Когнітивно-комунікативний підхід у методиці викладання іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний універсітет»

Когнітивно-комунікативний підхід у методиці викладання іноземної мови

Канюк Олеся Викладач кафедри іноземних мов

м. Ужгород

Анотація

Стаття розкриває актуальність впровадження комунікативно-когнітивного підходу у навчанні англіи?ськоі? мови та розкриває принципи навчання іноземноі? мови, дотримання яких дасть можливість забезпечити високии? рівень ефективності освітніх завдань, розвинути всі види мовленнєвоі? діяльності як засобу спілкування.

Ключові слова: когнітивно-комунікативний підхід, іноземна мова, методика, стратегтї навчання, комунікативна компетенція.

Abstract

The article is devoted to the implementation of Communicative and Cognitive approach in teaching English and reveals the principles of foreign language teaching, which provide a high level of effectiveness of this process and develop all kinds of communicative skills.

Keywords: cognitive-communicative approach, foreign language, methodology, strategy of learning, communicative competence.

Стрімкі зміни в сферах політичного, економічного, соціального життя суспільства призвели до виникнення потреби у підготовці досвідчених фахівців із знанням іноземних мов на рівні, достатньому для повноцінноі? комунікаціі? із іноземними спеціалістами. Необхідність удосконалення та реформування системи освіти відповідно до міжнародних стандартів є актуальною для входження України до світового співтовариства. Інтенсифікація міжнародних зв'язків України стала поштовхом до підготовки кваліфікованих фахівців здатних спілкуватися іноземною мовою зі своїми партнерами. Це потребує нових форм і підходів у методиці викладання іноземних мов. І саме цим зумовлена поява нині широко застосовуваного у викладанні іноземних мов у вищіи? школі комунікативного підходу. Проте досвід показує, що застосування одного лише комунікативного підходу для формування іншомовноі? граматичноі? компетенціі? у студентів немовних спеціальностеи? часто буває недостатньо. Саме з цим пов'язана поява комунікативно-когнітивного підходу, покликаного зробити комунікативну методику більш динамічною.

Аналіз останніх досліджень та публікаціи?. Проблемою використання когнітивно-комунікативного підходу підходу у навчанні іноземноі? мови заи?малися багато вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: Г.Барабанова, І М.Бородуліна, І.Зимня, С.Зонтова, І.Ігнатова, С.Ніколаєва, Я.Проскуркіна, Т.Самосенкова, Ю.Ситнов, О. Черпак, А.Щепілова, A.Chamot,та інші. комунікативний навчання мовленнєвий спілкування

Використання комунікативно-когнітивного підходу до викладання іноземних мов є найдоцільнішим, оскільки він забезпечує інтенсифікацію навчального процесу, що є важливим за умов скорочення аудиторних годин і збільшення обсягів самостійної роботи студентів. Цей підхід спрямований на розвиток основних видів мовленнєвої діяльності - читання, письма, аудіювання та говоріння - в умовах, що моделюють ситуації реального професійного спілкування іноземною мовою, та стимулює мовленнєво-розумову активність студентів. Комунікативно-когнітивний підхід також передбачає вирішення практичних завдань, доцільних у професійній діяльності, тобто таких, що охоплюють інтереси і потреби студентів та відображають “систему взаємовідносин комунікантів” [5,с. 43].

Поєднання комунікативного та когнітивного підходів сприяє формуванню у студентів лінгвістичного концепту, знання, що розуміють як тип ментальної репрезентації сприйнятої та обробленої вербальної та невербальної інформації. Так, А. М. Ветохов акцентує на значному навчально-виховному потенціалі цього методу [3, с.25].

Виклад основного матеріалу дослідження. Процес спілкування - це комунікація в усній чи письмовій формі, когнітивна сутність якої полягає в обміні інформацією, її зберіганні та оцінюванні. Комунікативна компетенція вважається сформованою, якщо “майбутній фахівець використовує іноземну мову, щоб самостійно отримувати й розширювати свої знання і досвід”.

Під комунікативно-когнітивним підходом розуміють таку організацію навчального процесу, основу якого складає комунікативна взаємодія студентів, яка забезпечує участь кожного з них як об'єкта і суб'єкта пізнавальноі? діяльності [4]. Тобто процеси формування адекватного розуміння мовленнєвих явищ та навичок і вмінь і?х застосовувати в реальніи? комунікаціі?. В основі цього підходу принцип свідомості у процесі оволодіння іншомовними навичками и? уміннями, в тому числі и? граматичними.

В основі комунікативного підходу покладено принцип побудови процесу навчання іноземноі? мови за аналогією із реальними мовленнєвими ситуаціями. Когнітивнии? підхід має на меті організувати пізнавальнии? процес таким чином, щоб він відповідав природніи? пізнавальніи? поведінці людини. Отже при вивченні іноземноі? мови, студент природнім шляхом формує уявлення про мовні явища. У методиці навчання мови такии? підхід має на меті не просто передачу знань та навичок, а сприяння і?х появі та розвитку, що спричиняється необхідністю до спілкування та самовираження.

Характерним для комунікативно-когнітивного підходу є відхід на другии? план суто імітативних і репродуктивних типів вправ. На перше місце виходять вправи та завдання пізнавального характеру. Важливе місце відводиться роботі із автентичними іншомовними текстами, зокрема текстами із преси. Вони сприяють не лише засвоєнню мовних одиниць, а і ознаи?омленню із соціокультурними аспектами. Особливо важливии? тематично спрямовании? відбір текстів для студентів, адже таким чином вони ознаи?омлюються із специфічною лексикою і дізнаються про інноваціі? у сфері своєі? діяльності, що викликає зацікавленість та мотивує і?х до роботи. Під час роботи з текстом, студенти виконують вправи, спрямовані на розпізнання речень, слів, граматичних аспектів формулювання речень англіи?ською мовою. Для виконання цих вправ та розуміння тексту, студенти задіюють набуті раніше знання та навички. Розпізнавання та диференціація граматичних форм сприяє і?х розумінню.

Ще одним ефективним видом діяльності на заняттях іноземноі? мови за комунікативно-когнітивним підходом є організація студентів для роботи у групах. Робота в групах спонукає студентів до ефективного сприи?няття та опрацювання інформаціі?, вираження своі?х думок за допомогою набутих знань з іноземноі? мови, організаціі? комунікаціі? між учасниками, а також створює можливість для реалізаціі? творчого потенціалу студента.

Великого значення набуває проблема дидактичного матеріалу. Дидактичнии? матеріал як один із засобів розвитку мовленнєвоі? компетентності ілюструє теоретичні положення, сприяє успішному розвиткові мовленнєвих умінь і навичок, збагачує інтелектуальну и? емоціи?ну сферу студентів, формує духовну мовну особистість. Застосування дидактичного матеріалу має значно вищии? результат за умов відповідності всім принципам навчання, виховним і пізнавальним завданням вивчення мови, бездоганності з погляду норм літературноі? мови, здатності розкривати лексичне багатство мови, різноманітність форм і конструкціи?, стилістичну доцільність і спрямованість на формування мовленнєвих умінь і навичок, на чому наголошують О. Біляєв, М. Вашуленко, О. Горошкіна, Т. Донченко, Н. Іпполітова, О. Купалова, Т. Ладиженська, В. Мельничаи?ко, М. Пентилюк.

Для реалізаціі? завдань надання вивченню мови практичноі? спрямованості и? забезпечення професіи?но орієнтованого навчання на заняттях з іноземної мови у ВНЗ доцільним є надання переваги використанню текстів фахового спрямування. Такі тексти дають змогу закласти в студентів навички культури професіи?ного спілкування, простежити особливості використання мовних засобів і використання норм літературноі? мови в професіи?ному спілкуванні.

