Партнерство дошкільного закладу та родини - потреби та вимоги сьогодення

Размещено на http://allbest.ru

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Партнерство дошкільного закладу та родини - потреби та вимоги сьогодення

Долгош Наталія Михайлівна

Науковий керівник: Козубовська Ірина Василівна,

доктор педагогічних наук, професор

Анотація

Дошкільний вік є одним з найбільш важливих етапів у формуванні особистості, становленні майбутнього громадянина. Саме в цьому віці закладається фундамент майбутньої особистості, формуються її інтереси, потреби, розвиваються комунікативні здібності.

На формування особистості впливають як біологічні фактори (вроджені особливості, задатки), так і соціальні, тобто вплив середовища. Безперечно, ключова роль у вихованні дошкільника належить родині, проте чільне місце в цьому процесі посідає і заклад дошкільної освіти (далі - ЗДО).

Незважаючи на те, що різні аспекти виховання дошкільника активно досліджуються вітчизняними вченими (О. Білан, В. Гузь, Т. Задорожна, К. Тичина, Н. Семенка, Т. Довженко, Н. Черепаня та вчені ), питання партнерської взаємодії родини і ЗДО у вихованні дітей, їх відповідності вимогам сьогодення не втрачають актуальності, адже суспільство постійно ставить нові вимоги перед системою виховання та особистостями, що формуються, і лише спільними зусиллями родини та ЗДО можна забезпечити всебічний розвиток та виховання дітей дошкільного віку, закласти базу для подальшої освіти та самореалізації.

Метою статті є аналіз і розкриття потреб та вимог, які супроводжують співпрацю між дошкільним закладом і родиною в сучасному суспільстві.

Розглядаючи сутність поняття «взаємодія», автори педагогічного словника-довідника відзначать, що це процес впливу суб'єктів один на одного, що породжує їхню взаємну обумовленість і зв'язок [1, с. 27]. У контексті взаємодії ЗДО і родини також часто використовується термін співпраця, що передбачає спільну діяльність для досягнення мети [1, с. 187].

Залучення батьків до активної участі у виховному процесі ЗДО, як рівноправних партнерів, має велике значення, з одного боку, для збагачення пізнавальної діяльності дітей у дитячому садку, з іншого - для реалізації інтересів дитини і підтримки виховання, яке відбувається вдома. Така взаємна підтримка двох освітніх середовищ - дому та ЗДО є основою для формування взаємної поваги та партнерства.

Від участі батьків у роботі дошкільної установи виграють усі. Батьки завдяки взаємодії з педагогом та участі в житті дитячого закладу набувають досвіду співпраці, як зі своєю дитиною, так і з колективом фахівців, а також поповнюють новими знаннями свій виховний потенціал. Діти починають з гордістю та повагою ставитись до своїх рідних.

Ефективна взаємодія ЗДО з батьками вихованців, на думку Л. Позняк та Н. Ляшенко, має будуватися на принципах цілеспрямованості, системності, плановості, диференційованого підходу з урахуванням багатоаспектності та специфіки кожної сім'ї, вікової диференціації змісту роботи, доброзичливості, відкритості [2, с. 20].

Багато дошкільних установ сьогодні намагаються найповніше використовувати весь педагогічний потенціал традиційних форм взаємодії з сім'єю та орієнтуються на пошук таких форм та методів роботи, які сприяють формуванню активної батьківської позиції.

У ході проведеного дослідження з метою виявлення рівня та особливостей взаємодії ЗДО та родини на базі дошкільного підрозділу Ірлявської початкової школи Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області було використано адаптовану методику «Сходинки», щоб виявити ієрархію міжособистісних сімейних стосунків із позиції дитини, характер міжособистісної взаємодії в родинах» (опитувальник адаптований К. Тичиною) [3, с. 80].

За результатами першого блоку методики виявлено, що найбільший відсоток дітей дошкільного віку найчастіше спілкується з матір'ю (43%), 29% дітей розмістили на верхній сходинці біля себе фігурку батька. 21% досліджуваних найчастіше спілкуються з іншими членами родини, це або старші брати чи сестри, або бабусі, що постійно проживають з родинами та беруть регулярно участь у вихованні.

Другий блок методики дозволив з'ясувати, що 65% досліджуваних мають найбільший ступінь емоційної близькості з матір'ю, 21% - з батьком, 14% - з іншими членами родини (бабусі, дідусі, тітки, брати чи сестри).

Узагальнено результати дослідження можемо розподілити за рівнями (низький, середній, високий) та двома критеріями (вербальний та емоційний) як пропонує авторка методики.

