Формування граматичної компетентності майбутніх філологів як базисного компонента готовності до міжкультурної взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування граматичної компетентності майбутніх філологів як базисного компонента готовності до міжкультурної взаємодії

Князян Маріанна Олексіївна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри французької філології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса

Телецька Тетяна Володимирівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри французької філології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса

Богуславський Сергій Сергійович кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри німецької філології, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса

Анотація

У статті розкривається проблема формування граматичної компетентності студентів як базис їхньої готовності до міжкультурної взаємодії. Готовність до міжкультурної взаємодії віддзеркалює прагнення поглиблювати знання про культури, традиції народів світу, їхній побут, розширювати власну ерудицію про історичний, соціальний розвиток країн. Компонентами готовності студентів до міжкультурної взаємодії є мотиваційно-особистіший, гностичний, інформаційно-дослідницький, процедурний, рефлексивний. Саме гностичний компонент може бути репрезентований граматичною та лексичною компетентностями, де перша віддзеркалює знання активного та пасивного граматичного мінімуму. До активного відносимо ті знання, що актуалізуються в процесі продуктивних видів мовленнєвої діяльності, до пасивного - тих, що відтворюються в ході рецепції усного або письмового іншомовного повідомлення. Методами, що забезпечують оптимальне формування граматичної компетентності, є самостійно-дослідницька діяльність та проєктна робота. Методично доцільним є поетапне впровадження самостійно-дослідницьких завдань, що сприяє поступовому ускладненню пошукової роботи; у зв'язку з цим були розроблені завдання препаративного, модифікаційного та креативного етапів. На препаративному етапі формування граматичної компетентності відбувалося ознайомлення студентів з тими граматичними формами, які найчастіше вживаються у процесі міжкультурної взаємодії. На модифікаційному етапі студенти мали проаналізувати наукові джерела з питань перекладу українською мовою тих граматичних структур, які викликають найбільші труднощі у представників різних мовних груп. Завдання креативного етапу були зорієнтовані на посилення методичної підготовки магістрантів (розробка вправ, рекомендацій з використанням певних граматичних структур). Оскільки проєктна робота має на меті отримання конкретного матеріального результату діяльності, то магістранти були долучені до розробки планів занять з першої, другої та третьої іноземних мов з акцентом на пояснення певних граматичних труднощів.

Ключові слова: міжкультурний, готовність, бакалавр, магістр, філологія, граматичний, компетентність, самостійно-дослідницький, проєктний, діяльність. граматичний компетентність міжкультурний

Kniazian Marianna Oleksiivna Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor in the Department of French Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa,

Teletska Tetiana Volodymyrivna Doctor of Philosophy in Linguistics, Associate Professor in the Department of French Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa,

Boguslavsky Sergii Sergiiovych Doctor of Philosophy in Linguistics, Associate Professor, Head of the Department of German philology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa

FORMATION OF GRAMMATICAL COMPETENCE OF FUTURE

PHILOLOGISTS AS A BASIC COMPONENT OF READINESS FOR INTERCULTURAL INTERACTION

Abstract. The article reveals the problem to form the students' grammatical competence as a basis for their readiness for intercultural interaction. Readiness for intercultural interaction reflects the desire to deepen knowledge about the cultures, traditions of the peoples, their way of life, to expand one's own erudition about the historical and social development of countries. The components of students' readiness for intercultural interaction are motivational-personal, gnostic, informational-research, procedural, reflective. It is the gnostic component that can be represented by grammatical and lexical competences. The grammatical competence reflects the knowledge of the active and passive grammatical minimum. The active minimum includes knowledge that is actualized in the process of speech production, the passive - those that are reproduced during the reception of an oral or written foreign language message. Methods that ensure the optimal formation of grammatical competence are independent-research activity and project work. It is methodically expedient to gradually introduce research tasks, which contributes to the gradual complication of search work; in this regard, the tasks of the preparatory, modification and creative stages were developed. At the preparatory stage, students were introduced to those grammatical forms that are most often used in the process of intercultural interaction. At the modification stage, students had to analyze scientific sources on the issue of translation into Ukrainian of those grammatical structures that cause the greatest difficulties for representatives of various language groups. The tasks of the creative stage were focused on strengthening the methodical training of master's students (development of exercises, recommendations using certain grammatical structures). Since the project work aims to obtain a specific material result of the activity, the master's students were involved in the development of lesson plans for the first, second and third foreign languages with an emphasis on explaining certain grammatical difficulties.

