Формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії

Миколайчук Анжела Володимирівна - здобувач кафедри теорії і методики початкової освіти

Анотація

МИКОЛАЙЧУК Анжела Володимирівна. ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

У статті окреслено актуальність проблеми формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії, що зумовлена динамічними змінами реформаційних процесів в українській освіті, які здійснюють суттєвий вплив на якість надання освітніх послуг, взаємини учасників освітнього процесу.

Ключові слова: готовність, ефективна взаємодія, партнерська взаємодія, вчителі початкової школи, учасники освітнього процесу.

Abstract

MYKOLAYCHUK Angela Volodymyrivna. DEVELOPING THE READINESS OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS TO PROVIDE EFFECTIVE INTERACTION

The article outlines the relevance of the problem of forming the readiness of primary school teachers to ensure effective interaction, which is caused by dynamic changes in the reformation processes in Ukrainian education, which have a significant impact on the quality of the provision of educational services, the relationship of participants in the educational process.

The results of the online survey, which took place at the initiative of the Ministry of Education and Science of Ukraine, the EU Program «Let's Direct Together» and the «Learning Together» project within the communication campaign «New Generation of Teachers» with the support of the Ministry of Foreign Affairs of Finland, were demonstrated. Emphasis is placed on the fact that the Professional Standard specifies the requirements for the primary school teacher to master modern technologies and forms of organization of the educational process, promotes his effective activity in modern conditions.

The results of scientific research on the content of the concepts «readiness», «partner interaction», «effective interaction» are partially highlighted. Some labor functions, professional competencies in accordance with the professional standard regarding «Partner interaction with participants in the educational process» are revealed.

The components of the structure of the primary school teacher's readiness for effective interaction are singled out, such as: value-motivational, cognitive-operational, reflexive-prognostic. Significant qualities that significantly affect the effectiveness of interaction are identified, such as: the teacher's humanistic orientation, awareness of the importance of solving the problem, the teacher's orientation to the child's personality, a high level of empathy. It is noted that effective interaction is a necessary condition of the educational process; the formation of professional competences in accordance with the professional standard leads to qualitative changes in the readiness of the primary school teacher for effective interaction.

It was concluded that the primary school teacher's readiness for effective interaction is a multi-component professional and personal component, the content of which includes the integration of value, cognitive, constructive, reflective components, which is determined by the peculiarities of the specialist's pedagogical activity and is the result of his long-term professional experience, training and professional development.

Keywords: readiness, effective interaction, partnership interaction, primary school teachers, participants in the educational process.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Реформаційні процеси сучасної освіти в Україні відповідно Концепції «Нова українська школа» та затвердження Професійного стандарту (2020 р.), за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» зумовлюють зміни, що стосуються змісту, форм та методів підвищення кваліфікації вчителів.

Проблема формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії набуває особливої значимості, актуальності у процесі реалізації концептуальних засад Нової Української школи та регламентується вище зазначеними документами.

На панельній дискусії Українського дому в Давосі Деніел Гілберт, професор психології Гарвардського університету висловив думку: «Трансформація освіти - трансформація суспільства». Сучасна освіта потребує трансформаційних змін у свідомості учасників освітнього процесу, у формах та методах діяльності щодо ефективної взаємодії, які є визначальними у наданні якісних освітніх послуг.

У свою чергу Ярослава З. Джонсон, яка була призначена Президентом і Головним виконавчим директором WNISEF зазначила: «Освіта в Україні має велику проблему з бюджетом, але найбільша проблема, що 50% вчителів - продукт радянського методу освіти. І ці викладачі користуються радянською системою освіти». На її думку, дуже важливо змінити підхід до навчання, зробити його більш сучасним та максимально намагатися «йти в ногу з часом» [9].

Лілія Гриневич, екс-міністр освіти і науки, яка брала участь у створенні професійного стандарту зауважила: «Справедливим є твердження, що система освіти не буває кращою ніж учителі, які працюють у ній. Це означає, що якщо ми справді хочемо трансформувати систему освіти, ми маємо вплинути на професійні компетентності вчителя. Отже, необхідно чітко описати ці компетентності, на які мають орієнтуватися університети, що готують майбутніх педагогів, працедавці та самі вчителі для планування свого професійного розвитку» [6]. Таким чином, Професійний стандарт конкретизує вимоги до оволодіння вчителем початкової школи сучасними технологіями та формами організації освітнього процесу, що сприяє його ефективній діяльності в сучасних умовах. Уважаємо, що на часі - зважати на визнання такого аспекту як розрив між декларованими цінностями і практикою, що є суттєвою проблемою, яка починається з особистості вчителя, готовності до усвідомлених змін, трансформацій.

Тому актуальність дискурсу формування готовності вчителя початкової школи до ефективної взаємодії, яка вивчається науковцями впродовж багатьох років у різних контекстах все ж є пріоритетним напрямком для досліджень і особливої вагомості проблема набуває в умовах реформування української освіти. реформаційний освіта вчитель

Аналіз актуальних досліджень

Певні аспекти проблеми формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії висвітлено у сучасній педагогічній науці. У загальній педагогіці партнерство свого часу досліджували в різних аспектах Ш. Амона- швілі, Л. Гуцуляк, Дж. Епштейн, А. Макаренко, В. Сухомлинський, С. Лисенкова та ін. Особливості взаємодії учасників освітнього процесу вивчали Н. Єлізарова, М. Фрумін, Г. Цукерман, О. Чудінова та ін. Взаємодію з огляду емоційно- комунікативної сфери вивчали Л. Жарова, В. Котов, М. Рибакова та ін. Проблему розвитку психо- лого-педагогічної взаємодії розкривають сучасні українські вчені О. Глузман, Т. Друганова, М. Євтух, С. Золотухіна, О. Киричук, В. Курило, О. Микитюк, Н. Побірченко та ін. Питання взаємодії вивчали Г Андреєва, Г. Китайгородська, Б. Ломов, А. Мудрик; педагогічної взаємодії - O. Киричук, Я. Коломінський, Г. Руда, Т. Щербан та ін. В рамках гуманістичної педагогіки та психології взаємодію чи інтеракцію в процесі навчання розглядали зарубіжні автори М. Розенберг, P. Селман, М. Фландерс та ін.

Зазначимо, що проблема ефективної взаємодії стає все більш гострою в сучасній реформаційній освіті і часто розглядається як міждисциплінарний феномен, що відображається в широкому спектрі гуманітарних наук.

Аспекти готовності педагога до взаємодії з учнями досліджували А. Деркач, Л. Долинська, О. Легун, В. Терещенко, Т. Щербан та ін. Питання формування комунікативних вмінь та навичок розглядали Л. Бірюк, М. Семенюк, О. Єршова, В. Букатов та ін. Зважаючи на вагомість багаточи- сельних досліджуваних науково-методичних напрацювань, проблема ефективної взаємодії та формування готовності вчителів початкової школи до її забезпечення є недостатньо вирішеною.

Мета статті - висвітлення результатів наукового пошуку щодо проблеми формування готовності до партнерської взаємодії учителів початкової школи.

Виклад основного матеріалу

На нашу думку цікавими та такими, що обгрунтовують доцільність і актуальність проблеми формування готовності вчителя початкової школи до ефективної взаємодії є результати опитування, які оприлюднено на офіційному сайті МОН [4].

За сприяння Міністерства освіти і науки України проводилося онлайн-опитування у межах національної кампанії «Класний вчитель».

Запропоновано ось такий портрет сучасного вчителя, очікуваний батьками:

повага до кожного учня, рівне ставлення до всіх - 72 %;

вміння зацікавити навчанням, надихати учнівство - 70 %;

розуміння дітей, вміння знаходити з ними спільну мову - 67%;

здатність розкривати учнівський потенціал - 51%;

комунікабельність, відкритість до спілкування - 48%;

терплячість та самоконтроль - 43%;

турбота про здоров'я та емоційний стан учнівства - 36%;

оригінальний стиль викладання - 33%;

вміння розв'язувати конфлікти - 31%;

досконале знання свого предмета - 30%;

вимогливість до учнівства - 22%.

Для створення безпечного й здорового освітнього середовища респонденти визначили такі компетенції: забезпечення комфортних та безпечних умов перебування учнівства в школі; турботу про здоров'я та емоційний стан учнів; уміння організувати освітній простір, що надихає. Найголовнішою компетенцією вчителя для розкриття потенціалу учня обидві групи респондентів назвали вміння заохочувати учнів до здійснення пізнавальної (дослідницької) діяльності - 72% серед батьків та 66% серед вчителів. Іншими визначальними компетенціями стали: орієнтація на вікові та індивідуальні особливості дитини (56% батьків та 56% вчителів); організація до ефективної взаємодії учнівства в колективі, спонукання їх до співтворчості (47% батьків та 58% вчителів). На думку респондентів в освітньому середовищі немає місця булінгу та конфліктам. Щоб запобігти їх появі, педагог повинен: поважати кожну дитину (72%); уміти розв'язувати конфлікти, коли їх вже неможливо уникнути (55%).

Бачення вчителів і батьків зійшлося щодо налагодження вчителями партнерських відносин з учасниками освітнього процесу, де основні визначальні компетентності: комунікабельність - 64%, уміння вирішувати конфлікти - 63%, відповідальність, терплячість та самоконтроль - 60%. Ключовими навичками педагогів у контексті впровадження інновацій в освітньому процесі є: бажання та прагнення вчителів до розвитку, а саме здатність навчатись впродовж життя - 70%, використання творчого підходу до викладання - 65%, готовність до змін - 63%.

Опитування відбулося за ініціативи Міністерства освіти і науки України, Програми ЄС «Прямуємо разом» і проєкту «Навчаємося разом» у межах комунікаційної кампанії «Нове покоління вчителів» за підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії [4].

Зазначені компоненти «портрета» сучасного вчителя позиціонуються в затвердженому професійному стандарті.

У трудових функціях, відповідно до професійного стандарту, щодо «Партнерської взаємодії з учасниками освітнього процесу» передбачено такі професійні компетентності: психологічна компетентність, емоційно-етична компетентність, компетентність педагогічного партнерства. При цьому психологічна компетентність розкривається як: здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові та інші індивідуальні особливості учнів; здатність використовувати стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності; здатність формувати мотивацію учнів та організувати їхню пізнавальну діяльність; здатність формувати спільноту учнів, у якій кожен відчуває себе її частиною [5].

Компетентність педагогічного партнерства є умовою ефективної комунікації з усіма учасниками освітнього процесу на засадах рівноправної та особистісно-зорієнтованої взаємодії.

Емоційно-етична компетентність забезпечує здатність усвідомлювати особисті відчуття, почуття та емоції, потреби, керувати власними емоційними станами; конструктивно та безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу; усвідомлювати та поціновувати взаємозалежність людей [5].

Також, у професійному стандарті пункт 1.8 (умови праці) зазначається, що педагогічна діяльність вчителя пов'язана з підвищеним нервово- емоційним та інтелектуальним навантаженням. Тому особливої значимості набуває проблема формування готовності педагога до ефективної взаємодії, яка базується на ключових компетентностях, зазначених у професійному стандарті.

На нашу думку, у контексті проблеми формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії важливо з'ясувати сутність та зміст поняття «партнерська взаємодія», «ефективна взаємодія», «готовність» і визначити структуру готовності педагога до ефективної взаємодії.

Академічний тлумачний словник української мови визначає готовність, як «певний стан, що виражає закінченість, кінцевий результат якої-не- будь дії, етапу».

В. Кремень зазначає, що в сучасній педагогічній науці під готовністю до діяльності розуміють «стан мобілізації психологічних психофізіологічних систем людини, які забезпечують виконання певної діяльності».

Український вчений, у галузі соціальної філософії, філософії освіти, педагогіки, політології (В. Кремень) пропонує розгляд проблематики готовності через психологічну призму. У психології виділяють декілька аспектів готовності особистості до діяльності, зокрема: 1) операційний, передбачає оволодіння сукупністю знань, умінь та навичок, способів дії, а також набуття нового досвіду в межах конкретної діяльності; 2) мотиваційний, що охоплює систему спонукальних якостей (мотиви пізнання, досягнення, самореалізації) щодо певної діяльності; 3) соціально-психологічний, що базується на основі комунікативної зрілості особистості, вмінні виконувати діяльність розподілену колективом, підтримувати взаємини в колективі, уникати конфліктів тощо; 4) за психофізіологічним аспектом готовність розглядається «як можливість систем організму людини діяти в певному напрямі» [2].

Вивчаючи дефініцію «готовність», спираючись на напрацювання науковців, Т. Гуркова пропонує висновок, що під готовністю вчителя початкової школи до педагогічної діяльності, що включає взаємодію з учасниками освітнього процесу, розуміємо інтегровану якість особистості, яка містить мотиваційні, змістові, процесуальні та рефлексивні компоненти, що у своїй сукупності складають цілісну систему й характеризуються низкою взаємозв'язків і взаємовпливів: осо- бистісне новоутворення, яке охоплює мотивацію до модернізації й оптимізації діяльності здобу- вача, теоретичні знання, практичні вміння та навички їх застосування, здатність до критичної самооцінки й оцінки результатів своєї діяльності [1].

Л. Куземко пропонує структуру готовності вчителя початкових класів до взаємодії, що включає компоненти готовності та їх характеристику: ціннісно-мотиваційний (сформованість цінностей і якостей, важливих для налагодження партнерської взаємодії із суб'єктами освітнього процесу (повага до особистості, прав та індивідуальних відмінностей інших, цілеспрямованість, упевненість у собі, адекватна самооцінка, толерантність, емпатія, відкритість до думок інших); готовність до партнерської взаємодії з усвідомленням власної приналежності до соціальної групи, прагнення особистості до співпраці під час вирішення особистісних і професійних завдань); когнітивно-операційний (комплекс знань, необхідних для розуміння і налагодження спільних дій з іншими учасниками освітнього процесу; інтегровані вміння встановлювати міжособистісні зв'язки, узгоджувати свої дії з діями партнерів, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях; організовувати спільну діяльність, визначати зміст та форми взаємодії, ефективно використовувати засоби вербального та невербального спілкування, попереджати та вирішувати конфліктні ситуації); рефлексивно-прогностичний (здатність до самоаналізу, гнучкість і критичність мислення; рефлексія характеру взаємодії та результатів самореалізації окремих членів команди у спільній діяльності; уміння адекватно оцінювати результати партнерської взаємодії, вносити корективи у зміст та форми взаємодії відповідно до завдань спільної діяльності та особистісно-професійного розвитку) [3].

На думку дослідниці С. Світич, великий вплив на ефективність взаємодії визначають рівень готовності до такої взаємодії професійно значущі якості, як: гуманістична спрямованість педагога, усвідомлення важливості вирішення проблеми, зорієнтованість педагога на особистість дитини, високий рівень емпатії.

С. Світич [7] приділяє увагу проблемі розвитку у педагога особистісних якостей, необхідних для ефективної взаємодії, таких як: доброзичливість, співпереживання, щирість, здатність прийняття і розуміння іншого, що є процесом дуже складним й емоційно насиченим. Тільки через власне емоційне переживання ситуації спілкування вчитель може прийти до продуктивних висновків, які сприяють особистісному розвитку і розвитку його психологічної культури, яка виражається у високій емоційній саморегуляції і глибинному самоусвідомленні. За допомогою інтерактивних методів вирішується ряд важливих задач з оптимізації особистісних якостей учителя, необхідних йому для забезпечення виховної і навчальної результативності.

Зазначимо, що педагогіка партнерства є одним із компонентів формули Нової української школи, а партнерська взаємодія учасників освітнього процесу позиціонується визначальним принципом її реалізації.

У педагогіці поняття ефективної взаємодії часто позначається термінами «педагогічна взаємодія», «педагогічне співробітництво», «педагогічне партнерство», «взаємодія вчителя та учня». На цей момент, не можна говорити про існування цілісної характеристики ідеї «ефективної взаємодії» як міждисциплінарної, психолого- педагогічної проблеми.

Ефективну взаємодію Н. Слободяник [8] розглядає як сумісно вибудовану дію учасників освітнього процесу, які забезпечують необхідні умови для розвитку особистісного потенціалу, розвитку навичок рефлексивної поведінки, емоційного комфорту, розвитку навичок ефективного вербального і невербального спілкування, саморегуляції, розвитку потреби в самоак- туалізації. Вчені визначають основні характеристики взаємодії: взаємопізнання, взаєморозуміння, взаємодія, взаємовплив. Кожна з цих характеристик має свій зміст, але лише їхня комплексна реалізація в освітньому процесі забезпечує її ефективність

На думку Н. Слободяник, термінологічний аналіз ключового поняття, зокрема його змістовних складників («взаємодія» і «партнерство»), дає можливість стверджувати, що це - процес безпосереднього впливу суб'єктів одне на одного, що породжує співпрацю, засновану на взаємовигоді та рівноправності, з метою досягнення спільної мети розкрити структуру готовності вчителя початкових класів до партнерської взаємодії у професійній діяльності, яка передбачає сформо- ваність ціннісно-мотиваційного, когнітивно-опе- раційного, рефлексивно-прогностичного компонентів. Ефективною оптимізацією взаємодії Н. Слободяник визначає: діалогічність між усіма учасниками освітнього процесу, інтенсивність зворотнього зв'язку, усвідомленість важливості та цінності міжособистісної взаємодії [8].

Л. Куземко [3] охарактеризовує зміст партнерської взаємодії вчителя початкових класів, який розглядається як: взаємне визнання інтересів сторін; взаємовідповідальність сторін за виконання/ невиконання узгоджених рішень; спільна діяльність і взаємозалежність; співпаритетність на всіх стадіях партнерських відносин; добровільна основа; пошук і знаходження компромісу при вирішенні конфліктних питань; чітке визначення і розподіл зобов'язань.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок напряму

Отже, на основі наукових розвідок визначаємо, що готовність вчителя початкової школи до ефективної взаємодії - це багатокомпонентна професійноособистісна складова, зміст якої охоплює інтеграцію ціннісного, когнітивного, конструктивного, рефлексивного компонентів, яка зумовлена особливостями педагогічної діяльності фахівця і є результатом його тривалого професійного досвіду, підготовки та професійного розвитку.

Зазначимо, що ефективна взаємодія є необхідною умовою освітнього процесу. Формування професійних компетентностей відповідно до професійного стандарту зумовлює якісні зміни щодо готовності педагога початкової школи до ефективної взаємодії. Результати аналізу літературних джерел дають підстави для думки, що проблема готовності вчителів початкової школи до ефективної взаємодії досліджувалася, радше, лише аспектно, тому можемо стверджувати, що процес формування готовності може бути новим напрямком досліджень у сучасному педагогічному просторі. Таким чином дискурс «формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії» залишається все ж недостатньо досліджуваним і тому має місце для подальших наукових досліджень.

Список джерел

1. Гуркова Т. Дефініція поняття «готовність» у психолого- педагогічній літературі. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. № 9 (103). С. 317329.

2. Енциклопедія освіти / Ред.: В. Г. Кремень. К. : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

3. Куземко Л. В. Досвід формування готовності до партнерської взаємодії у майбутніх учителів початкових класів.

4. Портрет ідеального вчителя очима українців: результати інтернет-опитування.

5. Про затвердження Професійного стандарту.

6. Професійний стандарт вчителя. Лілія Гриневич про його важливість і необхідність.

7. Світич С. А. Формування готовності педагогів до взаємодії з соматичноослабле- ними дітьми.

8. Слободяник Н. В. Психолого-педагогічна взаємодія суб'єктів освітнього процесу.

9. У Давосі говорили про проблеми сучасної освіти та яких змін потребує Україна.

References

1. Gurkova, T. (2021). Definition of the concept of «readiness» in psychological and pedagogical literature. [Definition of the concept of «readiness» in psychological and pedagogical literature]. Sumy.

2. Enysyklopediya osvity. (2008). [Encyclopedia of Education]. Kyiv.

3. Kuzemko, L. V. (2021). The experience ofform- ing readiness for partnership interaction among future primary school teachers. [The experience of forming readiness for partnership interaction among future primary school teachers]. Kyiv.

4. Portret ideal'noho vchytelya ochyma ukrayintsiv: rezul'taty internet-opytuvannya. [Portrait of an ideal teacher through the eyes of Ukrainians: results of an internet survey].

5. Pro zatverdzhennya Profesiynoho standartu. [On the approval of the Professional Standard].

6. Profesiynyy standart vchytelya. Liliya Hrynevych pro yoho vazhlyvist' i neobkhidnist'. [Professional standard of the teacher. Liliya Hrynevych about its importance and necessity ].

7. Svitich, S. A. (2013). Formation of teachers' readiness to interact with somatically weakened children. [Formation of teachers' readiness to interact with somatically weakened children]. Mykolaiv.

8. Slobodianyk, N. V. (2018). Psychological and pedagogical interaction of subjects of the educational process. [Psychological and pedagogical interaction of the subjects of the educational process].

9. In Davos, they talked about the problems ofmodern education and what changes Ukraine needs. [In Davos, they talked about the problems of modern education and what changes Ukraine needs].

Размещено на Allbest.ru