Структурно-функціональна модель формування етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ВОКАЛУ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Віталій Симонян, здобувач третього (освітньо-наукового)

рівня вищої освіти зі спеціальності

015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)

Анотація

У статті досліджено проблему формування етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки. На основі аналізу наукових джерел витлумачено сутність понять “модель” і “моделювання”. Представлено структурно-функційну модель формування ЕКК майбутнього викладача вокалу, що складається із восьми блоків: цільовий (мета); нормативний (стандарти, законодавчі норми, освітні програми); теоретико-методологічний (підходи та принципи); технологічний (матеріально-технічне забезпечення); змістово-операційний (зміст, методи, форми, засоби); організаційно-функційний (етапи, функції, педагогічні умови); оцінно-результативний (компоненти, критерії, рівні, показники); результативний (відповідно до мети).

Ключові слова: структурно-функційна модель; етнокультура; компетентність; етнокультурна компетентність; формування етнокультурної компетентності; майбутній викладач вокалу; фахова підготовка.

Annotation

Vitalii Symonian, Applicant of the Third (Educational and Scientific) Level of Higher Education, Specialty 015 “VocationalEducation (byspecializations)” Mukachevo State University

STRUCTURAL-FUNCTIONAL MODEL OF FORMATION OF ETHNO-CULTURAL COMPETENCE OF THE FUTURE VOCAL TEACHER IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING

The article considers the issue related to preservice vocal teachers ' ethnocultural competence formation that takes place in professional training. Based on the research analysis, the concepts of “model” and “simulation ” have been interpreted. A structural andfunctional model meant to develop preservice vocal teachers ' ethnocultural competence has been presented. It consists ofseven blocks: a target block (goal), a normative block (standards, legislative norms, educational curricula, a theoretical and methodological block (approaches and principles), a technological (material and technical support, facilities), a content-operational block (content, methods, techniques, means); an organizational-functional block (stages, functions and pedagogical conditions), an evaluation-resultative block (components, criteria, levels, indicators) and a result block (outcomes). The content of each block explains and clarifies the modeled process. The proposed blocks in the model correspond to the goals and content of the professional training for master's students who major in Music Art at higher education institution. The model makes it possible to achieve the necessary level of ethnocultural competence in the preservice vocal teachers. The efficiency of the modeled teaching and learning process aimed at developing preservice vocal teachers ' ethnocultural competence when the students are being professionally trained has been monitored through the system of feedbacks. It has been theoretically substantiated, that the model allows to monitor constantly and, if necessary, make adjustments to teaching preservice vocal teachers at a higher education institution. The expectation ofachieving the goal emphasizes that no matter what level of ethnocultural competence the master's students reach, the implementation of the structural and functional model is that preservice vocal teachers have acquired ethnocultural competence while being trained at higher education institution.

Keywords: structural-functional model; ethnoculture; competence; ethnocultural competence; formation of ethno-cultural competence; future vocal teacher; professional training.

Постановка проблеми

Модернізація системи вищої освіти української полінаціональної держави актуалізує нагальну потребу у формуванні етнокультурної компетентності (далі - ЕКК) майбутнього викладача вокалу. Відповідно до норм Законів “Про освіту” [4], “Про вищу освіту” [3], “Стратегії розвитку вищої освіти України на 2022-2032 рр.” [7], місія вищої освіти полягає у забезпеченні інтелектуального й культурного розвитку особистості, у формуванні якісного людського капіталу та згуртуванні суспільства для утвердження України як рівноправного члена європейської спільноти, розбудови ефективної інноваційної конкурентоспроможної економіки, гарантування високих стандартів якості життя. В умовах сьогодення заклади вищої освіти покликані створити організаційно-педагогічні умови, що вможливлюють формування необхідних етнокультурних знань, умінь, досвіду, цінностей, забезпечують ефективну професійну діяльність майбутніх викладачів вокалу. Створення педагогічної системи, яка виконуватиме функцію моделювання для досягнення високого рівня ефективності, потребує вивчення етнокультурного чинника, що увідповіднене з вимогами мистецької професійної освіти. На сьогодні представлено низку моделей, що мають на меті формування етнокультурної компетентності здобувачів освіти в освітньому середовищі. Водночас створення структурно-функційної моделі формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки донині є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми впровадження в освітній процес етнокультури через фахову підготовку досліджували Т. Атрощенко, Н. Бібік, Л. Боровіков, О. Будник, О. Гончарук, З. Ігушкіна, О. Ладнушкіна, Г. Лозко, В. Уліщенко та ін. Формуванню ЕКК майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва присвячено праці Т. Бондар, В. Гаснюк, М. Клепар, Г. Падалки, Є. Проворової, А. Растригіної, О. Соколової, П. Фриза, О. Хоружої та ін.

