Проектування персонального портфоліо для застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки, дошкільної та початкової освіти

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Проектування персонального портфоліо для застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками

Бенера Валентина Єфремівна

доктор педагогічних наук, професор

Анотація

У статті актуалізовано необхідність переосмислення науково-теоретичних підходів в пошуку ефективних методик та технологій застосування тьюторських практик індивідуалізації задля усвідомленого її впровадження педагогами, студентами в освітню практику роботи з старшокласниками в умовах сучасних освітніх викликів. Акцентовано увагу на наукові положення вітчизняних та зарубіжних вчених, котрі у теорії та практиці вищої школи актуалізують проблему зміщення вектору освітнього процесу до застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі зі старшокласниками засобами сучасних інноваційних технологій. Серед них технологія портфоліо.

Результати психолого-педагогічного аналізу літератури та проведеного дослідження дали змогу розглянути портфоліо, як своєрідний каталог тьюторських практик індивідуалізації, що є базисним для диференційованого та індивідуального вибору студентом-практикантом окремих технологій у персональний портфоліо з метою практичного застосування у майбутній професійній діяльності. Схарактеризовано особливості персонального портфоліо.

Проєктування майбутніми педагогами персонального портфоліо для застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками потрактовано як цілеспрямований процес поступових, закономірних, динамічних змін у її теоретичному визначенні, практичній реалізації, структурних і змістових трансформаціях, зумовлений реалізацією розробленої структурно-функціональної моделі й експериментальної методики, з якісними перетвореннями на кожному із виокремлених етапів (інноваційно-збагачувальний, проєктувально-діяльнісний і практико-впроваджувальний).

За результатами проведеного дослідження теоретично обґрунтовано та виокремлено провідні чинники застосування майбутнім педагогом в освітньо-професійній діяльності тьюторських практик індивідуалізації у роботі з старшокласниками засобами проєктування персонального портфоліо. Визначена перспектива подальших наукових розвідок.

Ключові слова: професійна підготовка, персональне портфоліо, проєк- тування портфоліо, тьюторські моделі, тьюторські практики індивідуалізації, старшокласники.

Benera Valentyna Yefremivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Theory and Methods of Preschool and Primary Education, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

Designing a personal portfolio for the application of tutoring practices of individualization in practice working with high school students

Abstract

The article highlights the need to rethink scientific-theoretical approaches in the search for effective methods and technologies for the application of tutoring practices of individualization in order to consciously implement it by teachers and students in the educational practice of working with high school students in the conditions of modern educational challenges. Attention is focused on the scientific positions of domestic and foreign scientists who, in the theory and practice of higher education, actualize the problem of shifting the vector of the educational process to the application of tutoring practices of individualization in practice in working with high school students by means of modern innovative technologies.

The results of the psychological and pedagogical analysis of the literature and the conducted research made it possible to determine the requirements for designing a portfolio with the possibility of building a personal training and development program. The portfolio is considered as a kind of catalog of tutoring practices of individualization, which is the basis for a differentiated and individual selection of individual technologies by a trainee student in a personal portfolio for the purpose of practical application in future professional activity. The features of the personal portfolio are characterized.

The design of a personal portfolio by future teachers for the application of tutoring practices of individualization in practice in work with high school students is interpreted as a purposeful process of gradual, regular, dynamic changes in its theoretical definition, practical implementation, structural and content transformations, conditioned by the implementation of the developed structural- functional model and experimental methodology, with qualitative transformations at each of the identified stages (innovation-enrichment, design-activity and practical- implementation).

According to the results of the research, the leading factors of the future teacher's use of tutoring practices of individualization in work with high school students by means of designing a personal portfolio were theoretically substantiated and singled out.

The prospect of further scientific research is determined.

Keywords: professional training, personal portfolio, portfolio design, tutoring models, tutoring practices of individualization, high school students.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні вимоги освітньої галузі орієнтують на застосування інноваційних технологій та методик професійної підготовки майбутніх педагогів до роботи з учнями старших класів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО).

Вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду щодо застосування майбутніми фахівцями тьюторських практик індивідуалізації доводять їх ефективність для формування успішної самореалізації та особистісного зростання учнів старших класів. Відповідно дослідження вчених, вимоги практики у ЗЗСО спонукають до переосмислення науково-теоретичних підходів в пошуку ефективних методик та технологій застосування тьюторських практик індивідуалізації задля усвідомленого її впровадження педагогами, студентами в освітню практику роботи з старшокласниками в умовах сьогодення.

Зауважимо, що питання пошуків ефективних засобів та технологій підготовки майбутніх педагогів до застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі зі старшокласниками не набуло системного розгляду. Водночас і практика актуалізує проблему зміщення акценту освітнього процесу до застосування тьюторських практик індивідуалізації у роботі зі старшокласниками сучасними інноваційними технологіями. До них ми відносимо проєктування персонального портфоліо на засадах системного підходу, диференціації та індивідуалізації освітнього процесу у закладі вищої освіти (ЗВО).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливою умовою успішності процесу підготовки майбутнього педагога до застосування тьюторських практик індивідуалізації у професійній діяльності є дотримання засад дидактичного підходу із застосуванням тьюторингу, побудованого на інтерактивній взаємодії у процесі освітньо-професійної діяльності майбутніх фахівців, про що підтверджують положення вчених (В. Бенера, Н. Дем'яненко, В. Кухаренко, К. Осадча, Ж. Шевченко, Т. Швець, S. Kowal, S. Krzychal, S. Skupien та ін.).

У процесі проєктування портфоліо для майбутніх педагогів на практику ми враховували наукові напрацювання вчених (В. Бенера, Н. Дем'яненко, І. Прокопенко, Л. Романишина та ін.), котрі зауважують, що формування сучасного фахівця освітньої галузі у процесі професійної підготовки має бути побудовано на засадах студентоцентрованого підходу, індивідуалізації та диференціації освітнього процесу в ЗВО.

Про досвід розроблення і впровадження теоретичних засад тьюторингу у контекстно-компетентнішій моделі підготовки фахівця-педагога в педагогічній магістратурі Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (Освітньо-професійна програма «Педагогіка вищої школи» спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки) Н. Дем'яненко зауважує, що програма реалізується шляхом індивідуалізації відкритого освітньо-наукового простору університету засобами тьюторингу - індивідуального супроводу професійного зростання майбутнього фахівця - викладача ЗВО [1, С. 723; 5].

Професійну підготовку майбутніх педагогів до застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками розглядаємо як спрямованість освітнього процесу на: забезпечення теоретичними знаннями з методики застосування тьюторських практик індивідуалізації у ЗЗСО зі становленням особистісних якостей фахівців; практичне формування відповідних умінь і навичок роботи з різновидами тьюторингу у процесі освітньо-професійної діяльності для ефективного застосування у майбутній педагогічній діяльності.

В умовах сьогодення виникає практична необхідність застосування сучасних підходів до наставництва, репетиторства у роботі зі старшокласниками. Серед них: застосування тьюторських практик індивідуалізації у роботі з старшокласниками засобами проєктування персонального портфоліо. Зазначені підходи декларуються у сучасних світових і українських освітніх теоріях і практиках.

Мета статті - теоретично обґрунтувати та виокремити провідні чинники застосування майбутнім педагогом в освітньо-професійній діяльності тьюторських практик індивідуалізації у роботі з старшокласниками засобами проєктування персонального портфоліо.

Виклад основного матеріалу

Педагогічна діяльність майбутнього педагога передбачає інноваційну спрямованість в процесі освоєння використання педагогічних нововведень на практиці навчання і виховання, а також створення у ЗЗСО інноваційного розвивального простору.

Досліджено, що на результативність проходження практики майбутніх фахівців у європейському освітньому досвіді мають позитивний ефект інноваційні форми і методи практичного навчання. У зарубіжному досвіді високо оцінюється уміння компетентно подавати (викладати) матеріал, що стосується найгостріших соціальних проблем населення, публікувати його у професійних журналах, уміння пропагувати свої ідеї у виступах на зборах і конференціях засобами портфоліо [10, С.139-140].

