Роль логічного мислення у розумовому розвитку дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка

РОЛЬ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У РОЗУМОВОМУ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Приходько Єгор Євгенійович здобувач ступеня «магістр»

факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв

Богдан Тетяна Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри дошкільної та початкової освіти

м. Чернігів

Анотація

Стаття містить теоретичний аналіз проблеми формування логічного мислення у старших дошкільників як важливого складника їхнього загального розумового розвитку.

Мета статті - обґрунтувати ключову роль логічного мислення в розумовому розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Методологія. Дослідження спиралося на використання таких загальнонаукових методів, як аналіз та синтез сучасної наукової інформації з метою визначення ступеня розробленості питання та подальших перспектив його осмислення; систематизація та узагальнення, що дозволили сформувати висновки. логічний мислення педагогічний дошкільний

Наукова новизна полягає у розширенні традиційних уявлень про психологічну та педагогічну складові формування логічного мислення старших дошкільників за рахунок уведення та аргументування важливості нейропсихологічного підґрунтя даного виду розумової діяльності. У контексті загальнопедагогічного підходу до характеристики логічного мислення уведено нейропсихологічну складову формування та удосконалення цього виду мислення у дошкільників, а також доведено важливість її врахування у розробці інноваційних методичних підходів до розумового розвитку дітей в умовах закладів дошкільної освіти.

Висновки. Зз'ясовано, що формування логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку з урахуванням усіх компонентів цього процесу (педагогічного, психологічного та нейропсихологічного) здатне сприяти їхньому успішному адаптивному функціонуванню в сучасному інформа- ційному суспільстві, забезпечуючи не лише навички розв'язання навчальних завдань, але й уміння логічно мислити, аналізувати та приймати обґрунтовані рішення в різних життєвих ситуаціях.

Ключові слова: старший дошкільник, логічне мислення, розумовий розвиток, нейропедагогіка.

Annotation

Pryhodko Yegor Yevheniyovych Master's degree candidate of Faculty of preschool, primary education and arts, T. H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, Chernihiv

Bohdan Tetiana Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Preschool and Primary Education, T. H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, Chernihiv

ROLE OF LOGICAL THINKING IN THE MENTAL DEVELOPMENT OF OLDER PRESCHOOL CHILDREN

The article provides a theoretical analysis of the problem of formation logical thinking in older preschool children as an important component of their general cognitive development.

The purpose of the article is to justify the key role of logical thinking in the cognitive development of older preschool children.

Methodology. The research relied on the use of such interdisciplinary methods as analysis and synthesis of modern scientific information to determine the level of development of the issue and further perspectives of its understanding; systematization and generalization, which allowed to form conclusions.

Scientific novelty lies in expending traditional ideas about the psychological and pedagogical components of formation logical thinking in older preschoolers by introducing and substantiating the importance of the neuropsychological basis of this type of mental activity. In the context of a general pedagogical approach to characterizing logical thinking, the neuropsychological component of formation and improvement of this type of thinking in preschoolers was introduced, and the importance of its consideration in the development of innovative methodological approaches to the cognitive development of children in preschool education institutions was proven.

Conclusions. It has been found that the formation of logical thinking in older preschool children, taking into account all components of this process (pedagogical, psychological and neuropsychological), can contribute to their successful adaptive functioning in modern society, providing not only skills to solve educational tasks but also the ability to think logically, analyze and make reasoned decisions in various life situations.

Keywords: older preschooler, logical thinking, cognitive development, neuropedagogy.

Постановка проблеми

У сучасному світі все більше уваги приділяється питанням розвитку розумових здібностей у дітей старшого дошкільного віку. З одного боку, швидкоплинний технологічний прогрес вимагає від людей все більшого рівня інтелектуальних навичок, а це включає в себе здатність аналізувати, розв'язувати численні проблеми та приймати обґрунтовані рішення з метою досягнення якнайкращого результату. З іншого боку, наукові дослідження показують, що активний розумовий розвиток дітей старшого дошкільного віку чинить значний вплив на їхній подальший успіх у навчанні та професійній діяльності, сприяє кращій адаптації до викликів, з якими діти зустрічаються в школі та в дорослому житті.

