Сучасний стан та перспективи підготовки логопедів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянський державний педагогічний університет, м. Запоріжжя

Сучасний стан та перспективи підготовки логопедів в Україні

Линдіна Євгенія Юріївна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри прикладної психології та логопедії



Анотація

вищий освіта логопед

У статті проаналізовано сутність логопедичної роботи в сучасній освітній ситуації в Україні, потреби дітей у логопедичному супроводі, проблеми та перспективи підготовки логопедів у системі вищої освіти. Окреслено підходи до підготовки логопедів в Україні, визначено основні проблеми підготовки логопедів та запропоновано шляхи їх вирішення. В умовах сучасного суспільства, яке постійно розвивається, необхідно знайти відповідні умови для забезпечення ефективності логопедичної освіти. Однією з найпоширеніших проблем розвитку дітей є порушення мовлення. Мовленнєві розлади ускладнюють навчання дітей та погіршують їхній психічний та інтелектуальний розвиток. Звернуто увагу на те, що логопедія в Україні пройшла довгий шлях, розвиваючись від поодиноких спостережень до солідної наукової дисципліни з чітко визначеними напрямами роботи. Визначено, що сучасна логопедія в Україні - це постійний розвиток наукових досліджень, впровадження нових технологій у логопедичну практику, оновлення навчальних програм. Орієнтація на інклюзивну освіту, логопедичну допомогу дітям з особливими освітніми потребами в інклюзивних школах та дошкільних закладах. Логопедія це галузь, що динамічно розвивається, спирається на досягнення світової науки та постійно вдосконалюється, щоб відповідати сучасним викликам і надавати якісну допомогу особам з порушеннями мовлення. Кафедри логопедії у вищих навчальних закладах відіграють ключову роль у підготовці кваліфікованих логопедів, адже саме вони забезпечують теоретичну підготовку (надають ґрунтовні знання з основ логопедії, включаючи анатомію, фізіологію мовлення, психолінгвістику, методику діагностики та корекції мовленнєвих порушень; вивчають сучасні наукові дослідження та світові практики в галузі логопедії; ознайомлюють з нормативним розвитком мовлення та його етапами; розкривають особливості мовленнєвих порушень у дітей та дорослих з різними порушеннями. Здійснено короткий огляд історії та сучасного стану логопедії в Україні, зроблено огляд факультетів, які готують логопедів, проаналізовано основні освітні програми, спрямовані на підготовку логопедів, описано процес стандартизації кваліфікації «логопед» в Україні, розглянуто законодавчі зміни, пов'язані з поділом спеціальності «спеціальна освіта» на спеціалізації, а також визначено основні виклики та можливості для подальшого розвитку освітньої галузі «логопедія».

Ключові слова: логопед, освітні програми, мовленнєві порушення, спеціальна освіта, особи з особливими освітніми потребами.



Lyndina Yevheniia Yuriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Applied Psychology and Speech Therapy, Berdyansk State Pedagogical University, Zaporizhzhia

Current state and prospects of training speech therapists in Ukraine

Abstract

The article analyzes the essence of speech therapy work in the current educational situation in Ukraine, the needs of children in speech therapy support, problems and prospects of training speech therapists in the higher education system. The approaches to the training of speech therapists in Ukraine are outlined, the main problems of speech therapist training are identified and ways to solve them are proposed. In today's constantly evolving society, it is necessary to find appropriate conditions to ensure the effectiveness of speech therapy education. One of the most common problems of children's development is speech disorders. Speech disorders complicate children's learning and impair their mental and intellectual development. It is noted that speech therapy in Ukraine has come a long way, developing from isolated observations to a solid scientific discipline with clearly defined areas of work. It has been determined that modern speech therapy in Ukraine is a constant development of scientific research, the introduction of new technologies in speech therapy practice, and the updating of curricula. The focus is on inclusive education, speech therapy assistance to children with special educational needs in inclusive schools and preschools. Speech therapy is a dynamically developing field, based on the achievements of world science and constantly improving to meet modern challenges and provide quality care to people with speech disorders. Speech therapy departments in higher education institutions play a key role in the training of qualified speech therapists, as they provide theoretical training (provide thorough knowledge of the basics of speech therapy, including anatomy, speech physiology, psycholinguistics, methods of diagnosis and correction of speech disorders; study modern scientific research and world practices in the field of speech therapy; familiarize with the normative development of speech and its stages; reveal the features of speech disorders in children and adults with various disorders. The article provides a brief overview of the history and current state of speech therapy in Ukraine, an overview of the faculties that train speech therapists, analyzes the main educational programs aimed at training speech therapists, describes the process of standardization of the qualification "speech therapist" in Ukraine, considers legislative changes related to the division of the specialty "special education" into specializations, and identifies the main challenges and opportunities for further development of the educational field of "speech therapy".

Keywords: speech therapist, educational programs, speech disorders, special education, persons with special educational needs.



Постановка проблеми

Професійна підготовка сучасного логопеда в системі вищої педагогічної освіти України визначається процесами, що відбуваються в соціокультурному середовищі, зростанням вимог до якості професійної підготовки та рівнем розвитку ефективних технологій підготовки висококваліфікованих фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням сучасного стану та перспектив розвитку логопедії, впровадження нових методів та інструментів навчання займається багато вітчизняних та міжнародних вчених, педагогів, психологів: І. Самойлова [1], N. Douglas [2], J. Eske [3], M. Sheremet [4], Z. Leniv [4] та інші.

На думку О. Боряк [5], «Визначення ціннісних орієнтацій логопеда є актуальним з огляду на мінливі соціально-економічні та морально- психологічні орієнтири суспільства, зміни в логопедії та відповідність їм логопедичної практики». Це знаходить своє відображення в розумінні нерозривності інтелектуального і морального розвитку особистості, у впровадженні принципів гуманізації (другої домінанти, діалогічності, розуміння, рефлексивності, метафоричності) логопедичної підготовки, а також у формах і методах навчання дітей.

J. Eske [3] говорив: «... що важливість логопедії зумовлена соціальною природою мови та її основного засобу - мовлення, надзвичайною значущістю самої мови як інтегративної психологічної функції, можливістю надання допомоги та підтримки в подоланні обмежень, що накладаються мовленнєвим розладом, у процесі педагогічної взаємодії з дитиною».

Мета статті: - подати короткий огляд історії та сучасного стану логопедії в Україні;

зробити огляд закладів вищої освіти, які готують логопедів;

проаналізувати основні освітні програми, спрямовані на підготовку логопедів;

описати процес стандартизації кваліфікації «логопед» в Україні;

розглянути законодавчі зміни, пов'язані з поділом спеціальності «спеціальна освіта» на спеціалізації, а також визначити основні виклики та можливості для подальшого розвитку освітньої галузі «логопедія».

Виклад основного матеріалу

В умовах сучасного суспільства, яке постійно розвивається, необхідно знайти відповідні умови для забезпечення ефективності логопедичної освіти. Зміна потреб сучасного суспільства у висококваліфікованих логопедах вимагає активної зміни підходу до їх інформаційної підготовки. Підвищення ефективності освітнього процесу в Україні і в світі тісно пов'язане з ідеями інформатизації на всіх рівнях освітнього процесу, включаючи дошкільну, початкову освіту і логопедію.

І. Самойлова [1] вважає, що професіоналізм майбутнього логопеда - це досить розгалужений комплекс компетентностей, який включає техніко- методичну, психолого-педагогічну, інформаційно-комунікаційну та комп'ютерно- технологічну складові. Необхідно готувати майбутнього логопеда, здатного працювати в мінливих умовах інформаційного суспільства.

Логопедія в Україні пройшла довгий шлях, розвиваючись від поодиноких спостережень до солідної наукової дисципліни з чітко визначеними напрямами роботи. Ось найважливіші етапи цього шляху:

Зародження і становлення (до кінця XIX століття): знання про мовленнєві розлади та спроби їх виправлення сягають глибокої давнини. Відкриття Київської академії сприяло розвитку педагогічної думки, в якій також вивчалися питання розвитку мовлення, з'явилися публікації про мовленнєві розлади з акцентом на медичні аспекти.

Розвиток логопедії як науки (початок ХХ століття): відкриття перших логопедичних кабінетів та запровадження курсів підготовки логопедів, публікація перших наукових праць з логопедії, зосередження уваги на психолого-педагогічних аспектах мовленнєвих розладів. Наслідки Другої світової війни: збільшення кількості дітей з порушеннями мовлення та потреба у кваліфікованих логопедах.

Повоєнний період та становлення радянської логопедії (1950-1990 рр.): створення науково-дослідних лабораторій, розробка методів діагностики та корекції мовленнєвих порушень, розширення галузі логопедії, реєстрація нових груп дітей з порушеннями мовлення, розробка дидактичних матеріалів, здобуття Україною незалежності, інтеграція у світовий простір логопедії, розширення міжнародного співробітництва.

Сучасна логопедія в Україні - постійний розвиток наукових досліджень, впровадження нових технологій у логопедичну практику, оновлення навчальних програм. Орієнтація на інклюзивну освіту, логопедичну допомогу дітям з особливими освітніми потребами в інклюзивних школах та дошкільних закладах.

