Використання цифрових технологій для формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru

Використання цифрових технологій для формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів

Василина Дюдюнова

(студентка І курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Жигора І. В.

У статті актуалізовано проблему використання цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів, здатних до інноваційної діяльності в умовах інформатизації. З'ясовано, що цифрові технології сприяють створенню інноваційного цифрового середовища; інтенсифікують комунікативні зв'язки всіх учасників освітнього процесу, створюючи умови для самореалізації, співпраці, рефлексії; збагачують традиційні методи навчання інноваційними формами; забезпечують інтерактивно- інформаційну взаємодію в процесі навчання.

Ключові слова:комунікативна компетентність, цифрові технології, інноваційне середовище, мобільна комунікація.

Постановка проблеми. Швидкий розвиток сучасного суспільства, цифрових технологій та інноваційних засобів навчання вимагають від майбутніх фахівців нових професійних знань та вмінь, перегляду підходів щодо формування їх професійної, зокрема, комунікативної компетентності. В умовах швидкого розвитку цифрових технологій та змін до вимог навчального процесу система вищої освіти повинна реагувати відповідним оновленням змістового складника фахової підготовки майбутніх педагогів, пошуком нових засобів навчання, нових методів та підходів до використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях, що потребує формування комунікативної компетентності в майбутніх педагогів. Дедалі більшої уваги дослідники приділяють проблемам використання спеціалізованих програмних засобів для унаочнення та представлення навчального матеріалу, залучення технічних новацій, упровадження інтерактивних технологій та використання інтернет-ресурсів [2].

Останнім часом теорія й практика професійної освіти збагатилася новими напрямками й технологіями підготовки конкурентоспроможних фахівців. Важливе місце з-поміж них посідають інформаційні технології (ІТ). Формування навичок практичного застосування названих технологій для розв'язання державних і суспільно актуальних проблем розглядаються сьогодні як визначальна професійна якість сучасного фахівця. Важливою сучасною проблемою є потреба підготовки викладача до використання в освітньому процесі сучасних інформаційних технологій, які постійно вдосконалюються. На підставі цього постає проблема формування інформаційної культури майбутніх педагогів, їхньої готовності до використання новітніх інформаційних технологій у своїй професійній діяльності [1, с. 106]. Зокрема, йдеться про підготовку сучасного покоління педагогів, здатних обробляти певну інформацію, продукувати її, творчо використовувати під час розв'язання освітніх завдань. Майбутні фахівці мають володіти традиційними та інноваційними технологіями навчання, тому опанування нових технологій стало пріоритетним напрямком у процесі підготовки майбутніх педагогів. З огляду на сказане особливого значення набуває поняття «інформаційна культура», вивчення тенденцій розвитку інформаційних технологій, формування інформаційної культури майбутніх педагогів. Проблема професійної готовності майбутніх педагогів до активного й ефективного використання інформаційних технологій набирає ваги, оскільки стратегія розвитку країни безпосередньо пов'язана з інтенсифікацією процесу впровадження прогресивних технологій в усі сфери життєдіяльності [1, с. 107].

Проблеми готовності майбутніх учителів до використання новітніх інформаційних технологій у своїй професійній діяльності, формування інформаційної культури майбутніх педагогів визначають актуальність окреслених питань у сучасній педагогіці.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню особливостей та розвитку комунікативної компетентності особистості присвячено праці О. Волченко, Т. Колодька, С. Ніколаєвої, Т. Симоненко, Г. Хорошавіна та ін. Структуру комунікативної компетентності майбутнього вчителя обґрунтували Н. Бібік, Н. Волкова, Ю. Вторнікова, С. Петрушин, О. Савченко та ін. У працях І. Архипова, О. Овчинникова, К. Платонова, О. Солдатченко розглянуто проблему формування комунікативних здібностей студентів. Формуванню комунікативної культури майбутніх фахівців приділили увагу М. Буланова-Топоркова, Н. Волкова та ін. Основні напрями становлення сучасної освіти в постмодерному інформаційно - технологічному суспільстві активно досліджують В. Биков, Р. Гуревич, М. Жалдак, Н. Морзе, Ю. Рамський та ін. Організацію освітнього процесу та підвищення його ефективності на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій розглянуто в роботах Ю. Дорошенка, І. Журавльової, О. Єльникової, Л. Калініної, В. Руденка. Однак сучасні інформаційно-комунікаційні технології, попри їх поширеність та незаперечну цінність в освітньому середовищі, не повною мірою використовуються з метою професійної підготовки педагогів та формування у них комунікативної компетентності, тому окреслені питання потребують подальшого вивчення.

Мета статті полягає в розкритті проблеми формування в майбутніх педагогів комунікативної компетентності за допомогою цифрових технологій, визначенні ефективних моделей формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів засобами цифрових технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Використання цифрових технологій в освіті є однією з найбільш актуальних тенденцій розвитку сучасного світового освітнього процесу. Цифрові технології дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість та якість сприйняття інформації, її творчої обробки, розуміння та засвоєння знань із різних галузей науки. цифровий професійний педагог інноваційний

Одним із важливих інструментів розв'язання освітніх завдань Нової української школи є наскрізне застосування інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі. Сучасний учитель має навчитися створювати та використовувати мультимедійний та інтерактивний контент для зацікавлення цифрового покоління школярів. Цифрові технології дозволяють зробити процес навчання цікавішим, мобільним, диференційованим та індивідуальним, оскільки за допомогою медіа- та інтерактивних засобів педагогічним працівникам освіти легше використовувати підхід до викладання з упровадженням інноваційних підходів, зокрема, із використанням Google-сервісів, Е-посібників, мультимедійних презентацій, використанням вебквестів, «кейсів», методу проєктів, розвивальних навчальних ігор тощо. Унаслідок широкого використання інформаційно-цифрових технологій здобувачі освіти набагато краще засвоюють інформацію, адже перебувають в звичному емоційно-комфортному середовищі, не втрачаючи бажання навчатися.

У сучасній науково-педагогічній літературі існують різні підходи до визначення поняття «цифрові технології». Спочатку, цей термін використовувався для позначення технологій, що містять двійковий код. Однак, через широке поширення різноманітних девайсів, гаджетів (комп'ютерів, ноутбуків, мобільних пристроїв, смартфонів та ін.), слово «цифровий» перейшло у більш широке використання, і стало синонімом слів «електронний» і «комп'ютерний». Змінюється і термінологія, яка описує технічні засоби: так, поступово відбувається витіснення терміна «інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)» більш сучасним терміном «цифрові технології».

Ю. Кулімова, досліджуючи питання використання вебтехнологій у процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів, робить висновок, що впровадження зазначених технологій сприяє розвитку творчих та інтелектуальних здібностей студентів, навчальної мотивації та пізнавальної активності, налагодженню ефективної мобільної комунікації в умовах освітнього середовища закладу вищої освіти. Результати дослідження свідчать про високий рівень зацікавленості студентів у застосуванні хмарних застосунків у майбутній професійній діяльності та прагнення постійно користуватися ними у процесі освітньої діяльності [2, с. 35].

Підсумком процесу здобуття вищої освіти в умовах цифровізації має стати освоєння випускниками цифрових компетентностей - набору умінь і знань, необхідних для здійснення професійної діяльності з використанням цифрових технологій. Серед цифрових компетентностей, які мають опанувати випускники закладів освіти, можна виокремити навички роботи з прикладними програмами, цифровим обладнанням, цифровою інформацією (пошук, перетворення, передання, включення до нового масиву інформації), навички комунікації у цифровому середовищі, створення власних цифрових продуктів та інше [4].

Як засвідчує практика, найбільш дієвими, простими, ефективними та безкоштовними для створення мультимедійного, інтерактивного контенту для комунікації, спільної роботи, візуалізації та гейміфікації навчання є такі webсервіси: Zoom, Google Classroom, Class Dojo тощо.

Цифрова комунікація стала неабияк популярною під час дистанційної підготовки майбутніх педагогів і здійснюється за допомогою багатьох інтернет-платформ.

В умовах дистанційного навчання популярним став сервіс Learning Apps.org. Це інструмент для перевірки й закріплення знань, формування критичного мислення. Він є зручним у використанні й дає змогу створювати інтерактивні завдання різних рівнів складності: вікторини, кросворди, пазли та ігри. Можна самостійно створювати завдання, а також і виконувати завдання, підготовлені викладачем.

Унікальним інструментом для організації групової роботи, рефлексії є Mind Meister. Це сервіс, що уможливлює створення інтелект-карти, використання яких в освітньому процесі забезпечує зворотній зв'язок, зокрема, через підсумкове та формувальне оцінювання.

Ефективним у професійній підготовці майбутніх педагогів є використання онлайн-інструментів за допомогою гаджетів. Наприклад, Nearpod - це онлайн-інструмент, що дає змогу викладачам створювати індивідуальні завдання й відстежувати їх виконання за допомогою мобільних пристроїв.

Цікавою для використання є ігрова платформа для навчання Kahoot, що допомагає створювати, відтворювати, відкривати й ділитися цікавими дидактичними іграми за кілька хвилин.

Для швидкого отримання даних використовують віртуальні дошки. Наприклад, Padlet є одним із сервісів, що дозволяє всім учасникам освітнього процесу спільно працювати на вебстіні, на яку можна прикріплювати файли, фото, покликання на сайти тощо. Стіна може модеруватися кількома учасниками, доступ для читання й редагування може бути відкритим для всіх бажаючих [2, с. 34-412].

З-поміж названих найпопулярнішими та найефективнішими інструментами організації дистанційного навчання в сучасних школах та освітніх закладах України сьогодні залишаються сервіси Padlet, Google Classroom, Google Диск, платформи Zoom, Google Meet, Telegram канал, прямі трансляції Facebook. Google Classroom - онлайн-інструмент, який дозволяє організовувати освітній процес з учнями у віртуальному просторі. У цьому сервісі вчителі мають змогу створювати навчальні курси, ділитися освітніми матеріалами, створювати завдання, перевіряти опубліковані завдання, оцінювати рівень засвоєння знань, коментувати виконані завдання, індивідуально зв'язуватися з кожним учнем за потреби, відстежувати прогрес успішності кожного учня класу. Переваги такого сервісу полягають у тому, що на уроці одночасно можуть бути присутніми 30 учнів, за потреби - більше 30 осіб. Кожен школяр може переглядати завдання, коментувати та ставити запитання. Названа платформа взаємно інтегрована з «Google-диском» (Google Docs), «Google- календарем», «Google-формами» і Google mail-поштою. Під час використання вчителем Google Classroom папка «Клас» автоматично створюється на його робочому Google -диску. Для учнів також створюється папка «Клас» із вкладеними папками для кожного класу, до якого вони приєднуються. Під час створення завдання у вигляді Google-документа платформа створює й поширює індивідуальні копії для кожного учня в класі за бажанням учителя, а це значно спрощує технічні аспекти освітнього процесу.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, в умовах сучасних освітніх змін активне й ефективне впровадження ІКТ-технологій має принципово важливе значення для українського освітнього середовища. Сьогодні створюється нова освітня система відповідно до вимог інформаційного суспільства й процесу модернізації традиційної освіти. Така стратегія є важливим чинником забезпечення більшої доступності освіти для всіх учасників освітнього процесу, сприяє підвищенню якості та творчого потенціалу освіти. Цифрові технології розв'язують важливі питання, зокрема, сприяють створенню інноваційного цифрового середовища в закладах освіти для підготовки педагогів; інтенсифікують комунікативні зв'язки всіх учасників освітнього процесу, створюючи умови для самореалізації, співпраці, рефлексії; збагачують традиційні методики навчання інноваційними формами представлення інформації; забезпечують інтерактивно-інформаційну взаємодію в процесі навчання. Процес навчальної взаємодії з використанням цифрових технологій стає більш гнучким, персоналізованим, доступним, особливо в умовах дистанційного навчання, посилюється необхідність взаємодії викладача зі студентами як у традиційному форматі, так і з використанням цифрових технологій. Майбутній педагог має вільно володіти сучасними цифровими технологіями та використовувати їх у професійній діяльності. Уважаємо, що тільки на засадах інформаційної культури має формуватися креативний фахівець.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в характеристиці цифрової компетентності сучасного педагога.

Список використаних джерел

Жигора І. В. Інформаційна культура у фаховій підготовці майбутніх педагогів. / Наукові записки / Ред. кол.: В. Ф. Черкасов, В. В. Радул, Н. С. Савченко та ін.. Вип. 205. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022. С. 105-110.

Кулімова Ю. Г. Використання веб-технологій у процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Електронне наукове фахове видання «ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ». 2020. (8). С. 3441.

Цюняк О. П. Професійна підготовка майбутніх педагогів засобами дистанційного навчання в умовах карантину. 2020. URL: http:// adult-education-journal.com.ua/index.php/aej/ article/view/136 (дата звернення: 12.02.2021).

Черненко А. В. Цифрові технології у процесі навчання майбутніх учителів іноземних мов. Збірник наукових праць «Педагогіка та психологія». Харків, 2019. Вип. 61. С. 193-200.

Размещено на Allbest.ru