Keywords: intercultural, readiness, bachelor, master, philology, grammar, competence, independent-research, project, activity.

Постановка проблеми

В умовах широкої інтернаціоналізації системи вищої освіти, розширення міжнародної кооперації університетів пріоритетним стає забезпечення високого рівня володіння студентами іншомовною комунікацією, готовністю до міжкультурної взаємодії, здатністю до спонтанного усного та письмового мовлення, висловлення критичної оцінки, власної думки в мультинаціональній команді. У основі готовності до міжкультурної взаємодії полягає широка система граматичних знань та вмінь, розвиток яких доцільно забезпечувати з використанням інтерактивних технологій задля підвищення у здобувачів вищої освіти пізнавальної мотивації, виховання цінностей саморозвитку як багатомовної особистості.

У зазначеному контексті набуває значення використання потенціалу самостійно-дослідницької діяльності, проєктного навчання як таких, що активізують практичні вміння студентів, уможливлюють їх включення в квазіпрофесійну діяльність, сприяють формуванню здатності виробляти власний підхід до вирішення проблем, робити аргументований вибір теоретичних та емпіричних методів наукового пошуку, захищати отриманий продукт виконаного проєкту.

Вирішення цієї проблеми дозволяє розв'язати такі науково-практичні завдання, як-от

- формування комунікативної компетентності особистості сучасного фахівця;

- розвиток культури спілкування бакалаврів та магістрів філології в професійній діяльності;

- виховання цінностей міжкультурної співпраці та взаємодії в освітньому просторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні питання окресленої проблеми висвітлювалися в таких напрямах:

- теоретично-термінологічне підґрунтя професійної підготовки майбутніх фахівців та професіоналів, у тому числі в галузі іноземної філології

[1], [2], [3];

- методи формування комунікативної компетентності здобувачів вищої гуманітарної освіти [4], [5];

- інноваційний досвід упровадження перспективних методів оволодіння іноземними мовами [6].

Натомість проблема формування іншомовних граматичних знань та вмінь здобувачів вищої освіти як базових у структурі готовності студентів до міжкультурної взаємодії із застосуванням методів та прийомів самостійно- дослідницької та проєктної роботи потребує ґрунтовного висвітлення.

Мета статті - розкрити компоненти готовності майбутніх бакалаврів та магістрів філології до міжкультурної взаємодії, визначити сутність граматичної компетентності здобувачів вищої філологічної освіти, розробити різні види самостійно-дослідницьких, проєктних завдань з формування граматичної компетентності.

Виклад основного матеріалу

Як відомо, готовність відображає здатність виконувати певну діяльність, установку на неї, володіння необхідними діями, вмотивованість особистості [1, с. 194].

Натомість готовність до міжкультурної взаємодії відбиває прагнення студента пізнавати нові культури, традиції різних народів, розширювати свою ерудицію про їхній історичний розвиток, особливості побуту, соціальної комунікації, поведінки між представниками різного віку, релігії, соціального статусу тощо.

На нашу думку, до важливих структурних компонентів готовності здобувачів вищої філологічної освіти до міжкультурної взаємодії варто відносити мотиваційно-особистісний, гностичний, інформаційно-дослідницький, процедурний, рефлексивний, котрі системно відбивають ті знання, вміння, навички, мотиви, емоції, етичні норми, котрі й актуалізуються в процесі згаданої взаємодії. Особливу увагу має сенс звернути на необхідність формування й таких базових елементів гностичного компонента, як граматична та лексична компетентності. Оскільки в наукових працях розвитку системи лексичних знань, котрі репрезентують культурні здобутки різних народів світу, приділяється достатньо уваги [2], [4], [5], закцентуємо наше дослідження на проблемі формування саме граматичних знань та вмінь майбутніх філологів.