Однією з нових для сучасної вищої школи є технологія портфоліо. У психолого-педагогічній літературі виокремлено наукові підходи вчених щодо поняття портфоліо як ефективної технології професійної підготовки майбутнього педагога і як папки його наукових, освітніх та особистісних досягнень. Серед ефективних методів практичного навчання майбутніх педагогів можна виділити кілька видів портфоліо на практику: аудіо, відео, графічний, текстовий і електронний [11; 12, С.110]. Класифікацію типів, видів та моделей портфоліо відображено на рис.1.

Портфоліо (від англ. portfolio - портфель, папка) - це папка документів з навчальної дисципліни як компонента освітньої діяльності, який ведеться здобувачами освіти при педагогічному супроводі викладача [8, С. 439]. Портфоліо тлумачать (від італ. portafoglio - «портфель») - як збірку (широке портфоліо) виконаних робіт та напрацювань певної особи [6].

Портфоліо слугує для інтеграції викладання та оцінки; надання необхідної інформації студентам і слухачам; допомоги майбутнім педагогам у оцінюванні власної роботи; формування бази для оцінки досягнень. Це джерело інформації про професійне зростання і розвиток, що не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає вирішувати такі важливі педагогічні завдання (Рис.2). Зіставлення особистісних досягнень із вимогами ОПП ЗВО служить основою побудови траєкторії індивідуального професійного саморозвитку. Зазначену самооцінку майбутні педагоги подають у персональному портфоліо.

Результати психолого-педагогічного аналізу літератури та проведеного дослідження дали змогу визначити, що серед ознак усвідомлення необхідності проєктування портфоліо, слід дотримуватись таких вимог: сприяти оптимізації освітнього процесу за допомогою використання інноваційних форм, засобів і методів навчання; надавати тим, хто навчається можливість побудови персональної програми навчання і розвитку. Засадничі принципи технології портфоліо представлено на рис. 3.

Проєктування портфоліо майбутнім педагогом розглядаємо як інструмент самооцінювання результатів навчально-пізнавальної, дослідницької роботи, рефлексії особистої діяльності та прогнозування перспектив успішного застосування тьюторських практик індивідуалізації на першому робочому місці. Крім того, розглядаємо роботу над складанням портфоліо кожним здобувачем вищої освіти на засадах індивідуалізованого підходу з урахуванням рівня його творчих та фізичних можливостей, навчальних досягнень, громадських надбань, інтересів тощо.

Рис. 3 Принципи застосування технології портфоліо [3, С. 58-59]

На рис. 4 відображено функції персонального портфоліо майбутнього педагога із застосуванням тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі із старшокласниками.

Рис. 4 Функції персонального портфоліо майбутнього педагога

У зарубіжному досвіді високо оцінюється уміння компетентно подавати (викладати) матеріал, що стосується найгостріших соціальних проблем населення, публікувати їх у професійних журналах, уміння пропагувати свої ідеї у виступах на зборах і конференціях засобами портфоліо [2, С.287]. Серед найпоширеніших видів тьюторських моделей, котрі виступають важливими чинниками практичного спрямування до застосування тьюторських практик індивідуалізації:

- тьюторинг як метод роботи з учнями старших класів у плані взаємної інтеграції дітей з особливими потребами та працездатних учнів;

- модель тьюторингу як доповнення класичних виховних методик, циклічність якого забезпечує впровадження індивідуальних відносин з учнем, перманентне підвищення рівня розуміння кожному самого себе;

- індивідуальний тьюторинг із поетапною реалізацією побудови відносин, відкриття потреб розвитку, опрацювання плану розвитку, реалізації плану, індивідуального шляху розвитку, підсумування співпраці;

- сімейний тьюторинг, якій реалізовується у початковій школі та базується на вихованні системи цінностей у тісній співпраці з родинами;

- тьюторинг розвивальний та науковий - у старшій та вищій школі.

Ми розглядаємо портфоліо, як своєрідний каталог тьюторських практик індивідуалізації, що є базисним для диференційованого та індивідуального вибору студентом-практикантом окремих технологій у персональний портфоліо з метою практичного застосування у майбутній професійній діяльності. Вибір тьюторських практик у портфоліо відбувався за професійним спрямуванням майбутнього педагога для роботи з учнями старших класів у ЗЗСО.

Процес проєктування майбутніми педагогами персонального портфоліо для застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками прогнозовано здійснювати системно та поетапно (рис. 5).

Досліджено, що педагогічна практика майбутніх педагогів у ЗЗСО сприяє узгодженні професійних інтересів, психологічної готовності до педагогічної діяльності, поглибленню психолого-педагогічних і фахових знань. Разом з тим, у змісті програм педагогічної практики відсутні акценти щодо організації, умов і процесу підготовки майбутніх педагогів щодо застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці. Для повноти сформованості компетентностей застосування тьюторських практик індивідуалізації у професійній діяльності варто розширити зміст програм практики таким складником для роботи із старшокласниками. Вважаємо, що формування компетентності застосування тьюторських практик індивідуалізації майбутніх педагогів під час педагогічної практики варто здійснювати засобами послідовного оволодіння всіма компонентами процесуальної структури педагогічної діяльності через залучення до мотиваційно- орієнтаційної (ознайомлювальної), репродуктивно-діяльнісної, репродуктивно-творчої частин практики) з виконанням практичних завдань щодо тьюторських практик індивідуалізації.

Підготовлене персональне портфоліо - це документ, що допомагає майбутнім педагогам визначити свої сильні та слабкі сторони володіння тьюторськими практиками індивідуалізації, висвітлювати план своєї діяльності щодо удосконалення, проєктувати цілі та принципи використання нових тьюторських практик, застосовувати ефективні форми та методи їх застосування, варіювати способи моделювання тьюторських методик, ознайомлювати колег з цікавими знахідками щодо удосконалення застосування тьюторських практик індивідуалізації.

Рис.5 Процес проєктування персонального портфоліо

Даний вид портфоліо ми визначаємо як персональний із таких міркувань:

1). Проєктування портфоліо зорієнтовано на застосування тьюторських практик індивідуалізації у майбутній професійній діяльності.

2). Багатофункціональність портфоліо засобами застосування тьюторських практик індивідуалізації сприяє особистісному вдосконаленні та формуванні професійної компетентності майбутнього педагога.

3). Різновекторність палітри тьюторських практик відкривають вікно можливостей вибору для майбутнього педагога у залежності від індивідуальних особливостей, рівня підготовленості, інтересів, здібностей тощо.

4). Доцільне поєднання особистого професійного портрету з тематичним контентом. Портрет розповідає про особистість майбутнього педагога. В персональний портфоліо можна включити роздуми у формі ессе, а також результати застосування тьюторських практик для професійного зростання.

Ми забезпечували індивідуальний науково-методичний супровід особистості майбутнього педагога в умовах освітньо-професійної діяльності, побудований на засадах гуманізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії, фасилітаційного спілкування і доцільної підтримки у подоланні труднощів для досягнення успіху. Складовими супроводу визначаємо процеси психологічної та соціально-педагогічної підтримки, допомоги з боку «супроводжуючих» викладачів, консультантів, супервізорів у різних ролях наставника (колеги, тьютора, ментора, коуча, фасилітатора тощо). Як зауважує Т. Швець, зазначені ролі наставника з цією метою на розвивальних і наукових тренінгах допомагають студенту навчатися практично різноманітних оціночних і діагностичних методик і підходів [9].

У процесі підготовки до педагогічної практики майбутній педагог періодично презентує зміст персонального портфоліо. Презентація портфоліо відбувається періодично на практичних та лабораторних заняттях, студентських конференціях, семінарах, під час педагогічної практики, на яких майбутній педагог засвідчує особисте позитивне застосування тьюторських практик індивідуалізації засобами персонального портфоліо на практиці, порівнює власне самооцінювання із оцінюванням викладача та групи експертів (із числа здобувачів вищої освіти та стейкхолдерів).

У процесі дослідження ми дотримувалися принципу самостійності, проектування портфоліо здійснював майбутній педагог, але науково- педагогічне керівництво виконував викладач, який давав здобувачеві вищої освіти завдання та вимоги до їх виконання, а також розробляв критерії оцінювання презентації «портфеля». Такий алгоритм партнерської взаємодії щодо застосування тьюторських практик майбутнім педагогом під час проходження практики переносився на роботу із старшокласниками.

Для майбутніх педагогів було запропоновано здійснити проєктування портфоліо для старшокласників, яке складається з 10 блоків, кожен з яких характеризує свій аспект розвитку рівня їх підготовленості до застосування тьюторських практик індивідуалізації з проєкцією на перше робоче місце (Титульний лист «Це Я». «Мої фотографії». «Що я вмію і люблю робити». «Мої захоплення». «Мій режим дня». «Моя улюблена їжа». «Мої досягнення і плани». «Участь у гуртках, секціях і клубах». «Моя творчість». «Мої успіхи») [модифіковано за джерелом: 7].

У процесі наукового пошуку ми дійшли висновку, що підготовка, проєктування та застосування тьюторських практик індивідуалізації засобами персонального портфоліо на практиці сприяють: для учнів старших класів - яскравіше розкривати свій творчий потенціал, здібності та задатки, формувати необхідну комунікативну компетентність для розвитку власного життєвого простору та самореалізації; для майбутніх педагогів - успішному набутті нових знань, умінь і навичок (компетентностей), необхідних для професійного й кар'єрного зростання упродовж життя.

Творчий підхід до створення персонального портфоліо спонукає самостійно опанувати нові знання та способи застосування тьюторських практик індивідуалізації, надає можливість підібрати нові методи власної діяльності. Вдало підібраний матеріал, що ілюструє практику, правильне осмислення власних дій, аналіз результативності успіхів використання тьюторських моделей у виховному процесі з старшокласниками, готовність до самокритики та самовдосконалення допоможе майбутньому педагогу стати сучасним освітянином НУШ.

Висновки

За результатами проведеного дослідження підготовленість майбутніх педагогів до застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками засобами портфоліо витлумачено як індивідуально-груповий результат професійної підготовки, що характеризується такими параметрами: оптимальністю щодо наявних суб'єкт-суб'єктних умов професійного навчання, реальною спроможністю до успішного провадження діяльності за професійним стандартом, практичною підготовленістю щодо виконання професійних завдань з проведення тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками в умовах сучасного закладу освіти.

Проєктування майбутніми педагогами персонального портфоліо для застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками потрактовано як цілеспрямований процес поступових, закономірних, динамічних змін у її теоретичному визначенні, практичній реалізації, структурних і змістових трансформаціях, зумовлений реалізацією розробленої структурно-функціональної моделі й експериментальної методики, з якісними перетвореннями на кожному із виокремлених етапів застосування методики тьюторства (інноваційно-збагачувальний, проєктувально-діяльнісний і практико-впроваджувальний).

У процесі дослідження встановлено, що ефективність застосування майбутнім педагогом в освітньо-професійній діяльності тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками засобами проєктування персонального портфоліо детермінується сукупністю низки чинників:

1) внутрішньо-мотиваційна складова освітнього процесу, що передбачає наявність у викладачів та здобувачів вищої освіти стійкого інтересу, потреби й необхідності застосовування сучасних тьюторських практик у професійній діяльності;

2) усвідомлення учасниками освітнього процесу дидактичних можливостей тьюторських моделей індивідуалізації у процесі інтерактивної суб'єкт- суб'єктної взаємодії професійного характеру;

3) узгодженість використання засобів і методів тьюторських практик з традиційними способами і методами навчання і виховання у майбутній професійній діяльності;

4) спрямованість освітнього процесу на активізацію і розвиток індивідуальних особливостей майбутніх педагогів (пізнавальних здібностей, довільності психічних процесів, фахової підготовленості тощо) для досягнення «ситуації успіху» засобами сучасних тьюторських практик;

5) створення позитивного інноваційно-розвивального простору в ЗВО із належною матеріально-технічною базою, обладнанням та устаткуванням, необхідними для застосування тьюторських технологій на практиці;

6) системна і планомірна організація самостійної позанавчальної діяльності майбутніх педагогів в умовах особистісно-орієнтованого навчання у ЗВО (участь у роботі гуртків, секцій, конкурсів та змагань; центрів фандрайзингу) тощо;

7) розкриття виховного потенціалу тьюторських практик в активному дозвіллі як засобу реалізації соціальних, професійних, духовних потреб здобувачів освіти - майбутніх педагогів та учнів старших класів у ЗЗСО.

Детерміновані чинники проектування персонального портфоліо для застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі з старшокласниками приводять до піднесення автономії викладача в процесі професійного навчання майбутніх педагогів та вироблення демократичних стилів взаємодії викладача і студента у вищій школі. Вагомість автономії викладача підтверджується міжнародною освітньою політикою, згідно з якою автономія є освітньою метою, що спонукає до оволодіння навичками застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці засобами персонального портфоліо у майбутній професійній діяльності, життєвому вимірі особистісного зростання.

Перспектива подальших наукових розвідок окреслена дослідженням зарубіжного та вітчизняного досвіду наступності інтегративного застосування педагогами тьюторських практик індивідуалізації у початковій, середній та старшій школі.

Література

1. Бенера В. Є. (2024) Підготовка майбутніх педагогів до застосування тьюторських практик індивідуалізації на практиці у роботі зі старшокласниками. Актуальні питання у сучасній науці (Серія «Педагогіка»). Випуск № 6(24). C. 720-731. https://doi.org/10.52058/ 2786-6300-2024-6(24)-720-731

2. Бенера В. Є., Шевченко Ж. М. (2020). Практична підготовка соціальних працівників у вищій школі Республіки Польща: монографія. Тернопіль: ФОП Паляниця В.А., 2020. 435 с.

3. Бенера В. Є., Цісарук І. В. (2020) Самостійна робота: теорія і практика у професійній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання та технологій: посібник. Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2020. 296 с.

4. Бенера В. Є. Науково-методичний супровід студентів на педагогічній практиці з використання портфоліо. Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогіка. Кременець: ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2018. № 9. С. 70-80.

5. Дем'яненко Н. М. (2023). Методологія тьюторингу з позицій психологічного знання. Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки / за заг. ред. Бенери В. Є. Одеса: Видавничий дім «Гельветика». Вип. 17. С.7-17.

6. Електронні та друковані портфоліо. (2024) https://naurok.com.ua/urok-elektronni-ta- drukovani-portfolio-132816.html

7. Нова українська школа. Портфоліо. (2024) file:///C:/Users/user/Desktop/%D0%BF% D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1% 96%D0%BE/portfolio-r.pdf

8. Педагогічні технології в підготовці вчителів: навчальний посібник /кол. авторів; за ред. І. Ф. Прокопенка. 3-є вид., допов. і переробл. Харків: ХНПУ, 2018. 457 с.

9. Швець Т. Е. (2018) Тьюторські практики індивідуалізації: досвід українських та польських шкіл. Історико-педагогічні студії: науковий часопис / гол. ред. Н. М. Дем'яненко. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. Вип. 11-12. С. 12-20.

10. Соціальна робота у Республіці Польща: навчально-методичний посібник / авт.-упор. В. Є. Бенера, Ж. М. Шевченко. Кременець: КОГПА, 2019. 248 с.

11. European Portfolio for Student Teachers of Languages / D.Newby, R.Allan, А. В. Fenner та ін. Strasbourg: Council of Europe, 2007. 90 р.

12. Electronic Portfolios: Emerging Practices in Student, Faculty, and Institutional Learning. Edited by Barbara L. Cambridge. Washington, DC: American Association for Higher Education. 2001. 230 p.

References

1. Benera, V. Ye., (2024). Pidhotovka maibutnikhpedahohiv do zastosuvannia tiutorskykh praktyk indyvidualizatsii napraktytsi u roboti zi starshoklasnykamy [Preparation of future teachers to apply tutoring practices of individualization in practice in working with high school students]. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi (Seriia «Pedahohika», Seriia «Pravo», Seriia Ekonomika», Seriia «Derzhavne upravlinnia», Seriia «Tekhnika», Seriia «Istoriia ta arkheolohiia»), 6(24), 720-731. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-6(24)-720-731 [in Ukrainian].

2. Benera, V. Ye., Tsisaruk, I. V. (2020). Samostiina robota: teoriia i praktyka u profesiinii pidhotovtsi maibutnoho vchytelia trudovoho navchannia ta tekhnolohii [Independent work:Theory and practice in the professional training of future teacher of labor education and technology]. Khmelnytskyi: NPE Tsiupak, A. A. 296 p. [in Ukrainian].

3. Benera, V. Ye., Shevchenko, Zh. M. (2020). Praktychna pidhotovka sotsialnykh pratsivnykiv u vyshchii shkoli Respubliky Polshcha: monohrafiia [Practical training of social workers in higher education in the Republic ofPoland: monograph]. Ternopil: V. A. Palanytsia FOP. 435 p. [in Ukrainian].

4. Benera, V. Ye. (2018). Naukovo-metodychnyi suprovid studentiv na pedahohichnii praktytsi z vykorystannia portfolio [Scientific and methodological support of students in pedagogical practice of using portfolios]. Naukovyi visnykKremenetskoi oblasnoi humanitarno- pedahohichnoi akademii im. Tarasa Shevchenka. Seriia: Pedahohika, 9, 70-80. [in Ukrainian].

5. Demyanenko, N. M. (2023). Metodolohiia tiutorynhu z pozytsii psykholohichnoho znannia [Methodology of tutoring from the psychological knowledge standpoint]. Scientific Bulletin of Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy. Series: Pedagogical Sciences, 17, 7-17 [in Ukrainian].

6. Elektronni tadrukovaniportfolio [Digital and print portfolios]. (2024). https://naurok.com.ua/ urok-elektronni-ta-drukovani-portfolio- 132816.html [in Ukrainian].

7. Nova ukrainska shkola. Portfolio [New Ukrainian School. Portfolio]. (2024). file:///C:/Users/user/Desktop/%D0%BF%D 1 %80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D 1 %80% D1 %82%D 1 %84%D0%BE%D0%BB%D 1 %96%D0%BE/portfolio-r.pdf [in Ukrainian].

8. Prokopenko, I. F. (Ed.). (2018). Pedahohichni tekhnolohii vpidhotovtsi vchyteliv [Pedagogical technologies in teacher training]. (3rd ed., rev.). Kharkiv: KhNPU. 457 p. [in Ukrainian].

9. Shvets, T. E. (2018). Tiutorski praktyky indyvidualizatsii: dosvid ukrainskykh ta polskykh shkil [Tutoring practices of individualization: the experience of Ukrainian and Polish schools]. Istoryko-pedahohichni studii: naukovyi chasopys, 11-12, 12-20 [in Ukrainian].

10. Benera, V. Ye. & Shevchenko, Zh. M. (2019). Sotsialna robota u Respublitsi Polshcha [Social work in the Republic of Poland]. Kremenets: KOHPA, 2019. 248 p. [in Ukrainian].

11. Newby, D., Allan, R., Fenner, A. B., Jones, B., Komorowska, H., & Soghikyan, K. (2007). European Portfolio for Student Teachers of Languages. Strasbourg: Council of Europe. 90 р. https://www.researchgate.net/publication/237537978_European_Portfolio_for_Student_Teachers_ of_Languages

12. Cambridge, B. (Ed.). (2001). Electronic Portfolios: Emerging Practices in Student, Faculty, and Institutional Learning. Washington, DC: American Association for Higher Education. 230 p.

Размещено на Allbest.ru