Використання ігрових технологій у роботі педагога соціального

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання ігрових технологій у роботі педагога соціального

Ольга Сагун

студентка II курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Рацул О.А.

Стаття розглядає значення ігрової технології в соціальній роботі з дітьми, особливо з молодшим шкільним віком, як ключового методу втручання, корекції та розвивальної діяльності. Автор досліджує особливості використання ігрової технології в соціальній роботі з метою розвитку соціальної свідомості та соціалізації дітей. В статті також розглядаються основні функції та завдання педагога соціального в контексті гри як інструменту соціалізації. Особлива увага приділяється ігровим технологіям, зокрема ігрові технології з дітьми, ігрові технології з сім'ями, тренінговому методу ситуаційно-рольової гри, який сприяє вивченню соціальних ролей та розвитку творчого потенціалу учасників. Зазначається, що ігрова діяльність дитини сприяє її соціальному вихованню та розвитку особистості.

Ключові слова: ігрова терапія ігрові технології, соціальна робота, соціалізація, молодший шкільний вік, тренінговий метод, ситуаційно-рольова гра, ігрові технології.

Постановка проблеми

У сучасному світі соціальна педагогіка відіграє ключову роль у вихованні та розвитку дітей, зокрема молодшого шкільного віку. Одним із важливих методів роботи педагога соціального є ігрова терапія, яка є ефективним інструментом втручання, корекції та розвитку особистості дитини. Гра виступає не лише як форма дозвілля, але й як засіб соціалізації, навчання та розвитку соціальних навичок.

Існує потреба в дослідженні особливостей використання ігрової терапії в соціально-педагогічній роботі з метою виявлення її ефективності та можливостей оптимізації цього методу в роботі з дітьми. Зважаючи на важливість соціальної адаптації та розвитку соціальних навичок у дітей, особливо в молодшому шкільному віці, ігрові технології стають ключовим інструментом для педагога соціального.

Аналіз досліджень і публікацій щодо використання ігрових технологій у роботі педагога соціального зосереджується на дослідженні ефективності цих технологій у процесі навчання та виховання учнів. Вчені та дослідники досліджують різні аспекти використання ігрових технологій, зокрема їх вплив на соціальну адаптацію учнів, розвиток комунікативних навичок, підвищення мотивації до навчання та формування соціальної взаємодії між учнями та педагогами. Дослідники також вивчають різні стратегії використання ігор у навчальному процесі, а також їхній вплив на психічний стан та емоційну сферу учнів. Важливо також враховувати виклики, з якими стикаються педагоги при впровадженні ігрових технологій, такі як відбір відповідних ігор, підготовка матеріалів та організація групових процесів. Аналіз цих аспектів дозволяє розширити розуміння процесу використання ігрових технологій у роботі педагога соціального та виявити перспективи подальшого розвитку цього напряму дослідження.

Мета статті полягає в розкритті потенціалу гри як засобу соціалізації та розвитку особистості дитини.

Виклад основного матеріалу (результати) дослідження

ігрові технології соціальний педагог

Поняття «ігрова технологія» можна визначити як сукупність способів, дій, форм та методів ігрової діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на встановлення, збереження чи поліпшення соціального функціонування об'єкта, сприяння саморозвитку особистості, реалізації її творчого потенціалу, здібностей, задатків, а також на відтворення та засвоєння громадського досвіду, у якому складається та вдосконалюється самоврядування поведінкою. Ігрові технології не випадково знайшли широке застосування у сфері освіти, соціальної роботи, психології, педагогіки, адже вони мають величезний потенціал з точки зору пріоритетної задачі: формування суб'єктної позиції клієнта щодо власної діяльності, спілкування й самого себе.

Пропонуємо розглянути ігрові технології у роботі педагога соціального з різними групами клієнтів.

Ігрові технології з дітьми. Розглянемо особливості застосування ігрових технологій у роботі зі дітьми різного віку. У роботі з дошкільниками варто враховувати, що ще до третього року життя дитина оволодіває рольовою грою, знайомиться з людськими стосунками, починає розрізняти зовнішню і внутрішню сторону явищ, відкриває у себе переживання й починає у них орієнтуватися. У дитини формується уява й символічна функція свідомості, які дозволяють їй переносити властивості одних речей на інші, виникає орієнтація у власних почуттях і формуються навички їх культурного вираження, що дозволяє дитині включатися у колективну діяльність й спілкування.

Для молодшого шкільного віку характерна яскравість і безпосередність сприйняття, легкість входження в образи. Провідним видом діяльності є навчальна, проте діти цього віку легко залучаються до будь-якої діяльності, особливо до ігрової, самостійно організовуються у групову гру, продовжують ігри з предметами, іграшками. Можемо наголосити, що молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Коли дитина зберігає багато дитячих якостей - наївність, легковажність, довірливе підпорядкування авторитету, а також грайливе ставлення до багато чого з чим він стикається. Але поступово починає втрачатися дитяча безпосередність у поведінці, з'являється інша логіка мислення. І саме кожна з особливостей дитини даного віку робить її винятково неповторною і своєрідною. Пам'ять, як і всі інші психічні процеси у шкільному віці, зазнає суттєвих змін. Пам'ять у віці розвивається під впливом навчання. Посилюється роль словесно - логічного, смислового запам'ятовування та розвивається здатність свідомо керувати своєю пам'яттю та її проявами.

У дітей молодшого шкільного віку більш розвинена наочно-образна пам'ять, ніж словесно логічна. Це з переважанням діяльності першої сигнальної системи. Діти краще і швидше запам'ятовують і зберігають у пам'яті конкретні події, особи, предмети та факти, ніж визначення чи пояснення. Для роботи з такою пам'яттю ідеально підходять сюжетно-рольові індивідуальні та колективні ігри.

Спортивні ігри добре розвивають психомоторні здібності дитини, а ось використання на педагогічній практиці ребусів, загадок та кросвордів допомагає дітям розвивати свою пам'ять, уважність та розширювати словниковий запас. Ігри та уроки з використанням пластиліну, мозаїки, а також кольорового паперу сприяють розвитку аналітичного розуму та моторики пальців.

У ігрових технологіях, які використовуються в роботі з дітьми молодшого шкільного віку, найважливіша роль належить заключному ретроспективному обговоренню, у якому діти спільно аналізують хід і результати гри, співвідношення ігрової (імітаційної) моделі й реальності, а також хід ігрової взаємодії.

Наближаючись до віку 9 - 10 років, діти стають здатними досить довго зберігати увагу і виконувати довільно задану програму дій. Вік молодших школярів найбільш сентитивний для становлення вищих форм довільного запам'ятовування, тому цілеспрямована робота з оволодіння мнемічною діяльністю є найбільш ефективною в цей період. Для становлення та розвитку теоретичної позиції дитини добре підходить гра з правилами, оскільки є сенситивной.

Гра в освітньому закладі не просто весела розвага, а складна форма навчання дитини, яка вимагає часом чималої підготовки вчителя для виконання величезного ряду вправ і прагнення зробити процес навчання досить захоплюючим, а найголовніше ефективним. Щоб досягти великих успіхів педагогу соціальному необхідно враховувати як особисті якості дитини, а й психологічні і фізіологічні особливості дітей, які безпосередньо впливають перебіг та результат.

В даний час існує три групи ігор, які допомагають педагогам соціальним у вихованні та корекції поведінки дітей молодшого шкільного віку:

1. Ігри, які допомагають дитині керувати власною пам'яттю.

2. Ігри, пов'язані з функціонуванням абстрактного мислення.

3. Ігри, створені задля формування та розвитку «образу я».

Для середнього шкільного віку провідним видом діяльності є суспільно корисна, а для старшого шкільного - навчально-професійна діяльність. Саме тому у підлітковому віці спостерігається загострення потреби у створенні свого власного світу, у прагненні до дорослості, бурхливий розвиток уяви, фантазії, поява стихійних групових ігор. Ігрова терапія виявляється важливим інструментом у соціальній роботі з дітьми молодшого шкільного віку, сприяючи розвитку їх соціальних навичок, емоційної стабільності та самопідтримки.

Ігрові технології з сім'ями. Сім'я - один з головних інститутів соціалізації дітей. Виховні функції цього інститут, досить різноманітні. Для всебічного розвитку відносин в межах даного інституту, участь батьків в процесі використання ігрових технологій є невід'ємною частиною. Ігрові технології дозволяють зробити взаємодію, педагога соціального, дитини та батьків цікавішим, більш пізнавальним та розвиваючим.

Ігрові технології з дорослими. За допомогою ігрових технологій, батьки можуть вирішувати не тільки проблеми пов'язані з дитиною, але і вирішувати особистими проблемами в парі і самостійно як особистості. Ігрові технології з дорослими відрізніються, тим що пропонована дорослим гра:

1) зазвичай добре відома, улюблена форма діяльності для людини;

2) одна з найбільш ефективних засобів активізації, що залучає учасників у гру за рахунок змістовної природи самої ігрової ситуації і здатна викликати в них високе емоційне та фізичне напруження. У грі значно легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар'єри дорослих;

3) мотиваційна за своєю природою. По відношенню до пізнавальної діяльності вона вимагає і викликає в учасників ініціативу, наполегливість, творчий підхід, уяву, спрямованість;

4) дозволяє: вирішувати питання передачі знань, навичок, умінь, формування компетенцій; домагатись глибинного особистісного усвідомлення учасниками законів природи і суспільства; мати виховний вплив; захоплювати, переконувати, а в деяких випадках - ще й лікувати;

5) багатофункціональна, її вплив на людину неможливо обмежити будьяким одним аспектом, її можливі впливи актуалізуються одночасно;

6) переважно колективна, групова форма діяльності, в основі якої лежить змагальний аспект. Як суперник, однак, може виступати не тільки людина, але і обставини, і вона сама (подолання себе, свого результату);

7) нівелює значення прикінцевого результату. У такій грі учасника можуть влаштовувати різні типи «призів»: матеріальні, моральні (заохочення, грамота, широке оголошення результату), психологічні (самоствердження, підтвердження самооцінки) тощо. Під час групової діяльності результат сприймається ним через призму загального успіху, ототожнюючи успіх групи, команди як власний;

8) вирізняється наявністю чітко поставленої ситуаційної мети і відповідного їй педагогічного емоційно - ділового результату .

Тренінговий метод ситуаційно-рольової гри виявився особливо ефективним, допомагаючи дітям відчути себе у різних соціальних ролях та засвоїти різноманітні соціальні і міжособистісні навички [4]. Для подальших досліджень у цьому напрямі можна розглядати наступні перспективи:

* Детальніше вивчити механізми впливу ігрової терапії: дослідження можуть бути спрямовані на розуміння того, як саме ігрова терапія впливає на розвиток дітей та які конкретні аспекти гри є найбільш ефективними.

* Розвиток нових методик ігрової терапії: подальші дослідження можуть спрямовуватися на створення та вдосконалення нових методик ігрової терапії, які б краще враховували індивідуальні потреби дітей.

* Розширення області застосування: варто досліджувати можливості використання ігрової терапії не лише у соціальній роботі, але й у відповідних галузях, таких як освіта, психологія, медицина та інші.

* Дослідження впливу ігрової терапії на довгострокові результати: важливо вивчити, які довгострокові впливи має ігрова терапія на розвиток особистості дитини та її адаптацію у соціумі.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

У цілому, подальші дослідження у напрямі ігрової терапії в соціальній роботі з дітьми мають потенціал допомогти вдосконалити методи та підходи цієї важливої галузі та сприяти кращому розвитку дитячої соціальної сфери [5].

Отже, ігрові технології у роботі соціального педагога здебільшого є важливим інструментом впливу на розвиток та соціалізацію дітей, зокрема у молодшому шкільному віці. Вони дозволяють створити сприятливий середовище для навчання, взаємодії та розвитку соціальних навичок у дітей. Результати досліджень свідчать про ефективність ігрової терапії та інших ігрових методик у вирішенні соціальних проблем та корекції поведінки дітей. Тому важливо продовжувати дослідження цієї теми та розвивати нові підходи до використання ігрових технологій у соціально-педагогічній практиці для забезпечення успішного виховання та розвитку дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гриценко С.В. Використання ігрової діяльності у навчальному процесі. Початкове навчання та виховання. 2019. №34. С. 12-19

2. Використання ігрових технології в роботі соціального педагога як засіб соціалізації. Відновлено April 3, 2024, від naurok.com.ua [Електронний ресурс]. -. Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-igrovih-tehnologii-v-roboti-socialnogo-pedagoga-ak-zasib- socializacii-237147.html

3. Ігрові технології в роботі з дітьми. Відновлено April 3, 2024, від naurok.com.ua [Електронний ресурс]. -. Режим доступу: https://naurok.com.ua/prezentaciya-igrovi-tehnologi-navchannya-yak-efektivni-zasobi-rozvitku-piznavalnih-interesiv-uchniv-pochatkovo-shkoli- 275325.html

4. Ігрові технології навчання [Електронний ресурс]. -. Режим доступу: http://lvschool2.org.ua/teacher/pedag-teh/igrovi.

5. Ігрові технології як засіб позитивної мотивації учня. [Електронний ресурс]. -. Режим доступу: https://naurok.com.ua/igrovi- tehnologi-yak-zasib-pozitivno-motivaci-uchinnya-171055. html

Размещено на Allbest.ru