Формування граматичної компетенції майбутніх вчителів іноземної мови на основі культурологічних та країнознавчих матеріалів

Размещено на http://allbest.ru

Формування граматичної компетенції майбутніх вчителів іноземної мови на основі культурологічних та країнознавчих матеріалів

Варга Л.І. Варга Леся Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської мови, літератури з методиками навчання, Мукачівський державний університет, с. Червеньово, Кончович К.Т. Кончович Катерина Тиберіївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської мови, літератури з методиками навчання, Мукачівський державний університет, м. Мукачево, Гала М.В. Гала Мар'яна Василівна викладач кафедри англійської мови, літератури з методиками навчання, Мукачівський державний університет, с. Іванівці

Анотація

Стаття присвячена проблемі інтеграції лінгвокраїнознавчого аспекту у процес навчання іноземних мов майбутніх вчителів. Основною метою вивчення іноземної мови є не лише ознайомлення з реаліями, але й глибоке розуміння системи понять і світогляду народу, мова якого вивчається. Лінгвокраїнознавство забезпечує розвиток комунікативних навичок, необхідних для ефективної взаємодії в полікультурному середовищі.

Автори зазначають, що комунікативна компетенція складається з мовної, мовленнєвої та соціокультурної складових, які не можуть розглядатися окремо. Інтеграція граматичних тем у контексті країнознавства підвищує рівень оволодіння іноземною мовою, дозволяючи студентам глибше зрозуміти культуру народу.

У статті аналізуються сучасні підходи до викладання іноземних мов, що передбачають тісний зв'язок між лексичною, граматичною та країнознавчою компетенціями. Приділено увагу важливості словотворення у контексті лінгвокраїнознавчих досліджень. Зокрема, розглядаються композити, які утворюються для висловлення специфічного змісту, і є актуальними в сучасних політичних, економічних та соціокультурних текстах. Наведені приклади таких слів демонструють, як інтеграція мовних елементів з країнознавчим матеріалом може сприяти розвитку мовної компетенції. мова студент країнознавчий іноземний

Також розглянуто тенденцію до евфемізації та політичної коректності в сучасній німецькій мові, що відображає зміни у суспільстві та потребує відповідного аналізу в процесі викладання. Використання цих аспектів дозволяє студентам краще зрозуміти контекст та зміст сучасних текстів, що сприяє їхній комунікативній компетенції.

Таким чином, стаття підкреслює значення комплексного підходу до навчання іноземних мов, де культурологічні та країнознавчі компоненти інтегровані з лінгвістичними темами. Такий підхід сприяє формуванню комунікативної компетенції на високому рівні, готуючи майбутніх вчителів до успішної професійної діяльності в міжнародному полікультурному просторі.

Ключові слова: граматична компетенція, соціокультурна компетенція, лінгвокраїнознавство, словотвір, композити.

Abstract

Developing grammatical competence of future foreign language teachers on the basis of cultural and country studies materials

Varga Lesia Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of English Language, Literature and Teaching Methods, Mukachevo State University, Chervenyovo,

Konchovych Kateryna Tiberiivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of English Language, Literature and Teaching Methods, Mukachevo State University, Mukachevo,

Hala Mariana Vasylivna Lecturer at the Department of English Language, Literature and Teaching Methods, Mukachevo State University, Ivanivtsi

The article is devoted to the problem of integrating the linguistic and country studies aspect into the process of teaching foreign languages to future teachers. The main purpose of learning a foreign language is not only to get acquainted with the realities, but also to gain a deep understanding of the system of concepts and worldview of the people whose language is being studied. Linguistic and cultural studies ensure the development of communication skills necessary for effective interaction in a multicultural environment.

The authors note that communicative competence consists of linguistic, speech and socio-cultural components that cannot be considered separately.

Integration of grammatical topics in the context of country studies increases the level of foreign language acquisition, allowing students to understand the culture of the people more deeply.

The article analyses modern approaches to teaching foreign languages that involve a close connection between lexical, grammatical and country studies competences. Attention is paid to the importance of word formation in the context of linguistic and country studies. In particular, the article deals with composites that are formed to express specific meaning and are relevant in modern political, economic and socio-cultural texts. Examples of such words demonstrate how the integration of linguistic elements with country-specific material can contribute to the development of language competence.

The author also discusses the tendency towards euphemism and political correctness in modern German, which reflects changes in society and requires appropriate analysis in the teaching process. Using these aspects allows students to better understand the context and meaning of modern texts, which contributes to their communicative competence.

Thus, the article emphasises the importance of an integrated approach to foreign language teaching, where cultural and country studies components are integrated with linguistic topics. Such an approach contributes to the development of high-level communicative competence, preparing future teachers for successful professional activity in the international multicultural space.

Keywords: grammatical competence, socio-cultural competence, linguistic and country studies, word formation, composites.

Вступ

Постановка проблеми. Одним з основних завдань при вивченні іноземної мови є проникнення в культуру народу, мова якого вивчається, в систему його світогляду, адже мова і культура нероздільні. Головною метою є не стільки ознайомлення з реаліями, скільки розуміння системи понять, що склалася протягом століть у тій чи іншій країні, а розуміння, за словами відомого американського методиста С. Мартінеллі, "способу життя" (ways of people) [4, с. 50]. Для того, щоб студенти розуміли народ і його мову, перш за все вони повинні оволодіти системою його понять, а це неможливо без урахування лінгвокраїнознавчого аспекту, а відтак і ефективної взаємодії між представниками різних культур, оскільки основною метою сучасного викладання іноземної мови є розвиток комунікативних навичок здобувачів освіти, підготовка їх до діяльності в міжнародному полікультурному просторі. Для досягнення цієї мети комунікативні навички здобувачів освіти майбутніх вчителів іноземної мови розвиваються на заняттях іноземної мови, де країнознавчий компонент є не менш важливою складовою успішного досягнення поставленої мети, ніж лінгвістичні елементи: словниковий запас і граматика, які зазвичай вивчаються окремо. Однак сучасний науковий дискурс фахівців свідчить, що не тільки лексику і граматику слід викладати інтегровано і не лише на ранньому етапі навчання [1;35], а й граматичні теми варто викладати інтегровано в тематиці освітнього компоненту «Країнознавство/ Лінгвокраїнознавство» для здобувачів ЗВО майбутніх вчителів іноземної мови.

Лексична, граматична та країнознавча компетентності - це різні сторони однієї медалі. Вони взаємопов'язані і не можуть розглядатися незалежно одна від одної. З цієї причини варто говорити про ці компетенції як інтегровані складові комунікативної компетенції, які при викладанні в інтегрований спосіб сприяють розвитку та вдосконаленню цих взаємопов'язаних навичок.

На мою думку, цілісне викладання цих мовних засобів у викладанні іноземних мов має велике значення і для підготовки та підвищення кваліфікації вчителів.

Мета статті. Беручи до уваги головну мету лінгвокраїнознавства - забезпечити комунікативну компетенцію в міжнародній комунікації, насамперед через адекватне сприйняття мовлення співрозмовника й оригінальних текстів, варто пам'ятати, що лінгвокраїнознавча інформація забезпечує вирішення певної низки проблем, зокрема головної філологічної проблеми - адекватне розуміння тексту, при цьому формування граматичної компетенції, зокрема вибраних граматичних тем інтегрованих в процес викладання лінгвокраїнознавчого освітнього компоненту тільки сприяє відшліфуванню згаданих компетенцій. Цій проблематиці і присвячена дана стаття, а саме формування граматичної компетенції на основі культурологічного та країнознавчого матеріалу на заняттях ОК Країнознавство/ Лінгвокраїнознавство для майбутніх вчителів іноземної мови. З цієї причини ця стаття має на меті навести конкретні практичні приклади, які уможливлюють творче просування інтеграції лексичної та граматичної компетенцій в країнознавчу компетенцію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зацікавленість науковців проблемою формування в студентів комунікативної компетенції, питаннями про країнознавчий, лінгвокраїнознавчий та соціокультурний аспекти навчання іноземних мов відображено в доробках багатьох дослідників (М. Дмитрієва В. Желуденко, Мишко С., Т. Колодько, В. Костомаров, Н. Лаврова, Липчанко-Ковачик О., С. Ніколаєва, М. Паласюк, І. Потюк, В. Редько, С. Степанов, Г. Томахін, І. Черезова, Ю. Федоренко, Gartner, A, R Ehnert, Demming S., Schweiger I., Zeuner М.а ін.).

Виклад основного матеріалу

У сучасній методиці викладання іноземних мов загальноприйнятим є постулат про невідривність вивчення мови від вивчення культури, історії, традицій, реалій повсякденного життя відповідної країни, або на початкових етапах принаймні ознайомлення з ними.

Комунікативна компетенція, на оволодіння якою спрямовані заняття з іноземної мови, включає мовну, мовленнєву та соціокультурну компетенції. Проблеми взаємопов'язаного оволодіння цими компонентами іншомовної комунікативної компетенції вивчає лінгвокраїнознавство. При цьому соціокультурна компетенція включає так звані фонові знання, знання про країну та її культуру, відомі усім жителям цієї країни [2], а студент через мову проникає в культуру, менталітет, повсякдення відповідного народу, пристосовується до культурного середовища країни. Ґертруда Гейд (1991: 47) припускає, що мовна комунікація відбувається за «дуже специфічних соціальних умов» і що мову як засіб комунікації не можна «передати і вивчити без посилання на суспільство, в якому живуть носії цієї мови». Інформація про природні умови (географія), життя мешканців країни (своєрідна соціологія), її політичні, економічні та культурні умови і розвиток визначають теми для викладання, знання з країнознавства.

Оволодіння соціокультурною компетенцією як складовою комунікативної компетенції має надзвичайне значення для майбутніх вчителів іноземної мови. Підготовка майбутніх вчителів передбачає комплексний підхід, у якому теоретичні заняття (лекції) спрямовані на набуття мовної компетенції, а практичні заняття - мовленнєвої. Результатом цих теоретичних і практичних занять, разом із лекціями та заняттями з літератури, яка є невід'ємною частиною навчання на відповідних спеціальностях, у підсумку має бути оволодіння комунікативною компетенцією на найвищому рівні. А складовою комунікативної компетенції, як ми вже зазначили, є соціокультурна компетенція. Програми підготовки майбутніх вчителів іноземної мови включають і курс (лінгво)країнознавства, проте лінгвокраїнознавча інформація не може вивчатися відособлено від окремих тем граматики, зокрема такого її розділу, як словотвір, який слід інтегрувати у відповідні теми в процесі викладання ОК «Лінгвокраїнознавство» із самого початку [2; 98].

Важливо вдало поєднати вивчення граматичного та країнознавчого матеріалу, таким чином показавши наприклад сучасні країнознавчі дослідження, насамперед у словотворенні на основі сучасних композитів, окрім того на основі явищ, подій та тенденцій розвитку у сучасній іноземній мові.

Що стосується словотвору, то цим часто нехтують на користь граматики та лексики, або часто теми викладається лише поверхово, водночас теми словотвору дуже добре можна інтегрувати в тематику країнознавчих, зважаючи не те, що вивчення правил та моделей словотвору є важливі для розуміння тексту та його стилістики. [3;62] Тут також завжди йдеться про розширення словникового запасу, оскільки новий зміст (наприклад, технологія або змінені умови життя) має бути названий, обставини, що змінилися, потрібно назвати. Словотвір в першу чергу стосується іменників, прикметників і дієслів. Що стосується продуктивності, то іменники посідають тут перше місце. Одним з важливих способів словотворення, що можуть бути використані на прикладах країнознавчої тематики, є утворення композитів. У більшості випадків це змішані форми складних слів і похідних слів або навіть абревіатур чи іншомовних слів. Основними причинами появи цих композитів є потреба в найменуванні, мовна економія (наприклад, для скорочення речень), а іноді гра слів.

Для сучасних дінгвокраїнознавчих досліджень релевантними є так звані ad hoc композити, які утворюються для того, щоб у стислій формі висловити дуже специфічний і часто складний зміст. Такими композитами є слова (часто пишуться через дефіс), утворення яких особливо продуктивне в політиці, бізнесі та техніці. Наведемо кілька прикладів:Pflegeversicherung

(довгострокове страхування по догляду) - з'явилося в процесі обов'язкової пенсійної схеми страхування (запроваджена в 1995 році); Solidaritatszuschlag (надбавка на знак солідарності) - збір, який сплачують німецькі платники податків на економічний розвиток нових федеративних земель; Asyl- KompromiB (компроміс щодо прихистку) - угода між різними партіями щодо нового правового рішення для обмеження припливу претендентів на притулок); Lichterkette (ланцюг із свічок) - демонстрація солідарності між громадянами Німеччини та іноземцями у вигляді живого ланцюга з палаючими свічками). Деякі з цих ad hoc композитів залишаються в мові і стають широковживаними, тоді як інші стають «застарілими» і швидко зникають з ужитку.

Аналіз таких композитів дає можливість зрозуміти, які теми і події є актуальними в Німеччині, що є актуальним та можуть бути предметом лінгвокраїнознавчої дискусії та дослідження. На прикладі слова "Blauhelmeinsatz" (розгортання “блакитних шоломів”) можна змоделювати ситуацію, як може виглядати обговорення подібного композита, починаючи з лінгвістичного аналізу і закінчуючи потенційною дискусією із студентами. Починається аналіз слова на рівні словотвору. Слово «Blauhelmeinsatz» складається з двох основних частин: блакитний шолом і розгортання. Вони можуть бути далі розкладені, таким чином ми маємо загалом чотири компоненти: блакитний /шолом/розгортання. «Einsatz» - вставляти; у свою чергу, є складним словом з «ein» та «setzen». Таким чином, мова йде про розгортання «блакитних шоломів», що є pars pro toto термін для позначення солдатів ООН. Після аналізу форми словотворення можна обговорити інформацію про країну, а саме про проблему розгортання військових частин німецьких солдатів ООН за межами Німеччини, наприклад, у кризових регіонах, таких як Сомалі та Боснія. Після цього можна провести дискусію з студентами на цю тему. Використовуючи цей підхід, можна проаналізувати багато складних слів і використовувати їх як своєрідний посередник у сучасних країнознавчих дослідженнях. Слова такого типу слід шукати в сучасних текстах газет і журналів. Відбираючи їх, слід звертати увагу на критерії, як частота вживання, відсутність визначення при використанні, специфічне значення і представлення певного змісту, пов'язаного з актуальними країнознавчими темами. Таким чином можна встановити зв'язок між граматичними темами та країнознавчими, коли студенти повинні використовувати слова на практиці, одночасно отримуючи знання в галузі країнознавства.

Окрім вищезгаданої групи іменників-композитів можна розглянути спеціальні композити, які навряд чи залишаться у вжитку в довгостроковій перспективі, але форма яких є креативною та цікавою для аналізу та обговорення. Такі часто можна зустріти у журналістів політичного журналу Der Spiegel. Ось кілька прикладів: GroBtstadt-Verslumung, Sofortismus, barscheln oder Barschelei (діяти підступно, як у випадку з померлим міністер- президентом Шлезвіг-Гольштайну Райнером Баршелем), Hollywoodisierung (голівудизація), philosophoid (філосопоїдний), bedirndelt (бути одягненим у дірнл), Aldisierung (альдизація - від "Aldi" - мережа супермаркетів), Absurdistan (Абсурдистан), Regenbogenkrieger (активісти руху грінпіс), nellisch (на позначення манери розмовляти дівчини з американського фільму на ім'я Неллі) oder zershellt ( розшелино - похідне від назви мережі заправок "Shell").

Інша тенденція утворення нових слів в німецькій мові можна знайти у явищі деривації. Все більше і більше слів використовуються з сучасними або іноземними префіксами. Деякий час тому префікси psycho-, bio- oder oko- були ще актуальними, та зараз префікс євро- є найбільш популярним через поточний розвитку в Європі. Серед найбільш вживаних прикладів словотворення можна назвати Euro-Norm, Eurobanane, euro-politisch, Eurokraten, Eurokondom, eurogenau, oder Euro-Irrsinn. До них можна додати префікс «Stasi», який утворився від складів "Staatssicherheit" («Державна безпека», міністерство і секретна служба колишньої НДР): Stasiakten, Stasibehorde, Stasi- Mann, Stasi-Vergangenheit.

Ще одна помітна тенденція в німецькій мові - тенденція до евфемізації. Вона стає особливо очевидною, коли йдеться про так звані UnWorter - «не- слова». Не-слова - це слова, які зазвичай використовуються для позначення негативного змісту в нейтральній або навіть позитивній формі . Не-слова це, за Рудольфом Гобергом, слова, фрази і вирази, які насправді не повинні існувати, тому що вони неналежним чином характеризують людей, події, або явища, облагороджуючи та згладжуючи їх негативні конотації ". Не-словами останніх кількох років були, наприклад, auslanderfrei, ethnische Sauberung, Uberfremdung, Sozial-Tourismus (небажаті переселенці із східної Європи), Gut- Mensch (ті, хто обровільно допомагає біженцям).

Утворення цих «не-слів» часто призводить до зловживання мовою з метою приховування негативних обставин чи фактів. У цьому контексті німецький журналіст Клаус Брессер говорить про «седативні іменники» та «валіумні дієслова».

Ось кілька прикладів з багатьох термінів: Nullwachstum, Nulltarif, Kurzarbeit, Personalentsorgung, Staatssicherheit, kollektiver Freizeitpark (безробіття), abwickeln (приватизація та часто ліквідація підприємств та навчальних закладів у колишній НДР), Warteschleife (очікування безробітних на місце робрти), Auslanderruckfuhrung (відмова невизнаним претендентам на прихисток - депортація), Rettungsmehrzweckstock (багатоцільовий рятувальний кийок - для поліцейського спорядження/кийка). Подібні евфемізми стають все більш поширеними в німецькій мові.

Також тут варто згадати і тенденцію до політичної коректності в німецькій мові з метою уникнення конфліктів та дискримінації через мову. Найчастішими сферами тут є сфера гендерної рівності чоловік-жінка та гендерних меншин, кольору шкіри та національностей, як от замість ein Schwarzer - "Afro-Amerikaner", замість ein Behinderter (інвалід) - "anders Befahigter" (з обмеженими можливостями), der Liebhaber (коханець) - "Lebensabschnittsbegleiter" (супутник життя), eine Hinrichtung (страта) - "finaler RettungsschluB" (остаточне покарання), Soldaten (солдати) - "Krisenreaktionskraften" (сили кризового втручання), замість der Fluchtling (біженець) - der Gefluchtete (переселенці).

Такий матеріал доцільно дозовано відповідно до тематики практичного, або лекційного заняття ОК Лінгвокраїнознавство/Країнознавство інтегровувати в один з етапів роботи в аудиторії, поєднуючи із самостійною роботою із пошуку та добору прикладів до кожного із розглянутих способів словотворення як одного із завдань самостійної роботи студента.

Висновки

Таким чином у світлі вищевикладеного можна зробити висновок, що граматична компетенція як компонент комплексної комунікативної компетенції майбутніх вчителів іноземної мови успішно формується через призму та на основі культурологічного та країнознавчого матеріалу через інтеграцію в його канву граматичних тем. Цілісний підхід до навчання іноземних мов, де всі компоненти пізнання взаємопов'язані і сприяють ефективному засвоєнню мови підвищує якість підготовки майбутніх вчителів, готуючи їх до успішної діяльності в міжнародному полікультурному середовищі.

Література

1. Aguado, K, Warneke D. Wortschatz.Berlin: Erich Schmidt // Fremdsprache Deutsch, 64.- ISBN978-3-503-19903-7. 58 S.

2. Іванович М. Лінгвокраїнознавча інформація у граматичних вправах на початковому і базовому рівнях вивчення української мови. // М. Іванович. Теорія і практика викладання української мови як іноземної. Випуск 15, 2021, С. 97-107

3. Gartner A. Wortbildung und Landeskunde im DaF-Unterricht, // A.Gartner, Die Unterrichtspraxis / Teaching german Deutsche Sprache und Kultur in den Amerikas no. 1, 1996, pp. 62-66.

4. Сабат . Н.О. Формування лінгвокраїнознавчої компетентності майбутніх перекладачів з урахуванням полінаціонального характеру поширення англійської мови /Н. О. Сабат// Педагогічний альманах. Випуск 41 - 2019. - с. 226-231.

5. Ciepielewska-Kaczmarek L. Landeskunde im Kontext. Die Umsetzung von theoretischen Landeskundeansatzen in DaF-Lehrwerken. // L. Ciepielewska-Kaczmarek,Ss. Jentkes, M. Tammenga-Helmantel, Vandenhoeck & Ruprecht gmbh & co. Kg, Gottingen 2020, 196 S.

6. Althaus, Hans-Joachim. "Landeskunde. Anmerkungen zum Stand der Dinge" Informationen Deutsch als Fremdsprache, vol. 26, no. 1, 1999, pp. 25-36. Https://doi.org/10.1515/infodaf-1999- 0103

References

1. Aguado, K, Warneke D. (2021) Wortschatz.Berlin: Erich Schmidt [Vocabulary .Berlin: Erich Schmidt] Berlin, Deutschland: Fremdsprache Deutsch, [in German]

2. Ivanovych M. (2021) Linhvokrayinoznavcha informatsiya u hramatychnykh vpravakh na pochatkovomu i bazovomu rivnyakh vyvchennya ukrayins'koyi movy. [Linguistic and country- specific information in grammar exercises at the elementary and basic levels of learning Ukrainian.]. Kiyiv, Teoriya i praktyka vykladannya ukrayins'koyi movy yak inozemnoyi. [in Ukrainian]

3. Gartner A. (1996) Wortbildung und Landeskunde im DaF-Unterricht, [Word formation and Country Studies in GFL-lessons ]. Wiley.Die Unterrichtspraxis [Teaching german ] [in German]

4. Sabat H. O. (2019) Formuvannya linhvokrayinoznavchoyi kompetentnosti maybutnikh perekladachiv z urakhuvannyam polinatsional'noho kharakteru poshyrennya anhliys'koyi movy. [Formation of Linguistic and Country Studies Competence of Future Translators in View of the Multinational Character of English Spread]. Kherson, Pedahohichnyy al'manakh. [in Ukrainian]

5. Ciepielewska-Kaczmarek L., Jentkes S., Tammenga-Helmantel M., (2020) Landeskunde im Kontext. Die Umsetzung von theoretischen Landeskundeansatzen in DaF-Lehrwerken [Area studies in context. The implementation of theoretical approaches to regional studies in GFL textbooks ] Gottingen Vandenhoeck & Ruprecht gmbh & co. Kg,. [in German]

6. Althaus H-J. (1999,) Landeskunde. Anmerkungen zum Stand der Dinge [Country Studies. Notes on the state of affairs] Munchen Deutsch als Fremdsprache [in German]

Размещено на Allbest.ru