Одним із ключових аспектів цього процесу є формування логічного мислення, оскільки саме воно, будучи універсальним інструментом обробки інформації, дозволяє дітям аналізувати складні завдання, виявляти залежності і причинно-наслідкові взаємозв'язки. Відтак визначення ролі логічного мислення у розумовому розвитку, зокрема, старших дошкільників, означає встановлення того, як логічне мислення впливає на розвиток різних аспектів мислення, таких, як аналітичні навички, уміння приймати рішення та вирішувати проблеми. Також це включає виявлення того, як логічне мислення сприяє успішному навчанню, соціальній взаємодії та загальному розвиткові дитини. Ця проблема й досі залишається в полі дослідницького інтересу, оскільки глибоке розуміння процесів формування логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку є важливим для розробки ефективних методик та програм виховання й навчання, спрямованих на підвищення рівня їхнього розумового розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема розвитку логічного мислення дошкільників стала предметом вивчення в педагогіці ще у минулому столітті. Проте цікавість цього питання значно зросла у другій половині ХХ ст. і на початку нинішнього. Ключовими моментами у розвитку цієї проблематики стали психологічні дослідження Ж. Піаже та Л. Виготського у 1950-60-х роках щодо поетапності розвитку логічного мислення у дітей, згодом у 1970-80-х роках педагоги почали активно застосовувати знання з психології дитячого розвитку для розробки програм та методів, які були спрямовані на формування елементів логічного мислення у дошкільників, що, у свою чергу, привело до утворення у 1990-2000-х роках так званої когнітивної педагогіки - галузі, яка зосередилася на дослідженні процесів мислення та їхньої ролі у навчанні та розвитку дітей.

На теренах вітчизняної педагогіки тематика, пов'язана з логічним мисленням дошкільників, отримала свій розвиток у науковому доробку І. Барташнікової [1], О. Брежнєвої [8], Л. Гайдаржийської [2], І. Кіндрат [8], К. Крутій [7], І. Куліш [3], І. Любченко [4], Л. Плетеницької [7], О. Рейпольської [8], С. Слюсарчук-Літвін [10], С. Чупахіної [11] та багатьох інших. Серед зарубіжних фахівців ця проблема знайшла своє висвітлення у працях психологів Д. С. Гірі [13], Дж. Флевелла та Дж. Г. Дроздела [12], Д. Н. Стерна [14] та інших. Однак слід зазначити, що, попри значну кількість наукових публікацій з питань розвитку логічного мислення дошкільників, вони є достатньо розрізненими і не завжди дозволяють уявити цілісну картину даного феномену в силу використання різних теоретичних та методологічних підходів, акцентів дослідження та соціокультурних контекстів. Натомість обсяг методичних розробок даного спрямування виглядає досить широким і розмаїтим, не в останню чергу завдяки програмному впровадженню у практику закладів дошкільної освіти значної кількості інноваційних технологій, методів та прийомів.

На нашу думку, розгляд проблем розвитку логічного мислення у дошкільників слід доповнити новітніми досягненнями нейропедагогіки - галузі знання про теорії та технології виховання, що ґрунтується на даних сучасних нейронаук, оскільки без цього вивчення феномену логічного мислення у дітей виглядає позбавленим повноти і цілісності. З огляду на цю обставину вважаємо за потрібне розширити тематику наукових розвідок стосовно логічного мислення дітей дошкільного віку зазначеним компонентом.

Мета статті полягає в обґрунтуванні ключової ролі логічного мислення в розумовому розвитку старших дошкільників. Задля її реалізації проведемо категоріальний аналіз понять «розумовий розвиток» та «логічне мислення» й охарактеризуємо нейропсихологічну, психологічну та безпосередньо педагогічну основу останнього.