Критеріі? добору текстів у лінгводидактиці розглядають Н. Голуб, І. Дроздова, Н. Іпполітова, С. Караман; вони пропонують добирати тексти для занять за такими критеріями: тематично-змістовоі? єдності, системнии?, структурнии?, жанрово-стильовии?, лінгвістичнии?, психологічнии?, культурологічнии?, емоціи?нии?. І. Дроздова уважає, що наи?більш доцільними у процесі добору навчального матеріалу є такі критеріі?: урахування потреб фаху; урахування специфіки мовного середовища, у якому перебувають студенти; урахування професіи?ноі? цінності текстів і частотності і?х насичення термінами за фахом; добір наи?більш уживаних і частотних у мові професіі? термінів, що важко засвоюються в певному мовленнєвому оточенні [6, с. 267].

У процесі розвитку мовленнєвоі? компетентності доцільними є такі критеріі? добору текстів: урахування набутих студентами в загальноосвітніи? школі знань, умінь і навичок студентів, що дозволить уникнути дублювання вивченого раніше, заощаджуючи час для поглиблення знань і вдосконалення мовленнєвих умінь студентів; відповідність змісту тексту і и?ого мовного оформлення віковим можливостям і пізнавальним потребам студентів, що передбачає добір переважно професіи?но орієнтованих текстів, урахування професіи?но-комунікативних потреб студентів, що зумовлює роботу над комунікативно значущими для студентів жанрами наукового и? офіціи?но-ділового стилів: реферат, конспект, анотація та ін.; заява, план роботи, звіт тощо; забезпечення роботи над різними видами мовленнєвоі? діяльності (аудіюванням, читанням, говорінням, письмом); орфографічноі? та пунктуаціи?ноі? значущості, що передбачає посилену увагу до правописних норм украі?нськоі? літературноі? мови; урахування професіи?ноі? цінності текстів і частотності і?х насичення термінами за фахом. Названі критеріі? дозволяють ефективно реалізувати завдання мовленнєвого розвитку маи?бутніх фахівців.

Зпоміж текстів, які використовують під час розвитку мовленнєвих умінь і навичок, можна виділити: навчально-тренувальні тексти (тексти вправ, диктанти, зразки висловлювань та ін.); ділові тексти (заяви, доповідні, ділові листи тощо); авторські тексти (коментарі, анотаціі?, рецензіі?, реферати, твори тощо); допоміжні тексти (пояснювальні записки, коментарі, рекомендаціі?, інструкціі? тощо).

Навчаючи опрацьовувати тексти професіи?ного спрямування в процесі читання, варто спиратися на принципи когнітивно-комунікативноі? методики, основним із яких уважають усвідомлене засвоєння професіи?ноі?, культурно-краі?нознавчоі? інформаціі? и? мовного матеріалу. Практичне навчання відбувається з урахуванням особливостеи? когнітивноі? діяльності студентів, з опорою на метакогнітивні знання, метакогнітивні, власне когнітивні та соціоафективні стратегіі? [12].

Мета когнітивні стратегіі? характеризується як методи управління, спрямовані на самостіи?не контролювання студентом власноі? навчальноі? діяльності, наи?важливішими з яких є: 1) планування; 2) постановка цілеи?; 3) моніторинг; 4) оцінка.

Когнітивні стратегіі? розглядають як методи реагування на специфічні навчальні проблеми. У процесі навчання читання формування когнітивноі? стратегіі? відбувається на:

1) передтекстовому етапі (встановлення інформативноі? основи тексту, «мисленнєвоі? смисловоі? карти» із залученням фонових знань студентів);

2) етапі роботи з текстом (контекстуалізація комунікативних фрагментів тексту); 3) етапі післятекстовоі? роботи (трансформація тексту різними способами). 1. Передтекстовии? і текстовии? етапи: знаи?ти терміни, інтернаціоналізми; порівняти іншомовні терміни з еквівалентами і?х украі?нською мовою; виділити головну думку; швидко проглянути текст і визначити основні наукові факти; знаи?ти відповіді на поставлені запитання; знаи?ти потрібне формулювання, довідку, покликання; зобразити прочитане схематично та ін.

2. Післятекстовии? етап: знаи?ти речення, у яких закладена основна думка тексту, абзацу; розділити текст на логічні частини и? назвати і?х; передати зміст тексту за планом, у вигляді тез; скласти анотацію; висловити власне ставлення щодо прочитаного; підготувати повідомлення за темою прочитаного та ін.

Соціоафективні стратегіі? передбачають залучення емоціи?но-мотиваціи?ноі? сфери особистості, а також співпрацю и? компенсаторні стратегіі?.

Описані види вправ і завдань, звичаи?но, не вичерпують усі можливі варіанти роботи з текстом. Тексти професіи?ного спрямування є джерелом розширення фахового термінологічного словника, предметом читання и? обговорення на заняттях, основою для використання в ситуаціях мовлення, цілеспрямованоі? та продуктивноі? мовленнєвоі? діяльності студентів.

Когнітивнии? підхід в своі?х роботах розвиває С. Шатілов, якии? запропонував комунікативно-когнітивну концепцію викладання іноземних мов. Комунікативнии? компонент цієі? концепціі? автор розглядає через технологіі? навчання, які повинні забезпечувати інтерактивне, особистісно-мотиваціи?не спілкування студентів на занятті з іноземноі? мови. Когнітивнии? компонент передбачає усвідомлене засвоєння студентами культурно-краі?нознавчих відомостеи? та мовного матеріалу. На думку С. Шатілова, когнітивно-комунікативне підхід до навчання іноземноі? мови дає змогу наи?більш повно реалізувати освітньо-виховнии? потенціал дисципліни [7]. Тому під комунікативно-когнітивними підходом можна розуміти «організацію навчального процесу, основу якого становить комунікативна взаємодія студентів, яка забезпечує участь кожного з них як об'єкта і суб'єкта пізнавальноі? діяльності» [6, с. 43].

Для маи?бутньоі? професіи?ноі? діяльності студентів-фізиків необхідно розуміння літератури за фахом (статті у наукових журналах, монографіі?, інструкціі? до обладнання тощо) та і?і? адекватнии? переклад, а також формування вмінь систематизувати и? узагальнювати, тому під час навчання іноземноі? мови за професіи?ним спрямуванням необхідно формувати навички читання та перекладу технічноі? літератури, вміння виділити головне та виражати власну думку з теми. Ефективність когнітивно-комунікативного підходу до навчання читання забезпечується комплексом вправ, у якому враховуються індивідуально-особистісні характеристики, когнітивні стилі та стратегіі? студентів. За допомогою когнітивно-комунікативного підходу до навчання читання матеріалів з фаху іноземною мовою можна спростити процес оволодіння великим об'ємом інформаціі? професіи?ного спрямування, яка необхідна студенту-фізику, а також покращити швидкість та якість і?і? вилучення для подальшого використання у подальшіи? навчальніи? та професіи?ніи? діяльності.

Вміння анотувати та реферувати тексти за фахом є однією з вимог Навчальноі? програми дисципліни «Іноземна мова (за професіи?ним спрямуванням)» для напряму «Прикладна фізика», згідно з якою навчання анотуванню та реферуванню повинно бути спрямоване на вироблення навичок та вмінь оформлення отриманоі? інформаціі?. Крім того, вміння анотувати та реферувати оригінальні іншомовні тексти, а також цитувати інших авторів важливі студентам-фізикам для подальшоі? науковоі? роботи (написання тез, статеи?, дослідницьких робіт і т.п.)

Наи?вагомішими принципами комунікативно-когнітивного підходу до навчання іноземноі? мови професіи?ного спрямування студентів-фізиків є: принцип функціональності, діяльніснии? принцип, принцип професіи?ноі? спрямованості (міждисциплінарності), цілісного сприи?няття тексту, принцип інтегративноі? мовленнєвоі? діяльності, принцип автентичності, принцип системності и? доступності навчального матеріалу, принцип єдності навчання, виховання і розвитку.

Ми цілком погоджуємось з О. Романенко, що в реалізаціі? комунікативно-когнітивного підходу до вивчення іноземноі? мови дуже важливим принципом є принцип міждисциплінарності в оволодінні студентами іншомовною професіи?ною взаємодією [8, с. 65]. При виборі посібників або підручників для навчання студентів-фізиків слід також враховувати принцип системності и? доступності навчального матеріалу. На думку О.Черпак, основним методичним принципом при навчанні анотуванню вважається принцип цілісного сприи?няття тексту [11]. Як доводить когнітивна психологія, сприи?мати інформацію легше, якщо студент може уявити, що саме він буде вивчати.

У застосуванні комунікативно-когнітивного підходу важливим є діяльніснии? принцип, якии? передбачає створення ситуаціи? використання мови для професіи?них потреб. Тобто, процес навчання іноземноі? мови базується на моделюванні ситуаціи?, у яких студент-фізик міг би вільно застосовувати набуті знання з іноземноі? мови, використовуючи граматичні та лексичні навички для виконання певних професіи?них завдань.

Принцип автентичності у контексті навчання іноземноі? мови професіи?ного спрямування базується на вмілому використанні автентичних матеріалів у навчальному процесі и? обов'язковому створенні мовного середовища на занятті. Г. Барабанова запропонувала різні якості автентичності, вбачаючи необхідність реалізаціі? автентичності в таких трьох аспектах: підборі автентичного навчального матеріалу, використанні автентичноі? методики навчання и? створенні автентичного спілкування в автентичному середовищі [1, с. 182]. Такі вимоги, звичаи?но, потребують ретельноі? підготовки викладача до практичного заняття з іноземноі? мови, щоб підібрати відповіднии? автентичнии? матеріал для опрацювання на занятті. Від того, наскільки вдало підібрании? матеріал, залежить якість и?ого опрацювання, оскільки він має відповідати професіи?ним потребам студентів і мати такии? рівень складності, якии? буде спонукати студентів до и?ого подальшого застосування. Особливо доцільним є застосування автентичного матеріалу при навчанні аудіювання, оскільки це суттєво полегшує сприи?няття мови, розвиває пізнавальну активність студентів, поглиблює знання сучасних мовних одиниць і значно підвищує мотивацію навчання.

Отже, кількісні показники доводять, що серед мотивів вивчення іноземних мов у студентів превалюють внутрішні мотиви, що свідчать про усвідомлення ними практичного та теоретичного значення іноземних мов для успішної професійної діяльності. У сучасних умовах розвитку й постійного розширення всебічних міжнародних контактів іноземна мова стає найважливішим засобом професійної комунікації фахівців різних профілів, що й спричинило посилення мотивації у вивченні мов міжнародного спілкування.

Стимулом мотивації є проблемність та комунікативна спрямованість навчальних завдань, що перетворюють вивчення мови на дослідницький та експериментаторський процес відкриття мови, яка активізує розумові та творчі здібності студентів. Проблемність ґрунтується не на передачі готової інформації, а на отриманні студентами певних знань і умінь шляхом теоретичних і практичних проблем [1, 222]. У цьому випадку відбувається творче засвоєння знань і умінь, оволодіння досвідом креативної діяльності [6, 60]. Усвідомлена студентом проблема трансформується у проблемну ситуацію, яка і зумовлює інтерес до оволодіння іноземною мовою. У свою чергу інтерес стимулює інтелектуальну активність, яка розглядається як готовність займатись за внутрішнім спонуканням особистості. Комунікативність передбачає застосування на заняттях комунікативних ситуацій, які моделюють реальне професійне спілкування, та діалогізацію навчального процесу.

Серед методів стимулювання виокремлюємо такі як застосування автентичних аудіовізуальних засобів, ділової гри та проектної методики. Аудіовізуальні засоби ознайомлюють студентів з особливостями вимови та інтонаційними зразками. Під час ділової гри студенти вирішують проблеми, які відображають ситуації професійного спілкування, викликаючи у них задоволення, впевненість та бажання спілкуватися іноземною мовою. Залучення студентів до розробки проектів, перш за все, навчає роботі у команді та спонукає до творчої діяльності.

Висновки з дослідження

Приєднання України до Болонського процесу зумовило радикальні зміни в навчальному процесі вищих навчальних закладів та висунуло складні завдання щодо покращення якості знань майбутніх фахівців з іноземної мови. Проблема навчання студентів університету професійно-орієнтованого спілкування іноземною мовою є важливим компонентом навчальної діяльності, який стимулює формування навичок та умінь іншомовної професійно-орієнтованої комунікації. Передбачається вільне володіння студентами іноземною мовою та здатність формувати ними нові знання на основі існуючих знань та різних когнітивних процесів. Саме сучасні вимоги до вищої освіти обґрунтовують використання комунікативно-когнітивного підходу до викладання іноземних мов. Особливе місце в процесі навчання студентів займає мотивація, яка сприяє підвищенню ефективності та результативності навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Література

1. Барабанова Г. В. Методика навчання професіи?но-орієнтованого читання в немовному ВНЗ : [монографія] / Г. В. Барабанова. - К. : ІНКОС, 2005. - 315 с.

2. Бершадскии? В. Е. Когнитивная образовательная технология [Електроннии? ресурс] / В. Е. Бершадскии?.

3. Ветохов А.М. Психолого-педагогическая характеристика современных методов обучения иностранному языку в школе // Іноземні мови. -- 2006. -- № 1. -- С. 25-29.

4. Игнатова И. Б. Коммуникативно-когнитивныи? подход в современнои? лингвометодике обучения РКИ / И. Б. Игнатова // Мир русского слова. -- 2007. -- No3. -- С. 69-72.

5. Коростелев В.С., Пассов Е.И., Кузовлев В.П. Принципы создания системы коммуникативного обучения иноязычной культуре // Иностранные языки в школе. -- 1987. -- № 2. -- С.43-44.

6. Кузнецова Л.В. К вопросу о роли социокультурных условий в формовании мотивации учащихся к изучению второго иностранного языка.

7. Оконь В. Введение в общую дидактику / Пер. с пол Л. Г. Кашкуревича, Н.Г. Горина. -- М.: Высш. шк., 1990. -- 382 с.

8. Романенко О. Комунікативно-когнітивнии? підхід у навчанні другоі? іноземноі? мови маи?бутніх економістів / О.Романенко // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць. - Спецвипуск 5. - Слов'янськ : СДПУ, 2010. - С. 62-68.

9. Самосенкова Т.В. Комунікативно-когнітивнии? підхід до навчання росіи?ськіи? мові іноземних студентів / Т. В. Самосенкова // Вісник Житомирського державного університету : зб. наук. праць. - Житомир, 2010. Вип. 53. - С. 42-46.

10. Степанова І.С. Реалізація комунікативного підходу до викладання іноземних мов у технічних вишах: Матеріали IX міжнародної науково-практичної конференції «Гуманiзм та освiта». -- 2008.

11. Черпак О. Когнітивно-комунікативнии? метод навчання іноземноі? мови у ВНЗ [Електроннии? ресурс].

12. Chamot, A.U. & O'Malley, J.M. The CALLA handbook: Implementing the Cognitive Academic Language Learning Approach [Електроннии? ресурс]

Размещено на Allbest.ru