Проєктна діяльність як форма взаємодії педагогів закладів дошкільної освіти та сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський

Кафедра теорії та методик дошкільної освіти

Проєктна діяльність як форма взаємодії педагогів закладів дошкільної освіти та сім'ї

Бабюк Тетяна Йосипівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Каньоса Наталія Григорівна

кандидат психологічних наук, доцент

Анотація

проєктний педагог дошкільний освіта

У статті розглянуто специфіку та зміст проєктної діяльності як форми взаємодії педагогів закладів дошкільної освіти та сім'ї, яка дозволяє інтегрувати різні види діяльності і знання з різних галузей, а також дає можливість формувати у дошкільників здатність отримувати нову інформацію про навколишню дійсність за допомогою мінідосліджень. Проєктна діяльність може сприяти цілісному сприйняттю, осмисленню зв'язків між предметами і явищами, легкому запам'ятовуванню та більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу.

Визначено, що для успішної співпраці педагогів і батьків дошкільників в теорії і практиці дошкільної освіти рекомендується використовувати різні форми взаємодії, як традиційні (батьківські збори, бесіди, консультації і т.д.), так і нетрадиційні (сімейні вечори, квести, проєкти і т.д.). Вихователь вибирає доцільні та раціональні форми співпраці з батьками. Методичну допомогу в цьому питанні може надати методист, визначивши мету і завдання, які необхідно вирішити спільними зусиллями.

Виокремлено організаційно-педагогічні умови та вимоги щодо організації проєктної діяльності як форми взаємодії педагогів закладів дошкільної освіти та сім'ї. Виділено три основні етапи методологічного управління проєктною діяльністю в закладі дошкільної освіти, де на кожному етапі відповідно до змісту діяльності учасників проєктної діяльності визначено основні функції вихователя як керівника і координатора проєкту.

Зроблено висновки, що проєктний метод в дошкільній освіті створює умови для творчої самореалізації дошкільників, підвищує мотивацію до отримання знань, сприяє розвитку їх інтелектуальних здібностей. Організація проєктної діяльності дозволяє вирішувати завдання створення адекватного розвивального середовища для навчання і виховання з використанням сучасних технологій, що може сприяти формуванню пізнавального інтересу та сприяти виявленню і розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей. У результаті співпраці закладу дошкільної освіти та сім'ї за допомогою проєктної діяльності у дітей розвивається пізнавальна активність, ініціативність, індивідуальність та прояв їхньої унікальності.

Ключові слова: взаємодія, проєктна діяльність, заклад дошкільної освіти, батьки дошкільників.

Babiuk Tetiana Yosypivna Ph.D. of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of Theory and Methodology of Preschool Education, Kamianets-Podilskyi Ivan National University, Kamianets-Podilskyi

Kanosa Nataliia Hryhorivna Ph.D. of Psychology, Associate Professor, Associate Professor of Department of Theory and Methodology of Preschool Education, Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University, Kamianets-Podilskyi

Project activity as a form of interaction between teachers of pre-school education institutions and the family

Abstract

The article examines the specifics and content of project activity as a form of interaction between teachers of preschool education institutions and the family, which allows for the integration of various types of activities and knowledge from various fields, and also provides an opportunity to form in preschoolers the ability to obtain new information about the surrounding reality with the help of miniresearch. Project activity can contribute to holistic perception, understanding of connections between objects and phenomena, easy memorization and deeper assimilation of educational material.

It was determined that for the successful cooperation of teachers and parents of preschoolers in the theory and practice of preschool education, it is recommended to use various forms of interaction, both traditional (parent meetings, conversations, consultations, etc.) and non-traditional (family evenings, quests, projects, etc. d.). The teacher chooses appropriate and rational forms of cooperation with parents. A methodologist can provide methodical assistance in this matter by defining the goal and tasks that must be solved by joint efforts.

The organizational and pedagogical conditions and requirements for the organization of project activities as a form of interaction between teachers of preschool education institutions and the family are highlighted. There are three main stages of methodological management of project activity in a preschool education institution, where at each stage, in accordance with the content of the activities of project participants, the main functions of the educator as the project leader and coordinator are defined.

It was concluded that the project method in preschool education creates conditions for creative self-realization of preschoolers, increases motivation to acquire knowledge, and promotes the development of their intellectual abilities.The organization of project activities allows solving the task of creating an adequate developmental environment for learning and upbringing using modern technologies, which can contribute to the formation of cognitive interest and contribute to the identification and development of children's cognitive and creative abilities. As a result of the cooperation of the preschool education institution and the family with the help of project activities, children develop cognitive activity, initiative, individuality and manifestation of their uniqueness.

Key words: interaction, project activity, preschool education institution, parents of preschoolers.

Постановка проблеми

Останнім часом в закладах дошкільної освіти (далі - ЗДО) стала популярною проєктна діяльність, яка дозволяє інтегрувати різні види діяльності і знання з різних галузей, а також дає можливість формувати у дошкільників здатність отримувати нову інформацію про навколишню дійсність за допомогою мінідосліджень. Проєктна діяльність може сприяти цілісному сприйняттю, осмисленню зв'язків між предметами і явищами, легкому запам'ятовуванню та більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу. Однак, як зазначають вчені і педагоги-практики, дитина дошкільного віку не може самостійно виявити проблему, знайти протиріччя, поставити мету і організувати свою роботу. У зв'язку з цим, як слушно зазначають Н. Гавриш та О. Рейпольська, в освітньому процесі ЗДО проєктна діяльність має характер співпраці, в якій беруть участь вихователі та діти, а також їх батьки [3]. Проєктна діяльність - це форма взаємодії між педагогами ЗДО та сім'ями.

Провідні фахівці в галузі дошкільної освіти зазначають, що розвиток дітей дошкільного віку не може бути ефективним без взаємодії сім'ї та ЗДО. Дошкільний вік є первинним етапом становлення дитини як суб'єкта пізнання. Тому на сім'ю і педагогічний колектив ЗДО покладається особлива відповідальність. Сучасні дослідники А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Семенова та ін. розглядають контактування дитини із дорослими (сім'єю та педагогами ЗДО) як важливий засіб, який актуальний на всіх стадіях соціалізації особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема проєктної діяльності дошкільників відображена у наукових роботах Н. Гавриш, А. Богуш, О. Пєхоти, Т. Піроженко, О. Рейпольської, Н. Токаренко, Л. Козак, Л. Швайки, M. Widayanti, F. Setiawati та ін. Психологічні особливості дітей різного віку, які зайняті проєктною діяльністю, висвітлюються у працях Н. Матяш, Т. Піроженко, С. Ящук, S. Beneke, M. Ostrosky та ін. Попри таке наукове розмаїття, організація проєктної діяльності дітей у ЗДО має ситуативний характер, а використання потенціалу проєктної технології як форми взаємодії педагогів ЗДО та сім'ї потребує подальших досліджень.

Мета статті - охарактеризувати специфіку та зміст проєктної діяльності як форми взаємодії педагогів закладів дошкільної освіти та сім'ї.

Виклад основного матеріалу

Взаємодія педагогів і батьків у ЗДО є цілісною соціально-психологічною системою, яка становить єдність перцептивного (сприйняття), комунікативного (спілкування) та інтерактивного (співпраця, співтворення) компонентів, взаємопов'язаних між собою, це співтворчість і співнавчання, в яких педагог і батьки є рівноправними суб'єктами освітнього процесу. Для успішної співпраці педагогів і батьків дошкільників в теорії і практиці дошкільної освіти рекомендується використовувати різноманітні форми взаємодії, як традиційні (батьківські збори, бесіди, консультації і т.д.), так і нетрадиційні (сімейні вечори, квести, проєкти і т.д.).

Вихователь, аналізуючи результати вивчення особливостей сім'ї та сімейного виховання, вибирає раціональні форми співпраці з батьками. Методичну допомогу в цьому питанні може надати методист, визначивши мету і завдання, які необхідно вирішити спільними зусиллями [6]. При організації проєктної діяльності як однієї з форм взаємодії ЗДО і сімей методист може довести до відома педагогічного колективу інформацію про дотримання необхідних організаційно-педагогічних умов.

1. Формування позитивної мотивації в учасників проєктної діяльності (вихователів, батьків, дітей). Проєктна діяльність може бути організована на високому рівні, якщо у суб'єктів цього процесу сформувалися мотиви зацікавленої участі. Байдужість з боку педагогів та/або батьків передається дитині, яка бачить їх пасивне ставлення до виконання завдань, відсутність натхнення в роботі. Це призводить не тільки до формалізму і спотворення результатів проєктної діяльності, а й до зниження інтересу до досліджень - особливості дітей, яка притаманна їм від народження.

Щоб підвищити інтерес педагогів і батьків до проєктної діяльності, дорослі повинні розуміти потенціал цього виду діяльності в розвитку дитини. Наприклад, працюючи над проєктом «Звідки прийшов хліб?», дитина не тільки дізнається, що основним інгредієнтом хліба є борошно, знайомиться з процесом вирощування пшениці, а й може розширити свої знання про професії та зміст праці людей, задіяних у процесі створення хліба (тракторист, комбайнер, агроном, мірошник, водій, селекціонер, мельник, пекар тощо), різних способів приготування хліба та його форм у різних народів. Крім навчальних завдань, вирішуються і виховні: формування дбайливого ставлення і поваги до хліба та людей, які його виростили.

Для педагога організація проєктної діяльності дає можливість проводити заняття в нетрадиційній формі, поєднувати різні види діяльності під час вивчення певної теми, підвищувати рівень власної компетентності з обраної проблеми, налагоджувати роботу з батьками, ставати партнером дітей у вирішенні дослідницьких завдань, урізноманітнювати навчальний процес, робити його цікавим і захоплюючим [7]. Для батьків - збільшити час живого, яскравого, незабутнього спілкування з дитиною.

2. Збагачення педагогів та батьків знаннями про вимоги та особливості організації проєктної діяльності з дошкільниками.

Узагальнюючи вимоги до проєктної діяльності, представлені в різних дослідженнях [2; 4; 5; 7; 8; 9], можна виділити наступні.

По-перше, при виборі теми проєкту необхідно орієнтуватися на ту, яка об'єднує дані з різних предметних галузей, містить елемент дослідження, буде теоретико-пізнавальною і практико-орієнтованою для дошкільників. Тема проєкту пов'язана з певним об'єктом ретельного вивчення і дослідження. Об'єктом проєкту може бути суб'єкт, проблема, справа [9]. У проєктній діяльності з дошкільниками найчастіше досліджується матеріальний об'єкт, який розглядається з усіх сторін. Він може бути самостійно обраний дітьми, а вихователь в цьому випадку сприятиме активізації розумової діяльності учасників проєктної діяльності (пошук відповіді на питання: що ми хочемо дізнатися про цей предмет?). Наприклад, можуть бути такі теми, як «Чарівна вода», «Дивовижна картопля» і т.д. Якщо в основі проєкту лежить вивчення проблеми, то в заголовку вказується зміст питання, відповідь на яке необхідно знайти в ході проєктної діяльності. Наприклад, «Навіщо птахам дзьоб?», «Хто забруднює повітря в нашому місті?» і т.д. Справа - це конкретна дія, подія, яка буде корисною та цікавою для учасників проєктної діяльності. Темами проєктів можуть бути «Цікаві справи з сім'єю», «Як святкують Новий рік», «Мій режим дня» тощо. Загалом зміст проєктної діяльності варіюється в межах таких основних тематичних напрямків: «Дитина та її сім'я», «Дитина і природа», «Дитина і рукотворний світ», «Дитина, суспільство та його культурні цінності» [1].

По-друге, дорослі повинні не тільки визначити мету і завдання проєкту, використовувати різноманітні методи дослідження, а й навчити цьому дітей. При постановці мети проєкту необхідно представити кінцевий результат [5].

При обговоренні з дитиною кінцевого результату проєкту можна використовувати такі прийоми, як підвідні питання, здогадки, обговорення проблемної ситуації, пошук відповідей на питання «Що ми хочемо отримати в кінці проєкту?», «Що ми повинні зробити?», «Що я можу зробити?», «Як я можу це зробити?», «Як я можу це зробити?» і т.д.

На допомогу дорослим можуть прийти критерії SMART, де SMART - це абревіатура, утворена першими літерами англійських слів (specific - «конкретний», measurable - «вимірюваний», attainable - «досяжний», relevant - «відповідний», time-bounded - «обмежений у часі»). Наприклад, мета проєкту «Дружба починається з посмішки» - налагодити дружні стосунки між однолітками в групі, які ґрунтуються на розумінні дітьми «що означає дружити». Ця мета є конкретною (необхідно вирішити проблему дружніх взаємин між дітьми), вимірюваною (за допомогою певних діагностичних інструментів можна перевірити рівень сформованості дружніх взаємин між дітьми), досяжною (відповідно до вікових особливостей дітей дошкільного віку можна вирішити проблему формування дружніх стосунків між дітьми), відповідною (діти дошкільного віку розуміють цінність дружби - з другом цікавіше і веселіше), співвіднесеною з конкретним строком (проєкт на заявлену тему може бути реалізований впродовж певного часу - в межах однієї вікової групи від тижня (короткостроковий) до року (довгостроковий)).

По-третє, дотримуватися етапів проєктної діяльності - від ідеї до презентації проєкту. На думку Л. Швайки, організація проєктної діяльності в ЗДО складається з ряду послідовних кроків: розробка проєктного завдання, формування проєктних творчих груп, визначення підтем в певній темі, підготовка матеріалів для здійснення науково-дослідної діяльності, визначення форм представлення результатів проєктної діяльності, оформлення результатів, рефлексія [5]. S. Beneke пропонує наступні етапи: постановка проблеми, організація творчих груп, планування роботи над проєктом, пошук і збір інформації, аналіз інформації, проєктування і презентація проєкту, аналіз та оцінка результатів роботи над проєктом) [8].

По-четверте, дати можливість дітям здійснювати самостійну діяльність під час реалізації проєкту, не робити все за них, при цьому регулювати доцільність вправ і завдань відповідно до вікових особливостей дітей дошкільного віку. Варто зазначити, що проєктна діяльність може проводитися з дітьми усіх вікових категорій, але з певними відмінностями в мірі залучення дітей до цього процесу. З дошкільниками від 3,5 до 5 років необхідно організувати наслідувальну та виконавську проєктну діяльність. У цьому віці діти беруть участь в проєкті в якості «помічників» педагога та батьків, виконуючи вказівки, наслідуючи їм. У цьому віці більшою мірою потрібна допомога батьків.

Діти 5-7 років можуть брати участь у розвивальних проєктних заходах. У процесі реалізації проєктної діяльності старші дошкільники можуть координувати дії, допомагати один одному, використовувати власний досвід. Діти цієї вікової категорії рідше звертаються за допомогою до дорослих, проявляють ініціативу, активно взаємодіють з однолітками [3; 9]. Вони не тільки розуміють суть проблеми, а й здатні уточнити свої завдання для досягнення спільної мети, конкретизувати виконання необхідних дій, підібрати засоби, необхідні для досягнення результатів проєктної діяльності. Діти старшого дошкільного віку можуть не тільки взяти участь у проєкті, а й запропонувати цікаві теми для досліджень і розробок. Однак це не означає, що батьки не можуть брати участь у проєктній діяльності. Взаємодія між вихователями та батьками щодо спільної реалізації проєктів має відбуватися і в цьому випадку. Л. Швайка, Н. Токаренко зазначають, що проєктна діяльність у дошкільному віці здійснюється за обов'язкової участі дорослого (педагога та/або батьків) та його безпосереднього керівництва та підтримки на всіх етапах реалізації проєкту [5; 7].

По-п'яте, в процесі спільного (дорослі і діти) обговорення продумати презентацію результатів проєктної діяльності, її форму і вид викладу. Так, наприклад, проєкт «Ляльки в національних українських костюмах» може бути представлений по-різному - це ляльки-іграшки у виготовлених (зшитих) національних костюмах, це паперові ляльки з намальованими національними костюмами, це добірка слайдів з фотографіями ляльок в національних українських костюмах. У будь-якому випадку необхідно враховувати, що презентація повинна бути красивою і естетично привабливою. Продумуючи промову для презентації, необхідно акцентувати увагу на тому, що вона повинна бути зрозумілою для аудиторії, розважальною, інформативною.

По-шосте, на всіх етапах організації дитячої проєктної діяльності спільно з батьками вихователям необхідно займати активну методичну керівну позицію. Нами виділено три основні етапи методологічного управління проєктною діяльністю в ЗДО, де на кожному етапі відповідно до змісту діяльності учасників проєктної діяльності визначено основні функції вихователя ЗДО як керівника і координатора проєкту (табл. 1).

Дотримання всіх етапів проєктної діяльності дозволяє навчити дітей проблематизації, цілепокладання і планування діяльності; елементам самоаналізу; представленню результатів своєї діяльності та процесу роботи; презентації в різних формах з використанням спеціально підготовленого дизайнерського продукту (макети, плакати, театралізація, сценічні вистави); а також практичному застосуванню знань у різних ситуаціях.

Таблиця 1. Методичне керівництво проектною діяльністю в ЗДО

Проєктна діяльність в дошкільному віці відрізняється рядом особливостей, оскільки кругозір дитини ще обмежений, це створює труднощі в самостійному пошуку протиріч, постановці проблеми і у визначенні мети. Тому для використання проєктного методу в ЗДО необхідно організовувати співпрацю і взаємодію педагога і дітей, батьків і дітей, а також педагога і батьків.

Завдання методичного забезпечення проєктної діяльності «дитина - дорослий»:

мотивувати дітей та батьків до спільної проєктної діяльності дитини та дорослих через організацію різних видів спільної діяльності;

планувати організацію дитячої та дорослої проєктної діяльності в ЗДО;

сприяти встановленню партнерських стосунків між дітьми та батьками шляхом організації спільних заходів;

розширити уявлення батьків про метод проєктів як засіб взаємодії з дитиною;

організувати розвивальне об'єктно-просторове середовище групи таким чином, щоб діти були мотивовані до проєктної діяльності та прояву власної ініціативи, а також забезпечити включення батьків у навчально- виховний процес.

Впровадження методичних рекомендацій щодо організації дитячої та дорослої проєктної діяльності відбувалося за двома напрямками: перша лінія забезпечувала взаємодію педагога з дітьми, включаючи індивідуальну роботу, друга лінія була спрямована на формування партнерських стосунків між батьками та дітьми, а також активізацію інтересу батьків до проєктної діяльності «дитина-дорослий».

Дитині потрібна безпосередня допомога дорослих в процесі проєктної діяльності. Дорослий допомагає дитині знайти необхідні засоби і шляхи вирішення проблеми. Покладаючись на допомогу дорослих, діти шукають вирішення проблеми через запитання батькам, спільний похід до бібліотеки, читання дитячої навчальної та довідкової літератури, роботу в пошуковій системі Інтернет, спостереження, екскурсії. Разом з батьками вони займаються продуктивною діяльністю: оформленням альбомів, малюванням, ліпленням.

Одним із прикладів спільної проєктної діяльності дітей та батьків є проєкт «Моя сім'я». Спільна робота дитини і батьків над проєктом дозволила розширити уявлення дітей про сімейні стосунки і взаємини на прикладі власної сім'ї. Проєкт реалізовано відповідно до таких принципів: ініціатива дитини та зацікавленість учасників; значимість (як для дитини, так і для дорослого); партнерство між сім'єю та дитиною. Враховуючи інтерес дитини до сім'ї, батьки запропонували дидактичну гру «Сім'я», під час якої дитині пропонувалося назвати всіх членів сім'ї, зображених на малюнку. У сім'ї на кожному етапі проєкту були розподілені завдання: мама разом з дитиною підбирає і редагує інформацію з теми, батько разом з дитиною робить фото і презентації. Також з дитиною підбиралися вірші про сім'ю, фотографії, які фіксували теплі моменти взаємодії між її членами. Крім того, проводилися спільні рольові ігри, в яких брали участь інші учасники, в тому числі друзі. Розробка проєкту розрахована на два місяці. У процесі презентації результатів проєкту була представлена електронна презентація, де дитина розповіла про свою сім'ю, сімейні традиції, були представлені фото- та відеоматеріали, плакат родинного дерева, дитина декламувала вірші та загадувала загадки одноліткам за темою проєкту. Робота над цим проєктом дозволила дитині розширити уявлення про свою сім'ю та важливість кожного члена сім'ї в житті дитини.

Для активного включення батьків вихованців в проєктну діяльність доцільно використовувати наступні форми роботи з батьками:

заходи з підвищення батьківської компетентності, а також обмін досвідом (круглий стіл, зустрічі, консультації (індивідуальні та групові));

спільні заходи для дітей та дорослих, у тому числі для презентації результатів батьківсько-дитячих проєктів;

спільні заходи (екскурсії) в музеї, цирк, зоопарк, дитячий театр і т.д.;

різні форми спільної творчості педагога, батьків і дітей: клуби за інтересами сім'ї, студійні заняття, сімейні зустрічі, вітальні.

Ці форми організації взаємодії ЗДО і сім'ї сприяли активній участі батьків в житті групи і закладу в цілому. Батьки ознайомилися з методами активізації пошукової активності через спільну діяльність. Також вони брали участь в організації розвивального предметно-просторового середовища групи та ЗДО, що також сприяло розвитку пізнавальних та дослідницьких навичок, це знайшло відображення в розроблених проєктах.

Оскільки проєктна діяльність передбачає активну аналітичну та рефлексивну роботу педагогів, адміністрація ЗДО повинна сприяти ефективності її організації. Для цього проєктна діяльність має контролюватися методистом. За його ініціативою також може бути створена творча група педагогів, яка контролюватиме діяльність проєкту та надаватиме методичну підтримку вихователям. Також в завдання адміністрації входить виділення часу і простору для організації зустрічей з педагогами, які ведуть проєктну діяльність. Моніторинг проєктної діяльності передбачає систематичне відстеження поточних і проміжкових результатів, а також їх оцінку як проблемних або успішних. Методичне забезпечення педагогів передбачає здійснення допомоги, підтримки, надання практичних рекомендацій педагогам у разі виникнення труднощів у проєктній діяльності, розкриття їх професійних можливостей.

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день проєктний метод в дошкільній освіті є одним з перспективних, оскільки створює умови для творчої самореалізації дошкільників, підвищує мотивацію до отримання знань, сприяє розвитку їх інтелектуальних здібностей. Організація проєктної діяльності в ЗДО дозволяє вирішувати завдання створення адекватного розвивального середовища для навчання і виховання з використанням сучасних технологій, що може сприяти формуванню пізнавального інтересу та сприяти виявленню і розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей.

Проєктна діяльність - це оптимальний, інноваційний і перспективний метод. Впровадження проєктної діяльності в практику ЗДО дозволило значно збільшити активність батьків, розвинути їх творче і аналітичне мислення, уміння знаходити потрібну цікаву інформацію про предмет чи явище і використовувати отримані знання у створенні нових проєктів. Враховуючи особистісно-орієнтований підхід у навчанні та вихованні, проєктна діяльність зрештою має сприяти особистісному розвитку дитини. Батьківсько-дитячі педагогічні проєкти сприяли встановленню партнерських взаємин із сім'єю дитини, допомогли у вирішенні актуальних проблем виховання та навчання дітей у співдружності батьків та педагогів. У результаті співпраці ЗДО та сім'ї за допомогою проєктної діяльності у дітей розвивається пізнавальна активність, ініціативність, індивідуальність та прояв їхньої унікальності.

Таким чином, при вмілому методичному керівництві і дотриманні вимог до реалізації проєктів в ЗДО, проєктна діяльність може бути однією з найпопулярніших форм взаємодії між педагогами закладів дошкільної освіти і сім'ями, оскільки дозволяє поєднувати і вирішувати завдання розвитку особистості дошкільника. Вихователі ЗДО, які почали активно організовувати проєктну діяльність, вважають цей напрямок однією із складових освітньої політики майбутнього.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) нова редакція. (2021). https://ezavdnz.mcfr.ua/book?bid=37876.

2. Горбуленко Л.В., Святко О.М. (2011). Тематичні проекти для дітей старшого дошкільного віку. Формування життєвої компетентності у дошкільника: навч.-метод. зб. / Упорядник Коршунова Т.Л. Полтава: ПОІППО.

3. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: монографія (2006). / А.М. Богуш, Л.О. Варяниця, Н.В. Гавриш, С.М. Курінна, І.П. Печенко; наук. ред. А.М. Богуш; за заг. ред. Н.В. Гавриш. Луганськ: Альма-матер. 368 с.

4. Козак Л.В., Король Г.А. (2019). Проєктна діяльність як чинник пізнавального розвитку дітей дошкільного віку. Науковий фаховий журнал «Інноваційна педагогіка». Вип. 18. Т. 3. С. 169-174.

5. Метод проектів у діяльності дошкільного закладу (2010) / укладач Л.А. Швайка. Харків: Вид. група «Основа». 203 с.

6. Семенова Н., Сільчук А. (2015). Взаємодія сім'ї та дошкільного навчального закладу: теоретичний аспект. Молодь і ринок. № 11 (130). С. 102-106.

7. Токаренко Н.М. Метод проектів як ефективний засіб організації розвивально-пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку. http://poippo.pl.ua/otmz/kruglyj_stol/3.pdf.

8. Beneke S., Ostrosky M. (2015). Effects of the Project Approach on Preschoolers With Diverse Abilities. Infants & Young Children. Wolters Kluwer Health Inc. Vol. 28. № 4. P. 355-369.

9. Widayanti M., Setiawati F. (2019). Project Based Learning Improves 5-6 Years Olds Cooperative Skills. Advances in Social Sciences, Education, and Humanities. Vol. 323. P. 13-17.

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (Derzhavnyi standart doshkilnoi osvity) nova redaktsiia. [Basic component of preschool education (State standard of preschool education) new edition]. (2021). https://ezavdnz.mcfr.ua/book?bid=37876 [in Ukrainian].

2. Horbulenko L.V., Sviatko O.M. (2011). Tematychni proekty dlia ditei starshoho doshkilnoho viku [Thematic projects for older preschool children]. Formuvannia zhyttievoi kompetentnosti u doshkilnyka: navch.-metod. zb. / Uporiadnyk Korshunova T.L. Poltava: POIPPO. [in Ukrainian].

3. Dity i sotsium: Osoblyvosti sotsializatsii ditei doshkilnoho ta molodshoho shkilnoho viku [Children and society: Peculiarities of socialization of children of preschool and primary school age]: monohrafiia (2006). / A.M. Bohush, L.O. Varianytsia, N.V. Havrysh, S.M. Kurinna, I.P. Pechenko; nauk. red. A.M. Bohush; za zah. red. N.V. Havrysh. Luhansk: Alma-mater. 368 s. [in Ukrainian].

4. Kozak L.V., Korol H.A. (2019). Proiektna diialnist yak chynnyk piznavalnoho rozvytku ditei doshkilnoho viku [Project activity as a factor in the cognitive development of preschool children]. Naukovyi fakhovyi zhurnal «Innovatsiina pedahohika». Vyp. 18. T. 3. S. 169-174. [in Ukrainian].

5. Metod proektiv u diialnosti doshkilnoho zakladu [The method of projects in the activity of a preschool institution] (2010) / ukladach L.A. Shvaika. Kharkiv: Vyd. hrupa «Osnova». 203 s. [in Ukrainian].

6. Semenova N., Silchuk A. (2015). Vzaiemodiia simi ta doshkilnoho navchalnoho zakladu: teoretychnyi aspekt [The interaction between the family and the preschool educational institution: a theoretical aspect]. Molodi rynok. № 11 (130). S. 102-106. [in Ukrainian].

7. Tokarenko N.M. Metod proektiv yak efektyvnyi zasib orhanizatsii rozvyvalno-piznavalnoi aktyvnosti ditei starshoho doshkilnoho viku [The project method as an effective means of organizing the developmental and cognitive activity of older preschool children]. http://poippo.pl.ua/otmz/kruglyj_stol/3.pdf [in Ukrainian].

8. Beneke S., Ostrosky M. (2015). Effects of the Project Approach on Preschoolers With Diverse Abilities. Infants & Young Children. Wolters Kluwer Health Inc. Vol. 28. № 4. P. 355-369. [in English].

9. Widayanti M., Setiawati F. (2019). Project Based Learning Improves 5-6 Years Olds Cooperative Skills. Advances in Social Sciences, Education, and Humanities. Vol. 323. P. 13-17. [in English].

Размещено на Allbest.ru