Особливості викладання дисциплін у вищому закладі в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Особливості викладання дисциплін у вищому закладі в умовах воєнного стану

Даценко В.В., к.хім.н., доцент

Хоботова Е.Б., д.хім.н., професор

Features of teaching disciplines in higher institutions under the conditions of the state of martial

Datsenko V.V.

Khobotova E.B.

Введення

Вторгнення повномасштабних військ РФ на територію України 24 лютого 2022 року різко змінило хід всіх управлінських процесів в Україні. Сфера вищої освіти також не залишилася поза увагою. Встановлений наразі воєнний стан суттєво впливає на сучасну вищу освіту [1]. У зв'язку з цим в умовах воєнного стану для налагодження та модернізації навчання використовуються інформаційно-комунікаційні технології [2, 3].

В умовах ситуації, що склалась в Україні, для забезпечення неперервного навчального процесу вчені та педагоги вважають актуальним питання впровадження та вдосконалення дистанційного навчання в різних його формах. Дистанційне навчання передбачає освітній процес, в якому основний акцент робиться на використанні персональних комп'ютерних технологій, так і електронних підручників, які спроможні забезпечити інтерактивну взаємодію викладача та інтерна, інтерна й інтерна на різних етапах навчання i самостійну роботу з матеріалами інформаційної мережі [4, 5]. Навчання у дистанційному режимі є найбільш оптимальним способом організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, оскільки воно найбільш безпечне для всіх його учасників [6].

Для проведення дистанційного навчання під час воєнного стану важливо правильно вибрати канали комунікації. Канал комунікації представляє собою спосіб зв'язку, такий як платформа дистанційного навчання, електронна пошта, соціальні мережі, месенджери та телефонні дзвінки. Найбільша відстань в цифровому просторі існує між платформою дистанційного навчання та електронною поштою, які необхідні для формальної комунікації між викладачем та здобувачем освіти, таких як прикріплення завдань, їх обговорення та виставлення оцінок. Наступним рівнем комунікації є соціальні мережі, які можуть бути використані як робоча сторінка або сторінка закладу освіти, спрямована на професійне позиціонування та оперативне інформування про події та заходи. Месенджери, такі як Viber, Telegram, WhatsApp та інші, становлять наступний рівень комунікації, оскільки вони пов'язані з особистим номером. У останні роки робочі групи в месенджерах стали ефективним засобом швидкого зв'язку та оперативного інформування спільноти людей.

Найменша дистанція досягається через телефонні дзвінки, але цей спосіб не завжди є зручним через відсутність мережевого покриття деяких територій України через дії країни-агресора.

Аналіз публікацій. Останнім часом коло досліджень, предметом яких стало питання педагогічного потенціалу соціальних мереж та месенджерів, розширюється. Зокрема, аналіз зазначеної проблематики представлений в роботах [7-14], де автори відзначають, що соціальні мережі як інструмент взаємодії викладача та студентів в освітньому процесі недооцінені і мало вивчені, адже саме їх можна використовувати для підвищення ефективності організації колективної роботи, навчальної та творчої діяльності, довгострокової проектної роботи, міжвузівських та міжнародних досліджень, реалізації завдань різного спрямування незалежно від місцезнаходження учасників групи [7, 9].

Сучасна теорія дистанційного навчання визнає різноманітні моделі, що об'єднують як очні, так і дистанційні форми навчання. Серед них варто відзначити мережеве навчання, яке включає автономні мережеві курси та інформаційно-предметне середовище, а також модель, що комбінує мережеве навчання та кейс-технології. Дистанційне навчання може також базуватися на інтерактивному телебаченні (Two-way TV) або комп'ютерних відеоконференціях.

Найбільш прийнятною та перспективною моделлю вважається інтеграція аудиторних занять, таких як лекції, семінари, та практичні заняття, з дистанційно-інтерактивними формами навчання, такими як вебінари, відеозаписи, відеоконференції, форуми, обговорення, дискусії та телеконференції. Ця модель сприяє індивідуалізації та одночасно забезпечує широкі можливості інтерактивності в навчанні. Вона стимулює самостійне та групове вивчення матеріалу, сприяє використанню дослідницьких підходів, розвиває уміння працювати з інформацією як індивідуально, так і у групі, сприяє комунікації в освітньому процесі.

