Особливості бакалаврської освітньої програми "Полоністичні студії - мова, культура, суспільство" в Ягеллонському університеті (для китайських студентів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

ОСОБЛИВОСТІ БАКАЛАВРСЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ “ПОЛОНІСТИЧНІ СТУДІЇ - МОВА, КУЛЬТУРА, СУСПІЛЬСТВО” В ЯГЕЛЛОНСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (для китайських студентів)

Ірина Збир кафедра українського

прикладного мовознавства

Анотація

програма полоністичний китайський ягеллонський

У статті розглянуто спеціальну 2-річну програму подвійного диплома ОР Бакалавр “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство” для китайських студентів в Інституті польської глотодидактики Ягеллонського університету. Це новаторський проект, ідея якого з'явилася ще у 2006 р., коли було підписано угоду про співпрацю між Ягеллонським університетом і Державним управлінням Китаю з розвитку китайської мови, однак реалізувати задум вдалося у 2019-2020 н. р. Переломним моментом у цьому напрямку став 2013 р., коли уряд КНР прийняв ініціативу глобальної стратегії розвитку інфраструктури Один пояс, один шлях, що зумовило ряд реформ не лише в економічній, а й освітній сферах, зокрема у викладанні польської мови як іноземної. Польща стала важливим пунктом у розвитку втілення задуму цього глобального проекту як трансфер між Західною Європою та Китаем. Відповідно до підписаної угоди та Загальноєвропейських рекомендації з мовної освіти у Польщі китайські студенти поглиблюють свої знання з польської мови, історії і культури та набувають нових вмінь і навичок. Ця програма реалізується у двох основних частинах (2 - 2). Перші чотири семестри відбуваються в рідному для студента китайському університеті, а наступні чотири - це навчання в Ягеллонському університеті. Головним завданням цієї програми є підготовка фахівців, які, з одного боку, мають високий рівень мовних навичок, але, з іншого боку, вони також повинні володіти знаннями про країну, мову якої вони вивчають, мати широку глобальну перспективу і бути здатними брати участь у сильній конкуренції та міжнародному співробітництві. Також у статті звернено особливу увагу на передумови створення програми “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство”, описано головні завдання та навчальні дисципліни, теми дипломних робіт, а також з'ясовано механізми використання досвіду польських колег на українському ґрунті.

Ключові слова: програма подвійного диплома, полоністичні студії (полоністика), китайські студенти, Інститут польської глотодидактики, Ягеллонський університет.

Annotation

FEATURES OF THE BACHELOR'S EDUCATIONAL PROGRAM “POLISHSTUDIES - LANGUAGE, CULTURE, SOCIETY” AT THE JAGELLONIAN UNIVERSITY (for Chinese Students)

Iryna Zbyr Ivan Franko National University of Lviv Department of Applied Linguistic

The article examines the special 2-year double degree diploma program of the Bachelor's Education Level “Polish studies - language, culture, society” for Chinese students at the Institute of Polish Glottodidactics of the Jagiellonian University. This is an innovative project, the idea of which appeared back in 2006, when a cooperation agreement was signed between the Jagiellonian University and the Chinese State Administration for the Development of the Chinese Language, but the idea was implemented in 2019-2020. The turning point in this direction was 2013, when the government of the People's Republic of China adopted the initiative of the One Belt, One Road global infrastructure development strategy, which led to a number of reforms not only in the economic, but also in the educational sphere, in particular in the teaching of Polish as a foreign language. Poland became an important point in the development of the implementation of the idea of this global project as a transfer between Western Europe and China. In accordance with the signed agreement and the Common European Framework of Reference for Languages in Poland Chinese students deepen their knowledge of the Polish language, history and culture and acquire new skills and abilities. This program is implemented in two main parts (2 - 2). The first four semesters take place at the student's home university in China, and the next four semesters are at the Jagiellonian University. The main task of this program is to train specialists who, on the one hand, have a high level of language skills, but, on the other hand, they must also have knowledge of the country whose language they are studying, have a broad global perspective and be able to participate in a strong competition and international cooperation. Also, the article pays special attention to the prerequisites for the creation of the program “Polish studies - language, culture, society”, describes the main tasks and academic disciplines, the topics of diploma theses, and also explains the mechanisms of using the experience of Polish colleagues on the Ukrainian reality.

