Аналіз цілей та особливостей організації всеукраїнських математичних змагань учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Аналіз цілей та особливостей організації всеукраїнських математичних змагань учнів

Кривошея Михайло Ігорович, аспірант

Анотація

Математична компетентність - це одна з ключових компетентностей Нової української школи. Пріоритетним напрямком розвитку сучасного суспільства є виявлення обдарованих дітей та їх потенційних можливостей. Математичні змагання школярів слугують реалізації цього пріоритету. В роботі з'ясовано зміст поняття «математичні змагання учнів», схарактеризовано основні форми проведення таких змагань в Україні. Розглянуто різні види всеукраїнських змагань учнів з математики, визначено нормативну базу їх організації. Проаналізовано цілі й особливості проведення всеукраїнських математичних змагань учнів. Математичне змагання учнів запропоновано розглядати як очну або дистанційну зустріч учнів з метою з'ясування особистої або колективної першості в рівнях математичної компетентності. На основі порівняльного аналізу виявлено спільні та відмінні цілі проведення різних математичних змагань учнів. Виявлено необхідність пріоритетного розподілу цілей математичних змагань та узгодження завдань проведення математичних змагань із позицій цілей їх організаторів та цілей безпосередніх учасників відповідних змагань. Виокремлено позитивні тенденції в організації та проведенні математичних змагань учнів в Україні, в тому числі неформальну співпрацю двох організаційних центрів змагань: державного, що уособлюється Міністерством освіти і науки й Малою академією наук та науково-освітні інституції, яким делеговано гарантоване право, щодо проведення в Україні окремих математичних змагань. Зазначено, що творча співпраця науковців, вчителів-практиків та державних інституцій слугує успіху щодо реалізації комплексної мети всеукраїнських учнівських математичних змагань.

Ключові слова: математичне змагання учнів, олімпіада, турнір, мета математичного змагання, цілі та особливості організації змагань.

Kryvosheia Mykhailo Ihorovych PhD Student at the Educational and Scientific Institute of Pedagogy, Psychology, and Training of Higher Qualification Specialists, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University Vinnytsia,

ANALYSIS OF THE GOALS AND FEATURES OF ORGANIZING ALL-UKRAINIAN MATHEMATICAL COMPETITIONS FOR STUDENTS

Abstract

Mathematical competence is one of the key competencies of the New Ukrainian School. A priority direction in the development of modern society is the identification of gifted children and the realization of their potential capabilities. Mathematical competitions for students serve to realize this priority. The paper clarifies the content of the concept of "student mathematical competitions," characterizes the main forms of such competitions in Ukraine, and reviews various types of all-Ukrainian student mathematics competitions, defining the regulatory framework for their organization. The goals and features of conducting all-Ukrainian mathematical competitions for students are analyzed. It is proposed to consider student mathematical competitions as in-person or remote meetings of students to determine individual or collective superiority in levels of mathematical competence. Based on comparative analysis, the common and distinct goals of different student mathematical competitions are identified. The necessity for prioritizing the goals of mathematical competitions and aligning the goals of the competitions with the objectives of their organizers and the direct participants of these competitions is highlighted. Positive trends in the organization and conduct of student mathematical competitions in Ukraine are identified, including the informal cooperation between two organizational centers of competitions: the state, represented by the Ministry of Education and Science and the Minor Academy of Sciences, and scientific-educational institutions, which are delegated the guaranteed right to conduct certain mathematical competitions in Ukraine. It is noted that the creative collaboration of scientists, practicing teachers, and state institutions contributes to the successful realization of the comprehensive goal of all-Ukrainian student mathematical competitions.

Keywords: student mathematical competition, Olympiad, tournament, goal of mathematical competition, goals and features of competition organization.

Вступ

математичне змагання обдарований

Постановка проблеми. В методичній літературі та інтернет середовищі часто можна зустріти поняття «математичні змагання учнів». Що таке математичні змагання учнів? Які види учнівських математичних змагань поширені нині в Україні? Які цілі та особливості організації таких змагань? Яке місце і роль цих змагань у системі математичної підготовки учнів?

Наш пошук відповідей на поставлені запитання розкрив потужний масив інформації про математичні змагання учнів на міжнародному й всеукраїнському рівні, на обласних рівнях та навіть на рівні окремих громад і шкіл. Зважаючи на надзвичайно великий обсяг інформації, в цій статті увагу зосередимо лише на різновидах всеукраїнських математичних змагань учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо учнівських інтелектуальних змагань із різних навчальних предметів розглядалося в низці дисертаційних досліджень. Зокрема, Л. С. Ващенко [1] досліджувала методичні засади організації біологічних учнівських олімпіад; С. С. Жуковський [2] - педагогічні умови підготовки обдарованих школярів до олімпіади з інформатики. М. П. Пихтар [3] та С. Ю. Білоус [4] досліджували розвиток здібностей школярів в умовах діяльності Малої академії наук. М. П. Пихтар на матеріалі математики, а С. Ю. Білоус на матеріалі фізики. К. К. Кудава [5] проаналізувала значення олімпіад з природничих дисциплін для розвитку інтелектуальних здібностей учнів. Нами не виявлено конкретних дисертаційних досліджень щодо всеукраїнських учнівських математичних змагань. Зміст відповідних публікацій у фаховій періодиці сконцентрований, в основному, на задачному матеріалі цих змагань.

Мета даної статті. З'ясувати зміст ключового поняття «математичні змагання учнів», розглянути різні види всеукраїнських змагань учнів з математики та проаналізувати їхні цілі й особливості організації.

Виклад основного матеріалу

Поняття «інтелектуальне змагання» належить до часто використовуваних у педагогічних наукових джерелах та в освітніх нормативно-установчих документах. Проте ні Великий український тлумачний словник (ВТС) сучасної мови [6], ні Український педагогічний словник за редакцією С. У. Гончаренка [7] не дають визначення цьому поняттю. Змагання є «намаганням перевершити, перемогти когось у чомусь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів або показників; зустріччю для здобуття першості» [6], а інтелект - це «здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі, адекватно його відображати й перетворювати, мислити, навчатися, пізнавати світ і переймати соціальний досвід; спроможність розв'язувати завдання, приймати рішення, розумно діяти, передбачати» [7, с.146]. Теодор Лещак [8, с.5] розглядає інтелектуальні змагання серед учнів як один із методів розумового виховання, суть якого в плеканні стійкого позитивного ставлення учнів до розумової праці, в формуванні в них культу знань, у прагненні до постійного розумового самовдосконалення. Інтелектуальні математичні змагання на думку О. М. Задоріної [9] - це масова форма позакласної роботи учнів, яка є умовою формування їх дослідницьких компетентностей. З огляду на вище сказане, ми вважаємо коректним наступне тлумачення змісту поняття: інтелектуальне змагання учнів - це очна або дистанційна зустріч учнів з метою з'ясування особистої або колективної першості в спроможності розв'язувати завдання на теоретичному рівні мислення. Відповідно «математичне змагання учнів» - це очна або дистанційна зустріч учнів з метою з'ясування особистої або колективної першості в рівнях математичної компетентності.

В Україні інтелектуальні змагання школярів, у тому числі й математичні змагання, мають три форми проведення: олімпіали, турніри та конкурси - захисти наукових робіт. Всеукраїнська предметна олімпіада - змагання, що проводиться в особистій першості. Впродовж олімпіади учні демонструють свої знання, уміння та навики з одного або декількох предметів. Всеукраїнські учнівські турніри з навчальних предметів - це командна першість у формі наукової дискусії. Кожен із турнірів, у відповідності до навчального предмету, має свій регламент. Конкурс-захист наукових робіт - це змагання в індивідуальній першості, в ході яких учні презентують результати особистих наукових досліджень.

Серед десятків учнівських математичних змагань, які нині організовуються та проводяться в Україні, всеукраїнський рівень мають наступні змагання: Всеукраїнська учнівська олімпіада з математики, Всеукраїнська учнівська Інтернет-олімпіада з математики, Всеукраїнський турнір юних математиків імені професора М.Й.Ядренка, Всеукраїнський турнір математичних боїв академіка НАН І.І. Ляшка, Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт з математики учнів-членів Малої академії наук України, Всеукраїнська комплексна олімпіада з математики, фізики та інформатики «Турнір чемпіонів», Всеукраїнська Конференція-Олімпіада геометричної творчості імені В.А. Ясінського, Всеукраїнська Інтернет-олімпіада «На урок». Набули ознак всеукраїнського масштабу Київські олімпіади: відкрита Київська математична олімпіада для учнів 4-6 класів, відкритий Київський турнір математичних боїв імені Лесі Рубльової (в рамках якого проходить математичний конкурс «Занзібар»), олімпіада з логіки - Київська відкрита лінгвістична олімпіада. В державі забезпечено організаційні передумови щодо участі учнів України в міжнародних математичних змаганнях, зокрема: Міжнародна учнівська математична олімпіада, Європейська математична олімпіада серед дівчат, міжнародна Іранська геометрична олімпіада, Міжнародний чемпіонат з розв'язування логічних математичних задач, Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру», міжнародне змагання з усного рахунку «Прангліміне» (в останні роки проведення конкурсу в Україні призупинено), міжнародна олімпіада з математики Mathematics Olympiad».

Всі вище вказані математичні змагання передбачають певні цілі, мають свої особливості за змістом та формою проведення, що регламентуються відповідними положеннями. Останні мають бути узгоджені з чинним законодавством України.

Правовим підґрунтям (нормативною базою) для організації та проведення всеукраїнських математичних змагань для учнів слугує «Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності» (далі Положення), яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22 вересня 2011 року №1099 (зі змінами) [10]. Щодо 2023/2024 навчального року, то цьогоріч проведення Всеукраїнських преметних олімпіад відбувається з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 31 жовтня 2023 року №1330 «Про проведення Всеукраїнських предметних олімпіад і турнірів у 2023/2024 навчальному році» та з огляду на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102 - ІХ. Огранізатори Всеукраїнських учнівських олімпіад із навчальних предметів у своїй діяльності з необхідністю послуговуються постановою Кабінету Міністрів Украіни від 28 липня 2023 року №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» та забезпечують узгодженість зі статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Цим Положенням регламентується методичне та фінансове забезпечення, визначається порядок щодо участі в змаганнях та щодо визначення переможців змагань. Координація проведення Всеукраїнських олімпіад і турнірів здійснюється у відповідності до Наказів та Листів МОН України, термін дії яких, здебільшого, є відповідний навчальний рік. Методичні рекомендації щодо проведення ІІ та ІІІ етапів і науково-методичне забезпечення для підготовки до IV етапів Всеукраїнських предметних учнівських олімпіад знаходять відображення у відповідних листах ІМЗО.

Всеукраїнські учнівські математичні олімпіади є найбільш масовими інтелектуальними змаганнями. Вони охоплюють учнів 6-11 класів. З огляду на Положення [10], основними завданнями учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів з навчальних предметів, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, олімпіад зі спеціальних дисциплін та конкурсів фахової майстерності є наступні: стимулювання творчого самовдосконалення дітей, учнівської молоді; виявлення обдарованих учнів; розвиток обдарованих учнів; надання їм допомоги у виборі професії; залучення їх до навчання у закладах фахової передвищої, вищої освіти [10].

Абзац третій пункту 1.3 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки [11], доповнює више вказаний перелік завдань наступними цілями проведення інтелектуальних змагань учнів: реалізація здібностей талановитих учнів; формування творчого покоління молодих науковців та практиків для різних галузей суспільного життя; підвищення інтересу до поглибленого вивчення навчальних дисциплін; формування у колах учнівської молоді навичок дослідницької роботи; популяризація досягнень науки, техніки та новітніх технологій; підбиття підсумків роботи факультативів, гуртків, секцій, учнівських наукових товариств; активізація всіх форм позакласної та позашкільної роботи з учнями; підвищення рівня викладання навчальних, спеціальних та фахових дисциплін, фахової підготовки учнів; залучення професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів закладів вищої освіти, працівників наукових установ до активної роботи з обдарованою учнівською молоддю; формування команд для участі в міжнародних олімпіадах, конкурсах, турнірах [11].

Вище вказані цілі та завдання проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад із навчальних предметів подаються у відповіднимих нормативних документах комплексно, без констатації їх пріоритетності. З огляду на те, що математична обдарованість, у порівнянні з іншими, має найбільш ранню виявленість, може скластися думка, що першочерговим завданням математичної олімпіади є виявлення обдарованого учня. Проте для реалізації цієї цілі олімпіади, щонайменше необхідно, щоб учень виявив бажання взяти участь у ній. Без вчительського (батьківського) примусу, це можливо лише за умови зацікавленості дитини математикою, оскільки інтерес є реальним чинником, що мотивує та активізує розумову діяльність учня. Саме інтерес слугує основою для вибіркової спрямованості психічних, у тому числі й інтелектуальних, процесів людини [12, с.66, с.57]. З іншого боку підвищення та стимулювання інтересу до поглибленого вивчення математики визначається одним із завдань олімпіади. Інакше кажучи, олімпіада покликана слугувати формуванню та розвитку пізнавального інтересу, об'єктом якого є власне процес пізнання. Наше бачення в тому, що ціль олімпіади - формування прагнення проникнення до суті питання, прагнення пізнати теоретичне підґрунтя основ певної галузі знань (зокрема математики). Саме в такий спосіб цілі предметної олімпіади скеровують організаторів та учасників олімпіади до формування в учня стійкого інтересу до вивчення основ наук. Суть позиції Я. А. Коменського з цього приводу в тому, що маючи інтерес, учень поставить собі за мету не щось посереднє, а найвище, постійно намагатиметься чогось навчитися, коли відчуватиме, що йому чогось бракує, та постійно шукатиме в кого йому навчитися, в усьому змагаючись із своїми товаришами [13, с.134]. Власне, прояв зацікавленості до математики, наявність бажання займатись нею є однією з ознак обдарованості щодо цієї науки.

То ж яка серед цілей олімпіади: виявлення талановитості чи зацікавлення до вивчення має по значимості вищий пріоритет? Системний порівняльний аналіз інших цілей олімпіади, на предмет пріоритетності останніх, призводить до виявлення подібних двоякостей. Бачиться доцільною побудова деревовидного графа пріоритетного розподілу цілей математичної олімпіади (зрозуміло, граф матиме циклічні включення). Слідування такому графу слугувало б формуванню ефективної методики щодо реалізації комплексної мети організації та проведення олімпіади. Потребує дослідження питання щодо цілей, які мають на увазі вчителі-практики, залучаючи своїх учнів до участі в математичних олімпіадах та, власне, які цілі ставлять перед собою безпосередні учасники змагань і як ці цілі співвідносяться з тими, що визначені нормативними документами. Проблемним бачиться й питання щодо критеріїв досягнення поставлених цілей. Чи можна вважати, що ціль олімпіади щодо пошуку талановитих учнів є реалізованою за умови, якщо учень не виявив високої результативності в розв'язанні задач на олімпіаді? Чи варто в подальшому залучати такого учня до олімпіад? Беззаперечним є факт, що математична обдарованість дітей впродовж тривалої співпраці з учителем іноді залишається прихованою, явно не вираженою. Олімпіада може слугувати своєрідним індикатором на обдарованість, проте у ході реалізації цієї цілі необхідно послуговуватися принципом «не нашкодь». Аналіз результатів участі учня в олімпіаді (як позитивних, так і негативних) має бути скерований на унеможливлення помилки щодо оцінки обдарованості. Успіх/неуспіх на олімпіаді ще не є однозначним критерієм наявності/відсутності обдарованості дитини.

Перемога у Всеукраїнській учнівській олімпіаді визначається в особистій першості, а у Всеукраїнському турнірі з математики - в командній першості. Проте специфікою математичних турнірів згідно правил є визначення й переможців у особистій першості на певних етапах турніру.

Всеукраїнські учнівські олімпіади з математики, математичні турніри згідно Положення [10] повинні мати лише очну форму проведення. Проте, як зазначалося вище, за умов воєнного стану в Україні мало місце проведення ІІ та ІІІ етапів олімпіади в режимі on line. Завдання математичної олімпіади складаються державною мовою, відповідно учасники змагань оформлюють свої роботи теж державною мовою. Проте допускається, що за умови прийняття відповідного рішення журі, завдання можуть бути на мові вивчення математики учасником змагань. Відповідно цією ж мовою учасник оформляє свою роботу.

Специфікою математичних олімпіад є те, що в окремих ЗЗСО продовжує мати місце практика проведення шкільної олімпіади в декілька етапів, зазвичай їх три. Слід зауважити, що всі ці заходи можна розглядати лише як підготовчі, тренувальні. У відповідності до Положення [10] учасником І етапу математичної олімпіади може бути кожен учень, який виявив бажання та навчається у відповідному класі.

Математичний турнір відбувається в наступні два етапи: I етап - між командами ЗЗСО (відбувається згідно правил, які затверджені наказом МОН); II етап - заключний етап Всеукраїнського рівня (відбувається згідно порядку, визначеного МОН).

Завдання шкільних математичних складаються предметними комісіями, а для проведення математичних турнірів завдання готують оргкомітети. До 15 серпня відповідного року пакети цих завдань мають бути надіслані до ЗЗСО. Щодо пакетів завдань для проведення районних (міських) математичних олімпіад, то їх визначають обласні інститути післядипломної педагогічної освіти. Традиційно в переважній більшості регіонів ІІ та ІІІ етапи математичної олімпіади відбувається в один тур, проте визначення кількості турів, тривалості кожного з них належить до компетенції територіальних управлінь (департаментів) освіти і науки. Завдання для проведення ІV етапу математичних олімпіад та ІІ етапу турнірів готуються предметно-методичною комісією. В переважній більшості пакети завдань складаються з авторських задач і з огляду на те, що з математики проводиться міжнародна олімпіада, завдання ІУ етапу олімпіади враховують програми міжнародних змагань.

Учасниками II, III та IV етапів математичної олімпіади можуть бути виключно переможці попереднього етапу. Кількісний склад учасників ІІ та ІІІ етапів визначається оргкомітетом відповідного етапу.

Щодо математичних турнірів, то оргкомітетами фінальних етапів у відповідності до поданих заявок за результатами участі у I етапі (згідно правил, затверджених МОН), учасникам надсилаються запрошення на участь у фінальному етапі.

Слід зауважити, що у II етапі всеукраїнської математичної олімпіади беруть участь учні 6 - 11 класів, які стали переможцями I етапу й які ввійшли до складу команди школи. Як виняток, учасниками можуть бути учні класів молодших від шостого за умови, що вони стали переможцями серед класу не нижчого від шостого. Учасниками III етапу всеукраїнської математичної олімпіади можуть бути лише учні, що визнані переможцями в категоріях 7 - 11 класів II етапу олімпіади й які ввійшли до складу команди району (міста). Щодо IV етапу всеукраїнської математичної олімпіади, то в ній можуть брати участь лише переможці, що виступали в категоріях 8 - 11 класів. Крім того, до участі в IV етапі можуть допускається (понад рейтингову кількість) переможці математичних Інтернет-олімпіад та деяких інших олімпіад та конкурсів (державного рівня) за умови узгодженості з пунктом 9.9 розділу Положення [10].

Всеукраїнські математичні змагання різняться за формою проведення, за змістом та за цілями. Є змагання, де виборюється або особиста, або колективна, або колективно-особиста першість. Наприклад, на Всеукраїнській Конференції-Олімпіаді геометричної творчості імені В.А. Ясінського, на Всеукраїнського турніру юних математиків імені професора М.Й. Ядренка, на Всеукраїнській комплексній олімпіаді з математики, фізики та інформатики «Турнір чемпіонів», організаційно передбачено можливості для виборювання як особистої так і колективної першості.

Всеукраїнська інтернет-олімпіада з математики для учнів є щорічним інтелектуальним змаганням, але на відміну від Всеукраїнської олімпіади, вона проводиться лише в два етапи, кожен з яких може мати декілька турів. Різняться ці олімпіади й строками проведення. І етап інтернет-олімпіади - в травні - листопаді, ІІ етап - у грудні або в січні-лютому. На відміну від Всеукраїнської олімпіади, інтернет-олімпіада має заочний (І) етап. До участі залучаються учні порівняно значно старшої вікової категорії - 9 - 11 класи. Для проведення інтернет-олімпіади використовуються інформаційні та телекомунікаційні технології. Кращі з переможців математичної Інтернет- олімпіади можуть бути допущені до участі в IV етапі Всеукраїнської математичної олімпіади (лише поточного навчального року). Інтернет- олімпіада проводяться відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські Інтернет-олімпіади, затвердженого наказом МОН [14].

Організація та проведення інтернет-олімпіади має на меті реалізацію наступних цілей: створення умов для рівного доступу учнів до участі в інтелектуальних змаганнях; упровадження нових форм та методів пошуку обдарованих учнів та створення умов для розвитку їхніх здібностей; вдосконалення системи роботи з обдарованими учнями; забезпечення системності та безперервності проведення інтелектуальних змагань із математики для обдарованих учнів; підвищення інтересу учнів до поглибленого вивчення математики; стимулювання розвитку інтелектуальних (у т. ч. математичних) здібностей дітей; залучення обдарованих учнів до самостійної дослідницької діяльності; стимулювання інтересу учнів до оволодіння сучасними інформаційними технологіями; активізація творчої діяльності вчителів.

На основі порівняльного аналізу можна констатувати, що перша, друга, четверта та восьма, з вище вказаних цілей, відсутні в переліку цілей Всеукраїнської математичної олімпіади, натомість решта - є спільними. Результат аналізу наявних спільних цілей, щодо всього спектру всеукраїнських математичних учнівських змагань, може слугувати основою для висновку про відмінності в ступені пріоритетності відповідних цілей. Зокрема, залучення обдарованих учнів до самостійної дослідницької діяльності, формування та розвиток дослідницької компетентності учнів - ціль, що є наскрізною для всіх математичних змагань, проте для Всеукраїнського турніру юних математиків імені професора М.Й.Ядренка, Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з математики учнів-членів МАН - це основний пріоритет. Для багатьох математичних змагань серед найвищих пріоритетів - поглиблене вивчення математики, у тому числі Всеукраїнська математична олімпіада. Натомість для інших (Міжнародний чемпіонат з розв'язування логічних математичних задач, Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру») - провідна ціль у пробудженні зацікавленності учнів до вивчення математики.

Впродовж останніх десяти років набула практичного втілення ідея пропедевтичної складової в організації всеукраїнських математичних змагань. Прикладом цього може слугувати відкрита Київська математична олімпіада для учнів 4-6 класів, яка за географією учасників набула ознак всеукраїнської.

Характеризуючи особливості в організації всеукраїнських математичних змагань для учнів, слід виокремити, як значний позитив, неформальну співпрацю двох організаційних центрів змагань: державного, що уособлюється Міністерством освіти і науки й Малою академією наук та науково-освітні інституції, яким делеговано гарантоване право, щодо проведення в Україні міжнародних математичних змагань, зокрема:

- Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при Львівському національному університеті імені Івана Франка (міжнародний математичний конкур «Кенгуру») [15];

- Вінницький міський Центр з інтеграції до європейського та світового освітнього простору (Міжнародний чемпіонат з розв'язування логічних математичних задач) [16];

- Русанівський ліцей міста Київ (міжнародна Іранська геометрична олімпіада.

Аналогічна ситуація має місце й щодо певних всеукраїнських математичних змагань, у тому числі:

- Український фізико-математичний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка та власне КНУ ім. Шевченка (відкритий Київський турнір математичних боїв імені Лесі Рубльової (в рамках якого проходить математичний конкурс «Занзібар»));

- Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (Всеукраїнська Конференція-Олімпіада геометричної творчості імені В.А. Ясінського, співорганізатором є МОН);

- Комунальний заклад «Вінницький фізико-математичний ліцей №17 (всеукраїнська комплексна олімпіада з математики, фізики та інформатики «Турнір чемпіонів»).

Таке гуртування науковців, вчителів-практиків та державних інституцій беззаперечно слугує успіху щодо реалізації комплексної мети всеукраїнських математичних учнівських змагань.

Висновки

Математична компетентність - це одна з ключових компетентностей Нової української школи. Пріоритетним напрямком розвитку сучасного суспільства є виявлення обдарованих дітей та їх потенційних можливостей. Математичні змагання школярів слугують реалізації цього пріоритету. Аналіз педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що тлумачення змісту поняття «математичне змагання учнів» зустрічається досить рідко і не завжди, на нашу думку, є коректним. На основі ґрунтовного аналізу літератури та багаторічного досвіду особистої участі в різних видах всеукраїнських математичних змагань запропоновано наступне означення: математичне змагання учнів - це очна або дистанційна зустріч учнів з метою з'ясування особистої або колективної першості в рівнях математичної компетентності. На основі порівняльного аналізу нами виявлено спільні та відмінні цілі проведення різних всеукраїнських математичних змагань учнів, з'ясовано особливості в їх організації.

Вважаємо, що творча співпраця науковців, вчителів-практиків та державних інституцій слугує успіху щодо реалізації комплексної мети всеукраїнських учнівських математичних змагань. В подальших дослідженнях перспективним бачиться з'ясування місця і ролі математичних змагань у формуванні дослідницьких компетентностей учнів.

Література