Використання цифрових інструментів Google на уроках англійської мови в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання цифрових інструментів Google на уроках англійської мови в умовах дистанційного навчання

Ніна Шейко

Постановка проблеми

цифрова технологія google урок англійської мови

Екосистема глобальних цифрових рішень сьогодні постає як єдина комплексна самодостатня система, що впливає на кожен аспект життєдіяльності людини. Цифрова трансформація сучасного суспільства стала базисом для вирішення низки нагальних питань не лише у комерційних, мілітарних, соціальних, медичних та інших сферах, але і у освітній зокрема. Важливою передумовою необхідності інтенсивного залучення прогресивних цифрових інструментів є непоборні особливості екстенсивного розвитку навколишнього середовища, у якому існують вітчизняні учасники освітньо - педагогічного процесу: пандемія стала рушійною силою введення цифрових рішень для розвитку дистанційного навчання усіх вікових категорій адресантів освіти, а широкомасштабна війна максимально ескалувала цю тенденцію з огляду на неможливість деяких регіонів України запропонувати своїм учням класичну форму навчання взагалі. Варто зауважити, що навчання із залученням цифрових технологій навіть безвідносно необхідності застосування дистанційного навчання, вважається педагогічно корисним та цінним, адже ці технології дозволяють зробити освітній процес швидким, автоматизованим, інтерактивним, соціально значущим та всеохопним.

Аналіз досліджень і публікацій

Інтенсивність залучення сучасних цифрових технологій викликала щільний інтерес до себе серед зарубіжних та вітчизняних науковців, адже якісне залучення віртуальних засобів у освіту вимагає підвищення рівня компетентності передусім адресата освіти. Прогресивна точка зору полягає у тому, що цифрові технології уможливлюють тісний взаємозв'язок вхідних даних, завдяки чому інноваційні процеси у своїй більшості актуалізуються у міжорганізаційних екосистемах учасників, тому інноваційні процеси поступово скорочуються, тобто прогрес відходить від екстенсивної фази у інтенсивну: спостерігається поступальний рух скорочення процесів та удосконалення фаз акумуляції інформації із залученням зворотного зв'язку з усіма заангажованими сторонами, що призводить у свою чергу до виникнення платформ, які узгоджують та оптимізують попит із пропозицією [5].

Ряд науковців, зокрема В. Биков, М. Лещенко, П. Матюшко, М. Чошанов, досліджують окрему гілку педагогіки: цифрову. Вони зазначають, що це самостійна гілка педагогіки, адже застосування електронних елементів у освітньому процесі призвели до переформатування обох векторів навчання: навчання та викладання [8]. І. П. Чергінець вважає, що цифрова педагогіка сягнула далі за межі класичної освіти і залучає закономірності передачі та сприймання освітнього досвіду у обох просторах відразу: фізичному та віртуальному, завдяки спеціальним інформаційно-комунікативним технологіям [9]. Цифровізацію комунікативних технологій також досліджували такі закордонні науковці, як А. Кларк, Р. Деллінг, Т. Бейтс, Р. Гаррісон та М. Томсон. Теоретичну основу дослідження також становлять наукові доробки вітчизняних вчених: Шуневич Б. І. вивчав популяризацію дистанційної освіти на теренах України [11]; Аранова С.В. піднімає питання збільшення візуального контенту, які педагогічні засоби використовувати та як візуалізувати навчальну інформацію; Мерзликін О. В., Тополова І. Ю. роблять акцент на необхідності використання новітніх технологій у навчанні в умовах інформатизації суспільства; Р. Гуревич, І. Дичаківська, Л. Штефан та інші вивчають значення та впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальних закладах; Козяр М. М., Гуревич Р. С., Жиле П. І., Клоченок Д. К., Баран Т. Р., Купріянов С. О., Величко Н. О. досліджують сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців [8].

Мета статті. Ґрунтовна аналітична розвідка у сфері цифрових технологій та сервісів, що вже успішно застосовуються, або можуть бути застосовані найперш у вітчизняній педагогічній практиці на сьогоднішній день - це не лише тренд у світі науки, це гостра необхідність. Ми вважаємо, що попри усі реалії українська освіта повинна блискавично реагувати на усі зміни глобальної освіти та намагатися максимально інтегруватися у актуальні педагогічні вектори, щоб дати можливість вітчизняній освітянській спільноті розвиватися синхронно з провідними освітянськими спільнотами провідних країн світу, що безперечно позитивно вплине на освітню екосистему нашої країни. Попри велику кількість досліджень та публікацій у цій сфері, варто зауважити, що дистанційна освіта з її цифровими інноваціями оригінально була націлена на дорослішу аудиторію самостійних здобувачів освіти, сьогодні ж у цей процес залучені усі категорії, тому не усі аспекти особливостей застосування цифрових технологій, на базі Google зокрема, є всеаспектно вивченими, тому мета нашої статті полягає у дослідженні особливостей використання зазначених технологій в перспективі навчання учнів старшої школи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Передумови використання провідних цифрових технологій в освіті фіксується на рівні нормативно-правового законодавства України та світу в цілому. Міжнародна організація Рада Європи в рамках формулювання Стратегії “ЄС 2020” як всеосяжної розумної економіки, Лісабонська стратегії оптимізації конкурентоспроможності та Окінавська Хартія глобального

інформаційного суспільства означили цифрово-інформаційні технології як першорядний засіб якісного розвитку системи освіти Європи та світу в цілому [3]. Підходи до формування ІКТ-компетентності партнерів педагогічної діяльності закладені у міжнародному стандарті “Структура ІКТ-компетентності вчителів”(ІСТ- CFT), який був напрацьований сумісно Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури, CISCO, INTEL, ISTE та Microsoft від 2012 року [4]. На теренах України створено інструмент для покращення цифрової компетентності українців, а саме “Європейську рамку цифрової компетентності для громадян . DigCompUa for Citizens 2.1. 2021”, в якому представлено чотири виміри цифрової компетентності, внесені зміни до термінологічного апарату та запропоновані оптимізовані шляхи її актуалізації на глобальному рівні [4].

Щоб осягнути сутність процесу цифровізації, необхідно розглянути ряд термінів, безпосередньо пов'язаних із нею:

1) оцифрування - це трансфер інформації із класичних фізичних носіїв на електронні\цифрові, під час якого зберігається структура інформації із оформленням її у електронну форму для подальшої цифрової обробки;

2) цифровізація - це створення нового оригінального цифрового продукту у електронній формі, наприклад інтерактивні мультипліковані освітні курси або інтерактивні анімовані системи коментування документа; особливістю цифровізації інформації є те, що її перенос із віртуального середовище на фізичний носій призводить до втрати її структури та функціоналу;

3) база даних - концептуально організована сукупність даних, що відображає об'єкти через їх характеристику та відношення у визначеній предметній області;

4) база знань - масив систематизованої інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки відповідними цифровими засобами;

5) засоби інформатизації - електронні обчислювальні машини, програмне, математичне, лінгвістичне та інше забезпечення, інформаційні системи або їх окремі елементи, інформаційні мережі і мережі зв'язку, що використовуються для реалізації інформаційних технологій;

6) інформаційна послуга - здійснення певного інформаційно-технологічного процесу щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами;

7) інформаційна технологія - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування;

7) інформаційний продукт (продукція) - документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб споживачів;

8) інформаційний ресурс - масиви документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) [7].

Особливу увагу серед світових інформаційно-цифрових потужностей світу слід приділити додаткам, що надає компанія Google. Google пропонує своїм користувачам велику кількість продуктів, послуг та сервісів, які успішно застосовуються під час дистанційного та очного видів навчання. Відомо про існування близько тридцяти освітніх додатків від Google, які уможливлюють створення єдиного освітнього інформаційного середовища та впровадження нових форм акумуляції і трансферу знань між освітніми партнерами. Застосування додатків Google характеризується простотою використання, вільним та швидким доступом до матеріалів, можливістю корпоративного застосування додатків, інтеграцією у дистанційну форму навчання із зворотнім зв'язком та диференційованим підходом, можливість самостійної освіти та створення власних освітніх ресурсів, а також низька вартість послуг [9].

Зокрема для організації відносно закритого і абсолютно захищеного інформаційного середовища існує система Google Workspace for Education, яка надає широку систему інструментів для професійної освітньої діяльності та можливість інтеграції стороннього програмного забезпечення в умовах надійного шифрування, безпечної автентифікації та авторизованого доступу партнерів освітнього процесу.

Серед платформ Google варто виокремити Google Classroom - хмаро орієнтована платформа, організована спеціально для навчання, доступна для всіх власників особистого облікового запису Google [1]. На цій платформі можна проводити зустрічі учнів з учителями, створювати курси чи завдання мультиплікованого інтерактивного характеру (прикріплювати відео з YouTube, Google Forms, Google Slides та інших об'єктів Google Диску) та керувати ними, автоматизовано оцінювати результати діяльності здобувачів освіти, коментувати роботу учнів у реальному часі, організувати корпоративну діяльність учнів. Google Classroom використовує як основний елемент освітнього процесу групи, які за своїм функціоналом нагадують форуми, адже дозволяють учасникам всередині групи спілкуватися у формі реального часу. У платформу Google Classroom інтегрований сервіс відеотелефонного зв'язку Google Meet, який спрощує користування корпоративних зустрічей учителів та учнів, залишається просто перейти за посиланням до відеозустрічі. Google Classroom з його функцією групової відеозустрічі є корисним для навчання англійської мови учнів та студентів як під час класичного, так і під час дистанційного навчання. Варто відзначити, що ця платформа дозволяє застосувати змішану форму навчання: класичну з елементами дистанційного, для уроків англійської зокрема, адже це дозволяє виконувати групові проекти безвідносно прив'язки до конкретного географічного розташування партнерів по освіті в режимі реального часу, можливо навіть під'єднати закордонних учнів, вчителів або інших компетентних людей, які є носіями мови, що, в цілому, становить велику цінність для уроків іноземної мови.

Цінною цифровою технологією для освітян також є Google Drive - хмарне сховище даних, яке належить компанії Google Inc, що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарах та ділитися ними з іншими користувачами хмар в Інтернеті [5]. Диск Google уможливлює обмін даними під час спільної роботи учнів над проєктом, водночас учитель має змогу створити окрему папку з файлами та надати до неї доступ обмеженому колу користувачів. До хмарного сховища інтегровано корисні додатки такі як: Google Документи, Google Таблиці, Google Малюнки, Google Презентації, Google Форми, Google Сайти, Google Keep. Кожен із зазначених додатків надає можливість налаштовувати вільність доступу до даних.

Зручним додатком, який володіє широким переліком інструментів для редагування та оформлення документів, є Google Документи. У цьому додатку текстовий документ можна конвертувати у електронний лист та вставляти у нього інтерактивні елементи, посилання на зовнішні ресурси, а також публікувати цей документ на зовнішніх ресурсах. Цей додаток також передбачає колективну працю, на уроках англійської мови в тому числі.

Популярним навчальним джерелом є презентації, які дозволяють презентувати навчальний матеріал у формі віртуальної демонстрації. З цією метою варто застосувати додаток Google Презентації, який дозволить не лише створити та редагувати презентації, але й конвертувати файли PowerPoint у формат Google Презентацій і навпаки. На основі додатку Google Презентації можна створювати комбіновані матеріали для інтегрованих уроків або групових проектів з англійської мови.

Швидкість засвоєння навчального матеріалу безпосередньо залежить від системності його подачі, тому важливим способом презентації нового матеріалу є таблиці. Сервіс для створення таблиць, діаграм та графіків із вбудованими формулами представлений додатком Google Таблиці, який дозволяє користуватися зазначеними графічними матеріалами колективно. Цей сервіс видається цінним для організації уроків англійської мови, адже він дозволяє наочно продемонструвати частотність вживання лексичної одиниці або результативність роботи кожного учня окремо та у колективі.

Інтерактивність освітнього процесу можна забезпечити за допомогою додатку Google Форми, в якому створюються запитання різних форматів, із додаванням відео з YouTube. Відповіді респондентів автоматично зберігаються у формі та користувачу надається можливість їхньої автоматизованої статистичної обробки та представлення цієї статистики у вигляді діаграми чи графіка. Під час уроків англійської мови Google Форми надають класу можливість вступити у мережево-опосередкований діалог не лише зі своїми співвітчизниками, але і з носіями мови, що, у свою чергу, дозволяє учням поліпшити їхню цифрово-комунікативну та мовну компетенції.

Класичним інструментом подачі наочної подачі нового навчального матеріалу є дошка, яку сучасні цифрові технології також дозволяють віртуалізувати. Однією з інтерактивних віртуальних дошок є Google Jamboard, яка дозволяє учителю презентувати інформацію під час зустрічі в Zoom чи Google Meet у режимі реального часу. Дошка Google Jamboard надасть споживачу великий перелік інструментів: пензлики, ручку, фломастер, маркер, гумку, курсор, стікери, форми із заливкою, поля для тексту, вирізку та вставку зображень та лазерну вказівку. Зазначена дошка цінна тим, що уможливлює швидку якісну подачу навчального матеріалу та активізацію уваги учнів. Цей додаток оснащений спеціальними комірками, за допомогою яких споживачі взаємодіють у формі реального часу.

Zoom - пропріетарна програма відеотелефонного зв'язку, яка дозволяє створювати зустрічі попарно або корпоративно, та проводити інтерактивні віртуальні заняття із застосуванням віртуальної дошки. Цінним елементом зазначеної платформи є можливість демонстрації свого екрану усім учасникам освітнього процесу без попереднього поширення інформації між споживачами. Zoom надає винятково широкі можливості для організації уроків англійської мови, адже дозволяє залучити значну кількість учнів з будь-якої точки планети, мовних носіїв зокрема, та комунікувати з ними в режимі реального часу як вербально, так і невербально, що є рушієм до створення та покращення у учнів навичок говоріння, письма та слухання.

Представлений перелік додатків та платформ не є повним, проте використання зазначених цифрових технологій дозволить віртуалізувати освітній процес, пристосувати його до вимог сучасності та надати споживачам освітнього процесу якісний продукт. Цифрова освіта, яка лягла в основу дистанційного навчання - це освіта, функціонал якої в першу чергу складають інформаційно-цифрові технології. Безвідносно виду навчання, застосування інтерактивних цифрових технологій характеризуються ініціативністю на націленістю на формування сучасною швидкомислячої креативної особистості, з високим рівнем соціальної адаптивності та високим коефіцієнтом соціальної інтеграції. Цифрова освіта дозволяє розвивати не просто мовну, а мовно- цифрову компетенцію, яка знаходить застосування у найрізноманітніших сферах життя адресата та адресанта освіти. Інтеграція інформаційно -цифрових технологій у дистанційне навчання стимулює усунення недоліків від бар'єрного спілкування вчителя та учня та підвищення якості освіти загалом, що є адекватною реакцією на вимоги сучасного оцифрованого світу.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Перспективність дослідження цифрових технологій в рамках глобального освітнього процесу пояснюється блискавичною цифровізацією усіх аспектів життєдіяльності людини, тому залишення освіти поза цією тенденцією позбавило б її можливості розвиватися, а наскрізне використання цифрових технологій та сервісів у педагогічному просторі є не лише способом розв'язання низки критичних проблем, нав'язаних вітчизняним мікроекономічним становищем, але й важливим інструментом інтеграції українських освітян у глобалізовані процеси дистанційного навчання.

Список використаних джерел

1. Антощук С., Гущина Н., Касьян С., Кондратова Л., Олійник В., Олексюк В., Пінчук Н., Спірін О. Розгортання та використання єдиної цифрової хмароорієнтованої системи управління навчанням магістрів і PhD в галузях освіти\педагогіки, соціальних та поведінкових наук / С.Антощук, Н.Гущина, С.Касьян, Л.Кондратова, В.Олійник, В.Олексюк, Н.Пінчук, О.Спірін. [Електронний ресурс] : Методичні рекомендації. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.Ua/734426/3/Cloud_system.pdf.

2. Ковальчук В., Подольська І. Застосування цифрової педагогіки в підготовці майбутніх фахівців сфери підприємництва, 5(57),

(2018). Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/326589447_ZASTOSUVANNA_CIFROVOI_PEDAGOGIKI_

V_PIDGOTOVCI_MAJBUTNIH_FAHIVCIV_SFERI_PIDPRIEMNICTVA.

3. Малицька Д.І. Глобальні освітні мережі та їх комунікативний потенціал (зарубіжний досвід) © І.Д. Малицька, 2011 ISSN 20768184. Інформаційні технології і засоби навчання. 2011. №3 (23). Режим доступу до журналу: http://www.journal.iitta.gov.ua.

4. Міністерство цифрової трансформації України. Дія. Цифрова освіта. Опис рамки цифрової компетентності для громадян

України. DigCompUa for Citizens 2.1. 2021. Режим доступу: https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/news_post/2021/3/mintsifra-

oprilyudnyue-ramku-tsifrovoi-kompetentnosti-dlya-gromadyan/%D0%9E%D0%A0%20%D0%A6%D0%9A.pdf

5. Морзе А.В., Кочарян А.Б. Модель стандарту ІКТ-компетентності викладачів університету у контексті підвищення якості

освіти. ISSN Online: 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання, 2014, Том 43, №5. Режим доступу:

https://core.ac.uk/download/pdf/33688365.pdf.

6. Підгурська, В., Голубовська , І., Михайлова , О., Гуманкова , О., Григор'єва , Т. (2023). Використання інноваційних технологій для формування економічної компетентності учнів початкових класів. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 1(48), 473 - 482. Режим доступу: https://doi.org/10.55643/fcaptp.E48.2023.3922.

7. Про Національну програму інформатизації. Закон України від 01.12.2022 № 2807-IX. Опубліковано: Відомості Верховної Ради України від 01.12.2023 -- 2023 р., № 51, стор. 31, стаття 127. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2807-20#Text.

8. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми.

Збірник наукових праць. Випуск 55. Київ-Вінниця, 2020. ТОВ фірма «Планер», 2020. 268 с. Режим доступу:

https://lib.iitta.gov.ua/723174/1/Z-55-druk.pdf.

9. Чергінець І. П. Використання цифрових інструментів Google для організації навчання математики за дистанційною формою. [Електронний ресурс] : Методичні рекомендації. Режим доступу: naurok.com.ua/vikoristannya-cifrovih-instrumentiv-google-dlya-organizaci- navchannya-matematiki-za-distanciynoyu-formoyu-319379.html.

10. Evi Agostini, Denis Francesconi. Introduction to the special issue “Embodied cognition and education” / Agostini Evi, Francesconi Denis. Phenomenology and Cognitive Sciences. 20 (3):417-422 (2020). Режим доступу: https://philpapers.org/rec/AGOITT.

11. Шуневич Б. І. Популяризація дистанційного навчання в освітніх закладах України / Б. І. Шуневич // Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2013. № 7. С. 299-303. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vldubzh_2013_7_48.

Размещено на Allbest.ru