Виклад основного матеріалу

Розумовий розвиток дитини дошкільного віку складається з різноманітних аспектів, які включають когнітивні, мовленнєві, соціально-емоційні та інші компоненти. Основними з них вважаються:

- мовленнєвий розвиток, оскільки дитина у цьому віці розвиває свої мовленнєві навички, включаючи розуміння складних концепцій, вживання більш складних граматичних структур та розвиток мовленнєвого запасу;

- когнітивний розвиток, який охоплює увагу, пам'ять, сприйняття, мислення, уяву та інші пізнавальні аспекти, що отримують розвиток під час взаємодії із навколишнім середовищем;

- логічне мислення, яке проявляється у оволодіння старшим дошкільником вмінням встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, розв'язувати логічні завдання, розрізняти факти та припущення;

- соціально-емоційний розвиток, до якого входять розвиток емпатії, вміння співпереживати, ефективна взаємодія з однолітками та дорослими, управління емоціями та розуміння соціальних правил;

- моторний розвиток, який полягає в удосконаленні таких рухових навичок, як координація, гнучкість, м'язова сила та витривалість;

- креативний розвиток (креативні здібності, уява, мислення «відомо - невідомо», творчість);

- навчання та саморегуляція як здатність до самостійного оволодіння знаннями, планування та виконання завдань, управління часом та ресурсами тощо.

Як бачимо, розумовий розвиток постає як ключова комплексна характеристика особистості.

Одна з його складових, а саме - логічне мислення, може розглядатися і як явище, і як процес - залежно від контексту та підходу до його вивчення. У широкому розумінні логічне мислення є певним явищем когнітивної сфери, яке проявляється у способі, яким люди розв'язують проблеми, аналізують інформацію та приймають рішення. Це може включати здатність до розпізнавання логічних закономірностей, вміння встановлювати причинно - наслідкові зв'язки, а також здатність до конструювання аргументів. У той же час логічне мислення може розглядатися і як процес, що відбувається в мозку людини під час обробки інформації та прийняття рішень. Цей процес включає в себе низку кроків - аналіз, синтез, узагальнення та оцінка інформації з метою прийняття обґрунтованих висновків. Очевидно, що обидва підходи важливі для розуміння та вивчення логічного мислення.

Важко не погодитися з твердженням дослідниці І. Любченко про те, що «навчити старшого дошкільника розмірковувати стає одним із важливих педагогічних завдань, яке належить розв'язувати у контексті його особистісного розвитку в цілому» [5, с. 146]. Дійсно, розвиток логічного мислення дозволяє впливати на чимало важливих аспектів. Зокрема, навчання дітей розмірковувати допомагає їм розвивати критичне мислення - здатність аналізувати інформацію, висувати аргументи та приймати обґрунтовані рішення, а це, як відомо, є важливою навичкою для успіху у подальшому навчанні та житті загалом. Паралельно відбувається й стимулювання пізнавального розвитку, адже розмірковування вимагає використання різних мислительних процесів, серед яких аналіз, синтез, узагальнення та оцінка інформації, що сприяє удосконаленню когнітивних навичок та розширенню меж пізнання. Робота над розвитком логічного мислення підвищує рівень саморегуляції дитини, оскільки розмірковування вимагає уважності, концентрації та самоконтролю, що прямо впливає на здатність дитини керувати власними діями та реакціями. Безперечно, процес розмірковування із необхідністю включає в себе вживання різноманітних мовленнєвих засобів - слів, фраз та речень - для висловлення думок та ідей, що сприяє розвитку мовленнєвих навичок. І, нарешті, розмірковування допомагає дітям розуміти свої власні думки, почуття та переконання, що уможливлює розвиток самосвідомості та розуміння себе як індивідуума.

Як зазначалося вище, поза увагою науковців часто залишається психофізіологічна (нейропсихологічна) складова дослідження логічного мислення дошкільника, яка ґрунтується на експериментальних дослідженнях діяльності мозку та перебігу психофізіологічних процесів. Основними принципами методології нейропедагогіки є розуміння мозкової діяльності (структура та функції мозку, які забезпечують навчання, зберігання та використання інформації дітьми) з метою розробки більш ефективних методів навчання, що враховують індивідуальні особливості кожної дитини; індивідуалізація навчання (важливість індивідуального підходу до навчання та виховання, враховуючи різницю в мозкових функціях та навчальних потребах кожного вихованця); активне залучення мозку до розумової діяльності шляхом створення стимулюючого середовища, використання інтерактивних методів навчання та сприяння активній участі вихованців у процесі навчання; розвиток когнітивних навичок шляхом використання спеціальних вправ та завдань, які сприяють розвитку пам'яті, уваги, мислення та мовлення; використання мультисенсорного навчання шляхом залучення різних чуттів (зору, слуху, дотику тощо) для підвищення ефективності навчання та запам'ятовування.

Як бачимо, нейропсихологічна основа розвитку логічного мислення старших дошкільників включає в себе різні аспекти функціонування мозку, які становлять основу для цього виду мислення. Спираючись на численні нейропсихологічні дослідження, зокрема, працю Діка Свааба [9], можна виокремити декілька ключових складових нейропсихологічного базису розвитку логічного мислення: а) префронтальна кора, зокрема лівий передній кутик, відомий як місце зосередження багатьох вищих когнітивних функцій, включаючи планування, організацію, прийняття рішень та керування увагою, і ця область мозку відіграє вирішальну роль у формуванні логічно-мисленнєвих процесів; б) парієтальна кора, що відповідає за обробку просторової інформації та роботу з числами та кількісними величинами, і є важливою для уявлення та розуміння логічних взаємозв'язків; 3) темпоральна кора, яка має значення для розуміння мовлення та семантики, значущих для логічного мислення, особливо в контексті оволодіння логічними поняттями та відношеннями; 4) мозкові зв'язки, що забезпечують передачу інформації між різними ділянками кори головного мозку і відіграють, відповідно, важливу роль у формуванні та використанні логічних знань та навичок; 5) високу пластичність дитячого мозку, що означає його здатність до адаптації та змін під впливом навколишнього середовища та досвіду, й тим самим дозволяє формувати та вдосконалювати навички логічного мислення протягом усього періоду розвитку дитини.

У свою чергу, психологічний базис розвитку логічного мислення, за В. Павелковим та О. Цигипало [6], включає в себе різні психічні процеси та аспекти, які сприяють формуванню та удосконаленню цього виду мислення. Зокрема, йдеться насамперед про ефективне сенсорне сприйняття та увагу, позаяк логічне мислення починається зі сприйняття інформації через органи чуття та увагу до важливих деталей та шаблонів. Так само важливим є і мовлення, коли за допомогою мовних символів дитина виражає певні логічні поняття, відношення між об'єктами та формулює свої аргументи. Когнітивні процеси аналізу, синтезу, класифікації, порівняння та вирахування також дозволяють дитині встановлювати відношення між об'єктами та розробляти логічні аргументи. Разом з тим пам'ять та уява уможливлюють збереження та відтворення інформації дитиною для формулювання гіпотез, прогнозування результатів та розв'язання проблем. І, насамкінець, рішучість та самостійність забезпечують дитині впевненість у своїх можливостях і готовність досліджувати, експериментувати та вирішувати проблеми самостійно. Завдяки перерахованим психологічним механізмам відбувається стимулювання логічного мислення у дітей.

Нарешті, педагогічну основу розвитку логічного мислення у дітей дошкільного віку утворюють методи, підходи та стратегії, які вихователі можуть використовувати для стимулювання цього виду мислення у вихованців. Серед них - створення стимулюючого середовища (різноманітні інтерактивні завдання, головоломки, логічні ігри та експерименти), застосування інтерактивних методів (групова робота, дискусії, проєктна діяльність та спільне розв'язання проблем), стимулювання дослідницького підходу (заохочення дітей до відкриття та дослідження навколишнього світу, постановки гіпотез та проведення експериментів), використання стратегій мислення (навчання дітей різним стратегіям мислення - аналізу, синтезу, класифікації, порівняння та виведення умов), розвиток мовленнєвих навичок, використання адаптивних підходів (шляхом врахування індивідуальних особливостей та потреб кожної дитини при плануванні та проведенні занять з розвитку логічного мислення).

Великого значення у розвитку логічного мислення як значущої складової розумового розвитку має, безперечно, й урахування вихователями та батьками вікових характеристик дітей. Вікові особливості розвитку логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку характеризуються насамперед поступовістю та поетапністю. Зокрема, у старшому дошкільному віці діти починають формувати базові логічні концепції, такі як класифікація, порівняння, серіація та категоризація; вони можуть класифікувати предмети за розміром, формою, кольором тощо, а також робити прості порівняльні висновки. Разом з цим старші дошкільники демонструють елементи критичного мислення - через здатність аналізувати інформацію, робити висновки та приймати рішення, ставити запитання про причинно-наслідкові зв'язки та виражати власні думки та позиції. Відбувається й удосконалення логічних операцій індукції (створення загальних правил на основі конкретних прикладів) та дедукції (застосування загальних правил до конкретних ситуацій). Також старші дошкільники можуть виявляти здатність до розв'язання проблем та завдань, що вимагають логічного мислення, використовуючи різні стратегії, щоб знайти відповіді на запитання. У цьому ж віці діти усе частіше демонструють навички саморегуляції, що включає в себе здатність контролювати свої думки, емоції та дії під час виконання логічних завдань та розв'язання проблем.

Висновки

Узагальнюючи вищесказане, зазначимо, що сформованість логічного мислення у старших дошкільників, відповідно до їх вікових норм, визначає насамперед їхню здатність до адаптації до навчання у школі і подальшого успішного виконання когнітивних завдань у різних життєвих ситуаціях. Крім того, кожен з компонентів логічного мислення - аналіз, синтез, порівняння тощо - відіграє свою роль у загальному розумовому розвитку дитини. Зокрема, аналітичні навички допомагають розбирати складні завдання на прості складові, здатність до синтезу сприяє об'єднанню окремих елементів знання в цілісні концепції і таке інше. Такий комплексний підхід до формування логічного мислення сприяє розумовій гнучкості та розвитку критичного мислення, що є важливими складовими загального розумового розвитку. У цілому ж формування логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку з урахуванням усіх компонентів цього процесу (педагогічного, психологічного та нейропсихологічного) здатне сприяти їхньому успішному адаптивному функціонуванню в сучасному інформаційному суспільстві, забезпечуючи не лише навички розв'язання навчальних завдань, але й уміння логічно мислити, аналізувати та приймати обґрунтовані рішення в різних життєвих ситуаціях.

Література

1. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення. Тернопіль: Богдан, 1998. 80 с.

2. Гайдаржийська Л. П. Розумовий розвиток як одна з проблем підготовки дітей до школи. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. № 49. С. 57-60.

3. Куліш І., Гой С. Розвиток логічного мислення як важливий компонент підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи. Освітні обрії. 2020. № 2(51). С. 58-62.

4. Любченко І. І. Педагогічні засади розвитку логічного мислення у старших дошкільників, інноваційні підходи виконання концепції розвитку дошкільної освіти 2010-2016 р.: навч.-метод. посібник. Умань: ВПЦ «Візаві», 2011. 134 с.

5. Любченко І. Педагогічні умови розвитку логічного мислення у старших дошкільників. Збірник наукових праць [Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини]. 2011. Вип. 3. С. 146-152.

6. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: навч. посібник для самостійної роботи студ. Київ: Академвидав, 2011. 376 с.

7. Плетеницька Л., Крутій К. Логіко-математичний розвиток дошкільників. Запоріжжя: ЛІПС, 2002. 156 с.

8. Розумне виховання сучасних дошкільнят: метод. посібник / Н. Гавриш, О. Брежнєва, І. Кіндрат, О. Рейпольська; за заг. ред. О. Брежнєвої. Київ: ВД «Слово», 2015. 176 с.

9. Свааб Д. Наш творчий мозок / пер. з нім. С. Зубченка. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019. 464 с.

10. Слюсарук-Літвін С.С., Здробілко К. В. Розвиток логічного мислення дітей дошкільного віку засобами STREAM-освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2024. Вип. 71. С. 100-107.

11. Чупахіна С. В. Розвиток логічного мислення дошкільників: теоретичні засади. Наука і освіта: спец. випуск до 195-річчя Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Науково-практичний журнал Південного наукового центру НАПН України. 2011. № 4. С. 474-478.

12. Drozdal, J. G., & Flavell, J. H. (1975). A developmental study of logical search behavior. Child Development, 46, 389-393.

13. Geary D. C. Children's Mathematical Development: Research and Practical Applications. Washington, DC: American Psychological Association, 1994.

14. Stern D. The Interpersonal World of the Infant. Basic Books, 1985.

References

1. Bartashnikova, I. A. & Bartashnikov, O. O. (1998). Rozvytok naochno-obraznoho ta lohichnoho myslennia [The development of visual-spatial and logical thinking]. Ternopyl: Bohdan.