Проблема професійно орієнтованого навчання майбутніх фахівців в технічному навчальному закладі була розглянута в роботах [7]. Автори вивчили необхідності та можливості організації освітнього процесу в умовах військового стану, визначили особливості дистанційного навчання у ВНЗ в умовах проведення бойових дій, порівняні умови надання освітніх послуг під час тривалого карантину та активної фази військових дій. В результаті дослідження виявлено особливості реалізації теоретичної та практичної підготовки студентів, які дистанційно навчаються протягом тривалого періоду.

Автори роботи [8] довели, що впровадження мережних технологій в освітній процес є перспективним напрямом теорії навчання в умовах військового стану. Соціальні мережі та месенжери можуть бути дуже комфортними та ефективними інструментами, що доповнює стандартні засоби навчання у ВНЗ. У викладачів з'являється можливість урізноманітнити наочність навчальних матеріалів, при цьому студенти залишаються у звичному для себе середовищі спілкування. В підсумку студенти при дистанційному навчанні починають із підвищеним інтересом ставитися до предмета і показують вищі результати навчання.

В роботі [9] розглянуто використання системи MOODLE і перспективи її застосування при дистанційному навчанні. Наведені в роботі електронні ресурси платформи MOODLE сприяють підвищенню рівня знань студентів, розвитку у них навичок самостійної роботи, надають можливість самооцінки своїх знань, що є необхідною умовою ефективності процесу навчання. Показано, що інформаційно -освітнє середовище навчання «MOODLE» є гнучкою і легко адаптується. Зроблено висновок, що система дистанційного навчання «MOODLE» являє собою педагогічну технологію, повністю побудовану на використанні інформаційних і комунікаційних систем. Як засвідчують автори роботи, спілкування в соціальних мережах в дистанційному режимі має першорядне значення для навчання. Навчання відбувається в певній групі соціальної мережі, де неопитні студенти поступово стають експертами через практичну участь у вирішенні проблем в межах конкретної галузі знань. В роботі наводяться аргументи на підтримку використання соціальних мереж у освітній діяльності: популярність соціальних мереж серед молоді; відсутність необхідності у фінансових витратах для використання соціальних мереж; здатність студентів набувати сучасні навички, такі як комунікація з іншими людьми та творче використання інформації для розв'язання проблем; можливість вивчення матеріалу онлайн для студентів, які не можуть бути присутніми на аудиторних заняттях; безперервність навчання завдяки постійній взаємодії студентів і викладачів в мережі у зручний для них час; можливість викладачам проводити інтерактивні лекції в соціальних мережах; доступність віртуальної групи для студентів через мобільний Інтернет; полегшення запам'ятовування студентів для викладачів завдяки можливості асоціювати імена з обличчями в аудиторії.

Наукові дослідження зарубіжних авторів за цим напрямком роблять акцент на таких питаннях, як професійна взаємодія викладачів, обмін досвідом та ідеями, організація групової роботи учнів, розвиток творчих здібностей учнів [10-14]. В [12] проведено аналіз закордонного досвіду та власного досвіду організації дистанційного навчання в умовах військового стану. Розглянуто чинники подолання розладів ментального здоров'я за допомогою їх включення в освітній процес. Проведено порівняння можливостей для організації синхронного та асинхронного дистанційного навчання в умовах військового стану. Визначені основні можливості реалізації електронного навчання у довготривалому дистанційному форматі та виокремлені основні проблеми, які виникають при цьому.

Мета дослідження - показати застосування різних методів і прийомів організації навчального процесу під час вивченні дисциплін у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (ХНАДУ)в дистанційному режимі в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Виникнення надзвичайної ситуації, а саме, повномасштабного вторгнення РФ на територію України, стало головною причиною переходу всіх навчальних закладів на дистанційний режим роботи. Завдяки несподіваному характеру цього переходу, більшість навчальних закладів, викладачів та студентів не мали підготовки до швидкої адаптації до нового формату навчання. Це призвело до зміни способу взаємодії між викладачами та студентами без належної методичної підготовки, недостатньої готовності електронного навчального середовища закладів, обмеженого технічного обладнання учасників процесу та обмежених навичок роботи в дистанційному форматі у викладачів та студентів. Все це призвело до нестабільності та безладності в навчальному процесі, а також втрати зв'язку з певною кількістю студентів.

В організації відновлення освітнього процесу в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (ХНАДУ) в умовах воєнного стану були враховані рекомендаційні положення листа Міністерства освіти і науки України [15]. Освітній процес було відновлено за безпечних умов. Пріоритетом стало саме забезпечення максимально можливої безпеки кожного студента та працівника системи освіти. З цією метою, адміністрація університету ухвалила рішення щодо організації освітнього процесу. за дистанційною формою навчання (за погодженням з військово-цивільною адміністрацією). В перші дні відновлення навчання студентів, які були тимчасово переміщені до інших регіонів України або за кордон, необхідно було в стислий термін долучити до навчання у будь-якому форматі за місцем тимчасового проживання. Для цього активно було використано всі наявні електронні ресурси, в тому числі електронні ресурси навчання університету.

На кафедрі хімії та хімічної технології ХНАДУ з метою організації та підтримки спілкування під час здійснення дистанційного навчального процесу в умовах воєнного стану були задіяні різні канали комунікації: сторінки у соціальних мережах, телефонні дзвінки, електронна пошта, месенджери, електронна навчальна платформа «MOODLE». У ситуації, що склалася при незапланованому переході на дистанційне навчання, відсутності традиційних аудиторних занять та безпосередніх контактів соціальні мережі та месенджери стали важливою складовою в стабілізації процесу навчання. Усі ці засоби допомогли частково компенсувати відсутність безпосередньої взаємодії та живого спілкування між учасниками освітнього простору, дозволили максимально організувати та зберегти активність навчального процесу.

При дистанційному навчанні завжди необхідно мати альтернативний канал зв'язку, що дозволяє оперативно зв'язатися викладачу із студентами. У разі неможливості провести заняття або бути присутнім на онлайн-занятті викладач мав можливість оперативно повідомити про це. Соціальні мережі та месенджери дозволяють зробити це швидко. При дистанційному навчанні в екстремальних непередбачуваних умовах найбільш ефективними стали месенджери Viber, Telegram та сторінки в соціальних мережах WhatsApp, Instagram, Facebook, YouTube. Чати здобувачів освіти із викладачами в месенджерах Viber та Telegram при дистанційному навчанні стали найпопулярнішим віртуальним середовищем взаємодії студентів з викладачами, яке допомогло компенсувати відсутність живого спілкування між викладачем та студентами та дозволило здійснювати різні види взаємодії: письмової та усної (за допомогою голосових повідомлень) обміну інформацією (рис. 1). Саме завдяки цим чатам викладачі мають можливість заздалегідь планувати види діяльності, що містить потрібні матеріали та чіткі інструкції, визначати, на якій платформі проходитимуть відеозаняття (Zoom або BigBlueButton). Також, одночасно з повідомленням студенти отримують запрошення на онлайн -заняття або консультацію із зазначенням дати та часу. Крім того, будь -які проблеми (немає звуку, як підключити мікрофон, яке завдання виконується, щоб приєднатися до групової роботи онлайн, якщо підключилися пізніше, тобто у разі будь-якої нестандартної ситуації), які виникали при проведенні занять в режимі онлайн (лекція, лабораторне або практичне заняття, консультація та ін.), використовується функцію «миттєве повідомлення», коли викладач чи студенти надсилають повідомлення.

Рис. 1. Приклад використання віртуального середовища Viber при взаємодії викладача із студентами

дистанційний навчальний інтерактивний цифровий електронний підручник

Складнощі полягають в тому, що необхідно враховувати, що не всі, хто навчається, мають доступ до комп'ютера, тому викладач через соціальні мережі або месенджери інформує студентів про необхідність роздрукувати або мати можливість бачити дані матеріали. Повідомлення в соцмережах та месенджерах дозволяють швидко надсилати файли будь-якого типу. Викладачі обов'язково надають до відповідних матеріалів покрокові інструкції по роботі на той випадок, якщо виникнуть технічні складнощі (проблеми з інтернет-з'єднанням, мікрофоном та ін.).

Використовуючи соціальні мережі, викладач може проводити аудиторні лекції в інтерактивному режимі. Наприклад, при онлайн лекції студенти можуть активно взаємодіяти через соціальну мережу, задавати питання та обговорювати представлений матеріал у форматі мікроблогу. Крім того, коли є перешкоди в інтернет-з'єднанні, немає звуку, погано чутно, немає можливості підключитися групову взаємодію проводять з використанням прямої відеотрансляції в будь-якому з месенджерів або соціальних мережах - WhatsApp, YouTube або Інстаграм. Так само, інколи, група студентів попередньо створену презентацію за певною темою розглядає та обговорює у вигляді відеотрансляції в WhatsApp до онлайн - взаємодії.

Соціальні мережі можуть бути використані для прогнозування, передбачення викладачем можливих проблемних ситуацій та створення правил взаємодії як викладача та студента. Так, соціальні мережі використовували для регулярної взаємодії на основі розкладу онлайн-консультацій. Час проведення онлайн-консультацій розміщуються при необхідності на сторінці викладача у соцмережах. Далі сторінка викладача використовується як стрічка новин та супровід онлайн-взаємодії. Тут розміщується час проведення онлайн-консультацій або додаткових занять; нагадування про терміни надання контрольних чи лабораторних робіт на перевірку, заборгованості студентів та ін. Тобто, розміщується матеріали, які мають допомогти студентам бути в курсі незапланованих змін навчального процесу та швидко включитися в процес, якщо забули або впустили щось.

Дистанційне навчання передбачає використання як персональних комп'ютерних технологій, так і електронних підручників. Ці засоби дозволяють забезпечити інтерактивну взаємодію викладача та студента на різних етапах навчання, а також сприяють самостійній роботі студента з матеріалами інформаційної мережі. Для вирішення цих задач при організації навчального процесу в офлайн-форматі з викладання дисциплін хімічного спрямування на кафедрі хімія та хімічні технології ХНАДУ активно застосовуються найсучасніші ефективні технології дистанційного навчання на базі електронної навчальної платформи «MOODLE» (рис. 2). Платформа «MOODLE» розроблена з урахуванням потреб освітньої системи. Ця електронна платформа є місцем для зберігання інформації та осередком для спілкування і освітньої взаємодії між викладачем та студентом.

Рис. 2 Приклад дистанційного курсу з дисципліни «Хімія», що здійснюється в системі дистанційного навчання «MOODLE»

Важливі функції платформи «MOODLE» для дистанційного навчання включають надійність, простий інтерфейс, наявність широкого функціоналу і зручну навігацію. Використання такої платформи дозволяє викладачам ефективно проводити освітню діяльність, включаючи лекції, лабораторні та практичні роботи, консультації та іспити у формі відеоконференцій. Також це забезпечує автоматизований контроль знань і ефективне використання інтернет-ресурсів. Система вивчення освітніх компонентів дисципліни студентами передбачає опанування теоретичного матеріалу під час лекцій та самостійної роботи. Для реалізації навчальних занять існують два основних способи у часі: синхронний та асинхронний. Синхронне проведення лекцій включає класичні лекції або лекції-консультації, що передбачають онлайн-комунікацію. Викладачі, якщо немає можливості працювати на стаціонарному комп'ютері, можуть використовувати мобільний пристрій для проведення занять у системі «MOODLE», завантажуючи заздалегідь підготовлені презентаційні матеріали.

Необхідною особливістю проведення дистанційного навчання в умовах воєнного часу є дотримання правил безпеки, особливо тоді, коли під час онлайн-зустрічей виникає сигнал повітряної тривоги. Важливою передумовою для забезпечення одночасної безпеки та якості вищої освіти в умовах воєнного стану є доступ до необхідної навчальної інформації. Розуміючи, що здобувачі освіти можуть перебувати в укриттях протягом певного часу, запропоновано переглядати матеріали в асинхронному режимі на хмарній платформі ХНАДУ в базі електронної навчальної платформи «MOODLE». Це включає конспекти лекцій, відеодосліди, презентації з прикладами практичних завдань, індивідуальні тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу, рекомендовану літературу та довідковий матеріал (рис. 3).

Рис. 3. Навчальні компоненти «Лекція», «Лабораторна робота», «Контрольні завдання», «Приклади розв'язання завдань» навчального курсу «Хімія» в системі дистанційного навчання «MOODLE»

Асинхронний режим проведення лекцій, лабораторних та практичних занять дозволяє представляти їх на електронних платформах у вигляді відеозаписів. Це дозволяє швидко інформувати здобувачів вищої освіти про матеріал заняття та підкреслити основні елементи. Також включено повнотекстовий матеріал лекцій, лабораторних або практичних робіт, матеріали для самостійного вивчення, електронні копії підручників, конспекти лекцій, методичні вказівки, презентації з прикладами виконання практичних завдань, індивідуальні тестові завдання та інше. Процес дистанційного навчання в асинхронному режимі передбачає більше самостійної роботи студентів, коли вони переглядають відеозаписи лекцій, вивчають матеріали, виконують завдання та здають тести у зручний для них час.

Незважаючи на ряд переваг, пов'язаних із впровадженням всіх наявних електронних ресурсів, в тому числі ресурси навчання університету, доцільно вказати на проблеми, що виникають при їх використанні. Зокрема, це включає постійну необхідність доступу до мережі, виконання етикету спілкування серед учасників, а також відсутність можливості постійного контролю над використанням соціальних мереж саме в навчальних цілях і інші аспекти. Крім того, викладач не завжди може встигати прослідковувати коректність навчальних матеріалів, які завантажують студенти.

Висновки

В роботі неведені результати дистанційного навчання власного досвіду кафедри хімії та хімічної технології ХНАДУ в умовах військового стану. Показано, що для дистанційного навчання в умовах воєнного стану доцільно використовувати всі наявні форми й методи взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації. Розглянуто використання різних каналів комунікації: сторінки у соціальних мережах, телефонні дзвінки, електронну пошту, месенджери, електронну навчальну платформу «MOODLE» для організації та реалізації дистанційної форми в умовах довготривалого навчання. Охарактеризовано один із ефективних способів організації дистанційного вивчення освітніх компонент із використанням бази електронної навчальної платформи «MOODLE». Позначені певні недоліки системи дистанційного навчання: не всі викладачі та студенти компетентні у роботі з онлайн ресурсами; складно утримувати контакти «викладач-студент»; неможливо точно визначити хто саме працює та виконує завдання; за тривалого дистанційного навчання майбутній фахівець не набуває навиків проводити дискусійне обговорення.

Джерела

1. Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану: Закон України від 15.03.2022 р. №2126-IX.

2. Освіта України в умовах воєнного стану: інформаційно-аналітичний збірник / за заг. ред. С.М. Шкарлета. Київ, 2022. 358 с.

3. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні: лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 р. №1/3737-22.

4. Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні. [Електронний ресурс].

5. Кучаковская Г.А. Застосування соціальних мереж в навчальній діяльності студентів [Електронний ресурс] / Г.А. Кучаковська / Наукова молодь-2014: матеріали ІІ Всеукраїнської науково практичної конференції молодих учених (11 груд. 2014 р) - Інститут інформаційних технологій та засобів навчання НАПН України, Київ - 2014.

6. Освіта України в умовах воєнного стану. Інноваційна та проектна діяльність: наук.-метод. зб. /за заг. ред. С.М. Шкарлета. Київ. - Чернівці: Букрек, 2022. - 140 с.

7. Анічкіна О.В., Романишина Л.М., Авдєєва О.Ю. Організація дистанційного навчання хімії у закладі вищої освіти в умовах військового стану Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - 2022. - Вип. 86/5. - С. 15-20.

8. Biancani S., Mc Farland D.A. Social Networks Research in Higher Education // Higher Education: Handbook of Theory and Research. - 2013. - №28. - P. 152-215.

9. Даценко В.В., Хоботова Е.Б. Використання системи дистанційного навчання MOODLE для викладання дисципліни «Хімія» у харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Зб. наук. пр. Вісник ХНАДУ 98. - Харків: ХНАДУ. 2022. - №98. - С. 153-160.

10. Celant S. The Analysis of Students' Academic Achievement: The Evaluation of Peer Effects through Relational Links. Quality and Quantity. - 2013. - Vol. 47, №2. - P. 615-631.

11. Badia A., Garcia C., Meneses J. Approaches to teaching online: Exploring factors influencing teachers in a fully online university. British Journal of Educational Technology. - 2017. - Vol. 48, Iss. 6. - P. 1193-1207.

12. Bawa P., Watson S.L., Waston W. Motivation is a game: Massively multiplayer online games as agents of motivation in higher education. Computers & Education. - 2018. - Vol. 123. - P. 174-194.

13. Queiroz Vera, Simonette Marcel, Spina Edison. Qualitative Case Study: Building an Online Learning Community // International Journal on Studies in English Language and Literature. - 2018. - Vol. 6, Iss. 5. - P. 37-45.

14. Rice W. Moodle E-Learning Course Development: A complete guide to successful learning using Moodle. Birmingham: Packt Publishing. - 2011.

15. Лист Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 №1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу»

Размещено на Allbest.Ru