Вплив психологічної реабілітації на академічну успішність здобувачів освіти з посттравматичним стресовим розладом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив психологічної реабілітації на академічну успішність здобувачів освіти з посттравматичним стресовим розладом

Березяк Ксенія Михайлівна старший викладач, кафедра практичної психології та педагогіки, Навчально-науковий інституту практичної психології та педагогіки, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Сидоренко Віктор Олександрович аспірант, педагогічний факультет, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Пономаревський Станіслав Борисович доктор педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки, корекційної освіти та менеджменту, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. УшинськогоАнотація

Сучасна українська дійсність є складним випробуванням для усіх категорій населення, в тому числі для здобувачів освіти. Безпосередній чи опосередкований вплив війни на якість життя та ціннісно-смислову сферу людини призводить до фундаментальних змін у свідомості та психології. У багатьох випадках такий вплив має дуже виразний характер, що призводить до розладів нервової системи, психологічних і психічних проблем. Проблема психологічної реабілітації здобувачів освіти з посттравматичним стресовим розладом стоїть особливо гостро, і це дозволило сформулювати мету дослідження - з'ясувати вплив психологічної реабілітації на академічну успішність таких студентів. У відповідності з програмою психологічної реабілітації, здобувачі освіти брали участь у таких заходах, як спеціалізовані групові тренінги, арт-терапія та індивідуальні психотерапевтичні сеанси з психологом. До і після зазначених сеансів психологічної реабілітації їхня академічна успішність була оцінена за такими параметрами, як інтелектуально-пізнавальний, ціннісно-акмеологічний, соціально-комунікативний, інформаційно-пошуковий та адаптаційно-психологічний компоненти. Аналіз за допомогою t-критерію Стьюдента виявив, що впровадження програми психологічної реабілітації позитивно вплинуло на всі параметри академічної успішності. Студенти навчилися краще аналізувати інформацію, пробудили власні адаптаційні ресурси, подолали комунікативні бар'єри, усвідомили значущість подальшого навчання. Кластерний аналіз показав, що за академічною успішністю учасників програми можна розділити на три групи. Представники першого кластера (60%) мають середній рівень академічної успішності, другого (20%) - вищий за середній рівень, третього (20%) - високий рівень. Це дозволяє стверджувати, що спеціально організовані психологічні заходи були ефективними та успішними. Отримані результати спонукають продовжити дослідження проблеми впливу психологічної реабілітації на академічну успішність здобувачів освіти з посттравматичним стресовим розладом.

Ключові слова: академічна успішність, академічні досягнення, психологічна допомога, психологічна реабілітація, здобувачі освіти, студенти. психологічний реабілітація адаптаційний

THE EFFECT OF PSYCHOLOGICAL REHABILITATION ON THE ACADEMIC SUCCESS OF STUDENTS WITH POST-TRAUMATIC STRESS DISORDER

Abstract. The modern Ukrainian reality is a difficult test for all categories of the population, including those seeking education. The direct or indirect impact of war on the quality of life and value-meaning sphere of a person leads to fundamental changes in consciousness and psychology. In many cases, this influence has a very pronounced character, which leads to disorders of the nervous system, psychological and mental problems. The problem of psychological rehabilitation of students with post-traumatic stress disorder is particularly acute, and this made it possible to formulate the purpose of the study - to find out the impact of psychological rehabilitation on the academic performance of such students. In accordance with the psychological rehabilitation program, students participated in such activities as specialized group trainings, art therapy and individual psychotherapy sessions with a psychologist. Before and after the indicated sessions of psychological rehabilitation, their academic performance was evaluated according to such parameters as intellectual-cognitive, value-acmeological, social-communicative, information-searching and adaptation-psychological components. Analysis using the Student's t-test revealed that the implementation of the psychological rehabilitation program had a positive effect on all parameters of academic success. Students learned to better analyze information, awakened their own adaptive resources, overcame communication barriers, and realized the importance of further education. Cluster analysis showed that according to the academic success of the program participants can be divided into three groups. Representatives of the first cluster (60%) have an average level of academic success, the second (20%) have a higher than average level, and the third (20%) have a high level. This allows us to state that specially organized psychological measures were effective and successful. The obtained results encourage further research into the problem of the impact of psychological rehabilitation on the academic success of students with post-traumatic stress disorder.

Keywords: academic performance, academic achievements, psychological help, psychological rehabilitation, education seekers, students.

Постановка проблеми. В умовах сучасної української реальності проблема психологічної реабілітації при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР) є особливо актуальною. Безпосередній чи опосередкований вплив війни на якість життя та ціннісно-смислову сферу людини призводить до фундаментальних змін у свідомості та психології. У багатьох випадках такий вплив має дуже виразний характер, що спричиняє розлади нервової системи, психологічні і психічні проблеми. Очевидно, що такі співгромадяни потребують якісної та ефективної професійної допомоги, зокрема психологічної реабілітації. Однією із вразливих категорій населення є підростаюче покоління: травматичний досвід, пов'язаний із війною, викликає різноманітні проблеми, в тому числі емоційно-чуттєвого [5], соціально- комунікативного та міжособистісного характеру. Нерідко це позначається на здатності і готовності до навчання. В умовах постійного стресу і невпевненості у майбутньому здобувачі освіти відкладають навчання або взагалі відмовляються від нього. Така ситуація потребує професійного психологічного втручання і грамотної корекції. На даний момент існують програми психологічної допомоги, орієнтовані в тому числі на здобувачів освіти, що опинилися у складній життєвій ситуації. В рамках таких програм застосовуються різноманітні методи, що покликані покращити якість життя і загальний емоційний стан. Разом із тим, досі відсутні дослідження, фокус уваги яких зосереджувався би на впливі психологічної реабілітації саме на академічну успішність здобувачів освіти. Таким чином, проблема виміру ефективності психологічної реабілітації як засобу покращення академічної успішності є важливою та актуальною проблемою сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наявних наукових досліджень за означеною проблематикою дозволяє виділити два основні напрямки. Перший із них стосується сутнісних особливостей академічної успішності як такої (Н.В. Дужич [3], Т.В. Мотуз [6], Г.В. Різак [8], І. В. Холод [9]). Другий пов'язаний із розкриттям сутності ПСТР та відповідної психологічної допомоги (І. Чамлай [10]), а також психологічною реабілітацією учасників бойових дій із ПТСР (І. Алещенко [1], О. Гульбс [2], І. М. Крук [4], А. Мустафаєв [7]). Природно, що акцент робиться саме на такій категорії населення, як військовослужбовці, адже саме вони в усіх сенсах знаходяться на передовій. Разом із тим, відсутність спеціальних досліджень, пов'язаних із виміром ефективності психологічної допомоги іншим категоріям населення, стає причиною для більш детального вивчення цього напрямку. Це дозволяє сформулювати цілі та основні завдання дослідження.

Мета статті полягає у з'ясуванні впливу психологічної реабілітації на академічну успішність здобувачів освіти з ПТСР. Для цього виконано такі завдання: 1) теоретико-методологічне обґрунтування параметрів академічної успішності; 2) з'ясування рівня вираженості кожного з виділених параметрів на етапі констатуючого і контрольного експериментів; 3) порівняльний аналіз параметрів академічної успішності до і після психологічної реабілітації. Здійснені статистичні розрахунки виконано за допомогою програми Statistica 10.0. Усі етапи дослідження, включаючи констатуючий та контрольний експерименти, були проведені на базі таких навчальних закладів, як Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Загальна кількість здобувачів освіти з ПТСР складає 50 осіб.

Виклад основного матеріалу. Згідно з програмою психологічної реабілітації, здобувачі освіти з ПТСР брали участь у таких заходах, як спеціалізовані групові тренінги, арт-терапія та індивідуальні психотерапевтичні сеанси з психологом. До і після зазначених сеансів психологічної реабілітації їхня академічна успішність була оцінена за трьохбальною системою (1 - низький рівень, 2 - середній рівень, 3 - високий рівень) за такими параметрами, як: 1) інтелектуально-пізнавальний компонент; 2) ціннісно-акмеологічний компонент; 3) соціально-комунікативний компонент; 4) інформаційно-пошуковий компонент; 5) адаптаційно-психологічний компонент. Нижче представлені результати констатуючого та контрольного експериментів.

На етапі констатуючого експерименту низький і середній рівні інтелектуально-пізнавального компоненту академічної успішності мали по 44% здобувачів освіти з ПТСР, високий - 12%; на етапі контрольного експерименту на низькому рівні залишилося 14% студентів, середнього рівня досягли 64%, високого - 22% (рисунок 1).

Рис. 1. Інтелектуально-пізнавальний компонент академічної успішності здобувачів освіти з ПТСР

Джерело: власна розробка авторів

Оцінка ціннісно-акмеологічного компонента на етапі констатуючого експерименту показала, що низький і середній рівні продемонстрували по 44% студентів, високий рівень - 12%; на етапі контрольного експерименту низький рівень був притаманний 16% здобувачів освіти з ПТСР, середній - 52%, високий - 32% (рисунок 2).

Рис. 2. Ціннісно-акмеологічний компонент академічної успішності здобувачів освіти з ПТСР

Джерело: власна розробка авторів

На етапі констатуючого експерименту низький рівень соціально- комунікативного компоненту академічної успішності був виявлений у 48% здобувачів освіти з ПТСР, середній рівень - у 46%, високий - у 6%; на етапі контрольного експерименту низький рівень був характерний для 16% студентів, середній - для 64%, високий - для 20% (рисунок 3).

Рис. 3. Соціально-комунікативний компонент академічної успішності здобувачів освіти з ПТСР

Джерело: власна розробка авторів

Оцінка інформаційно-пошукового компонента академічної успішності виявила, що на етапі констатуючого експерименту на низькому рівні знаходилися 50% студентів, на середньому - 44%, на високому - 6%; на етапі контрольного експерименту низький рівень був притаманний 12% здобувачів освіти, середній - 64%, високий - 24% (рисунок 4).

Рис. 4. Інформаційно-пошуковий компонент академічної успішності здобувачів освіти з ПТСР

Джерело: власна розробка авторів

При аналізі адаптаційно-психологічного компонента було з'ясовано, що на етапі констатуючого експерименту низький рівень продемонстрували 52% здобувачів освіти з ПТСР, середній рівень - 42%, високий - 6%; на етапі контрольного експерименту низький рівень був властивий 16% студентів, середній - 60%, високий - 24% (рисунок 5).

Рис. 5. Адаптаційно-психологічний компонент академічної успішності здобувачів освіти з ПТСР

Джерело: власна розробка авторів

Для з'ясування різниці між рівнем академічної успішності здобувачів освіти з ПТСР до і після проведення психологічної реабілітації був здійснений аналіз за допомогою t-критерію Стьюдента (таблиця 1).

Таблиця 1

Порівняльний аналіз рівня академічної успішності здобувачів освіти з ПТСР до і після проведення психологічної реабілітації

Джерело: власна розробка авторів

Проведений аналіз показав, що значимі відмінності спостерігаються за всіма вимірюваними параметрами (у порядку спадання): інформаційно- пошуковий компонент (t = -4,64565), адаптаційно-психологічний компонент (t = -4,33026), соціально-комунікативний компонент (t = -3,78955), ціннісно- акмеологічний компонент (t = -3,51837), інтелектуально-пізнавальний компонент (t = -3,10881). Отримані результати свідчать про те, що впровадження програм психологічної реабілітації позитивно вплинуло на всі параметри академічної успішності. Студенти з ПТСР навчилися краще аналізувати інформацію, пробудили власні адаптаційні ресурси, подолали комунікативні бар'єри, усвідомили значущість подальшого навчання.

Разом із тим, здобувачі освіти з ПТСР продемонстрували різну академічну успішність. По-перше, це зумовлено неоднаковою початковою базою, відмінностями у ставленні до процесу навчання як такого та до отриманих результатів; по-друге, пов'язано з неоднаковим ступенем впливу програм психологічної реабілітації на різних студентів. Саме тому доцільним стало застосування кластерного аналізу, що здатний диференціювати групи здобувачів освіти за рівнем академічної успішності (таблиця 2, рисунок 6).

Таблиця 2

Середні значення кластерів, що об'єднують здобувачів освіти з ПТСР за рівнями академічної успішності після впровадження програми психологічної реабілітації

Джерело: власна розробка авторів

Рис. 6. Середні значення кластерів, що об'єднують здобувачів освіти з ПТСР за рівнями академічної успішності після впровадження програми психологічної реабілітації

Джерело: власна розробка авторів

Перший кластер включає 60% здобувачів освіти з ПТСР (таблиця 3). Згідно з отриманими результатами, вони характеризуються середнім рівнем вираженості інтелектуально-пізнавального, ціннісно-акмеологічного, соціально- комунікативного, інформаційно-пошукового та адаптаційно-психологічного компонентів. Представники першого кластера не продемонстрували особливих навчальних досягнень і не виділилися у конкретній сфері, проте в цілому впоралися з навчальною програмою і продемонстрували задовільний результат. Таким чином, загальний рівень їхньої академічної успішності також може бути оцінений як середній.

Таблиця 3

Описові статистики для першого кластера

Джерело: власна розробка авторів

Другий кластер охоплює 20% студентів (таблиця 4). Проведене дослідження виявило, що вони мають високий рівень показників ціннісно- акмеологічного компонента, вищий за середній рівень показників адаптаційно-психологічного та інформаційно-пошукового компонентів, а також середній рівень показників інтелектуально-пізнавального та соціально- комунікативного компонентів. Представники другого кластера характеризуються вираженим позитивним ставленням до навчання, прагнуть до удосконалення власних досягнень, демонструють значний прогрес у подоланні наслідків ПТСР. Таким чином, їхній рівень академічної успішності можу бути оцінений як вищий за середній.

Таблиця 4

Описові статистики для другого кластера

Джерело: власна розробка авторів

Третій кластер також включає 20% здобувачів освіти (таблиця 5). Здійснений аналіз виявив, що вони характеризуються високим рівнем вираженості інтелектуально-пізнавального, ціннісно-акмеологічного, соціально- комунікативного, інформаційно-пошукового та адаптаційно-психологічного компонентів. При цьому особливо виразно виділяються навички та вміння інтелектуально-пізнавального характеру, а також здатність до пошуку та аналізу різнотипної інформації. Представники третього кластера демонструють позитивні результати за всіма вимірюваними параметрами, тому їхній загальний рівень академічної успішності також оцінений як високий.

Таблиця 5

Описові статистики для третього кластера

Джерело: власна розробка авторів

Висновки. Сучасна українська дійсність засвідчує негативний вплив війни на всі сфери життя та усіх українців, в тому числі - на підростаюче покоління. Необхідність грамотної психологічної допомоги здобувачам освіти не викликає жодних сумнівів, адже саме вони є майбутнім нації. У відповідності з програмою психологічної реабілітації, здобувачі освіти з ПТСР брали участь у таких заходах, як спеціалізовані групові тренінги, арт-терапія та індивідуальні психотерапевтичні сеанси з психологом. До і після зазначених сеансів психологічної реабілітації їхня академічна успішність була оцінена за такими параметрами, як інтелектуально-пізнавальний, ціннісно-акмеологічний, соціально-комунікативний, інформаційно-пошуковий та адаптаційно-психологічний компоненти.

Було виявлено, що впровадження програми психологічної реабілітації позитивно вплинуло на всі параметри академічної успішності. Студенти з ПТСР навчилися краще аналізувати інформацію, пробудили власні адаптаційні ресурси, подолали комунікативні бар'єри, усвідомили значущість подальшого навчання. В цілому, за академічною успішністю учасників програми можна розділити на три групи: середній рівень показали 60% здобувачів освіти, рівні вищий за середній та високий - по 20%. Це дозволяє стверджувати, що спеціально організовані психологічні заходи були ефективними та успішними. Отримані результати спонукають продовжити дослідження проблеми впливу психологічної реабілітації на академічну успішність здобувачів освіти з ПТСР. Таким чином, перспективи вбачаються у розробці окремих заходів психологічної реабілітації, орієнтованих на індивідуально-особистісні потреби постраждалих від війни студентів.

Література

1. Алещенко І. Психологічна реабілітація учасників бойових дій: теоретико-методо- логічне обґрунтування моделі. Психологічний журнал. 2020. №3. URL: http://psyj.udpu. edu.ua/article/view/195935 (дата звернення: 01.06.2024)

2. Гульбс О., Кобець О. Психологічна реабілітація учасників бойових дій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2021. №3(46). С. 12-15. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2217.2021.47.12-15 (дата звернення: 01.06.2024)

3. Дужич Н.В., Мялюк О.П., Марущак М. І. Аналіз чинників, які впливають на академічну успішність. Медична освіта. 2023. №3. С. 54-61. DOI: https://doi.Org/10.11603/m. 2414-5998.2023.3.14050 (дата звернення: 01.06.2024)

4. Крук І. М., Гринус І. М. Сучасний погляд на психологічну реабілітацію військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом. Rehabilitation and Recreation. 2023. №15. С. 50-56. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.6 (дата звернення: 01.06.2024)

5. Куцос О. І. Концепти на позначення негативних емоційних станів в українській та російській мовній свідомості: психосемантичне моделювання концептуального поля. Нова філологія. 2023. №89. С. 155-160. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-22 (дата звернення: 01.06.2024)

6. Мотуз Т.В., Саєнко О. В., Слободенюк О.О. Проблема оцінювання навчальних досягнень учнів у вітчизняній педагогічній думці кінця ХХ-ХХІ століття. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2023. №86. С. 17-21. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2023.86.2 (дата звернення: 01.06.2024)

7. Мустафаєв А. Юсіфова Г., Казімі П. Посттравматичні стресові розлади у військових умовах (інформативний аналіз проблеми). Науково-теоретичний альманах Грані. 2023. №26(2). С. 51-54. DOI: https://doi.org/10.15421/172326 (дата звернення: 01.06.2024)

8. Різак Г. В., Ципляк Н.О., Голуб О.В. Створення інноваційних освітніх програм в Україні: досвід і рекомендації країн ЄС. Академічні візії. 2023. №22. URL: https://www.academy- vision.org/index.php/av/article/view/520 (дата звернення: 01.06.2024)

9. Холод І. В., Лисенко Т.А., Штангрет Г.З. Оцінка успішності здобувачів вищої освіти у персоналізованому дистанційному навчанні. Академічні візії. 2023. №17. URL: https:// academy-vision.org/index.php/av/article/view/218 (дата звернення: 01.06.2024)

10. Чамлай І. Психологічні підходи до тлумачення та терапії посттравматичного стресового розладу. Психологічні травелоги. 2023. №4. С. 25-34. DOI: https://doi.org/ 10.31891/PT-2023-4-3 (дата звернення: 01.06.2024)

11. References:

12. Aleschenko, I. (2020). Psykholohichna reabilitatsiia uchasnykiv boiovykh dii: teoretyko- metodolohichne obgruntuvannia modeli [Psychological rehabilitation of combatants: theoretical and methodological justification of the model]. Psykholohichnyi zhurnal - Psychological journal, 3. Retrieved from: http://psyj.udpu.edu.ua/article/view/195935 [in Ukrainian]

13. Gulbs, O. & Kobets, A. (2021). Psykholohichna reabilitatsiia uchasnykiv boiovykh dii [Psychological rehabilitation of participants in combat actions]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Viiskovo-spetsialni nauky - Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Military special sciences, 3(46), 12-15. Retrieved from: https://doi.org/10.17721/1728-2217.2021.47.12-15 [in Ukrainian]

14. Duzhych, N. V., Mialiuk, O. P., & Marushchak, M. I. (2023). Analiz chynnykiv, yaki vplyvaiut na akademichnu uspishnist [Analysis of factors affecting academic success]. Medychna osvita - Medical education, 3, 54-61. Retrieved from: https://doi.org/10.11603/m.2414- 5998.2023.3.14050 [in Ukrainian]

15. Kruk, I. M. & Hryhus I. M. (2023). Suchasnyi pohliad na psykholohichnu reabilitatsiiu viiskovosluzhbovtsiv z posttravmatychnym stresovym rozladom [A modern view of psychologiczl rehabilitation of military personnel with post-traumatic stress disorder]. Rehabilitation and Recreation, 15, 50-56. Retrieved from: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.6 [in Ukrainian]

16. Kutsos, O. I. (2023). Kontsepty na poznachennia nehatyvnykh emotsiinykh staniv v ukrainskii ta rosiiskii movnii svidomosti: psykhosemantychne modeliuvannia kontseptualnoho polia [Concepts for making negative emotional states in Ukrainian and Russian linguistic consciousness: psychosemantic modeling of the conceptual field]. Nova filolohiia - New philology, 89, 155-160. Retrieved from: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-22 [in Ukrainian]

17. Motuz, T., Saienko, O., & Slobodeniuk, O. (2023). Problema otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen uchniv u vitchyznianii pedahohichnii dumtsi kintsia XX-XXI stolittia [The problem of evaluating the educational achievements of students in the national pedagogical though of the end of the 20^th - beginning of the 21^st century]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 86, 17-21. Retrieved from: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2023.86.2 [in Ukrainian]

18. Mustafayev, A., Yusifova, G., & Kazimi, P. (2023). Posttravmatychni stresovi rozlady u viiskovykh umovakh (informatyvnyi analiz problemy) [Posttraumatic stress disorders in military conditions (informative analysis of problem)]. Naukovo-teoretychnyi almanakh Hrani - Scientific and theoretical almanac Edges, 26(2), 51-54. Retrieved from: https://doi.org/10.15421/172326 [in Ukrainian]

19. Rizak, G. V., Tsypliak, N. O., & Holub O. V. (2023). Stvorennia innovatsiinykh osvitnikh prohram v Ukraini: dosvid i rekomendatsii krain YeS [Creation of innovative educational programs in Ukraine: experience and recommendations of EU countries]. Akademichni vizii - Academic visions, 22. Retrieved from: https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/520 [in Ukrainian]

20. Kholod, I. V., Lysenko, T. A., & Shtangret, G. Z. (2023). Otsinka uspishnosti zdobuvachiv vyshchoi osvity u personalizovanomu dystantsiinomu navchanni [Assessment of success of higher education applicants in personalized distance learning]. Akademichni vizii - Academic visions, 17. Retrieved from: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/218 [in Ukrainian]

21. Chamlai I. (2023). Psykholohichni pidkhody do tlumachennia ta terapii posttravmatychnoho stresovoho rozladu [Psychological approaches to the interpretation and therapy of post-traumatic stress disorders]. Psykholohichni travelohy - Psychological travelogues, 4, 25-34. Retrieved from: https://doi.org/10.31891/PT-2023-4-3 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru