Застосування сучасних онлайн-сервісів із метою розвитку мовлення учнів молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Факультет педагогічної освіти

Кафедра початкової освіти

Застосування сучасних онлайн-сервісів із метою розвитку мовлення учнів молодшого шкільного віку

Дубовик С.Г., к.п.н., доцент

Семеній Н.О., к.п.н., ст. викладач

Анотація

У статті розглядається специфіка застосування сучасних онлайн-сервісів з метою розвитку мовлення учнів молодшого шкільного віку. Такими є: WordArt, Tagxedo, Word It Out, Wordclouds, Mentimeter, Quizlet, Study Stack. Означені сервіси пропонують широкий спектр можливостей для розвитку мовлення учнів молодшого шкільного віку. Їх можна використовувати для створення цікавих і захоплюючих завдань, які допомагатимуть учням краще засвоювати матеріал і розвивати свої мовні навички.

У роботі обґрунтовується доцільність та необхідність використання таких сервісів у освітньому процесі початкової школи для розвитку мовлення молодших школярів, а також визначаються їхні основні переваги. Для розвитку усного мовлення можна використовувати онлайн-сервіси WordArt, Tagxedo, Wordclouds та Mentimeter, що допомагають у створенні цікавого і привабливого матеріалу, який стимулюватиме школярів до висловлення власних думок і вражень. Онлайн-сервіси Word It Out, Wordclouds та Quizlet сприяють кращому вивченню нових слів, фраз та правил граматики. Word It Out, Quizlet та Study Stack, окрім зазначених вище можливостей, можуть створювати цікаві і захоплюючі завдання для написання текстів.

Цифрові технології надають вчителям початкової школи безліч можливостей для підвищення ефективності навчання української мови. До них належать: індивідуалізація навчання (включає врахування здібностей та потреб учнів); динаміка навчання (надає можливість використовувати інтерактивні уроки, презентації, відео та ігри); ефективність навчання (дозволяє покращити процес навчання завдяки урізноманітненню завдань з розвитку мовлення школярів).

Для розуміння рівня сприйняття зазначених онлайн-сервісів нами проведено вхідний та вихідний моніторинги зі студентами 2-го курсу спеціальності «Початкова освіта». Його кінцеві результати демонструють розуміння та легкість у сприйнятті і використанні пропонованих онлайн-сервісів студентами. Моніторинг засвідчив, що застосування сучасних онлайн-сервісів у освітньому процесі допомагає урізноманітнювати форми і методи навчання, зробити його більш ефективним та цікавим для учнів.

Ключові слова: онлайн-сервіси, цифрова компетентність, інформаційно-комунікативні технології навчання, розвиток мовлення, мовно-літературна освітня галузь, початкова школа.

Abstract

Application of modern online services in order to develop speech of primary school pupils

Постановка проблеми

Високий рівень інформатизації українського суспільства зумовлює стрімкий розвиток і застосування сучасних цифрових технологій в освіті, що сприяє ефективності системи навчання, підвищенню загального рівня підготовки здобувачів освіти. Використання цифрових технологій в освітньому процесі початкової школи активізує навчально- пізнавальну діяльність учнів, сприяє особистісному саморозвитку, самореалізації та творчості молодших школярів.

Цифровізація освіти зумовила необхідність інноваційної діяльності сучасного педагога, яка передбачає перегляд підходів і способів, форм і методів організації навчальної діяльності учнів на уроках в початковій школі. В умовах інформатизації одним із важливих завдань початкової мовної освіти є створення інформаційного освітнього мовного середовища, що готує учнів до продуктивної мовленнєвої діяльності в сучасних умовах високотехнологічного розвитку країни. Застосування вчителем початкової школи цифрових технологій на уроках української мови розширює можливості освітнього процесу, дозволяє використовувати нові способи подання інформації, надає можливості випробувати інноваційні проекти з метою формування мовної особистості молодшого школяра.

Застосування онлайн-ресурсів на уроках в початковій школі урізнома-нітнює методи навчання мови і мовлення як в очному, так і в дистанційному форматі, перетворює ґаджет із іграшки на корисну річ, активізує пізнавальну діяльність здобувачів освіти, спонукає учнів до самостійної діяльності, творчого мислення, пошуку. сприяє емоційному налаштуванню на урок, мотивує учнів до активної мовленнєвої діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Застосування сучасних онлайн-сервісів в освітньому процесі початкової школи є викликом та необхідністю нинішнього життя. Варіативність інтернет-ресурсів, онлайн-інструментів дозволяє урізноманітнити проведення уроків української мови та підвищити зацікавленість учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу з різних мовних тем.

Цифровізація в освітній сфері є об'єктом дослідження багатьох сучасних науковців. Так дослідники А. Волкотруб [10], Н. Гущина [4], О. Когутюк [10], Н. Скрипник [10], О. Самборська [9], О. Струтинська [12] розглядають сучасні онлайн-інструменти як засіб підвищення інформаційно-цифрової компетентності вчителів та майбутніх фахівців.

Особливості підвищення цифрової грамотності в системі шкільної освіти досліджували науковці, а саме: О. Будник [1], О. Овчарук [7], О. Радзієвська [8].

Вивченню питань із застосування новітніх підходів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі приділяли увагу дослідники, а саме: Н. Гущина [3], Р. Гуревич [2], Г. Гордійчук [2], О. Співаковський [11], Л. Пєтухова [11], В. Коткова [11], Л. Коношевський [2], Ю. Кулімова [6].

Для сучасного вчителя початкової школи актуальною є потреба у підвищенні рівня цифрової грамотності, у формуванні вміння користуватися різними гаджетами та їхніми можливостями. Для того, щоб навчитися користуватися різними цифровими інструментами, потрібно насамперед розуміти значення цифрового освітнього простору для формування особистості дитини, уміти аналізувати інформацію та цікаво її транслювати учням, співпрацювати та обмінюватися досвідом із педагогічним товариством, прагнути до постійного збагачення інформацією тощо. Оскільки на сьогодні проблема застосування цифрових технологій під час опрацювання мовно-літературної освітньої галузі недостатньо відображена в дослідженнях науковців, основною метою нашого дослідження є висвітлення питання про використання сучасних онлайн-сервісів із метою підвищення рівня засвоєння мовного матеріалу учнями, формування в них мовленнєвих умінь і навичок.

Мета статті - визначення та аналіз основних онлайн-сервісів, які доцільно застосовувати в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти під час вивчення мовно-літературної освітньої галузі; розкриття можливостей використання сучасних онлайн-сервісів для розвитку мовлення учнів молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Сучасна сфера освіти стрімко наповнюється новими цифровими технологіями та інструментами. Відповідно до концепції Нової української школи вагомим є використання ІКТ в освітньому просторі та системі освіти загалом задля підвищення її ефективності. Їхнє використання має бути не епізодичним, а системним, що допомагатиме ефективно впливати на освітній процес та урізноманітнювати його [1; 5].

Застосування ІКТ в освітньому процесі може відбуватися на будь-яких навчальних предметах у початковій школі. Особливу увагу варто звернути на вивчення мовно-літературної освітньої галузі. Адже саме ця галузь є провідником до розвитку не лише мовлення, а й мислення дитини. Розвиток мовних і мовленнєвих умінь та навичок, культури мовлення дитини та людини загалом допоможе їй реалізуватися як мовна особистість у подальшому житті. Розвинуте мовлення, уміння висловлювати власну думку, аргументувати її, наводити докази є запорукою успішного навчання у школі.

Аналіз сучасних онлайн-сервісів дав змогу зробити висновки про те, що нині існує значна кількість сайтів, застосування яких допомагає підвищувати якість проведення уроків української мови і сприяє формуванню мовленнєвої особистості молодшого школяра [2; 5].

Насамперед розглянемо інтернет-ресурси для створення хмар слів, які доцільно використовувати з метою розвитку мовлення учнів початкової школи. Хмари слів - це візуальне відтворення списку ключових слів на єдиному спільному зображенні. Вони допомагають візуалізувати термінологію з різних тем мовно-літературної освітньої галузі для кращого їх сприйняття та запам'ятовування, демонструвати приклади слів із певною орфограмою, слова-винятки тощо.

Хмари слів доцільно використовувати на всіх етапах роботи над розвитком мовлення учнів на уроках української мови: на етапах - актуалізації знань і пояснення нового матеріалу, на етапі закріплення знань і контролю. Також учитель може залежно від технічних можливостей школи, організовувати роботу над хмарами слів колективно (фронтально), індивідуально, у парах або групах [10].

Застосовувати хмари слів можливо під час вивчення нової мовної теми як демонстраційний матеріал, у процесі узагальнення навчального матеріалу, як підсумок вивчення певної теми з мови. Також це можуть бути самостійні мовно-мовленнєві вправи із хмарами слів, спрямовані на активізацію мислення і мовлення учнів під час уроку української мови.

Зазначимо, що хмари слів можна використовувати не лише як демонстраційний матеріал учителя, а й інструмент для генерації думок самими учнями. Педагог може запропонувати молодшим школярам завдання: наприклад, дібрати синоніми, антоніми, омоніми до пропонованого слова з метою подальшого їх візуального виведення на SMART Board, щоб усі учні бачили результати своєї навчальної діяльності. Такий вид завдань можна застосовувати як колективно (фронтально), так і з групою учнів. Використання таких завдань допоможе збагатити словниковий запас учнів, розвивати їхнє мовлення, сприятиме формуванню вмінь комунікувати з іншими школярами, висловлювати свою думку, розвиватиме пам'ять і критичне мислення дітей [7].

Застосування хмар слів на уроках української мови дає нові можливості для розвитку мовлення молодших школярів, а саме:

- формулювання теми уроку української мови з використанням хмари слів;

- складання пропозицій щодо вивчення мовної теми на основі хмари слів;

- створення опорного конспекту за допомогою хмари слів;

- визначення головних питань, зашифрованих у хмарі слів, на які необхідно знайти відповідь упродовж уроку;

- створення оцінювальних тверджень із застосуванням хмари слів;

- формулювання запитань на основі хмари слів;

- побудова обґрунтованих відповідей із використанням хмар слів;

- побудова діалогу для хвилинки спілкування за допомогою хмари слів [9].

Хмара слів - це цифровий інструмент, який дозволяє інтегрувати різні комбінації навчальних дій. Конкретизуємо їх:

- самопрезентація (розповідь про себе) - створення молодшими школярами тексту-розповіді про себе на основі хмари слів;

- знайомство - обмін хмарами слів із метою познайомитися одне з одним;

- портретна характеристика - створення хмари, яка містить прикметники для опису портрету людини;

- порівняння текстів - створення хмар зі словами з різних типів текстів (розповідь, опис, міркування) або різних стилів текстів (науковий опис, художній опис) з однієї теми для з'ясування, що об'єднує слова тієї чи іншої хмари;

- складання коротких віршів (сенканів) - створення короткого вірша у формі сенкана за допомогою слів із «хмари»;

- відтворення діалогу - створення хмари слів для учнів із метою відтворення діалогу або його швидкого запам'ятовування;

- знаходження зайвого слова - створення хмари слів, яка містить одне зайве слово;

- добір синонімів/антонімів - створення хмар слів з близькими і протилежними за значенням словами різних частин мови;

- групування частин мови - створення тематичних хмар слів із різних частин мови (іменників, прикметників, дієслів, числівників, прислівників), їх групування.

Простота у створенні, варіативність, розмаїтість, можливість коригування - є значними перевагами застосування хмар слів у процесі розвитку мовлення учнів початкової школи на уроках української мови. На сучасному етапі в мережі Інтернет існує значна кількість спеціальних генераторів, які допомагають учителеві в режимі онлайн створювати різноманітні зразки хмар слів. Основне завдання педагога - вставити текст у генератор і створити з його допомогою хмари слів. Ресурс автоматично сканує заданий текст/розділ/ категорію, будує з них хмару слів, розмір якої пропорційний частоті їх вживання у змісті тексту. Зображення, отримане за допомогою ресурсу для створення хмари слів можна роздрукувати для застосування в класі на уроці, зберегти як скріншот для демонстрації на мультимедійній дошці або в галереї програми на сайті і презентувати в класі, якщо у закладі освіти є стабільний Інтернет [6]. Також хмари слів для учнів початкової школи можна розмістити у відповідному розділі шкільного сайту.

Як зазначалося вище, хмару слів можна згенерувати власноруч із застосуванням спеціальних програм. Детально розглянемо онлайн-сервіси, які допоможуть учителеві початкової школи створити хмари слів і використовувати їх із метою розвитку мовлення учнів.

WordArt - онлайн-сервіс, який дає можливість створювати хмари слів різної форми. Однозначною його перевагою є те, що для його використання не обов'язково навіть реєструватися на сайті. Потрібно лише ввести необхідні слова в пропоновані поля та згенерувати хмару слів. Перевагами сервісу є: для створення хмари текст можна або додати вручну, або за вказаним посиланням; можливості налаштування відображення кожного рядка слів, що відповідають наступним параметрам: колір, шрифт, орієнтація на пано, колір фону, використання зображення власних форм; можливість відображення певних слів виключно обраним кольором; безкоштовне скачування зображень у форматі jpg чи png (скачування векторного зображення платне). Сервіс надає різні варіанти поширення, однак деякі потребують реєстрації.

На нашу думку, використання яскравої графіки у вигляді хмар слів на уроках української мови дозволить зробити акценти на ключових моментах вивчення тем із розділів «Мова і мовлення», «Текст», «Речення». Це, у свою чергу, сприяє переосмисленню та систематизації навчального матеріалу з мови, формуванню мовленнєвих умінь і навичок. До того ж, використання різних кольорів, шрифтів та форм хмар дозволить учням швидше опанувати новий мовний матеріал завдяки активному залученню зорової пам'яті.

Рис. 1. Хмара слів із використанням онлайн-сервісу WordArt

онлайн сервіс мовлення учень молодший шкільний

Tagxedo - онлайн-сервіс зі створення хмар слів, який за своїм функціоналом дуже схожий на WordArt. У ньому так само можна обирати різні шрифти, зображення, стилі, фони, колір тощо. Перевагами є те, що інструмент може візуально згенерувати хмару слів з блогу вчителя, соціальної мережі Twitter тощо. Недоліком є необхідність реєстрації та завантаження додатку, у якому зберігаються хмари слів для можливості їх корекції та оброблення у подальшому. Завантажити хмари слів можливо в різних форматах.

Word It Out - онлайн-сервіс, який є одним із найпростіших і найзручніших у використанні. Ключовими перевагами сервісу є: відсутність необхідності реєстрації для користування його можливостями, кириличні шрифти не спотворюються під час візуалізації, як це може бути під час використання попередніх двох онлайн-сервісів. Для користувача є можливість обрати кольорову гамму (2-3 кольори) тексту та фону, орієнтацію сторінки та співвідношення сторін зображення, вилучати короткі слова із хмари, генерувати варіації відображення тексту, завантажувати створені хмари слів для їх поширення за допомогою покликання.

Зазначимо, що цей онлайн-сервіс дозволяє генерувати не лише слова, а й текст. Таким чином, учитель може запропонувати учням наступні завдання, а саме: скласти текст із використанням зазначених слів; створити вірш із застосуванням зазначених іменників, прикметників або прислівників; відтворити правило із зображених слів; скомпонувати текст в одну розповідь тощо. Використання даного ресурсу немає обмежень, усе залежить від бажання та творчості вчителя.

Wordclouds - онлайн-сервіс, який має схожий із попередніми сервісами функціонал: можливості вставляти тексти, завантажувати документи, відкривати URL-адреси сторінок, вибирати форму, тему, колір, шрифт, що буде відображено на хмарі слів. Також, як і в Word It Out, є опція редагування списку слів та розмір хмари. Новим і цікавим для використання є можливість генерування клікабельності хмари слів із покликаннями (карта зображень). Дана можливість дозволяє розширювати коло завдань та спрямовувати учнів на виконання іншого виду завдань, серед яких можуть бути: скласти текст-розповідь відповідно до пропонованого зображення; написати варіанти назв до поданого зображення; зробити опис малюнка; створити казку на основі зображенням тощо.

Варіантів використання розглянутого онлайн-сервісу достатньо для того, щоб він ефективно впливав на розвиток мовлення учнів. Після створення хмари слів та визначення варіантів її застосування є можливість збереження або поширення в мережі Інтернет.

Mentimeter - онлайн-сервіс, який допомагає створити не лише хмари слів, а й опитувальники, які відображають результати одразу після їх проведення. Це дуже дієво під час онлайн-уроків для висвітлення ключових питань, що мали запам'ятати учні. Можливості даного сервісу допомагають вчителеві створювати опитування різного типу та транслювати їх учням з відображенням результатів. Для участі учнів в опитуваннях потрібно увійти на сайт menti.com чи ввести цифровий код опитування у завантажений завчасно додаток.

Також цей онлайн-сервіс можна використовувати для створення презентацій із додаванням відео, текстової інформації, опитування та посилання на інші джерела. Варто зазначити, що застосування ресурсу можливе лише за умови стабільного підключення до мережі Інтернет. Сервіс має як безкоштовний, так і платний функціонал. Даний цифровий інструмент має різні варіанти використання, що позитивно впливає на урізноманітнення освітнього процесу в початковій школі на уроках української мови.

Доречно зазначити, що пропоновані онлайн-сервіси є безкоштовними для використання. Не зважаючи на те, що всі вони англомовні, інтерфейс є доволі інтуїтивним та легким для сприйняття.

На особливу увагу заслуговують онлайн-сервіси, що є помічниками в освітньому процесі на уроках української мови, які допомагають створити інтерактивні мовно-мовленнєві вправи та ігри. Основною їх метою є не лише закріплення та узагальнення мовних знань і вмінь, а й розвиток мовленнєвих умінь і навичок учнів.

Серед цікавих та легких у використанні є онлайн-сервіс Quizlet. За його допомогою вчитель має можливість створювати флеш-картки, на яких міститься інформація, яку потрібно засвоїти учням. Сервіс має кілька режимів:

«Cards» - дозволяє переглянути пропоновані картки, прослухати їх та запам'ятати навчальний матеріал із української мови. За допомогою таких карток доречно подавати правила та визначення термінів для запам'ятовування та створення асоціацій тощо;

«Learn» - дозволяє вправлятися у вивченні мовного матеріалу; відображає результати, а саме: наскільки учень запам'ятав те, що потрібно. Програма вважає, що добре запам'ятовується те, що відтворюється двічі. Даний режим є індивідуальним планом навчання та потребує проходження для завершення кожного етапу;

«Speller» - потребує відтворення прослуханої інформації, завершення проходження етапів модуля. Режим дозволяє запам'ятати навчальний матеріал на слух під час опрацювання мовних тем з подовження приголосних тощо. Учні мають запам'ятати, що подовжені приголосні вимовляються дещо протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються подвоєними буквами;

«Write» - потребує запису почутого, щоб визначити правильність відтворення навчального матеріалу з мови;

«Test» - містить чотири варіанти запитань, серед яких: правда/неправда, множинний вибір, заповнити пробіл, відповідність тощо.

Гра «Match» - учні мають у формі змагання встановити відповідність між термінами і правилами щодо їх використання тощо. Школярі мають за певний час об'єднати відповіді.

Гра «Gravity» - завдання учнів полягає в тому, щоб швидко відреагувати на поставлене запитання та швидко дати на нього відповідь.

На нашу думку, застосування зазначеного онлайн-сервісу допоможе вчителеві організовувати запам'ятовування правил, особливостей уживання слів, таким чином забезпечить розвиток не лише пам'яті, мислення, а й мовлення учнів. Чим більше слів запам'ятають школярі, тим більшим буде їхній словниковий запас і відповідно збагатиться мовлення. Варто зазначити, що є безкоштовний доступ до можливостей сервісу, він має український інтерфейс.

Study Stack - онлайн-сервіс для створення інтерактивних ігор та матеріалів до уроків. Сервіс схожий на попередній, оскільки містить картки з навчальними матеріалами, тести для проходження. Окрім цього, за допомогою сервісу може бути організована робота з графічними та візуальними зображеннями і коментарями до них. Кросворди, відповідні картки, запитання з кількома варіантами відповіді, прямі тести, скремблування слів та інші ігри, такі як Hungry bug і Bug match, які автоматично генеруються за допомогою початкових навчальних карток, створених учителем. Зазначений ресурс допомагає вправлятися у запам'ятовуванні мовного матеріалу та його відтворенні різними шляхами. Здебільшого доцільними є саме тестові завдання, які є різноманітними та цікавими для сприйняття.

Пропоновані ресурси є цікавим доповненням до традиційних форм та засобів проведення уроків. Під час їхнього опрацювання є можливість засвоїти складні мовні теми, які потребують вправляння та запам'ятовування, а також допомагають учням збільшити словниковий запас, навчитися критично мислити і правильно говорити.

Для того, щоб визначити рівень готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування пропонованих онлайн-сервісів, нами було проведено моніторингове дослідження зі студентами 2 курсу першого бакалаврського рівня зі спеціальності «Початкова освіта». Кількість студентів, що взяли участь у дослідженні, становила - 38 осіб.

Для збору інформації ми застосували Google Форми, у яких основними питаннями були обізнаність із пропонованими ресурсами, розуміння їхньої дієвості, варіанти застосування та зазначення тих ресурсів, які були застосовані у практичній діяльності. Варто наголосити на тому, що аналіз результатів опитування дозволив зробити висновок про те, що студенти здебільшого не знали про запропоновані ресурси (95%), а ті 5%, які знали про них, уже використовували їх у зв'язку з тим, що почали працювати за фахом. Однак зазначимо, що застосування більшості онлайн-сервісів під час вивчення мовно-літературної галузі їм не відомо. Для того, щоб ознайомити студентів із описаними онлайн-сервісами, також було проведено практичні заняття, які дали можливість студентам оволодіти вміннями застосовувати зазначені ресурси на практиці.

Вихідний моніторинг дав змогу дійти висновку, що студенти готові до застосування отриманих умінь користуватися зазначеними онлайн-ресурсами у професійній діяльності та вважають, що їх доцільно використовувати з метою розвитку мовлення молодших школярів. Вихідний моніторинг було зреалізовано за допомогою опитувальника в Google Формі.

Рис. 2. Динаміка вхідного та вихідного моніторинга

Результати вихідного моніторингу дали змогу зробити висновки про те, що 89% студентів мають середній рівень володіння пропонованими онлайн - сервісами задля ефективного їх використання під час опрацювання мовно - літературної освітньої галузі, а 11% - високий рівень, низький відсутній. Таким чином, можна стверджувати, що подальше застосування онлайн - ресурсів лише збагатить професійні вміння та підвищить рівень цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи.

Висновки

Використання онлайн-сервісів у навчанні української мови для розвитку мовленнєвих умінь і навичок учнів потребує поєднання традиційної графічної та мультимедійної наочності, інформаційно-комунікаційних технологій, інтерактивних технологій та інших педагогічних засобів.

Використання онлайн-сервісів для створення хмар слів дозволяє вчителям початкових класів урізноманітнити педагогічний процес на уроках української мови, підвищити ефективність навчання мови, сприяти формуванню стійкої позитивної мотивації учнів до вивчення мови та створити сприятливе інформаційне середовище для розвитку мовної особистості молодшого школяра. Візуалізація досліджуваних текстів, критичне осмислення дефініцій, опора на образи та асоціації, розвиток інформаційної культури та творчого мислення визначають переваги використання хмарних технологій. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методики розвитку монологічного та діалогічного мовлення у дітей молодшого шкільного віку застосуванням хмар слів.

Література

1. Будник О. Підготовка вчителя до розвитку цифрової грамотності учнів нової української школи. Освітні обрії. Т. 50, (1), 2020.

2. Гуревич Р., Гордійчук Г., Коношевський Л. Освітнє середовище для підготовки майбутніх педагогів засобами ІКТ. Вінниця: ФОП Рогальська І.О., 2011, 348 с.

3. Г ущина Н. Зарубіжний досвід інновацій з використанням ІКТ в початковій школі. Нові технології навчання: наук.-метод. зб. (84), 2015, 146-150.

4. Гущина Н. Науково-методичний супровід розвитку цифрової компетентності вчителів початкових класів. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». 5(25), 2016, С. 57-62.

5. Концепція Нової української школи

6. Кулімова Ю. Використання веб-технологій у процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Електронне наукове фахове видання «Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету». (8), 2020, С. 34-41.

7. Овчарук О. Сучасні вимоги до цифрової грамотності в системі шкільної освіти: на основі рамки цифрової компетентності DigComp 2.0. Нова педагогічна думка. (4), 2017, 32-35.

8. Радзієвська О. Інформаційна грамотність та цифрова нерівність: убезпечення дитини в сучасному інформаційному просторі. Інформація і право. (1), 2017, С. 92-103.

9. Самборська О. (2019). Інформаційно-цифрова компетентність майбутнього вчителя початкової школи: фактори формування. Міжнародний науковий журнал університетів та лідерства, (7), 2019, С. 114-125.

10. Скрипник Н., Когутюк О., Волкотруб А. Сучасні освітні інструменти як ефективний засіб підвищення рівня інформаційно-цифрової компетентності вчителя-словесника. Молодий вчений. 1.1 (113.1), 2023, С. 75-81.

11. Співаковський О., Пєтухова Л., Коткова В. Інформаційно-комунікаційні технології в початковій школі. Херсон: Айлант, 2012, 386 с.

12. Струтинська О. Цифрові навички і цифрова компетентність: зарубіжний досвід країн ЄС і перспективи для України. Фізико-математична освіта. 3(25), Ч.1., 2020, 94 с.

References

1. Budnyk, O. (2020) Pidhotovka vchytelia do rozvytku tsyfrovoi hramotnosti uchniv novoi ukrainskoi shkoly [Teacher training for the development of digital literacy of students of the new Ukrainian school]. Educational horizons. Т. 50, (1). [in Ukrainian].

2. Hurevych, R., Hordiychuk, G., & Konoshevskyi, L. (2011). Osvitnie seredovyshche dlia pidhotovky maibutnikh pedahohiv zasobamy IKT [Educational environment for training future teachers using ICT]. Vinnytsia: FOP Rohalska I.O., 348. [in Ukrainian].

3. Hushchyna, N. (2015) Zarubizhnyi dosvid innovatsii z vykorystanniam IKT v pochatkovii shkoli [Foreign experience of innovations with the use of ICT in primary school]. New technologies of education: scientific and methodological collection. (84), 146-150. [in Ukrainian].

4. Gushchyna, N. (2018). Naukovo-metodychnyi suprovid rozvytku tsyfrovoi kompetentnosti vchyteliv pochatkovykh klasiv [Scientific and methodological support for the development of digital competence of primary school teachers]. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». 5(25), 57-62. [in Ukrainian].

5. Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly [The concept of the New Ukrainian School].

6. Kulimova, Y. (2020). Vykorystannia veb-tekhnolohii u protsesi psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [The use of web technologies in the process of psychological and pedagogical training of future primary school teachers]. Electronic scientific professional publication «Open educational e-environment of the modern university». (8), 34-41. [in Ukrainian].

7. Ovcharuk, O. (2017). Suchasni vymohy do tsyfrovoi hramotnosti v systemi shkilnoi osvity: na osnovi ramky tsyfrovoi kompetentnosti DigComp 2.0. [Modern requirements for digital literacy in the school education system: based on the DigComp 2.0 digital competence framework]. New pedagogical thought. (4), 32-35. [in Ukrainian].

8. Radzievska, O. (2017). Informatsiina hramotnist ta tsyfrova nerivnist: ubezpechennia dytyny v suchasnomu informatsiinomu prostori [Information literacy and digital inequality: ensuring the safety of the child in the modern information space]. Information and Law. (1), 92-103 [in Ukrainian].

9. Samborska, O. (2019). Informatsiino-tsyfrova kompetentnist maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly: faktory formuvannia [Information and digital competence of the future primary school teacher: factors of formation]. International Scientific Journal of Universities and Leadership. (7), 114-125. [in Ukrainian].

10. Skrypnyk, N., Kohutiuk, O., Volkotrub, A. (2023). Suchasni osvitni instrumenty yak efektyvnyi zasib pidvyshchennia rivnia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti vchytelia- slovesnyka [Modern educational tools as an effective means of improving the level of information and digital competence of a language teacher]. Young scientist. 1.1 (113.1), 75-81. [in Ukrainian].

11. Spivakovskyi, O., Petukhova, L., & Kotkova, V. (2012). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v pochatkovii shkoli [Information and communication technologies in primary school]. Kherson: Ailant, 386. [in Ukrainian].

12. Strutynska, O. (2020). Tsyfrovi navychky i tsyfrova kompetentnist: zarubizhnyi dosvid krain YeS i perspektyvy dlia Ukrainy [Digital skills and digital competence: foreign experience of EU countries and prospects for Ukraine]. Physical and mathematical education. 3(25), P.1., 94. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru