Впровадження віртуального інформаційного середовища у освітній процес

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Кафедра географії, геодезії та землеустрою

Український державний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова

Кафедра початкової освіти та інноваційної педагогіки

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Кафедра іноземних мов

Одеський національний медичний університет

Кафедра хірургічної стоматології

Донбаський державний педагогічний університет

Кафедра соціальної роботи

Впровадження віртуального інформаційного середовища у освітній процес

Рожі І.Г., к.п.н., доцент

Губарева Д.В., д. філос., ст. викладач

Лебедєва Л.Е., ст. викладач

Дмитрієва Н.Б., к.м.н., доцент

Бакай О.Ю., аспірантка



Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів щодо визначення дефініції «віртуальне інформаційне середовище» та визначено головні особливості впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній процес. Звернуто увагу на те, що в сучасних умовах розвитку цифрових технологій та діджиталізації усього, що оточує суспільство в ХХІ столітті неабиякої актуальності набуває впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній процес. Зазначено, що якість освітнього процесу (рівень організації освітнього процесу, адекватність та своєчасність застосування методів і засобів навчання, відповідна кваліфікація працівників тощо) сама по собі не може гарантувати якості освіти в цілому, оскільки її цілі можуть не повною мірою відповідати новим потребам суспільства. На основі теоретичного аналізу наукових праць надано авторське визначення поняттю «віртуальне інформаційне середовище», під яким автори розуміють програмне забезпечення системи дистанційного навчання, що створюється для її підтримки та містить такі елементи, як: теоретичні матеріали та практичні завдання, засоби контролю та самоконтролю навчальної діяльності, організаційні форми адаптації, мотивації та творчої спрямованості здобувачів вищої освіти. Розглянуто основні ознаки освітнього інформаційного середовища. Визначено головну мету та завданням інформаційно-освітнього середовища. Проаналізовано основні мотиваційні фактори впровадження віртуального інформаційного середовища. Розглянуто головні особливості впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній простір. Акцентовано увагу на функціях Впровадження віртуального інформаційного середовища у освітній процес.

Проаналізовано основні тенденції розвитку віртуального інформаційного середовища. Зроблено висновок, що впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній простір на сьогодні є одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики України, оскільки покликане забезпечити підвищення якості освіти та ефективну інтеграцію у світовий та європейський освітній простір. При цьому процес створення віртуального інформаційного простору спрямований на забезпечення конкурентоспроможності української освіти на міжнародній арені, адже віртуальне інформаційне середовище - це творче середовище, в якому навчання можливе при високій мотивації здобувачів вищої освіти, емоційному стимулюванні та позитивно-оптимістичному настрої.

Ключові слова: освітній процес, віртуальне освітнє середовище, інформаційно-комунікаційні технології, інтернет-ресурси, освітня траєкторія, інформатизація освіти.



Abstract

Implementation of virtual information environment in the educational process

The article carries out a theoretical analysis of scientific approaches to defining the definition of "virtual information environment" and identifies the main features of the introduction of a virtual information environment in the educational process. The author emphasizes that in the current conditions of development of digital technologies and digitalization of everything surrounding society in the XXI century, the introduction of a virtual information environment into the educational process is of great relevance. It is noted that the quality of the educational process (the level of organization of the educational process, adequacy and timeliness of the use of teaching methods and means, appropriate qualifications of employees, etc.) alone cannot guarantee the quality of education in general, since its goals may not fully meet the new needs of society. Based on the theoretical analysis of scientific works, the author's definition of the concept of "virtual information environment" is provided, by which the authors mean the software of a distance learning system created to support it and containing such elements as: theoretical materials and practical tasks, means of control and self-control of learning activities, organizational forms of adaptation, motivation and creative orientation of higher education students.

The main features of the educational information environment are considered. The main purpose and tasks of the information and educational environment are determined. The main motivational factors for the introduction of a virtual information environment are analyzed. The main features of the introduction of the virtual information environment in the educational space are considered. The attention is focused on the functions of the introduction of the virtual information environment in the educational process. The main trends in the development of the virtual information environment are analyzed. It is concluded that the introduction of the virtual information environment into the educational space is currently one of the priority directions of the State educational policy of Ukraine, as it is intended to ensure the improvement of the quality of education and effective integration into the world and European educational space. At the same time, the process of creating a virtual information space is aimed at ensuring the competitiveness of Ukrainian education in the international arena, as the virtual information environment is a creative environment in which learning is possible with high motivation of higher education students, emotional stimulation and a positive and optimistic attitude.

Keywords: educational process, virtual educational environment, information and communication technologies, Internet resources, educational trajectory, informatization of education.



Постановка проблеми

В сучасних умовах розвитку цифрових технологій та діджиталізації усього, що оточує суспільство в ХХІ столітті неабиякої актуальності набуває впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній процес.

Уваги заслуговує і те, що сучасний фахівець згідно Європейських стандартів освіти, повинен володіти сучасними інформаційними технологіями: по-перше задля виконання своїх професійних обов'язків на високому рівні, а по-друге, інформаційне середовище забезпечує постійний саморозвиток та самореалізацію особистості, її соціально-психологічну та соціально-комунікативну адаптацію, підвищує рівень стресостійкості та резильєнтності до швидкоплинних умов життя.

Як зазначають українські науковці сучасності: «У віртуальному освітньому середовищі кардинально змінюється вектор і зміст діяльності, адже головною метою освіти на сьогодні виступає розвиток вільної талановитої особистості здобувача вищої освіти. Саме навчання є тим активним процесом, що вимагає від студента засвоєння знань, розглядаючи студента не як об'єкт, а як активного суб'єкта навчання, який владний самостійно впливати на свій освітній розвиток» [1, с. 464].

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що на сьогоднішній день проблематика впровадження віртуального середовища в освітній процес є досить актуальною.

Р. Гуревич, М. Коваль, М. Кусій, О. Сокалюк розглядали актуальність та важливість інформаційно-освітнього середовища.

В. Колмакова та С. Шаров актуалізували використання інформаційно- освітнього середовища для забезпечення самостійної роботи здобувачів вищої освіти.

М. Скуратівська та С. Попадюк аналізували віртуальне освітнє середовище в системі іншомовної підготовки сучасного закладу вищої освіти.

О. Бондаренко, О. Пахомова визначали поняття «Віртуальне інформаційно- освітнє середовище» у сучасній та зарубіжній літературі.

Метою статті є:

- здійснити теоретичний аналіз наукових підходів щодо визначення дефініції «віртуальне інформаційне середовище»;

- визначити головні особливості впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній процес.



Виклад основного матеріалу

Сучасні кризові ситуації, пов'язані з розвитком інформаційного суспільства та зміною освітньої парадигми, висувають нові вимоги до підготовки сучасних фахівців, здатних знаходити творчі рішення проблем, ефективно розвивати необхідні навички, навчатися впродовж життя тощо.

З іншого боку, сильна конкуренція між вищими навчальними закладами змушує їх швидко реагувати на освітні тенденції, впроваджувати механізми гарантування якості освіти та використовувати нові освітні та інформаційні технології для підвищення якості навчання та викладання. Одним із шляхів підвищення якості освітньої діяльності є створення відповідного інформаційно-освітнього (ІО) середовища, адже саме його використання забезпечить ефективний моніторинг виконання освітніх компонентів навчального плану [2, с. 102].

На думку колективу авторів [3, с. 15], якість освітнього процесу (рівень організації освітнього процесу, адекватність та своєчасність застосування методів і засобів навчання, відповідна кваліфікація працівників тощо) сама по собі не може гарантувати якості освіти в цілому, оскільки її цілі можуть не повною мірою відповідати новим потребам суспільства. У сучасній педагогічній психології і дидактиці поняття освітніх результатів визначається як зростання мотиваційних, операційних і когнітивних можливостей особистості, які разом складають рівень готовності здобувача освіти до розв'язання значущих для неї професійних та особистих питань. Саме тому особливої уваги заслуговує зміна освітньої траєкторії і впровадження новітніх підходів та засобів в систему вищої освіти України. таких, наприклад, як віртуальне освітнє середовище.

Тож за необхідне вважаємо здійснити теоретичний аналіз наукових підходів щодо визначення дефініції «віртуальне інформаційне середовище».

Т. Журавель та Н. Хайдарі вважають, що віртуальне освітнє середовище - це відкрита система, в рамках якої на основі застосування технологій віртуальної реальності забезпечується ефективне інтерактивне самонавчання в освітньому процесі. Віртуальне освітнє середовище є соціокультурним феноменом реальної дійсності, але його дидактичний потенціал залишається недостатньо розкритим, оскільки наявні суперечності між потребами освітньої практики в ефективному освітньому середовищі і станом наукового знання про них. Важливою проблемою є розроблення моделі віртуального освітнього середовища та визначення шляхів оптимального застосування технологій віртуальної реальності в освіті [4, с. 209]. віртуальний інформаційний дистанційний освітній творчий мотивація

J. Lipeikiene визначає віртуальне освітнє середовище як програмне забезпечення, що розміщується на певному сервері та створене для того, щоб керувати різними аспектами навчання: механізмом ведення курсів, моніторингом успішності студентів, здійснювати оцінювання, доступом до ресурсів [5, с. 55].

Автор також виділяє ключові особливості віртуального навчального середовища: контроль доступу - за допомогою пароля; створення та управління добре підготовленим навчальним матеріалом; навчальний матеріал може бути ефективно змінений, оновлений або доповнений; використання всіх типів фізичних носіїв - тексту, 2D і 3D графіки, анімації, цифрового аудіо- та відео- матеріалів, віртуальної реальності; посилання на електронні бібліотеки та іншу відповідну інформацію в Інтернеті; автоматичні глосарії, індекси, пошукові системи; засоби комунікації - інформація, що зберігається в електронному вигляді; а також використання Інтернету [5, с. 55].

М. Скуратівська та С. Попадюк під віртуальним освітнім середовищем розуміють організовану систему інформаційних, технологічних, дидактичних ресурсів, різних форм комп'ютерної та телекомунікаційної інтеракції освітніх суб'єктів [6].

Також потрібно зазначити, що більшість вітчизняних науковців виокремлюють таке поняття як «віртуальне навчальне середовище».

Так, наприклад, О. Архіпова зазначає, що віртуальне навчальне середовище - це програмна система, створена для підтримки дистанційного навчання з наголосом саме на навчанні, на відмінну від керованого навчального середовища, якому властивий акцент на управлінні процесом навчання [7; 8].

З точки зору В. Терещук віртуальне навчальне середовище представляє собою імерсивне, спеціально організоване навчальне середовище, що відзначається наближеністю до реальності, психологічною достовірністю сприйняття та спрямованістю на досягнення навчальних цілей [9; 10].

Закордонний вчений J. Feng [11] під віртуальним навчальним середовищем розуміє моделювання методу навчання, моделі мислення, способу пізнання та засобів контролю в реальному навчальному середовищі.

Таким чином, проведений нами теоретичний аналіз наукових підходів щодо визначення дефініції «віртуальне інформаційне середовище» дозволив визначити, що вітчизняні та закордонні науковців окрім «віртуального інформаційного середовища» ще виокремлюють ще таке поняття як «віртуальне навчальне середовище».

На основі теоретичного аналізу наукових праць ми дійшли висновку, що віртуальне інформаційне середовище - це програмне забезпечення системи дистанційного навчання, що створюється для її підтримки та містить такі елементи, як: теоретичні матеріали та практичні завдання, засоби контролю та самоконтролю навчальної діяльності, організаційні форми адаптації, мотивації та творчої спрямованості здобувачів вищої освіти.

Наступним етапом нашого дослідження є визначення головних особливостей впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній процес. Але перш ніж це зробити розглянемо основні ознаки віртуального освітнього середовища.

До ознак освітнього інформаційного середовища відносяться:

- Освітнє середовище будь-якого рівня є складним складовим об'єктом системної природи.

- Цілісність освітнього середовища є синонімами досягнення системного ефекту, під яким розуміється реалізація комплексної мети навчання і виховання на рівні безперервної освіти.

- Освітнє середовище існує як певна соціальна спільність, що розвиває сукупність людських відносин в контексті широкої соціокультурної світоглядної адаптації людини до світу, і навпаки [12, с. 248].

Головною метою та завданням інформаційно-освітнього середовища є:

- об'єднання інформаційних, технологічних, довідкових, освітніх ресурсів і сервісів, що задіяні в навчальному процесі в єдиний інформаційний простір;

- інтеграція та впорядкування всіх освітніх ресурсів кафедр ВНЗ;

- забезпечення структурованого, уніфікованого доступу до всіх інформаційно-освітніх ресурсів кафедр ВНЗ;

- підтримка неперервного зростання кваліфікації педагогів;

- формування єдиного ІОС з метою обміну досвідом, накопичення і використання знань;

- оперативне задоволення інформаційних потреб користувачів;

- надання студентам можливостей для самовдосконалення, саморозвитку, самостійного навчання, підвищення кваліфікації та рівня знань;

- оперативний контроль навчального процесу;

- створення персонального віртуального робочого місця для кожного учасника навчального процесу;

- забезпечення ефективності використання накопичених знань;

- високий рівень залучення студентів у процес обміну знаннями [13, с.82].

Основними мотиваційними факторами впровадження віртуального інформаційного середовища є:

- підвищення вимог до рівня кваліфікації працівників у зв'язку з технологічним удосконаленням сучасного виробництва, сфери обслуговування населення та житлово-комунального господарства.

- перехід промисловості до дрібносерійного виробництва зі швидкою зміною моделей, що вимагає швидкої перепідготовки працівників більшості компаній;

- зростаюче розуміння суспільством цінності якісної освіти як особистого та національного надбання [14, с. 96].

Головними особливостями впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній простір є [15]:

- підвищення якості, доступності та варіативності надання освітніх послуг;

- об'єднання інформаційних, технологічних, довідкових, освітніх ресурсів і сервісів, що задіяні в навчальному процесі, в єдиний інформаційний простір;

- інтеграція та впорядкування всіх освітніх ресурсів ;

- забезпечення структурованого, уніфікованого та безпечного доступу до всіх інформаційно-освітніх ресурсів;

- застосування інформаційно-комунікаційних технологій для здійснення електронного супроводу навчання студентів;

- осучаснення методів і засобів електронного навчання, урізноманітнення форм і способів подачі навчальної інформації;

- модернізація освітнього менеджменту; запровадження сучасних інформаційних технологій документообігу, контролю за виконанням управлінських рішень, скорочення кількості документів внутрішнього обігу;

- підтримка широкого впровадження принципів академічної мобільності викладачів та здобувачів;

- сприяння розвитку системи додаткової освіти, перепідготовки, підвищення кваліфікації;

- розширення співробітництва у міжнародному освітянському просторі та кооперації з провідними закладами освіти;

- підвищення конкурентоспроможності закладів освіти в українському та міжнародному науково-освітянському просторі.

Впровадження віртуального інформаційного середовища у освітній процес повинно виконувати наступні функції:

1. Інформаційну, що надає відкритий доступ до інформації, створює умови для інформаційного обміну.

2. Інтерактивну, що дозволяє реалізовувати внутрішньо й системні зв'язки.

3. Комунікаційну, що дозволяє підтримувати зв'язки «всередині», а також із «зовнішнім» інформаційним простором.

4. Координуючу, тобто фіксувати та представляти у взаємозв'язку зміст, який адресований різним суб'єктам.

5. Розвиваючу: розвиток інтелекту, особистих творчих якостей;

6. Культурну, що пов'язана з інформаційною культурою; професійно-орієнтовану, орієнтовану на профіль майбутньої професійної діяльності [16].

Р. Гуревич [17] виокремлює наступні тенденції розвитку віртуального інформаційного середовища:

- створення єдиного освітнього простору; організація раціонального і розумного документообігу в межах одного закладу, впровадження ІКТ для управління установою;

- створення системи збирання, обробки та зберігання інформації з найрізноманітніших напрямків навчального та виховного процесу;

- моніторинг якості навчальної діяльності установи; створення автоматизованої системи управління базою даних педагогічних працівників та студентів;

- створення навчально-методичних засобів дисциплін на базі автоматизованої інформаційної системи;

- покращення взаємозв'язку між навчальними закладами;

- розвиток соціального партнерства з різними установами та організаціями; пришвидшення доступу до нормативно-правової бази навчального закладу; використання інформаційного простору;

- програмного середовища для формування власного активне запровадження сучасних засобів та методів навчання з орієнтуванням на інформаційні технології;

- поєднання традиційного та комп'ютерного навчання; створення системи змішаного навчання; постійний професійний розвиток викладача з метою продукування ним інформаційних технологій для навчання;

- покращення засобів для проведення інтегрованих уроків; зміна діяльності викладача на розробку нових засобів для підвищення його творчої активності, збільшення рівня технологічної та методичної підготовки;

- формування системи безперервного навчання - універсальної форми діяльності, котра спрямована на постійний розвиток протягом життя;

- збільшення можливостей самостійного навчання; використання ІКТ в ролі засобів додаткового навчання;

- збільшення ефективності підготовки до занять; участь в дистанційних олімпіадах та конкурсах; психологічне налаштування на безперервне навчання;

- коректна обробка інформації, котра представлена в Інтернеті;

- відбір і систематизація наукового матеріалу, розробка доповідей і повідомлень на задані теми, складання навчального плану.



Висновки

Таким чином, дослідження особливостей впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній простір дозволяє зробити висновок, що на сьогодні це є одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики України, оскільки покликане забезпечити підвищення якості освіти та ефективну інтеграцію у світовий та європейський освітній простір. При цьому процес створення віртуального інформаційного простору спрямований на забезпечення конкурентоспроможності української освіти на міжнародній арені. Слід зазначити, що віртуальне інформаційне середовище - це творче середовище, в якому навчання можливе при високій мотивації здобувачів вищої освіти, емоційному стимулюванні та позитивно-оптимістичному настрої.



Література

1. Костенко Д.В., Токуєва Н.В., Гречановська О.В., Вереш М.Т., Кланічка Ю.В. Впровадження віртуального інформаційного середовища в освітній процес. Наукові інновації та передові технології. 2023. №6 (20). С. 462-471.

2. Шаров С., Колмакова В. Використання інформаційно-освітнього середовища для забезпечення самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Цифрові технології у професійній діяльності: тези доповіді всеукраїнської науково-практичної інтернет- конференції. (12-13 травня 2023 р.). 2023. С. 102-107.

3. Третяк О.П., Мехед О.Б., Тюпіна Н.В. Організація самостійної роботи студентів за допомогою хмарної технології збереження інформації (хмара Google). Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2015. №43. С. 14-16.

4. Журавель Т.В., Хайдарі Н.І. Віртуальне освітнє середовище як засіб формування країнознавчої та лінгвокраїнознавчої компетенцій у студентів немовних спеціальностей. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». 2017. Т. 1. С. 208-212.

5. Lipeikiene J. Virtual Learning Environments as a Supplement to Traditional Teaching. Informatics in Education. 2003. Vol. 2. №1. P. 53-64.

6. Скуратівська М., Попадюк С. Віртуальне освітнє середовище як інноваційна складова навчального процесу у вищій школі. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. 2017. Вип. LXXX. Т. 2. С. 251-255.

7. Архіпова О. Переваги і недоліки віртуального навчального середовища.

8. Karasievych, S., Maksymchuk, B., Kuzmenko, V., Slyusarenko, N., Romanyshyna, O., Syvokhop, E., Kolomiitseva, O., Romanishyna, L., Marionda, I., Vykhrushch, V., Oliinyk, M., Kovalchuk, A., Halaidiuk, M., & Maksymchuk, I. (2021). Training Future Physical Education Teachers for Physical and Sports Activities: Neuropedagogical Approach. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 543-564.

9. Berbets, T., Berbets, V., Babii, I., Chyrva, O., Malykhin, A., Sushentseva, L., Medynskii, S., Riaboshapka, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Maksymchuk, I., & Maksymchuk, B. (2021). Developing Independent Creativity in Pupils: Neuroscientific Discourse and Ukraine's Experience. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 314-328.

10. Терещук В. Віртуальне навчальне середовище: сутність та психолого-педагогічні умови його створення. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2016. №1 (38). С. 279-283.

11. Feng Jiangfan. Virtual Reality: An Efficient Way in GIS Classroom Teaching. IJCSI International Journal of Computer Science. 2013. №3. Р. 363-367.

12. Шахіна І. Ю. Визначення і напрями створення інформаційного освітнього середовища. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: збірник наукових праць. 2013. Випуск 36-37 (40-41). С. 245-255.

13. Гуревич Р.С. Інтерактивні технології навчання у вищому педагогічному навчальному закладі: навчальний посібник. Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2013. 309 с.

14. Половая Н.О. Віртуальне навчання як головний вектор нової інформаційної епохи. Грані. 2018. Т. 21. №3. С. 57-62.

15. Концепція розвитку електронного освітнього середовища «Віртуальний університет».

16. Пліш І.В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій управління якістю освіти в школах приватної форми власності. Інформаційні технології і засоби навчання. 2012. №1 (27).

17. Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті. Львів, 2012. 506 с.



References

1. Kostenko D.V., Tokuieva N.V., Hrechanovska O.V., Veresh M.T., Klanichka Yu.V. (2023). Vprovadzhennia virtualnoho informatsiinoho seredovyshcha v osvitnii protses [Implementation of a virtual information environment in the educational process]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovations and advanced technologies, 6 (20), 462-471.

2. Sharov S., Kolmakova V. (2023). Vykorystannia informatsiino-osvitnoho seredovyshcha dlia zabezpechennia samostiinoi roboty zdobuvachiv vyshchoi osvity [Using the information and educational environment to ensure independent work of higher education students]. Tsyfrovi tekhnolohii u profesiinii diialnosti - Digital technologies in professional activity: tezy dopovidi vseukrainskoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii. (12-13 travnia 2023 r.), 102-107.

3. Tretiak O.P., Mekhed O.B., Tyupina N.V. (2015). Organization of independent work of students using cloud technology of information storage (Google cloud) [Organization of independent work of students using cloud technology of information storage (Google cloud)]. Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems - Modern Information Technologies and Innovative Teaching Methods in Specialist Training: Methodology, Theory, Experience, Problems, 43, 14-16.

4. Zhuravel T.V., Khaidari N.I. (2017). Virtual educational environment as a means of forming country and linguistic competencies in students of non-language specialties [Virtual Educational Environment as a Means of Forming Country and Linguistic Competences of Students of Non-Language Specialties]. Collection of scientific papers «Pedagogical Sciences» - Collection of scientific papers «Pedagogical Sciences», Т. 1, 208-212.

5. Lipeikiene J. Virtual Learning Environments as a Supplement to Traditional Teaching. Informatics in Education. 2003. Vol. 2. №1. P. 53-64.

6. Skurativska M., Popadiuk S. (2017). Virtualne osvitnie seredovyshche yak innovatsiina skladova navchalnoho protsesu u vyshchii shkoli [Virtual educational environment as an innovative component of the educational process in higher education]. Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky - Collection of scientific papers. Pedagogical sciences, Vyp. LXXX, T. 2, 251-255.

7. Arkhipova O. Perevahy i nedoliky virtualnoho navchalnoho seredovyshcha [Advantages and disadvantages of a virtual learning environment].

8. Karasievych, S., Maksymchuk, B., Kuzmenko, V., Slyusarenko, N., Romanyshyna, O., Syvokhop, E., Kolomiitseva, O., Romanishyna, L., Marionda, I., Vykhrushch, V., Oliinyk, M., Kovalchuk, A., Halaidiuk, M., & Maksymchuk, I. (2021). Training Future Physical Education Teachers for Physical and Sports Activities: Neuropedagogical Approach. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 543-564.

9. Berbets, T., Berbets, V., Babii, I., Chyrva, O., Malykhin, A., Sushentseva, L., Medynskii, S., Riaboshapka, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Maksymchuk, I., & Maksymchuk, B. (2021). Developing Independent Creativity in Pupils: Neuroscientific Discourse and Ukraine's Experience. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 314-328.

10. Tereshchuk V. (2016). Virtualne navchalne seredovyshche: sutnist ta psykholoho-pedahohichni umovy yoho stvorennia [Virtual learning environment: the essence and psychological and pedagogical conditions of its creation.]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Pedahohika. Sotsialna robota» - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series «Pedagogy. Social Work», 1 (38), 279-283.

11. Feng Jiangfan. Virtual Reality: An Efficient Way in GIS Classroom Teaching. IJCSI International Journal of Computer Science. 2013. №3. Р. 363-367.

12. Shakhina I.Yu. (2013). Vyznachennia i napriamy stvorennia informatsiinoho osvitnoho seredovyshcha [Definition and directions of creating an information educational environment]. Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity: zbirnyk naukovykh prats - Problems and prospects of formation of the national humanitarian and technical elite: a collection of scientific papers, Vypusk 36-37 (40-41), 245-255.

13. Hurevych R.S. (2013). Interaktyvni tekhnolohii navchannia u vyshchomu pedahohichnomu navchalnomu zakladi [Interactive teaching technologies in a higher pedagogical educational institution]: navchalnyi posibnyk. Vinnytsia: TOV firma «Planer».

14. Polovaia N.O. (2018). Virtualne navchannia yak holovnyi vektor novoi informatsiinoi epokhy [Virtual learning as the main vector of the new information age]. Hrani - Facets. T. 21, №3, 57-62.

15. Kontseptsiia rozvytku elektronnoho osvitnoho seredovyshcha «Virtualnyi universytet» [The concept of development of the electronic educational environment "Virtual University"].

16. Plish I.V. (2012). Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii upravlinnia yakistiu osvity v shkolakh pryvatnoi formy vlasnosti [The use of information and communication technologies for managing the quality of education in private schools]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 1 (27).

17. Hurevych R.S. (2012). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v profesiinii osviti [Information and communication technologies in vocational education]. Lviv.

Размещено на Allbest.Ru

...