Теоретичні аспекти використання інтегрованих уроків при навчанні математики у старшій школі в контексті пізнавальних можливостей учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Теоретичні аспекти використання інтегрованих уроків при навчанні математики у старшій школі в контексті пізнавальних можливостей учнів

Крижановський Володимир Петрович аспірант кафедри алгебри та інформатики

м. Чернівці

Анотація

Cучасне освітнє середовище вимагає постійного вдосконалення навчального процесу, а роль навчання математики стає все важливішою. Однак викладання останньої пов'язане з низкою труднощів, однією з яких і основною, на нашу думку, є відмінності в пізнавальних здібностях учнів. У цьому контексті вирішенням даної проблеми є використання інтегрованих уроків, які не лише розвинуть математичні навички, але й сприятимуть загальному пізнавальному розвитку здобувачів освіти.

Зазначено, що інтегровані уроки ґрунтуються на ідеї поєднання різних предметів з метою створення глибокого й комплексного розуміння навчального матеріалу та проводяться з метою розкриття загальних закономірностей, ідей, теорій, законів, які відображені у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. При цьому, необхідно враховувати конкретні особливості математичних концепцій та обирати такі предмети, які допомагатимуть учням ефективніше засвоювати матеріал й розуміти його практичне застосування.

Впровадження у практику інтегрованих уроків забезпечуватиме формування у здобувачів освіти цілісної системи уявлень про закони пізнання навколишнього світу та їх взаємозв'язок і взаємозумовленість, сприятиме поглибленню знань учнів, розширюватиме діапазон їх практичного застосування до процесів і явищ довкілля.

Наголошено на тому, що процес перебудови системи навчання у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), особливо математичної, є доволі складним, і ставлення до нього має бути продуманим не лише з формального боку змісту навчання, а й щодо його наслідків, пам'ятаючи при цьому про затребуваність математичної освіти в суспільстві.

Ключові слова: здобувачі освіти, інтегрований урок, навчальний процес, математична концепція.

Abstract

Kryzhanovsky Volodymyr Petrovych graduate student of the Department of Algebra and Informatics, Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi

THEORETICAL ASPECTS OF USING INTEGRATED LESSONS IN TEACHING MATHEMATICS IN HIGH SCHOOL IN THE CONTEXT OF COGNITIVE CAPABILITIES OF STUDENTS

The modem educational environment requires constant improvement of the educational process, and the role of teaching mathematics is becoming more important. However, teaching it is associated with a number of difficulties, and the main one in our opinion is differences in the cognitive abilities of students. In this context the solution to this problem is the use of integrated lessons, which will not only develop mathematical skills, but also contribute to the general cognitive development of students.

It is noted that integrated lessons are based on the idea of combining different subjects in order to create a deep and comprehensive understanding of the educational material and are conducted with the aim of revealing general patterns, ideas, theories, and laws that are reflected in various sciences and their corresponding educational subjects. At the same time, it is necessary to take into account the specific features of mathematical concepts and choose such subjects that will help students learn the material more effectively and understand its practical application.

The implementation of integrated lessons in practice will ensure the formation of students of an integrated ideas system about the laws of the surrounding world knowledge and their interrelationship and interdependence, will contribute to the deepening of students' knowledge, and will expand the range of their practical application to environmental processes and phenomena.

It is emphasized that the process of restructuring the system of education in institutions of general secondary education (GSE) especially mathematics is quite complex, and the attitude towards it should be thought out not only from the formal side of the content of education, but also with regard to its consequences, bearing in mind about the demand for mathematical education in society.

Keywords: students, integrated lesson\class, educational process, mathematical concept.

Постановка проблеми

Необхідість звернення до інтегрованого навчання покликана низкою об'єктивних причин, які проявилися в процесі діяльності ЗЗСО. У нині діючій класно-урочній системі навчання педагог повинен працювати в різних напрямках, які поділяють на три групи сприйняття інформації учнями. Більшість (40%) учнів є кінестетиками, тобто потребують тактильного контакту з предметом вивчення чи обговорення для кращого сприйняття й розуміння, менше візуалів - 35% та найменше аудіалів - лише 25% [11]. Крім того значно знизився інтерес учнів до математики та й викликає певне незадоволення недостатня продуманість і розробленість діючих програм та підручників з математики для ЗЗСО тощо. Тому постає питання удосконалення навчального процесу з урахуванням індивідуальних потреб учнів без втрати навчальної складової. В цьому випадку, на нашу думку, можуть бути корисні інтегровані уроки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття інтеграції майже не вживалося до ХІХ століття. Зв'язки між предметами та інтеграцію навчання розглядали ще такі відомі педагоги, як Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський. Дана тема знайшла відгук в сучасних вітчизняних педагогів-практиків та науковців, зокрема О.М. Біляєва, М.Г. Іванчук, Н.Б. Ларіонова, О.Я. Савченко, Н.М. Стрельцова, В.Ф. Паламарчук, Н.І. Присяжнюк та інших [1,2, 3, 4, 9]. Проте більшість досліджень спрямовані на проблему інтеграції в початковій школі, значно менше публікацій щодо інтегрованого навчання в основній і старшій школі.

Метою статті є дослідження й аналіз сучасних підходів використання інтегрованих уроків при навчанні математики у старшій школі в контексті пізнавальних можливостей учнів; визначення переваг інтегрованих уроків у підвищенні якості навчання математики у ЗЗСО.

Виклад основного матеріалу

Проблема інтеграції математичних знань у старшій школі є важливою і сучасною як для теорії, так практики. Це продиктовано новими соціальними запитами, що висуваються до старшої школи, та обумовлено змінами у сфері науки й виробництва. Сучасна система середньої освіти спрямована на формування високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості з цілісним уявленням картини світу, з розумінням глибини зв'язків явищ і процесів, які представляють цю картину. Предметна роз'єднаність стає однією з причин фрагментарності світогляду випускника ЗЗСО, тоді як у світі переважають тенденції до економічної, політичної, культурної, інформаційної інтеграції. Таким чином, самостійність предметів, їх слабкий зв'язок один з одним породжують серйозні труднощі у формуванні у старшокласників цілісної картини світу, перешкоджають органічному сприйняттю культури. інтегрований математичний навичка пізнавальний

Інтеграція, на наш погляд, належить до дидактичних принципів і тому запровадження інтеграції предметів у систему освіти дозволить вирішити завдання, поставлені нині перед зкладом освіти (ЗО) і суспільством загалом. Інтегровані уроки сприяють формуванню цілісної картини світу в учнів, розумінню зв'язків між явищами в природі, суспільстві та світі загалом. Важливо зважити на той факт, що інтеграційні зв'язки між предметами старшої школи ще мало розроблені.

Практика показує, що часто одне й те ж поняття у межах кожного конкретного предмета визначається по-різному. Неузгодженість пропонованих програм призводить до того, що та сама тема з різних предметів вивчається у різний час. Ці протиріччя легко знімаються при інтегрованому навчанні, яке вирішує ще одну проблему - економії навчального часу. Інтегрування переслідує певні цілі - розширення предмета пізнання; поєднання теоретичної підготовки з практичною; - підвищення авторитету теорії у свідомості учнів; - створення сприятливих умов розвитку особистості суб'єкта навчання.

Математика дає учням систему знань і вмінь, необхідних у буденному житті та трудовій діяльності, а також важливих для вивчення суміжних дисциплін (фізики, хімії, креслення, музики, мистецтва та ін.).

Інтегрований урок дозволяє вирішувати низку завдань, які важко реалізувати в межах традиційних підходів:

підвищення мотивації навчальної діяльності за допомогою нестандартної форми уроку;

розгляд понять, що використовуються у різних предметних галузях;

організація цілеспрямованої роботи з розумовими операціями: порівняння, узагальнення, класифікація, аналіз, синтез тощо;

показ метапредметних зв'язків та їх застосування при вирішенні різних завдань;

залучення до науково-дослідної діяльності.

Інтегровані уроки мають психологічну перевагу: пробуджують інтерес до предмета, знімають напруженість, невпевненість, допомагають свідомому засвоєнню деталей, фактів, деталей тим самим забезпечують формування творчих здібностей учнів, оскільки дозволяють вести як навчальну, а й дослідницьку діяльність. Інтегровані уроки вирішують такі задачі: інформаційну (пошук, аналіз та відбір необхідної інформації, її перетворення, збереження та передача; володіння сучасними інформаційними технологіями); комунікативну (знання мов, способів взаємодії з оточуючими та віддаленими подіями і людьми; навички роботи в групі, колективі, володіння різними соціальними ролями); соціокультурну (пізнання та досвід діяльності в галузі національної та загальнолюдської культури; духовно-моральні основи життя людини та людства, окремих народів); навчально-пізнавальну (елементи логічної, методологічної, загальнонавчальної діяльності; планування, аналіз, рефлексія, самооцінка); культурознавчу (формування російської мовної картини світу).

На інтегрованому уроці відомості різних наук не лише доповнюють одна одну, а й становлять певний сплав, комплекс, необхідний для сприйняття учнями предмета вивчення загалом. Своєрідним є погляд на інтеграцію В.А. Сухомлинського, який вважав, що потрібно знайомити учнів з кожним предметом у його зв'язку з іншими, «відкрити його так, щоб шматочок життя заграв перед учнями всіма фарбами веселки». Цим відновлюється природний процес пізнання світу учнями. Пізнавальна діяльність учня можлива лише там, де створено певні умови для її розвитку. І в цьому величезну роль відіграє інтеграція навчального процесу.

Потреба у виникненні інтегрованих уроків пояснюється цілою низкою причин. Інтегровані уроки розвивають потенціал самих учнів, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, осмислення і знаходження причинно-наслідкових зв'язків, розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей. Значною мірою, ніж звичайні, вони сприяють розвитку мови, формуванню вміння порівнювати, узагальнювати, робити відповідні висновки.

Практика показує, що часто одне й те саме поняття у межах кожного конкретного предмета визначається по-різному. Неузгодженість пропонованих програм призводить до того, що та сама тема з різних предметів вивчається у різний час. Ці протиріччя легко знімаються при інтегрованому навчанні, яке вирішує ще одну проблему - економії навчального часу.

Сьогодні увага освітньої спільноти до процесу інтеграції є очікуваною. Адже упродовж останніх років школа поглиблює знання учнів у кожному конкретному предметі. Підручники на даний момент несуть доволі багато інформації, а кількість уроків для учнів старшої школи становить від 6 до 8. За таких умов успіху в освітньому процесі досягають лише ті, хто може тривалий час засвоювати нову інформацію. Тому процес інтеграції - доволі актуальний на даний момент для пізнання споріднених знань з різних предметів комплексно. Проте інтеграція - це не новий сучасний інструмент, його запроваджували ще з ХУІІ ст., а тому важливо враховувати досвід педагогів, які вже працювали з даним поняттям.

Інтеграція в педагогічному процесі виникла в період, коли накопичені знання вже не вміщувалися в межі однієї науки. Філософія почала виокремлювати самостійні галузі науки, що стало наслідком того, що з філософії виокремлювалися нові наукові напрямки, а знання ставало складнішим й розгалуженим. В різні історичні часи інтеграція в освіті стала предметом досліджень відомих учених-педагогів.

Ян Амос Коменський (Ян Амос Коменський (28.03.1592-15.11.1670) - чеський теолог, мислитель, педагог, письменник, автор «Великої дидактики» та «Світ чуттєвих речей у картинках») був одним із перших, хто намагався вирішити питання формування системи знань в систему об'єктивних закономірностей виховання і навчання. Він наголошував на важливості встановлення зв'язків між навчальними предметами та закликав збагачувати свідомість учня, допомагаючи йому ознайомлюватися з різними предметами і явищами, які сприймаються чуттєво. Коменський підтримував ідею, що в освіті, подібно до природи, не повинно бути стрибків, а навчання повинно створювати цілісну картину світу для кожного учня. Він вважав, що все що перебуває у взаємозв'язку в природі, повинно вивчатися також у взаємозв'язку й акцентував увагу на тому, що всі знання, які «виростають» з навколишньої дійсності та між якими існує взаємозв'язок - мають вивчатися одночасно. Важливою була також і думка Джорджа Локка (Джон Локк (29.08.163228.10.1704) - англійський педагог і філософ) щодо доцільного наповнення змісту одного предмета фактами інших. Інтеграцію як метод навчання у своїх працях розглядав і Йоганн Генріх Песталоцці (Йоганн Генріх (Гайнріх) Песталоцці (12.01.1746-17.02.1827) - швейцарський педагог-новатор), який вбачав необхідність інтеграції в освіті й виділяв чотири ступені в процесі навчання: ясність, асоціація, система і метод. Він розглядав перші два ступені як засоби отримання знань, а два останні як шляхи пов'язання раніше засвоєних знань і «складання містка» для оволодіння новими.

Костянтин Дмитрович Ушинський (Костянтин Дмитрович Ушинський (19.02.1823-22.12.1870) - педагог і правознавець українського походження, один із засновників педагогічної науки і народної школи Російської імперії) зробив найбільш повне психолого-педагогічне обґрунтування дидактичної значущості міжпредметних зв'язків. У книзі «Людина як предмет виховання» він вивів зв'язки між досліджуваними предметами та явищами через асоціативні зв'язки, що відображали об'єктивні взаємозв'язки предметів і явищ реального світу. Ушинський вбачав ідею міжпредметних зв'язків як частину загальної системності навчання, підкреслюючи важливість систематизації знань по мірі їхнього накопичення. Крім того він вважав, що знання та ідеї, які походять з різних наук, повинні органічно об'єднуватися, формуючи ясний та широкий світогляд.

Навчальні програми на початку ХХ ст. визначали тенденцію щодо впровадження міжпредметних зв'язків. Цей інтегрований підхід передбачав діалектичний зв'язок між різними галузями знань, навчанням й реальним життям. Педагогічні системи цього періоду широко інтерпретували інтегрований підхід, до якого відносилися концепції, такі як трудова школа, представлена Йоганном Генріхом Песталоцці, а пізніше розвинута американським вченим-теоретиком Джоном Дьюї (Джон Дьюї (20.10.185901.06.1952) - американський філософ, психолог та реформатор освіти). Обидві концепції базувалися на важливості об'єднання знань та розвитку учня як цілісної особистості.

На початку ХХ ст. Джон Дьюї зробив значний внесок у розвиток педагогічної теорії та методики навчання, ставши одним із основоположників міжпредметної інтеграції та пропагуючи принцип антропоцентризму. Він висловив ідею переміщення центру тяжіння в освіті, прирівнюючи це до революції, подібної переміщенню астрологічного центру з Землі на Сонце. Відзначаючи, що учень має стати центром освіти, Дьюї започаткував концепцію трудової школи, де учень виступає суб'єктом інтеграційних процесів. Жан Овідій Декролі (Жан Овідій Декролі (23.07.1871-12.09.1932) - бельгійський педагог, психолог та лікар) зазначав: «Я маю на меті створити зв'язок між науками, змусити їх зійтися в одному центрі. Цей центр - дитина, до якої все сходиться, від якої все розходиться».

Адольф Фер'єр (Адольф Фер'єр (30.08.1879-16.06.1960) - швейцарський педагог, теоретик нового виховання, один із засновників тміжнародної ліги нового виховання та її секцій у Франції, Бельгії, Іспанії, Румунії та латиноамериканських країнах) започаткував комплексний метод навчання, який базувався на трудовій діяльності та практиці. Він вважав, що «Ми повинні готувати не сухих інтелектуалів, а живих людей, що успішно діють у всякому соціальному середовищі». Сутність трудової школи полягала у визнанні інтересів та розвитку особистості, а також у формуванні світогляду. Проблемно-комплексна основа цієї школи знайшла продовження в працях інших видатних педагогів, зокрема Станіслава Теофіловича Шацького (Станіслав Теофілович Шацький (1878-1934) - російський і радянський педагог-експериментатор, автор багатьох праць з питань виховання) та Мойсея Матвійовича Рубінштейна (Мойсей Матвійович Рубінштейн (15(27).06.1878-03.04.1953) - російський і радянський психолог, педагог і філософ). У перших роках існування радянської школи фізична праця та трудова діяльність учнів стали невід'ємною частиною навчання, що відобразилося у комплексних програмах з темами природа, суспільство та праця.

У цей же період в Сполучених Штатах Америки зароджується ідея навчання через метод проектів. У праці «Метод проєктів», Вільям Герд Кілпатрик (Вільям Герд Кілпатрик (20.11.1871-13.02.1965) - американський педагог, засновник методу проектів) довів, що важливим є навчання учнів через їх активну діяльність. Відповідно до методу проєктів, учні самостійно обирають тему проєкту і через його реалізацію отримують знання. Гелен Паркхерст (Хелен Паркхерст (03.01.1887-01.06.1973) - американська учителька, лектор, засновниця методу навчання Дальтон-план) була засновницею «Дальтон-плану», за яким діти самостійно складали для себе навчальний план і навчались відповідно до нього.

Починаючи з 1920 року в Україні розвивається система комплексного навчання, в основі якого була трудова діяльність. Вона поєднувала три складових: природу (природничі науки), працю (практичне застосування знань), суспільство (гуманітарні науки). Комплексна система була підтримана на загальнодержавному рівні. Багато дискусій точилось навколо ефективності комплексної освіти. Зокрема, її недоліки висвітлені у працях Якова Чепіги (Яков Феофанович Чепига (1875-1938) - український педагог, психолог, методист, громадський діяч): «Будова комплексу», «Що то є комплекс», «Від розмов до діла». Врешті комплексне навчання замінено на комплексно- проєктне, згодом на проєктне. Проте воно не довго існувало в тодішній системі освіти України. З 1931-1932 років введено стабільні предметні програми навчання. Вони довгий час діяли в нашій системі освіти.

Відновлення розвитку інтегрованого навчання в українській освіті припадає на 50-80 роки XX ст. У 60-х роках інтегроване навчання було спрямоване на об'єднання загальноосвітньої та професійної підготовки. Це зумовило необхідність організації цілісної навчальної діяльності, розвитку і поглиблення знань та нових функціональних напрямків. У 70-80-х роках ХХ ст. відбулося конкретизація понять «міжпредметні зв'язки» та «інтеграція» в дидактичному контексті. Психологічні дослідження того часу, такі як роботи Івана Петровича Павлова (Іван Петрович Павлов (14(26).09.1849-27.02.1936) - російський фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність) та Лева Семеновича Виготського (Лев Семенович Виготський (17(05).11.1896- 11.06.1934) - радянський психолог, засновник культурно-історичної школи в психології, на якій базується психологічна теорія діяльності) зробили свій внесок у розвиток інтеграційних процесів та їх роль у засвоєнні знань.

На початку XXI ст. вчені активно досліджують інтеграційні підходи та розробляють інтегровані курси. Дослідження охоплюють питання взаємозв'язку загальноосвітньої та професійної підготовки, формування інтегрованих курсів та їх теоретичних основ (див., наприклад, [10]). Завдяки цим дослідженням формується більш широка і глибока концепція інтеграції в педагогічному процесі.

Широко застосовується інтеграція й у неформальній та позаурочній освіті. Створюються і впроваджуються новітні програми, засновані на інтегрованому навчанні. До прикладу в 2018 році в Україні починає працювати інноваційна програма для молоді UPSHIFT, яка впроваджується у понад 40 країнах світу. Останні 5 років активно розширюється і діє в усіх областях країни, на підконтрольних територіях. Важливий акцент ставиться на розвиток компетентностей молоді в сфері проектного менеджменту, роботі в команді, підприємництва. Крім того навчання в межах програми побудоване на вирішення проблеми та має проектний характер. Дана програма займає в молоді вільний від основного навчання або роботи час. Ознайомившись з проєктами програми, можна зробити висновок, що вона є доволі успішною, оскільки в результаті реалізації з'являються нові винаходи і сучасні підходи до вирішення проблем молоді й суспільства. Наприклад молодь з Новоукраїнки (Кіровоградська область) на вирішення проблеми забруднення водойм, яку вони виявили, винайшли та створили два плаваючі дрони. Один з яких здійснює моніторинг кисню, кислотності й прозорості води, а інший скидає добрива для покращення даних показників.

Стрімко розвивається інтегрований підхід в загальній середній освіті останніми роками. Успішно впроваджується реформа Міністерства освіти і науки під назвою Нова українська школа (далі - НУШ). Її головна мета - це створення сприятливих умов для комфортного навчання учнів, не лише отримання ними знань, а й практичне застосування вивченого в житті. В 2017 році прийнято Закон України «Про освіту», який передбачав основні засади нової освітньої системи. В 2018 році уряд затвердив «Державний стандарт початкової освіти». У 2020 році прийнято Закон України «Про повну загальну середню освіту», який співставляє інтегровані курси та навчальні предмети. У тексті закону біля кожної згадки про навчальні предмети в дужках записані інтегровані курси, що дає зрозуміти їх рівнозначність. Відповідно до закону, повна загальна середня освіта поділяється на 3 рівні: початкова освіта (4 роки), базова середня освіта (5 років), профільна середня освіта (3 роки). Учні профільної середньої освіти зможуть обирати частину предметів та курсів на свій розсуд, а також зможуть визначитись з профілем свого навчання. Це дасть зможу учням поглиблювати свої знання в тих напрямках освіти, які їх цікавлять, підготує їх до майбутнього вибору професії та життя в цілому. Водночас зменшиться кількість годин на вивчення непрофільних предметів. 30 жовтня 2023 року опубліковано проект Державного стандарту профільної середньої освіти. У 2025 році розпочнеться етап пілотування стандарту та моделей профільної освіти в окремих закладах. Уже з 2027 року всі учні розпочнуть здобувати профільну освіту за новим стандартом та програмами.

Нова українська школа, відповідно до абзацу 2, пункту 1, статті 12 ЗУ «Про освіту» передбачає оволодіння учнями таких компетентностей:

¦¦¦ вільне володіння державною мовою;

¦¦¦ здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

¦¦¦ математична компетентність;

¦¦¦ компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; ¦¦¦ інноваційність;

¦¦¦ екологічна компетентність;

¦¦¦ інформаційно-комунікаційна компетентність;

¦¦¦ навчання впродовж життя;

¦¦¦ громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

¦¦¦ культурна компетентність;

¦¦¦ підприємливість та фінансова грамотність;

¦¦¦ інші компетентності, передбачені стандартом освіти [5].

У проєкті Державного стандарту профільної середньої освіти визначено вимоги до обов'язкових результатів навчання на основі компетентнісного підходу та відповідно до освітніх галузей (мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура).

Математична компетентність передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв'язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини [7]. Мета математичної галузі - розвиток особистості через формування математичної компетентності у взаємозв'язку з іншими основними компетентностями для подальшої професійної діяльності в житті.

Враховуючи реформу освіти (НУШ), ЗУ «Про освіту», ЗУ «Про повну загальну середню освіту», можемо дійти висновку, що інтеграція в освіті набуває не аби якого попиту та широко застосовується в НУШ. Тому надзвичайно актуальним є розробка нових інтегрованих курсів та уроків, які вже зовсім скоро будуть в основі профільної середньої освіти.

Інтегровані уроки математики в відіграють важливу роль у розвитку пізнавальних здібностей учнів, формуванні ключових компетентностей. З урахуванням нових освітніх потреб і методичної автономії вчителя передбачено широкий спектр методів і підходів до навчання математики.

У профільній середній школі велике значення приділяється розвитку в учнів практичних навичок, критичного мислення та аналітичних здібностей. Інтегровані уроки математики створюють унікальні можливості для активного використання набутих знань у різноманітних практичних ситуаціях. Зокрема, практичні методи, проєкти та можливості інтерактивного навчання заохочують учнів аналізувати та досліджувати математичні проблеми самостійно.

Одним із головних завдань учителя на уроках математики є стимулювання пізнавальних інтересів учнів. Це досягається поєднанням теорії з практикою, використанням живих прикладів і застосуванням математичних знань до реальних ситуацій. Також важливо розвивати в учнів допитливість і самоконтроль, щоб вони могли активно брати участь у навчальному процесі та самостійно оцінювати власний прогрес.

Нова школа передбачає інтеграцію предметів з метою розвитку в учнів глобальних навичок і створення цілісного образу світу. Це означає, що уроки математики можна інтегрувати з іншими предметами щоб стимулювати більший інтерес учнів і виявити зв'язки між математикою та іншими галузями знань. Проблемне навчання та застосування методів навчання STEM на уроках математики дозволяє учням розвивати критичне мислення та вирішувати складні проблеми в реальних ситуаціях. Це сприяє глибшому розумінню математичних понять і підвищує мотивацію до вивчення предмету. Система STEM включає природничі науки, технології, технічну творчість і математику. За допомогою практичних занять вона демонструє учням можливість застосування у житті науково-технічних знань. Варто також підкреслити важливість поєднання різних методів роботи з учнями з метою активізації їх пізнавальної діяльності. Цього можна досягти шляхом використання фронтальної, групової та індивідуальної роботи, а також сучасних засобів навчання, таких як дидактичні матеріали, інструктивні картки та програмований контроль. Активізація пізнавальної діяльності найкраще досягається шляхом самостійного здобуття знань на основі власного пошуку та вивчення. Хоча в процесі пізнання не обійтись без репродуктивної діяльності.

Період впровадження профільної середньої освіти учасники навчального процесу будуть відноситись до покоління Альфа, відповідно до теорії поколінь, що створена Нілом Гоувом та Вільямом Штраусом. Це люди що народились з 2010 до 2020 років і вважаються дітьми цифрового покоління. Багато дослідників покладають великі надії на дане покоління. Саме вони мали б стати рушійною силою прогресу в світі. Їх неможливо змусити навчатись, потрібно дати розуміння, як знання будуть корисні їм в житті. Такі учні не сприймають стандартні фрази похвали чи заохочення, а прагнуть розширеного пояснення своїх результатів, без знецінення. Також, можна помітити значний розвиток самоконтролю, хороше володіння технічними засобами та гаджетами. Відповідно будуть вимагати того ж від свого вчителя.

Загалом пізнавальні можливості кожного учні є унікальними. Кожен по своєму готовий до засвоєння нових знань. Це не означає що в когось менше чи більше здібностей до математики. Про це йдеться в теорії множинного інтелекту від Говарда Гарднера (Говард Ерл Гарднер (1943 р. н.) - американський педагог). Дана теорія використовується на практиці українцем Олегом Василевським у Jamm Camp та Jamm School. Говард виокремив 9 типів інтелекту:

візульано-просторовий інтелект (люди, які люблять читати та писати для задоволення, творчі особистості);

мовно-вербальний інтелект (добре запам'ятовують, люблять дискутувати, їх промови доволі переконливі);

логіко-математичний інтелект (люблять вирішувати складні задачі, обчислення, наукові експерименти);

тілесно-кінестетичний інтелект (люблять танці та спорт, створювати речі своїми руками);

Р музичний інтелект (люблять музику, мають здібності створювати нові мотиви, запам'ятовують складні мелодії);

Р міжособистісний інтелект (добре розуміють людей, легко оцінюють їх емоції);

Р внутрішньо-особистісний інтелект (здатні до саморефлексії, добре розуміють свої емоційні стани);

Р натуралістичний інтелект (люблять відкривати щось нове, уважні до деталей);

Р екзистенційний інтелект (зацікавлені світом у філософському контексті) [8].

Оскільки Нова українська школа - це новий формат освіти, в якому навчання йде одночасно з дослідженням, орієнтуючись на типи інтелекту можна обирати форми та методи навчання, визначати міжпредметні зв'язки, які актуальні для тої чи іншої теми. Якщо розрізняти та знаходити в учнях дані типи інтелекту, можна досягти високих результатів у навчанні.

Вчитель може складати календарно-тематичне планування з математики на основі затвердженої навчальної програми, з урахуванням пізнавальних можливостей учнів. На даному етапі важливо врахувати можливості кожного учня. Крім того, навчання математики в профільній середній школі має бути спрямоване на розвиток не лише математичних навичок, а й ключових компетентностей, необхідних для успішного життя: володіння українською мовою, спілкування іноземною мовою, медіа грамотність, інноваційність, екологічну компетентність а також навчання упродовж усього життя.

Висновки

У сучасному світі процес інтеграції є досить актуальним та очікуваним. Адже підвищення рівня знань сучасних учнів стає передумовою для формування всебічно розвинених особистостей.

Власне зв'язки між різними предметами сприяють формуванню в учнів цілісної картини світу, а застосування інтегрованих підходів в освіті, засвоєння знань через метод проєктів, навчання задля використання знань в житті, трудова діяльність цьому сприяють.

Оскільки інтеграція сприяє досягненню якісних знань здобувачів освіти, тому об'єднання компонентів об'єктів навчання в ціле, є необхідним дидактичним інструментом для формування у здобувачів освіти цілісного уявлення про вивчений об'єкт та розвитку міжпредметної компетентності.

Нині в Україні впроваджується реформа - Нова українська школа, яка цілеспрямовано застосовує інтеграцію в навчанні. Зокрема серед основних компетентностей та галузей освіти є математична складова, роль якої стає визначально, оскільки вона не лише сприяє розвитку аналітичних здібностей, а й надає знання, які будуть необхідними для майбутнього життя. Інтеграція математики з іншими предметами та застосування таких підходів як STEM, розширюють можливості для засвоєння нових знань для їх застосування в різних сферах життя. Крім того, врахування індивідуальних пізнавальних можливостей учнів допоможе при виборі різних підходів та форм навчання, які будуть приносити високі результати в процесі навчання.

Отже, ефективне навчання математики в профільному ЗЗСО має включати інтеграцію з іншими предметами, застосування практичних методів та стимулювання пізнавальної активності учнів, що сприятиме розвитку математичної компетентності й підготує випускників ЗЗСО до майбутньої діяльності в житті.

Література

1. Біляєв О. Інтегровані уроки рідної мови // Дивослово. - 2003. - № 5. - С.36.

2. Інтегративний підхід: актуальність, сутність, особливості впровадження в умовах початкової школи: навчально-методичний посібник / Уклад.: Н.Б. Ларіонова,

3. Н.М. Стрельцова. - Харків: «Друкарня Мадрид», 2018. - 76 с.

4. Іванчук М. Г. Ціннісна функція інтегрованого підходу до навчання // Педагогіка і психологія: наук. вісник ЧНУ. - Чернівці, 2004. - Вип. 208. - С. 79 - 84.

5. Лілія Васильченко, Наталія Шацька. Аналіз готовності педагогів базової середньої освіти до запровадження інтегративного підходу в освітній процес // Освіта. Інноватика. Практика. - 2023. - Том 11. - № 14. - С. 6-12.

6. Закон України «Про освіту».

7. Закон України «Про повну загальну середню освіту».

8. Рябовол Т.В., Ремех Т.В. Громадянська освіта в профільній школі в Україні та зарубіжних країнах.

9. Нова українська школа: путівник для вчителя 5-6 класів: навчально методичний посібник // За ред. А. Л. Черній; відп за вип. В. М. Салтишева. - Рівне: РОІППО, 2022. - 168 с.

10. Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки // Рідна школа. - 1997. - № 8. - С. 27 - 32.

11. Прокоф'єва М.Ю. Інтеграція як принцип конструювання сучасного змісту професійно-педагогічної освіти // Вестник Херсонского национального технического университета. - 2005. - № 23. - С. 244-249.

12. Філіпська С. «Візуал, аудіал, кінестетик, дискрет - хто це? Або особливості сприйняття інформації».

References

1. Biliaiev O. Intehrovani uroky ridnoi movy [Integrated native language lessons]// Dyvoslovo. - Miraculous - 2003. - № 5. - S.36. [in Ukrainian]

2. Intehratyvnyi pidkhid: aktualnist, sutnist, osoblyvosti vprovadzhennia v umovakh pochatkovoi shkoly: navchalno-metodychnyi posibnyk [Integrative approach: relevance, essence, features of implementation in primary school conditions: educational and methodological manual]/ Uklad.: N.B. Larionova, N.M. Streltsova. - Kharkiv: «Drukarnia Madryd», 2018. - 76 s.

3. Ivanchuk M. H. Tsinnisna funktsiia intehrovanoho pidkhodu do navchannia [A valuable feature of an integrated approach to learning]// Pedahohika i psykholohiia: nauk. visnyk ChNU. - Chernivtsi, 2004. - Vyp. 208. - S. 79 - 84. [in Ukrainian]

4. Vasylchenko,L., Shatska, N. Analiz hotovnosti pedahohiv bazovoi serednoi osvity do zaprovadzhennia intehratyvnoho pidkhodu v osvitnii protses [Analysis of the readiness of teachers of basic secondary education to introduce an integrative approach to the educational process]// Osvita. Innovatyka. Praktyka. - 2023. - Tom 11. - № 14. - S. 6-12.

5. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine «About education»].

6. Zakon Ukrainy «Pro povnu zahalnu seredniu osvitu» [Law of Ukraine «About complete general secondary education»].

7. Riabovol T.V., Remekh T.V. Hromadianska osvita v profilnii shkoli v Ukraini ta zarubizhnykh krainakh [Civic education in specialized schools in Ukraine and foreign countries].

8. Nova ukrainska shkola: putivnyk dlia vchytelia 5-6 klasiv: navchalnometodychnyi posibnyk [New Ukrainian school: a guide for a teacher of grades 5-6: a teaching and methodical guide] // Za red. A. L. Chernii; vidp za vyp. V. M. Saltysheva. - Rivne: ROIPPO, 2022. - 168 s.

9. Prysiazhniuk N.I. Intehrovani uroky [Integrated lessons]// Ridna shkola - Native school. - 1997. - № 8. - S. 27 - 32. [in Ukrainian]

10. Prokofieva M. I. Intehratsiia yak pryntsyp konstruiuvannia suchasnoho zmistu profesiino- pedahohichnoi osvity [Integration as a principle of construction of modern content of professional and pedagogical education]// Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu - Bulletin of the Kherson National Technical University. - 2005. - № 23. - S. 244-249 [in Ukrainian]

11. Filipska S. «Vizual, audial, kinestetyk, dyskret - khto tse? Abo osoblyvosti spryiniattia informatsii» [«Visual, audio, kinesthetic, discrete - who is it? Peculiarities of information perception»].

Размещено на Allbest.ru