Результати наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Рівні міжособистісної взаємодії дошкільників з членами родини

Наступним кроком дослідження стало проведення тестування батьків чи осіб, що їх замінюють, дітей дошкільного віку з метою з'ясування рівня взаєморозуміння у родинах за методикою О. Главник «Чи розумієте Ви власну дитину?» [4, с. 80-81].

Таблиця 1

Результати дослідження рівнів розуміння батьками дітей дошкільного віку (за методикою О. Главник «Чи розумієте Ви власну дитину?»)

Результати тестування (табл. 1), проведеного серед батьків чи осіб, що їх замінюють продемонстрували, що лише 30% респондентів чудово розуміють власних дітей та можуть з ними якісно взаємодіяти, 50% опитуваних мають труднощі у розумінні дошкільників, проте намагаються сприймати власну дитину як особистість, шукають шляхи взаємодії та порозуміння. На жаль, 20% опитуваних на низькому рівні розуміють власних дітей, їх складно назвати надійними друзями у вихованні дитини, вони потребують посиленої уваги педагогів та психологів у роботі з батьками, своєчасних та кваліфікованих порад щодо виховання дітей дошкільного віку, залучення до всіх форм роботи у закладі, підвищення обізнаності та педагогічної культури батьків.

Анонімне анкетування «Г олос батьків» з метою виявлення задоволення батьків дошкільнят організацією співпраці із ЗДО продемонструвало, що діти 71% респондентів з гарним настроєм відвідують заклад освіти. Досить показовими є дані анкетування щодо труднощів взаємодії батьків вихованців дошкільного підрозділу з адміністрацією та закладом освіти. Так, більшість батьків мають позитивний досвід взаємодії з вихователем, поряд з переважанням нейтрального досвіду взаємодії (або її відсутністю) з адміністрацією ЗО. Також слід відзначити, що 64% опитаних відзначили, що задоволені якістю виховного процесу в дошкільному підрозділі закладу освіти, 26% оцінили якість виховного процесу на 3-5 балів, що було віднесено до нейтрального рівня, 10% респондентів незадоволені якістю виховного процесу. Якістю матеріальної бази та забезпечення дошкільного підрозділу закладу не задоволені більшість батьків, лише 21% відповіли, що їх влаштовує матеріально-технічне забезпечення, частина батьків робили помітки, що практично все забезпечення відбувається за їх рахунок. 50% опитуваних відзначили, що мають потребу в допомозі, консультаціях чи наставництві, разом з тим 79% опитуваних не звертались за такою допомогою, що свідчить про недостатній рівень довіри та комунікації дошкільного підрозділу закладу з батьками вихованців. дошкільний партнерський освіта виховання

Висновок

Отже, з урахуванням вимог сьогодення важливо, щоб відбувалося формування єдиного простору та стратегії щодо виховання дітей у закладі дошкільної освіти та в сім'ї, батьки мають бути повноцінними учасниками виховного процесу. Серед ключових психолого-педагогічних умов організації взаємодії є довірливе ставлення між учасниками виховного процесу, рівність та взаємоповага, облік особливостей взаємовідносин батьків та дітей, використання нових форм роботи, методів організації спільної діяльності, частота та періодичність роботи, постійний зв'язок закладу з родинами.

Адже головна мета взаємодії батьків із закладом дошкільної освіти у вихованні дітей дошкільного віку - це партнерство, рівноцінний розподіл участі суб'єктів виховного процесу, що визначає логіку побудови партнерських взаємовідносин ЗДО та родини як рівноактивних та взаємопов'язаних сторін, що мають на меті виховання нового покоління гармонійно розвинених особистостей, гідних громадян України.

Джерела

1. Словник-довідник з професійної педагогіки / За ред. А. Семенової. Одеса: Пальміра, 2006. 221 с.

2. Семенова Н., Лаврів Х., Бондарук Д. Взаємодія дошкільного навчального закладу і сім'ї у вихованні особистості дитини дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. РОЗДІЛ І. Теорія виховання. 2017. Вип. 2 (351). С. 19-29.

3. Тичина К. Особливості міжособистісних стосунків у сім'ях, що виховують дітей старшого дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення: дис. канд. псих. наук: спец. 19.00.08 «Спеціальна психологія». Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, МОН України, Київ. 2018. 317 с.

4. Гузь В., Жейнова С., Таран Л. Організаційно-педагогічні умови ефективної взаємодії дошкільного закладу з сім'єю. Молодь і ринок. 2018.

Размещено на Allbest.ru