Формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів засобами ІКТ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів засобами ІКТ

Молнар Тетяна Іванівна - доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти Мукачівського державного університету

МОЛНАР Тетяна Іванівна

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ІКТ

У статті порушується проблема формування інформаційної культури особистості. Описано вимоги до професійної діяльності вчителя початкових класів в епоху інформатизації освіти. З'ясовано, що інформаційна культура вчителя є його якісною професійно-особистісною характеристикою, що слугує основою здатності до роботи з інформацією, використання різноманітних інформаційних ресурсів, засобів комунікації та технологій для вирішення професійних завдань.

Ключові слова: інформаційна культура, інформатизація освіти, інформаційно-комунікаційні технології, вчитель початкових класів, фахова підготовка.

MOLNAR Tetiana

vanivna. FORMATION OF INFORMATIONAL CULTURE OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS BY MEANS OF ICT

The author of the article has raised the problem of forming the informational culture of a personality. The requirements for the professional activity of primary school teachers in the era of informatization of education have been described. The possibilities of informational and communicative technologies (ICT) in the formation of the informational culture of future teachers have been outlined. It has been found that informational culture is a component of the general culture of the individual and an important prerequisite for its existence and development in the modern information space.

The informational culture of primary school teachers is their qualitative professional and personal characteristic, which serves as the basis for the ability to work with information, usage of various informational resources, means of communication and technologies to solve professional problems.

It has been established that ICTs help to form a number of key qualities, including a culture of searching for and sharing new information, the ability to effectively process large amounts of data, conduct Internet searches, understand the importance of ethical interaction in professional communication, and the ability to share experiences in modern information systems. Modern ICTs play a leading role in the professional training of future teachers, contributing to the intensification of the educational process, the formation of the informational culture of future specialists and increasing motivation for professional self-development and self-improvement.

It has been emphasized that one of the determining conditions for the formation of the informational culture of future primary school teachers is the organization of their activities in the informational and educational environment of the higher educational institution. Performing tasks with the help of ICT arouses research interest in applicants for higher education, intensifies search activities, increases motivation to study academic disciplines, fosters independence and group work skills, and also forms a responsible attitude to the tasks. It has been concluded that the successful solution of professional tasks that will inevitably have to be dealt with in future professional activities depends on the formation of informational culture.

Keywords: informational culture, informatization of education, information and communication technologies, primary school teacher, professional training.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

інформатизація освіти вчитель

Сучасний період розвитку суспільства визначається високим впливом інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ), які проникають у всі сфери людської діяльності та створюють глобальний інформаційний простір. Ці технології не лише забезпечують поширення інформаційних потоків у суспільстві, а й суттєво впливають на його функціонування. Невпинне збільшення інформаційних обсягів спонукає до необхідності приведення рівня підготовки педагогічних кадрів у відповідність до нових вимог.

Важливість формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів зумовлена тим, що змінюється інформаційне забезпечення освітнього процесу, формується інформаційна інфраструктура, розширюється мережа інформаційних баз знань, електронних комунікацій. Сучасному ЗЗСО потрібні фахівці, які можуть самостійно аналізувати, коригувати й удосконалювати свою діяльність, що стає сьогодні ключовим чинником професійного успіху та захищеності людини в суспільстві. Формування цих важливих рис складає основу педагогічної рефлексії і має велике значення у формуванні інформаційної культури вчителя початкових класів. Звідси випливає, що однією з глобальних цілей інформатизації освіти є підготовка фахівців педагогічного профілю, які володіють високим рівнем інформаційної культури, готові застосовувати нові ІКТ у професійній діяльності, брати активну участь у процесі інформатизації освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових джерел засвідчив, що дослідженню проблеми інформаційної культури фахівців завжди приділялася належна увага. Зокрема, інформаційну культуру як складник професійної культури особистості розглядали Я. Галета, Т Коваль, Л. Макаренко та ін. На важливості володіння інформаційними та комп'ютерними технологіями наголошували А. Єршов, В. Монахов, І. Яглом та ін. Домінантні імперативи стратегії професійної підготовки фахівців із позиції нової філософії освіти визначали В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень та ін. Результати аналізу психолого-педагогічних напрацювань вчених (М. Близнюк, Т Богданова, Н. Гендіна, О. Гладченко, Ю. Рамський, А. Столяревська, А. Фінькова) дають змогу стверджувати, що в них накопичено значний науковий і практичний досвід, який може стати основою для удосконалення підходів до формування інформаційної культури майбутніх педагогів.

Мета статті - окреслити особливості формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки засобами ІКТ.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сьогодні, як ніколи раніше, зросли вимоги до за-гальнокультурного й професійного рівня вчителя початкових класів. Це обумовлено загальним підвищенням рівня науковості всіх сфер громадського життя, у тому числі й освітніх процесів, що виявляється в значному зростанні обсягу знань. Своєю чергою, фахова діяльність педагога ускладнюється, збільшується потреба в теоретичному осмисленні результатів його роботи, виконанні дослідницької функції та використанні новітніх технологій. Перевага надається вчителеві, який творчо підходить до визначення та вирішення професійних завдань, здатний до проєктування нових рішень [8].

Погоджуємося з позицією М. Антонченко, який окреслює зміни в професійній діяльності вчителя в епоху інформатизації освіти. Науковець наголошує, що головне завдання педагога - виховувати громадянина інформаційного суспільства (суспільства знань), а «методологією освіти мусить стати методологія видобування нових знань» [1, с. 66]. Для досягнення цієї мети вчителеві необхідно володіти рядом ключових навичок та вмінь, як от:

- розробляти власну методику;

- реалізовувати дослідницький підхід, формувати в учнів критичне ставлення до готових рішень;

- навчати школярів обирати індивідуальний освітній маршрут;

- володіти методикою проєктної діяльності;

- здійснювати науково-педагогічні дослідження;

- бути відкритим до інновацій;

- використовувати ІКТ у професійній педагогічній діяльності тощо [1].

Так, інформаційна культура особистості розглядається в різних аспектах: технологічному, со-ціальному, освітньому, моральному, правовому, організаційному тощо. Така різнобічність тлумачення означеного поняття зумовлена багатогранністю цього феномену, багатоманітністю наукових підходів та різноманітністю сутнісних характеристик, покладених у його основу.

Здійснюючи огляд публікацій з досліджуваної проблематики, знаходимо різні визначення дефініції «інформаційна культура».

Як відзначає Л. Калініна, інформаційна культура представляє собою рівень навичок цілеспря-мованої обробки інформації та використання новітніх інформаційних технологій для ефективної роботи з нею. Крім того, вона охоплює сформованість системи наукових знань і внутрішніх морально-етичних норм, які визначають правила взаємодії з інформацією [3].

Інформаційну культуру фахівця Ю. Палеха розглядає як важливий складник загальної культури людини й визначає її як сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для цілеспрямованої роботи з інформацією та використання її за допомогою сучасних ІКТ. Ця компетенція включає у себе отримання, обробку та передачу інформації, а також усвідомлення матеріальних і духовних цінностей, що належать попередньому поколінню в контексті інформатизації суспільства [4].

Поділяємо думку М. Шехавцова про те, що інформаційна культура становить неодмінну складову загальної культури особистості і є важливою передумовою її існування та розвитку в умовах сучасного інформаційного простору. Це передбачає готовність особистості до усвідомленого освоєння нового «інформаційного» способу життя. Важливою є її здатність побудувати власну картину світу, визначати своє ставлення до об'єктів, явищ та процесів, що відбуваються навколо, а також визначати можливості пізнання та трансформації існуючого інформаційного простору, а відтак - конструювати власний інформаційний світогляд [9].

На переконання Я. Галети, інформаційна культура може розглядатися як фахова підготовка, спрямована на практичне використання засобів і методів ІКТ у професійній діяльності. Суть навчання полягає у формуванні основ інформаційної культури, яка є достатньою для впевненого й ефективного використання сучасних ІКТ в контексті конкретної професійної діяльності з урахуванням особливостей предметної галузі [2].

Безперечно, інформаційна культура вважається не лише складником загальної культури, але й важливою частиною професійної культури особистості. З такої точки зору, інформаційна культура визнається складним особистісним утворенням, що включає інформаційну компетентність, соціально та професійно обумовлену сукупність ціннісних орієнтацій, мотивів та моделей діяльності в інформаційному середовищі. Вона також охоплює механізми соціокультурної регуляції, особистісні здібності, якості та характеристики, які визначають взаємодію особистості з інформацією та технологіями.

У системі вищої освіти необхідно створити можливості для повноцінної фахової підготовки, орієнтованої на формування інформаційної культури майбутніх педагогів. Це дозволить їм вміло збирати та ефективно перетворювати наукову й методичну інформацію, а також використовувати електронні ресурси та сучасні ІКТ. На наше переконання, однією з визначальних умов формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів є організація їхньої діяльності в інформаційно-освітньому середовищі ЗВО.

Загалом, під інформаційно-освітнім середовищем розуміють середовище, що об'єднує навчальні, методичні та інформаційні ресурси з використанням сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій. Зокрема, Г. Полякова визначає інформаційно-освітнє середовище як єдиний інформаційно-освітній простір, який формується за допомогою інтеграції інформації на традиційних та електронних носіях, а також комп'ютерних телекомунікаційних технологій взаємодії. Це середовище об'єднує різноманітні навчальні, методичні та інформаційні ресурси, використовуючи сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології. Важливим аспектом є те, що таке інформаційно-освітнє середовище забезпечує доступ до різноманітних навчальних програм та мережевих технологій, таких як електронна пошта, форуми, програмне забезпечення для колективного використання, чати, відео-конференції, а також інші інструменти, базовані на веб-технологіях. Це сприяє активній взаємодії, обміну інформацією та колективному навчанню, розширюючи можливості для учасників освітнього процесу [6, с. 187].

Організація інформаційно-освітнього середовища в ЗВО дозволяє науково-педагогічним працівникам більш ефективно впроваджувати ІКТ й ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання, використовувати цифрові освітні ресурси, медіа-теки тощо. Для здобувачів вищої освіти таке середовище дозволяє: застосовувати комп'ютерні технології для підготовки до занять; відбирати й упорядковувати навчальний матеріал; створювати доповіді й пові-домлення на задану тему; проходити тестування; працювати з інформацією, представленою в різних формах; брати участь в Інтернет-конкурсах та олімпіадах; використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти; інтелектуально й психологічно готуватися до продовження освіти тощо.

Оскільки інформаційна культура є ключовим аспектом сучасного освітнього процесу, її формування в ЗВО має наскрізний характер. У цьому контексті важливого значення набуває вирішення наступних завдань:

1) формування системно-інформаційної картини світу та уявлень про інформаційну культуру особистості як соціальне, культурне й наукове явище;

2) розвиток та вдосконалення навичок обробки інформації й використання сучасних засобів ІКТ;

3) вироблення вмінь логічного й алгоритмічного мислення, а також комунікативних навичок;

4) творча самореалізація здобувачів вищої освіти;

5) формування ґрунтовної системи знань, умінь та навичок, необхідних вчителеві для формування інформаційної культури молодших школярів [7].

Сучасний учитель початкових класів має стати фасилітатором саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності, щоб відповідати вимогам ринку праці, він повинен уміти самостійно висувати та знаходити шляхи розв'язання проблем. Ми виходимо з того, що «трансформації в сучасному інформаційному суспільстві актуалізують проблему становлення нової парадигми освіти, що характеризується перенесенням акцентів з освітньої діяльності на самоосвітню» [5, с. 66]. З огляду на це, вважаємо самоосвітню діяльність головною рушійною силою розвитку інформаційної культури особистості.

Ефективність самоосвітньої діяльності нерозривно пов'язана з розвинутою інформаційною культурою особистості. Особливу роль у цьому процесі можуть і повинні зіграти ІКТ. Комп'ютеризація навчання у вузькому розумінні - використання комп'ютера як інструменту для освоєння навчального матеріалу, в широкому контексті - багатоцільове використання комп'ютера в освітньому процесі. Основною метою комп'ютерного навчання є підготовка молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві та підвищення ефективності навчання за допомогою впровадження сучасних засобів інформатизації.

Інтеграція ІКТ в освітній процес розширює можливості його змістовного наповнення. Використання ІКТ дозволяє підвищити інтерактивність освітньої системи та перейти від пояснювально-ілюстративного способу навчання до діяльнісного. З використанням глобальної мережі Інтернет здобувачі вищої освіти мають доступ до різноманітних інформаційних банків даних, можуть працювати разом над проєктом, який їх цікавить, у межах відео-конференції обговорювати актуальні педагогічні проблеми. З огляду на останнє, можна зробити висновок, що широке застосування ІКТ у самостійній пізнавальній діяльності розвиває ще й комунікативну культуру майбутнього вчителя, оскільки до неї відносимо не лише культуру мовлення і писемну мову, а й культуру використання технічних засобів комунікації.

За допомогою ІКТ формується низка ключових якостей, включаючи культуру пошуку та обміну новою інформацією, вміння ефективно обробляти великі обсяги даних за допомогою інформаційних технологій, проводити пошуки в мережі Інтернет, розуміти важливість етичної взаємодії в професійному спілкуванні, а також уміння обмінюватися досвідом у сучасних інформаційних системах. ІКТ реалізують ряд педагогічних ідей, таких як індивідуалізація, гуманізація, інтеграція та творчий підхід. Разом з тим, використання дидактичних можливостей сучасних ІКТ впливає на перетворення методології виконання навчальних завдань. Рекомендується впроваджувати різноманітні форми творчої роботи, такі як: виготовлення ілюстративного матеріалу до окремих тем; підготовка під керівництвом викладача окремих питань лекції; написання рефератів; підготовка інформаційних повідомлень; підбір методичних матеріалів; визначення перспектив застосування навчального матеріалу в подальшій роботі.

Зазначимо, що виконання завдань за допомогою комп'ютера викликає у майбутніх педагогів дослідницький інтерес, активізує пошукову діяльність, підвищує мотивацію до вивчення навчальних дисциплін, виховує самостійність і навички роботи в групах, у тому числі й малих, а також формує відповідальне ставлення до виконання поставлених завдань.

Підключення освітніх установ до Інтер- нет-мережі надає педагогічним працівникам можливість отримати доступ до широких обсягів інформації, включаючи навчальне програмне забезпечення, сучасні комп'ютерні програми, каталоги бібліотек, різноманітні бази даних тощо. Ефективність роботи вчителя початкових класів в сучасному інформаційному просторі, на нашу думку, значно підвищиться за умов, якщо він оволодіє ІКТ, засвоїть знання про засоби масової інформації та всесвітню комп'ютерну мережу Інтернет, специфіку їх впливу на особистість, набуде вмінь орієнтуватися в інформаційному просторі, добирати необхідну інформацію, оволодіє методикою застосування найсучасніших ІКТ в освітньому процесі. Всього цього можна досягти лише завдяки постійній роботі над самовдосконаленням та професійним розвитком.

Враховуючи сучасні тенденції поширення інформаційних технологій в освітню галузь, важливим є вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів. Сучасні ІКТ відіграють провідну роль у фаховій підготовці майбутніх педагогів, сприяючи інтенсифікації освітнього процесу, формуванню інформаційної культури майбутніх фахівців та підвищенню мотивації до професійного саморозвитку й самовдосконалення. У розвитку інформаційної культури особистості важливо: у сфері мотивації - сприяти зацікавленості у проблемах інформатизації, стимулювати постійну потребу в нових знаннях, розвивати прагнення до цивілізованого спілкування та готовності до практичних раціональних форм фахової діяльності; у сфері підвищення кваліфікації - забезпечувати спеціальні знання і вміння, формувати погляди та переконання щодо інформації та інформаційних технологій, виходячи з принципів і закономірностей сучасних освітніх парадигм; у сфері самосвідомості - задовольняти потреби усвідомлення власних індивідуальних і творчих можливостей.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Виклад спонукає до висновку, що в сучасних умовах інформаційного суспільства, володінням знаннями та навичками, необхідними для ефективної роботи з інформацією, визначається успішність виконання професійних обов'язків. Здатність орієнтуватися в інформаційному потоці стає невід'ємною якісною характеристикою фахівця педагогічного профілю. Від сформованості інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів залежить успішне вирішення професійних завдань, з якими неминуче доведеться мати справу, до прикладу: застосування ІКТ у роботі з учнями; підготовка дітей до життя в інформаційному суспільстві; забезпечення психологічного благополуччя підростаючого покоління у взаємодії з відкритим інформаційним простором тощо. Інформаційна культура вчителя початкових класів є його якісною професійно-особистісною характеристикою, що слугує основою здатності до роботи з інформацією, використання різноманітних інформаційних ресурсів, засобів комунікації та технологій для вирішення професійних завдань.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у вивченні потенціалу навчальних дисциплін для формування інформаційної культури майбутніх педагогів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Антонченко М. Модель інформаційно-цифрової компетенції педагога. Суми: ФОП Цьома СП, 2019. 159 с.

2. Галета Я. Інформаційна культура як засіб адаптації особи у сучасному світі. Наукові записки. 2013. Вип.122. С. 92-99.

3. Калініна Л. М. Теоретико-прикладні аспекти формування інформаційної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу: монографія. К.: Педагогічна думка, 2012. 160 с.

4. Палеха Ю. І., Палеха О. Ю., Горбань Ю. І. Інформаційна культура: навч. посібн. / за заг. ред. Палехи Ю. І. Київ: Видавництво Ліра-К, 2020. 400 с.

5. Поліщук О. М. Ресурси саморозвитку особистості. Психологія саморозвитку особистості: збірник наукових праць. Чернівці. Київ, 2016. С. 64-82.

6. Полякова Г. Розвиток середовищного підходу у вищій освіті в умовах глобальних змін. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018. № 4 (78). С. 186-199.

7. Хімчук Л. І., Романишин Р Я., Бай І. Б. Організація фахової підготовки майбутнього вчителя засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2021. № 31. С. 367-375.

8. Чайка В. В., Янкович О. І. Підготовка майбутніх фахівців початкової та дошкільної освіти: стратегії реформування: колективна монографія. Тернопіль: Осадца Ю. В., 2019. 240 с.

9. Шехавцов М. О. Розробка критеріїв сформованості інформаційної культури студентської молоді в умовах інформаційно-гібридної війни. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2019. № 6 (329). Ч. І. C. 72-79.

REFERENCES

1. Antonchenko, M. (2019). Model' informatsiyno- tsyfrovoyi kompetentsiyi pedahoha. [Model of information and digital competence of a teacher]. Sumy.

2. Galeta, Ya. (2013). Informatsiyna kul'tura yak zasib adaptatsiyi osoby u suchasnomu sviti. [Information culture as a means of personal adaptation in the modern world].

3. Kalinina, L. M. (2012). Teoretyko-prykladni aspekty formuvannya informatsiynoyi kul'tury kerivnyka zahal'noosvitn'oho navchal'noho zakladu. [Theoretical and applied aspects of the formation of the information culture of the head of a general educational institution]. Kyiv.

4. Palekha, Yu. I., Palekha, O. Yu., Gorban, Yu. I. (2020). Informatsiyna kul'tura. [Information culture]. Manual. Kyiv.

5. Polishchuk, O. M. (2016). Resursy samorozvytku osobystosti. [Resources for self-development of personality]. Chernivtsi-Kyiv.

6. Polyakova, H. (2018). Rozvytok seredovyshchnoho pidkhodu u vyshchiy osviti v umovakh hlobal'nykh zmin. [Development of the environmental approach in higher education in conditions of global changes].

7. Khimchuk, L. I., Romanishyn, R. Ya., Bai, I. B. (2021).

Orhanizatsiya fakhovoyi pidhotovky maybutn'oho vchytelya zasobamy suchasnykh informatsiyno- komunikatsiynykh tekhnolohiy. [Organization of

professional training of the future teacher by means of modern information and communication technologies].

8. Chaika, V.V., Yankovich, O.I. (2019). Pidhotovka maybutnikh fakhivtsiv pochatkovoyi ta doshkil'noyi osvity: stratehiyi reformuvannya. [Training of future specialists in primary and preschool education: reform strategies]. Ternopil.

9. Shehavtsov, M. O. (2019). Rozrobka kryteriyiv sformovanosti informatsiynoyi kul'tury student-s'koyi molodi v umovakh informatsiyno-hibrydnoyi viyny

Размещено на Allbest.ru