Використання різних технік на уроках образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад Пересічанський ліцей

ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ТЕХНІК НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Крупа Олена Олександрівна

Анотація

У статті узагальнено і систематизовано науковий матеріал з проблеми розвитку творчого мислення школярів на основі використання традиційних та нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва у школі, розглянуто сучасні підходи до класифікації різноманітних технік малювання. Ключові слова: образотворче мистецтво, традиційні техніки, нетрадиційні техніки, прикладні методики, креативність, творче мислення, зображувальна діяльність, творчість.

Актуальність проблеми

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що образотворче мистецтво відіграє неабияку роль у розвитку та формуванні особистості. Адже, як відомо, навіть дитина, яке ще не вміє зв'язно говорити, висловлювати власні думки, вже намагається чи то на стіні будинку, чи то на клаптику паперу, намалювати відомі лиш їй образи. Або із завзяттям береться до розфарбовування замальовок кольоровими олівцями.

Заняття образотворчим мистецтвом слугує нам засобом звільнення від стресів і напруги, допомагає вирішувати величезний спектр проблем, дарує спокій, створює душевний комфорт, наповнює життєвою енергією, відновлює життєві сили, виступає засобом духовного і психологічного відродження. Можна з упевненістю сказати, що кожна дитина народжується з творчими природними задатками, проте справді творчими людьми виростають лиш ті, умови виховання яких дозволили вчасно розвинути ці здібності.

Отже, дитина на уроках образотворчого мистецтва може сміливо виражати власні емоції та почуття, малювати без правил і заборон, що ще більше її заохочуватиме. Важливо не обмежуватись лише запрограмованими видами образотворчої діяльності, а й творчо підходити до цього процесу.

Стан наукової розробки проблеми

Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій свідчить, що образотворча діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. Вплив образотворчої діяльності на естетичний розвиток дитини розглядали такі великі педагоги як Я. А. Коменський, Й. Г. Песталоцці, Ж. Ж. Руссо, Ф. Фребель. Над цією темою також працювали вітчизняні дослідники: Н. В. Погрібняк, А. Ф. Михайліченко, О. П. Федорова, О. М. Опалюк, С. М. Гуменюк, І. В. Серьогіна, М. І. Стась та ін. Питанням використання та впливу нетрадиційних технік малювання описали такі науковці як: Л. Шульга, Л. Полякова, В. Рагозіна, О. Половіна та В. Городиська.

Мета статті

Метою статті є розкриття сутності та особливостей впровадження різноманітних традиційних та нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва.

Виклад основного матеріалу

Образотворча діяльність - це один з небагатьох видів художніх занять, де дитина творить самостійно. Робота з різними матеріалами, в різних художніх техніках дозволяє збагачувати і розвивати внутрішній світ дитини розширює можливості дитини.

Питання творчого розвитку дітей в усіх аспектах обґрунтовано в багатьох джерелах - навчальних програмах, державних документах, науково-педагогічній літературі, наприклад: Концепції художньо-естетичного виховання, Законі України «Про дошкільну освіту», Базовому компоненті дошкільної освіти, навчальних програмах.

Так, в «Концепції художньо-естетичного виховання» про роль творчого розвитку та мистецтва зазначено наступне: «Мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх вмінь і знань, а, насамперед, як універсальний засіб особистісного розвитку» [1]. Базовий компонент дошкільної освіти зазначає, що дитина має прагнути експериментувати, відійти від шаблону, виявляти винахідливість, фантазію та видумку [2].

У розвитку творчості дітей, їх фантазії та спроможності творити використовують різноманітні техніки як традиційні, звичайні та доступні дітям, так і незвичайні, нетрадиційні, які потрібно відкривати, знайомити з ними.

Традиційні техніки малювання, як правило, класифікують наступним чином:

- графічні - використання сухих матеріалів (графіту, вугілля, сангіни, крейди). Основними образотворчими засобами графіки є лінія, штрих, пляма, світлотінь, фактура;

- живописні - робота з рідкими матеріалами (гуаш, акварель, масло). Основними образотворчими засобами живопису є барвисті плями різнихформ.

Як правила, на уроках образотворчого мистецтва використовують такі традиційні техніки: малювання простим та кольоровими олівцями, фломастерами, гуашшю, аквареллю, маслом, восковою крейдою, малювання за допомогою трафарету [3, с. 13].

Використання традиційних технік в художній школі або на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі допомагає:

- закріпити прийоми і способи малювання різними матеріалами (фломастери, акварель, гуаш, кольорові олівці, пастель, кольорові крейди, вугільний олівець, сангіна, різноманітні кисті та ін.);

- виробити навички малювання контуру предмета простим олівцем з легким натиском, без грубих, жорстких ліній;

- навчити дітей малювати пензлем різними способами: тонкі лінії - кінцем кисті, широкі - всім ворсом; малювати дрібні цятки кінцем кисті, наносити мазки, прикладаючи кисть до паперу усім ворсом;

- закріпити знання про вже відомі кольори, ознайомити з новими кольорами та відтінками (брунатний, аквамарин, бузковий, салатовий), розвинути відчуття кольору, навчити висвітлювати колір, додаючи воду до фарби (акварель) та змішувати фарби для одержання нових відтінків (гуаш);

- ознайомити з поняттями композиції та компонування, першого і другого плану, горизонту, перспективи [8, с. 48].

Важливу роль у загальному психічному розвитку дитини відіграє нетрадиційне малювання. Адже самоцінним є не кінцевий продукт -малюнок, а розвиток особистості: формування впевненості в собі, у своїх здібностях, цілеспрямованість діяльності, самоідентифікація в творчій роботі. Нетрадиційні техніки малювання - це поштовх до вираження індивідуальності, уяви, прояву ініціативи, самостійності, розвитку творчості.

На заняттях з образотворчого мистецтва з використанням нетрадиційних технік у дітей розвиваються орієнтовно-дослідницька діяльність, фантазія, творче мислення, пам'ять, естетичний смак, пізнавальні здібності, самостійність. Дитина використовує колір як засіб передачі настрою. образотворчий мистецтво школяр мислення

Робота з нетрадиційною технікою малювання стимулює позитивну мотивацію діяльності, викликає радісний настрій у дітей, знімає страх перед фарбою, побоювання не впоратися з процесом малювання. З огляду на багатогранність нетрадиційних технік образотворчого мистецтва, можемо виокремити декілька їх класифікацій:

а) за змістом малюнків:

- реалістичне малювання - діти зображують об'єктивну картину світу шляхом правдоподібного малювання її об'єктів;

- стилізоване малювання - дитина створює спрощений в плані композиції, форми і кольору образ;

- абстрактне малювання - безпредметне мистецтво створюється тоновими, колірними композиціями, що відображає внутрішній стан дитини.

б) за характером:

- предметне малювання - дитина зображує окремі предмети;

- сюжетне малювання - придумування та реалізація на площині сюжету на певну тему;

- декоративне малювання - створення на площині орнаменту, візерунку або декоративної композиції.

в) за формою:

- за поданням - зображення предметів, об'єктів, явищ навколишнього життя на основі своїх спогадів, уявлень, минулих вражень;

- за задумом - малювання образів, які можуть бути як реалістичними, так і фантазійними.

г) за педагогічною спрямованістю:

- для розвитку дрібної моторики рук, сенсорного і тактильного сприйняття (малювання шпателем (мастихін), шприцом, пластиліном, сипучими матеріалами, на фользі, через мокру марлю);

- для розвитку окоміру, зорового сприйняття (маятникове малювання, малювання по світлотіні, магнітні малюнки);

- для розвитку мовного апарату, плавності мовного дихання (видування з трубочкою і мильним розчином, малювання повітряними кульками) [6, с. 45].

Для занять з використанням нетрадиційних технік малювання можна застосовувати різноманітні матеріали, доступні практично всім: папір різної форми і розміру, кольору, фарби різного виду, кисті різного розміру, кисті з щетини, воскові і кольорові крейди, маркери, фломастери, тестери, прості і кольорові олівці, графітні олівці, вугілля, свічки і т. п.

Розглянемо найпопулярніші нетрадиційні техніки малювання:

- монотипія (від грец. «моно» - один і «typos» - відбиток, дотик, образ) - це техніка малювання за допомогою унікального відбитка, при якій гладку поверхню або аркуш паперу покривають фарбою, а потім роблять з неї відбиток на аркуші. Отриманий на папері відбиток завжди буває єдиним і унікальним. Після цього отримані зображення або залишають в первісному вигляді, або придумують, на що вони схожі, і домальовують відсутні деталі;

- аерографія - полягає в нанесенні малюнку за допомогою техніки «набризку». На змочену водою кисть набирається фарба і пальцем проводять по ворсу кисті, краплі потрапляють на аркуш паперу утворюючи ефект безлічі точок (аерографія фону, аерографія із застосуванням шаблону (лист дерева, вирізаний силует і т. д.), аерографія з домальованими елементами);

- кляксографія - полягає у виконанні різних вправ за допомогою малювання плям на поверхні (роздування фарби, за допомогою нитки), щоб потім з отриманих зображень отримати фантазійний малюнок;

- пуантилізм (від фр. «роіпШ^ше» - писати точками, точковість) - це стиль в живописі, що використовує чисті, не змішані на палітрі фарби, які наносяться дрібними мазками прямокутної або круглої форми в розрахунку на їх оптичне змішання в оці глядача, на відміну від змішування фарб на палітрі;

- граттаж (від фр. «gratter» - дряпання, дряпати) - це фактично вид гравюри. Картон розфарбовують кольоровою восковою крейдою або восковою свічкою, не залишаючи білих плям. Потім весь лист заповнюють чорною сухою гуашшю. Коли лист висохне можна продряпувати різні малюнки;

- батик - це узагальнена назва різноманітних способів ручного розпису тканини. Методи і прийоми нанесення малюнка на тканину в технології батик: «набризк», друк штампами, друк за трафаретом, друк листям, друк долоньками, вузликовий батик і т. ін.;

- малювання підручними засобами - поєднання в малюнках основ живопису і декоративно-прикладного мистецтва (малювання целофаном, пластиліном, малювання на клей);

- малювання на різних поверхнях - полягає в нанесенні малюнка на різні поверхні різними техніками малювання (малювання на кольоровому тлі, на сирому аркуші, на жатому, зернистому, наждачному папері, на фактурних шпалерах, дерев'яній та пластиковій поверхнях);

- малювання долонькою, пальчиками - полягає в нанесенні малюнка ребром долоньки, або усією долонькою, пальчиками. Дитина вмочує руку в фарбу і робить відтиски на папері так, як необхідно для того малюнка, який вона зображує. Також можна обвести долоньку і додумати композицію;

- змішана техніка - поєднання в малюнках декількох матеріалів для малювання, що дає можливість варіативно і творчо підходити до дитячих робіт (акварель або гуаш в поєднанні з фломастерами, кольорові олівці в поєднанні з чорною ручкою або фломастером) [4; 5; 6].

Нестандартні техніки малювання захоплюють, дивують дітей і тому підвищується прагнення займатися образотворчою діяльністю. Цей метод малювання не лише розкриває усі можливі творчі можливості дитини але й дозволяє їй наче «з'єднатися» з роботою, відчути на дотик всі матеріали, відчути й відобразити фарби, настрій і характер.

Помітно, що нові техніки набули дедалі більшого розповсюдження в практиці викладання образотворчого мистецтва в сучасних навчальних закладах. Тому техніки, які ще 5-6 років тому були виключно «нетрадиційними», сьогодні активно впроваджуються в практику, тож можна вважати, що слово «нетрадиційні» поступово втратить власне значення.

Збільшилась кількість матеріалів, що використовуються, а їхня якість дозволяє застосовувати їх в іграх з найменшими дітьми, оскільки вони є абсолютно безпечними. Ефективним і цікавим є поєднання в одній роботі різних матеріалів для малювання, наприклад, традиційного застосування олівців, гуаші, акварельних фарб з іншими художніми матеріалами (восковими олівцями, тушшю, клеєм), а також цілком доступними побутовими речами, які рідко застосовуються на заняттях - крохмаль, мило, сіль і т. п.

Що стосується нових інструментів, які використовують для малювання, то їх різноманіття безмежне - це і природні матеріали (листя, фрукти та овочі, мушлі, квіти, камінці), нитки та тканини (мішковина, мереживо), різні види картону та паперу, якими можна малювати (гофрований, зім'ятий, скручений, жмутом); малювання поролоном, гумкою, пластиліном, формами для печива, зім'ятим целофаном і навіть піском. Окрім цього, з'являються й нові художні техніки, пов'язані з ліпленням і аплікацією. Так, для аплікації використовуються як природні матеріали, так і крупи, макаронні вироби, ґудзики, тканина та ін., що сприяє народженню нових цікавих способів роботи з ними [7, с. 28].

Висновки і перспективи подальших розвідок

Таким чином використання традиційних технік на уроках образотворчого мистецтва допомагає закріпити прийоми і способи малювання різними матеріалами (фломастери, акварель, гуаш, кольорові олівці, пастель, кольорові крейди, вугільний олівець, сангіна, різноманітні кисті та ін.), виробити навички малювання контурів предметів, навчити дітей малювати пензлем різними способами, закріпити знання про вже відомі кольори, ознайомити з новими, розвинути відчуття кольору, ознайомити з поняттями композиції та компонування, першого і другого плану, горизонту, перспективи.

Мотивація інтересу, що виникає при знайомстві з різними художнім матеріалом, викликає прагнення до самовдосконалення, до творчості, художньо-образного відображення дійсності різноманітними графічними і живописними засобами.

В свою чергу, нетрадиційні техніки допомагають зробити урок емоційно багатшими, розвивають у дітей фантазію і уяву. Їх використання в роботі робить уроки більш різноманітними і цікавими. Адже ці техніки ефектні, але зовсім не складні, і тому учні зможуть без особливих зусиль створити свої власні шедеври, а значить, у них заявиться впевненість у своїх силах і бажання займатися далі. Адже ніщо не мотивує так, як успіх.

Використання різних матеріалів збагачує дітей знанням способів роботи з ними, їх образотворчих можливостей, зробить малюнки дітей більш цікавими, підвищить естетичну сторону малюнків.

Джерела

1. Закон України «Про затвердження Концепції художньо естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах» від 25.02.2004 № 151/11. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MUS2281

2. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти)» від 12.01.2021 № 33. URL:https://ips.ligazakon.net/document/MUS34727

3. Купрієнко В., Клімова Л., Міхіна Н. Світ мистецтва - світ добра і любові. Дошкільне виховання. 2013. № 9. С. 13-14.

4. Опалюк О. М. Особливості використання нетрадиційних технік образотворчого мистецтва на уроках малювання в допоміжній школі. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). 2016. № 7, T. 2. C. 263-272.

5. Половіна О. Педагогічний супровід образотворчої діяльності дітей: розширюємо можливості, збагачуємо досвід. Мистецтво та освіта. 2019. № 3 (82). С. 45-50.

6. Полякова Л. Нетрадиційні техніки малювання - стимул до творчості. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 8. C. 43-50.

7. Рагозіна В. Вчимось творити у митців: методика художньо-творчої діяльності дитини. Мистецтво та освіта. 2016. № 1 (79). С. 24-29.

8. Сухорукова Г. В., Дронова О. О., Голота Н. М., Янцур Л. А. Образотворче мистецтво з методикою викладання в навчальному закладі: підручник. Київ: Слово, 2010. 373 с.

Размещено на Allbest.ru