Формування читацького інтересу у старших дошкільників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування читацького інтересу у старших дошкільників

Йолкіна Лариса Віссаріонівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ

Бут Оксана Миколаївна вихователь Народицького ЗДО Народицької селищної ради «спеціаліст 1 категорії». смт. Народичи

Анотація

У статті акцентовано увагу на тому, що читання художньої літератури важлива діяльність особистости, адже «людина, яка читає» має значно вищі рівні IQ та EQ. Зазначено, що красне письменство відкриває шлях до формування людини з широким світоглядом, закоріненої в національну культуру, відкриту до пізнання світу і самої себе. У досліджені визначено, що саме сформований читацький інтерес забезпечує повноту реалізації цих завдань.

У статті схарактеризовано основні шляхи формування в дитини старшого дошкільного віку читацького інтересу, а через нього й національної свідомости, ціннісного ставлення до національної та світової культур, збагачення інтелектуального та емоційного потенціалу дитини.

У дослідженні з'ясовано сутність термінів «інтерес», «виховання», «естетичний інтерес»; окреслено основні функції літератури, які сприяють ,розвитку особистості, яка читає (слухає). Для повноти реалізації теми художній твір розглянуто як феномен, специфічне мистецьке явище яке є носієм національних культурних цінностей, які має перейняти дитина старшого дошкільного віку. Стверджується, що формування інтересу до змісту художнього твору є цілеспрямованим системним освітнім процесом. Образний характер літератури сприяє розвитку образного мислення дитини, емоційному сприйняттю тексту як на рівні свідомості, так і на рівні підсвідомості. У статті розглянуто запропоновані сучасними науковцями принципи залучення дітей до літературних творів, які перегукуються зі специфічними функціями літератури. Особлива увага приділено діяльнісному підходу до процесу виховання й розвитку дітей, що позначається й на формуванні читацького інтересу: розуміння твору розкривається через його відтворення шляхом декламації, відповідей на запитання, детального або короткого переказів, бесід за ілюстраціями, узагальнювальних бесіди, читання за ролями, створення власних ілюстрацій тощо. Особливе місце відводиться імпровізаційним формам діяльности:ігри-інсценування, ігри на теми художніх творів, словесна та поетична творчість. Окреслено компетенції, що виробляються в процесі такої роботи; визначено умови, за яких буде очевидною ефективність виховання інтересу до художнього твору.

У статті окреслені окремі жанри та способи залучення дітей старшого дошкільного віку до їхнього пізнання; виявлено найефективніші форми роботи в цьому напрямі. читацький інтерес національна свідомість

Ключові слова: «людина, яка читає», читацький інтерес, національна свідомість, діти старшого дошкільного віку, художня література, функції літератури, виховання.

Yolkina Larysa Vissarionivna Ph.D. in Philological, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Literature, Ukrainian State University of Mykhailo Drahomanov, Kyiv

But Oksana Mykolayivna educator, Narodytsky ZDO of the Narodytsky settlement council "specialist of the 1st category". village Narodychi

FORMATION OF READING INTEREST IN OLDER PRESCHOOLERS

Abstract. The article focuses on the fact that reading fiction is an important activity of the individual, because the "person who reads" has much higher levels of IQ and EQ. It is noted that belles-lettres open the way to the formation of a person with a broad worldview, rooted in the national culture, open to knowledge of the world and himself. The study determines that it is the formed reader's interest that ensures the completeness of the implementation of these tasks.

The article describes the main ways of forming a child's reading interest, and through it national consciousness, a valuable attitude to national and world cultures, enriching the intellectual and emotional potential of the child.

The study clarifies the essence of the terms "interest", "education", "aesthetic interest"; The main functions of literature, which contribute to the development of a person who reads (listens), are outlined. For the completeness of the implementation of the topic, the work of art is considered as a phenomenon, a specific artistic phenomenon, which is the carrier of national cultural values, which should be adopted by a child of senior preschool age. It is argued that the formation of interest in the content of a work of art is a purposeful systematic educational process. The figurative nature of literature contributes to the development of the child's imaginative thinking, emotional perception of the text both at the level of consciousness and at the level of the subconscious.

The article discusses the principles of involving children in literary works proposed by modern scientists, which resonate with the specific functions of literature. Particular attention is paid to the active approach to the process of upbringing and development of children, which also affects the formation of readers' interest: the understanding of the work is revealed through its reproduction through recitation, answers to questions, detailed or short retellings, conversations based on illustrations, generalizing conversations, reading by roles, creating one's own illustrations, etc. A special place is given to improvisational forms of activity: staging games, games on the themes of works of art, verbal and poetic creativity. The competencies developed in the process of such work are outlined; The conditions under which the effectiveness of fostering interest in a work of art will be evident are determined.

The article outlines certain genres and ways of involving children of senior preschool age in their cognition; The most effective forms of work in this direction have been identified.

Keywords: "a person who reads", reader's interest, national consciousness, children of senior preschool age, fiction, functions of literature, education.

Постановка проблеми

Сучасне суспільство має багато викликів, зумовлених низкою об'єктивних причин розвитку та обставин. Особливі виклики постали сьогодні перед українством. І це пов'язано не лише з війною, що розгорілася на нашій землі й завдала невідновних утрат, а й факторами, що призвели до зниження IQ та EQ. Одна з причин значних «промахів» світової спільноти - зниження за останні щонайменше 40 років уваги до формування «людини, яка читає». Інакше кажучи, пасивне ставлення до художньої літератури, зокрема національної, знецінення її як фактору формування особистости призвели до серйозних деформацій суспільства. Чого варте те, що українську літературу зняли із ЗНО (НМТ), як обов'язкову складову мовно- літературного випробовування, та намагаються зменшити обов'язкову кількість уроків у 5-6 класах до одного на тиждень. Говорячи про дошкілля, маємо зазначити, що це період, коли закладаються підвалини життєвих цінностей та зацікавлень маленьких українців основами національної культури, в основі якої лежить поруч із мовою і література. Маємо розуміти, як саме слід підходити до питання виховання читацького інтересу та формування естетичних смаків дітей старшого дошкільного віку в сучасних складних умовах докорінних змін в освіті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема сприймання дітьми художньої літератури лежить у полі зору лінгводидактики дошкілля і має вироблену традицію. Так, наукова школа академіка А. Богуш об'єднала провідних дослідників, серед яких: Н. Гавриш, Н. Короткова, О. Лещенко, О. Трифонова, О. Соцька та багато інших дослідників. Серед їхніх праць варто виокремити підручник А. Богуш «Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах», статтю Н. Гавриш «Художня література в освітньому процесі: сучасні технології», навчальний посібник О. Монке «Українська література дітей дошкільного віку» тощо. Кожна з названих праць спрямована (більшою чи меншою мірою) на розробку та реалізацію шляхів і методів формування читацьких інтересів у дітей старшого дошкільного віку.

Мета статті - виявити основні шляхи формування в дитини старшого дошкільного віку читацького інтересу, а через нього й національної свідомості, ціннісного ставлення до національної та світової культур, збагачення її (дитини) інтелектуального та емоційного потенціалу

Виклад основного матеріалу

У своєму дослідженні керуємося Законами України «Про дошкільну освіту» та «Про загальну середню освіту». Особливу увагу звертаємо на шляхи гуманізації освіти, на духовний розвиток особистості в сучасних умовах та на формування читацького інтересу дітей старшого дошкільного віку. Зауважимо, що цей складний процес не є самоціллю, а має сприяти формуванню особистості з високими IQ та EQ, людини, яка живе, вільно орієнтується й діє в межах національної культури, є носієм національних цінностей та поважає найвищі духовні цінності, створені людством упродовж його існування.

Зважаючи на необхідність формування наукового тезауруса, визначимося з поняттями, які використовуватимемо у статті. По-перше, з'ясуємо який із варіантів із сонму дефініцій терміну «інтерес» ми використовуватимемо. Зважаючи на обсяги статті, обмежимося лише списком найвідоміших авторів, що формулювали визначення цього поняття: А. Богуш, В. Зінченко, О. Мельничук, В. Павленчик, Н. Соловйова, В. Сухомлинський, Г. Стадник, С. Якименко та ін. Ми обрали окреслення поняття «інтерес», сформульоване С. Якименко, а саме: інтерес - це важливий фактор формування свідомості людини, її моральних якостей та естетичних смаків [7, с. 46].

«Виховання» розглядаємо у формулюванні, поданому в Базовому компоненті дошкільної освіти: «Виховання - це процес залучення дитини до цінностей, вироблених людством, організація відповідних умов для її духовного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності. Виховувати - значить вчити цінного вчинку (творчості), переживання (любові), осягнення (відкриття дійсності)» [1, с. 6].

Зважаючи на те, що художня література - явище естетичне, маємо погодитись із позицією С. Якименко, що «естетичний інтерес» слід тлумачити як потребу насолоджуватися прекрасним, прагнення оволодіти певним видом творчої діяльности [7, с. 45]. Також розуміємо й те, що естетичний інтерес спрямовується на явища національної і світової культур, отже, співдіє з процесами самоідентифікації та диференціації за різними ознаками: національними, соціальними, релігійними тощо.

Кожна вікова категорія по-своєму сприймає художню літературу. Також враховуємо, що діти середнього дошкільного віку ще не читають самостійно, тож на них впливає і зовнішній фактор - подача тексту вихователем чи іншим читцем. У цій статті ми значну увагу приділяємо естетичній, гносеологічній, духовотворчій, націєформуючій та освітній функціям мистецтва, що спонукає нас звернутися до поняття «залучення до художньої літератури» [5, с. 21, 22], оскільки йдеться про системну роботу дитини з художнім текстом.

Коли маємо справу з художнім явищем, то повинні розуміти його сутність та специфіку, аби не помилятися у виборі форм роботи із ним. Художній твір - це текст, який має свій початок і завершення. Цей текст є цілісним і системним, тож і має сприйматися, як цілісне явище, у якому діють специфічні внутрішні зв'язки різних змістових і формальних елементів та компонентів. Кожен із текстів є носієм різних функцій, зокрема розважальної, аксіологічної, гносеологічної, духовотворчої, націєтворчої, націєзберігаючої тощо. Епічні й драматичні твори є носіями певної теми та ідеї, у них діють різні герої, а ліричні тексти передають емоції та почуття, що належать ліричному герою та розкривають певний мотив. Розуміння цих постулатів сприяє правильному підходу до організаціє роботи з творами красної словесності.

Науковці в межах теорії літератури визначають, що існують фактори, які під час роботи над творами мистецтва слова можуть сприяти активізації емоційних та інтелектуальних переживань. До таких факторів належать: індивідуальна форма переживання світу, яка є потенційним джерелом збудження відповідних думок, асоціацій і почуттів у реципієнта; актуальність для читача проблематики твору; рівень досконалості втілення загальнолюдських цінностей; цілісність твору (взаємовідповідність і підпорядкованість усіх елементів і компонентів художній меті); емоційна виразність і точність висловлювань, відповідність застосованих мовних засобів змісту твору [4, с. 117].

Враховуємо і те, що твір містить зміст, в основі якого лежать події і явища дійсности, трансформовані в уяві автора в реальні чи ірреальні моделі світу. Змістові складові твору (тема, ідея, проблематика) реалізуються через формальні елементи (жанр, сюжетно-композиційні особливості, образну систему, мову художнього тексту). Але слід розуміти, що зміст без форми не може існувати, а форма без змісту не має сенсу; що зміст перетікає у форму, а форма - у зміст. Цей зв'язок і творить цілісність. Наступний важливий момент - це образний характер художнього твору, який впливає на уяву реципієнта, змушує її оживати, творити. Усе це відбувається завдяки наснаженому емоційно слову.

Формування інтересу до змісту художнього твору - цілеспрямований системний освітній процес формування світогляду дітей задля передачі соціально-історичного та культурного досвіду людства через залучення дітей до художньої літератури [6].

Художній образ - важлива складова мистецтва слова. Літературний твір - полотно, зіткане з образів. Серед них виокремлюємо образи-персонажі, пейзажі, образи-події, образи-речі, образи - явища природи тощо. А. Богуш, розглядаючи поняття «художній образ», використовує термін «бачити через слово» і говорить про художнє слово як про таке, що «вчить дитину мислити за допомогою готових мовленнєвих форм» [2, с. 44-45]. Отже, осягнення художнього тексту тісно пов'язане з рівнем володіння мовою (сформованістю мовних компетентностей).

Дитина сама собою не потягнеться до літератури, її поступово долучають до сприйняття художнього слова батьки, старші брати і сестри, вихователі дошкільних закладів. Науковиця запропонувала такі принципи залучення дітей до сприйняття літературних творів:

- принцип емоційно-виразного читання;

- принцип усвідомленого сприйняття дітьми змісту твору;

- принцип повторного читання;

- принцип залучення дітей до активної пізнавальної діяльності відповідно до змісту твору;

- принцип взаємозв'язку пізнавальних, навчальних і мовленнєвих завдань;

- принцип тематичного читання творів;

- принцип оцінного ставлення до змісту твору [3, с. 103-105].

Як бачимо, усі ці принципи здебільшого пов'язані із окресленими вище функціями літератури та сприяють максимальній їх реалізації.

Зазначимо також, що в сучасній дошкільній педагогіці значна увага приділяється діяльнісному підходу до процесу виховання й розвитку дітей. Важливими також є, як зазначалося вище, художня та мовленнєва діяльності. Художньо-мовленнєва діяльність розглядається як специфічний вид діяльности, який пов'язують зі сприйняттям, розумінням і відтворенням мистецьких текстів (в іграх і театральних дійствах) [3, с. 45].

Художньо-мовленнєву діяльність можна реалізовувати через сприймання на слух змісту художніх творів і їх розуміння. Зміст художніх творів може відтворюватися шляхом декламації, відповідей на запитання, детального або короткого переказів, бесід за ілюстраціями, узагальнювальних бесіди, читання за ролями, створення власних ілюстрацій тощо. Для відтворення художніх текстів може використовуватися й інсценізація, коли, готуючись до театрального дійства, діти обговорюють, якими є характери героїв і якими мають бути декорації. Особливо можуть бути цікавими імпровізаційні форми діяльности: ігри-інсценування, ігри на теми художніх творів, словесна та поетична творчість. Такі форми роботи дають змогу глибоко опрацювати твір. Для цього старші дошкільники можуть поставити читцеві запитання, аби вияснити щось незрозуміле, поглибити своє усвідомлення тексту. Науковці вважають, що «така діяльність сприяє формуванню різних видів компетенцій», серед яких варто виділити такі:

«1. Когнітивно-мовленнєва компетенція (наявність у дітей певних знань про письменників та їх твори в межах програми певної вікової групи; вміння відтворити зміст знайомого твору, назвати автора твору, упізнати твір за його уривком або ілюстрацією, прочитати вірш напам'ять; запам'ятати загадки, прислів'я, скоромовки, лічилки).

2. Виразно-емоційна компетенція (вміння виразно і емоційно передати зміст художнього твору, дотримуючись адекватних експресивних засобів і успішно поєднуючи їх).

3. Поетично-емоційна компетенція (вміння дітей виразно читати вірші, виконувати елементарний художній аналіз віршів (знаходити повтори голосних і приголосних, римовані рядки, добирати римовані слова тощо).

4. Оцінно-етична компетенція (здатність дитини усвідомлено аналізувати поведінку героїв художніх творів, висловлювати своє ставлення до них, давати морально-етичну оцінку).

5. Театрально-ігрова компетенція (наявність у дітей навичок і вмінь самостійно відтворювати зміст знайомих творів мистецтва в театральних іграх, іграх-інсценізаціях, іграх на сюжети літературних творів, сценічних творах, у театральних постановках)» [3, с.55].

Паралельно можемо говорити й про те, що в процесі такої роботи відбувається соціалізація дитини, яка вчиться пізнавати й розуміти саму себе та світ, який її оточує. Так реалізується гносеологічна функція літератури та розвивається емоційний інтелект (EQ).

Варто визначити умови, за яких буде очевидною ефективність виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку. Серед таких умов виділяємо найдієвіші, які допоможуть реалізувати завдання формування «людини, яка читає» та закладати основи усвідомленого читання. По-перше, необхідно виокремити художні твори відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей; по-друге, слід сформувати партнерську взаємодію дітей і дорослих у ході ознайомлення зі змістом та роботою над творами; важливо заохочувати дітей до роботи над змістом творів, застосовуючи різні види діяльности, про які йшлося вище. Без цих складових усі потуги реалізувати поставлені завдання будуть марними.

Художня література та фольклор сприяють пізнанню дошкільниками світу. Якісний підхід до роботи з художніми текстами сприяє формуванню потреби дитини в книзі як у засобі самовдосконалення, пізнання світу і себе самої. Системність і різноманітні підходи до вивчення літературних текстів породжують бажання дитини самому навчитися читати. Пізнання краси образного слова збагачує мову дітей, виробляє образне мислення і мовлення. Робота над творами мистецтва слова сприяє росту самовираження і самореалізації через словесну творчість. Розважальна функція літератури дає змогу відпочиваючи збагачуватися духовно, мати гарний настрій та позитивні емоції.

Розвиток і виховання дитини обов'язково потребують її діяльности. Пасивність дошкільників не дасть необхідних результатів, оскільки ні свідомість, ні підсвідомість у цей час не задіюються в необхідному напрямі. Художній твір не лише містить пізнавальний, емоційний, етичний і творчий потенціал для розвитку особистості, а й через емоції впливає на підсвідомість дитини, чим сприяє формуванню життєвих стандартів і правил поведінки, які фіксуються як необхідні для життя в соціумі й у подальшому допомагають приймати правильні рішення. Зважаючи на це, для роботи з дітьми слід обирати максимально якісні твори і з позиції естетики, і з позиції користи. Тематика текстів може бути розмаїтою, розмаїтістю вирізняється й жанрологія дитячої літератури. Не варто плутати поняття доступности і примітивности текстів. Висока художність - обов'язкова ознака багатофункціональних творів для дітей, а доступність - це шлях до розуміння дітьми прочитаного (почутого). Список рекомендованих для читання дітьми старшого дошкільного віку творів має містити найвищі зразки відповідної літератури. Не забуваємо як про класику, так і про сучасні тексти. І саме тут доступність має відіграти особливу роль, оскільки не всі тексти попередніх десятиліть і навіть століть сьогодні зрозумілі дітям дошкільного віку. Застаріла лексика, наявність предметів, які вийшли з побутового вжитку можуть зробити текст незрозумілим. Якщо твір є дуже важливим і цінним для сприйняття дитини, варто в ігровій формі розкрити значення слів і призначення окремих предметів. Можна машиною часу дістатися до минулого, або чарівним кораблем - до словникового острова. Нерозуміння тексту може буте пов'язане і з відмінностями форм стосунків між людьми різних соціальних і національних груп у різні історичні періоди. Педагоги (батьки) повинені уміти ставати в позицію дитини, залишаючись дорослими. Текст і форми роботи над ним мають максимально зацікавити дошкільника і бути зрозумілими.

«Необхідно підвищувати інтерес у дітей старшого дошкільного віку до змісту художнього твору, спонукати їх до його відтворення в різних видах діяльності: художньо-мовленнєвій, ігровій (сюжетно-рольові, рухливі ігри), театральній (ігри-інсценування, постановки), образотворчій (ілюстрації змісту художнього твору), комунікативній. Визначаючи ще одну з педагогічних умов підвищення інтересу до змісту художнього твору в дошкільнят, ми маємо на увазі знаходження оптимального співвідношення ролі педагогів і вихованців у всебічному розвитку особистості дитини з подальшим зануренням у зміст художнього твору» [3, с. 55]. Дитина в старшому дошкільному віці здатна самостійно вводити в ігри сюжети кінофільмів, художніх творів [3, с. 56]. У такій роботі варто не забувати про сам художній твір, щоб за різними формами роботи його не загубити: дошкільник повинен постійно тримати під увагою те, що джерелом усього, що він робить, є художній текст, і важливим є рівень його розуміння.

Працюючи з дітьми старшого дошкільного віку необхідно перевіряти готовність дітей до сприйняття певних творів. Це можна здійснювати на когнітивному, діяльнісному, емоційно-мотиваційному, аксіологічному рівнях: 1) когнітивний рівень може включати знайомство дітей із найяскравішими сторінками біографій письменників та їхніми художніми творами (епізоди мають бути вражаючими й невеликими за обсягом); розкриття особливостей жанрів художніх творів (на найпростішому рівні, але з розумінням того, що не все, що римується, є лірикою і не все, що написано прозою, - епос (розповідь про...)); виявлення рівня активності пізнавальної діяльності відповідно до змісту твору; виявлення бажання ще раз послухати твір; 2) діяльнісний рівень: наявність ініціативності дітей в організації різних видів діяльности за змістом твору; оцінка активности дітей під час відтворення змісту твору; рівень тривалості інтересу до змісту твору; 3) емоційно-мотиваційний рівень: виявлення рівня позитивного ставлення до змісту та до його персонажів; виявлення рівня розуміння змісту (сенсу) художнього твору; відповідність емоційної реакції дошкільника на події, змальовані у творі; виявити наявність співчуття, співпереживання до персонажів твору, уміння радіти разом з ними; 4) аксіологічний рівень: уміння і бажання оцінити поведінку і вчинки героїв твору; уміння співвідносити поведінку персонажів твору з власною поведінкою та поведінкою однолітків.

Серед творів, що запропоновано читати з дітьми старшого дошкільного віку, є тексти різних жанрів як фольклорного, так і літературного походження: казки, оповідання, п'єси, ліричні вірші, сюжетні вірші, загадки, скоромовки тощо. Кожен з них має своє призначення і потребує особливих підходів. Якщо низка коротких фольклорних жанрових форм чітко окреслені у своєму функціонуванні (скоромовки розробляють мовленнєвий апарат, сприяють правильній вимові, лічилки допомагають у грі, загадки сприяють розвитку образного мислення, кмітливости, спостережливости тощо), то казки, оповідання, п'єси й под. мають ширше функціонування й потребують більшої й довшої концентрації уваги реципієнта, додаткової роботи над текстом.

Найпоширеніший жанр у колі читання дитини - казка. Важливість цього жанру для дітей дошкільного віку визнавали педагоги минулого (Софія Русова, Григорій Ващенко, Василь Сухомлинський), визнають і наші сучасники, зокрема й укладачі відповідних програм. Тому саме казки як фольклорні, так і авторські переважають у рекомендаціях до використання в освітньо- виховному процесі в дошкільних закладах.

Коли говоримо про фольклорні казки, що прийшли до нас з минулого, маємо розуміти, що вони мали своє призначення для розвитку особистості та її ініціації в давні часи. Сьогодні ж ми шукаємо в них повчання, які допоможуть дитині соціалізуватися в сучасному суспільстві. У такому випадку психолог Наталія Сротич пропонує своє бачення таких казок. Її «Казки по-новому» містять «добрі» повчальні фінали. Так, у казці «Рукавичка» лісом ішов і загубив рукавичку священник, який потім усіх тваринок забрав додому на зимівлю, а рукавичку залишив для інших мешканців лісу, які потребуватимуть прихистку. У казці «Івасик-Телесик» хлопчик не засмажує Зміючку Оленку, не змушує матір з'їсти власну дочку, а дає їм розуміння дружби. Християнський елемент сприяє вихованню особистості, яка відкидає принцип «око за око», замінює його на гуманне ставлення навіть до тих, хто нас скривдив, аби не перетворитися на дикунів і хижаків (життєвим прикладом є ставлення ЗСУ до полонених рашистів). Старші дошкільники вже можуть порівнювати фольклорну казку з її переробкою й обирати, яку з них хотіли б інсценізувати.

Серед творів наших сучасників варто виокремити тексти Івана Андрусяка, зокрема й «Казку про зайчикову знахідку», яка може використовуватись як у початкових класах, так і в дошкільних закладах. Текст написаний ритмізованою прозою, що сприяє легкому сприйняттю як під час читання, так і наслух, мова твору доступна, емоційно забарвлена. Сюжет простий, легко запам'ятовується, містить багатий виховний потенціал, а також вирізняється естетичністю, оскільки в ньому сформовано яскраві образи, які слугують розкриттю актуальної, зрозумілої дітям проблематики. Персонажі знайомі дітям, але постають у дещо іншій іпостасі, сприйняття їх реципієнтом змінюється впродовж оповіді.

Твір Івана Андрусяка надається до читання з передбаченням (Насіння якої рослини знайшов зайчик у торбинці? Що зробить ледачкуватий зайчик з насінням? Як зреагують інші тваринки на вирощені зайчиком квіти?). Твір можна інсценізувати, але для цього необхідна додаткова робота над текстом, адже в ньому мало діалогів, переважає текст автора. Досить плідною можуть бути детальні й короткі перекази, відповіді на запитання, характеристика героїв тощо.

Актуальними залишаються і твори Василя Сухомлинського. Невеличкі за обсягом оповідання і казки педагога містять багатий виховний потенціал, сприятливо впливають на соціалізацію дитини, відкривають можливості формувати «людину, яка читає».

Висновки

Сучасне суспільство потребує особливої підготовки дитини до життя в новому суспільстві. Цей процес неможливий (або ускладнений), якщо людина не залучена до читання, не розуміє зміст текстів, не може в художній літературі побачити моделі світу, у якому живе. Тому формування «людини, яка читає» стало одним із пріоритетних у сучасній педагогіці. Період старшого дошкільного віку особливо важливий, бо дитина в цей час готується до набуття нового статусу, у якому їй буде необхідно перейти з категорії слухача в категорію читача. Процес читання художньої літератури має стати для неї життєвою потребою, цікавим заняттям.

Сучасна педагогічна думка має великий потенціал для роботи в цьому напрямі, зокрема вироблені форми роботи, які сприяють розвитку читацького інтересу в дітей старшого дошкільного віку; виявлені компетенції, які формуються під час роботи над художньою літературою; сформульовані принципи залучення дітей до сприйняття літературних творів.

Водночас, цілком зрозуміло, що досягти успіху в цьому процесі неможливо без залучення батьків. Ця проблема буде розглянута в наступних дослідженнях.

Література:

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Наук. кер.: А. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А., Бєлєнька Г., Богініч О., Гавриш Н., Долинна О., Ільченко Т., Коваленко О., Лисенко Г., Машовець М., Низковська О., Панасюк Т., Піроженко Т., Поніманська Т., Сідєльнікова О., Шевчук А., Якименко Л. - К.: Видавництво МОН, 2012. - 26 с.

2. Богуш, А. Методика розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей раннього віку/

A. Богуш, Н. Маліновська. - Київ : Слово, 2016. - 392 с.

3. Богуш А. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах : [підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти] / Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. - К. : Видавничий дім «Слово», 2010. - 304 с.

4. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: підручник / О. Галич,

B. Назарець, Є. Васильєв [за наук. ред. Олександра Галича]. - Київ : Либідь, 2005. 460 с.

5. Монке О. Українська література дітей дошкільного віку: навч. посібн. /

О.С. Монке. - Одеса: Вид. М. П. Черкасов, 2010. - 349 с.

6. Просенюк А. Виховуємо інтерес до художніх творів у дітей дошкільного віку : [методичні рекомендації для вихователів ДНЗ і батьків] / А. І. Просенюк. - Одеса : принт- студія «Абрикос» СПД Бровкін О .В., 2010. - 83 с.

7. Якименко С. Роль ігрової діяльності при формуванні світоглядної компетентності у дитини дошкільного та молодшого шкільного віку / С. І. Якименко // Науковий вісник Миколаївського державного університету, вип. 20, педагогічні науки (збірник наукових праць). - Т. 2, МДУ. - 2008. - С. 21-25.

References

1. Bohush A., Bielienka H., Bohinich О., Havrysh N., Dolynna О., Ilchenko T. et al. (2012) Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [Basic Component of Early Childhood Education]. Kyiv: Vydavnytstvo MON_[in Ukrainian].

2. Bohush A. (2016) Metodyka rozvytku movlenna i navchanna ridnoi movy ditei rannoho viku [Methods of speech development and teaching the native language of young children] Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

3. Bohush A., Havrysh N. & Kotyk T. (2010) Metodyka orhanizatsii khudozhno- movlennievoi diialnosti ditei u doshkilnykh navchaknykh zakladakh : (pidruchnykh dlia studentiv vyshchykh navchaknykh zakladiv fakultetiv doshkilnoi osvity) [Methods of organization of artistic and speech activity of children in preschool educational institutions: (textbook for students of higher educational institutions of faculties of preschool education)]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Slovo» [in Ukrainian].

4. Halych O., Nazarets V., & Vasyliev Ye. (2005) Teoriia literatury: pidruchnyk [Literary Theory: Textbook]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

5. Monke O. (2010) Ukrainska literatura dinei doshkilnoho viku: navch. posibm. [Ukrainian literature of children of preschool age. Handbook]. Odesa: Vyd. M. P. Cherrkasov [in Ukrainian].

6. Proseniuk A. (2010) Vykhovuiemo interes do khudozhnikh tvoriv u ditei doshkilnoho viku: (metodychni rekomendatsii dlia vukhovateliv DNZ i batkiv) [Fostering interest in works of art in preschool children: (methodical recommendations for preschool educators and parents)]. - Odesa: print-studiia «Abrykos» SPD Brovkin O. V. [in Ukrainian].

7. Yakumenko S. (2008) Rol ihrovoi diialnosty pry formuvanni svitohliadnoi kompetrntnosti u dytyny doshkilnoho ta molodshoho shkilnoho viku [The Role of Play Activity in the Formation of Worldview Competence in a Child of Preschool and Primary School Age]. Naukobyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu, issue 20, (Vol. 2), (pp. 21-25). Mykolaiv : MDU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru