Тенденції інноваційного розвитку освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції інноваційного розвитку освіти в Україні

Шевченко Наталія, доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного управління та права, Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради

Кулик Андрій, аспірант кафедри публічного управління та права, Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради

Анотація

У статті визначено основні сучасні тенденції розвитку суспільства в умовах глобалізації, які мають вплив на освітню сферу будь-якої країни. Виявлено, що однією з провідних тенденцій розвитку сучасних освітніх систем є формування особистості, соціально адаптованої до сучасних умов суспільного розвитку, здатної функціонувати у світі складних технологій та співіснувати з іншими людьми та навколишнім середовищем. Результати аналізу стану освіти свідчать про наявність сучасних тенденцій розвитку, які є характерними рисами світового рівня освіти, та їх специфічними національними особливостями в Україні. Приклади освітніх моделей розвинутих країн показують, що існує ряд спільних для різних країн тенденцій у розвитку освіти. Ці моделі відображають важливі аспекти, такі як активне залучення учнів до навчального процесу, застосування інтерактивних методів навчання та стимулювання розвитку критичного мислення. Проте, навіть найбільш глобальні тенденції проявляються у своєрідних національних формах, які іноді не мають аналогів в інших країнах. Це підкреслює важливість адаптації зарубіжного досвіду до конкретних умов та потреб українського суспільства. Визначено, що зарубіжний досвід розвитку освіти не можна використовувати механічно, але він може стати цінним джерелом інновацій та ідей для подальшого розвитку освітньої системи в Україні. Відмічено, що зарубіжний досвід може послужити важливим вихідним пунктом для удосконалення освітніх практик у вітчизняних реаліях. Проте важливо розуміти, що кожна країна має свої унікальні особливості, культурні та історичні контексти, які впливають на освітню систему. Тому важливо не просто копіювати імпортовані моделі, але й адаптувати їх до потреб і можливостей власного суспільства. Зазначено, що сучасні тенденції у розвитку освіти свідчать про необхідність активного впровадження інноваційних підходів, які відповідають викликам сьогодення та майбутнього. Це включає в себе впровадження новітніх технологій, розвиток креативних методик навчання, а також акцент на розвиток навичок м'яких, які стають все важливішими у сучасному світі праці. Зроблено висновок, що взаємодія з міжнародними освітніми ініціативами та адаптація передового досвіду з інших країн можуть сприяти подальшому розвитку освітньої системи в Україні, покращенню якості навчання та підготовки молодого покоління до викликів сучасності.

Ключові слова: освіта, тенденції, розвиток, нова українська школа, інновації, освітні моделі.

Abstract

Shevchenko Nataliia, Doctor of Sciences in Public Administration, Professor, Head of the Public Administration and Law Department, Dnipro Academy of Continuing Education of the Dnipropetrovsk Regional Council

Kulyk Andrii - postgraduate student of Department of the Public Administration and Law, Dnipro Academy of Continuing Education of the Dnipropetrovsk Regional Council

TRENDS OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF EDUCATION IN UKRAINE

The article defines the main modern trends in the development of society in the conditions of globalization, which have an impact on the educational sphere of any country. It was revealed that the leading trend in the development of modern educational systems is the formation of a personality socially adapted to modern conditions of social development, capable of functioning in the world of complex technologies and coexisting with other people and the environment. The results of the analysis of the state of education indicate the presence of modern development trends, which are characteristic features of the world level of education, and their specific national features in Ukraine. Examples of educational models of developed countries show that there are a number of trends common to different countries in the development of education. These models reflect important aspects such as the active involvement of students in the learning process, the use of interactive learning methods and the stimulation of critical thinking. However, even the most global trends of the country manifest themselves in their own national forms, which sometimes have no analogues in others. This emphasizes the importance of adapting foreign experience to specific conditions and needs of Ukrainian society. It was determined that foreign experience in education development cannot be used mechanically, but it can become a valuable source of innovations and ideas for the further development of the educational system in Ukraine. It was noted that foreign experience can serve as the first starting point for improving educational practices in domestic realities. However, it is important to understand that each country has its own unique characteristics, cultural and historical contexts that influence the educational system. Therefore, it is important not just to copy imported models, but also to adapt them to the needs of the import capabilities of one's own society. It is noted that modern trends in the development of education indicate the need for active implementation of innovative approaches that meet the challenges of the present and future. This includes the introduction of the latest technologies, the development of creative teaching methods, as well as an emphasis on the development of soft skills, which are becoming increasingly important in the modern world of work. It was concluded that interaction with international educational initiatives and adaptation of best practices with other countries can contribute to the further development of the education system in Ukraine, improvement of the quality of education and preparation of the young generation for modern challenges.

Keywords: education, trends, development, new Ukrainian school, innovations, educational models.

Постановка проблеми

інноваційний розвиток освіта

Згідно з визначенням ЮНЕСКО, XXI століття є періодом стрімкого зростання значущості науки й освіти в житті людства, кожного суспільства й особистості, періодом, коли освіта відіграє ключову роль. Це може стосуватися якості освіти, так як важливим вбачається не лише сам процес навчання, а й здатність генерувати нові знання, вміння керувати цим процесом. До того ж, поліпшення якості освіти - це не лише проблема національного масштабу, а й глобальна. Глобалізація приводить до необхідності удосконалення якості освіти з урахуванням прискорення інноваційного розвитку. Освіта сама по собі є ключовим елементом національної інноваційної системи. Тому модернізація освіти передбачає забезпечення якості навчання, яка відповідає потребам кожного громадянина держави, вимогам інноваційного розвитку економіки, викликам сучасного суспільства. Інтеграція України у світовий освітній простір, внесення змін у законодавчу базу щодо розвитку національної освіти, потреба у приведенні освітніх стандартів у відповідність до сучасних вимог та інші аспекти, вимагають значних трансформацій у системі освіти України як одного з важливих елементів сталого розвитку країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У контексті проблематики розвитку освіти особливу цікавість викликають наукові та практичні підходи запропоновані В. Кременем, О. Топузовим, О. Ляшенко, Ю. Мальованим, Т. Засєкіною. [3]. Серед вітчизняних фахівців найбільший внесок у розвиток тематики застосування інноваційних підходів до навчання розглянуто у працях науковців І. Дичківської [1], Н. Кошечко [2], Л. Ребухи [5]. На думку вчених, велике значення має вивчення та впровадження інноваційних методик, що охоплює розробку віртуальних платформ, інтерактивних засобів комунікації та інших сучасних засобів, спрямованих на покращення якості освіти. Водночас недостатньо вивченими є можливості впровадження зарубіжного досвіду інноваційного розвитку освіти.

Мета статті. Метою дослідження є визначення тенденцій інноваційного розвитку системи освіти України.

Виклад основного матеріалу

Національною доктриною розвитку освіти ще на початку століття було визначено, що «освіта становить основу розвитку особистості, суспільства, нації та держави, а також є запорукою майбутнього України. Освіта-визначальний чинник життєдіяльності суспільства, оскільки відтворює та нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства [4].

Результати аналізу економічного прогресу в таких країнах як Швейцарія, Сінгапур, Швеція, Сполучені Штати Америки, Велика Британія Норвегія, Данія, Японія свідчать про необхідність створення та розвитку національної системи інновацій як ключового елементу успішної державної політики. Ця політика спрямована на стимулювання інноваційних процесів, забезпечення технологічного розвитку та оновлення економіки країни. У рейтингу 2023 року - Глобальний індекс інновацій країн з найбільш інноваційною економікою (Global Innovation Index 2023) Україна, незважаючи на війну, посіла 55-е місце, піднявшись на дві сходинки порівняно з попереднім роком [6]. Глобальний індекс інновацій базується на понад 80 показниках інноваційного потенціалу, включаючи інвестиції в дослідження та розробки, витрати на освіту та високотехнологічну продукцію. Згідно цього рейтингу Швейцарія є найбільш інноваційною економікою у 2023 році, за нею йдуть Швеція, Сполучені Штати, Велика Британія та Сінгапур.

Згідно інноваційного індексу Європейського інноваційного табло, який дає можливість порівнювати інноваційну діяльність країн Європейського співтовариства, країн-кандидатів на вступ у ЄС та деяких інших держав Україна зарахована до групи скромних або повільних новаторів, інноваційні показники яких є приблизно на 50% нижче за середні по ЄС. В розрізі довоєнних показників в порівнянні 2015 і 2021 року маємо таку картину: в блоці людські ресурси зниження індексу з 67 до 32; в блоках фінанси і підтримка інновацій та витрати на інновації зниження з 23 до 17 та з 46 до 41 відповідно. В блоці інноваційне середовище/діджиталізація в порівнянні 2017 і 2021 року відмічається ріст з 5,5 до 72. Це значний прогрес.

Аналіз результатів економічного зростання в таких країнах, як Швейцарія, Сінгапур, Швеція, Норвегія, Данія, Японія та Велика Британія, виокремлює кілька ключових факторів, що підтримують їхній успіх. Це включає не лише стабільність економічної політики, а й активне сприяння інноваційним ініціативам. Визначена необхідність розвитку національної інноваційної системи є реакцією на високий рівень конкуренції на світовому ринку та постійні зміни в технологічному ландшафті. Така політика спрямована на стимулювання інноваційних процесів, підтримку розвитку передових технологій та створення сприятливого середовища для росту й оновлення національної економіки, забезпечуючи тим самим стійкість та конкурентоспроможність країни в глобальному ринковому середовищі.

Аналіз Global Innovation Index з 2019 по 2023 роки показує, що Україна посідала 47 в 2019 році, 45 в 2020, 49 в 2021-му, 57 в 2022 та 55-те в 2023 році, незважаючи на війну, минулого року піднялася в Global Innovation Index з 57 до 55 місця та вперше увійшла до ТОП-3 найінноваційніших економік у групі країн з доходами нижче середнього. «Найвищі рейтингові оцінки отримав ступінь розвитку української освіти, інформаційно-комунікаційних технологій, інтелектуальний рівень людського капіталу. Найнижчі - стан інституційного поля, довіра до бізнесу, стан інфраструктури» [6].

Очевидно, що головною рушійною силою української інноваційної конкурентоспроможності є людський капітал. Успішне впровадження його потенціалу є ключем до отримання конкурентних переваг. Зрозуміло, що для досягнення цієї мети необхідна ефективна система освіти, що складається з різних компонентів, починаючи з дошкільної освіти до післядипломної освіти. Особливу увагу, в контексті публічного управління, слід приділити закладам вищої освіти, науковим підприємствам, державним та місцевим органам управління освітою, а також закладам, що здійснюють підготовку, перепідго - товку та підвищення кваліфікації кадрів. Система вищої освіти повинна стати ключовою складовою розвитку людського капіталу, забезпечуючи його постійне поповнення та підвищення рівня кваліфікації. Вона повинна працювати як система виробництва знань, що об'єднує наукові установи та організації, незалежно від форм власності. Ці установи здійснюють наукові дослідження та розробки, створюючи нові наукові знання і технології.

Ураховуючи складний контекст війни в Україні, прагнення до прогресу передбачають активну реакцію системи вищої освіти на сучасні виклики. Це означає не лише здатність адаптуватися до змін, але й передбачати соціальні та економічні трансформації, що відбуваються в суспільстві. Важливою є підготовка молодого покоління до життя та праці в умовах постійної зміни.

Ефективна система вищої освіти відіграє критичну роль у формуванні громадян, здатних вирішувати складні проблеми та адаптуватися до нових умов. Вона повинна надавати здобувачам освіти не лише фахові знання, але й навички міжособистісної взаємодії, критичного мислення, творчого розв'язання проблем, та уміння працювати в команді. Така підготовка допомагає їм стати не лише успішними фахівцями, але й активними учасниками суспільного життя, здатними ефективно реагувати на потреби та виклики сучасного світу.

Варто зазначити, що до недавнього часу трансформація вищої освіти в Україні характеризувалася складним подвійним процесом, який охоплював:

1) екстенсифікація (збільшення кількості ЗВО, спеціальностей і освітніх програм, контингенту здобувачів);

2) модернізація (зміна змісту освіти, приведення його у відповідність із сучасними вимогами).

Двоїстість виявлялася в факторах, які зумовили таку трансформацію:

- перший фактор: промислова революція і перехід до нової економічної системи, зростання ролі знань і освіти в економіці, пов'язане з революцією в інформаційних і телекомунікаційних технологіях. Через те, що більшість специфічних професійних вмінь застарівають протягом 3-5 років, і постійно з'являються нові вимоги до освіти, для функціонування економіки необхідні не лише фахівці з вищою освітою, але й працівники, які можуть комбінувати знання та вміння з різних галузей та швидко адаптуватися до нових сфер діяльності. Ключовими стають навички постійного самонавчання, системного мислення та здатність швидко вбирати інформацію в будь-якому контексті.

- другий фактор - демографічний, пов'язаний зі зростанням населення світу з 2000 по 2020 рік на 1,6 мільярда. Раніше такий приріст був досягнутий за 900 років - з 1000 до 1900 роки. А так як найбільший приріст населення відбувся в країнах, що розвиваються (Африці, Латинській Америці та на Близькому Сході), де лише 45-50 відсотків населення опанували базову грамотність, актуальною стала проблема забезпечення доступу якомога більшої кількості людей до якісної сучасної освіти. Кількість людей у світі, які здобувають вищу освіту, подвоюється кожні 15 років. Очікується, що до 2025 року до університету вступить близько 95 000 000 студентів, тоді як потенціал існуючих закладів освіти суттєво обмежений.

Щодо другого фактора, то для України в умовах війни він на сьогодні не є актуальним. Протягом останніх років в Україні скорочується кількість випускників шкіл, тому природньо має відбутися зменшення або укрупнення закладів вищої освіти. В 2022 році в Україні було близько 360 тисяч випускників шкіл. Для порівняння у 2008 році було 640 тисяч. Спираючись на аналіз демографічних процесів можемо спостерігати постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України. До того ж необхідно зробити поправку на показники міграції, пов'язаної з війною. Отже очікується що до 2033 року в Україні буде приблизно 300 тисяч випускників. Тому варто більше уваги звернути на процес модернізації змісту освіти.

В світі ситуація дещо інша. Країни, які прагнуть зайняти лідируючі позиції прагнуть:

- готувати спеціалістів, які володітимуть необхідними для економіки знаннями, навичками та компетенціями;

- підвищувати доступність освіти для всіх категорій громадян (представників різних соціальних верств, різного віку, з різним ступенем готовності до навчання).

Як приклад можна навести досвід Сінгапуру. Останні рейтинги свідчать про ефективність системи освіти Сінгапуру. Випускники шкіл міста-держави мають чудові знання та здатні працювати в умовах мінливої світової економіки та нової промислової революції. Так, за даними останнього звіту PISA 2022 (Programme for International Student Assessment), у якому оцінюють здібності учнів з країн - учасниць Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), лідерами стали країни Азії, зокрема: Сінгапур, Китай, Корея, Японія. Сінгапур випереджає всіх у показнику наукових знань серед молоді. За рейтингом, цей рівень свідчить про те, що учні з Сінгапуру володіють достатньою кваліфікацією для самостійного творчого застосування отриманих знань як у звичайних, так і у нестандартних ситуаціях, що готує їх до різноманітних викликів життя. Багато експертів стверджують, що сучасні учні повинні вміти не лише навчатися окремим предметам, але й розвивати вміння навчання як такого, щоб у майбутньому мати змогу самостійно поглиблювати свої знання, володіти креативним і критичним мисленням. Практика показує, що Сінгапур вже успішно впровадив систему освіти, яка допомагає сучасним школярам розвивати необхідні компетентності.

Маленька країна не має розгалужених земельних площ для сільсько - господарського виробництва чи видобування корисних копалин (Сінгапур, наприклад, має площу, меншу навіть за Київ, але генерує валовий внутрішній продукт на душу населення у 25 разів більший, ніж вся Україна), тому головними галузями економіки країни стали офшорна переробка нафтопродуктів, фінансовий сектор і ряд інших промислових галузей. Після аналізу своїх переваг і недоліків країна вибрала жорсткий курс на розвиток інтелектуального потенціалу дітей та молоді. Головним пріоритетом профільного міністерства освіти в Сінгапурі є не лише набуття дітьми та молоддю грамотності, але й допомога їм у самовизначенні: мета освіти в Сінгапурі полягає в тому, щоб допомогти молоді виявити свої таланти, розкрити їх потенціал та розвинути зацікавленість у навчанні, що сприятиме набуттю нових знань та навичок за потреби.

Нове тисячоліття кидає нові виклики, які неможливо ігнорувати. Керівництво країни розуміє, що зміни у світі, серед яких глобалізація, зростання кількості населення, мегаполісів, впровадження інноваційних технологій вимагають серйозної уваги. Щоб Сінгапур використовував ці зміни собі на користь, систему освіти побудовано навколо певних компетенцій, названих у країні «Компетенції XXI століття». В основі всієї системи компетенцій лежить ядро цінностей: повага, відповідальність, чесність, турбота, доброта, співчуття, гнучкість, гармонійність.

В Україні процес переорієнтації на компетентністний підхід лише почався. Головна ідея Нової української школи - компетентнісний підхід до навчання, який орієнтований не на процес, не на накопичення фактів, а на результат: навчання має сформувати у дітей здатність практично діяти, застосовувати отримані знання, вміння і навички в життєвих ситуаціях. У державному стандарті виділено 11 ключових компетентностей, які потрібно сформувати в учнів початкових класів. Стрімкий технологічний прогрес є визначальною характеристикою сучасності. Молоде покоління буде працювати в умовах ринку праці, з яким старші покоління абсолютно незнайомі. Підготовка дітей потребує від учителів поєднання традиційних рис хорошого педагога з новими навичками, необхідними для забезпечення покращення життя учнів у новому тисячолітті. Таким чином, нам потрібно розвивати у дітей ключові компетентності, визнані провідними освітніми системами світу як необхідні для сучасної людини. Ці компетентності лежать в основі змісту освіти в Новій українській школі.

Повернемося до вивчення досвіду Сінгапуру. На базі ядра цінностей системи компетенцій вибудовуються соціальні та емоційні навички: самосвідомість, самоконтроль, соціальна свідомість, розуміння різниці між людьми, співпереживання і повага до інших, управління відносинами шляхом ефективної комунікації, спільне розв'язання проблем, надання допомоги, відповідальне прийняття рішень із розумінням особистих, моральних і етичних аспектів ситуації. На базі навичок і цінностей народжуються нові вміння: громадянська грамотність; глобальна поінформованість; критичне мислення і винахідливість; комунікація; інформаційні навички.

Разом з тим, освітня система Сінгапуру однозначно не підходить для повсюдного впровадження. Дослідження, проведене Національним університетом Сінгапуру, показало: кожен 10-й підліток у країні страждає принаймні одним розладом психічного здоров'я. Найпоширенішими серед них є депресія, тривога, анорексія, гіперактивність, напади агресії. Сінгапур іде своїм власним шляхом, у якому сплелися культурні, національні та економічні аспекти, історія держави, особливості її розвитку та географічного розташування. Те, що може бути застосоване в Азії з її ментальністю, не годиться для Європи. Україні варто шукати свій власний шлях з урахуванням найкращих прикладів з усього світу, але й зважати на особливості нашого менталітету, історії, культури.

Висновки

При аналізі освітніх процесів в Україні та у світі варто відзначити, що країна активно реагує на глобальні тенденції і намагається адаптувати свою освітню політику до змін та впровадження нових стандартів. У контексті глобального переходу від індустріального до інформаційного суспільства, освітня політика спрямована на створення суспільства освіченого, здатного адекватно реагувати на зміни та використовувати досягнення цивілізації для економічного зростання і підвищення як особистого добробуту, так і загального для країни. Основними тенденціями розвитку сучасних освітніх систем є формування особистості, яка адаптована до сучасних умов суспільного розвитку та здатна функціонувати у світі складних технологій, співіснувати з іншими людьми та оточенням, а також ідентифікувати себе з національною та загальнолюдською спільнотами. Також спостерігається активізація тенденцій до зближення освітніх моделей у розвинених країнах через глобальний розвиток економіки та міжнародний ринок праці. Існує ряд загальних тенденцій розвитку освіти, які характерні для різних країн, проте навіть найбільш глобальні зміни проявляються у власних національних формах, які іноді не мають аналогів у інших державах. Це свідчить про те, що зарубіжний досвід розвитку освіти не можна застосовувати механічно, а потребує адаптації до конкретних внутрішніх реалій. Проте, у всьому, що стосується зміни мислення, усвідомлення ролі вчителя та учня як активних учасників освітнього процесу, а також методик та технологій навчання, ми спілкуємося зі світом однією мовою.

Література:

1. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології. Київ: Академвидав, 2015, 302 с.

2. Кошечко Н. Інноваційні освітні технології навчання та викладання у вищій школі. Педагогіка. 2015, № 1 (1), С. 35-38.

3. Кремень, В. Г., Топузов, О. М., Ляшенко, О. І., Мальований, Ю. І., & Засєкіна, Т. М. (2023). Профільна середня освіта: концептуальні засади для нової української школи. Вісник Національної академії педагогічних наук України, № 5(2), С. 1 -8.

4. Про Національну доктрину розвитку освіти України у XXI столітті : указ Президента України від 17 квітня 2002 року №347/2002. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 347/2002#Text

5. Ребуха Л. З., Загоруйко Ю. В. Розвиток освітньої моделі вищої школи в умовах пандемії СОУИ-19. Лікарська таємниця в умовах пандемії: законодавчі, правозастосовчі, соціальні та психологічні аспекти: збірник тез доповідей Всеукраїнської науково - практичної он-лайн конференції, Тернопіль: Економічна думка ТНЕУ, 2020, С. 79-81

6. Global Innovation Index 2023 https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=8033

References:

1. Dychkivska, I. (2015). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [ Innovative pedagogical technologies] Kyiv: Akademvydav. [in Ukrainian]

2. Koshechko, N. (2015). Innovatsiini osvitni tekhnolohii navchannia ta vykladannia u vyshchii shkoli [Innovative educational technologies of learning and teaching in higher education]. Pedahohika, 1 (1), 35-38. [in Ukrainian]

3. Kremen, V. H. Topuzov, O. M. Liashenko, O. I. Malovanyi, Yu. I. & Zasiekina, T. M. (2023). Profilna serednia osvita: kontseptualni zasady dlia novoi ukrainskoi shkoly [Profile secondary education: conceptual foundations for a new Ukrainian school.]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine 5(2), S. 1-8. [in Ukrainian].

4. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro Natsionalnu doktrynu rozvytku osvity Ukrainy u XXI stolitti» [Decree of the President of Ukraine «About the National Strategy for the Development of Education in Ukraine for the period until 2021»] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/344/2013#Text [in Ukrainian].

5. Rebukha, L. Z. Zahoruiko, Yu. V. (2020). Rozvytok osvitnoi modeli vyshchoi shkoly v umovakh pandemii Sovid-19 [Development of the educational model of the higher school in the conditions of the covid-19 pandemic]. Likarska taiemnytsia v umovakh pandemii: zakonodavchi, pravozastosovchi, sotsialni ta psykholohichni aspekty: zbirnyk tez dopovidei Vseukrainskoi naukovo- praktychnoi on-lain konferentsii - Medical confidentiality in the conditions of a pandemic: legislative, law enforcement, social and psychological aspects: a collection of theses of reports of the All-Ukrainian scientific and practical online conference, Ternopil: Ekonomichna dumka TNEU, 79-81 [in Ukrainian]

6. Global Innovation Index 2023 https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=8033

Размещено на Allbest.ru