Регіональний аспект спрямованості науково-дослідницької діяльності майбутнього вчителя технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ СПРЯМОВАНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ

Ольга Титаренко, кандидат сільськогосподарських наук,

доцент кафедри теорії і методики технологічної освіти

Анотація

науковий дослідницький підготовка педагогічний

У статті розглядаються регіональні особливості науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій на Полтавщині. Проаналізовано поточний стан науково-дослідницької діяльності у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, визначено основні чинники, що впливають на ефективність підготовки педагогічних кадрів. Особлива увага надається значенню матеріально-технічної бази, кваліфікації науково-педагогічного персоналу та ролі місцевих економічних, соціальних і культурних умов. Окреслено перспективи подальших досліджень, спрямованих на вдосконалення методологічних підходів, розробку інноваційних освітніх програм та підвищення міждисциплінарної інтеграції. Висвітлено важливість інтеграції результатів наукових досліджень у навчальний процес для підвищення якості освіти і професійної компетентності майбутніх вчителів технологій.

Ключові слова: науково-дослідницька діяльність; майбутні вчителі технологій; Полтавщина; регіональні особливості; матеріально-технічна база; наукові дослідження; якість освіти.

Annotation

Olha Tytarenko, Ph.D. (Agriculture), Associate Professor of the Theory and Methodology of Technological Education Department, Poltava Volodymyr Korolenko National Pedagogical University

REGIONAL ASPECT OF DIRECTION OF SCIENTIFIC RESEARCH ACTIVITIES OF THE FUTURE TECHNOLOGY TEACHER

The article examines the regional peculiarities of scientific research activities of future technology teachers in Poltava Oblast. A detailed analysis of the current state of research activity at the Poltava National Pedagogical University named after Volodymyr Korolenko, where the main factors affecting the effectiveness of teaching staff training were studied. Special attention is paid to the importance of the material and technical base, which provides the necessary conditions for conducting research, but needs modernization to meet modern requirements. The qualification of scientific and pedagogical personnel plays a key role in ensuring a high level of scientific work, however, the overload of teachers with administrative duties limits their ability for active scientific activity. The material and technical base of the university includes laboratories, specialized offices, equipment and software, which are fundamental elements for conducting high-quality scientific research. Theoretically, the presence of a modern material and technical base contributes to more effective research, which is confirmed by numerous scientific studies. Access to up-to-date scientific literature, databases, and resources is also an important aspect, allowing scientists to stay abreast of the latest advances in their field and apply them in their work.

In addition, it is important to motivate students to participate in scientific research. For this, it is necessary to create incentives in the form of scholarships, grants, competitions of scientific works, as well as provide opportunities for publication of research results and participation in scientific conferences. Such motivation will contribute to increasing students ' interest in scientific activities and the development of their research competencies.

Special attention is paid to the importance of the material and technical base, the qualifications of scientific and pedagogical personnel and the role of local economic, social and cultural conditions. Prospects for further research aimed at improving methodological approaches, developing innovative educational programs and increasing interdisciplinary integration are outlined. The importance of integrating the results of scientific research into the educational process for improving the quality of education and professional competence offuture technology teachers is highlighted.

Keywords: scientific research activity; future technology teachers; Poltava region; regional features; material and technical base; scientific research; quality of education.

Постановка проблеми

Сучасний світ вимагає від системи освіти постійного оновлення і адаптації до нових викликів. В умовах стрімкого розвитку технологій та глобалізації знань особлива увага приділяється підготовці вчителів, які здатні ефективно інтегрувати інноваційні методи навчання у свою професійну діяльність. Майбутній вчитель технологій є ключовою фігурою в освітньому процесі, оскільки не лише передає знання, але й формує в учнів навички критичного мислення, творчості та інноваційного підходу до розв'язання проблем. Важливим аспектом у цьому контексті є науково-дослідницька діяльність, яка сприяє розвитку професійної компетентності, розширенню наукового світогляду та інтеграції сучасних технологій в освітній процес [10].

Науково-дослідницька діяльність майбутніх вчителів технологій має особливе значення у регіональному контексті. Полтавщина як один з важливих освітніх центрів України володіє унікальними культурними, економічними та соціальними особливостями, які впливають на формування освітнього середовища. Регіональні аспекти спрямованості науково-дослідницької діяльності вчителів технологій дають змогу враховувати специфіку місцевих потреб та ресурсів, що сприяє більш ефективній підготовці педагогів до професійної діяльності.

