Значення пошуково-дослідницької діяльності для пізнавального розвитку дітей старшого дошкільного віку

Анотація

У статті висвітлюється важлива проблема розвитку пізнавальних інтересів у дітей дошкільного віку в процесі пошуково-дослідницької діяльності. Визначено взаємозв'язки пізнавального інтересу та експериментальної діяльності дошкільників. Запропоновано шляхи активізації творчої та пізнавальної діяльності дітей, формування у них дослідницьких умінь та навичок.

Ключові слова: пошуково-дослідницька діяльність, творчість, пізнавальна активність, пізнавальний інтерес, розвивальне середовище.

Постановка проблеми

Сучасний етап розвитку освіти характеризується посиленням уваги до питань навчання і виховання дітей дошкільного віку, створення відповідних умов для реалізації особистісного інтелектуально-творчого потенціалу підростаючого покоління. Важлива роль у цьому процесі належить закладам дошкільної освіти. Саме, як ефективність їх функціонування, як соціально зумовленої педагогічної системи, спрямованої на забезпечення творчих потреб дошкільників у процесі дослідницької та винахідницької діяльності, формування їх творчої активності, самостійності та креативної культури.

Аналіз досліджень і публікацій

Проблемі розвитку пізнавальних інтересів у дошкільників присвятили свої праці Л. Виготський, А. Смирнов, Б. Тепловий, Л. Занков та інші відомі педагоги і психологи.

Відомі вчені сучасності Г. Бєлєнька, Н. Глухова, Н. Лисенко, К. Крутій, З. Плохій, Н. Яришева та інші приділяли увагу загальній структурі, умовам та змісту дослідницької діяльності з дошкільниками. У наукових працях В. Котирло, Н. Кот, О. Савенков доводять, що досліджувана активність перетвориться в надзвичайно важливу якість особистості, яка відображає рівень її пізнавального розвитку і соціалізації і виникне пізнавальний інтерес тільки в умовах спеціально розробленої педагогічної технології

дослідницький пізнавальний інтерес дошкільник

Мета статті

Головною метою цієї роботи є розкриття змісту розвитку пізнавальних інтересів у дітей дошкільного віку у процесі експериментальної діяльності в закладі дошкільної освіт.

Виклад основного матеріалу

Проблема активізації пізнавального інтересу дошкільників на всіх етапах розвитку освіти є однією з актуальних, так як активність є необхідною умовою розумового розвитку особистості. Пізнавальний розвиток у закладі дошкільної освіти передбачає залучення дитини в самостійну діяльність, розвиток її уяви і допитливості. Пізнавальний розвиток передбачає пізнавальну активність дошкільника.

Поняття «інтерес» у педагогіці і психології трактують як форму прояву пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення мети діяльності й тим самим сприяє орієнтації, ознайомленню з новими фактами в більш повному і глибокому відображенні дійсності.

Суб'єктивно інтерес виявляється в емоційному тоні, якого набуває процес пізнання, в увазі до об'єкта. Задоволення інтересу не призводить до його вгасання, навпаки - викликає нові захоплення, що відповідають більш високому рівню пізнавальної діяльності. Інтерес в динаміці свого розвитку може перетворюватися в нахил як прояв потреби в здійсненні діяльності, яка викликає інтерес [1, с.147].

Інтерес є характеристикою особистості, яка пізнає довкілля, уточнює для себе найбільш суттєві його властивості й відповідно до цього організовує власну діяльність та поведінку. Розвиток інтересу зумовлює кілька стадій, при чому найсуттєвішими з яких є цікавість, допитливість, власне інтерес до пізнання, який на певних рівнях пізнання й переростає у відповідну потребу пізнання.

Серед можливих засобів розвитку пізнавальних інтересів дошкільників особливої уваги заслуговує пошуково-дослідницька діяльність, це пов'язано з тим, що знання засвоюються набагато міцніше, коли діти спостерігають за певними явищами та об'єктами, досліджують їх, здобуваючи інформацію самостійно, і роблять певні висновки.

Під елементарною пошуково-дослідницькою діяльністю розуміється спільна робота вихователя і дітей, спрямована на вирішення пізнавальних завдань, що виникають у навчальній діяльності, в повсякденному житті, грі і праці, в процесі пізнання світу. Саме під час пошукової діяльності відбувається відкриття нових знань і способів пізнання, через високу активність і самостійність дітей [3].

Починається пошукова діяльність з постановки вихователем і прийняття дітьми пізнавальної задачі. У старшому дошкільному віці постановка пізнавального завдання здійснюється дітьми. Потім здійснюється її первинний аналіз і висуваються припущення, відбираються способи перевірки припущень, висунутих самими дітьми, здійснюється їх перевірка. Завершується пошуково-дослідницька діяльність аналізом отриманих у ході перевірки результатів і формулюванням висновків.