Логопедія в Україні - це галузь, що динамічно розвивається, спирається на досягнення світової науки та постійно вдосконалюється, щоб відповідати сучасним викликам і надавати якісну допомогу особам з порушеннями мовлення. Кафедри логопедії у вищих навчальних закладах відіграють ключову роль у підготовці кваліфікованих логопедів, адже саме вони забезпечують теоретичну підготовку (надають ґрунтовні знання з основ логопедії, включаючи анатомію, фізіологію мовлення, психолінгвістику, методику діагностики та корекції мовленнєвих порушень; вивчають сучасні наукові дослідження та світові практики в галузі логопедії; ознайомлюють з нормативним розвитком мовлення та його етапами; розкривають особливості мовленнєвих порушень у дітей та дорослих з різними порушеннями.

Усі ці дані свідчать не тільки про погіршення розвитку і здоров'я дітей, а й про більш уважне ставлення з боку фахівців до мовленнєвого розвитку і розвитку сучасних засобів діагностики, які дозволяють розпізнавати порушення розвитку, які раніше залишалися поза увагою фахівців. І ця увага абсолютно виправдана. Мовленнєві порушення зачіпають різні аспекти життя дитини, впливаючи на її діяльність, поведінку та фізіологічні функції організму.

На думку О. Мартинчук [6], «все це, в свою чергу, негативно впливає на подальше оволодіння дитиною читанням і письмом та загальну академічну успішність, а це означає, що для таких дітей повинна бути розроблена система раннього втручання, яка дозволить вчасно вжити корекційних заходів».

Розуміння важливості логопедичної допомоги також призводить до висновку про необхідність пошуку нових підходів до підготовки фахівців у цій галузі. Практичну підготовку, а саме забезпечують проходження логопедичної практики під керівництвом досвідчених викладачів, створюють умови для відпрацювання набутих теоретичних знань на практиці, навчають методам роботи з різними групами дітей та дорослих з мовленнєвими порушеннями, допомагають розвивати практичні навички логопедичної роботи та сприяють формуванню професійних компетенцій майбутніх логопедів.

Кафедри логопедії у вищих навчальних закладах України проводять також науково-дослідницьку роботу (проводять наукові дослідження з актуальних проблем логопедії), розробляють нові методики діагностики та корекції мовленнєвих порушень, вдосконалюють існуючі методи логопедичної роботи, публікують наукові статті та навчально-методичні матеріали та беруть участь у наукових конференціях та семінарах.

Також кафедри проводять методичну та виховну роботу, розробляють освітні програми та плани логопедичної роботи, створюють навчально- методичні матеріали, надають методичну допомогу логопедам-практикам, проводять майстер-класи та тренінги, виховують у здобувачів вищої освіти почуття відповідальності за свою професію та формують у них високі моральні та етичні якості.

Важливо зазначити, що кафедри логопедії не лише готують фахівців до практичної роботи, але й постійно вдосконалюють систему підготовки логопедів, впроваджуючи новітні методики та технології.

Випускники кафедр логопедії готові до самостійної роботи в логопедичних кабінетах дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, спеціальних навчально-виховних закладів, медичних закладів, реабілітаційних центрів.

Вони також можуть продовжувати навчання в аспірантурі та докторантурі, вести науково-дослідницьку роботу, викладати в навчальних закладах.

В Україні досить багато університетів та коледжів з кафедрами логопедії, найбільш відомими з яких є Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Дніпровський національний університет імені О. Гончара, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Криворізький державний педагогічний університет та інші.

N. Melnyk [7], «писала, що логопедія - важлива та затребувана спеціальність, яка покликана допомагати особам з мовленнєвими розладами. Якісна підготовка логопедів має вирішальне значення для ефективної корекції та профілактики мовленнєвих розладів». У цьому контексті аналіз основних програм підготовки логопедів в Україні є актуальним завданням.

Як правило, програми підготовки логопедів в Україні включають вивчення будови та функцій мовленнєвого апарату, нервової системи та інших систем, що беруть участь у мовленнєвому процесі, вивчення законів мовлення, особливостей фонетики, граматики та лексики, а також психолінгвістичних аспектів мовлення, історія логопедії, її теоретичні основи, методи діагностики та корекції мовленнєвих порушень, загальні закономірності психічного розвитку людини, особливості дитячої психології, психологія навчання і виховання, закономірності навчання і виховання та вивчення психології мовознавства.

Відповідно до сучасних тенденцій у спеціальній освіті, ставлення педагога зміщується від суто корекційної діяльності, метою якої є «мовленнєвий розлад» або «діагноз», до діяльності спеціального педагогічного та психологічного супроводу в реалізації особистісної сфери дитини.

На думку Н. Федорової [8], «метою логопеда ніколи не є лише усунення мовленнєвих порушень, а завжди формування мовленнєвої здатності, повноцінної мовленнєвої комунікації та повноцінної мовленнєвої особистості».

Аксіологічні смисли, які логопед виражає у своїй професійній діяльності, пов'язані з відображенням його головної мети. Тому цілі, які формулює фахівець, відображають його ціннісні орієнтації та сферу його професійної культури. Усі ці дані вказують не тільки на погіршення стану розвитку і здоров'я дітей, але і на більш уважне ставлення фахівців до мовленнєвого розвитку, а також на розвиток сучасних діагностичних засобів, що дозволяють розпізнавати порушення розвитку, які раніше залишалися поза увагою фахівців.

Мовленнєві порушення зачіпають різні аспекти життя дитини, впливаючи на її діяльність, поведінку та фізіологічні функції. Усе це, в свою чергу, негативно впливає на подальші навички грамотності та академічну успішність дитини, а це означає, що для таких дітей необхідно розробити систему раннього втручання, щоб вчасно вжити корекційних заходів. Розуміння важливості логопедичної допомоги також призводить до висновку про необхідність пошуку нових підходів до підготовки фахівців у цій галузі.

Існують різні варіанти освітніх програм з логопедії, які можуть відрізнятися за рівнем підготовки, спеціалізацією (дошкільна логопедія, логопедія для дітей шкільного віку, логопедія для дорослих, логопедія при різних видах мовленнєвих порушень) та формою навчання.

Підготовка майбутніх логопедів в Україні в сучасному інформаційно- освітньому просторі визначається процесами в соціокультурному середовищі, соціокультурними трансформаціями в суспільстві, змінами в ментальності сучасної людини та підвищенням вимог до якості професійної підготовки висококваліфікованих фахівців.

Н. Карпенко [9] доводив, що удосконалення підготовки логопедів у сучасних педагогічних університетах є необхідним у зв'язку з такими протиріччями: між вимогами державного освітнього стандарту другого покоління щодо комп'ютеризації праці вчителя та використання інформаційних ресурсів і сучасним станом системи освіти; між постійно зростаючою кількістю дітей з порушеннями мовлення, ускладненими вторинними розладами, і недостатньою готовністю логопедів до використання педагогічних інформаційних технологій.

Крім того, підготовка логопедів у сучасному педагогічному університеті стикається з протиріччями між: рівнем розвитку інформаційних освітніх ресурсів і ступенем їх відображення у змісті підготовки вчителя-логопеда; практикою підготовки вчителя-логопеда та цілями сучасної педагогічної освіти; нагальною потребою в розробці ефективних моделей підготовки вчителя-логопеда у вищій школі в умовах сучасного освітнього простору і недостатнім розвитком педагогічного освітнього простору на практиці.

Актуальність і недослідженість цих питань, а також потреба практики в систематизації накопиченого досвіду зумовили вибір напряму нашого теоретичного дослідження. Описуємо теоретичні та організаційно-педагогічні засади моделі підготовки логопеда в сучасному інформаційно-освітньому просторі, а також чинники, що зумовлюють необхідність розробки такої моделі підготовки логопеда в педагогічному університеті в умовах сучасного інформаційно-освітнього простору, а також чинники, що зумовлюють необхідність.

Що ж стосується підготовки логопеда в сучасному інформаційно-освітньому просторі, то на думку Н. Пахомової [10], «ця проблема потребує глибокого осмислення неперервності інтелектуального і морального розвитку особистості, орієнтації підготовки логопеда на педагогічну спрямованість, форм і методів навчання студентів, технологізації процесу підготовки логопеда, уточнення розуміння значення сучасного інформаційно-освітнього простору для логопеда».

Якісна підготовка логопедів - запорука успішної корекції та профілактики мовленнєвих порушень. Аналіз основних програм підготовки логопедів в Україні допоможе вам зробити правильний вибір і почати свій шлях у цю благородну професію.

В Україні існує багато різних навчальних закладів, які пропонують програми підготовки логопедів. Логопедичне навчання - це не тільки теоретичні знання, але й практичні навички. Тому важливо вибрати навчальний заклад, який пропонує своїм здобувачам вищої освіти можливість проходити практику в провідних логопедичних центрах.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, існує потреба у чітких стандартах для професії «вчитель-логопед». Наразі в Україні не існує єдиних державних стандартів для професії «вчитель-логопед». Проте, існують певні нормативно-правові акти, які частково регулюють цю сферу. До них належить Закон України «Про освіту» від 15 вересня 2016 року № 3733-VIII [11].

Стандарти підготовки бакалаврів та магістрів логопедії в Україні:

Бакалаврський рівень.

Назва спеціальності: Спеціальна освіта (напрямок підготовки «Логопедія»).

Галузь знань: 01 Освіта/Педагогіка.

Кваліфікаційний рівень: Бакалавр.

Обсяг підготовки: 4 роки.

Основні навчальні дисципліни: Анатомія та фізіологія людини, основи логопедії, психологія, методи діагностики та корекції мовленнєвих порушень.

Магістерський рівень.

Назва спеціальності: Спеціальна освіта (напрямок підготовки «Логопедія»)

Галузь знань: 01 Освіта/Педагогіка

Кваліфікаційний рівень: Магістр

Обсяг підготовки: 1,5-2 роки

Основні навчальні дисципліни: Сучасні проблеми логопедії, методи наукових досліджень у галузі логопедії, логопедична робота з різними категоріями дітей, які мають мовленнєві порушення, управління логопедичною службою.

У 2023 році Міністерство освіти і науки України розпочало роботу над розробкою професійних стандартів для різних груп фахівців, включаючи вчителів-логопедів.

Ці документи визначають загальні вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та «магістр» за спеціальністю «Спеціальна освіта» (напрямок підготовки «Логопедія»). Однак, вони не містять детальних вимог до знань, умінь, навичок, обов'язків, прав та відповідальності вчителя-логопеда.

Очікується, що ці стандарти будуть затверджені найближчими роками. Важливо також зазначити, що розробка стандартів «Вчитель-логопед» - це лише перший крок. Далі буде потрібно розробити навчальні програми для підготовки вчителів-логопедів, методичні рекомендації для логопедичної роботи, систему оцінювання кваліфікації вчителів-логопедів, систему підвищення кваліфікації вчителів-логопедів.

Для того, щоб ці стандарти були максимально ефективними та відповідали сучасним потребам, важливо залучити до процесу їх розробки широке коло фахівців, науковців та практикуючих логопедів. Освітні стандарти для підготовки логопедів в Україні постійно оновлюються, щоб відповідати сучасним потребам та викликам.

Це робиться для того, щоб випускники програм підготовки логопедів мали необхідні знання, уміння та навички для ефективної роботи з особами з мовленнєвими порушеннями. Останніми роками в освітні стандарти для підготовки логопедів в Україні було внесено ряд змін. Стандарти зараз вимагають від програм підготовки логопедів більшої кількості практичних занять, щоб студенти могли отримати досвід роботи з реальними клієнтами.

Ці зміни мають ряд позитивних наслідків для підготовки логопедів в Україні. Вони допоможуть забезпечити, щоб випускники програм підготовки логопедів мали необхідні знання та навички для роботи з людьми з мовленнєвими порушеннями, були в курсі останніх досліджень та практик у галузі логопедії, були готові використовувати нові технології для покращення своїх результатів.

Згідно наказу МОН № 260 від 04.03.2024 затверджено Перелік предметних спеціальностей спеціальності 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями), спеціалізацій предметної спеціальності 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (із зазначенням мови)), спеціалізацій спеціальностей 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями) та 016 Спеціальна освіта, за якими здійснюється розміщення державного (регіонального) замовлення [12].

Питання розміщення державного (регіонального) замовлення, поєднання спеціальностей (предметних спеціальностей), спеціалізацій та присвоєння професійних кваліфікацій педагогічних працівників закладами фахової передвищої, вищої освіти визначає Наказ МОН № 1006 від 11.11.2022 [13].

Згідно з Класифікатором професій ДК 003:2018, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.02.2018 № 108, «Логопед» (код професії 2311) визначений як фахівець, який проводить діагностику, корекцію та профілактику мовленнєвих порушень у дітей та дорослих.

Однак, освітня підготовка логопедів не чітко відокремлена від інших напрямків спеціальної освіти. Міністерство освіти і науки України активно вивчає питання поділу спеціальності «Спеціальна освіта» на спеціалізації. Стандарти спеціальності «Спеціальна освіта» в Україні:

Рівні підготовки: бакалаврський рівень, магістерський рівень, докторський рівень.

Назва спеціальності: Спеціальна освіта (напрямок підготовки «Спеціальна педагогіка»). Галузь знань: 01 Освіта/Педагогіка

Обсяг підготовки: 4,1.5-2,4 роки відповідно.

Випускники спеціальності «Спеціальна освіта» повинні бути готові до самостійного навчання та саморозвитку, до критичного аналізу та оцінювання інформації. Також мають мати знання теоретичних основ спеціальної педагогіки та психології, уміння діагностувати та оцінювати психофізичний розвиток дітей з особливими освітніми потребами.

Завдяки розвитку наукових досліджень та впровадженню нових технологій методи діагностики та корекції мовленнєвих порушень будуть ставати більш ефективними. Це дозволить логопедам надавати якіснішу допомогу дітям з мовленнєвими порушеннями. У сучасній освіті активно використовуються нові технології, які можуть бути корисними й у логопедичній роботі. Наприклад, комп'ютерні програми та мобільні додатки можуть допомогти логопедам у діагностиці мовленнєвих порушень, у розробці індивідуальних планів корекційно-виховного впливу, у проведенні логопедичних занять.

Не всі діти, які мають мовленнєві порушення, мають доступ до якісної логопедичної допомоги. Це пов'язано з дефіцитом логопедів, нерівномірним розподілом логопедичних послуг на території України, фінансовою недоступністю логопедичної допомоги для деяких сімей. Для розвитку логопедії як наукової та практичної галузі необхідні активні наукові дослідження, розробка нових методів та технологій діагностики та корекції мовленнєвих порушень, вивчення нових аспектів мовленнєвого розвитку та мовленнєвих порушень.

O. Stasenko та L. Chemichenko [14], «наголошують, що розвиток інклюзивної освіти відкриває нові можливості для логопедів, адже вони зможуть працювати з дітьми з мовленнєвими порушеннями безпосередньо в загальноосвітніх закладах, надавати їм необхідну допомогу в інклюзивному середовищі».

Нові технології можуть бути корисними й у логопедичній роботі. Наприклад, комп'ютерні програми та мобільні додатки можуть допомогти логопедам у діагностиці мовленнєвих порушень, у розробці індивідуальних планів корекційно-виховного впливу, у проведенні логопедичних занять.

При розробці сучасної моделі готовності логопедів до майбутньої діяльності необхідно вирішити такі завдання: виявлення пріоритетних змістових компонентів готовності, уточнення цілеутворюючого компонента, визначення технологічних, організаційних та прогностичних засад тощо. З цією метою важливо постійно вивчати професійне середовище та проводити інформаційний аналіз професійної діяльності логопедів; визначати можливості реалізації професійних компетенцій, ступінь їх реалізації в межах модулів тощо.

B. Maksymchuk [15], «вважає, що у підготовці фахівців у галузі спеціальної освіти важливо не тільки володіти знаннями в галузі діагностики, корекції та профілактики порушень, а й уміти взаємодіяти з іншими, особливо коли логопед є провідним фахівцем у групі чи класі для дітей з інвалідністю. Логопедичний супровід забезпечує включення спеціалізованої діяльності в усі сфери освітнього процесу».

У даній статті були проаналізовані сучасні тенденції у підготовці логопедів, а також перспективи розвитку цієї сфери в Україні. Підготовка логопедів в Україні здійснюється на основі Галузевих рамкових стандартів вищої освіти за спеціальністю «Спеціальна освіта» (напрямок підготовки «Логопедія»). Ці стандарти визначають вимоги до знань, умінь та навичок, якими повинні володіти випускники програм підготовки логопедів.

Освітні програми підготовки логопедів включають теоретичні та практичні курси з таких дисциплін, як анатомія та фізіологія людини, основи логопедії, психологія, спеціальна педагогіка, методи діагностики та корекції мовленнєвих порушень. Підготовку логопедів здійснюють державні та приватні вищі навчальні заклади. В Україні налічується близько 50 закладів освіти, які пропонують програми підготовки логопедів. Державна підтримка може допомогти покращити якість підготовки логопедів, розширити доступ до логопедичної допомоги, стимулювати наукові дослідження в галузі логопедії.

Здобувачам вищої освіти необхідно розвивати цифрові навички, щоб ефективно жити і працювати та робити свій внесок у розвиток суспільства. Ці цифрові навички включають творчість, інновації, комунікацію, співпрацю, інтерактивність, інформаційні потоки, прийняття рішень, критичне мислення, вирішення проблем та технологічні процеси в майбутній професійній діяльності. Для логопеда важливо не лише опанувати цифрові технології, а й перенести їх в освітнє середовище закладу.

При цьому важливою складовою можуть бути так звані над професійні компетентності логопеда, які сприяють організації успішної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу.

Висновки. Важливість статті полягає у тому, що спеціалізація «логопедія» є важливою сферою освіти, яка постійно розвивається та адаптується до сучасних потреб. Спеціалізація «логопедія» має значний потенціал для розвитку в контексті сучасних освітніх тенденцій.

Зростання попиту на фахівців, вдосконалення методів діагностики та корекції, розширення спектру послуг - все це робить логопедію перспективною та цікавою сферою діяльності. Підготовка логопедів в Україні є важливою сферою освіти, яка постійно розвивається та адаптується до сучасних потреб. Освітня галузь логопедії в Україні має значний потенціал для розвитку, але водночас стикається з низкою викликів.

Необхідно оновити та доповнити ці стандарти, щоб вони охоплювали нові методи та технології логопедії, гнучкіше підходили до індивідуальних потреб дітей, краще готували логопедів до роботи в інклюзивному середовищі. Логопеди повинні постійно оновлювати свої знання та навички, щоб ефективно працювати з дітьми, які мають різні мовленнєві порушення, використовувати нові методи та технології логопедії, відповідати сучасним вимогам до якості логопедичної допомоги.

У статті подано короткий огляд історії та сучасного стану логопедії в Україні, зроблено огляд факультетів, які готують логопедів, проаналізовано основні освітні програми, спрямовані на підготовку логопедів, описано процес стандартизації кваліфікації «логопед» в Україні, розглянути законодавчі зміни, пов'язані з поділом спеціальності «спеціальна освіта» на спеціалізації, а також визначено основні виклики та можливості для подальшого розвитку освітньої галузі «логопедія».



Література

1. Самойлова І.В. Основні напрями професійної підготовки майбутніх учителів-логопедів у вищому навчальному закладі. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2014. Випуск 38. С. 543-548. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2014/38/77.pdf.

2. Harris, Douglas N., Sass, Tim R. (2011). Teacher training, teacher quality and student achievement. Journal of Public Economics. Vol. 95(7-8). PP. 798-812.

3. Eske J. (2019). Medically reviewed by Karen Gill, M.D. URL: https://www.medicalnewstoday.com/articles/324764.php.

4. Sheremet M., Leniv Z., Loboda V., Maksymchuk B. (2019) The development level of smart information criterion for specialists' readiness for inclusion implementation in education. Information Technologies and Learning Tools, 72, 273-285. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2561.

5. Боряк О.В. Професійна підготовка вчителів-логопедів до роботи з розумово відсталими дітьми молодшого шкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 4 (48). C. 9-17. https://repository.sspu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/9d8c6df4-7b24-49db-beb0-e2df452d0da5/content.

6. Мартинчук, О.В. Компетентнісний підхід до фахової підготовки вчителів дефектологів для забезпечення освітньої інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (корекційна педагогіка та спеціальна психологія). 2017. С. 145-156. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2013_24_35.

7. Melnyk, N., Maksymchuk, B., Gurevych, R., Kalenskyi, A., Dovbnya, S., Groshovenko, O., & Filonenko, L. (2021). The Establishment and Development of Professional Training for Preschool Teachers in Western European Countries. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13 (1). https://doi.org/10.18662/rrem/13.1/369.

8. Федорова Н.В. Теоретичні аспекти фахової підготовки вчителів-логопедіва в умовах університетської освіти. Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогіка. 2018. Випуск 10. С. 98-109. https://ispukr.org.ua/wp-content/uploads/2019/12/%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0-3.pdf.

9. Карпенко Н.О. Застосування інноваційних методів навчання для розвитку комунікативної компетентності майбутніх вчителів-логопедів. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. 2012. Випуск 37(2). С. 23-27. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_201237%282%296.

10. Пахомова Н.Г. Характеристика теоретико-когнітивної основи інтеграції медико-психологічної і педагогічної складових професійної підготовки вчителів-логопедів. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2014. № 2. С. 79-86. https://ispukr.org.ua/articles/19/19122314_d.pdf.

11. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. вересня 2016 року № 1556-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text.

12. Міністерств освіти і науки України. Наказ № 260 від 04.03.2024 URL: https://fileview.ukr.net/?url=https://mail.ukr.net/api/public/file_view/list%3Ftoken%3D62gOSlrX76q8meChrp7BcukLOfPzmshKpSywzLANPuu1k6wD8o1txbyy-Wz8KP171BsnL2NWBiSS7q3lO_gjgXoJGKY7ufqPypkAUvwb7X0:5lErA6v28MSLVWI5%26r%3D1718439763407&default_ mode=view&lang=ru#start=1.

13. Наказ МОН № 1006 від 11.11.2022. URL: file:///C:/Users/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC/Downloads/%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%20%E2%84%961006%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2011.11.2022.pdf.

14. Stasenko О., Chernichenko L., Cherednyk F. Motivating Students For Motor Activity in The Framework of Physical Education. Наука і освіта. 2018. № 4. С. 172-178. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2018-4-doc/2018-4-st21.

15. Melnyk, N., Maksymchuk, B., Gurevych, R., Kalenskyi, A., Dovbnya, S., Groshovenko, O., & Filonenko, L. (2021). The Establishment and Development of Professional Training for Preschool Teachers in Western European Countries. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(1). https://doi.org/10.18662/rrem/13.1/369.



References

1. Samoilova I.V. (2014). Osnovni napriamy profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv-lohopediv u vyshchomu navchalnomu zakladi [The main directions of professional training of future speech therapists in a higher education institution]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of forming a creative personality in higher and secondary schools., Vypusk 38, 543-548. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2014/38/77.pdf.

2. Harris, Douglas N., Sass, Tim R. (2011). Teacher training, teacher quality and student achievement. Journal of Public Economics. Vol. 95(7-8). PР. 798-812.

3. Eske J. (2019). Medically reviewed by Karen Gill, M.D. URL: https://www.medical newstoday.com/articles/324764.php.

4. Sheremet M., Leniv Z., Loboda V., Maksymchuk B. (2019) The development level of smart information criterion for specialists' readiness for inclusion implementation in education. Information Technologies and Learning Tools, 72, 273-285. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2561.

5. Boriak O.V. (2015). Profesiina pidhotovka vchyteliv-lohopediv do roboty z rozumovo vidstalymy ditmy molodshoho shkilnoho viku [Professional training of speech therapists to work with mentally retarded children of primary school age]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 4 (48), 9-17. https://repository.sspu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/9d8c6df4-7b24-49db-beb0-e2df452d0da5/content.

6. Martynchuk, O.V. (2017). Kompetentnisnyi pidkhid do fakhovoi pidhotovky vchytelivdefektolohiv dlia zabezpechennia osvitnoi intehratsii ditei z porushenniamy psykhofizychnoho rozvytku [Competence-based approach to the professional training of teachers of defectologists to ensure the educational integration of children with psychophysical developmental disorders.]. Naukovyi chasopysNatsionalnohopedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova (korektsiina pedahohika ta spetsialna psykholohiia) - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University (Correctional Pedagogy and Special Psychology), 145-156. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2013_24_35.

7. Melnyk, N., Maksymchuk, B., Gurevych, R., Kalenskyi, A., Dovbnya, S., Groshovenko, O., & Filonenko, L. (2021). The Establishment and Development of Professional Training for Preschool Teachers in Western European Countries. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13 (1). https://doi.org/10.18662/rrem/13.1/369.

8. Fedorova N.V. (2018). Teoretychni aspekty fakhovoi pidhotovky vchyteliv-lohopediva v umovakh universytetskoi osvity [Theoretical aspects of professional training of speech and language therapists in university education]. Naukovyi visnyk Kremenetskoi oblasnoi humanitarno-pedahohichnoi akademii im. Tarasa Shevchenka. Seriia: Pedahohika - Scientific Bulletin of Kremenets Taras Shevchenko Regional Humanitarian and Pedagogical Academy. Series: Pedagogy, Vypusk 10, 98-109. https://ispukr.org.ua/wp-content/uploads/2019/12/%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0-3.pdf.

9. Karpenko N.O. (2012). Zastosuvannia innovatsiinykh metodiv navchannia dlia rozvytku komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh vchyteliv-lohopediv [The use of innovative teaching methods for the development of communicative competence of future speech therapists]. Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity. Pedahohika i psykholohiia - Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and psychology, Vypusk 37 (2), 23-27. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspo_2012_37%282%296.

10. Pakhomova N.H. (2014). Kharakterystyka teoretyko-kohnityvnoi osnovy intehratsii medyko-psykholohichnoi i pedahohichnoi skladovykh profesiinoi pidhotovky vchyteliv-lohopediv [Characterization of the theoretical and cognitive basis for the integration of medical, psychological and pedagogical components of professional training of speech therapists]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky - Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Pedagogical sciences, 2, 79-86. https://ispukr.org.ua/articles/19/19122314_d.pdf.

11. Pro osvitu [About education]: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. veresnia 2016 roku № 1556-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text.

12. Ministerstv osvity i nauky Ukrainy. Nakaz № 260 vid 04.03.2024 URL: https://fileview.ukr.net/?url=https://mail.ukr.net/api/public/file_view/list%3Ftoken%3D62gOSlrX76q8meChrp7BcukLOfPzmshKpSywzLANPuu1k6wD8o1txbyy-Wz8KP171BsnL2NWBiSS7q3lO_gjgXoJGKY7ufqPypkAUvwb7X0:5lErA6v28MSLVWI5%26r%3D1718439763407&default_mode=view&lang=ru#start=1.

13. Nakaz MON № 1006 vid 11.11.2022. URL: file:///C:/Users/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC/Downloads/%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%20%E2%84%961006%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2011.11.2022.pdf.

14. Stasenko О., Chernichenko L., Cherednyk F. (2018). Motivating Students For Motor Activity in The Framework of Physical Education. Science and education, 4, 172-178. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2018-4-doc/2018-4-st21.

15. Melnyk, N., Maksymchuk, B., Gurevych, R., Kalenskyi, A., Dovbnya, S., Groshovenko, O., & Filonenko, L. (2021). The Establishment and Development of Professional Training for Preschool Teachers in Western European Countries. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(1). https://doi.org/10.18662/rrem/13.1/369.

Размещено на Allbest.ru

...