Особливу актуальність ця тема набуває у контексті сучасних освітніх реформ, що спрямовані на підвищення якості освіти та її відповідність міжнародним стандартам. В умовах децентралізації освіти та збільшення ролі регіональних освітніх установ важливо розробити стратегії, що враховують місцеві особливості та сприяють інтеграції наукових досліджень у навчальний процес. Це допоможе підвищити не лише якість підготовки майбутніх вчителів, але й загальний рівень освіченості регіону.

Таким чином, дослідження регіональних аспектів спрямованості науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій на Полтавщині є актуальним та важливим завданням. Це дослідження допоможе визначити основні проблеми та виклики, що стоять перед освітньою системою регіону, а також розробити рекомендації щодо поліпшення підготовки педагогічних кадрів, що, у зі свого боку, сприятиме підвищенню якості освіти та загалом розвитку регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячених розвитку науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів технологій, демонструє значний інтерес наукової спільноти до цієї проблематики. У цій сфері було проведено численні дослідження, автори яких зробили вагомий внесок у розробку теоретичних і практичних аспектів підготовки майбутніх педагогів.

Серед найважливіших праць доцільно відзначити дослідження таких авторів, як П. Брофі, Д. Гріфітс, С. Джоунс, О. Крушельницька, К. Томпсон, Дж. Хед, Г. Цехмістрова, Р. Шишка, Т. Голуб, Н. Кушнаренко, О. Микитюк, Н. Пузирьова, В. Шейко, І. Бопко, П. Горкуненко, Ю. Карпенко, Л. Султанова, Л. Аврамчук, Т. Алексєєнко, П. Лузан, П. Олійник, В. Рябець, О. Леонтович, Г. Омельяненко, І. Раєвська, О. Савенкова, Л. Авдєєва, М. Князян, Н. Нагорна, В. Труш, С. Вітвицька, З. Слєпкань, Г. Сомбаманія, Б. Авраменко, О. Бухнієва, В. Павлова та О. Цокур.

Зокрема, роботи П. Брофі та Д. Гріфітса висвітлюють методологічні підходи до формування науково-дослідницької компетентності у майбутніх педагогів, акцентуючи увагу на значенні інноваційних технологій у навчальному процесі. Д. Гріфітс та С. Джоунс досліджували питання інтеграції наукових досліджень у професійну підготовку вчителів технологій, вказуючи на необхідність поєднання теоретичних знань з практичними навичками.

Праці О. Крушельницької та К. Томпсон присвячені аналізу впливу регіональних особливостей на науково-дослідницьку діяльність, що є особливо актуальним для Полтавщини. Вони підкреслюють, що врахування місцевих економічних, соціальних та культурних факторів сприяє ефективній підготовці майбутніх вчителів технологій. Дж. Хед та Г. Цехмістрова досліджували методи стимулювання наукової активності студентів, пропонуючи заходи, які сприяють підвищенню їхньої мотивації до наукової роботи.

Інші автори, такі як Р. Шишка, Т. Голуб, Н. Кушнаренко, О. Микитюк, Н. Пузирьова та В. Шейко, зосереджували увагу на розробці освітніх програм, що включають елементи науково-дослідницької діяльності, підкреслюючи важливість інтеграції дослідницької компоненти у навчальний процес. Їхні дослідження демонструють необхідність створення сприятливого середовища для розвитку наукових здібностей студентів.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних основ науково-дослідницької діяльності зробили І. Бопко, П. Горкуненко, Ю. Карпенко. Вони досліджували питання організації та проведення наукових досліджень у закладах вищої освіти, акцентуючи увагу на важливості міждисциплінарного підходу та співпраці з іншими науковими установами.

Роботи Л. Султанової, Л. Аврамчук, Т. Алексєєнко, П. Лузана, П. Олійника та В. Рябця стосуються проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів, що є актуальним для забезпечення високої якості освіти. Вони аналізують методи та підходи до підвищення кваліфікації викладачів, що займаються науково-дослідницькою діяльністю.

Таким чином, сучасні дослідження та публікації у сфері науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій демонструють комплексний підхід до розв'язання проблем підготовки педагогічних кадрів, враховуючи регіональні особливості та специфіку професійної діяльності. Ці роботи є важливим джерелом знань та методичних рекомендацій для вдосконалення науково-дослідницької діяльності у закладах вищої освіти на Полтавщині.

Мета й завдання статті - дослідження та аналіз регіональних особливостей науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій на Полтавщині. Завданням статті є визначення поточного стану науково-дослідницької діяльності у вищих навчальних закладах регіону.

Результати дослідження

Одна з провідних тенденцій розвитку освітньої сфери полягає у зростанні уваги до підготовки спеціалістів нового типу - дослідників, аналітиків та інших професіоналів, здатних займатися науково-дослідницькою діяльністю. Це зумовлено суттєвими змінами у соціально-економічних і політичних умовах нашої країни. Сучасне суспільство вимагає фахівців, які можуть генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й активно долучатися до інноваційних процесів. Для вчителів технологій це особливо важливо, адже вони повинні бути компетентними у реалізації дослідницьких завдань, щоб забезпечити високу якість освіти [7].

Регіональний аспект науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій на Полтавщині є надзвичайно важливим. Місцеві економічні, соціальні та культурні особливості впливають на формування дослідницької спрямованості освітніх програм. Полтавщина зі своєю багатою історичною спадщиною та розвиненою агропромисловою сферою надає унікальні можливості для розвитку наукових досліджень. Однак наявність специфічних регіональних викликів, таких як обмежене фінансування та недостатня мотивація студентів до участі у науковій діяльності, вимагає розробки стратегій, спрямованих на їх подолання.

Сучасні реалії розвитку суспільства в умовах глобалізації та євроінтеграції підтверджують, що наука є рушійною силою суспільного прогресу. Від її досягнень залежить конкурентоспроможність держав і успішність впровадження модернізаційних змін у всі сфери життя, включаючи освіту. У зв'язку з цим державна політика України стає все більш орієнтованою на підтримку наукової складової в освітніх програмах, що реалізуються у закладах вищої освіти. Ця підтримка особливо важлива для регіонів, де місцеві особливості мають значний вплив на навчальний процес [8, 8].

Таким чином, науково-дослідницька діяльність повинна займати провідне місце на всіх рівнях підготовки майбутніх вчителів технологій: бакалаврському, магістерському, освітньо-науковому та науковому. Як зазначає академік В.Г. Кремень, ця діяльність безпосередньо впливає на якість навчального процесу, створюючи наукове співтовариство викладачів і студентів, атмосферу творчого пошуку та надаючи можливість опанувати сучасні методи і технології дослідницької роботи. Майбутні вчителі технологій отримують унікальний досвід, що дає їм змогу розв'язувати глибинні наукові проблеми у своїй галузі та продовжувати традиції і досягнення видатних науковців України [9, 8].

Отже, науково-дослідницька діяльність, що базується на двох взаємопов'язаних складниках: дослідницькому (пошуковий, експериментальний, діагностичний, моніторинговий) та науковому (науково-технічний, науково-експертний, науково-просвітницький, науково-педагогічний, інноваційний), є важливим компонентом професійної підготовки майбутніх вчителів технологій [1, 7]. Врахування регіональних особливостей та активна підтримка з боку освітніх установ і державних органів сприятимуть розвитку ефективної науково-дослідницької діяльності, що, зі свого боку, забезпечить високу якість освіти та професійний розвиток майбутніх педагогів [4, 50].

Аналіз поточного стану науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій на Полтавщині включає декілька ключових аспектів, які дають змогу оцінити ефективність та результативність цієї діяльності. По-перше, розглянемо матеріально-технічну базу. Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка володіє необхідним обладнанням, лабораторіями та іншими ресурсами для проведення наукових досліджень. По-друге, кваліфікація науково-педагогічного персоналу є важливим аспектом у забезпеченні якісної науково-дослідницької діяльності. Викладачі та науковці університету мають високий рівень кваліфікації та значний досвід у проведенні наукових досліджень. Третім важливим аспектом є мотивація студентів до участі у наукових дослідженнях. Незважаючи на доступ до необхідних ресурсів та підтримку з боку викладачів, рівень мотивації студентів часто залишається низьким. Це може бути зумовлено відсутністю систематичних заходів заохочення та стимулювання, а також браком розуміння важливості науково-дослідницької діяльності для їхньої майбутньої професійної кар'єри [5, 87].

Отже, аналіз свідчить про наявність значного потенціалу науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій на Полтавщині, який, однак, залишається нерозкритим повною мірою. Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка має необхідну матеріально-технічну базу та кваліфікований науково-педагогічний персонал, що дає змогу забезпечити високий рівень підготовки майбутніх вчителів технологій. Проте для повного розкриття цього потенціалу необхідно впровадити комплекс заходів, спрямованих на підвищення мотивації студентів.

Багато студентів обирають педагогічні спеціальності через відсутність альтернатив або з прагматичних міркувань, що знижує їх інтерес до глибокого занурення у наукову роботу. Відсутність системних заходів щодо стимулювання студентів до наукової діяльності також виступає причиною низької активності у цій сфері. З іншого боку, науково-педагогічний персонал часто перевантажений адміністративними та навчальними обов'язками, що обмежує можливості займатися науковими дослідженнями та залучати студентів до цієї діяльності [2].

Також варто відзначити проблему недостатньої інтеграції результатів наукових досліджень у навчальний процес. Часто вони залишаються на рівні курсових та дипломних робіт і не знаходять практичного застосування в освітньому процесі. Це спричиняє розрив між теоретичними знаннями, отриманими під час досліджень, та практичними навичками, необхідними у професійній діяльності вчителя технологій.

У контексті регіонального аспекту спрямованості науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів технологій важливим є приклад Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Тут вивчається дисципліна “Основи наукових досліджень” (4 кредити, 24 години лекцій, 24 години практичних занять, залік). У змістовому модулі 1 студенти знайомляться з основними поняттями наукового дослідження та бібліографічно-пошуковою діяльністю. Також вивчають організаційну структуру наукових досліджень в Україні та роль науки у суспільному розвитку. У змістовому модулі 2 студенти детально розглядають методи наукового пізнання, етапи наукового дослідження, культуру наукової праці та основні вимоги до наукової роботи. Окрім того, вивчають інформаційне забезпечення наукових досліджень та методи організації і проведення наукового дослідження.

Дисципліна передбачає значну частину самостійної роботи студентів, яка полягає в написанні наукової роботи. Це включає практичну роботу зі збору та аналізу даних, формулювання висновків і оформлення роботи за вимогами наукового стилю [6, 60].

Таким чином, сучасні дослідження та публікації у сфері науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій демонструють комплексний підхід до розв'язання проблем підготовки педагогічних кадрів, враховуючи регіональні особливості та специфіку професійної діяльності. Ці роботи є важливим джерелом знань та методичних рекомендацій для вдосконалення науково-дослідницької діяльності у закладах вищої освіти на Полтавщині.

Науково-дослідницька діяльність майбутніх вчителів технологій значною мірою залежить від регіональних особливостей економічного, соціального та культурного контексту. Полтавщина, з її унікальними характеристиками, надає як можливості, так і виклики для розвитку наукової діяльності в освітніх установах.

Економічний контекст Полтавщини характеризується наявністю значних природних ресурсів та розвиненого агропромислового комплексу. Цей регіон має потенціал для розвитку інноваційних технологій у сільському господарстві, що може стати основою для науково-дослідницьких проєктів. Однак загальна економічна ситуація, яка часто відзначається нестабільністю та обмеженим фінансуванням освітньої сфери, впливає на можливості реалізації наукових проєктів. Обмежені ресурси для проведення досліджень, закупівлі обладнання та фінансування наукових грантів є значним стримувальним фактором для науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій.

Соціальний контекст Полтавщини також має суттєвий вплив на науково-дослідницьку діяльність. Регіон характеризується стабільним демографічним складом, де значну частину населення становлять молодь та працездатне населення. Це створює сприятливі умови для розвитку освітніх програм та залучення студентів до наукових досліджень. Водночас соціальні виклики, такі як нерівність у доступі до якісної освіти та недостатній рівень соціальної підтримки для молодих дослідників, можуть обмежувати їхню участь у науковій діяльності. Важливо зазначити, що соціальна активність та участь громадян у місцевих ініціативах можуть сприяти розвитку наукової діяльності, створюючи платформу для спільних проєктів між освітніми установами і громадою.

Культурний контекст Полтавщини, з її багатою історичною спадщиною та традиціями, відіграє важливу роль у формуванні науково-дослідницької діяльності. Полтава та Кременчук мають розвинену культурну інфраструктуру, включаючи музеї, бібліотеки та культурні центри, що можуть бути використані як ресурси для наукових досліджень. Вивчення місцевої історії, традицій та культурної спадщини може стати основою для унікальних наукових проєктів, які відображають регіональну специфіку.

Вплив регіональних особливостей Полтавщини на науково-дослідницьку діяльність майбутніх вчителів технологій є багатогранним. Економічні умови можуть як сприяти, науковим проєктам, так і стримувати їх розвиток залежно від рівня фінансування та доступу до ресурсів. Соціальні фактори, включаючи демографічний склад та рівень соціальної підтримки, визначають можливості залучення студентів до наукової діяльності. Культурний контекст надає унікальні можливості для досліджень, пов'язаних з місцевою спадщиною, проте потребує більшої інтеграції та підтримки.

Таким чином, врахування регіональних особливостей є ключовим для ефективного розвитку науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій на Полтавщині. Це дозволить не лише поліпшити якість підготовки педагогічних кадрів, але й сприятиме цілісному розвитку регіону через інтеграцію науки, освіти та місцевих ініціатив.

Для підвищення ефективності науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів технологій на Полтавщині необхідно розробити комплексні стратегії, які враховують регіональну специфіку, а також забезпечити активну участь у них освітніх установ та державних органів [3, 5].

Перше, що необхідно зробити, це посилити мотивацію студентів до наукової діяльності. Для цього доцільно впровадити системні заходи, які б стимулювали зацікавленість у наукових дослідженнях. Наприклад, створення спеціальних стипендій та грантів для студентів, які активно займаються науковою роботою, може значно підвищити їхню мотивацію. Крім того, доцільно організовувати конкурси наукових робіт, конференції та семінари, де студенти можуть представити свої дослідження та отримати визнання за досягнення. Другий важливий аспект полягає у розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти. Також важливо розвивати співпрацю з місцевими підприємствами та організаціями. Це уможливить не лише залучити додаткові ресурси, але й забезпечити практичну реалізацію результатів наукових досліджень. Наприклад, у рамках співпраці з агропромисловими компаніями студенти можуть проводити дослідження, спрямовані на впровадження нових технологій у сільському господарстві, що буде корисно як для освітніх установ, так і для місцевого бізнесу.

Отже, освітні установи відіграють ключову роль у розвитку науково-дослідницької діяльності. Вони повинні створювати сприятливі умови для наукової роботи, забезпечуючи доступ до необхідних ресурсів та підтримуючи студентів у їхніх починаннях. Важливим кроком є створення науково-дослідницьких центрів при університетах, які надавали б консультативну та методичну допомогу студентам і викладачам. Крім того, важливо розробити програми підвищення кваліфікації для викладачів, що дозволить їм ефективніше керувати науковими проєктами та залучати студентів до дослідницької діяльності.

Висновки

Отже, науково-дослідницька діяльність майбутніх вчителів технологій на Полтавщині має значний потенціал, який може бути розкритий через належну організацію і підтримку. Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка відіграє ключову роль у забезпеченні якісної підготовки педагогічних кадрів, сприяючи розвитку науково-дослідницьких компетенцій студентів.

Перспективи подальших досліджень включають вдосконалення методологічних підходів до наукової діяльності, розробку інноваційних освітніх програм та підвищення рівня міждисциплінарної інтеграції. Акцент на регіональних особливостях дає змогу ефективніше використовувати місцеві ресурси та забезпечувати більш цілісну і практично орієнтовану підготовку майбутніх учителів. Інтеграція результатів наукових досліджень у навчальний процес сприятиме підвищенню якості освіти та професійної компетентності вчителів технологій.

Література

1. Андрущенко О.А. Науковий супровід підготовки вчителя. Освіта. 2014. 26 лист.-3 груд. № 49. С. 7.

2. Белозьорова Н.О., Васильєва С.О. Організація науково-дослідної діяльності студентів у процесі навчання в педагогічному вищому навчальному закладі: навч. посіб. Харків: Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди, 2008. 56 с.

3. Білостоцька О.В. Виховний потенціал науководослідницької роботи майбутніх педагогів. Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. праць / редкол.: Троцко Г.В. та ін. Харків: Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди, 2007. Вип. 19. С. 3-12.