Отож граматична компетентність як основоположний складник готовності майбутніх фахівців та професіоналів філології до міжкультурної взаємодії містить насамперед знання активного та пасивного граматичного мінімуму, де до активного відносимо ті знання, що актуалізуються в процесі продуктивних видів мовленнєвої діяльності (говоріння та письмо), пасивного - тих, що відтворюються в ході рецепції усного або письмового іншомовного повідомлення.

Ураховуючи, що іншомовне спілкування з представниками різних культур передбачає як знайомство, самопрезентацію, розповідь про своє навчання, професійну діяльність, сім'ю, інтереси, хобі та інше, що вимагає володіння граматичними знаннями та вміннями на рівні А1, А2, так і здатність до більш розгорнутих бесід, написання або прочитання наукових, публіцистичних текстів, фрагментів творів художньої літератури, що, в свою чергу, актуалізує необхідність володіння іноземною мовою на рівні B1, B2, C1, то є доцільним упроваджувати такі методи, котрі дозволяли б системно та послідовно оволодівати граматичними знаннями, охоплюючи при цьому теми культурологічної, соціолінгвістичної, лінгвокраїнознавчої спрямованості.

Як переконує аналіз наукових праць та практичний досвід підготовки майбутніх бакалаврів та магістрів філології важливим методом формування їхніх професійно важливих компетентностей, у тому числі й граматичної, є самостійно-дослідницька діяльність, котра «інтегровано, цілісно, системно актуалізує ціннісний, культурний, інтелектуальний, творчий, пошуковий, рефлексивний потенціал» [3, с. 156] здобувачів вищої освіти.

Отож самостійно-дослідницька діяльність, котру рекомендується впроваджувати з початку навчання на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти з огляду на можливість її системної організації відповідно до різних рівнів складності тих завдань, що пропонуються студентам, дозволяє формувати граматичну компетентність у навчально-пізнавальній праці саме пошукового, творчого характеру.

Залучення здобувачів вищої освіти до пошукової активності сприяє формуванню пізнавальних мотивів, розширенню теоретичних знань про різні граматичні категорії тих мов, які вивчаються як перша, друга або третя іноземна.

Згідно з науковою позицією [3], має сенс класифікувати самостійно- дослідницькі завдання відповідно до препаративного, модифікаційного та креативного етапів.

На препаративному етапі формування граматичної компетентності є доцільним ознайомити здобувачів вищої освіти з тими граматичними формами, які найчастіше вживаються у процесі міжкультурної взаємодії.

Таким чином, нами були впроваджені завдання, як-от:

- дослідити у різних контекстах міжкультурної спрямованості функціонування певної граматичної структури та створити презентації (з використанням ресурсу Canva) з пояснення її значення;

- підібрати приклади, які б демонстрували функціонування граматичних структур у окремих типових ситуаціях міжкультурного спілкування;

- розробити відеоролик для презентації фонетичних особливостей вимови граматичних форм, звернувши увагу на ті помилки, які роблять носії різних мов.

До самостійно-дослідницьких завдань модифікаційного етапу були включені такі, що передбачали наступні дії:

- проаналізувати наукові джерела з питань перекладу українською мовою тих граматичних структур, які викликають найбільші труднощі у представників різних мовних груп (насамперед, германської та романської), класифікувати їх та утворити узагальнюючу таблицю;

- провести інтерв'ювання у здобувачів вищої освіти на предмет тих труднощів, які викликає вживання певних граматичних форм англійської, німецької, французької мов у процесі комунікації зі студентами-носіями вказаних мов;

- організувати серед представників різних культур конкурс на кращий переклад певного твору поезії або прози української художньої літератури, окреслити проблеми, що виникли в ході перекладу.

Окреслений підхід дозволяє як носіям української мови, так і представникам інших народів осмислити проблеми перекладу з української на інші іноземні мови та, навпаки, з іноземних українською.

На нашу думку, оскільки бакалаври та магістри філології мають можливість відповідно до освітньо-професійних програм займатися викладацькою діяльністю, має сенс запропонувати на креативному етапі самостійно-дослідницькі завдання, зорієнтовані на посилення методичної підготовки здобувачів вищої освіти.

Отож до креативних завдань були віднесені, наприклад, такі:

- розробити різні види вправ з використанням певних граматичних структур (на трансформацію мовної моделі, доповнення або скорочення речення) з метою активізації граматичних знань та вмінь студентів, саме виходячи з контексту міжкультурної взаємодії та спілкування в ході професійної діяльності;

- утворити систему запитань іноземною мовою про особливості соціальної взаємодії в різних країнах світу, провести опитування серед представників різних народів, підготувати на основі отриманих даних програму бесіди зі здобувачами вищої освіти про те, що різнить та об'єднує людей, яким чином краще організовувати міжкультурну взаємодію в студентській академічній групі;

- запропонувати методичні вказівки з використання відео ресурсів з Інтернету задля формування граматичних знань і вмінь дітей та молоді; врахувати при цьому особливості інтеріоризації граматичних знань представниками різних народів, насамперед різних мовних сімей та груп;

- розробити рекомендації з формування пасивних граматичних умінь в учнів, перебачивши виконання ними таких дій, як-от: розпізнавання граматичних форм у письмових текстах з їх виокремленням; аналіз використання граматичної структури в певному реченні, її компонентів, що дозволяє зрозуміти її сутність та функції; переклад з іноземної українською мовою окремих фраз, текстів, які містять граматичну структуру, котра вивчається.

Наголосимо на тому, що проєктна діяльність з актуалізації граматичної компетентності студентів набула особливої дидактичної доцільності саме в ході професійної підготовки майбутніх магістрів філології.

Варто зазначити, що науковці небезпідставно наголошують на тому, що проєктна діяльність має на меті «створення нового продукту», «вирішення професійних задач з обов'язковим практичним результатом» [6, с. 78]. О. Хромченко правомірно акцентує й на тому, що «в ході виконання проєктної роботи студенти навчаються самостійно думати, знаходити та вирішувати проблеми, використовуючи знання із різних предметних областей, висувати гіпотези, формулювати висновки» [6, с. 128].

Так, в процесі викладання обов'язкової освітньої компоненти «Методика викладання іноземної мови та зарубіжної літератури у вищій школі» магістранти мали виконати певні проєкти з навчання студентам бакалаврату граматичних категорій (на базі першої, другої та третьої іноземних мов).

Наприклад, магістри розробляли план практичного заняття з формування граматичної компетентності з використанням сучасних цифрових технологій. Особливу увагу магістранти мали звернути на те, як донести представникам різних народів (особливо якщо їхні рідні мови не відносяться до романської або германської груп) певні граматичні труднощі в англійській, іспанській, німецькій, французькій мовах.

Здобувачі вищої освіти долучалися до проєктної роботи з розробки таблиць-презентацій, що відображали схеми функціонування певних граматичних структур.

Крім того, магістранти мали розробити програму лекції-бесіди «Граматична компетентність у полікультурному просторі: вимоги до особистості фахівця- філолога».

Висновки

Проведене дослідження переконує в тому, що готовність до міжкультурної взаємодії відображає бажання здобувачів вищої освіти поглиблювати власні знання про культури, традиції народів світу, їхні побут, комунікацію, поведінку, розширювати власну ерудицію про історичний, соціальний розвиток країн. Важливими структурними компонентами готовності здобувачів вищої філологічної освіти до міжкультурної взаємодії є мотиваційно-особистісний, гностичний, інформаційно-дослідницький, процедурний, рефлексивний. До того ж саме гностичний компонент може бути репрезентований граматичною та лексичною компетентностями, де перша віддзеркалює знання активного та пасивного граматичного мінімуму. До активного відносимо ті знання, що актуалізуються в процесі продуктивних видів мовленнєвої діяльності (говоріння та письмо), до пасивного - тих, що відтворюються в ході рецепції усного або письмового іншомовного повідомлення. Методами, що забезпечують формування граматичної компетентності в оптимальному режимі, є самостійно-дослідницька діяльність та проєктна робота. Самостійно-дослідницька діяльність дозволяє актуалізувати загальні та спеціальні компетентності здобувачів вищої освіти, їхні дослідницькі вміння, рефлексивне мислення, творчий потенціал. Методично доцільним є поетапне впровадження самостійно-дослідницьких завдань, що сприяє поступовому ускладненню пошукової роботи; у зв'язку з цим були розроблені та впроваджені завдання препаративного, модифікаційного та креативного етапів. На препаративному етапі формування граматичної компетентності відбувалося ознайомлення студентів з тими граматичними формами, які найчастіше вживаються у процесі міжкультурної взаємодії. На модифікаційному етапі здобувачі вищої освіти мали проаналізувати наукові джерела з питань перекладу українською мовою тих граматичних структур, які викликають найбільші труднощі у представників різних мовних груп. Завдання креативного етапу були зорієнтовані на посилення методичної підготовки магістрантів: студенти мали розробити різні види вправ з використанням певних граматичних структур, виходячи з контексту міжкультурної взаємодії та спілкування в ході професійної діяльності. Оскільки проєктна робота має на меті отримання конкретного матеріального результату власної діяльності, то магістранти були долучені до розробки планів занять з першої, другої та третьої іноземних мов з акцентом на пояснення певних граматичних труднощів (у германських або романських мовах), що можуть виникнути у студентів, рідна мова яких не відноситься до вказаних груп. До того ж магістранти утворювали таблиці-презентації, програми лекцій-бесід тощо. Перспективи вивчення вказаної проблеми полягають у розробці, обґрунтуванні та впровадженні педагогічних умов формування здатності майбутніх філологів до міжкультурної взаємодії та співпраці.

Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. 1440 c.

2. Гоцинець І. Методика формування німецькомовної лексичної компетенції студентів. Молодий вчений. 2019. № 4.2 (68.2). С. 48-52. URL : http://molodyvcheny.in.ua/ files/j ournal/2019/4.2/13.pdf

3. Князян М. О. Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки. Дис. ... докт. пед. наук : 13.00.04. Ізмаїл, 2007. 445 с.

4. Ларіна Т. Підсистема вправ для формування лексичної компетенції у студентів початкового етапу мовної спеціальності. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2014. № 10(1). С. 77-82. URL :http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppsv_2014_10%281%29__13

5. Риб'як В. В., Коваль А. В. Онлайн технології як інструмент для роботи з англомовною лексикою професійного спрямування. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2021. №1(100). С. 155-165. DOI: https://doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-155-165

6. Хромченко, О. В. Підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до організації навчально-дослідницької діяльності старшокласників. Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Харків, 2014. 230 с.

References:

1. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] / Uklad. i holov. red. V.T. Busel. K.; Irpin : VTF «Perun», 2004. 1440 c. [in Ukrainian]

2. Hotsynets I. (2019). Metodyka formuvannia nimetskomovnoi leksychnoi kompetentsii studentiv [The method of formation of students' German lexical competence]. Molodyi vchenyi. № 4.2 (68.2). S. 48-52. URL : http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/4.2/13.pdf [in Ukrainian]

3. Kniazian M. O. (2007). Systema formuvannia samostiino-doslidnytskoi diialnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi stupenevoi pidhotovky [The system of forming of independent-research activity of would-be teachers of foreign languages in the process of degree preparation]. Dys. ... dokt. ped. nauk : 13.00.04. Izmail. 445 s. [in Ukrainian]

4. Larina T. (2014). Pidsystema vprav dlia formuvannia leksychnoi kompetentsii u

studentiv pochatkovoho etapu movnoi spetsialnosti [A subsystem of exercises for the formation of lexical competence in students of the initial stage of the language specialty]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia. № 10(1). S. 77-82. URL :http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppsv_ 2014_10%281%2913 [in Ukrainian]

5. Rybiak V. V., Koval A. V. (2021). Onlain tekhnolohii yak instrument dlia roboty z anhlomovnoiu leksykoiu profesiinoho spriamuvannia [Online technologies as a tool for working with professional English vocabulary]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia ipraktyka. №1(100). S. 155-165. DOI: https://doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-155-165 [in Ukrainian]

6. Khromchenko O. V. Pidhotovka maibutnikh uchyteliv filolohichnykh spetsialnostei do orhanizatsii navchalno-doslidnytskoi diialnosti starshoklasnykiv [Training of Future Teachers of Philological Specialties to Organize the Educational and Research Activities of Senior Pupils]. Dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Kharkiv, 2014. 230 s. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru