Дискурсивні маркери англомовних навчальних текстів як засіб формування вміння "читання для аргументації" (на матеріалі підручника англійської мови для 11 класу О.Д. Карпюк)

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій) Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Кочубей В.Ю.

Стаття присвячена з'ясуванню ролі дискурсивних маркерів у навчальних англомовних текстах, які використовуються для навчання для інформації / аргументації в підручнику англійської мови для 11 класу автора О.Б. Карпюк. До дискурсивних маркерів належать слова і вирази, які забезпечують конструювання дискурсу та зв'язність тексту. Наведення раціональних, підкріплених фактичною інформацією аргументів в тексті дозволяє використовувати текст як смислову опору при навчанні усної та письмової комунікації.

Ключові слова: читання для інформації та аргументації, види читання, навчальний текст, зв'язність тексту, дискурсивні маркери.

Постановка проблеми

дискурсивний навчальний англомовний текст навчання

Читання вважається одним із найважливіших аспектів комунікативно - пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на здобуття інформації з письмових текстів. У процесі читання закріплюються знання лексики та граматики, виховується відчуття мови, покращуються фонетичні навички. Читання сприяє оволодінню усним мовленням. Читаючи, ми переслідуємо певну мету - це може бути читання для задоволення, або для знаходження певної інформації, або для загального ознайомлення з тематикою тексту. В Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти представлені різні види читацької діяльності залежно від жанру тексту та мети, а саме: читання кореспонденції, читання для орієнтації, читання для інформації та аргументації, читання інструкцій, читання для дозвілля [11, с. 54]. Оскільки основним мотивом читання навчальних текстів в школі є отримання інформації, з'ясування ключових ознак читання для аргументації та роль дискурсивних маркерів в розумінні таких текстів набуває неабиякої актуальності.

Аналіз досліджень і публікацій. Читання - це складний психолінгвістичний процес зорового сприймання тексту, результатом якого є його розуміння [7, с. 8]. Читання є фундаментальною навичкою сучасної людини, оскільки пізнання нової інформації у переважній більшості випадків відбувається через зорове сприйняття. Важливість читання як мети і засобу навчання іноземної мови зумовила появу низки наукових досліджень, присвячених психологічним особливостям читання іноземною мовою (З.І. Кличникова, 1983), навчанню техніки читання англомовних текстів (Г.В. Матюха, М.В.Ступак, 2013), обгрунтуванню послідовності вправ для формування навичок читання (Т.Є. Єременко, О.М.Трубіцина, 2018). Актуальним напрямом дослідження зараз виявляється оцінювання читацьких вмінь учнів [4, с. 27]. Розробці методики комплексного оцінювання читацьких вмінь присвячені роботи Н. Клепвійк, Дж. Сабатіні, Й. Сасао, В.Тейлор. Все більше уваги приділяють науковці ролі читання в еру інформаційних технологій, розрізнюючи читання як лінгвістичну процедуру, де слова мають свою звукову та графічну форму, та читання як візуальну семантичну процедуру, де графічна форма не завжди пов'язана з мовою, а може бути логограмою (символом слова) [12, с. 50].

Комунікативна значущість процесу читання полягає в тому, що тест використовується як джерело лінгвістичної та змістової інформації, яку в подальшому можна використовувати для породження власної усної та письмової комунікації. Відтак, факти, ідеї, думки, які лежать в основі тексту, учні беруть як основу для вибудовування своєї лінії аргументації під час дискусій, дотичних до тематики текстів. Дискурсивні маркери, які використовуються в навчальних текстах, відіграють важливу роль у формуванні цих вмінь. Наше дослідження може сприяти оптимізації навчального процесу з метою підвищення ефективності навчання англійської мови учнів 11 класу.

Метою роботи є з'ясування ролі дискурсивних маркерів у англомовних навчальних текстах з метою формування вміння «читання для аргументації».

Виклад основного матеріалу

Навчання читання не обмежується вмінням пов'язувати зоровий образ слів та речень з їх значенням. Навички техніки читання дитина набуває в дошкільному або молодшому шкільному році, але людина вдосконалює свої читацькі вміння протягом усього життя. В старших класах школи учні повинні не тільки вилучати та розуміти фактичну інформацію з тексту, а й повністю розуміти текст та критично оцінювати інформацію з точки зору її достовірності, слушності, наявності суперечливих та/або недостовірних даних. У всесвітньому проекті з оцінювання читацької грамотності PISA, до якого залучені 81 країна, беруть участь 15-річні учні; це дозволяє стверджувати, що старшокласники по всьому світі повинні мати сформовані навички роботи з текстами для читання.

Згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти учні 11 класу старшої школи продовжують оволодіння комунікативним читанням з метою досягнення рівня В1 (рівень стандарту) чи рівня В2 (рівень філологічної профільної підготовки) [11]. У програмі з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що випускники повинні читати й розуміти тексти на сучасні теми про життя підлітків, газетні статті про події у світі та в нашій країні, розуміти висловлення побажань та почуттів в особистих листах, вміти знаходити й вилучати потрібну інформацію з описом подій в газетних/журнальних статтях та брошурах [ 2, с. 376].

Читання - це процес взаємодії з текстом, спрямований на отримання інформації, його розуміння, аналіз та подальше усне чи письмове обговорення [13, с.192]. Характеристики читацької діяльності змінюються відповідно до завдань, які потрібно виконати після прочитання тексту [4, с. 27]. Відповідно, виділяють різні види читання за цільовою направленістю, за формою, за способом розкриття змісту, за участю рідної мови, за характером організації діяльності, тощо [7, c 15].

Найбільш розповсюдженою є класифікація видів читання залежно від мети, коли розрізняють ознайомлювальне, вивчаюче, вибіркове/ переглядове читання. Для розвитку вмінь ознайомлювального читання використовуються великі за обсягом тексти, легкі для розуміння [3, с.91]. Цей вид читання найбільш розповсюджений у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про культуру, побут, традиції країни, мова якої вивчається [6, с.11].

Матеріалом для вивчаючого читання служать пізнавальні тексти [2 с. 379]. Мета вивчаючого читання - досягнення максимально повного й точного розуміння інформації тексту і критичного осмислення цієї інформації [3, с.91].

Читання з метою пошуку необхідної інформації називають вибірковим / переглядовим, метою якого є формування вмінь швидко переглянути низку матеріалів, для того щоб знайти конкретну інформацію і сконцентрувати на ній свою увагу [3, с.91].

Окрім основної мети - здобуття інформації - читання переслідує ще й інші цілі: збагачення лексичного запасу учнів, удосконалення автоматизмів сприймання граматичних структур, використання тексту як основи для розвитку мовленнєвих навичок і вмінь, розвиток мислення учнів, збагачення їхніх країнознавчих знань і світогляду.

Згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти [2], читання для інформації та читання та аргументації є спорідненими, оскільки раціональна аргументація вимагає підкріплення фактичною інформацією. Звернувшись до Філософського енциклопедичного словнику, з'ясовуємо, що аргументацією називають процес обґрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності. Структура аргументації складається із тези, аргументів та демонстрації [10, с.36].

Читання для аргументації/інформації може охоплювати як вибіркове, так і детальне читання тексту. Читання для аргументації як вибіркове читання - це спосіб читання артефактів, як-от розклад автобусів чи потягів, але інколи це довгий прозовий текст у пошуках чогось конкретного [10, с.60]. Читання для отримання інформації/аргументації як детальне читання передбачає ретельне вивчення тексту, який, на вашу думку, є релевантним для поставленої мети.

Основним засобом у процесі навчання читати є текст, який має відповідати певним вимогам, серед яких найважливішими є такі: обсяг, ступінь інформативності, складність мовного матеріалу, логіко-композиційна структура [9, с.43].

Важливою умовою успішного оволодіння читанням для аргументації є добір текстів різних стилів, адже потрібно підготувати учня до різноманітних ситуацій. Завдяки таким текстам, учні також мають можливість збільшити свій словниковий запас.

Текст розглядають як універсальну дидактичну одиницю, яка забезпечує цілісне пізнання мови, нормативність уживання мовних знаків і на цій основі сприяє формуванню ужиткових комунікативних навичок [1, с.14]. Тексти для читання, як правило, відносяться до різних функціональних стилів та жанрів. Для навчання читання використовуються автентичні, напівавтентичні та укладені (навчальні) тексти.

До іншомовних текстів для читання висуваються певні вимоги, а саме:

- пізнавальна цінність текстів, науковість їх змісту;

- відповідність змісту текстів віковим особливостям та інтересам учнів;

- виховний і розвивальний потенціал текстів;

- наявність різних форм мовлення: діалогічного мовлення і монологічного мовлення та різні типи текстів, що функціонують у ситуаціях реального спілкування [2, с.379-380].

Важливою характеристикою текстів є зв'язність тексту (когезія), яка виявляється через зовнішні структурні показники, через формальну залежність компонентів тексту. Цілісність тексту виявляється у

тематичному, концептуальному, модальному зв'язку. Таким чином, поняття цілісності тексту веде до його змістової і комунікативної організації, а поняття зв'язності - до форми, структурної організації [8, с.9].

Дискурсивні маркери - це одиниці, які залежать від послідовності смислів і розбивають мовлення на частини [14, с.57], забезпечуючи контекстуальну координацію для подальшого представлення тексту. Головною функцією дискурсивних маркерів є відображення зв'язку між відрізками дискурсу, що виявляється у забезпеченні зв'язності, тобто дискурсивні маркери є засобами когезії і когерентності.

Загальноприйнятого терміну «дискурсивний маркер» не виокремлено, в лінгвістиці існують різноманітні погляди щодо його тлумачення. Традиційно дискурсивні маркери - це лінгвістичні елементи, що функціонують на рівні дискурсу і є незалежними від його основних складових - частин мови [14, с. 24].

Американська дослідниця Д. Шифрін трактує дискурсивні маркери як послідовно залежні елементи, що ставляться в один ряд з одиницями мовлення і вивчає 11 дискурсивних маркерів: oh, well, and, but, or, so, because, now, then, I mean, y'know [14, с.45].

З погляду граматики сучасної англійської мови дискурсивні маркери можна поділити на чотири класи - сполучники сурядного зв'язку (and, but, or), сполучники підрядного зв'язку (since, while, unless), вставні слова (however, thus) та прийменникові вирази (because of, despite, as a result of). Однак, класифікація дискурсивних маркерів за семантичними ознаками є ґрунтовнішою.

Майкл Свон у своєму підручнику з англійської граматики “Practical English Usage” використовує таке визначення дискурсивних маркерів: це слова та вирази, які забезпечують конструювання дискурсу [15, с.151]. Важко порахувати точну кількість дискурсивних маркерів в англійській мові. Наведемо найбільш розповсюджені з них:

1) маркери фокусу та зв'язку (with reference to, as far as ... is concerned, regarding),

2) маркери балансування протилежних ідей (on the other hand, while, whereas),

3) маркери виділення протилежного (however, nevertheless, still),

4) маркери схожості (simirlarly, in the same way),

5) маркери поступки та контраргументів (it is true, of course, nevertheless, even so),

6) маркери суперечності (on the contrary),

7) маркери відсторонення від попередньо сказаного (anyway, at any rate),

8) маркери зміни предмету розмови (by the way),

9) маркери повернення до попередньої теми (as I was saying),

10) маркери структурування (first(ly), second(ly), to begin with),

11) маркери додавання (moreover, furthermore),

12) маркери узагальнення (on the whole, in general),

13) маркери надання прикладів (for example, in particular).

14) маркери логічного наслідку (therefore, as a result),

15) маркери роз'яснення, надання деталей (I mean, actually, in other words),

16) маркери пом'якшення та виправлення (I reckon, I guess, actually),

17) маркери надання додаткового часу для міркування (let me see, kind of),

18) маркери демонстрації свого відношення до прочитаного (honestly, no doubt),

19) маркери переконування (after all, look, look here),

20) маркери згадування очікувань третьої особи (actually, as a matter of fact),

21) маркери підведення підсумків (in conclusion, to sum up) [Swan 2002, c. 151-158].

Матеріалом нашого дослідження слугують 12 навчальних текстів, обраних з підручника англійської мови для 11 класу О. Карпюк [4]. Тексти підручника укладені відповідно до тематики ситуативного спілкування, зазначеній в шкільних програмах для 10-11 класів, а саме:

1) Я, моя родина і друзі - текст “Relationship with Parents”,

2) Харчування - текст “Restaurant”,

3) Робота і професії - тексти “Fill that Gap” «Getting a Job in Europe”,

4) Наука і технічний прогрес - тексти “What are the Dangers of the Internet?”; “Digital Cameras Working as Computers”,

5) Природа і довкілля - тексти “Natural Wonders Of Ukraine”; “Feeding The World”; “What's Happening To Our Environment?”,

6) Живопис, мистецтво - текст “The Approaching Storm” by G. Morland

7) Людина і суспільство - тексти “Ukraine: From Past To Future”; “Brexit: Facts And Numbers”.

Обрані нами тексти з підручника англійської мови для 11 класу відповідають всім критеріям, які висуваються до навчальних текстів. Перш за все, тексти в підручнику узгоджуються з вимогами навчальної програми для 11 класу та мають за мету розвиток навичок читання, розуміння й аналізу текстів англійською мовою. Зміст текстів відповідає віковим особливостям учнів, тексти вміщують знайому учням лексику і певну кількість незнайомих лексичних одиниць. Тексти зосереджені навколо тем, які відображають важливі аспекти сучасного життя, такі як культура, технології, соціальні питання, економіка тощо. Тексти мають високу пізнавальну цінність, що робить їх важливим матеріалом для отримання інформації, яку учні можуть використовувати під час обговорення актуальних тем. Точність і надійність інформації забезпечується тим, що тексти базуються на достовірних джерелах, таких як дослідження, академічні статті, статистика тощо.

В залежності від теми, інформаційні тексти включають спеціалізовані терміни та вирази, пов'язані з конкретною галузю знань. Наприклад, в тексті “Digital Cameras Working as Computers” знаходимо слова, що належать до лексико-семантичної групи «Цифрові технології», а саме: a digital camara, an electronic image sensor, to press the release button, to empty the memory into a computer, a tech head, a camera with voicemail.

Кожний текст вміщує заголовок та поділений на абзаци, щоб організувати інформацію і полегшити розуміння. Логічна організованість та структурованість текстів дозволяє читачу рухатись по тексту та слідкувати за розгортанням думки. Важливу роль в сприянні розумінню тексту та внутрішньотекстової навігації несуть дискурсивні маркери. Ці маркери допомагають у структуруванні тексту, вказуючи на логічні зв'язки між ідеями, введення нових тем, підсумовування тощо.

За нашими спостереженнями, в середньому в проаналізованих нами текстах підручника вживаються до 10 дискурсивних маркерів. До найбільш популярних маркерів, які вживаються в текстах підручника, належать:

1) маркер виділення протилежного but, напр. But some locations aren't for the faint-hearted.

2) маркер зв'язку and, напр. And it's also important to plan the year properly.

3) маркер логічного наслідку so, напр. So it's important to research the opportunities fully and take time to read what other `gappers ' have to say about their experience of volunteering overseas.

4) маркер наведення прикладів, for example, напр. For example, are GM crops a solution or problem?

5) маркер виділення протилежного however, напр. I wonder, however, whether you are tolerant.

Частота вживання дискурсивних маркерів у тексті може бути обумовлена різноманітними факторами, такими як тип тексту, кількість слів та речень, структура тексту та стиль письма.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

У навчальних текстах підручника англійської мови О.Д. Карпюк для 11 класу, які використовуються з метою формування вміння «читання для аргументації», вживаються дискурсивні маркери для підкреслення певних ідей, висловлення думок автора та керування увагою читача. Ці маркери допомагають структурувати текст, вказуючи на різні аспекти порушеної в тексті проблеми та переходячи від однієї думки до іншої. Вони також додають емоційного забарвлення та переконливості до висловлюваних тверджень, сприяючи кращому розумінню й сприйняттю тексту читачем. Перспективу подальших пошуків вбачаємо в структурно-семантичному аналізі побудови аргументації в навчальних текстах підручників англійської мови та розробці навчальних матеріалів як опори для усного продукування учнів на основі текстів для читання.

Список використаних джерел

1. Баландіна Н. Ф. Навчальний текст як засіб породження нових смислів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип 58, 2017. С. 14-19.

2. Бігіч О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студентів класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів. Київ: Ленвіт, 2013. 590 с.

3. Борщовецька В.Д., Ігнатенко В.Д. Основи методики навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх навчальних закладах: навч. посіб. Біла Церква: БНАУ, 2018. 122 с.

4. Гривко А.В. Оцінювання читацьких умінь учнів: аналіз актуального світового досвіду // Український педагогічний журнал, 2018, І3. С. 26-28.

5. Карпюк О. Д. Англійська мова (11-й рік навчання) (English (The 11th Year оГ Studies)): Підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту. Тернопіль: Астон, 2019.256 с.

6. Курс лекцій з методики викладання іноземних мов у загальноосвітній школі. Укладач Глазунова Т.В. Вінниця: ВДПУ ім. М.Коцюбинського, 2006. 62 с.

7. Навчання читання англійською мовою студентів мовних факультетів. Навчальний посібник з курсу методики викладання іноземних мов у закладах вищої освіти / Т. Є. Єременко, О. М. Трубіцина, І. О. Лук'янченко, А. А. Юмрукуз. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Одеса, 2018. 201 с.

8. Лєднік О. С. Когезія та когерентність як категорії зв'язного тексту // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. Вип. 6. C. 119-123.

9. Станкевич Н. Види мовленнєвої діяльності в аспекті лінгводидактики // Теорія і практика викладання української мови як іноземної : зб. наук. праць. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. Вип. 2 С. 40-47.

10. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г.С.Сковороди; [Редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ: Абрис, 2002. - Vi, 742 с.

11. Common European framework of reference for languages: learning, teaching assessment. Companion volume with new descriptors. (2018). Council of Europe. URL: https://rm.coe.int/cefr-companion-volume-with-new-descriptors-2018/1680787989

12. Fatimah, Anggun Nadia Reading in Communication Perspective // Jurnal Kominicasi Indonesia. Volume IX. No. 1, March 2020. C. 4956.

13. Reichmuth, S. S. Efficacy of Communicative Reading Strategies as an Instructional Approach for Adult Low-Ability Readers, Lsu Historical Dissertations and Theses, 1996.

14. Schiffrin D. Discourse Markers: Language, Meaning, And Context. Handbook Of Discourse Analysis, 2001. 75 p.

15. Swan, Michael Practical English Usage. International Student's edition. Oxford University Press, 2002, 653 p.

Размещено на Allbest.ru