Інтегровані курси природничих дисциплін в світлі стратегії розвитку освіти України

Показано, що у контексті кардинального переходу від зорієнтованого лише на науку змісту природничої освіти до "людиноцентристського", особливого значення набуває двоконцетрична структура освітнього простору і розробка змістовних інтегрованих курсів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2024
Размер файла 1008,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегровані курси природничих дисциплін в світлі стратегії розвитку освіти України

Богатиренко Вікторія Альфредівна

канд. хім. наук, доцент, доцент кафедри хімії

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна

Анотація

Проведено аналіз змін, які відбуваються в Україні в процесі переструктуризації освітнього контенту, зокрема в природничій галузі освіти. Показано, що у контексті кардинального переходу від зорієнтованого лише на науку змісту природничої освіти до «людиноцентристського», особливого значення набуває двоконцетрична структура освітнього простору і розробка змістовних інтегрованих курсів. Виявлено, що наразі цей процес знаходиться в стані становлення і педагогічної недосконалості. Доведено, що забезпечення впровадження нової парадигми освіти на базі ЗЗСО вимагає відповідної підготовки майбутніх вчителів на базі вищих навчальних закладів.

Ключові слова: освіта, природнича галузь, інтеграція, хімія, підготовка вчителя хімії.

Оцінка сучасного освітнього процесу у галузі природничих наук в Україні показує суттєве зниження рівня зацікавленості та рівня підготовленості учнів закладів загальної середньої освіти, зокрема з таких предметів як фізика і, особливо, хімія. Відторгнення хімічних знань, на жаль, сьогодні є кричущою реалією.

Проте, наразі очевидним є те, що майбутнє людства так чи інакше буде завжди пов'язане з результатами, які надає хімічна наука та хімічна промисловість. Досягнення хімічної науки є основою створення нових медичних препаратів для лікування хвороб, нових композиційних та полімерних матеріалів, розвитку біотехнологій для розв'язання продовольчої, сировинної, енергетичної та екологічної проблем 21 століття.

Ймовірно найбільш важливим у 21 столітті, з погляду на існування людського суспільства на Землі, є те, що хімія допомагає зрозуміти, контролювати, захищати та покращувати середовище, що нас оточує. У цьому контексті вагомою є роль хімії в розумінні хімічної природи забруднення повітря і води, інтерпретації їх впливу на здоров'я та розробки технологій для регулювання викидів й зниження рівня забруднення. Задля зменшення викидів від транспорту інтенсифікуються розробки більш чистих видів палива (наприклад, палива з низьким вмістом Сульфуру), акумуляторів для електромобілів та паливних елементів для водневих транспортних засобів, а також систем для виробництва палива з відновлювальних джерел енергії.

Останніми дослідженнями доведено, що потрапляння забруднень у гідро - та атмосферу веде до змін клімату і саме хімічні науки допомагають зрозуміти, пом'якшити наслідки зміни клімату та адаптуватися до них [1].

Отже, можна з впевненістю зробити загальний висновок, що стан хімічної науки та індустрії багато в чому визначає добробут будь -якої країни. Тому найважливішим чинником розвитку сучасної цивілізації і необхідною умовою її існування є хімічна наука. Тобто, хімічні знання створюють підґрунтя для усвідомленого контакту людини з навколишнім матеріальним світом, чим і визначають прикладну й загальнокультурну складові хімічної науки. Використовуючи хімічні знання, людина в сучасному техногенному середовищі може підтримувати високу якість життя, адекватно оцінювати господарську та екологічну ситуації і адаптуватися в умовах території проживання.

Тим не менше, наразі в Україні хімічна і в цілому природнича освіта на базі ЗЗСО залишається в стані, який можна описати як педагогічна недовершеність, навіть незважаючи на прогресивні зміни в системі освіти, які тривають вже достатньо довго, починаючи з 90-х років 20 століття.

У природничій освіті, яка залишалась ще з часів Радянського Союзу, домінували закладені ще в 60-х роках минулого століття традиційні підходи на засадах предметоцентризму: кожний предмет специфічно відтворював

відповідну науку; зміст кожного курсу природничої галузі практично не змінювався, характеризувався незначним ступенем інтеграції окремих тем і був чітко визначеним для всієї країни.

За новою концепцією освіти природничі предмети є похідними від наук і мають охоплювати систему знань, необхідних і достатніх для формування відповідної картини світу (хімічної, біологічної, фізичної). Перебудова змісту кожної природничої дисципліни почалась у контексті кардинального переходу від вузького і зорієнтованого лише на науку змісту природничої освіти до «людиноцентристського». Тобто, на відміну від традиційного прагнення підвищення «наукового рівня» змісту освіти у вивченні всіх предметів, у галузі природничої освіти «мірою всього» має бути людина. Відповідно в освіті 21 століття має відбутись становлення особистісно орієнтованої логіки - перехід від «соціального замовлення» або «диктатури навчального предмета» до людини.

За цією концепцією у 2004 р. був розроблений перший український Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Природознавство», згідно з яким основними компонентами галузі стали: астрономічний, біологічний, географічний, фізичний та хімічний. На його основі з'явилось багато навчальних програм і підручників з природничих предметів. Структура природничої освіти, окреслена цим стандартом, загалом кардинально не змінювалась до 2018 року, коли було введено новий Державний освітній стандарт (табл. 1) [2].

курси природничі дисципліни

Таблиця 1

Структура природничої освіти в Україні (2004--2018 рр.)

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Природознавство

-

Фізична географія

Економічна географія

-

Біологія

Базовий курс

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Основи екології

Фізика*

Базовий курс з можливістю

поглибленого вивчення у 7-8 класах

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Астрономія

Хімія*

Базовий курс з можливістю

поглибленого вивчення у 7-8 класах

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

З 2004 року лише для фізики та хімії структурна послідовність змісту стала двоконцентровою: курс цих предметів у цілому вивчався в основній школі. Основна школа на доступному для учнів рівні забезпечувала вивчення всього циклу тих питань, які традиційно складають наукову базу шкільних курсі в фізики і хімії. У старшій школі планувалось поглиблене вивчення предметів природничої галузі. Навчальні програми з біології й географії залишалися лінійно-ступеневими.

Аналіз стандарту 2004 р., відповідних навчальних програм та підручників показав, що принцип «людиноцентризму» на практиці реалізувати не вдалося.

Деякою мірою цей принцип спробували впровадити лише в інтегрованому курсі «Природознавство», розробленому для у 5--6-х класів. Проте незрозумілим залишилось співвіднесення між компонентами природничої галузі - вони мають бути реалізовані окремим предметом, чи якась компонента має стати стрижневою для інших природничих предметів.

Крім того, для предметів, які перейшли на двоконцентрове структурування, відбулось ущільнення і скорочення змісту навчального контенту, розрахованого вже на трирічний (а не 5-річний) термін навчання. Перетасовування існуючої наукової послідовності вимагало кропіткої праці, що призвело до появи багатьох видань підручників одних і тих же авторів з різним структуруванням змістового матеріалу. Реструктурування змісту курсів, починаючи з 90-х років 20 століття і введення першого Державного стандарту у 2004 році, було предметом постійних дискусій [3]. Сам процес переструктурування не мав наукового обґрунтування і до сьогодні не визначено принципи розподілу навчального матеріалу між рівнями освіти (базовим і профільним). Єдине, що залишалося традиційним, - це перелік навчальних предметів, за невеликим виключенням: у 10 -у і 11-у класах уведено не передбачений освітнім стандартом предмет «Основи екології».

Особливістю сучасного освітнього процесу є введення нових підходів до розбудови освітнього середовища, зокрема у галузі природничих дисциплін. Загальні підходи до освіти у ХХІ столітті й особливості вивчення природничих наук останнім часом були сформульовані у таких міжнародних соціологічних та наукових дослідженнях як: Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), Рамкова програма ЄС щодо оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя, Навички для навчання у 21 столітті (Р2 Framework for 21st Century Learning), Освітня концепція 2030 ОЕСР, міжнародне дослідження якості освіти PISA 2018 тощо.

Пропозицій щодо реалізації ключових освітніх змін, зазначених в цих документах багато. Очевидно найсуттєвішим нововведенням є розробка таких стандартів і освітніх програм природничих наук, де освіта зосереджена на інтеграції природничих наук з все більшим взаємозв'язком природничо - наукової галузі з технологіями, інженерією та математикою (STEM або, з додаванням мистецтва, STEAM).

Саме такою є типова освітня програма (наказ МОН України №235 від 19.02.2021), розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. За цією програмою базова середня освіта має такі цикли: адаптаційний цикл (5--6 класи) та цикл базового предметного навчання (7--9 класи), що дає змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.

Ключовими в цих документах є такі позиції щодо вивчення природничих предметів у закладах середньої освіти: 1) комплексний підхід до розроблення навчальної програми з природничих предметів, зміст якої націлено не на перелік змістових питань, а на опис вимог до їх опанування і демонстрації знань; 2) інтеграція різного контенту: контекстні теми, наскрізні ідеї й уміння, інтегровані модулі; вивчення наукових теорій фізики, хімії, біології в єдності з методологічним знанням про них і в поєднанні зі знаннями з математики, техніки й інженерної практики; вивчення одних наук на основі інших, зокрема біології й географії на основі фізики й хімії; 3) діяльнісний і прикладний характер навчання, зорієнтований на результат і підвищення наукової грамотності шляхом дослідження.

Рекомендований розподіл предметного навчання природничої освітньої галузі для базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для рівня кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи) наведений у табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл годин навчального навантаження на тиждень для предметів природничої галузі

Предмети природничої освітньої галузі

Рекомендовано годин/тиждень для клас

в:

5

6

7

8

9

Всього в основній школі

10

11

Всього в старшій школі

Адаптаційний цикл

Базовий предметний цикл

Старша школа

З 2021 року

Інтегрований курс на вибір:

«Пізнаємо природу»* або «Довкілля»*

2

2

-

-

-

-

-

-

-

Біологія

2,5

2,5

2,5

7,5

Географія

2

2

2

2

8

Фізика

2

2

3

7

Хімія

1

2

2,5

5,5

За вимогами типової освітньої програми впродовж останніх двох років для 5-6 класів розроблені програми та підручники інтегрованих курсів: «Природознавство», «Довкілля» або «Пізнаємо природу», які побудовані за принципом «фізика спочатку». Ці програми основані на базових принципах фізики з використанням елементарної математики (алгебри), що закладає хороше підґрунтя для опанування біології та початкових понять хімії [4].

Різними авторськими колективами, серед яких є учителі на науковці, було запропоновано 9 програм. Проведена експертна оцінка цих програм у складі «Експертної комісії з хімії» при Інституті модернізації змісту освіти МОН України виявила типову для них негативну рису: найбільш складним завданням для всіх авторів виявилось впровадження елементарних хімічних понять в інтегрований комплекс дисциплін фізики, біології та географії. Саме тому хімічний контент представлений дуже обмежено, слабко, зазвичай відокремлено і не пов'язано з іншими предметами природничих наук.

Можна назвати дві основні причини такої не досить сприйнятливої ситуації. По-перше, очевидну роль відіграє особливість хімії як науки, що найбільше потребує асоціативного мислення. Саме тому хімію в традиційній лінійно-ступеневій системі освітнього контенту раніше вивчали в останні 4 роки навчання в школі. По-друге, за типовою освітньою програмою для основної школи на хімію відводиться найменша кількість годин на тиждень (рис. 1), порівняно з фізикою, біологією і географією. Аналогічна картина спостерігається і у написаних за цими програмами підручниках.

Рис. 1. Насиченість навчального процесу базової середньої освіти за предметами природничої галузі освіти:

5-6 класи: ІК - Інтегрований курс адаптаційного циклу;

7-9 класи: Б - Біологія; Г - Географія; Ф - Фізика; Х - Хімія

Зазначені вище причини призводять до значного обмеження формування пропедевтичних знань з хімії у 5-у та 6-у класах ЗЗСО та здатності сприймати базовий курс хімії в 7-9 класах. Проте, ми часто недооцінюємо те, що різкий технологічний прогрес 21 століття став причиною підвищення рівня когнітивних здібностей сучасних школярів. З огляду на це, ймовірно, можна збільшити обсяг пропедевтичних знань з хімії вже на рівні 5-6 класів.

По-третє, досвід висвітлення хімічного контенту як взаємопов'язаної складової комплексної інтегрованої дисципліни у авторських колективів досить обмежений. Відсутність такого досвіду значною мірою може бути зумовлена тим, що в навчальних планах підготовки вчителів хімії у більшості вищих навчальних закладів не передбачено викладання інтегрованих курсів природничої галузі освіти.

При підготовці вчителя хімії за спеціальністю 014.06 Середня освіта (Хімія) та 014.05 Середня освіта (Біологія) в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова реалізація інтеграції хімії з іншими природничими дисциплінами впроваджена вже протягом 15 років. Для цього було сформовано новий інтегрований курс «Хімія Землі та проблеми екології», для якого розроблені підручник «Хімія Землі» та лабораторний практикум (рис. 2).

Рис. 2. Титульні сторінки підручника та лабораторних практикумів до курсу «Хімія Землі та проблеми екології» [5, 6, 7]

За структурою курсу природне середовище, з яким контактує людина, вивчається у світлі фундаментальних законів та закономірностей хімії. Для цього виокремлено хімічну складову зі змісту дисциплін геохімії, гідрогеохімії, кристалохімії, мінералогії, петрографії, екології та біології.

З позицій загальної і неорганічної хімії, фізичної і колоїдної хімії, органічної хімії, біохімії й аналітичної хімії в навчальному посібнику «Хімія Землі» викладено особливості поширення й трансформації хімічних елементів у різноманітних рівноважних процесах за різних термодинамічних і фізико-хімічних умов, створених самою природою. Першочергову увагу приділено розгляду систем та процесів, які зумовлюють природний баланс хімічних елементів у середовищі планети. Основний акцент зроблений на вивченні хімічних аспектів тих рівноважних процесів, які формують створений самою природою екологічний баланс планети.

З урахуванням фізичних властивостей, хімічного складу, термодинамічних і кінетичних особливостей реакцій, що відбуваються в різних середовищах Землі, вивчення хімічних процесів розподілено за окремими підсистемами Землі - в літосфері, педосфері, гідросфері, атмосфері та біосфері в цілому. Ці підсистеми розглядаються як резервуари з постійним припливом і стоком речовин; їхня сукупність і взаємодія утворюють інтегровану систему вод, повітря і твердих речовин - складових середовища життя на планеті.

Таким чином, матеріал підручника дає змогу з позицій хімії науково обґрунтовано сформувати картину хімічної неоднорідності геосфер Землі, й розуміння єдності Світу. Вибраний авторами підхід продиктований необхідністю науково і адекватно оцінювати негативні зміни середовища існування людини, прогнозувати реальні шляхи боротьби з ними, організовувати моніторинг стану навколишнього природного середовища і розробляти природоохоронні заходи, що можливо тільки за умови досконалого вивчення механізмів природної організації систем Землі.

Перспективність впровадження таких інтегрованих курсів як «Хімія Землі та проблеми екології» підтверджується значним розширеннями хімічного світогляду майбутнього вчителя хімії і виходом за рамки суто хімічної науки. Розроблений курс відповідає вимогам сучасної стратегії розвитку вищої освіти в України до 2030 року і готує майбутнього вчителя хімії до викладання сучасних інтегрованих курсів природничої галузі освіти основної та старшої школи, а також дозволяє реалізувати «людиноцентристський» підхід у викладанні хімії [8].

Висновки. Аналіз змін, які відбуваються в Україні в процесі переструктуризації освітнього контенту, зокрема в природничій галузі освіти, та відповідної підготовки майбутніх вчителів ЗЗСО на базі вищих навчальних закладів, дозволяє зробити наступні підсумки.

- Хімія була, є і залишається тією науковою складовою освіти, яка визначає загальнокультурний рівень кожної особистості, незалежно від її подальшого працевлаштування. Більшість професій майбутнього, за оцінками світових експертів, буде пов'язана з екологізацією виробництва та життя, турботою про здоров'я людини, що безперечно вимагає певної бази хімічних знань.

- Сучасний процес переструктурування контенту не забезпечує належний рівень хімічної складової у системі природничих наук, що є наслідком дії багатьох факторів, зокрема обмеженою кількістю навчальних годин, недосконалою реалізацією інтегрованого підходу до вивчення природничих наук тощо.

- Для забезпечення викладання предметів природничої галузі згідно з сучасними вимогами освітнього стандарту необхідна відповідна підготовка фахівців на рівні закладів вищої освіти. Тобто наразі існує нагальна потреба у створенні різноманітних інтегрованих дисциплін, аналогічно курсу «Хімія Землі і проблеми екології», який вивчається в НПУ імені М. П. Драгоманова.

Список використаних джерел:

[1] Climate change: evidence and causes. (2020). Royal Society of Chemistry, (04 march). Вилучено з: https://royalsociety.org/topics-policy/projects/climate-change-evidence-causes/

[2] Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти. (Кабінет міністрів України. Постанова). (2020). Верховна Рада України. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text

[3] Засєкіна Т. М. (2020). Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика : монографія. Київ: Педагогічна думка. ISBN 978-966-644-554-7

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розробка нової освітньої стратегії – полікультурної освіти. Проблема полікультурної освіти в поліетнічному багатонаціональному суспільстві. Дослідження історичних та соціокультурних чинників, що сприяють зародженню і розвитку полікультурної освіти.

    статья [18,6 K], добавлен 17.12.2008

  • Напрямки розвитку змістовної частини сучасної вузівської освіти. Принципи сучасної освіти: функціональна повнота компонентів змісту, диференціація та інтеграція змісту освіти. Загальна структура та вимоги до змісту освіти. Блоки підготовки фахівців.

    реферат [17,4 K], добавлен 03.06.2010

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

  • Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.

    реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013

  • Концептуальні основи і державні пріоритети розвитку освіти в Україні. Основні шляхи і реалізація програми реформування системи освіти. Приєднання України до Болонського процесу та участь у формуванні Загальноєвропейського простору вищої освіти.

    реферат [18,0 K], добавлен 18.01.2011

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Освіта як чинник змін у суспільстві й економіці. Формування особистості і проблема стандартизації й профілізації освітнього простору. Роль вчителя у вирішенні проблем сучасного освітнього процесу. Значення філософії освіти для педагогічної діяльності.

    лекция [36,5 K], добавлен 16.04.2016

  • Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.

    методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010

  • Значення інтернаціоналізації вищої освіти для навчальних закладів та для країни. Розробка державної стратегії та забезпечення підтримки інтернаціоналізаційного процесу; мотивація університетської спільноти до його розвитку, враховуючи міжнародний досвід.

    статья [21,0 K], добавлен 07.02.2018

  • Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу. Вимоги до організації процесу освіти. Положення про індивідуальний навчальний план студента і результати його виконання.

    реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2010

  • Аналіз законодавчих актів в сфері вищої освіти та міжнародних угод, які підписала Україна в рамках формування єдиного європейського освітнього простору. Суть документів, які дали початок Болонському процесу. Запровадження освітніх стандартів Європи.

    статья [22,1 K], добавлен 11.09.2017

  • У даній статі представлені основні здобутки та ключові позиції переходу української системи вищої освіти на європейські освітні стандарти в рамках дванадцятирічної участі нашої держави у Болонському процесі. Опис досвіду участі України у системі.

    статья [24,6 K], добавлен 11.09.2017

  • Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.

    реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010

  • Стан проблеми формування екологічної свідомості. Роль і місце екології в навчанні. Методика формування екологічної свідомості в викладанні природничих дисциплін. Зв'язок екологічної освіти і природничих дисциплін. Умови формування екологічних знань.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 10.08.2010

  • Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Створення загальноєвропейського простору вищої освіти. Європейська кредитно-трансферна система (ECTS). Шляхи адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту України.

    курс лекций [188,0 K], добавлен 13.04.2009

  • Особливості перспективної системи освіти. Ідея випереджальної освіти у стратегії підвищення інтелектуального потенціалу нації, принципи її практичної реалізації, порівняння з існуючою системою. Відмінність інформатизації від інших промислових революцій.

    реферат [18,3 K], добавлен 03.06.2010

  • Теоретичні основи наступності дошкільної і початкової освіти. Вікові особливості дітей шестирічного віку. Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників. Основи національної доктрини розвитку освіти в Україні.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 24.10.2009

  • Історія та основні етапи виникнення та розвитку американської системи освіти, її специфіка та відмінні риси порівняно з українською системою. Реформи освіти в США другої половини ХХ століття. Цілі та форми реалізації сучасної освітньої стратегії США.

    реферат [15,1 K], добавлен 17.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.