Дуже часто в сучасній педагогічній літературі як синоніми розглядаються поняття «дослідження» і «проектування» або «проектне навчання». Насправді між ними є істотні відмінності. Принципова відмінність дослідження від проєктування полягає в тому, що дослідження не передбачає створення будь-якого заздалегідь планованого об'єкта. Отже, дослідження - це безкорисливий пошук істини, а проєктування - розв'язання певного, чітко усвідомленого завдання. Проєктування може бути представлене як послідовне виконання серії чітко визначених алгоритмізованих кроків, тоді як дослідження завжди тільки творчість, нове знання.

Дослідницька діяльність багато у чому є засобом пізнання дитиною довкілля, стимулом для розвитку пізнавального інтересу, а через нього - пізнавальної активності. Дослідницька діяльність потребує створення спеціальних умов та елементарного обладнання. Діти включаються до розробленої вихователем пошукової роботи або елементарних дослідів, до яких їх залучають з 4-5 річного віку. Така робота проводиться з піском, водою, властивостями повітря, снігу, льоду, об'єктами рослинного світ тощо.

До основних складників пошуково-дослідницької діяльності належать: пошукова активність, дослідницька активність та діяльність [4].

Пошукова активність - це поведінка, спрямована на зміну ситуації (або ставлення до неї). Дослідницька активність - це прагнення, бажання досліджувати, відкривати, вивчати, дізнаватись про нове, робити крок в незвідане.

Дослідницька діяльність - це величезна можливість для дітей думати, пробувати, шукати, експериментувати, а найголовніше самовиражатися.

Успішність і самостійність дослідницької діяльності дітей дошкільного віку залежить від пошуково-інформаційних умінь відповідно до особливостей проблеми і етапів дослідження. Інформацію давати дітям у вигляді проблемної ситуації, повинна бути провокація дітей в режимному моменті, дати самостійно дошкільникам самостійно вирішить проблему, використовуючи і закріплюючи раніше отриманні знання.

Проблема розвитку пізнавального інтересу дошкільників в ході пошуково-дослідної діяльності - одна з найбільш актуальних у теорії психологічної науки та у практиці дошкільних навчальних закладів, оскільки інтерес є необхідною умовою формування розумових якостей дошкільників, їх самостійності, ініціативності.

Пізнавальний інтерес є важливим мотивом, внутрішнім психологічним імпульсом, який стимулює дитину до активної діяльності, до оволодіння знаннями, вміннями та навичками, а головне, до виникнення інтересу як більш стійкого емоційного ставлення до навколишньої дійсності

Пошуково-дослідницька діяльність особливо цінна тим, що вона створює надійний фундамент для поступового перетворення процесів навчання і розвитку в процесі вищого порядку - самонавчання і саморозвиток [4].

Самостійну пошуково-дослідницьку діяльність дитини ми розглядаємо як один з ефективних шляхів розвитку його творчих здібностей. Уміння проведення самостійних досліджень, осягнення істини легко прищеплюються і переносяться в подальшому на всі види діяльності, якщо вихователь створює для цього певні умови.

Важливе завдання вихователя сформувати у дітей дошкільного віку теоретичні й практичні навички дослідницького пошуку, опанування дітьми основ природничо-наукового світогляду за допомогою активних методів навчання, що дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від звичайного відтворення до творчо-пошукової діяльності.

Отже, педагогічно правильно організоване спостереження є підґрунтям та необхідною умовою проведення дослідів, навчального експериментування. Досліди на дають змогу відтворювати явище або процес у спеціально створених умовах, стежити за їх перебігом, побачити ті ознаки, які в природі безпосередньо сприйняти важко або неможливо.

Важливим є вплив дослідницької діяльності, при ознайомленні дітей з навколишнім світом, на покращення та підвищення самостійності та саморегуляції дітей. Це дозволяє отримати знання про оточуючий світ в результаті самостійної діяльності та в посильному для дітей режимі. Досліди визначаються як способи матеріального впливу людини на об'єкт з метою вивчення даного об'єкта, пізнання його індивідуальних властивостей.

Для формування цілісного сприймання дошкільниками оточуючого світу, пошуково -дослідницька діяльність виступає найефективнішим засобом. Дослідницька робота проводять під час екскурсій у природу, занять, цільових прогулянок, та праці у природі з метою узагальнення, закріплення та систематизації знань дітей дошкільного віку. Дослідна діяльність дітей, в залежності від цілей заняття та складності, може займати частину заняття, або ж бути цілим заняттям. Необхідно враховувати, що дослідна робота має формуватися на здобутих раніше дитиною знаннях, щоб дошкільники могли вільно та без перешкод вміти організовувати свою дослідну діяльність та в подальшому зробити висновки.

Постійне залученні дітей у процес дослідницької діяльності, охоплює велику кількість процесів мислення, розвиває самостійність та підвищує допитливість і зацікавленість дошкільників, що сприяє розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Можна виокремити такі основні переваги пошуково-дослідної діяльності з дітьми в закладі дошкільної освіти [2]:

1) дошкільники мають змогу отримати реальні уявлення про досліджуваний об'єкт, про його взаємозв'язок з іншими об'єктами і з середовищем існування;

2) під час дослідження діти здатні до таких розумових операцій, як аналіз і синтез;

3) розвивається мовлення, так як дошкільнику необхідно розповідати про побачене, робити висновки;

4) в процесі експериментальної діяльності формується самостійність, уміння ставити цілі, висувати гіпотези та уміння досягати поставленої мети;

5) під час пошуково-дослідної діяльності розвивається емоційна сфера дитини, творчі здібності, формуються трудові навички, зміцнюється здоров'я за рахунок підвищення загального рівня рухової активності;

6) під час експериментальної діяльності у дітей дошкільного віку розвивається пізнавальна активність, і формується пізнавальний інтерес, який необхідний під час навчальної діяльності, як в закладі дошкільної освіти, так і під час навчання в школі.

Організація вихователем пошуково-дослідницько роботи сприяє розвитку та стимулюванню пізнавальної діяльності у дітей. Успішність пізнавальної діяльності дітей залежить від вміння вихователя створювати проблемні ситуації та пошукові завдання; від його здатності поєднувати набуті дитиною знання та нового досвід; від правильного добирання форм, методів, прийомів для можливості дітям розвивати допитливість та розумову активність.

У закладах дошкільної освіти, організація та проведення дослідів на заняттях виступає досить складним процесом в осмисленні та обґрунтуванні побаченого. Організація досліду відбувається за чіткою та визначеною структурою, яка включає чотири послідовних етапів: підготовчого, початку досліду, проведення досліду та заключного. Важливою умовою проведення досліду є підготовка вихователя до його організації.

Отже, якщо застосовувати у закладі дошкільної освіти пошуково-дослідницьку діяльність, то в результаті діти навчаться міркувати, сперечатись, сміливо висловлювати власну думку. Завдяки експериментальній діяльності виникає і розвивається пізнавальний інтерес, який є своєрідним епіцентром активізації навчання, розвитку пізнавальної активності дітей, формування у них позитивного ставлення до процесу й результатів своєї праці

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Пошуково-оослідницька діяльність є прогресивною формою навчання, яка дає змогу педагогу виявляти та розвивати особистісні інтелектуальні здібності дошкільнят. Пізнавальний розвиток дітей залежить від їх активності. Основними складниками пізнавальної активності є: підвищення інтересу у дошкільників до нових знань, прагнення до уявлень про навколишнє середовище, формуванні вмінь та навичок для подальшого розвитку пізнавальної діяльності. Для досягнення цієї мети ефективним є використання пошуководослідницької діяльності. Саме у результаті дослідної роботі активізуються розумові процеси дітей, удосконалюється пам'ять, розвиваються процеси мислення: синтез, аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення, поглиблюється чуттєвий досвід дітей дошкільного віку. Самостійність дій дошкільників при пошуково-дослідницькій діяльності сприяє формуванню самоорганізованої особистості. Головна роль належить вихователю, адже він є джерелом знань для дошкільників, від якого залежить організації дослідницької діяльності дітей дошкільного віку та збагачення їх власного досвіду Подальшого дослідження потребують питання вивчення експериментальної діяльності дітей дошкільного віку в історії дошкільної педагогіки.

Список використаних джерел

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 367 с.

2. Костюк O. Дослідницько-пошукова діяльність у формуванні пізнавального інтересу дошкільників до природи. Педагогічний пошук. №3 (83). 2014. С. 21.

3. Михайліченко Т. Інтеграція пошуково-дослідницької діяльності з різними видами діяльності дошкільників. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2010. № 7. С. 42-50.

4. Проводимо дослідно-експериментальну роботу в дошкільному навчальному закладі: покроковий алгоритм. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. №7. С. 8-10.

5. Швайко Л. Л. Експериментальна діяльність у ДНЗ. Харків: «Основа», 2009. 192 с.

Размещено на Allbest.ru