Key words: Double Degree Program, Polish Studies, Chinese students, Institute of Polish Glottodidactics, Jagiellonian University.

Постановка проблеми

Сьогодні викладання української мови як іноземної (далі - УМІ) - це молода навчальна дисципліна, що швидко розвивається та реагує на різні зміни як в суспільстві, так і за межами держави. В останнє десятиліття зросла зацікавленість українською мовою у світі: це інтеграція України в Європейський Союз, Помаранчева революція, Євромайдан, Революція Гідності, війна на Сході України, а згодом і повномасштабне вторгнення росії на територію нашої держави 24 лютого 2022 року ознаменували ряд змін, з якими стикається українська освіта та викладання УМІ зокрема.

Тому українським лінгводидактам важливо знати та використовувати найкращі практики викладання мови як іноземної у наших сусідів, зокрема, у поляків. Після вступу Польщі в Європейський Союз у 2005 р. різко зросла кількість охочих вивчати польську мову, відкривати для себе цю країну, знайомитися з її історією та культурою, а викладання польської мови як іноземної набуло великої популярності не лише в Європі та Америці, а й в Азії. З кожним роком збільшується кількість центрів полоністики у світі, міцнішають її економічні та міжнародні зв'язки, укріплюється позиція Польщі як впливової та розвиненої країни у Східній Європі. Однією із таких ініціатив, яка зумовила ряд реформ не лише в економічній, а й освітній сферах, була глобальна стратегія розвитку інфраструктури Один пояс, один шлях, прийнята урядом КНР у 2013 р. Це стало передумовою відкриття нового напряму на кафедрі польської мови як іноземної Інституту польської глотодидактики в Ягеллонському університеті та створення спеціальної 2-річної програми ОР Бакалавр “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство” для китайських студентів, які, за словами проф. І. Яновської, “продовжують навчання розпочате в китайських університетах, що спирається на специфічну програму КНР, а також на стандарти вивчення так званих екзотичних мов у китайських університетах” [5: 49]. У Польщі ці студенти поглиблюють свої знання з польської мови, історії та культури та набувають нових вмінь і навичок.

Мета статті ознайомитися з програмою подвійного диплома ОР Бакалавр “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство” для китайських студентів, визначити передумови її створення, описати головні завдання та навчальні дисципліни, теми дипломних робіт, а також з'ясувати механізми використання досвіду польських колег на українському ґрунті.

Виклад основного матеріалу

Програма ОР Бакалавр “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство” - це новаторський проєкт, ідея якого з'явилася ще у 2006 р., коли було підписано угоду про співпрацю між Ягеллонським університетом і Державним управлінням Китаю з розвитку китайської мови, і з того часу ознаменувала один із напрямків міжнародної співпраці в освітній сфері для обох держав [2: 7].

Це питання досліджували як польські, так і китайські лінгводидакти, зокрема, І. Яновська, Т Черкєс, А. Прізель-Кані, П. Хорбатовський, К. Гарбар, А. Рушер, Я. Малєйка, Мао Руй, Лі Йінань, Чжао Ганг та інші, а результатом роботи з першим набором китайських студентів програми “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство” став збірник наукових праць “Між Сходом і Заходом. Про труднощі викладання під час роботи з китайськими групами” [2], в якому автори статей описали особливості цієї програми, окремих навчальних дисциплін, проаналізували труднощі, що виникали в процесі навчання, а також теми дипломних (бакалаврських) робіт, поділилися досвідом роботи з китайськими студентами, висловили перспективи на майбутнє тощо.

Як зазначалося раніше, переломним моментом у співпраці між Ягеллонським університетом та університетами Китаю став 2006 рік, коли 29 вересня тодішній ректор Ягеллонського університету проф. Кароль Мусьол і директорка Державного управління Китаю з розвитку китайської мови Ху Лінь підписали угоду та відкрили Інститут Конфуція в Кракові. У той час це була перша в Польщі та восьма на світі інституція такого типу. Того ж дня було підписано угоду між Ягеллонським університетом та Пекінським університетом іноземних мов про співпрацю і академічну мобільність, що мала на меті допомогти реалізувати програму Інституту Конфуція.