4. Вернидуб Р. Науково-дослідницька діяльність у структурі забезпечення професійної підготовки вчителя. Вища освіта України. 2012. № 1. С. 49-55.

5. Виткалов С. Сучасні проблеми вищої школи очима регіонального педагога. Вища школа. 2014. № 11-12. С. 85-90.

6. Гончаров О.І. Обґрунтування доречності впровадження у навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу дисципліни “Основи наукових досліджень”. Науково-дослідна робота студентів як чинник удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя: зб. наук. пр. / редкол.: Л.І. Білоусова, В.Д. Зоря, Н.В. Олефіренко. Харків: Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди, 2016. Вип. 14. С. 57-62.

7. Дубасенюк О.А. Методологія та методи науковопедагогічного дослідження: навч.-методичний посібник. Житомир: Полісся, 2016. 256 с.

8. Крамарчук О. Активна молодь і науковці потрібні рідній державі. Урядовий кур'єр. 2018. 7 листоп. № 209. С. 2.

9. Кремень В.Г. Доповідь на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки. Освіта України. 2003. № 47. С. 1-10.

10. Мальська М.П., Пандяк І.Г. Організація наукових досліджень: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 135 с.

References

1. Andrushchenko, O.A. (2014). Naukovyi suprovid pidhotovky vchytelia [Scientific support for teacher training]. Education. November 26-December 3. No. 49. p. 7. [in Ukrainian].

2. Belozorova, N.O. & Vasylieva, S.O. (2008). Orhanizatsiia naukovo-doslidnoi diialnosti studentiv u protsesi navchannia v pedahohichnomu vyshchomu navchalnomu zakladi [Organization of research activities of students in the process of studying at a pedagogical higher educational institution]. Teaching. manual. Kharkiv, 56 p. [in Ukrainian].

3. Bilostotska, O.V. (2007). Vykhovnyi potentsial naukovodoslidnytskoi roboty maibutnikh pedahohiv [The educational potential of scientific research work of future teachers]. Theory and methods of teaching and upbringing: coll. of science works. (Ed.). Trotsko H.V. et al. Kharkiv, Vol. 19. pp. 3-12. [in Ukrainian].

4. Vernydub, R. (2012). Naukovo-doslidnytska diialnist u strukturi zabezpechennia profesiinoi pidhotovky vchytelia [Scientific and research activities in the structure of ensuring professional teacher training]. Higher education of Ukraine. No. 1. pp. 49-55. [in Ukrainian].

5. Vytkalov, S. (2014). Suchasni problemy vyshchoi shkoly ochyma rehionalnoho pedahoha [Contemporary problems of higher education through the eyes of a regional teacher]. High school. No. 11-12. pp. 85-90. [in Ukrainian].

6. Honcharov, O.I. (2016). Obgruntuvannia dorechnosti vprovadzhennia u navchalnyi protses vyshchoho pedahohichnoho navchalnoho zakladu dystsypliny “Osnovy naukovykh doslidzhen” [Justification of the appropriateness of the introduction of the discipline “Fundamentals of scientific research” into the educational process of a higher pedagogical educational institution]. Scientific and research work of students as a factor in improving the professional training of the future teacher: coll. of science works. (Eds.). L.I. Bilousova, V.D. Zoria, N.V. Olefirenko. Kharkiv, Vol. 14. pp. 5762. [in Ukrainian].

7. Dubaseniuk, O.A. (2016). Metodolohiia ta metody naukovo pedahohichnoho doslidzhennia: navch.-metodychnyi posibnyk [Methodology and methods of scientific pedagogi cal research: educational and methodological manual]. Zhytomyr, 256 p. [in Ukrainian].

8. Kramarchuk, O. (2018). Aktyvna molod i naukovtsi potribni lidnii derzhavi [The native state needs active youth and scientists]. Government Courier. No. 209. p. 2. [in Ukrainian].

9. Kremen, V.H. (2003). Dopovid na pidsumkovii kolehii Ministerstva osvity i nauky [Report at the final panel of the Ministry of Education and Science]. Education of Ukraine. No. 47. pp. 1-10. [in Ukrainian].

10. Malska, M.P. & Pandiak, I.H. (2017). Orhanizatsiia naukovykh doslidzhen [Organization of scientific research]. Teaching. manual. Kyiv, 135 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru