламентованої вправи, ігровий та змагальний методи [6, с. 85].

За Г. Бондаренко, методами чітко регламентованої вправи діяльність учнів організується і регулюється з можливо повною регламентацією: у чітко запропонованій програмі рухів (заздалегідь обумовлені склад рухів, порядок їх повторення, зміни та зв'язок один з одним); у можливо точному нормуванні навантаження та управлінні його динамікою у процесі вправи, а також у нормуванні інтервалів відпочинку та чітко встановленому чергуванні їх з фазами навантаження; у створенні або використанні зовнішніх умов, що полегшують управління діями учнів (побудова та розподіл групи на місцях занять, використання допоміжних снарядів, тренажерів та інших технічних засобів, що сприяють виконанню навчальних завдань, дозуванню навантаження, контролю за її впливом тощо [4, с. 17].

Ігровий метод використовується для комплексного вдосконалення рухової діяльності в ускладнених або полегшених умовах, розвиваючи такі якості та здібності, як спритність, швидкість орієнтування, винахідливість, самостійність, ініціативність. За вмілого керівництва цей спосіб можна використовувати для формування колективізму, свідомої дисципліни та інших моральних психічних аспектів.

Змагальний метод застосовується під час вирішення різноманітних педагогічних завдань. Це, перш за все, вдосконалення умінь, навичок у закладених умовах для розвитку фізичних, морально-вольових якостей. Фактор суперництва у процесі змагань створює особливий емоційний і фізіологічний фон, який значно посилює вплив фізичних вправ і сприяє максимальному прояву функціональних можливостей організму [5].

У тісному зв'язку зі специфічними методами у фізичному вихованні використовуються загальнопедагогічні методи, їх спеціалізовані різновиди, а також гігієнічні, природно-середовищні та інші фактори, що дозволяють забезпечити спрямований вплив на фізичний стан, фізичний та загальний розвиток людини. Автор виділяє методи вербального (мовного) впливу, методи ідеомоторної та психорегулюючої вправи, засоби та методи забезпечення наочності, апаратно-методичне забезпечення, роль природних та гієнічних факторів у фізичному вихованні - це загальнопедагогічні та інші засоби та методи фізичного виховання [8, с. 120].

Застосування загальнопедагогічних методів у фізичному вихованні залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичних цілей, функцій, підготовки учнів, їх віку, особливостей та підготовки викладача-тренера, наявності матеріально-технічної бази, можливостей її використання.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Нами розкрито процес формування дидактичних умінь студентів педагогічних коледжів з використанням активних методів навчання у фізичному вихованні. Розглянуто уміння, необхідні вчителю початкової школи у процесі занять фізичною культурою. Виділено ознаки методів та здійснено класифікацію методів активного навчання за різними ознаками. Схарактеризовано особливості активних методів навчання, зокрема методу конкретних ситуацій, інциденту, методу тренування чутливості, мозкової атаки, ділової гри. Розроблено активні методи навчання для формування професійної готовності майбутніх вчителів початкової школи до ведення уроків фізичної культури - застосування навчальних карток, блок-схем та дидактичних ігор. Доведено, що ці методи сприяють розвитку уваги; прояву всіх видів пам'яті: зорової, слухової, словесно-логічної, рухової, оперативної.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у застосування активних методів навчання у підготовці майбутніх учителів фізичної культури.

Список джерел

1. Бикова Т Б. Підготовка студентів закладів вищої педагогічної освіти до творчої реалізації основних трудових функцій вчителя початкових класів нової української школи. Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Кременчук, 13 бер. 2020 р.). Кременчук: Методичний кабінет. 2020. С. 136-139.

2. Біленко І. Початкова школа в контексті інноваційних освітніх змін. Використання сучасних технологій, форм та методів у початковій освіті. Методист. 2017. Вип. 2. С. 3-7.

3. Бойко М. М. Професійна підготовка майбутнього вчителя в умовах парадигмальних змін. Імідж сучасного педагога. 2022. Вип. 6(201), С. 28-31.

4. Бондаренко Г Л., Ващенко О. М. Професійна підготовка вчителя початкових класів у контексті євроінтеграційних змін: теоретичний аналіз. Тенденції сучасної підготовки майбутніх учителів початкової школи: зб. матер. Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (Умань, 7-8 жовт. 2020 р.). Умань. 2020. С. 15-19.

5. Гриньов В. Й. Дидактична підготовка майбутнього вчителя. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинсього. Одеса: ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. 2012. Вип. 3-4. С. 26-31.

6. Жидецька Н. М. Шляхи розвитку професіоналізму майбутніх учителів початкових класів в умовах нової української школи. Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Кременчук, 13 бер. 2020 р.). Кременчук: Методичний кабінет. 2020. С. 84-86.

7. Коваль Т. О. Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів у контексті парадигмального оновлення сучасної освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. Вип. 3. С. 390-398.

8. Когут А. О. Теоретичний аналіз понятійно-термінологічного апарату дослідження готовності майбутніх учителів до організації індивідуальної роботи учнів початкової школи. Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія. 2017. Вип. 277. С. 118-123.

9. Кравцова А. О. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності: дис.... канд. пед. наук: 13.00.04. Кривий Ріг. 2019. 219 с.

10. Пріма Р Професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи: стратегія змін. Науковий вісник МНУ Імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2019. Вип. 2(65). С. 237-241.

11. Черненко Г М. Інноваційні підходи в професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Науковий огляд. 2016. Вип. 3. С. 1-9.

References

1. Bykova, T. B. (2020). Pidhotovka studentiv zakladiv vyshchoi pedahohichnoi osvity do tvorchoi realizatsii osnovnykh trudovykh funktsii vchytelia pochatkovykh klasiv novoi ukrainskoi shkoly. [Preparation of students of institutions of higher pedagogical education for the creative implementation of the main labor functions of the teacher of primary classes of the new Ukrainian school]. Kremenchuk.

2. Bilenko, I. (2017). Pochatkova shkola v konteksti innovatsiinykh osvitnikh zmin. [Primary school in the context of innovative educational changes].

3. Boiko, M. M. (2022). Profesiina pidhotovka maibutnoho vchytelia v umovakh paradyhmalnykh zmin. [Professional training of the future teacher in conditions of paradigmatic changes].

4. Bondarenko, H. L., Vashchenko, O. M. (2020). Profesiina pidhotovka vchytelia pochatkovykh klasiv u konteksti yevrointehratsiinykh zmin: teoretychnyi analiz. [Professional training of primary school teachers in the context of European integration changes: theoretical analysis]. Uman.

5. Hrynov, V. Y (2012). Dydaktychna pidhotovka maibutnoho vchytelia. [Didactic training of the future teacher]. Odesa.

6. Zhydetska, N. M. (2020). Shliakhy rozvytku profesionalizmu maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv v umovakh novoi ukrainskoi shkoly. [Ways of developing the professionalism of future primary school teachers in the conditions of the new Ukrainian school]. Kremenchuk.

7. Koval, T. O. (2016). Profesiina pidhotovka maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv u konteksti paradyhmalnoho onovlennia suchasnoi osvity. [Professional training of the future primary school teacher in the context of the paradigmatic renewal of modern education].

8. Kohut, A. O. (2017). Teoretychnyi analiz poniatiinoterminolohichnoho aparatu doslidzhennia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do orhanizatsii indyvidualnoi roboty uchniv pochatkovoi shkoly. [Theoretical analysis of the conceptual and terminological apparatus of the study of the readiness of future teachers to organize the individual work of elementary school students].

9. Kravtsova, A. O. (2019). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do orhanizatsii hrupovykh form piznavalnoi diialnosti. [Preparation of future primary school teachers for the organization of group forms of cognitive activity]. Kryvyi Rih.

10. Prima, R. (2019). Profesiina pidhotovka maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly: stratehiia zmin. [Professional training of the future primary school teacher: a strategy for change].

11. Chernenko, H. M. (2016). Innovatsiini pidkhody v profesiinii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly. [Innovative approaches in the professional training of future primary school teachers].

Размещено на Allbest.ru