Причини демотивації здобувачів освіти мовних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Причини демотивації здобувачів освіти мовних спеціальностей

Вакуленко Анастасія Ігорівна викладач факультету іноземних мов, кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мови,

Негода Ліна Олегівна викладач факультету іноземних мов, кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мови

м. Харків

Анотація

Сучасна система освіти в Україні перебуває у стані реформування на фоні повномасштабної війни. За таких обставин надзвичайно важливо оцінювати рівень мотивації та демотивації студентів, оскільки це може суттєво вплинути на їхні успіхи та задоволеність навчальним процесом.

Останні дослідження вказують на важливість студентоцентрованого підходу в освітніх закладах, що передбачає фокусування на потребах студентів. Проблема демотивації розглядається як одна з основних перешкод у навчанні, зокрема, іноземних мов і часто залишається недооціненою, поки не призводить до помітного зниження академічних результатів або навіть до відмови від навчання.

Основною метою статті є дослідити поняття «демотивація» у навчальному процесі та визначити причини її виникнення у студентів факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна під час вивчення іноземних мов. Дослідження базується на анкетуванні 57 студентів мовних спеціальностей, які навчаються на першому, другому та третьому курсах, що дозволило виявити основні причини демотивації та оцінити їхній вплив на здобувачів освіти. Основними чинниками демотивації виявилися війна, особисті та психологічні проблеми студентів, відсутність у них комфортного робочого місця, проблеми з електропостачанням, а також навчальне навантаження, дистанційний формат навчання, що є реалією освітнього процесу у Харкові через повномасштабне вторгнення росії в Україну, та специфіка навчального процесу. Результати опитування показали, що студенти відчувають потребу у збільшенні практики, підтримці мотивації з боку викладачів, а також у вдосконаленні навчальних методів і засобів їхнього втілення під час занять. У висновку нашого дослідження підкреслюється важливість врахування виявлених чинників при організації навчального процесу, що сприятиме підвищенню якості освіти та задоволеності студентів.

Ключові слова: демотивація, іноземні мови, мотивація, навчальний процес, чинники демотивації

Abstract

Vakulenko Anastasiia Ihorivna Lecturer of School of Foreign Languages, Department of English Philology and Foreign Language Teaching Methods, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv,

Nehoda Lina Olehivna Lecturer of School of Foreign Languages, Department of English Philology and Foreign Language Teaching Methods, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

REASONS FOR DEMOTIVATION AMONG STUDENTS OF LANGUAGE SPECIALITIES

The modern education system in Ukraine is undergoing reform amidst a full-scale war. Under such circumstances, it is extremely important to assess the level of student motivation and demotivation, as this can significantly impact their success and satisfaction with the educational process.

Contemporary research highlights the importance of a student-centered approach in educational institutions, which focuses on the needs of students. The problem of demotivation is considered one of the main obstacles in learning, particularly in foreign languages, and often goes underestimated until it leads to a noticeable decline in academic performance or even to students dropping out.

The primary goal of the article is to explore the concept of demotivation in the educational process and to identify its causes among students of the School of Foreign Languages at V. N. Karazin Kharkiv National University during their study of foreign languages. The study is based on a survey of 57 students, who are representatives of the first, the second and the third year of linguistic programmes, which allowed identifying the main causes of demotivation and evaluating their impact. The key factors of demotivation were found to be the war, personal and psychological problems of students, the lack of a comfortable workspace, issues with electricity supply, academic workload, remote learning format, reflecting the realia of education implementation in Kharkiv because of the full-scale russian invasion of Ukraine, and the specifics of the educational process. Survey results showed that students feel the need for increased practice, motivation support from teachers, and improvement in teaching methods. The conclusion emphasizes the importance of considering the identified factors when organizing the educational process, which will contribute to improving the quality of education and student satisfaction.

Keywords: demotivation, educational process, factors of demotivation, foreign languages, motivation

Постановка проблеми

Сучасний освітній процес в Україні перебуває у стані реформування, водночас розгортаючись на тлі повномасштабної війни. З огляду на досить чутливі реалії та дистанційний формат навчання особливої уваги потребує оцінка вмотивованості, або навпаки демотивованості студентів. Рівень демотивації студентів може стати серйозною проблемою, що впливає на їхню успішність, рівень задоволеності навчальним процесом та у результаті на їх функціонування як майбутніх фахівців. Основна проблема полягає в тому, що демотивація часто залишається невидимою або недооціненою, поки не призведе до значного зниження академічних результатів або навіть до відмови від навчання.

У сучасному освітньому середовищі, де вимоги до студентів постійно зростають, необхідно розуміти причини та наслідки демотивації, шукати шляхи підвищення якості освіти та підтримки студентів у їхньому навчанні. Поглиблене вивчення цього питання та впровадження практичних рішень можуть значно підвищити якість освіти, виявити слабкі місця для подальших освітніх реформ та сприяти особистісному розвитку студентів.

Надалі розглянемо останні дослідження та публікації, присвячені виключно питанню демотивації студентів, які вивчають іноземні мови, а також опишемо та проаналізуємо чинники, які можуть впливати на демотивацію студентів факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна тенденція студенто- центрованості в освітніх сферах розвинених країн, зокрема у закладах вищої освіти, говорить про ідею того, що здобувач освіти є важливим суб'єктом навчального процесу, і передбачає фокусування на першому та його навчальних, соціальних і психологічних потребах [1]. Такий підхід, у свою чергу, означає й приділення додаткової уваги факторам, які безпосередньо чи опосередковано впливають на якість та особливості здобування освіти за тією чи іншою спеціальністю, в тому числі, мовною. демотивація студентоцентрований задоволеність навчальний

Так, останніми роками науковці особливо активно займаються проведенням спостережень, аналізів і досліджень такого феномену, як відсутність мотивації, яка безумовно є однією з причин гармонійного поглибленого навчання з боку здобувачів освіти, що не оминає процес вивчення іноземних мов. У наукових розвідках О. О. Романової, а саме у статті «Підвищення мотивації та активізації пізнавальної діяльності студентів у навчанні іноземних мов», відсутність мотивації у накопиченні знань, умінь і навичок володіння іноземною мовою визначається як перешкода сприйняття та глибокого занурення в мову з боку студентів та неможливість суттєво донести інформацію з боку педагогічних працівників [3, с. 140]. За Л. С. Герасименко, С. М. Муравською та О. М. Підлубною, демотивація зазначається як один із чинників негативного впливу на навчання освітян іноземним мовам [2, с. 107-109].

Окрім посилань у вітчизняних дослідженнях, демотивація як поняття зустрічається у низці іноземних наукових робіт, наприклад, у статті University Students' Demotivation in Learning Second Languages Дж. д'Ораззі в деталях розглядає три рівні формування демотивації та описує особливості зникнення мотивації вивчати французьку, німецьку, італійську та / або іспанську мови у студентів закладів вищої освіти Австралії [5, с. 33-46]. В той же час, у статті Demotivation Of AFL Students In The Online Learning М. Муассомах в деталях досліджує форми демотивації у процесі вивчення арабської мови як іноземної, фактори її формування та наслідки існування на основі інтерв'ю [10], проведеного для здобувачів освіти.

Велика увага приділяється зв'язку між демотивацією студентів і їхнім навчальним прогресом з англійської мови як іноземної у роботі К. Кікучі, в якій також розглядаються причини зникнення бажання вивчати англійську мову у чотирьох студенток, з якими проведено інтерв'ю-опитування на тему розвитку навичок володіння іноземною мовою під час здобування освіти у вищих навчальних закладах Японії, мотивації та демотивації [9]. Зокрема, підкреслюється негативний досвід формування демотивації у студентки з іменем Нана [там само, с. 165-167]. Причини появи демотивації серед групи студентів (40 опитаних) китайського закладу вищої освіти висвітлюються у статті Exploring students' demotivation and remotivation in learning English разом із пропозиціями авторів щодо способів усунення освітнього виснаження та демотивації [12]. Статті привертають увагу читачів до англійської мови як однієї з іноземних, з якими стикаються студенти, і що, незважаючи на її статус мови міжнародного спілкування, на шляху до її оволодіння здобувачів освіти теж може спіткати відсутність мотивації до ретельної праці та навчання.

Мета статті полягає у дослідженні поняття «демотивація» у навчальному процесі і визначенні та описі причин її виникнення у здобувачів освіти на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна під час вивчення іноземних мов, запропонованих навчальною програмою.

Виклад основного матеріалу

У цьому ж дослідженні було виявлено і проаналізовано причини виникнення демотивації виключно у студентів факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, які мають свої особливості в конкретному освітньому контексті, а також розглянуто досвід здобувачів освіти в процесі вивчення іноземних мов взагалі.

Для розуміння та аналізу можливого явища демотивації, притаманної студентам факультету іноземних мов вищезазначеного закладу вищої освіти, важливо розглянути загальне визначення цього поняття, спираючись у першу чергу на визначення поняття мотивації як такого, що є абсолютно протилежним до першого.

На жаль, не існує конкретного відомого автора, який вперше використав термін демотивації. Ймовірно, він з'явився в процесі розвитку психології відповідно до виявленої потреби у термінології для опису цього явища. Однак, історія досліджень мотивації у її загальному розумінні сягає перших досліджень американського психолога Фредеріка Герцберга. У своїй книзі The Motivation to Work, опублікованій в 1959 році, науковець ввів поняття «гігієничних факторів", які можуть призвести до демотивації працівників [8], а отже зниження їх продуктивності.

Е. Л. Дечі та Р. М. Райан розуміють термін «мотивація» як почуття людини, яка має достатньо енергії та сил йти до кінця [4, с. 54-67], а отже логічно припустити, що термін демотивація може означати відсутність енергії та сил доводити справу до кінця.

З огляду на мету цієї статі, розглянемо визначення та суть демотивації саме під час вивчення іноземних мов. Таким чином Н. Саєнко, досліджуючи тему когнітивного розвитку студентів у процесі вивчення іноземних мов, наголошує на тому, що мотивація має дві основних складових, а саме зосередженість та інтенсивність [11, с. 4-8]. Виходячи з цього, можна припустити, що демотивація як прояв ґрунтується на втраті зосередженості та інтенсивності у навчанні. У свою чергу Дж. Хамер [7], досліджуючи явище «мотивація» у вивченні іноземних мов, розрізняє такі її види: демотивація, внутрішня мотивація та зовнішня мотивація.

Варто також звернути увагу на формулювання цього терміну Е. Л. Дечі та Р. М. Райаном, які розглядають його як відсутність мотивації, яка спричинена почуттями некомпетентності та безнадійності, коли виникає потреба у виконанні будь-якого завдання, але ні в якому разі не відсутністю інтересу на початковому етапі [4, с. 54-67].

Остання теза, на думку авторів, варта особливої уваги, оскільки визначає демотивацію у навчанні як таку, що є можливою лише за умови обов'язкової зацікавленості та мотивації завзято вивчати дисципліну на першому етапі знайомства з нею, які потім під впливом різних чинників можуть втрачати свою інтенсивність. Інше визначення відсутності мотивації було запропоноване З. Дорні, який розглядає чинники демотивації як «особливі зовнішні сили, які зменшують або знищують мотиваційну базу наміру або дії, яка триває» [6, с. 140].

Наше дослідження причин виникнення демотивації базується на анкетуванні 57 студентів факультету іноземних мов Харківського національного університету імені Каразіна: 24 студенти (42,1%) 1-го курсу; 25 студентів (43,9%) 2-го курсу та 8 студентів (14%) 3-го курсу. Метою опитування було визначити основні причини демотивації, які виникають у студентів факультету іноземних мов, для формування розуміння факторів упливу на здобувачів освіти, їхнє ставлення до вивчення мови і подальшого усунення деяких з факторів з боку навчально-педагогічних представників.

Отже, у ході дослідження було встановлено, що 89,5% студентів знають та можуть сформулювати поняття демотивації, 7% розуміють, але не можуть дати визначення, 1,8% приблизно розуміють і ще 1,8% не знають, що таке демотивація.

На питання «чи відчували Ви демотивацію стосовно вивчення іноземної мови (іноземних мов) протягом 2023-24 навчального року?» 43,9% респондентів відповіли, що так, але іноді; 28,% - часто; 19,3% - постійно, 8,8% стверджують, що не відчували демотивацію у навчанні. У той же час 70,2% студентів оцінили зовнішні чинники демотивації такі як повномасштабне вторгнення росії в Україну, дестабілізація життєвого ритму, відсутність комфортного робочого місця та дистанційний формат навчання як ті, що безпосередньо впливають на рівень їхнього комфорту та мотивації. На основі відповідей студентів, стало можливим виділити основні чинники демотивації та оцінити їхній вплив у відсотках. Таким чином, чинник війни становить 24%; особисті та психологічні проблеми - 19%; відсутність комфортного робочого місця - 15%; проблеми з електропостачанням - 14%; навчальне навантаження - 11%; дистанційний формат навчання - 9%; навчальний процес - 8%.

Опитування також виявило, що обсяг навчальних матеріалів неабияк впливає на вмотивованість, відповідно 42,1% стверджують, що вони впливають, але не з усіх аспектів іноземної мови; 38,6% наголосили, що такі обсяги впливають, але з інших дисциплін; для 28, 1% це є суттєвим фактором, а 15,8% заперечили важливість цього фактору на демотивацію.

Думка, що навички з володіння іноземною мовою (іноземними мовами) необхідно покращувати протягом усього життя, у свою чергу, не стала демотивуючим фактором для 66, 7% опитаних студентів. У запитанні відкритого типу, доданого для детальнішого розкриття і виявлення ставлення студентів до необхідності працювати над підтриманням рівня володіння іноземними мовами, збільшенням знань та покращенням навичок, 86% респондентів поділилися думками про схвальне ставлення до цього процесу, наголосивши на постійній природній видозміні мови, її розвитку та «живій» натурі, що передбачає відповідну роботу над навичками її використання з боку носіїв для удосконалення якості комунікації, обміну інформацією та досвідом, роботи та інших видів діяльності. Крім того, студенти звертали увагу на способи підтримки та / чи покращення знань з іноземних мов, доступні сьогодні, на кшталт оточення себе інформаційними джерелами і формами, в яких використовується іноземна мова, перебування в середовищі носіїв, активне навчання та дослідження, проходження додаткових спеціалізованих мовних курсів та інші. 10,5% опитаних студентів (6 здобувачів освіти) підкреслюють, що цей процес може здаватися важким, зокрема якщо вони пов'язують життя з двома або більшою кількістю іноземних мов, але вони однаково позитивно ставляться до нього. 1 опитаний / опитана висловили думку, що іноземні мови, які вони вивчають в університеті можуть бути нецікавими та некорисними для них поза освітньою сферою, таким чином аргументуючи думку про незгоду покращувати навички з цих мов протягом життя. 1 респондент утримався від відповіді на запитання.

Невідповідність очікувань здобувачів освіти від навчання дійсному навчальному процесу послугувала демотиваційним чинником для 75,4% опитаних студентів. Цікаво, що представники 3-го курсу та деякі представники 2-го курсу помітили таку невідповідність між реальністю та очікуваним навчальним процесом і матеріалами взагалі, а також були незадоволені різницею між дійсним навчанням та формами практики використання іноземних мов на заняттях. У той же час, молодші курси, особливо представники 1 -го курсу, більше звертали увагу на невідповідність очікувань щодо студентського життя, що може пояснюватися романтизацією останнього з боку здобувачів освіти ще на етапі підготовки до вступу в університет та / чи на початку навчання. Старші ж курси є більш звиклими до обмеженого «студентського життя» та віддаленого формату навчання внаслідок пандемії, спричиненої Covid-19, та локдауну і початку повномасш- табної війни росії проти України у 2022, і відповідно більш зосереджені на безпосередніх методах і формах навчання, в тому числі задля впевненості у повноті знань, умінь і навичок для подальшого працевлаштування.

Відсутність наявних показників прогресу у вивченні іноземної мови (іноземних мов) теж суттєво впливає на демотивацію студентів, зокрема на 86% опитаних. За можливості вибирати декілька чинників, які, на їхню думку, викликають зниження мотивації, здобувачі освіти продемонстрували, що 71,9% з них демотивуються недостатньою практикою під час занять; 40,5% - нестачею сфер, де вони як студенти можуть задіяти і продемонструвати навички та вміння володіння іноземними мовами; і 38,8% - недостатніми теоретичними знаннями. Домінування вибору другого варіанту серед представників 1-го і 2-го курсів можна пояснити як меншою кількістю представників 3-го курсу, так і тим, що, відповідно до віку та / чи вимог до рівня володіння іноземною мовою, перші не беруть участь у студентських програмах обміну та академічної мобільності на відміну від більш старших колег. Загалом, вибір студентів демонструє потребу у збільшенні практики для них як з боку викладачів, за можливості, та респондентів як таких.

У цій статті також було визначено, що зміна пріоритетів з боку здобувачів освіти може призводити до демотивації у вивченні іноземних мов, хоча і не є основною причиною. Так, 49,1% опитаних помітили за собою перепріоритезацію, що вплинула на їхнє сприйняття та бажання зосереджуватися на 1-шій та / чи 2-гій іноземних мовах, однак 50,9% не мали такого досвіду. Основними причинами переведення фокусу стала війна, потреба та бажання зосередитися на родині, необхідність фінансового забезпечення, усвідомлення цінності життя та бажання активно долучатися не лише до навчання, поява нових інтересів, в тому числі до інших мов, а також підготовка до випуску, яка характерна респондентів 3-го курсу і пояснюється їхнім бажанням «підтягнути» знання з інших дисциплін, особливо профільним.

На питання «чи мали ви вагання стосовно майбутньої діяльності, для якої вам знадобляться навички володіння іноземними мовами, що демотивували вас приділяти цілковиту увагу вивченню всіх аспектів іноземної мови (іноземних мов), запропонованих робочою програмою?» 42,1% респондентів відповіли заперечно, 33,3% опитаних зазначили, що досі не визначилися з професією чи сферою зайнятості взагалі, що змусило їх відчувати відплив мотивації саме до вивчення мови через нерозуміння, чи знадобиться вона студентам у подальшій професійній діяльності. 21,1% вказали на досвід переживання невпевненості стосовно відповідності їхнього рівня мови бажаній сфері діяльності, що підкреслює важливість діагностики навчальних досягнень здобувачів освіти та роботи куратора групи, що можуть надати студентам необхідно інформацію про їхній поточний рівень мови та скоординувати для досягнення поставленої мети, в тому числі отримання бажаної посади. 3,5% підкреслили свою невпевненість, щодо відповідності опановуваних навичок на одному з етапів вивчення іноземної мови (іноземних мов).

Опитування також підняло питання перенасиченості та втоми від конкретної мови, що може бути характерно для студентів факультету іноземних мов, адже їхні освітня програма передбачає оточення їх інформацією про мови, їхні особливості та сфери, пов'язані з ними. 47,4% вказали, що так чи інакше відчували втому, але не від іноземних мов як таких чи їхнього вивчення взагалі, а від окремих аспектів мовних дисциплін та завдань, запропонованих під час занять; 21,1% студентів неодноразово відчували втому від іноземних мов, які вивчають, протягом навчального року, в той час, коли 21,1% взагалі не стикалися з перенасиченням в результаті вивчення іноземних мов; і 10,5% респондентів зазначили, що хоч і мали досвід втоми від іноземної мови, він не був частим чи тривалим. Важливо підкреслити, що 2-гий показник представлений зокрема відповідями студентів 2-го курсу та 3-го курсу, адже вони мають більший досвід вивчення іноземних мов і більше часу витрачають, оточуючи себе цими іноземними мовами, і відповідно існує більша вірогідність їхньої втоми від нерідної мови чи мов.

Висновки

Демотивація як явище, протилежне мотивації, є зменшенням чи повною відсутністю бажання долучатися до конкретного виду діяльності, в тому числі вивчення іноземних мов. З переліку всіх описаних чинників появи демотивації у здобувачів освіти факультету іноземних мов ми виявили такі зовнішні фактори як війна, проблеми з електропостачанням, проблеми особистого характеру, в тому числі нестабільний психоемоційний стан, а також внутрішні причини, тісно пов'язані з навчальним процесом. Серед останніх важливо назвати віддалений формат навчання, великий обсяг навчальних матеріалів та невідповідність очікувань здобувачів освіти відносно обраної освітньої програми, навчально-методичного комплексу і форм його застосування під час практичних занять, а також аспектів студентського життя поза лекціями.

Крім того, нестача наявних показників прогресу у вдосконаленні рівня володіння іноземними мовами, як і сфер використання іноземної мови на практиці, теж упливають на зменшення мотивації у студентів. Зосередження уваги здобувачів освіти на інших дисциплінах, вагання щодо відповідності їхніх знань майбутній професії та переоцінка цінностей залишаються ще одними чинниками, здатними демотивувати студентів, особливо старших курсів, як і перенасиченість, що час від часу може спіткати представників усіх курсів на шляху формування знань, умінь і навичок під час навчання на факультеті іноземних мов, зокрема в роботі з іноземною мовою як такою.

Перспективи подальших наукових розвідок ми вбачаємо у дослідженні й аналізі існуючих засобів попередження та подолання демотивації і формуванні комплексу власних підходів до вирішення вищезазначеної проблеми з фокусом на студентах факультету іноземних мов харківського університету.

Література

1. Біляковська О. О., Біницька К. М. Студентоцентрований підхід як нова парадигма якості освітнього процесу у закладах вищої освіти. Гуманітарний форум. 2023. Том 1. № 1. С. 10-15.

2. Герасименко Л. С., Муравська С. М., Підлубна О. М. Шляхи мотивації до навчання іноземних мов майбутніх авіаційних фахівців в умовах дистанційної освіти. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки. 2021. Вип. 10. С. 107-113.

3. Романова О. О. Підвищення мотивації та активізація пізнавальної діяльності студентів у навчанні іноземних мов. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. Том 2. N° 80. С. 139-142.

4. Deci E. L., Ryan R. M. Intrinsic and extrinsic motivations: Classic definitions and new directions. Contemporary Educational Psychology. 2000. Vol. 25 (1). P. 54-67.

5. D'Orazzi G. University Students' Demotivation in Learning Second Languages. International Journal of Literacy, Culture, and Language Education (IJLCLE). 2020. Vol. 1. P. 28-53.

6. Dornyei Z. The psychology of the language learner: Individual differences in second language acquisition. Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 2005. 143 p.

7. Harmer J. The practice of English language teaching. London : Longman, 2007. 448 p.

8. Herzberg F. The Motivation to Work. New York : John Wiley & Sons, 1959. 157 p.

9. Kikuchi K. Motivation and demotivation over two years: A case study of English language learners in Japan. Studies in Second Language Learning and Teaching. 2019. Vol. 9. № 1. P. 157-165.

10. Muassomah M. Demotivation Of AFL Students In The Online Learning. Ijaz Arabi: Journal of Arabic Learning. 2023. Vol. 6. № 1. P. 190-204.

11. Saienko N. Cognitive development of students in foreign language acquisition. Advanced Education. 2017. P. 4-8.

12. Wang S., Littlewood W. Exploring students' demotivation and remotivation in learning English. System. 2021. Vol. 103.

References

1. Bilyakovska O., Binytska K. Studentotsentrovanyi pidkhid yak nova paradyhma yakosti osvitnoho protsesu u zakladakh vyshchoi osvity. [Student-centered approach as a new paradigm of the quality of the educational process in higher education institutions]. Humanitarian forum. 2023. Vol. 1. № 1. P. 10-15.

2. Herasymenko L., Muravska S., Pidlubna O. Shliakhy motyvatsii do navchannia inozemnykh mov maibutnikh aviatsiinykh fakhivtsiv v umovakh dystantsiinoi osvity. [Ways of motivation to learn foreign languages of future aviation specialists in remote learning conditions]. Scientific Bulletin of Flight Academy. Section: Pedagogical Sciences. 2021. № 10. P. 107-113.

3. Romanova O. Pidvyshchennia motyvatsii ta aktyvizatsiia piznavalnoi diialnosti studentiv u navchanni inozemnykh mov. [Increasing motivation and activating cognitive activities of students in foreign language teaching]. Pedagogy of creative personality formation in higher and general academic schools. 2022. Vol. 80. № 2. P. 139-142.

4. Deci E. L., Ryan R. M. Intrinsic and extrinsic motivations: Classic definitions and new directions. Contemporary Educational Psychology. 2000. Vol. 25 (1). P. 54-67.

5. D'Orazzi G. University Students' Demotivation in Learning Second Languages. International Journal of Literacy, Culture, and Language Education (IJLCLE). 2020. Vol. 1. P. 28-53.

6. Dornyei Z. The psychology of the language learner: Individual differences in second language acquisition. Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 2005. 143 p.

7. Harmer J. The practice of English language teaching. London : Longman, 2007. 448 p.

8. Herzberg F. The Motivation to Work. New York : John Wiley & Sons, 1959. 157 p.

9. Kikuchi K. Motivation and demotivation over two years: A case study of English language learners in Japan. Studies in Second Language Learning and Teaching. 2019. Vol. 9. № 1. P. 157-165.

10. Muassomah M. Demotivation Of AFL Students In The Online Learning. Ijaz Arabi: Journal of Arabic Learning. 2023. Vol. 6. № 1. P. 190-204.

11. 10. Saienko N. Cognitive development of students in foreign language acquisition. Advanced Education. 2017. P. 4-8.

12. Wang S., Littlewood W. Exploring students' demotivation and remotivation in learning English. System. 2021. Vol. 103.

Размещено на Allbest.ru