Сучасні тенденції формування медіакомпетентності здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні тенденції формування медіакомпетентності здобувачів вищої освіти

Цюняк Оксана Петрівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Кондур Оксана Созонтівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Анотація

У статті здійснено аналіз проблеми формування медіакомпе- тентності здобувачів вищої освіти в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та систем мас-медіа. Розкрито сутність понять «медіаосвіта», «медіакомпетентність». Висвітлено важливість інтеграції медіаосвіти в освітній процес для розвитку критичного мислення, технічних навичок, етичної відповідальності, соціалізації та професійного становлення здобувачів вищої освіти.

З'ясовано, що медіаосвіта є ключовим елементом для підготовки всебічно розвинених особистостей, готових до викликів сучасного інформаційного суспільства, та важливим чинником відкритості освіти до сучасних потреб повсякденного життя людини. Серед засобів реалізації завдань медіаосвіти і формування медіакомпетентності студентів є використання дистанційних технологій, а саме навчання пошуку в мережі Інтернет, комунікації у мережі Інтернет (чати, форуми, Е-mail-проєкти, міжнародні телекомунікаційні проєкти, он-лайн та офлайн тьюторинги, телелекції, телесемінари, web- навчання, віртуальне навчання тощо).

Визначено деякі сучасні тенденції формування медіакомпетентності у здобувачів вищої освіти, а саме: включення курсів з медіаграмотності в навчальні плани всіх спеціальностей, щоб кожен студент отримав базові знання та навички роботи з медіа;

забезпечення можливості для студентів створювати власний медіа- контент, що дозволяє не лише освоїти технічні навички, але й розвинути творчі здібності; навчання студентів методам аналізу медіатекстів, розпізнавання пропаганди та маніпуляцій, що сприяє розвитку критичного мислення; виконання спільних проєктів, що включають використання різних медіаресурсів і стимулюють студентів до колективної роботи та активної комунікації.

Вважаємо, що для формування медіакомпетентності здобувачів вищої освіти важливо створити освітній медіапростір, оскільки він створює умови для інтеграції інноваційних цифрових технологій та сучасних методів навчання, сприяючи формуванню навичок, необхідних у цифровому світі.

Ключові слова: медіаосвіта, медіакомпетентність, медіаграмотність, медіаінформація, медіаконтент, цифрова грамотність, цифрова компетентність, здобувачі вищої освіти.

Tsiuniak Oksana Petrivna doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Chair of Primary Education, Vasyl Stefanyk Precarpathian Nationa University

Kondur Oksana Sozontivna doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Chair of Primary Education, Vasyl Stefanyk Precarpathian Nationa University медіаосвіта цифрова грамотність мислення

ACTUAL TENDENCIES OF FORMATION OF MEDIA COMPETENCE STUDENTS OF HIGHER EDUCATION

Постановка проблеми

Реалії сьогодення актуалізують проблему якісного оновлення системи вищої освіти та професійної підготовки майбутніх фахівців в сучасному інформаційно-цифровому просторі. У контексті реалізації завдань української освіти важливо зосередити увагу на інтеграції новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, мультимедіа, web- технологій, аудіовізуальних засобів комунікації у освітній процес закладів вищої освіти, адаптації освітніх і освітньо-наукових програм до швидкозмінюваних вимог ринку праці, розвитку цифрової компетентності у студентів і критичного мислення, формування уміння грамотно сприймати, розуміти, аналізувати інформацію з різних джерел та здатності до самостійного навчання протягом життя.

Варто зазначити, що утвердження концепції освіти впродовж життя, філософії відкритої освіти, поширення дистанційного і змішаного навчання вимагають від усіх учасників освітнього процесу особливих умінь роботи з інформацією, розуміння ролі та значення медійного світу в професійному та особистісному становленні.

Загальновідомо, що нині сучасні заклади вищої освіти не лише повинні забезпечувати освітній процес, а й стати майданчиком для реалізації проєктів, створення інновацій, науково-освітніх on-line платформ, персоніфікованих освітніх траєкторій. Беззаперечно, ЗВО повинні забезпечити розвиток інтелектуальної, творчої, ініціативної і успішної особистості, котра здатна мислити по-новому, оригінально, ефективно діяти в складних і нестандартних ситуаціях та робити свій внесок у розвиток українського суспільства. Медіаосвіта відіграє ключову роль у цьому процесі, сприяє розвитку у студентів креативності, соціальної відповідальності, активній громадянській позиції, здатності до самовдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемі медіаосвіти в аспектах історичних витоків, теоретичних засад і технологій реалізації присвячено праці українських науковців Т. Бабійчук, О. Баришпольця, О. Волошенюк Н. Габор, Г. Головченка, Н. Горб, В. Іванова, Т. Іванової, С. Квіта, Л. Калініної, М. Коропатника, Н. Лупак, О. Мокрогуза, Л. Найдьонової, Г. Онкович, С. Лободи, Н. Череповської, М. Ячменик та ін. Проблему формування медіакомпетентності, використання інформаційних сервісів та мережевих пристроїв, технології інформаційного захисту користувачів досліджували А. Мороз, В. Іванов, Т. Іванова, О. Волошенюк. Проблематикою використання безпечного середовища в мережі Інтернет, через усвідомлене формування медіакомпетентності можна простежити у працях П. Андронатія, М. Ричкуна та ін.

Питання провадження медіаосвіти та розвитку медіаінформаційної грамотності розкрито у Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, ухваленій постановою Президії Національної академії педагогічних наук України від 20 травня 2010, та її новій редакції, ухваленій постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 21 квітня 2016 р., в якій визначено основні етапи її реалізації до 2025 року.

Формулювання мети і завдань статті - проаналізувати сучасні тенденції формування медіакомпетентності здобувачів вищої освіти в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та систем мас-медіа.

Виклад основного матеріалу

Як показує досвід, до першочергових завдань вищої освіти в умовах цифровізації суспільства слід віднести не лише ресурсне наповнення освітнього середовища сучасними цифровими засобами навчання, а й підготовку викладачів та здобувачів вищої освіти до ефективного їх використання. Саме вміння користуватися цифровими технологіями забезпечують готовність майбутніх фахівців до їх використання у професійній діяльності та створює основу для формування у них цифрової грамотності та медіакомпетентності [10, с. 9].

Нині медіаосвіта стала необхідною умовою підготовки молоді до життя, провідним чинником соціалізації та неформального соціального навчання, а також засобом дистанційної та джерелом неформальної освіти. Метою медіа- освіти є формування медіа-культури, медіа-імунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіа-середовищу, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіа-продукції, що передбачає медіа-обізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, осмислення власних медіа-потреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа.

Зазначимо, що термін «медіа» походить від латинського «media» (засіб) і є синонімом терміна «ЗМІ» - засоби масової комунікації й інформації - технічні засоби створення записів, копіювання, тиражування, зберігання, поширення, сприймання інформації та обміну нею між суб'єктом (автором медіатексту) і об'єктом (масовою аудиторією) [7].

У 2007 році Національною асоціацією медіаосвіти (National Association for Media Literacy Education - NAMLE) були виділені шість основних принципів медіаосвіти:

1. Медіаосвіта вимагає активного вивчення і критичного осмислення всіх одержуваних і створюваних нами повідомлень. Медіаосвіта покликана навчити молодь задавати питання, які дозволять їй досягти більш глибокого розуміння повідомлень, переданих медіа. Медіа освіта вчить молодь надавати обґрунтовані аргументи на підтвердження власних висновків.

2. Медіаосвіта розширює межі поняття «грамотність» (тобто читання і письмо), включаючи всі форми медіа. Медіаосвіта включає аналіз, дозволяючи учням висловлювати свої власні ідеї через різні форми медіа. Медіаосвіта здійснюється не тільки в школі, але і в позашкільних програмах, а також в університетах і коледжах, вдома і в мережі Інтернет.

3. Медіаосвіта покликана формувати і закріплювати медіакомпетент- ність учнів різного віку у процесі комплексної та безперервної практики. Медіаосвіта не може обмежуватися рамками одного уроку, дня і навіть тижня занять. Медіапедагоги повинні надавати учням різноманітні можливості розвитку рівня медіакомпетентності.

4. Медіаосвіта сприяє підготовці компетентних, мислячих і небайдужих членів демократичного суспільства.

5. Оскільки медіа функціонують в соціокультурному контексті, медіаосвіта включає тексти, що представляють різні точки зору і спільноти, надає можливості вивчати альтернативний погляд на медіакультуру і міжнародні перспективи.

6. Медіаосвіта передбачає, що учні повинні використовувати індивідуальні вміння, переконання і досвід при створенні власних медіатекстів. Медіаосвіта вчить аудиторію робити власний вибір відповідно до індивідуальних цінностей [6, с.29-37].

Медіаосвіта у закладах вищої освіти передбачає такі напрями діяльності:

- здійснювати медіаосвітню підготовку майбутніх фахівців усіх спеціальностей, у тому числі і для мас-медіа, через введення до навчальних програми предметної професійної медіаосвіти;

- посилити медіаосвітній складник підготовки майбутніх фахівців;

- започаткувати підготовку у вищій школі медіа педагогів і медіа психологів [1, с.28].

Єдиного визначення медіакомпетентності не існує. О. Спірін виокремлює цифрову компетентність як здатність людини застосовувати інформаційні технології задля оволодіння інформацією з метою задоволення власних та суспільних потреб [8]. А. Мороз зазначає, що каналами та інструментами, що використовуються для зберігання, передачі та подання інформації і даних є медіа. Він виокремлює директ-медіа, тобто засоби прямої комунікації із

користувачем інформації та загальні мас-медіа, що є засобами масової комунікації, які отримуються великою кількістю потенційних споживачів [5, с. 18].

Дж. Берен виокремлює низку умінь які необхідні для медіакомпетент- ності особистості: змога докладати зусилля задля розуміння медіатексту та фільтрації «шуму»; розуміти можливий вплив медіатекстів; здатність розпізнавати емоційну реакцію на медіатексти; здатність визначити жанр медіатекстів; критично міркувати, незалежно від того наскільки авторитетні джерела медіа текстів; розуміти специфіку та вплив різних медіатекстів, незалежно від їхньої складності [2].

Наукові розвідки доводять, що медіакомпетентність - це здатність ефективно використовувати медіа для отримання, створення та поширення інформації, а також критично оцінювати медіаконтент і розуміти вплив медіа на суспільство.

У науковій статті дослідниці В. Стинська та О. Цюняк визначають складові медіакомпетентності здобувачів вищої освіти, а саме:

медіаграмотність: розуміння медійних технологій, вміння користуватися різними медійними платформами та інструментами, комунікація за допомогою медіазасобів та вміння застосовувати медіа для досягнення поставленої мети;

критичне мислення: здатність аналізувати медійний контент, розрізняти факти, розуміти приховані мотиви;

інфомедійна грамотність: навички оцінки інформації на достовірність, перевірка джерел, вміння розпізнавати фейкові новини та маніпуляції;

етичне медіа-споживання: розуміння етичних аспектів медійного споживання, таких як приватність, конфіденційність, рівень впливу на громадську думку тощо;

креативність: здатність створювати власний медійний контент, включаючи текст, відео, аудіо, графіку тощо, та розуміння основ медійного дизайну та виробництва;

культурна компетентність: розуміння медійних виразів та конвенцій в різних культурних контекстах, усвідомлення різноманітності поглядів та перспектив;

соціальнамедіаграмотність: здатність ефективно взаємодіяти з іншими через медійні платформи, розуміння етикету та правил онлайн-спілкування [9, с. 611-619].Вважаємо, що для формування медіакомпетентності здобувачів вищої освіти важливо створити освітній медіапростір, оскільки він створює умови для інтеграції інноваційних цифрових технологій та сучасних методів навчання, сприяючи формуванню навичок, необхідних у цифровому світі. Використання медіапростору стимулює застосування нових форм і методів навчання, таких як гейміфікація, проблемно-орієнтоване навчання, змішане навчання. Ці методи підвищують зацікавленість студентів та сприяють глибшому засвоєнню навчального матеріалу. До прикладу, студенти можуть брати участь у роботі віртуальних лабораторій, що дозволяє їм отримувати практичний досвід у безпечному середовищі, мають доступ до великої кількості навчальних матеріалів та ресурсів, включаючи електронні книги, наукові статті, відеолекції та інтерактивні курси. Окрім того, студенти можуть безпосередньо створювати медіа-проєкти та медіаконтент. Вони працюють з різною інформацією, виділяють основне серед інформаційного потоку, виділяють інформацію з урахуванням особливостей цільової аудиторії, на яку вона орієнтована; сприймають альтернативні точки зору і висловлюють обґрунтовані аргументи «за» і «проти» кожної з них; знаходять необхідну інформацію в різних джерелах і систематизують її за необхідними ознаками.

Варто зазначити, що медіапростір сприяє розвитку комунікативних навичок та співпраці серед студентів. Використання соціальних медіа, онлайн- форумів та відеоконференцій дозволяє їм працювати разом над проєктами, незалежно від місцезнаходження. Студенти навчаються критично оцінювати інформацію, розуміти вплив медіа на суспільство та уникати поширення дезінформації. Це є ключовим елементом підготовки соціально відповідальних громадян, які можуть зробити свій внесок у розвиток демократичного суспільства.

На нашу думку, для створення ефективного медіапростору необхідно забезпечити заклади вищої освіти сучасною технікою та програмним забезпеченням. Це включає комп'ютери, відеокамери, аудіоапаратуру, програмне забезпечення для редагування медіафайлів та платформи для онлайн-навчання. Серед засобів реалізації завдань медіаосвіти і формування медіакомпетентності здобувачів вищої освіти є використання дистанційних технологій, а саме навчання пошуку в мережі Інтернет, комунікації у мережі Інтернет (чати, форуми, Е-таі1-проєкти, міжнародні телекомунікаційні проєкти, он-лайн та офлайн тьюторинги, телелекції, телесемінари, Web- навчання, віртуальне навчання тощо.

Визначаємо деякі сучасні тенденції формування медіакомпетентності у здобувачів вищої освіти, а саме:

- включення курсів з медіаграмотності в навчальні плани всіх спеціальностей, щоб кожен студент отримав базові знання та навички роботи з медіа;

- забезпечення можливості для студентів створювати власний медіаконтент, що дозволяє не лише освоїти технічні навички, але й розвинути творчі здібності;

- навчання студентів методам аналізу медіатекстів, розпізнавання пропаганди та маніпуляцій, що сприяє розвитку критичного мислення;

- виконання спільних проєктів, що включають використання різних медіаресурсів і стимулюють студентів до колективної роботи та активної комунікації.

Викладачі відіграють важливу роль у формуванні медіакомпетентності. Вони повинні бути не лише носіями знань, але й наставниками, менторами, які допомагають студентам орієнтуватися в складному медіапросторі, допомагають їм розвивати критичне мислення та навички аналізу інформації, сприяють розумінню складних медіапроцесів і допомагають їм знаходити достовірні джерела інформації. Тому викладачам доцільно постійно освоювати нові цифрові інструменти, такі як платформи для створення мультимедійного контенту, програмне забезпечення для аналізу медіатекстів, інструменти для проведення онлайн-опитувань та тестів, використовувати реальні кейси та приклади з медіапрактики для аналізу та обговорення на заняттях. Тренінги, навчальні семінари та воркшопи з медіакомпетентності можуть стати ефективним способом навчання та підвищення кваліфікації. Окрім того, викладачі повинні бути готовими до викликів сучасного медіасвіту і допомагати здобувачам вищої освіти орієнтуватися в ньому, розвиваючи їхні творчі здібності. На нашу думку, інтеграція медіаосвіти в освітній процес сприяє підвищенню загальної якості освіти. Студенти отримують можливість розвивати критичне мислення, аналізувати інформацію та використовувати її для вирішення різноманітних завдань.

Таким чином, із вище зазначеного, можна зробити висновок, що стрімкий розвиток цифрових технологій та систем мас-медіа в сучасному світі вимагає цілеспрямованої підготовки здобувачів вищої освіти до вмілого та безпечного користування ними. Формування медіакомпетентності стає невід'ємною частиною освітнього процесу, що сприяє розвитку у них критичного мислення, технічних навичок, етичної відповідальності, успішної соціалізації та професійного становлення в умовах інформаційного суспільства. Вважаємо, що медіаосвіта має бути одним із головних чинників забезпечення відкритості освіти до сучасних швидкозмінюваних знань і наближення змісту освіти до потреб повсякденного життя людини. З огляду на швидкий розвиток технологій, важливо забезпечувати постійне оновлення знань як викладачів, так і здобувачів вищої освіти. Це може бути досягнуто через участь у конференціях, семінарах, вебінарах та професійних тренінгах.

Формування медіакомпетентності в умовах сучасного інформаційного суспільства є не лише необхідним, але й стратегічно важливим завданням для системи вищої освіти, яка забезпечує підготовку всебічно розвинених особистостей, здатних критично мислити, ефективно використовувати інформаційні ресурси та відповідально діяти в цифровому середовищі. Медіаосвіта сприяє не лише професійному становленню студентів, але й їхньому особистісному розвитку та успішній соціалізації.

Література:

1. Головченко Г. Медіаосвітня діяльність в Україні: аналіз нормативно-правового забезпечення. Освітологічний дискурс. Наукове електронне фахове видання. Вип. 3. 2020. С. 19-36.

2. Ключові компетентності для навчання впродовж життя. 2018. Цифрова компетентність. URL:dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html?m=1 (дата звернення: 21.05.2024).

3. Кондур О. С. Управлінська компонента професійної компетентності фахівця в освітній системі. Витоки педагогічної майстерності: збірник наукових праць Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Полтава, Серія «Педагогічні науки». 2018. Вип.21. С.95-99.

4. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / за ред. Л.А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. Київ, 2016. 16 с.

5. Медіакомпетентність на допомогу сучасному підлітку: методичні рекомендації / укл. А.О. Мороз. Миколаїв, 2019. 29 с.

6. Приходькіна Н. Компетенція, компетентність, медіакомпетентність: аналіз термінології. URL:https://lib.iitta.gov.ua/715099/1/Prykhodkina.pdf.

7. Приходькіна Н. Ретроспективний аналіз розвитку медіаосвіти у Сполучених Штатах Америки. Український педагогічний журнал. 2019. №2. С.29-37.

8. Спірін О. Інформаційно-комунікаційні та інформативні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання. №5. (13). URL:https://journal.iitta.gov.ua/index. php/itlt/article/download/183/169 (дата звернення: 22.05.2024).

9. Стинська В. В., Цюняк О. П. Медіакомпетентність як складова професійної компетентності майбутніх викладачів закладу вищої освіти. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»)»: журнал. 2024. 3(37). С. 611-619.

10. Цюняк О. П. Професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти. Монографія. 2021. Івано-Франківськ, Кушнір Г.М. 316 с.

References:

1. Holovchenko, H. (2020). Mediaosvitnia diialnist v Ukraini: analiz normatyvno- pravovoho zabezpechennia. [Media-educational activity in Ukraine: analysis of regulatory and legal support]. Osvitolohichnyi dyskurs. Naukove elektronne fakhove vydannia. [in Ukrainian].

2. Kliuchovi kompetentnosti dlia navchannia vprodovzh zhyttia. (2018). [Key competences for lifelong learning]. Tsyfrova kompetentnist. URL:dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html? m=1 [in Ukrainian].

3. Kondur, O. S. (2018). Upravlinska komponenta profesiinoi kompetentnosti fakhivtsia v osvitnii systemi. [Management component of professional competence of a specialist in the educational system]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti: zbirnyk naukovykh prats Poltavskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. H. Korolenka. Poltava, Seriia «Pedahohichni nauky». Vyp.21. [in Ukrainian].

4. Kontseptsiia vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini [The concept of implementing media education in Ukraine]: Prezydiia Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy 21 kvitnia 2016 r. URL:https://ms.detector.media/mediaosvita/post/16501/2016-04-27-kontseptsiya- vprovadzhennya-mediaosvity-v-ukraini-nova-redaktsiya/ [in Ukrainian].

5. Mediakompetentnist na dopomohu suchasnomu pidlitku: metodychni rekomendatsii / ukl. A.O.Moroz. Mykolaiv, 2019. [in Ukrainian].

6. Prykhodkina, N. (2019). Retrospektyvnyi analiz rozvytku mediaosvity u Spoluchenykh Shtatakh Ameryky. [A retrospective analysis of the development ofmedia education in the United States of America]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. [in Ukrainian].

7. Prykhodkina, N. Kompetentsiia, kompetentnist, mediakompetentnist: analiz terminolohii. URL:https://lib.iitta.gov.ua/715099/1/Prykhodkina.pdf [in Ukrainian].

8. Spirin, O. Informatsiyno-komunikatsiyni ta informatyvni kompetentnosti yak komponenty systemy profesiyno-spetsializovanykh kompetentnostey vchytelia informatyky. Informatsiyni tekhnolohii i zasoby navchannia.[ Information, communication and informative competences as components of the system ofprofessional and specialized competences of the informatics teacher]. URL:https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/183/169 [in Ukrainian].

9. Stynska, V. V., Tsiuniak O. P. (2024). Mediakompetentnist yak skladova profesiinoi kompetentnosti maibutnikh vykladachiv zakladu vyshchoi osvity. [Media competence as a component of the professional competence of future teachers of a higher education institution]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna»)»: zhurnal [in Ukrainian].

10. Tsiuniak, O. P. (2021). Profesiina pidhotovka maibutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv v umovakh tsyfrovoi transformatsii osvity [Professional training of future primary school teachers in conditions of digital transformation of education]. Monohrafiia. Ivano-Frankivsk, Kushnir H.M. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru