Особливості використання тестового контролю в навчальному процесі в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Герасимчук Віктор Петрович

кандидат педагогічних наук, старший викладач

кафедри теорії та методики

технологічної освіти та комп'ютерної графіки

м. Переяслав



Анотація

У статті висвітлено одне із завдань, освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства - навчити майбутніх педагогів використовувати сучасні інформаційні технології в освітній галузі. Здійснено узагальнений аналіз наукових досліджень і публікації з проблематики основ тестування. Вказано на зміни, які відбулися в освіті, з початком пандемії COVID-19, а потім і воєнних подій в Україні, а саме: кардинально змінився підхід до навчання, зокрема перехід на дистанційне навчання, де робиться акцент на дистанційні технології. Закцентовано одну з головних методичних проблем дистанційного навчання - проблему якісного контролю знань студентів, пов'язаних з дотриманням норм і правил академічної доброчесності. Систематизовано, узагальнено й теоретично осмислено основні наукові підходи до тестування. Прослідковано, що в українському сегменті мережі Інтернет існує значна кількість ресурсів, які забезпечують вирішення проблем контролю знань здобувачів в умовах дистанційного навчання, педагоги мають можливість скористатися послугами онлайн-сервісів та онлайн- інструментів. тестовий контроль навчальний освіта

Розкриваються позитивні та негативні сторони впровадження в навчальний процес комп'ютерного тестування у вищих закладах освіти, можливості тестового контролю в забезпеченні оптимізації навчального процесу як ефективного засобу активізації навчальної діяльності здобувачів. Представлено ставлення викладачів і здобувачів вищої освіти до оцінювання знань засобами тестування; визначено коло проблем, із якими зіткнулися суб'єкти освітнього процесу, упроваджуючи тестування в умовах дистанційного навчання, зокрема неможливість дізнатися правильність відповідей; дублювання окремих питань тесту; нечітка постановка питань, некоректність відповідей у тестах, брак часу на виконання тестових завдань.

Установлено, що до провідних форм тестового контролю, які застосовували викладачі вищої школи для оцінювання програмних результатів в умовах дистанційного навчання, належать тестування, письмове й усне опитування, розв'язання проблемних завдань.

Зроблено висновок, що використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі є свідченням професійності та творчого потенціалу сучасного педагога, оскільки стимулом до розвитку є постійна інформатизація суспільства.

Ключові слова: інформатизація освіти, тестування, дистанційне навчання, контроль знань



Annotation

Gerasymchuk Viktor Petrovych PhD in Pedagogy, Senior Lecturer, Senior Lecturer of the Department of Theory and Methods of Technological Education and Computer Graphics, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

FEATURES OF USE OF TEST CONTROL IN THE EDUCATIONAL PROCESS IN THE CONDITIONS OF DISTANCE LEARNING

The article covers one of the tasks, education in the conditions of development of the information society - to teach future teachers to use modern information technologies in the educational field. A generalized analysis of scientific research and publication on the problems of testing was carried out. The changes that took place in education have been indicated with the beginning of the Covid-19 pandemic and then military events in Ukraine, namely: the approach to learning has changed dramatically, including the transition to distance learning, which emphasizes remote technologies. One of the main methodological problems of distance learning is the problem of qualitative control of students' knowledge related to compliance with the rules and rules of academic integrity. Systematized, generalized and theoretically understood the main scientific approaches to testing. It is observed that in the Ukrainian segment of the Internet there are a significant number of resources that provide solving problems of control of knowledge of applicants in distance learning, teachers have the opportunity to use the services of online services and online tools.

The positive and negative aspects of the introduction into the educational process of computer testing in higher education institutions, the possibility of test control in ensuring the optimization of the educational process as an effective means of activating the educational activity of the applicants are revealed. Presents the attitude of teachers and higher education teachers to assessing knowledge by means of testing; the range of problems collided with the subjects of the educational process is identified by introducing testing in the conditions of distance learning, in particular the inability to know the correctness of the answers; duplication of individual test issues; fuzzy questions, incorrect answers in tests, lack of time to perform test tasks.

It is established that the leading forms of test control used by higher education teachers to evaluate software results in distance learning include testing, written and oral surveys, solving problematic tasks.

It is concluded that the use of information and communication technologies in the educational process is a testimony to the professionalism and creative potential of the modern teacher, since the incentive for development is the constant informatization of society.

Keywords: informatization of education, testing, distance learning, knowledge contro.



Постановка проблеми

Перехід всього людства від постіндустріальної фази розвитку до інформаційного суспільства ставить перед освітнім середовищем глобальну проблему - збільшення кількості та підвищення якості навчальної інформації при інваріантному навчальному часі, за який має бути засвоєна ця інформація.

Одним із шляхів забезпечення цього протиріччя є застосування тестування, як частини багатьох педагогічних інновацій. Стало очевидним фактом те, що тести дозволяють отримати об'єктивні оцінки рівня знань, умінь, навиків і уявлень, виявити пропуски в підготовці. У поєднанні з навчальними програмами на персональних комп'ютерах, тести дозволяють перейти до адаптивного навчання і контролю знань - найбільш ефективним, проте найменш вживаним у нас формам організації навчального процесу.

Актуальність тестового контролю зумовлена його перевагами над педагогічними методами. А саме, наукова обгрунтованість тесту, технологічність тестових методів, сумісність тестових технологій з іншими сучасними освітніми технологіями. Організація тестового контролю знань, системного підходу до тестування, удосконалення методики розробки тестів зумовила актуальність вибору теми даної статті. Тому у статті проводиться розгляд і а наліз можливостей тестового контролю в забезпеченні оптимізації навчального процесу як ефективного засобу активізації навчальної діяльності здобувачів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Найважливішим аспектом будь-якої освітньої діяльності є система контролю якості знань. Активне використання навчальними закладами засобів інформатизації забезпечує передумови до створення й використання автоматизованих тестів для контролю знань студентів на всіх етапах навчання. Актуальність таких систем очевидна не тільки для цілей визначення рівня підготовленості, але й для проведення моніторингу навчального процесу, для організації адаптивного навчання, дистанційного утворення. Існують також структурні зрушення в українській системі освіти, які сприяють даному процесу, наприклад, підписання Болонської декларації, впровадження єдиного державного екзамену, стандартизація дистанційної технології навчання й т.д.

1. Дану проблему було висвітлено в таких статтях: Розновець О.І. Можливості сучасних систем автоматизованого тестування для проведення модульного контролю знань [9, с. 159-165].

П.С.Атаманчук «Призначення та особливості оперативного контролю готовності студентів до засвоєння навчального матеріалу» [1, с. 159-165], А.М.Горбунова «Методичний контроль ефективності системи вищої освіти на різних ступенях навчання» [4, с.126-131], В.Гуменюк «Організація інформаційної системи управління навчально-виховним процесом: Теорія і практика управління» [5, с.48-56], О.Квасниця «Стимул до навчання: Модульно-рейтингова система контролю знань» [6], В.А.Кравец, М.А.Любник, Л.Л.Товажнянский «Модульний контроль и рейтинговая оценка (10, с.99-104). Проблеми організації та проведення тестування, теоретичні засади розроблення тестових завдань як інструменту вимірювання навчальних досягнень студентів вивчали І. Адамова, К. Багрій, І. Булах, В. Ільїн, О. Кухар, П. Лузaн, М. Мруга, І. Петрицин, Я. Рудик, В. Фетісов, І. Шкіцька, J. Bull, C. Gipps та інші.

Актуальність розв'язання проблеми тестового контролю пов'язана зі змінами вимог до якості навчання, що продиктована не стільки ситуацією, скільки глибинними процесами, які відбуваються в самому суспільстві та його освітніх структурах. Тобто, найбільш раціональними шляхами, що забезпечують економію часу є інтенсифікація навчального процесу, зміна загальної організації навчання і перехід від групових форм занять до індивідуальних, автоматизованих.

Метою статті є узагальнення набутого досвіду щодо можливостей тестового контролю в забезпеченні оптимізації навчального процесу здобувачів освіти і якісної оцінки набутих ними знань

Виклад основного матеріалу

Сьогодні провідні науковці дистанційного навчання зосереджені на застосуванні усієї могутності сучасних високих технологій для інтелектуалізації систем дистанційного навчання. За умов під час карантину та війни, процес викладання педагоги втілюють за допомогою групової роботи у Viber, відео конференціях ZOOM, системи Мооdle, яка дала змогу оптимізувати взаємодію зі здобувачами вищої освіти, проводити лекційні, семінарські, практичні заняття, долучати до навчальних курсів друковані та он-лайн джерела, оцінювати рівень навчальних досягнень, а також зручного сервісу Google Classroom, який дозволяє педагогам здійснювати зворотній зв'язок із здобувачами. Через використання цієї платформи можливий і контроль засвоєння знань та оцінювання здобувачів [2, с. 179-180].

Виникають нові наукові напрямки на стику різних наук (педагогіки, комп'ютерних наук, штучного інтелекту, психології та ін.): штучний інтелект в освіті, семантичний Веб-простір у навчанні тощо. Створюються наукові співтовариства по дослідженню застосування технологій штучного інтелекту в освіті [11].

Навчальні комп'ютерні системи мають містити автоматизовану функцію контролю знань та аналізу результатів навчання. У той час, як багато досліджень в області комп'ютерного контролю знань зосереджені на питаннях валідності та надійності тестів, справедливо відшліфовуючи техніку контролю знань [1, с. 112-115], питання формування самого банку завдань в більшості випадків залишається виключно прерогативою викладача, який працює з курсом, без пропозицій автоматизації даного процесу. Дійсно, намагання автоматизації формування завдань для тесту наштовхується на область штучного інтелекту і питання формалізації знань для подальшого їх використання при складанні контрольних завдань для тесту. Тож постає завдання створення моделі подання знань, на основі якої стане можливою побудова сучасної навчальної системи.

Концепція стиснення або формалізації навчальної інформації спирається на провідні теоретичні положення молодої спеціальної галузі інформаційної технології, яка дуже бурхливо розвивається - інженерії знань. Вона спрямована на дослідження проблем набуття, подання та практичного використання знань. В епоху інформаційної насиченості проблеми компонування знання та мобільного його використання набувають колосальної значимості. З цією метою створюються всілякі типи моделей подання знань у стислому, компактному, зручному для використання вигляді (логічні моделі, семантичні мережі, продукційні моделі й ін.). Поряд із цим ефективні способи стиснення навчальної інформації містяться у відомих психолого-педагогічних теоріях змістовного узагальнення, укрупнення дидактичних одиниць, формування системності знань.

Інформатизація освіти, яка визначається відповідною Концепцією, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України, суттєво впливає на зміст, організаційні форми і управління навчально-пізнавальною діяльністю.

Головною метою інформатизації освіти в Україні є підготовка студента до повноцінної плідної життєдіяльності в інформатизованому суспільстві, підвищення якості, доступності та ефективності освіти. Реалізація головної мети інформатизації в ВНЗ передбачає досягнення таких цілей:

- формування інформаційної культури студентів, яка стає сьогодні невід'ємною складовою загальної культури кожної людини І. суспільства в цілому;

- створення додаткових можливостей для розробки та впровадження нових особистісно орієнтованих технологій, диференціації навчання для якомога повнішого розвитку нахилів і здібностей студентів, розкриття їхнього творчого потенціалу тощо.

У нових історичних умовах педагогічний процес набуває переважного значення. Кожен студент ВНЗ повинен вміти ставити цілі, генерувати ідеї, знаходити змісти, вишукувати рішення в складних, часом неадекватних ситуаціях. Говорячи більш загально, від людини потрібно вміння робити те, ідо позначається поняттями «духовні цінності», «активна позиція», «розумова діяльність».

Сьогодні випускник повинен продемонструвати не тільки гарні професійні знання в обраному ним напрямку діяльності, але й мати достатню фундаментальну освіту, щоб бути здатним побудувати на цьому фундаменті нові конкретні знання відповідно до нових умов.

Однак у процесі практичної викладацької діяльності, особливо у напрямку професійно-практичної підготовки, на нашу думку, потрібно орієнтуватися на ситуацію, коли частина студентів неготова по своєму рівню розвитку до активного засвоєння дисципліни.

Використання комп'ютерних технологій навчання ставить за мету залучили педагогів до пошуків об'єктивних вимірників оцінки рівня засвоєння знань, умінь і навичок. Ця педагогічна новація пропонується у вигляді тестів як інструменту перевірки відповідності вимог до підготовки випускників заданим стандартам вищої освіти і виявленню пробілів у знаннях.

Тести в поєднанні з комп'ютерними технологіями навчання допомагають перейти до створення систем підсумкового контролю знань, умінь і навичок При створенні системи контролю якості знань необхідно виходити з наступних основних принципів:

1. Зміна ролі і функції викладача, перетворення його у фахівця- консультанта, що додає новий обов'язок у його викладацькій діяльності.

2. Відмова від поточного методу навчання і перехід до індивідуальної підготовки фахівця.

3. Перенос центру ваги навчального процесу на самостійну роботу студентів.

4. Підготовка навчально-методичного комплексу на підставі обліку особливостей комп'ютерної технології навчання. Кожен студент забезпечується посібниками і різноманітними завданнями з дисциплін.

Якщо вищезгадані принципи виконуються, то можна говорити про наявність можливостей розробки і використання в навчальному процесі системи контролю, а в майбутньому - комплексу заходів по засвоєнню знань, умінь і навичок.

На нашу думку, використання комп'ютера при: проведенні будь-якого контролю містить всі канали сприйняття, уваги, при цьому носить високий рівень оптимального збудження, максимальну комфортність процесу пізнання. Не можна не враховувати основні особистісні характеристики студентів: темперамент, особливості емоційного реагування, тип міжособистісної взаємодії, особливості розумових здібностей, інтелектуальний потенціал тощо. Облік особистісних характеристик також необхідний для згладжування або попередження негативних сторін комп'ютерного навчання. Сюди варто віднести питання відчуження, нерівні умови навчання, зниження ролі писемної мови, ослаблення творчого мислення, втрата почуття реальності тощо. Все це говорить про те, що комп'ютеризація навчання - одна зі складних задач, рішення якої повинно здійснюватись на принципах системного підходу.

У технологіях дистанційного навчання саме тестуванню відводиться головна роль. Але, при цьому, тестування як форма атестації не ідеальна. Проте, без тестів все ж таки не обійтися.

Багато фахівців вважають тестування, мало не єдиною можливою формою контролю знань в інформаційно-освітній системі. Тестування може здійснюватися як в режимі оп-1іпє, так і off-line. На навчальному сайті легко організувати авторизований вхід з обмеженим часом роботи з тестовою програмою. Тест також може бути розісланий, а його результати потім оброблені. Зрозуміло, що в цьому випадку тест повинен бути більш складним і враховувати можливість користування довідковою літературою при відповідях. Найбільш ефективні теститі, які містять ще й задачі, а не просто набір відповідей на задане питання. Дидактичні тести - метод (засіб) перевірки результатів навчання - є сукупністю стандартизованих завдань за певним матеріалом, що встановлює ступінь засвоєння теми. Тест розглядається як деякий «вимірювальний прилад», який повинен відповідати наступним вимогам:

- надійність (показує ті ж результати неодноразово, в схожих умовах);

- валідність (тест показує рівень засвоєння саме тих знань, які хоче перевірити викладач);

- об'єктивність (незалежність перевірки і оцінки знань від викладача).

Успіхи комп'ютеризації освіти дозволили частково автоматизувати не тільки процес підготовки тестів, але і сам процес тестування. Бази тестових завдань стають невід'ємним елементом навчально-методичного забезпечення.

В основу класифікації тестів можна покласти різні аспекти розвитку і формування людських якостей: тести загальних розумових здібностей, розумового розвитку;

- тести спеціальних здібностей в різних областях діяльності;

- тести рівня навчання, успішності, академічних досягнень;

- тести для визначення окремих якостей особистості (пам'яті, мислення, характеру та ін.);

- тести для визначення рівня вихованості (сформування загальнолюдських, етичних, соціальних та інших якостей).

У навчальному процесі тести застосовуються в основному для перевірю! якості засвоєння знань. Тести можуть бути гомогенними (по одному предмету) і гетерогенними (перевіряється кількість знань по багатьох предметах). Тестування припускає системність. В рамках одного вузу воно повинне проводитися від моменту вступу студентів до моменту закінчення ними вузу.

Розрізняють узагальнюючу мету тестового контролю (підвищення якості навчання) і локальну (конкретну) мету, необхідну для:

- об'єктивної оцінки об'єму знань студентів;

- профорієнтації і профвідбору (тести встановлюють адекватність вибору професії абітурієнтами);

- підсумкової атестації та акредитації вузів;

- виявлення структури засвоєння знань у студентів;

- системи повного засвоєння знань (виявляються прогалини в тестах і відповідно заповнюються прогалини в знаннях);

- оцінки ефективності роботи кафедри і т.д.

Тест це система завдань, як правило, підвищеної складності в специфічній формі, що дозволяє об'єктивно оцінювати рівень і структуру знань студентів. Одиницями тестування є тестові завдання. Це - одна одиниця контрольного матеріалу, сформульована у вигляді твердження, значення з невідомим, і задовольняюча ряд вимог.

Річ у тім, що коли говорять про тести, завжди згадуються їх найважливіші характеристики - валідність та надійність, що визначають якість тесту, як інструменту педагогічного вимірювання. Ми ж поставили собі за мету проаналізувати мотиваційний ефект використання контрольних тестових завдань, виділивши десять найбільш істотних, на наш погляд, чинників, що підвищують мотивацію навчання.

Після початку регулярного використання тестових завдань відмічається прояв наступних позитивних і досить явно виражених змін в поведінці:

а) підвищується активність роботи на занятті;

б) посилюється інтерес до освоєння існуючого програмного забезпечення і розробки нових програм;

в) з'являється дух змагання;

г) збільшується кількість позитивних емоцій в ході заняття;

д) з'являється стійке прагнення «перемогти» комп'ютер, довівши при цьому наявність твердих знань предмету;

е) посилюється інтерес до самостійної підготовки [2, с.52-54].

Це можна пояснити такими чинниками:

1. Присутність в ході тестування елементу незвичності, який схожий з ігровою ситуацією. Програмне забезпечення ЕОМ виступило раптом в незвичайній ролі. Практично 100% студентів відзначають те, що тестування нагадує їм гру. Звідси можна зробити висновок про те, що створення ігрового інтерфейсу оболонки тестових програм підсилить цей ефект навіть для добре підготовлених студентів. Наявність подібної рефлексії може пояснюватися широким розповсюдженням комп'ютерних ігор, їх величезною популярністю серед молоді. Особливо хочеться звернути увагу на результат такої рефлексії. Річ у тому, що реакція людини, яка отримала незадовільну оцінку при тестуванні, практично, аналогічна реакції людини, яка програла в яку-небудь гру.

Отримання миттєвого результату на очах тестуючого. Проведення тестів показало, що майже 80% студентів висловлюють елементи недовіри, коли результати контрольних оголошуються через якийсь час після проведення контролю, особливо, коли не проводиться їх розбір. Причому, чим більше пауза між проведенням контролю і оголошенням оцінок, тим більша вірогідність неадекватної реакції студента. Кожному викладачеві знайоме незмінне бажання студента поглянути на роботу своїми очима і побачити там: саме ту оцінку, яка оголошена.

1. Важкість і об'єм тестових завдань для всіх груп студентів практично однакові, що дає можливість проведення змагання між студентами і групами за наслідками тестування. Цьому ж сприяє те, що тест оцінюється не по 4-х бальній шкалі, прийнятій в традиційному навчанні, а за шкалою, яка може містити 30 балів. Це допомагає краще диференціювати оцінку.

2. Можливість тестових програм працювати в режимі навчання. Використання комп'ютера для інтерактивного навчання спонукає більший інтерес до самого процесу навчання. Навчальний режим тестування викликає незвичайну активність в аудиторії, особливо після перших невдалих спроб виконати контрольне тестове завдання. Даний режим дозволяє зняти недовіру до правильності роботи комп'ютера, об'єктивності оцінки; показує, що всі питання мають певні відповіді і, часто зовсім не такі, як здавалося. Саме цей елемент створює додаткову мотивацію для роботи з підручником. Студент переконується, що вірогідність відгадування правильних відповідей дуже мала. Це викликає бажання взяти конспект лекції або підручник і розібратися, знайти правильні відповіді на питання тестових завдань.

3. Прагнення студентів перемогти техніку, довести їй свою перевагу. Студент згоден з чим завгодно, - що він не готовий, що отримав погану оцінку, що потрібно ще готуватися і здавати матеріал. Але він не згоден з тим, що машина «розумніша». Це позитивний подразник, який викликає хорошу спортивну злість і подвоює сили для навчання. Студент - жива людина і він не може змиритися з тим, що «залізний ящик» ставить його в незручне положення. Те, що тести складені теж людьми і сам комп'ютер творіння людини, відступає на другий план. Цей ефект пояснюється тим, що будь-який студент психологічно залежний від викладача. Змиритися ж з оцінкою, виставленою ПК набагато складніше, а для когось, практично неможливо. Звідси досить наполегливе бажання перемогти (довести). Потрібно відзначити, що по відношенню до викладача таке бажання виникає далеко не завжди.

4. Простота використання і швидкість виконання тестів. Даний чинник створює ілюзію простоти і доступності матеріалу, а також легкості самого процесу навчання. Це могутній рушійний стимул. Студент, який на 100% упевнений в тому, що при певному зусиллі матеріал можна вивчити на «відмінно» - вже на голову вище того, хто вважає, що завдання нездійсниме і за неї, з цієї причини, не варто братися. Відповідь за 15 хвилин на більшість питань тестового завдання і отримання відмінної оцінки створює відчуття легкості і простоти процесу тестування, викликає прагнення до подібних результатів. Наявність декількох готових варіантів відповіді. Здобувачі вважають, що цей чинник на 60-70% передбачає отримання негативних результатів тестування.

5. Неминучість контролю. При проведенні комп'ютерного тестування проводиться контроль кожного студента з усіх тем. Це мобілізує студентів на ретельну підготовку до заняття.

6. Повторюваність результатів при повторному тестуванні, у разі відсутності додаткової підготовки після першої спроби. Тестові завдання, складені з високою надійністю, забезпечують практично повне повторення попередніх результатів при повторному тестуванні. Здобувачі кожного разу наново переконуються, що простого вгадування не виходить, одного везіння недостатньо для гарної оцінки - потрібні знання. Адекватною реакцією є міцніюча свідомість необхідності ретельного вивчення підручників і конспектів лекцій.

7. Робота студента на комп'ютері в режимі контролю спонукає його розібратися в побудові тестової програми, в принципах її роботи. Необхідність отримання знань в цій області спонукають до додаткового вивчення літератури і пристроїв комп'ютерної техніки [11, с. 114-116].

Такі основні чинники, що впливають на. підвищення мотивації процесу навчання при використанні комп'ютерних тестових програм. Хочеться сказати, що вільне використання тестових завдань при підготовці не веде до штучного підвищення результативності. Банк питань дозволяє своєчасно проводити оновлення тестових завдань, виключати їх повторення і в результаті покращувати якість опрацьовування матеріалу.

Загальновідомо, що в системі освіти середня школа повинна дати дітям загальні знання. Щодо призначення вищої школи, то вона посідає головне місце в підготовці спеціалістів, набуття студентами фахових знань та навичок, необхідних у майбутньому для кар'єрного зростання, відкриття власної справи, що сприятиме зростанню добробуту.

Але часто-густо викладачі стикаються з випадками, коли студенти готуються до іспитів в останні два-три дні, що призводить до хаотичного отримання знань і не приносить користі.

Тому на сучасному етапі подальшого вдосконалення навчання в системі вищої освіти та приєднання України до Болонської декларації запроваджується модульно-рейтингова система, в основі якої лежить тестовий контроль рівня підготовки студентів з метою отримання ними глибоких знань та вміння оперувати цими знаннями.

До переваг цієї системи можна віднести:

а) мінімізацію емоційного впливу викладача на студента;

б) стабілізацію роботи і системи оцінювання знань студентів.

З досвіду запровадження рейтингової системи контролю у вузах можна виділити фактори, які впливають на інтенсивність, ритмічність і якість роботи студентів. За М.Н. Гудзинським та іншими авторами, такими факторами є:

- спонукання (мотивація) студентів до систематичної активної роботи протягом всього семестру;

- розширення рамок і підвищення ролі самостійної роботи над навчальним матеріалом;

- підвищення рівня індивідуалізації навчання;

- фактор змагання в навчанні (боротьба за рейтинг, ранжування студентів і вирішення питання навчання на подальших ступенях, використання моральних і матеріальних стимулів);

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвиток їх творчого мислення;

- підвищення ефективності роботи викладацького складу [8, с.67].

За модуяьно-рейтинговою системою студенту доводиться долати певні труднощі: у вищій школі зменшено на третину кількість лекційних годин і збільшено кількість годин для самостійної роботи студентів. У свою чергу, це вимагає від викладача підготувати:

- певну кількість літератури для самостійного опрацювання студентами;

- певну кількість матеріалу на електронних носіях;

- велику кількість тестових завдань.

Тестовий контроль як засіб оптимізації навчального процесу одержав у вузах широке розповсюдження. Якщо раніше тестова форма контролю була предметом дискусії, то на сьогоднішній день доцільність використання тестів визнана у психології, педагогіці, методиці. Що таке тести? За визначенням «тести є одним з видів навчальних завдань, які використовуються для контролю і діагностики знань» [8, с.41].

Тестовий контроль має свої перевага і недоліки.

Перевагами тестового контролю є:

- значний об'єм різноманітного навчального матеріалу, який може бути перевірений за певний проміжок часу;

- можливість контролю на необхідному, наперед встановленому рівні і зміни ступеня складності питань, а у разі вибіркової відповіді - множинності вибору, включаючи типові помилки, що зустрічаються на даному етапі навчання як можливі відповіді;

- можливість попереднього самоконтролю з метою самооцінки досягнутого рівня;

- можливість виставляння об'єктивної оцінки шляхом простого під рахунку кількості правильних відповідей, що дозволяє дати кількісну оцінку результатів контролю;

- наявність документа (електронного журналу), строго фіксуючого результати контролю, а також номери питань (завдані.), на які були дані правильні або неправильні відповіді;

- концентрація уваги в тестовому завданні не на складання відповіді, а на обдумування його практичності;

- значна економія часу при перевірці великих груп, бо час на контроль визначається не кількістю, тих хто тестується, а кількістю контрольних питань;

- виникнення умов для корегування навчальних програм: при використанні контролю в процесі навчання;

- можливість застосування технічних засобів і пристроїв для контролю, що дозволяє звільнити викладача від рутинної процедури проведення самого контролю;

- можливість реалізації розроблених тестів і критеріїв рівня навчання протягом декількох років;

- відсутність необхідності безпосередньої участі викладача в проведенні контролю;

- конкретність завдань і способів їх виконання;

- однозначність оцінки відповіді;

- можливість статистичної обробки результатів контролю.

Недоліки тестового контролю полягають в наступному:

- можливість оцінити головним чином знання і вміння слухача, вирішувати практичні і організаційні питання;

- можливість оцінити лише кінцевий результат - правильна або неправильна відповідь;

- відсутність «зворотного зв'язку» з викладачем в ході виконання контрольного завдання, якщо в процесі контролю не використовуються технічні засоби;

- «формалізований характер» вибіркової відповіді;

- неминучість підказки при альтернативній відповіді;

- неможливість оцінити сам процес формування відповіді, який призвів до того або іншого результату;

- недостатній рівень контролю при використанні вибіркової форми відповіді;

- можливість запам'ятати неправильну або неточну відповідь;

- стандартизація мислення без урахування властивостей особистості;

- неможливість оцінити характер мислення;

- спрощення задачі, яка стоїть перед слухачем (замість самостійного формулювання повної і достатньої відповіді на поставлене питання вимагається лише вибрати, наприклад, правильну відповідь з числа тих, які вже є);

- необхідність високої кваліфікації викладачів і експертів, які складають завдання;

- упередженість викладачів до цього методу контролю;

- залежність оцінки знань від рівня складності завдань;

- залежність оцінки складності завдання від рівня підготовленості студентів [11, с.119].

Таким чином, система контролю знань в інформаційно-освітньому середовищі відкритої освіти реалізується з дотриманням наступних основних. принципів:

- об'єктивність - виключення чинника суб'єктивного підходу з боку екзаменатора, оскільки обробка результатів тесту проводиться програмним способом;

- інформативність - результати тестування повинні включати не тільки підсумковий бал по тесту, але і проміжні результати по кожному розділу і кожному питанню з тестового завдання;

- достовірність - захист результатів тестування від фальсифікації;

- валідність - виключення чинника «лотереї» звичайного іспиту, на якому може дістатися «нещасливий білет» або задача; велика кількість завдань тесту охоплює весь об'єм навчального матеріалу, що дозволяє ширше проявити свій кругозір і не «провалитися» через випадкове незнання.

У цілому в системі освіти можуть повного мірою застосовуватися традиційні форми навчання, такі, як лекції, семінари, контрольні заходи з урахуванням специфіки навчання в інформаційно-освітньому середовищі. Наявність і розвиток засобів комп'ютерних і телекомунікаційних технологій ініціюють появу нових форм організації навчання.

При організації навчального процесу з використанням технологій Інтернет-навчання можна виділити три варіанти організації навчального процесу: Інтернет-навчання в «повному об'ємі», «включене Інтернет-навчаиня» і підтримку традиційного навчального процесу Інтернет-технологіями.

Контроль в системі освіти є найважливішим елементом навчального процесу. Тут доцільні два типи організації контролю знань: самоконтроль і регламентний контроль. Підсумковий контроль повинен бути орієнтований на виконання завдань, що мають творчий, нестандартний характер, оскільки довідкову або хрестоматійну інформацію студент в змозі сам знайти: в мережі Інтернет.



Висновки

Отже, тестування в системі дистанційного навчання є одним із найважливіших елементів, що вимагає правильного формування з урахуванням ментальних особливостей дистанційних студентів, специфіки предметної галузі навчання і вимог щодо забезпечення якості знань, введення системи контролю знань дозволяє скоротити в більшості випадків час на з'ясування підготовленості здобувачів до занять; зацікавленість здобувачів у максимально можливій для них оцінці, що є базою для сумлінної роботи на заняттях.

Підготовленість до занять тих здобувачів, які згодні з тим, що не одержать позитивну оцінку, можна перевірити в індивідуальному порядку, не скорочуючи для більшості студентів час, який відведений на самостійну роботу. Це сприяє, з одного боку, відмові від традиційних «школярських» методів роботи, а з іншого - дозволяє при безперервному контролі більше довіряти студенту.

Сучасна освітня ситуація в суспільстві вимагає оновлення багатьох сторін педагогічної діяльності, обумовлює необхідність впровадження інноваційних технологій, активних форм і методів навчання. Нові технології у вищій школі сприяють розвиткові професійних якостей і індивідуальних здібностей особистості студента. Активні форм і методи навчання дозволяють студентам розвивати творче мислення, сприяють їхньому залученню до рішення проблем, максимально наближених до професійних. У плані формування сучасного інформаційного середовища в нашому суспільстві відбуваються революційні зміни. Йде процес тотальної комп'ютеризації всіх сфер життя, у тому числі й освітньої, який буде ставити особливі вимоги до професійних, ділових і особистісних якостей сучасного фахівця.



Література

1. Атаманчук П.С. Призначення та особливості оперативного контролю готовності студентів до засвоєння навчального матеріалу. Проблеми освіти: наук.- метод. зб. Київ. 2001. Вип. 24. С. 159-165.

2. Вересоцька Н.І., Герасимчук В.П., Пильтяй О.М. Підготовка майбутніх учителів технологій до проведення онлайн уроків. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г Шевченк» (Серія Педагогічні науки ): зб.нак. праць. Чернігів. 2021. Вип. 12(168).С. 178-183

3. Головко М.В. Дистанційне навчання в умовах карантину: досвід та перспективи. Аналітико-методичні матеріали. Київ. Педагогічна думка, 2021. 192 с.

4. Горбунова А.М. Методичний контроль ефективності системи вищої освіти на різних ступенях навчання. Проблеми освіти. Київ. 1996. Вин. 5. С. 126-131.

5. Гуменк В. Організація інформаційної системи управління навчально-виховним процесом: Теорія і практика управління. Освіта і управління. 1999. Т. 3. № 2. С. 48-56.

6. Квасниця О. Стимул до навчання: Модульно-рейтингова система контролю знань. Львівський політехнік. 1997. 24 січня.

7. Козаков В.А. Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів. УМК ВО. 1992. 246с.

8. Кравец В.А. Модульний контроль і рейтингова оцінка. Нові технології навчання: наук.- метод. зб. Київ, 1992. Вип.6. С. 99-104.

9. Розновець О.І Можливості сучасних систем автоматизованого тестування для проведення модульного контролю знань. Проблеми освіти: наук. - метод. Зб. 2005. Вип. 45. С.179-183.

10. Цимбаленко О.О. Про досвід рейтингового контролю знань студентів. Проблеми освіти. Київ. 1996. Вип.5. С. 101-104.

11. Шаталов В.Ф. Експеримент продовжується. Донецьк. Сталкер, 1998. 396 с.

References

1. Atamanchuk P.S.( 2001.) Pryznachennia ta osoblyvosti operatyvnoho kontroliu hotovnosti studentiv do zasvoiennia navchalnoho materialu. [Purpose and features of operational control of students' readiness to learn educational material.]. Problems of education: science and method. coll. Kyiv. Issue 24. P. 159-165. [in Ukrainian].

2. Veresotska N.I., Herasymchuk V.P., Pyltiai O.M.(2021) Pidhotovka maibutnikh uchyteliv tekhnolohii do provedennia onlain urokiv.[ Preparation of future technology teachers for conducting online lessons.] Bulletin of the National University «Chernihiv Collegium named after T.G. Shevchenko» (Pedagogical Sciences Series): Coll. works Chernihiv. Issue 12(168). P. 178-183. [in Ukrainian].

3. Holovko M.V. (2021). Dystantsiine navchannia v umovakh karantynu: dosvid ta perspektyvy. [Distance learning in quarantine conditions: experience and prospects.] Analytical and methodical materials. Kyiv. Pedagogical thought, 192 p. [in Ukrainian].

4. Horbunova A.M.( 1996.) Metodychnyi kontrol efektyvnosti systemy vyshchoi osvity na riznykh stupeniakh navchannia. [Methodical control of the effectiveness of the higher education system at different levels of education.]. Problems of education. Kyiv. Vin. 5. P. 126-131. [in Ukrainian].

5. Humenk V. (1999). Orhanizatsiia informatsiinoi systemy upravlinnia navchalno-vykhovnym protsesom: Teoriia i praktyka upravlinnia. [ Organization of the information system for the management of the educational process: Theory and practice of management.]. Education and management. Vol. 3. No. 2. P. 48-56. [in Ukrainian].

6. Kvasnytsia O(1997). Stymul do navchannia: Modulno-reitynhova systema kontroliu znan.[ Stimulus for learning: Modular rating system of knowledge control./ Lviv Polytechnic. January 24. [in Ukrainian].

7. Kozakov V.A. (1992). Reitynhova systema otsinky uspishnosti navchannia studentiv. [The rating system for evaluating the success of students' studies.]. UMK VO. 246p. [in Ukrainian].

8. Kravets V.A.(1992). Modulnyi kontrol y reitynhovaia otsenka.[ Possibilities of modern automated testing systems for conducting modular control of knowledge.]. New learning technologies: science and method. coll. K, Issue 6. P. 99-104. [in Ukrainian].

9. Roznovets O.I (2005). Mozhlyvosti suchasnykh system avtomatyzovanoho testuvannia dlia provedennia modulnoho kontroliu znan. [About the experience of rating control of students' knowledge.]. Problems of education: sciences. - the method. Coll. Vol. 45. P.179-183. [in Ukrainian].

10. Tsymbalenko O.O. Pro dosvid reitynhovoho kontroliu znan studentiv. Problems of education. Kyiv. 1996. Issue 5. P. 101-104. [in Ukrainian].

11. Shatalov V.F.(1998). Eksperyment prodovzhuietsia. Donetsk. [The experiment continues.]. Stalker, 396s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...