Модернізація змісту підготовки фахівця у закладах вищої освіти України засобами впровадження інтерактивних методів вивчення англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модернізація змісту підготовки фахівця у закладах вищої освіти України засобами впровадження інтерактивних методів вивчення англійської мови

Мар'яна Брода, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри практики англійської мови і методики її навчання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

У статті обґрунтовані основні тенденції розвитку проблеми гуманізації та демократизації змісту педагогічної освіти, пов 'язані зі спробами модернізації освітнього процесу і формування громадянських цінностей майбутнього вчителя. Охарактеризовано зміни щодо якісної педагогічної підготовки вчителя, що передбачаються переходом до діяльнісної орієнтації освітнього процесу й демократичної взаємодії його учасників. Сучасне інтерактивне навчання у системі цієї підготовки потребує забезпечення компетентності та міжособистісного спілкування учасників освітнього процесу. громадянська цінність майбутнього вчителя

Ключові слова: гуманізація та демократизація змісту педагогічної освіти; ЗВО України; громадянські цінності майбутнього вчителя; діяльнісна орієнтація; форми і методи навчальної діяльності; інтерактивне навчання; компетентність; міжособистісне спілкування; англійська мова.

Mаriana Broda, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the English Language Practices and Teaching Methods Department,

Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

MODERNIZATION OF THE CONTENT OF SPECIALIST TRAINING IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE BY MEANS

OF IMPLEMENTING INTERACTIVE METHODS OF LEARNING ENGLISH

The article substantiates the main trends in the development of the issue of humanization and democratization of the content of pedagogical education, which is related to attempts to modernize the educational process and foster civic values in future teachers. It certainly concerns the implementation of European and world education standards in Ukrainian education. The changes in the quality of pedagogical training of the teacher are brought about by the transition to action-orientation of the educational process and democratic interaction among its participants.

In order to increase the effectiveness of the educational process, the problem of interactive learning becomes particularly acute, since the educational process must take place under the conditions of continuous, active interaction among all the participants. The study also discusses changing the roles of these participants, their high motivation, meeting their communicative needs, creating an appropriate atmosphere of interaction and constant cooperation among the participants in the educational process.

Working with information promotes experience in understanding problems, training young people's intellectual abilities, modeling life situations, creating joint solutions. The student expanded capabilities to use information in non-standard situations testify to the developing role of modern innovative education.

The important pedagogical effects of innovative educational technologies on updating the training of English language teacher are accompanied by the development of their creative potential, and this primarily requires building competence and interpersonal communication among the participants in the educational process. It is clear that precisely these reforms in training students lead to student active civic position and personal development.

Keywords: humanization and democratization of the content ofpedagogical education; higher educational institution of Ukraine; civic values of future teachers; action-orientation; forms and methods of learning activities; interactive learning; competence; interpersonal communication; the English language.

Постановка проблеми

На кожному етапі розв'язання життєвих проблем та модернізації основних тенденцій реалізації шляхів та засобів сучасної педагогічної освіти удосконалюються практичні аспекти організації сучасного освітнього процесу, підвищується активна участь студентів у навколишньому житті, забезпечується якісний процес освіти молоді та ефективна педагогічна підготовка вчителя, пов'язані передовсім з організацією самостійної роботи студентів, а також наданням освітньому процесу гуманних і демократичних форм, поваги до людини, її прав і свобод, творчого характеру тощо. Успішність реформування освіти багато в чому залежить від популяризації моделей практичного досвіду переходу до реального використання знань у своєрідних життєвих умовах, свідчить про забезпечення потреби в інноваційній діяльності, саморозвитку. Відтак проблема модернізації змісту освіти повинна розглядатися у зв'язку з пошуком шляхів та засобів стимулювання творчої діяльності.

Робота з інформацією, звісно, допомагає вчитися мислити, тренувати власні інтелектуальні здібності, виробляти певні моделі життєвих ситуацій, підводить до спільного розв'язання проблем, і найголовніше - студенти оцінюють власну діяльність, прогнозують перспективи власного вдосконалення, своїх мовленнєвих здібностей. Знання іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування, безумовно, є передумовою для міжособистісних контактів. Усі навчальні дисципліни, у т. ч. англійська мова, повинні забезпечувати підготовку до повноцінної життєдіяльності в інформатизованому суспільстві, підвищення якості й ефективності освіти. Ключовими тут є створення умов для комунікації, відповідного психологічного клімату.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти демократизації педагогічної освіти та інноваційні процеси в системі підготовки вчителя стосовно особистісно зорієнтованого підходу до навчання і виховання досліджують І. Бех [1], І. Богданова, а також О. Глузман (визначаючи тенденції розвитку університетської педагогічної освіти), В. Луговий (аналізуючи розвиток педагогічної освіти в Україні в історичному контексті), А. Фурман [6], який звертає увагу на процеси організації навчання і виховання з позицій суб'єкта діяльності та ін. У зв'язку з використанням інтерактивних технологій у вивченні іноземної мови вчені Л. Клименко [2], О. Крюкова [3], І. Маклагіна [4], С. Ніколаєва [5], М. Сосяк, Е. Шевченко та ін. описували різноманітні зміни в організації освітнього процесу. Водночас увага вчених не концентрувалася на розкритті моделі оновлення професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, не ставилося акценту на виявленні розвивальної ролі сучасного інтерактивного навчання у системі підготовки студентів до майбутньої діяльності та відповідних методах їх реалізації.

Мета статті - обґрунтувати стан розробленості тенденцій розвитку змісту сучасної педагогічної освіти в Україні, охарактеризувати істотні зміни щодо якісної підготовки майбутнього фахівця у ЗВО України та на основі такої характеристики простежити залежність змісту підготовки вчителя від інноваційних процесів у суспільстві й освіті, обґрунтувати важливу роль сучасного інтерактивного навчання у системі цієї підготовки.

Виклад основного матеріалу

Звісно, будь-які нововведення, що стосувалися змісту освіти, історично позначалися впливом зовнішніх обставин, тому формально пристосовувалися до чинної системи освіти. Відтак реформування перебудови освіти та перегляд системи цінностей у їх побудові потребують такого її вдосконалення, яке неможливе без усунення спотвореної інтерпретації історії педагогічної думки. Йдеться також про вибір такої стратегії модернізації освіти, яка виражала б нові принципи побудови освіти і враховувала її мету.

Задля підвищення ефективності освітнього процесу і впливу на свідомість, почуття, волю особистості важливою стає розробка елементів інтерактивного навчання як формування здатності відстоювати свою думку під час дискусії або дебатів, оцінювання шляхом розширеного опитування, спостереження чи самооцінки й інтерактивної взаємодії, що виключає домінування когось одного над іншими.

Мовленнєвий досвід майбутні вчителі отримують через спілкування англійською мовою та практикування професійно спрямованої взаємодії між його партнерами. Такий досвід майбутньої практичної роботи допомагають набути навчально-рольові, ділові ігри [7] та інші способи вивчення англійської мови.

Уважається, що основними ознаками інтерактивних технологій є зміна ролей учасників навчання, висока мотивація, різноманітність форм і засобів оцінювання тощо. Тому усі спроби осучаснити традиційну систему освіти були пов'язані з використанням парної та колективної форм [3, 6]. Бажано об'єднувати в групу студентів з різною підготовкою (щоб стимулювати творче мислення, обмін ідеями). До того ж, робота в парах застосовується як підготовчий етап до роботи в групах. Завдяки взаємній підтримці члени групи виявляють відданість загальній справі. Водночас задля особистісної орієнтованості інтерактивного навчання важливо обов'язково залучати студентів до обговорення можливого складу груп, інших процедур групової діяльності очікуваних результатів. Для студентів цікавою також є інформація про різні форми презентації та захист своєї позиції, обговорення недоліків і прорахунків, відзначення вдалих рішень та пропозицій.

Крім того, кожна група пропонує обговорити ці питання. Можливість швидко щось сказати, висловити власну думку й за чергою відповісти на запитання в уявний мікрофон допоможе гра “Мікрофон”. Для зібрання якомога більшої кількості ідей у розв'язанні конкретної проблеми використовується “Мозковий штурм”. У рамках реалізації методу “Аналіз ситуації” можливо проаналізувати конкретну життєву ситуацію, виявити важливі обставини, навести аргументи чи докази на захист певної сторони справи, прийняти рішення тощо.

У науково-методичній літературі пропонуються різні інтерактивні технології, методичні прийоми (наприклад, “Навчаючи вчуся” у дослідженнях І. Маклагіної [4, 18]), методи “Імітаційні ігри”, “Займи позицію” [2, 6].

Використання інтерактивних технологій дає можливість студентам застосовувати їх на практиці, активно працювати, слухати, тому вони сприяють розвиткові навичок міжособистісного спілкування, виробленню спільної думки. Зауважимо, що соціальну компетентність С. Ніколаєва вважає важливою складовою лінгвосоціокультурної компетентності [5, 13]. Адже це привертає увагу до складних проблемних запитань. Звідси випливає необхідність для вчителя англійської мови дбати про формування “уміння входити у групову взаємодію, добре володіти мовним, культурним словником суспільства” [5].

Аналіз педагогічних досліджень 60-х рр. ХХ ст. свідчить, що педагогічні дисципліни орієнтували на процесі якісного викладання інформації з навчальних предметів, активну участь у ньому педагога, іноді на самостійну підготовку щодо вивчення цієї інформації вдома. Кожного разу підкреслювалася залежність результатів роботи від педагогічного керівництва. Формування інтересу до навчання, створення умов для елементів творчості, постановка проблемних запитань тощо акцентували увагу на ініціативі старшого в організації навчально-виховного процесу.

Якщо раціоналізація навчання часто пов'язувалася із виробленням умінь та навичок на основі засвоєних знань, модернізацією самостійної роботи студента, то, як правило, були добре обладнані кабінети з різноманітними технічними засобами навчання, розроблені навчальні телевізійні передачі, що стимулювало введення нових форм організації навчальних занять. Усе це сприяло зміцненню педагогічних позицій вчителя, удосконаленню різних форм навчання, стимулювало методичну творчість учителів, самостійну пошукову роботу студентів, акцентувало питання організації розумової діяльності, використання можливостей матеріальної бази навчального закладу.

Демократичні шляхи вдосконалення освітнього процесу у практиці окремих педагогів через диференціацію, профілізацію тощо, орієнтацію змісту підготовки вчителя на самонавчання і самовиховання, сприяють позитивному спрямуванню окремих досліджень, які включають до предмета аналізу зміст освіти самого студента, а також діяльнісний підхід до організації їх навчальної діяльності. Акцент робиться на спільній діяльності студента і педагога (за умови, що самостійна робота не зводитися до вмілого пояснення результатів).

Цінною була постановка питання організації пізнавальної діяльності задля досягнення рівня творчості (тому, як правило, воно розглядалося у нерозривному зв'язку із самостійною роботою особистості. Творчість все ж передбачала самостійні дії студентів, пов'язані з конструюванням чи проєк- туванням, пошуком власних стимулів виконувати роботу. Навіть стандартні ситуації та міркування у рамках традиційного мислення, уже виявляли помітну суперечливість творчості та стандартності, знецінювали традиційність. Описи творчих завдань (експериментально-досліджувального, конструкторського чи раціоналізаторського характеру стали важливим кульмінаційним моментом у спробах виділення у освіті компонента, спрямованого на розвиток і виховання.

Запропонований психологами діяльнісний підхід виявилися таким, що виходив за рамки стандартного освітнього процесу. Ідеї педагогіки співпраці (між педагогом і учнем чи студентом), тобто ідеї випередження, вільного вибору, індивідуалізації, опори, великих блоків, позитивної оцінки тощо, свідчили про практичну демократизацію змісту освітнього процесу педагогами-новаторами. Водночас у педагогічній освіті відбувався перехід до новітніх принципів її побудови, що насамперед означав осмислення суб'єктної моделі особистості, що втілювала уявлення про саморозвиток як головне джерело її формування. Уявлення про перетворювальну діяльність та відповідний компонент змісту педагогічних дисциплін водночас сприяє поширенню ідей організації модульного навчання, побудови відповідного підручника. Широкомасштабні дослідження процесів модернізації змісту педагогічної освіти, які ведуться у тогочасній освіті і стосуються, гуманітаризації, орієнтації на національні цінності, позитивно впливають на особистісну орієнтацію освіти. Це актуалізує ціннісно-мотиваційну сферу особистості, відповідність загальній меті української освіти, потребам самовдосконалення, самореалізації студентів як майбутніх учителів.

Сьогодні стало зрозумілим, що нарощування творчого компонента змісту освіти, збільшення частки самостійної роботи студентів, включення до змісту освіти як інформації, так і задач, спрямовані на творчу діяльність особистості, допомагають реалізувати такі демократичні перетворення у системі української освіти, як відхід від диктату, прагнення до ініціативної творчої праці, вивільнення творчих сил людини, звільнення від споживацького ставлення до життя.

Створення комп'ютерного середовища задля модернізації педагогічної підготовки вчителя англійської мови справді забезпечує вдосконалені умови для інтенсифікації навчання та індивідуалізації освіти (йдеться про певний обмін інформацією й організацію спілкування). Це відкриває можливості реалізації нових форм, методів та засобів навчання. Своєрідними засобами у так звану епоху електронного навчання стають ресурси Інтернету. Через Е- learning як навчання у мережі здійснюються також телекомунікаційні проєкти, індивідуальні консультації, дискусійні форуми.

Отже, особливе значення сьогодні надається професійному розвитку майбутніх фахівців з використанням інтерактивних технологій. Про це йдеться також у працях зарубіжних педагогів D. Hunter, R. Margonis-Pasinetti, E. Berard [8] та ін.

Висновки

Простежена залежність змісту підготовки вчителя від інноваційних процесів у суспільстві та освіті й охарактеризовані істотні зміни щодо якісної підготовки майбутнього фахівця у ЗВО України засвідчили необхідність обов'язкових гуманістичних і демократичних процесів, які базуються передовсім на уявленнях про статус студента як суб'єкта навчальної діяльності, його самостійну участь у творчому перетворенні оточення. Фахова майстерність вчителя не зводиться цілком до його інфор- мованості. Вона означає насамперед розвиток його самостійності, творчості.

За нашими спостереженнями, вчителі-практики вважають інтерактивне навчання достатньо результативним, що ще раз доводить важливу роль і ефективність сучасного інтерактивного навчання у системі цієї підготовки. Вони стверджують, що таке навчання унеможливлює пасивність студентів, сприяє формуванню у них здатності відстоювати й аргументувати свою думку, логічно мислити. Справді, ефективне впровадження інтерактивних технологій у вивченні англійської мови сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку творчих здібностей, створенню атмосфери взаємодії, співдружності, постійної співпраці учасників освітнього процесу. Компетентнісний підхід до забезпечення становлення особистості вчителя зобов'язує акцентувати увагу на майбутній діяльності, міжособис- тісному спілкуванні, а не на його знаннях, уміннях та навичках.

Перспективним напрямом дослідження буде виявлення змістових компонентів перетворювальної діяльності студента, що підсилюватиме роль гуманістичних і демократичних процесів у сучасній освіті. Безперечно, такі прогностичні тенденції щодо гуманізації та демократизації освіти у змісті перетворювальної діяльності кожного студента пов'язані з відповідними європейськими та світовими стандартами.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бех І. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.- метод. посіб. Київ : ІЗМН, 1998. 204 с.

2. Клименко Л. Інтерактивні технології та критичне мислення. English. 2010. № 7. C. 5-6.

3. Крюкова О.С. Використання технології “навчання у співпраці” під час вивчення іноземних мов у класах філологічного профілю. Англійська мова і література. 2011. № 10. C. 6-7.

4. Маклагіна І.Ю. Інтерактивні технології в навчанні іноземної мови. Англійська мова та література. 2010. № 22-23. C. 17-20.

5. Ніколаєва С.Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісного підходу. Іноземні мови. 2010. № 2. С. 11-17.

6. Фурман А. Теорія і практика розвивального підручника : монографія. Тернопіль : Економічна думка, 2004. 288 с.

7. Хлебнікова Т.М. Ділова гра як метод активного навчання педагога. Харків : Основа, 2005. 76 с.

8. Hunter D., Margonis-Pasinetti R. & Berard E. Putting the action-oriented approach into practice. CEFR online workshop series. 2023. № 3. URL: https://www.coe.int/en/web/common- european-framework-reference-languages/newsroom

REFERENCES

1. Bekh, I. (1998). Osobystisno zoriientovane vykhovannia [Personality oriented upbringing]. Kyiv, 204 p. [in Ukraininan].

2. Klymenko, L. (2010). Interaktyvni tekhnolohii ta kry- tychne myslennia [Interactive technologies and critical thinking]. English. No. 7. pp. 5-6. [in Ukraininan].

3. Kriukova, O. (2011). Vykorystannia tekhnolohii “nav- channia u spivpratsi” pid chas vyvchennia inozemnykh mov u

klasakh filolohichnoho profiliu [Using the technology `learning in cooperation' while learning foreign languages in philologymajor classes]. English language and literature. No. 10. pp. 6-7. [in Ukraininan].

4. Maklahina, I. (2010). Interaktyvni tekhnolohii v navcha- nni inozemnoi movy [Interactive technologies in teaching a foreign language]. English language and literature. No. 22-23. pp. 17-20. [in Ukraininan].

5. Nikolaieva, S. (2010). Tsili navchannia inozemnykh mov v aspekti kompetentnisnoho pidkhodu [Aims of teaching foreign languages in the aspect of a competency-based approach]. Foreign languages. No. 2. pp. 11-17. [in Ukraininan].

6. Furman, A. (2004). Teoriia i praktyka rozvyvalnoho pid- ruchnyka [Theory and practice of developmental textbook]. Monograph. Ternopil, 288 p. [in Ukraininan].

7. Khlebnikova, T. (2005). Dilova hra yak metod aktyvnoho navchannia pedahoha [Business games as a method of active teaching by a pedagogue]. Kharkiv, 76 p. [in Ukraininan].

8. Hunter, D., Margonis-Pasinetti, R. & Berard, E. (2023). Putting the action-oriented approach into practice. CEFR online workshop series. No. 3. Available at: https://www.coe.int/en/ web/common-european-framework-reference-languages/ new sroom [in English].

Размещено на Allbest.ru