Професійно-комунікативна діяльність майбутніх учителів української мови та літератури

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Професійно-комунікативна діяльність майбутніх учителів української мови та літератури

Григоренко Тетяна Володимирівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри української мови та методики її навчання

Анотація

У статті розглядається проблема формування професійно- комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови та літератури. Описано теоретичні засади професійно-комунікативної компетентності, проаналізовано сучасний стан проблеми підготовки учителів української мови та літератури до комунікативної діяльності, визначають завдання та методи формування цієї компетентності.

Професійно-комунікативну діяльність майбутніх учителів української мови та літератури розглядаємо як повноту спеціальних знань, умінь і навичок, а також професійно-особистісних якостей, спрямованих на створення освітньо-комунікативного середовища в закладах загальної середньої освіти з метою сприяння особистісному, інтелектуальному та творчому розвитку учнів. засобами української мови та літератури та підготовки їх до виконання різноманітних соціально-комунікативних функцій. Розроблено модель формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови та літератури, що включає комплекс теоретичних, методичних та організаційних компонентів. Визначено, що ефективні технології навчання можуть допомогти майбутнім фахівцям успішно виконати покладені на них завдання, дозволять розвивати інтегративну готовність до професійно- комунікативної діяльності, яка проявляється в здатності виконувати стандартні та нестандартні завдання в широкому спектрі соціальних і професійних ситуацій. З іншого боку, вони допоможуть розвинути гносеологічний плюралізм, поліфонічну карту та креативне мислення.

Запропонована модель може бути використана в освітньому процесі закладів вищої освіти з метою підготовки фахівців нового покоління, які відповідають сучасним вимогам до професійної діяльності.

Ключові слова: професійно-комунікативна діяльність, майбутній учитель української мови та літератури, методика формування, моделювання, активна комунікативна діяльність, професійна діяльність педагога.

Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Ukrainian language with teaching methods, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

PROFESSIONAL AND COMMUNICATIVE ACTIVITIES OF FUTURE TEACHERS OF UKRAINIAN LANGUAGE AND LITERATURE

Abstract

The article examines the problem of formation of professional and communicative competence of future teachers of the Ukrainian language and literature. The theoretical foundations of professional and communicative competence are described, the current state of the problem of training Ukrainian language and literature teachers for communicative activity is analyzed, the tasks and methods of forming this competence are determined.

We consider the professional and communicative activity of future teachers of the Ukrainian language and literature as a set of special knowledge, abilities and skills, as well as professional and personal qualities aimed at creating an educational and communicative environment in general secondary education institutions with the aim of promoting the personal, intellectual and creative development of students. using the means of the Ukrainian language and literature and preparing them to perform various social and communicative functions. A model of the formation of professional and communicative competence of future teachers of the Ukrainian language and literature has been developed, which includes a complex of theoretical, methodological and organizational components. It was determined that effective learning technologies can help future specialists to successfully complete the tasks assigned to them, will allow to develop integrative readiness for professional and communicative activities, which is manifested in the ability to perform standard and non-standard tasks in a wide range of social and professional situations. On the other hand, they will help to develop epistemological pluralism, polyphonic map and creative thinking.

The proposed model can be used in the educational process of higher education institutions for the purpose of training a new generation of specialists who meet modern requirements for professional activity.

Keywords: professional and communicative activity, future teacher of Ukrainian language and literature, method of formation, modeling, active communicative activity, professional activity of a teacher.

Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку суспільства зростає роль учителя української мови та літератури як не лише фахівця з мови та літератури, а й активного комунікатора, який володіє високими навичками усного та письмового мовлення, уміє чітко й лаконічно формулювати свої думки, вести конструктивний діалог, використовувати різні мовні засоби відповідно до ситуації спілкування.

Загальна спрямованість педагогічної науки на модернізацію фахової освіти, зокрема й мовної, передбачає зміщення акцентів у підготовці майбутніх учителів української мови та літератури із традиційних на новітні перспективні моделі педагогічного досвіду. У зв'язку з цим зазнає актуалізації проблема набуття студентами не лише теоретичних знань і практичних навичок, умінь, а й готовності до їх ефективного застосування в процесі професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові дослідження щодо розвитку філологічної та професійної компетентності вчителів-словесників уже мають значний досвід (В. Коваль, О. Семеног, Г. Токмань, І. Соколова та ін.). Крім того, дослідники К. Везетій, Л. Лузан, Л. Решетняк, В. Сидоренко,

Химера, А. Череп, К. Поселецька, Т. Розумна, Т. Дрозд, В. Коваль та ін. досліджували перспективи розвитку професійної компетентності вчителів філологічних спеціальностей у закладах післядипломної освіти.

Дослідження З. Бакум, Н. Босак, Т. Бутенко, Н. Голуб, О. Горошкіної,

Гудзик, Н. Остапенко, О. Семеног, Т. Симоненко, М. Пентилюк, З. Столяр та ін. присвячені міждисциплінарним аспектам розвитку комунікативної компетентності як учнів, так і студентів.

Однак, проблема формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови та літератури потребує подальшого наукового дослідження.

Мета статті - дослідження та узагальнення теоретичних підходів щодо формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови та літератури.

Виклад основного матеріалу. Професійна діяльність педагога, зокрема вчителя української мови та літератури, є неперервним процесом виконання різноманітних завдань і реалізована в таких видах: викладання (управління переважно пізнавальною діяльністю школярів); виховна робота (створення виховного середовища та управління різноманітними видами діяльності школярів для їх гармонійного розвитку); класне керівництво (організація навчання й виховання учнівського колективу в класі); самоосвіта та професійне самовиховання; управлінська діяльність (робота керівників освітніх закладів і їхніх заступників); організаторська діяльність (робота організаторів дитячого та юнацького руху в школі й за її межами); методична діяльність (робота методистів із вивчення досягнень у галузі психолого- педагогічних наук і передового педагогічного досвіду); позашкільна діяльність (робота в позашкільних закладах); науково-дослідницька діяльність (діяльність педагогів-експериментаторів) [4].

Під професійно-комунікативною діяльністю (далі - ПКД) майбутніх учителів української мови та літератури розуміємо насамперед їхню педагогічну діяльність. У психолого-педагогічних дослідженнях педагогічна діяльність схарактеризована як спосіб буття педагогічної реальності, як особливий вид соціальної суспільно корисної діяльності, спрямований на передання від старшого до молодшого покоління культури й досвіду, накопичених людством, створення умов для особистісного розвитку та підготовку до виконання певних соціальних ролей. Імпонують наукові погляди В. Ортинського, який убачає в педагогічній діяльності процес, де опосередкованим і контрольованим є інформаційний обмін, відтворюється й формується культура, відбувається становлення суспільної свідомості, регулюють процес розвитку економічної, духовної та соціальної сфер і суспільства загалом [5].

Уважаємо, що ПКД майбутніх учителів української мови та літератури доцільно витлумачувати як комплекс спеціальних знань, умінь і навичок, а також професійно-особистісних якостей, спрямованих на створення освітньо- комунікативного середовища у закладі загальної середньої освіти для особистісного, інтелектуального та творчого розвитку учнів засобами української мови і літератури, на підготовку їх до виконання низки соціально- комунікативних функцій у суспільстві.

Основні положення, на яких ґрунтована ПКД, такі: навчання мови в процесі активної комунікативної діяльності; моделювання проблемних навчально-мовленнєвих ситуацій; поєднання комунікативного та когнітивного компонентів у процесі навчання; стимулювання мовленнєво- розумової активності студентів; формування й розширення простору знань студентів; розвиток мовної особистості; формування картини світу; поєднання в процесі навчання кількох сенсорних систем суб'єктів пізнання й формування мультимодального мислення; аналіз когнітивних, інтелектуальних, пізнавальних стилів, навчальних і комунікативних стратегій; соціокультурна спрямованість навчального процесу; розвиток здатності структурувати та моделювати інформацію; розвиток критичного мислення; контекстуальність й автентичність навчання; спрямованість навчання на ефективне спілкування й діяльність у проблемних ситуаціях.

На тлі аналізу наукових поглядів щодо компонентного складу педагогічної діяльності варто наголосити, що вчені виокремлюють різні компоненти, які за своїм змістом наближені, але за назвою дещо відрізняються. Наприклад, це можуть бути такі різновиди: освітній, компенсаторний, виховний, самоосвітній, коригувальний, рефлексивний, інформаційний, розвивальний, орієнтаційний, адаптаційний, діагностичний, аналітичний, прогностичний, проєктувальний, організаторський, комунікативний, креативний, емоційно-вольовий та інші. Водночас, на нашу думку, спільними позиціями в окресленні компонентів професійної діяльності є освітній, виховний, інформаційний, діагностичний, проєктувальний, комунікативний різновиди. Відповідно до цих компонентів, майбутній учитель української мови та літератури має володіти: системою спеціальних знань і вмінь; методичною креативністю в побудові уроку й організації позакласних заходів; готовністю до використання різних способів та прийомів диференціації, імпровізації й педагогічної рефлексії; здатністю окреслювати перспективні цілі навчання та виховання, а також стратегії й засоби їх досягнення; здатністю до конструювання власної діяльності та навчально- пізнавальної діяльності учнів; потребою в постійному професійному самовдосконаленні; прогностичним баченням вибудовувати взаємодію вчителя з учнями в контексті досягнення педагогічних завдань. Сучасний вчитель української мови і літератури вирізняється постійним творчим пошуком і креативністю, ораторськими здібностями, комунікативною майстерністю, емоційною експресивністю тощо.

Л. Коваленко стверджує, що професійно компетентним є той учитель української мови та літератури, який володіє достатніми теоретичними знаннями в галузі філології, має належний рівень знань, умінь і навичок із методики провадження філологічної професійної діяльності в поєднанні з мотиваційним складником, необхідними психологічними особистісними якостями, емоційно-ціннісними орієнтирами, національними переконаннями, демонструє інтелектуальну розвиненість і всебічну обізнаність у сучасних інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологіях навчання й виховання [1].

Як наголошують розробники Професійного стандарту учителя нового покоління «Професійна ідентичність учителя характеризується через загальні компетентності та компетентності, що пов'язані з його особистісними та професійними якостями, знаннями, а також професійним зростанням. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу описана через професійні компетентності, пов'язані з уміннями учителя взаємодіяти у різних ситуаціях професійної діяльності, встановлювати відносини педагогічного партнерства, управляти освітнім процесом» [8, с.7].

На нашу думку, ПКД учителів української мови та літератури передбачає реалізацію низки функцій:

? мотиваційно-ціннісна - підвищує інтерес і формує цінності щодо пошанування національної мови, культури, історії, географії; формує внутрішню потребу користуватися мовою як засобом спілкування в ситуаціях опосередкованої й безпосередньої комунікації; передбачає формування вмінь учнів сприймати, аналізувати, оцінювати та використовувати норми комунікативної поведінки тощо; формування позитивного ставлення учнів до особливостей національної культури й соціокультурних цінностей; повагу до національних традицій, звичаїв, культурних надбань;

навчально-освітня - спрямована на формування в учнів компетентностей, зокрема засвоєння певної системи мовних і мовленнєвих знань, умінь та навичок, необхідних для комунікації; надання допомоги учням в опануванні культури, технологій, вербальних і невербальних засобів комунікації; усвідомленні взаємозв'язку державної мови й культури, розширенні світогляду, пізнанні себе;

комунікативно-діяльнісна - зорієнтована на формування в учнів уміння користуватися мовними одиницями, обстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми мислення й аргументації; досягати результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії; гнучко оперувати засобами української мови залежно від типу, стилю мовлення; виразно й емоційно висловлювати думки, вдало послуговуючись мімікою, жестами; уміння налаштуватися на спілкування (позитивне ставлення, зацікавленість співрозмовником); планувати, готувати висловлювання; виступати з повідомленням; реалізовувати задум у процесі мовленнєвої діяльності; провадити асоціативну мовленнєво-мислительну діяльність; контролювати процес мовлення; володіти культурою державної мови, оперувати нормами мовленнєвої поведінки та етикету;

інформаційно-ресурсна - передбачає формування в учнів уміння шукати, отримувати, передавати інформацію й оперувати нею, орієнтуватися в інформаційному просторі відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства; користуватися інформаційними ресурсами та працювати з різними джерелами (друкованими, електронними, інтернет-ресурсами) інформації (пошук, збирання, зберігання, оброблення), критично оцінювати їх (розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання);

гностично-креативна - прогнозує глибоке усвідомлення кінцевих цілей навчання української мови в школі (володіння мовою в межах літературного словника й нормативної граматики, знання та усвідомлення мовного коду, комунікативних законів, умов реалізації акту спілкування, а також способів і засобів їх застосування), знання психолого-лінгвістичних особливостей учнів щодо оволодіння різними видами мовленнєвої діяльності; знання пізнавальних можливостей учнів і труднощів засвоєння навчального матеріалу; формування здатності до мовленнєвої творчості;

контрольно-коригувальна - базована на вміннях планувати та проводити поточний, навчальний і підсумковий контроль мовних, мовленнєвих, літературознавчих навичок, умінь учнів; об'єктивно й мотивовано оцінювати навчально-комунікативну діяльність учнів та рівень їхніх навчальних досягнень; оцінювати власну діяльність і її результати;

розвивально-виховна - формує вміння вчителя окреслювати шляхи розвитку інтелектуальної, сенсорної, емоційної сфер учнів, їхніх пізнавальних здібностей, розширення кругозору, розвитку пам'яті, уяви, інтелектуальних здібностей; уміння аналізувати й самостійно пізнавати національну культуру; прогнозує моральне, етичне, патріотичне виховання учнів засобами української мови і літератури; розвиває в школярів такі риси, як доброзичливість, толерантність, активність тощо;

методично-планувальна - пов'язана з відбором і плануванням навчального матеріалу в системі уроків різного типу, з огляду на вікові особливості й інтереси учнів; із дотриманням принципів диференціації та індивідуалізації (з огляду на вимоги профільного навчання, індивідуальні потреби учнів); вибором найбільш ефективних методичних прийомів і способів ознайомлення учнів із національною мовою та культурою; добором та використанням різних технік комунікації й засобів наочності; залученням наукових і практичних досягнень із методики викладання української мови і літератури в школі; використанням інформаційних та комунікаційних технологій для розв'язання складних спеціалізованих завдань; застосуванням ефективних прийомів підвищення мотивації учнів до вивчення рідної мови; розробленням навчально-методичного забезпечення для проведення занять з української мови і літератури; самовдосконаленням та проєктуванням власної професійно-методичної й практичної діяльності для успішної реалізації творчого потенціалу з професійною метою;

організаційно-партнерська - прогнозує впорядкування, самоорганізацію власної педагогічної діяльності, процесу навчання й виховання учнів для ефективного вивчення української мови і літератури; формування вмінь виконувати роль тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії, організовувати й реалізовувати співпрацю учнів та комунікацію з їхніми батьками за принципами розподіленого лідерства, соціального партнерства; створювати сприятливий психологічний клімат, що дає змогу учням розкривати індивідуальні можливості.

Забезпечити успішне виконання зазначених функцій можуть ефективні технології навчання, які, з одного боку, сформують у студентів цілісну готовність до ПКД, тобто таку інтегративну якість, що виявляється в адекватності розв'язання стандартних і нестандартних завдань усього різноманіття соціальних та професійних ситуацій, а з іншого -уможливлять їхню загальну освіченість і різнобічний розвиток, формування креативного мислення, гносеологічного плюралізму, поліфонічної картини світу тощо. Для реалізації таких завдань навчання повинно мати системний характер.

До комунікативних характеристик ПКД належать такі: мовленнєва діяльність, мовленнєва активність, мовні / мовленнєві здатності, мовленнєві навички, контекстність навчання, мовна особистість, мовна картина світу, функційні стилі, розвиток інтелекту, комунікативна компетентність та ін., що комплексно виявляються в професійно-комунікативному процесі, є нерозривними, як мислення, мовлення й навчання.

Для успішної ПКД майбутній учитель української мови та літератури має не лише знати мову і літературу, а й володіти методиками їх навчання, стежити за змінами, які відбуваються в системі освіти, викликами сучасної школи, у якій закладають підґрунтя для практичного використання мовних знань і вмінь, актуалізують комунікативну та інформаційну компетентності учня. Ідеться про професійну мотивованість, усвідомлення суспільного статусу й соціального значення ПКД. Учитель української мови та літератури має бути здатним адекватно сприймати нові ідеї, експериментувати, засвоювати й упроваджувати нові інформаційні технології, програмні засоби, інтернет-ресурси в педагогічну діяльність. Готовність до творчого пошуку, творчої самореалізації, креативності в освітньо-виховній діяльності щодо формування національно свідомої мовної особистості учня, здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки, усвідомлювати динаміку її розвитку, володіння науковим інструментарієм у галузі рідної мови і літератури; прагнення розвивати й збагачувати професійні якості та здібності відповідно до нових суспільних реалій і потреб - ці й інші показники характеризують якість та успішність ПКД учителя української мови та літератури.

Учителеві української мови та літератури потрібно зважати на інноваційні тенденції навчально-виховного процесу, продиктовані «Концепцією нової української школи», зокрема: гуманізація процесу навчання мов, що передбачає посилення уваги до особистості кожного учня як вищої соціальної цінності суспільства, формування громадянина з високими інтелектуальними, моральними й фізичними якостями; академічна свобода, продовження власної професійної освіти, розроблення авторських навчальних програм, методів, стратегій, засобів навчання; застосування педагогіки партнерства, в основі якої - спілкування, взаємодія та співпраця між учителями, учнями й батьками; робота на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти; глобалізація, спілкування з усім світом за допомогою сучасних інформаційних засобів; артикулювання власної фахової думки; використання альтернативних навчально-методичних комплексів; реалізація сучасних методологічних підходів до відбору та методичної організації змісту навчання мови; краще усвідомлення вітчизняної культури через виховання учнів і залучення їх до світової культури; використання таких сучасних технологій навчання, як проєктна методика, навчання в партнерстві тощо; застосування лінгводидактичного тестування учнів [3].

Практика й педагогічна рефлексія доводять, що успішність і результативність ПКД учителя української мови та літератури залежать від розвитку його професійних особистісних якостей. Я. Коменський у «Законах» окреслював вимоги до особистості вчителя, який мав бути «набожним, чесним, діяльним і працьовитим», освіченим, моральним, шляхетним, прагнути до вдосконалення своєї майстерності, любити дітей. Основною умовою успіху педагогічної діяльності педагог уважав обдарованість та особистісні якості вчителя [2]. Дослідниці Г. Радчук та О. Логвись, досліджуючи лідерські якості в цілісній структурі особистості педагога, зазначають, що «формування лідерських якостей має бути стрижневим напрямом професійної підготовки майбутнього вчителя, особливо в умовах нової української школи, де педагог виступає не транслятором інформації та знань, а й фасилітатором і ментором. Фасилітацію як складову частину розвитку лідерського потенціалу майбутнього педагога слід вважати надзвичайно важливою якістю. Зважаючи на те, що педагог - це перш за все суб'єкт педагогічної взаємодії з учнями, фасилітатор, основне завдання якого полягає в стимулюванні та скеруванні процесу самостійного пошуку інформації та спільної діяльності учнів, нас цікавить стрижневий компонент його педагогічної діяльності» [9, с. 97].

Наукову цінність мають визначені О. Отич основні функції педагога професійного навчання, а саме: «1. Дидактична, що полягає не лише у здатності озброїти учнів необхідними професійними знаннями, уміннями й навичками, але й навчити, як здобувати їх самостійно і спонукати до неперервного особистісного і професійного розвитку. 2. Виховна, сутність якої виявляється в організації діяльності учнівської молоді, спрямованої на усвідомлення себе як особистості, відповідальної за свою долю і долю держави; як професіонала, в якого сформована професійна честь і гідність; як патріота своєї держави, який має зробити свій внесок у її розвиток. 3. Розвивальна, яка передбачає створення сприятливих умов і мотивацію учнів на досягнення особистісних і професійних вершин. 4. Професіоналізуюча, що виявляється в озброєнні учнів робітничою професією, формуванні в них системи професійних компетентностей і розвитку їхнього професіоналізму. 5. Громадсько-педагогічна, яка полягає у налагодженні контактів із родинами учнів, роботодавцями, соціальними партнерами, залученні їх до проектування змісту та оцінювання якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. 6. Комунікативно-регулююча, сутність якої виявляється у встановленні сприятливих стосунків педагога професійної школи з учнівським і батьківським колективами, усередині колективу професійно-педагогічного навчального закладу» [6, с.15]. Відомий український педагог-філософ І. Зязюн серед педагогічних якостей називає високу працездатність та емоційну стабільність людини, динамічність особистості, високорозвинений інтелектуальний потенціал, креативність, здатність до позитивного прогнозування, перцептивні й комунікативні вміння [7]. Найбільш актуальними в сучасних умовах є творче ставлення до своєї професійної діяльності, прагнення до новаторства, професійне спілкування, усвідомлення себе носієм національної культури та полікультурності.

учитель комунікативний професійний навчання

Висновки

Отже, майбутній учитель української мови та літератури має постійно працювати над собою, швидко вчитися, опановувати нові технології, оперативно змінюватися, відповідати вимогам сучасної школи, толерантно й безконфліктно комунікувати з різноманітною аудиторією, дотримуватися морально-етичних принципів спілкування. Важливе значення має готовність до організації та провадження освітньо-виховного процесу як педагогічної взаємодії, спрямованої на розвиток особистості учня, демонстрування власних комунікативно-педагогічних здібностей (мовної поведінки) у типових і нових освітніх реаліях, різноманітних ситуаціях для врегулювання конфліктів та запобігання їм. Поряд із фаховими знаннями й уміннями важливими є такі особистісні якості майбутнього фахівця: професійна відповідальність, гуманність і самостійність, емпатія, емоційна стабільність, адаптивність, упевненість. Успішне провадження ПКД виявляється в ході розв'язання проблемних завдань мовними засобами в різних модельованих умовах особис- тісної, соціокультурної та професійної взаємодії, що дає змогу реалізувати сучасну концепцію педагогічної освіти й уможливлює саморозвиток студентів, позначаючись на успішній адаптації до сучасних постійно змінюваних умов професійної діяльності.

Література

Коваленко Л. В. Розвиток професійної компетентності вчителя української мови та літератури в системі післядипломної освіти : метод. посіб. Суми : Ніко, 2017. 116 с.

Коменський Я. А. Вибрані педагогічні твори: в 2-х т. / Я. А. Коменський. - К.: Вища школа, 1982. - 656 с.

Концепція «Нова українська школа». URL: http://cdt-tyachiv.ucoz.ua/2017-2018/ 119/koncepcija_nova_ukrajinska_shkola.doc (дата звернення: 03.07.2024).

Мешко Г. М. Вступ до педагогічної професії : навч. посіб. Київ : Академвидав, 2010. 197 с.

Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 472 с.

Отич О. М. Основи педагогічної майстерності викладача професійної школи : підручник. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. 208 с.

Педагогічна майстерність : підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл. / [ І.А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. - [ 3-тє вид., допов. і перероб. ]. - К.: СПД Богданова А. М., 2008. - 376 с.

Професійний стандарт учителя нового покоління / Н. Авшенюк та ін. URL: https://elibrary.kubg.edu.Ua/id/eprint/40007/1/Linnik_O_PSVPSH.pdf (дата звернення: 01.07.2024).

Радчук Г. К., Логвись О. Я. Лідерські якості в цілісній структурі особистості педагога. Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки. 2021. № 4. URL: https:// pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/1239/1196 (дата звернення: (02.07.2024).

References

Kovalenko, L.V. (2017). Rozvytok profesiinoi kompetentnosti vchytelia ukrainskoi movy ta literatury v systemi pisliadyplomnoi osvity [Development of professional competence of teachers of Ukrainian language and literature in the postgraduate education system]. Sumy: Niko [in Ukrainian].

Komenskyi, Ya. A. (1982). Vybrani pedahohichni tvory: v 2-kh t. [Selected pedagogical works: in 2 volumes]. Kyiv: Higher school [in Ukrainian].

Kontseptsiia «Nova ukrainska shkola» [The concept "New Ukrainian school]. cdt- tyachiv.ucoz.ua. Retrieved from http://cdt-tyachiv.ucoz.ua/2017-2018/119/koncepcija_nova_ ukrajinska_shkola.doc [in Ukrainian].

Meshko, H.M. (2010). Vstup do pedahohichnoi profesii [Introduction to the teaching profession]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

Ortynskyi, V.L. (2009). Pedahohika vyshchoi shkoly [Pedagogy of high school]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

Otych, O M. (2014). Osnovy pedahohichnoi maisternosti vykladachaprofesiinoi shkoly. [The basics of pedagogical skill of a professional school teacher]. Kirovohrad: Imeks-LTD [in Ukrainian].

Avsheniuk, N., Androshchuk, I., Hrynevych, L., Ivashnova, Linnik, O. & Sofii, N. Profesiinyi standart uchytelia novoho pokolinnia [The professional standard of teachers of the new generation]. elibrary.kubg.edu.ua. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/40007/1/ Linnik_O_PSVPSH [in Ukrainian].

Radchuk, H.K. & Lohvys, O.Ya. (2021). Liderski yakosti v tsilisnii strukturi osobystosti pedahoha [Leadership qualities in the holistic structure of the teacher's personality]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia Psykholohichni nauky - Scientific Bulletin of KhSU. Series Psychological sciences, 4. Retrieved from https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/1239/1196 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru