Психологічні особливості адаптації учнів початкових класів до навчання в період війни

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Острозька академія»

Психологічні особливості адаптації учнів початкових класів до навчання в період війни

Ягенич Любов Олегівна

Науковий керівник:

Ткачук Ольга Володимирівна, кандидат психологічних наук,

Анотація

Вступ

Актуальність. Діти під час війни є одна з найбільш незахищених верств населення, тому потребують уваги та підтримки. Перебуваючи на відносно безпечних територіях вони можуть продовжувати відчувати небезпеку, через наявні чинники, такі як: повітряна тривого, перебування у бомбосховищі, новини, батьки чи/або рідні перебувають в зоні бойових дій та інші. Вплив війни відзначається на навчанні дітей через наявні страхи, тривожності, паніки, злості, що проявляються гойдалками емоцій. Фахівці, що працюють з учнями, які постраждали від війни, прагнуть допомогти їм в адаптації. Вони потребують науково-дослідного підґрунтя для своєї роботи. Наразі зазначено, що рання допомога дітям сприяє запобіганню розвитку проблем у навчанні в майбутньому.

Метою статті є теоретично визначити психологічні особливості адаптації учнів початкових класів до навчання в період війни.

Виклад основного матеріалу

Все частіше діти страждають від війни, військових конфліктів та подій, що пов'язані із війною. Щодо історії сьогодення України в ЮНІСЕФ зазначили, що понад 5 мільйонів дітей було переміщено, з них понад 2 млн. покинули країну, а 3 млн. були переміщені всередині країни [13]. Кількість дітей, що перебувало в Україні на початку 2022 року (до вторгнення Російської Федерації) 7 мільйонів 348 531 тисяч. Даний аналіз свідчить про масивний вплив війни на дітей.

За словником [1] війна характеризується, як організована збройна боротьба між суспільними класами, державами. Війна - це продовження політики за допомогою засобів збройного насильства. Існує перелік синонімів, що краще характеризуватиме поняття «війна»: агресія, суперництво, кровопролиття, брань, м'ясорубка, конфлікт, ворожнеча, сутичка, битва. соціальний учень клас адаптація школяр

Одне із досліджень провело систематичний огляд 7920 дітей. Результати показують, що рівень поширеності психічних розладів серед дітей, які зазнали конфлікту, вищий, ніж серед населення в цілому [2].

Виявлено, що 75% дітей постраждали від війни, зазнавши травматизації психіки [3], найчастіші симптоми, які зустрічаються у дітей - це дуже сильна зміна настрою від хорошого до поганого, називається «Емоційна гойдалка».

За дослідженнями Gradus Research [4], що проводилося в квітні 2022 року на територіях великих міст (понад 50 тис. населення) України виявилося, що в 66% дітей якість освіти порівняно з довоєнним періодом погіршилася, а також 30 % дітей на даний період не навчалися. За дослідженням вдалося дослідити потреби дітей під час війни: найбільша потреба виявилася у налагодженні навчального процесу, грошах, одязі/взутті.

Дослідження процесів адаптації в умовах навчання початкової освіти є один із перспективних напрямів дослідження проблем успішності в навчальні. Результат процесу пристосування організму (людини) до умов навколишнього середовища, в першу чергу соціального середовища [1] називається адаптація. Також адаптація є як процес пристосування до змін, які відбуваються в організмі індивіда.

За даними психологічного словника [5] при адаптації відбуваються зміни в організмі на всіх рівнях - від молекулярного до психологічної регуляції діяльності. Більше того, адаптація проходить протягом усього життя, знаходячи баланс між своїм внутрішнім та середовищем «тут і тепер» з перспективою на майбутнє [6].

В результаті адаптації організм людини стає сталий до декотрих факторів, при цьому появляється можливість жити в умовах, що раніше були несумісні з життям та появляється здатність розв'язувати завдання, що раніше рахувалися складними у вирішенні [7].

Виділяють декілька фаз адаптації до надзвичайно екстремальних умов: початкова декомпенсація, часткова декомпенсація та фаза повної компенсації [5]. Фаза декомпенсації характеризується прогресуючим зниженням продуктивності діяльності; появою помилок; вираженими вегетативними відхиленнями: відчуття втоми, частішання дихання та пульсу, втомленість, порушення точності координації рухів [5]. За психологічним словником компенсація від латинської мови перекладається, як врівноважувати, відшкодовувати. Феномен пояснюється, як спроба людини за допомогою фізичних та інтелектуальних вмінь і навичок заміщати почуттям адекватності почуття неадекватності [5].

На думку психологів, перехід дітей від дошкільного життя (близьких відносин у сім'ї та/або садка) до шкільного життя є «критичним періодом» [8]. Молодший шкільний вік триває з 6/7 до 10/11 років. В цей період діти навчаються з першого по четвертий клас включно. В цьому віці відбувається в дитини зміна соціальної ролі, появляються нові обов'язки, встановлення та застосування правил для впорядкування діяльності, що впливатиме на відносини з вчителями, батьками та однолітками.

Вчитель для учнів початкової школи стає еталоном суджень, дій і оцінок. Саме під керівництвом вчителя засвоюються наука, мораль, мистецтво [9].

В. Косане Ормай з'ясував, що адаптація хлопчиків відбувається меш успішніше, аніж дівчаток. Аналогічно у Чеській Республіці було доведено, що дівчата порівняно з хлопцями більш адаптовані, а також більш успішні в школі [10].

На основі дослідження [11] встановлено, що незалежно від інтенсивності навчального навантаження щорічно до кінця навчального року відбувається достовірне підвищення інтелектуальної працездатності учнів. Інтелектуальна праця не впливає негативно на фізичну працездатність і фізичну підготовленість, але збільшує захворюваність дітей, що свідчить про високу фізіологічну ціну адаптації організму дитини до більш інтенсивного навчального навантаження [11]. У цьому дослідженні виявлена залежність між інтелектуальною працездатністю та фізичним здоров'ям учнів початкових класів.

Дослідження Н. Н. Часанова показали, що оптимальна рухова активність на тлі помірного інтелектуального навантаження в структурі чотирирічної початкової освіти дозволяє нівелювати вплив інтелектуальних і статистичних навантажень на організм дітей, полегшує їх адаптацію та підтримує працездатність і здоров'я на високому рівні [11].

Основними критеріями успішної психологічної та соціальної адаптації в школі вважаються: ефективність навчальної діяльності дитини, засвоєння шкільних норм, успішність соціальних контактів та емоційний комфорт. Період адаптації триває іноді півроку. Якщо адаптація триває понад півроку, це вважається важким рівень [10].

Альона Лук'янчук подає три категорії дітей, які постраждали від війни [13]. Відповідно у всіх категоріях адаптація буде проходити по різному. Перша категорія це діти, що втратили своє звичне середовище перебування та були переміщені в інші міста, але не бачили жахливих сцен.

Дослідження Зозуль Т. В. [12] демонструє результати адаптації дітей переселенців. До групи дослідження увійшло (13 р. середній вік) 90 осіб - переселенців (ЕГ) та 90 осіб - учні полтавських шкіл (КГ).

За дослідженням виявлено, що дітям із вимушено переселених сімей властиві менші показники адаптованості до навчання.

Інша категорія дітей, що постраждали від війни - це діти, що довго перебували під окупацією чи в гарячих точках [13]. У цих дітей є ймовірність появи ПТСР. Їхня адаптація набуває іншої форми.

До прикладу, дослідження [14] яке проводилося серед підлітків через 5 років після землетрусу в Китаї продемонструвало, що тілесні ушкодження та раптова та/або насильницька втрата близької людини під час стихійного лиха негативно впливають на психічне здоров'я підлітків, наприклад, призводять до ПТСР. Ці діти частіше повідомляли про погану адаптацію до школи.

Однак одне із досліджень [15], де участь брали діти 9 - 17 років, показало, що дівчата виявили значно більше симптомів ПТСР, тривоги та депресії, ніж хлопчики. А також молодші діти повідомили про значно більше симптомів посттравматичного стресового розладу і тривоги, ніж старші після землетрусу в Афінах. Ймовірно, тому, що молодші діти можуть бути менш здатними справлятися з травматичним досвідом, ніж ті, хто старше, як емоційно, так і когнітивно. Дані результати дають можливість оцінити вагому потребу у дослідженні адаптації молодших дітей до навчання в період військового конфлікту.

Альона Лук'янчук [13] виділяє ще одну категорію дітей, яким відомо, що йде війна, але вони перебувають у порівняно безпечних територіях, у своїх домівках. Такі діти можуть демонструвати тривогу, агресію, страх розлуки тощо. Це буде зрозумілими реакціями, адже під час вторгнення окупантів на українські землі навчальні заклади призупинили освітній процес. Відповідно деякий період діти не відвідували школи. Як вище сказано, дослідження Gradus Research [4] (27 квітні 2022 р) виявило 30 % дітей що не навчалися в період війни. Війна розпочалася 24 лютого 2022 року. Виходить 30 % дітей два місяці не навчалися, що впливало на адаптацію учнів до навчання. При повернені до навчання у дітей були зовсім інші умови навчального процесу, що також мало вплив на їхню адаптацію до школи. Була наявна змішана форма навчання: он-лайн, офлайн [16]. Змінився склад учнів у класі: дехто виїхав, хтось ще не ходив до школи, а деякі приїхали з інших міст. При повітряній тривозі учні зобов'язані були припинити навчання та пройти в укриття. При безпеці, після завершення повітряної тривоги діти поверталися до заняття [17]. Варто враховувати, що повітряна тривога може часом і тривати понад 3 годин. Також діти повинні носити до школи речі, які можуть знадобитися при евакуації (наприклад: вода, папір де вказане ПІП дитини та контактні дані батьків і близьких родичів, сухі перекуси, необхідні ліки, комплект змінної білизни та одягу, улюблена річ, чи іграшка дитини). З даного опису умови навчання під час війни у відносно безпечних територіях не є стабільними, щодо навчального процесу, що ймовірно може виступати завадою швидкої адаптації учнів до школи. Дедалі дослідимо адаптацію цієї категорії дітей до навчання.

У перші місяці після сильного стресу війни адаптація порушується, але згодом діти адаптуються [18]. Нейрофізіологиня Вікторія Кравченко повідомляє [18] про погіршення процесів запам'ятовування матеріалів та вилучення спогадів, якщо дитина почувається в небезпеці. Це відчуватиметься особливо гостро в перші місяці після впливу стресора. Але за словами В. Кравченко, після травмуючої події приходить адаптація, звісно при відносно безпечній ситуації.

Відповідно відновлюється здатність до навчання. Адже мозок у дітей є пластичний, тому вони зможуть будь-який матеріал надолужити. Діти порівняно із дорослими не можуть довго реагувати на звуки повітряної тривоги здригаючись. Нейрофізіологиня стверджує, що до 10 років діти швидше забувають стресові події війни [18].

Висновок

Проаналізовано особливості впливу війни та поняття «адаптація» і фази адаптації: «декомпенсація», «часткова декомпенсація», «повна компенсація». Розглянуті особливості вікового періоду молодшого школяра. Досліджено категорії впливу війни на дітей та їх адаптацію до навчання. Проаналізувавши психолого-педагогічні дослідження, ми вияснили, що адаптація хлопчиків відбувається менш успішніше, аніж дівчаток, але дівчата мають значно більше симптомів ПТСР, тривоги та депресії, ніж хлопчики. Загалом період адаптації триває приблизно півроку, при важкому стресі може тривати понад півроку. З'ясовано, що війна впливає на пониження адаптації до навчання. Розглянуто феномен посттравматичного росту, як можливий наслідок адаптації який характеризується позитивними змінами після потенційно травматичної події.

Джерела

1. Словник іншомовних соціокультурних термінів [Електронний ресурс] // Slovnyk.me. - 2023. - Режим доступу до ресурсу: https://slovnyk.me/dict/social_terms/%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F.

2. Joffre M. Prevalence of mental disorders among children exposed to war: a systematic review of 7,920 children / M. Joffre, V. Attanayake, R. Мскау. // Medicine, Conflict and Survival. - 2009. - №25. - С. 4-19.

3. В Україні через війну травмована психіка у 75% дітей [Електронний ресурс] // УКРІНФОРМ. - 2022. - Режим доступу до ресурсу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3473249-v-ukraini-cerez-vijnu-u-75-ditej-travmovana-psihika.html.

4. Changes in children's lives during the war [Електронний ресурс] // Gradus Research Company. - 2022. - Режим доступу до ресурсу: https ://gradus. app/documents/211/Children_Report_Gradus_28042022.pdf.

5. Шапар В. Сучасний тлумачний психологічний словник. - X.: Прапор, 2007. - 640 с.

6. Савченко А. Соціальна адаптація як інтеграція людини / А. Савченко, А. Колодяжна // Тези доповідей XV Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі». Т. 3: Секція «Економічні та соціально-політичні проблеми активізації інноваційної діяльності підприємств України»: 28-29 квітня 2016 р. - К.: КНУТД, 2016. - С. 377.

7. Ростока М. Специфічні особливості адаптаційного процесу та загальні закономірності індивідуальної адаптації / М. Ростока. // Адаптивні процеси в освіті : збірник матеріалів 6-го Всеукраїнського наукового форуму з міжнародною участю. - 2021. - №3. - С. 35-39.

8. Optimization of children's transition from preschool and family environment to the first grade of primary school in Slovakia by implementation of an adaptation programme / [T. Marcinekova, D. Borbelyova, A. Tirpakova та ін.]. // Children and Youth Services Review. - 2020. - №119.

9. Лисенко Л. Методичні рекомендації з навчальної дисципліни «Вікова психологія» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 053 Психологія Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2020. 113 с.

10. Slezakova T. Several issues on school adaptation at primary level of education / T. Slezakova, D. Borbelyova. // Slavonic Pedagogical Studies Journal. - 2017. - №6. - С. 359-374.

11. Telegina N. The Criteria of Adaptation of Primary School Pupils to the Academic Load of the Increased Intensity / Telegina N., Belicheva T. // International journal of environmental & science education. - 2016. - №11.

12. Зозуль Т. Дослідження адаптації дітей молодшого шкільного віку із сімей вимушених переселенців / Т. Зозуль. // Психологія і особистість. - 218. - №14.

13. Кононенко В. (Не)втрачене дитинство. Як психологічно підтримати дітей під час та після війни: ізраїльська система в українських реаліях [Електронний ресурс] / В. Кононенко. - 2022. - Режим доступу до ресурсу: https://vikna.tv/dlia-tebe/batkivstvo/nevtrachene-dytynstvo-yak-psyhologichno-pidtrymaty-ditej- pid-chas-ta-pislya-vijny-izrayilska-systema-v-ukrayinskyh-realiyah/.

14. Liu S. Post-Traumatic Stress and School Adaptation in Adolescent Survivors Five Years after the 2010 Yushu Earthquake in China / S. Liu, L. Lu, Z. Bai. // International Journal of Environmental Research and Public Health. - 2019. - №21.

15. Giannopoulou I. Post-traumatic stress reactions of children and adolescents exposed to the Athens 1999 earthquake / I. Giannopoulou, M. P. Strouthos, Smith та ін.]. // Cambridge University Press. - 2020. - №3.

16. Закон України «Про освіту» № 2457-IX (2022, 27 липня). https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text

17. Гнатюк О. Проблема навчання та адаптації молодших школярів в умовах воєнного стану / О. Гнатюк. // Традиційні та інноваційні підходи до наукових досліджень. - 2022.

18. Кашуба В. Потенціал оздоровчого туризму щодо оптимізації процесу адаптації дітей до умов навчання в школі / В. Кашуба, Г. Бутенко, Н. Гончарова. // Вісник Прикарпатського університету. - 2017. - С. 148-154.

Размещено на Allbest.ru