Цього ж року одразу до Кракова приїхала перша група китайських студентів, які навчалися на полоністиці в Пекінському університеті іноземних мов, на річний інтенсивний курс вивчення польської мови і культури. Тут слід зауважити, що кафедра полоністики в Пекінському університеті була однією з найстарших і єдиною в КНР з 1954 до 2009 р., де здійснюється підготовка фахівців на всіх освітніх рівнях Бакалавр, Магістр та Доктор. Інтенсифікація співпраці Ягеллонського університету з китайськими ЗВО не була випадковою [4: 182]. Адже у 2013 р. Китай зініціював глобальний проєкт Один шлях, один пояс АБО Новий шовковий шлях, метою якого є була розбудова інфраструктури, що з'єднувала б Китай з Середньою Азією, Близьким Сходом, Африкою та Європою, а також відкриття нових можливостей економічної, фінансової та інфраструктурної співпраці між усіма партнерами. Одна з головних доріг, що з'єднує КНР з Західною Європою пролягає через Польщу, зокрема село Малашевичі - це трансфер, де відбувається митний контроль. Отже, з огляду на географічне положення Польща стала важливим пунктом на цьому “Шляху” як ворота до країн ЄС. На думку проф. Лі, “метою закладу, заснованого у 1950-х роках, була підготовка перекладачів для потреб держави, передусім для роботи в міністерствах, на радіо, у прес-агентствах та державних спільних підприємствах. На межі ХХ-ХХІ століть польсько-китайські відносини почали динамічно розвиватися. Китайські інвестиції в Польщі та польські в Китаї з'явилися як гриби після дощу. Сьогодні, у зв'язку з ініціативою 16 - 1 та ініціативою Один шлях, один пояс, польські вчителі також потрібні в банках, мас-медіа, корпораціях, школах та університетах, неурядових установах тощо. Очікування від викладачів польської мови також набагато вищі. Випускники повинні мати не лише відмінний рівень польської мови, а й відмінне знання Польщі та польських проблем. [...] Метою викладання Пекінського університету іноземних мов є навчання молодих китайців, щоб вони стали фахівцями з інших культур і мов” [6: 394-395].

Услід за цим китайська сторона вирішила посилити міжнародну наукову співпрацю, розвиток освіти і підготовку фахівців, які знають мову, культуру, реалії, культурні відмінності країн, що безпосередньо співпрацюють з КНР у цьому проєкті. Китайські ЗВО дуже швидко відреагували на такі зміни. Якщо до 2013 р. в Китаї функціонувало 2 програми з полоністики (Пекін і Харбін), то сьогодні (початок 2023 р.) їх є 22 [3: 259]. Також відбулися зміни в освітніх програмах: якщо раніше головний акцент був на філологічному профілі, зокрема, на підготовці майбутніх перекладачів, то після реформи - на експертів з різних галузей зі знанням мови, які можуть виконувати функції аналітиків, культурологів, дипломатів, бізнесменів, викладачів, перекладачів, просто посередників між географічно і культурно надзвичайно віддаленими країнами. Як стверджує Чжао Ганг, багатолітній декан кафедри полоністики Пекінського університету іноземних мов, а сьогодні проректор університету, про зміни у полоністичних студіях: “Певний час існувала думка, що мова - це лише інструмент, що сприяло тому, що вивчення мови стало суто мовним навчанням чи курсом. [...] Зараз більше затребувані випускники з міжнародним баченням. Перш за все, вони повинні мати високий рівень мовних навичок, але, з іншого боку, вони також повинні мати всебічні знання про країну, мову якої вони вивчають, мати широку глобальну перспективу та бути здатними брати участь у сильній конкуренції та міжнародній співробітництво” [11: 132].

Першими слухачами програми ОР Бакалавр подвійного диплома “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство" в Інституті польської глотодидактики Ягеллонського університету було 20 студентів Інституту Ченгду Сичуанського університету міжнародних студій, які розпочали навчання у 2019-2020 н. р. і закінчили у червні 2022 р.

Ця програма реалізується у двох основних частинах (2 - 2). Перші чотири семестри відбуваються в рідному для студента китайському університеті, в якому проводяться заняття з основ польської мови - граматики та мовних навичок, елементів культури та знань про Польщу, а також вивчення англійської мови та інших дисциплін, що характерні для китайської системи освіти і передбачені основною навчальною програмою КНР. Загалом студенти навчаються приблизно 1850 годин та отримують 100 кредитів ECTS [5: 47].

Наступні чотири семестри - це навчання в Ягеллонському університеті. Прослухавши 1200 годин навчальних занять, за які можна отримати загалом 98 кредитів ECTS, студенти передусім зосереджуються на практичному вивченні польської мови - аудіювання, читання, граматика, розвиток зв'язного мовлення (письмо і говоріння), переклад та написання дипломної роботи.

Основною метою навчання та викладання у цій програмі є оволодіння польською мовою - усною та письмовою - на рівні C1, яка характеризується використанням широкого спектру мовних засобів, що дозволяють вільно та спонтанно спілкуватися. Таким чином студенти розвивають свої лінгвістичні компетенції (тобто вміння використовувати граматичні структури, словниковий запас, орфографію та фонологію), соціолінгвістичні та прагматичні компетенції в мовній рецепції, продукуванні та взаємодії. Не нехтують і посередницькою діяльністю, яка полягає - в цьому випадку - у розвитку навичок перекладу. Не менш важливо надати студентам глибокі та систематичні знання в галузі прикладної лінгвістики та споріднених дисциплін, таких як: культура мови, різноманітність сучасної польської мови, практична стилістика та риторика. Важливим є вміння використовувати прикладні знання не лише у повсякденному спілкуванні з іншими носіями польської мови, а й і в академічних та професійних дискусіях [5: 48].

Друга група цілей, зазначених у програмі, зосереджена на набутті глибоких знань з найважливіших фактів історії Польщі, її культури, мистецтва та знань про суспільство, і вміє помічати зв'язки між ними. У процесі досягнення культурних і реалістичних цілей велике значення надається усвідомленню студентами необхідності проведення різноманітних заходів, спрямованих на популяризацію Польщі, її культури, досягнень та поширення польської мови в багатомовному та багатокультурному середовищі. Важливим аспектом освіти є також підтримка автономних установок - критичного оцінювання власних мовних навичок і, відповідно, можливостей і методів подальшого поглиблення знань і мовних навичок з польської мови як іноземної та польської культури.

Програма “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство” пропонує 4 блоки занять:

- суто мовні заняття (практичного та теоретичного характеру): практичне вивчення польської мови, переклад (польсько-китайський та китайсько-польський), читання медіатекстів, читання літературних текстів, польська мова на фоні інших мов, багатомовна та багатокультурна Польща;

- заняття з літератури, культури, мистецтва, польської історії та соціології: твори польської літератури, польська культура та реалії, міжкультурна комунікація, польський театр і кіно, польська музика та образотворче мистецтво; вибрані питання з історії Польщі, сучасного польського суспільства, багатомовної та багатокультурної Польщі, польсько-китайських відносин;

- заняття, спрямовані на розвиток особистих (чи загальних компетенцій) користувачів мови: театральний майстер-клас, освітній проект, міжкультурна комунікація, стратегії вивчення мови;

- спеціалізовані заняття, орієнтовані на обсяг/тему дипломної роботи за вибором студентів: просемінар, бакалаврський семінар [5: 49].

Таблиця 1

Навчальний план ОП “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство"

Як бачимо, укладачі цієї програми керувалися двома основними критеріями - критерієм корисності та критерієм потреб студентів, які сумісні між собою, оскільки обидва враховують прагматичні чинники та мотивацію студентів.

Упродовж першого року в Польщі китайські студенти мають здебільшого практичні заняття, головна функція яких це навчання міжкультурних відмінностей, а також знайомство з Польщею, її мовою і культурою у глобальному вимірі та в порівнянні до реалій Піднебесної. На другому році студенти продовжують вивчати польську мову, але основний акцент робиться на науковий семінар і написання дипломної (бакалаврської) роботи. Викладачі намагаюся не нав'язувати теми, я прагнули підштовхнути до думки, щоб вони були результатом спільних домовленостей, відчуття значущості і, як результат, взаємного задоволення. Також показати студентам, що ступінь бакалавра може стати наступним етапом їхньої міжкультурної подорожі, дозрівання до ролі міжкультурного провідника та експерта, яку вони матимуть шанс зіграти після завершення навчання. У цьому контексті варто згадати думку Ельжбети Завадської [10: 451-465], яка вказує на те, що у випадку культурологічної дидактики метою є не лише отримання знань студентами, але й зробити їх чутливими до та розвивати навички контакту з іноземними культурами. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти також звертають увагу на це, наголошуючи на важливості роботи над:

• здатністю сприймати співвідношення власної культури з чужою;

• культурною чутливістю і здатністю робити правильний вибір стратегій і правильно їх використовувати в контакті з людьми з інших культур;

• здатністю виступати посередником між місцевою культурою та іноземною культурою та вирішувати міжкультурні непорозуміння;

• здатністю долати стереотипи [1: 96].

Здобуті знання, навички та вміння студенти показали у своїх дипломних (бакалаврських) роботах. Як зазначає П. Хорбатовський, що впродовж 2 років 32 китайські студенти готували свої дослідження, тематика яких доволі різноманітна. 15 робіт були присвячені літературі, 10 з яких торкалися китайської літератури чи сприйняття польської літератури в Китаї з позиції компаративістичних студій:

1. Аналіз обраних героїв “Пана Тадеуша”.

2. Чому “Сон у червоному теремі (павільйоні)” Цао Сюеціня XVIII століття критики Піднебесної називають китайською версією “Ляльки ” Болеслава Пруса?

3. Прекрасна кар'єра та її трагічний фінал, або що спільного між “Сном у червоному теремі (павільйоні)” Цао Сюеціня та “Лялькою” Болеслава Пруса?

4. “Quo vadis” Генрика Сенкевича та феномен його популярності серед китайських читачів.

5. Подібність “Земліобітованої”ВладиславаРеймонтата “Півночі”Мао Дуня.

6. Лу Сінь і польська література.

7. Література свідчення на прикладі Тадеуша Боровського.

8. Фантазія та реальність у творах Ольги Токарчук “Дім денний, дім нічний ” та Мао Яня “Втома життя та смерті ” (спроби порівняння).

9. Магічний реалізм у творчості Мао Яня й Ольги Токарчук.

10. Загадкова тематика та жіночий колорит у творчості Ольги Токарчук.

11. “Відьмак” Анджея Сапковського та “Подорож на Захід” У Чен'ена, або чому польський фантастичний роман може сподобатися жителям Піднебесної?

12. “Відьмак” Анджея Сапковського як приклад розвитку польської фантастичної літератури.

13. Вибрані вірші Чеслава Мілоша в перекладі китайською як приклад споглядальної поезії (Дар, Сонце, Луг, По).

14. Завдяки чому вірші Віслави Шимборської стали популярними в Китаї?

15. Жіночий погляд у поезії Віслави Шимборської.

II. Присвячені польському кіно:

1. Аналіз фільму “Піаніст ” Романа Полянського з погляду китайців

2. Мова фільму Романа Полянського за екранізацією драми Вільяма Шекспіра “Макбет”.

3. Фільми Романа Полянського як автобіографія.

III. Присвячені мистецтву:

1. Музика Шопена як дзеркало польської національної культури і що приваблює в ній китайців?

2. Сюрреалістичність живопису Ігоря Морського.

IV. Присвячені культурним відмінностям, традиціям і кухні:

1. Культурні відмінності, різні звичаї та способи поведінки в повсякденному житті поляків і китайців.

2. Подібність і відмінність між китайським Новим роком та Різдвом в Польщі.

3. Відмінності в поведінці за столом у Польщі та Китаї.

4. Китайська та польська кухня - схожість і відмінність.

5. Польська кухня вчора і сьогодні.

V. Присвячені соціальним питанням та популяризації Польщі:

1. Моделі сім'ї в сучасному польському суспільстві.

2. Розвиток фемінізму в Польщі в 20 столітті та його вплив на сучасне суспільство.

3. Громадяни Китаю в Польщі. Польща на карті туристичної галузі Китаю.

VI. Присвячені освіті та викладанню польської мови як іноземної:

1. Викладання та труднощі вивчення польської мови китайцями.

2. Методика навчання іноземних мов на прикладі вивчення польської мови.

3. Полоністичні студії в Китаї.

4. Порівняння вищої освіти в Китаї та Польщі [4: 198-199].

Отже, як зауважує А. Рушер, який у 2018 р. проводив дослідження щодо вибору тем дипломних робіт студентів кафедр полоністики у трьох найбільших і найстарших університетах Китаю (в Пекіні, Харбіні і Гуанчжоу), незважаючи на реформи освітніх програм та відмова від підготовки виключно фахівців-філологів, “три стовпи філологічних досліджень: мова, література, культура все ще є ключовими для студентів китайських академічних центрів” [9: 365-374].

Висновки

Сьогодні у зв'язку з останніми подіями в політичному житті України освітня галузь потребує значних змін та викладання УМІ зокрема. У світі українці стали більш упізнаваними, а українська мова та культура об'єктом вивчення та обговорення. Звичайно, що українським дослідникам і викладачам потрібно ще докласти значних зусиль у розбудові методики навчання УМІ, популяризації українознавчих студій у світі, однак вже сьогодні варто задуматися, що програми подвійного диплома стають все більш актуальними і затребуваними на кафедрах / факультетах українознавства в закордонних університетах. Тому досвід польських колег з Інституту польської глотодидактики Ягеллонського університету - це один з прикладів того, як малими кроками можна реалізувати такі задуми.

Для українських лінгводидактів програма ОР Бакалавр “Полоністичні студії - мова, культура, суспільство” для китайських студентів може слугувати добрим підґрунтям. По-перше, її укладено відповідно до принципів Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, в якому йдеться про те, що навчання мови має бути пов'язане не лише з розвитком суто лінгвістичних компетенцій, але й з розвитком соціокультурної обізнаності, уяви, стратегій навчання, емоційного розвитку тощо [1: 18], а також з урахуванням особливостей освітніх програм у китайських університетах. По-друге, підбір навчальних дисциплін зроблено з проєкцією на практичні вміння і навички, а також на міжкультурну та міжмовну комунікацію. По-третє, значну увагу звернено на практичні заняття з польської мови як іноземної, що допомагають знати і розуміти принципи функціонування підсистем польської мови та використовувати їх у практиці спілкування - як у повсякденному житті з іншими користувачами польської мови, так і в академічних та професійних дискусіях. По-четверте, розроблено ряд курсів, що спрямовані на популяризацію Польщі, її культури, історії та мистецтва, а також польської мови в міжкультурному середовищі, що сприятиме поширенню моделей належної поведінки як у професійному середовищі, так і за його межами, метою якого є формування ставлення відкритості до культурних відмінностей і пошук ефективних шляхів співпраці в багатомовному та/або багатокультурному середовищі.

Список використаної літератури

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання д-ра пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. Київ: Ленвіт, 2003. 273 с.

2. Czerkies Т., Prizel-Kani А. (red.). Miedzy Wschodem a Zachodem. O wyzwaniach dydaktycznychpodczaspracy z grupami chinskimi. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, 2022. 232 s.

3. Garbar K. O znaczeniu komunikacji mi^dzykulturowej w procesie nauczania j?zyka polskiego jako obcego w Chinach. Mao Yinhui (red.). Spotkania Polonistyk Trzech Krajow - Chiny, Korea, Japonia. Rocznik 2016/2017. Kanton, 2017. S. 257-264.

4. Horbatowski P Program seminarium licencjackiego w odniesieniu do nowych wyzwan stojqcych przed studiami polonistycznymi w Chinach. Czerkies T., Prizel-Kani A. (red.). Miedzy Wschodem a Zachodem. O wyzwaniach dydaktycznych podczas pracy z grupami chinskimi. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, 2022. S. 181-199.

5. Janowska I. Program ksztalcenia j^zykowego na kierunku studiapolskie - j^zyk, kultura, spoleczenstwo. Czerkies T., Prizel-Kani A. (red.). Miedzy Wschodem a Zachodem. O wyzwaniach dydaktycznych podczas pracy z grupami chinskimi. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, 2022. S. 39-56.

6. Li Yinan. Dydaktyka polonistyczna wobec inicjatywy Jeden pas, jeden szlak program i metody. Spotkania Polonistyk Trzech Krajow - Chiny, Korea, Japonia. Rocznik2016/2017. Kanton, 2017. S. 365-374.

7. Miodunka W. T. Glottodydaktyka polonistyczna. Pochodzenie - stan obecny -perspektywy. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, 2016. 413 s.

8. Program studiow. Wydzial Polonistyki. Nauczanie j?zyka jako obcego i drugiego. Studia stacjonarne. Rok akademicki 2022/2023. Zalqcznik nr 149 do uchwaly nr 52/VI/2022 Senatu UJ z dnia 29 czerwca 2022 r. 139 s.

9. Ruszer A. Licencjaty w Chinach - rekonesans: wyzwania w nauczaniu sprawnosci pisania. Kim Yongdeog, J. Przyklenk, Koh Seunghui (red.). SpotkaniaPolonistyk Trzech Krajow - Chiny, Korea, Japonia. Rocznik 2018/2019. Seul, 2018. S. 365-374.

10. Zawadzka E. Glottodydaktyczne aspekty interkulturowosci. B. Z. Kielar i in. (red.). Problemy komunikacji mi^dzykulturowejlingwistyka, translatoryka, glottodydaktyka. Warszawa, 2000. S. 451-465.

11. Zhao Gang. Dydaktyka polonistyczne na BFSU - realia i wyzwania. T.Sekiguchi (red.). SpotkaniaPolonistyk Trzech Krajow - Chiny, Korea, Japonia. Rocznik 2009. Tokio, 2010. S. 129-134.

References

1. Zahalnoievropeiski rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia / nauk. red. ukr. vydannia d-ra ped. nauk, prof. S. Yu. Nikolaieva. Kyiv: Lenvit, 2003. 273 s. [in Ukrainian]

2. Czerkies Т., Prizel-Kani А. (red.). Miedzy Wschodem a Zachodem. O wyzwaniach dydaktycznych podczas pracy z grupami chinskimi. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, 2022. 232 s. [in Polish]

3. Garbar K. O znaczeniu komunikacji mi^dzykulturowej w procesie nauczania j?zyka polskiego jako obcego w Chinach. Mao Yinhui (red.). Spotkania Polonistyk Trzech Krajow - Chiny, Korea, Japonia. Rocznik 2016/2017. Kanton, 2017. S. 257-264. [in Polish]

4. Horbatowski P. Program seminarium licencjackiego w odniesieniu do nowych wyzwan stojqcych przed studiami polonistycznymi w Chinach. Czerkies T., Prizel-Kani A. (red.). Miedzy Wschodem a Zachodem. O wyzwaniach dydaktycznych podczas pracy z grupami chinskimi. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, 2022. S. 181-199. [in Polish]

5. Janowska I. Program ksztalcenia j^zykowego na kierunku studiapolskie - j^zyk, kultura, spoleczenstwo. Czerkies T., Prizel-Kani A. (red.). Miedzy Wschodem a Zachodem. O wyzwaniach dydaktycznych podczaspracy z grupami chinskimi. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, 2022. S. 39-56. [in Polish]

6. Li Yinan. Dydaktyka polonistyczna wobec inicjatywy Jeden pas, jeden szlak: program i metody. Spotkania Polonistyk Trzech Krajow - Chiny, Korea, Japonia. Rocznik 2016/2017. Kanton, 2017. S. 365-374. [in Polish]

7. Miodunka W. T. Glottodydaktyka polonistyczna. Pochodzenie - stan obecny -perspektywy. Krakow: Ksi^garnia Akademicka, 2016. 413 s. [in Polish]

8. Program studiow. Wydzial Polonistyki. Nauczanie j^zyka jako obcego i drugiego. Studia stacjonarne. Rok akademicki 2022/2023. Zalqcznik nr 149 do uchwaly nr 52/VI/2022 Senatu UJ z dnia 29 czerwca 2022 r. 139 s. [in Polish]

9. Ruszer A. Licencjaty w Chinach - rekonesans: wyzwania w nauczaniu sprawnosci pisania. Kim Yongdeog, J. Przyklenk, Koh Seunghui (red.). SpotkaniaPolonistyk Trzech Krajdw - Chiny, Korea, Japonia. Rocznik 2018/2019. Seul, 2018. S. 365-374. [in Polish]

10. Zawadzka E., Glottodydaktyczne aspekty interkulturowosci. B. Z. Kielar i in. (red.). Problemy komunikacji mi^dzykulturowej - lingwistyka, translatoryka, glottodydaktyka. Warszawa, 2000. S. 451^65. [in Polish]

11. Zhao Gang, Dydaktyka polonistyczne na BFSU - realia i wyzwania. T.Sekiguchi (red.). Spotkania Polonistyk Trzech Krajow - Chiny, Korea, Japonia. Rocznik 2009. Tokio, 2010. S. 129134. [in Polish]

Размещено на Allbest.ru