Протягом останніх років моделі формування ЕКК студіювали в контексті підготовки майбутнього педагога (Л. Маєвська), учителя музики (У. Іфан, О. Гуренко), майбутнього вчителя музики (Л. Лу, С. Цзяюй), майбутнього вчителя музики і хореографії (Ї. Чжан), майбутнього вчителя музичного мистецтва (С. Гмиріна, Ю. Мережко, Л. Соляр), майбутнього викладача вокалу (С. Гмиріна, Т. Киченко, Ю. Мережко та ін.).

Мета статті полягає в аналізі й обґрунтуванні ефективності структурно-функційної моделі формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки. Завдання розвідки: обґрунтувати теоретичні засади розроблення структурно-функційної моделі формування ЕКК майбутнього викладача вокалу; проаналізувати структурно-функційну модель формування ЕКК майбутнього викладача вокалу; аргументувати ефективність структурно-функційної моделі формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки.

етнокультурний компетентність викладач вокал

Виклад основного матеріалу

З огляду на актуальність формування ЕКК майбутнього фахівця, моделювання є одним із найефективніших методів пізнання особливостей забезпечення якісної вищої освіти. У сучасній науці за допомогою моделювання можна простежувати зміни через методологічні підходи й педагогічні явища, вивчати комплексну сутність процесу формування етнокультурної компетентності від початку формулювання мети до отримання кінцевого результату.

На думку С. Пономаренко, моделювання як метод дослідження зазвичай пов'язаний із тими завданнями, які не можуть бути розв'язані в умовах реальних експериментів [5]. Попри переваги цього методу, модель, якою досконалою вона не була б, не може відобразити тих специфічних закономірностей поведінки і способів перероблення інформації, що вирізняють свідому, соціально зумовлену практичну діяльність людини [5, 152].

Функціювання понять “принцип моделювання”, “метод моделювання”, “метод моделей”, “використання методу моделей” та ін. охоплює різні пізнавальні прийоми, утворюючи сукупність термінів, серед яких системо-утворювальними є поняття “модель”, “моделювання” [5]. Загальне бачення процесу формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки можна унаочнити через використання моделі. Отже, поетапне планування досліджуваного процесу можливе через технологію педагогічного моделювання, що, власне, і відображає розроблену модель.

У руслі порушеного питання варто з'ясувати сутність терміна “модель”, що має широкий арсенал дефініцій у вітчизняних психолого-педагогічних працях. Українська дослідниця Л. Соляр ототожнює цей термін із матрицею “модель... образ того об'єкта, який нас цікавить або його прообраз” та будь-яке зображення чи опис досліджуваного об'єкта, що використовують як його “матрицю” [6]. У процесі моделювання професійної підготовки фахівців в умовах евроінтеграційних процесів С. Вітвіцька трактує поняття “модель” як відтворення структури та технології підготовки майбутнього вчителя початкових класів до виконання ним педагогічних функцій під час організації художньо-технічної творчості учнів [2, 52].

Розроблення структурно-функційної моделі формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки потребує врахування основних чинників: 1) місце процесу реалізації етнокультурного аспекту в освітньому процесі закладу вищої освіти; 2) педагогічні умови формування ЕКК майбутнього викладача вокалу; 3) структура компонентного складника формування ЕКК; критерії, показники та рівні сформованості ЕКК.

Структурно-функційна модель слугує засобом формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки. Модель містить такі взаємопов'язані блоки: цільовий (мета); нормативний (стандарти, законодавчі норми, освітні програми); теоретико-методологічний (підходи та принципи); технологічний (матеріально-технічне забезпечення); змістово-операційний (зміст, методи, форми, засоби); організаційно-функційний (етапи, функції, педагогічні умови); оцінно-результативний (компоненти, критерії, рівні, показники) та результат. У блоках представлено основні елементи моделі: мета, методологічні підходи, принципи, суб'єкти, етапи, зміст, методи, форми, засоби, критерії, компоненти, показники, рівні, педагогічні умови й результат. Побудова моделі відображає функційність взаємопов'язаних дій для відтворення окреслених педагогічних умов формування етнокультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу серед здобувачів спеціальності 025 Музичне мистецтво за другим (магістерським) рівнем вищої освіти, що вможливлює якісні зміни на всіх етапах - від початку навчання, проміжного розвитку й до завершення професійної підготовки. Взаємопов'язані компоненти, критерії, показники та рівні сформованості ЕКК майбутніх викладачів вокалу перебувають під впливом зовнішніх (менталітет регіону, культура, участь у зовнішніх наукових і культурних заходах, екскурсії, семінари, форуми, виставки, мобільність, стажування, практика, майстер-класи тощо) та внутрішніх (менеджмент ЗВО, викладачі, здобувачі, освітні й педагогічні умови, активна участь у заходах наукового, просвітницького, виховного, мистецького спрямування, навчання, практика тощо) чинників.

Як і будь-яка складна конструкція, запропонована модель репрезентує систему зворотних зв'язків, що дає змогу постійно простежувати формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки та в разі потреби коригувати його перебіг. Закономірність зв'язків елементів цілісності та системності - об'єктивна основа процесу розвитку структурно-функційної моделі ЕКК майбутнього викладача вокалу. Основу моделі становить педагогічна концепція формування ЕКК майбутнього викладача вокалу спеціальності 025 Музичне мистецтво другого (магістерського) рівня вищої освіти. Відповідно до мети, конкретизовано основні завдання із формування етнокультурної компетентності майбутнього викладачі вокалу: оволодіння технологіями самоорганізації та самоактуалізації; створення умов для формування ЕКК майбутнього викладача вокалу (мотиваційне середовище, ціннісні орієнтири змісту освіти, методична підготовка до професійної діяльності); формування соціальної активності на основі особистісних якостей і соціальних умінь особистості.

Перший блок - цільовий, що відображає мету створеної структурно-функційної моделі: формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки. На нашу думку, здобувач вищої освіти повинен володіти не тільки загальними та фаховими компетентностями у межах професійної діяльності майбутнього викладача вокалу, а й спеціальними для ефективності вдосконалення процесу формування етнокультурної компетентності, а саме компетентністю: у галузі культури й мистецтва; у сфері етнології та етнографії; у сфері освітнього процесу, де застосовують етнокультурний аспект практичного й виконавського впровадження (готовність до виконання етнокультурних зразків музичного мистецтва на практиці).

Ключовою основою нормативного блоку є законодавчі й нормативні акти, що регламентують формування культури особистості як стратегічний напрям розвитку суспільства. У сфері освіти підготовка майбутнього викладача вокалу регульована “Стандартом вищої освіти за другим (магістерським) рівнем вищої освіти спеціальності 025 Музичне мистецтво”. Крім стандарту, нормативну базу становлять освітні програми, навчальні й робочі програми, силабуси дисциплін, що передбачені в навчальному плані для опанування здобувачами спеціальності.

У теоретико-методологічному блоці структурно-функційної моделі формування ЕКК майбутнього викладача вокалу виокремлено методологічні підходи (культурологічний, аксіологічний, системний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, середовищний, синергетичний) та принципи (мотивації, аксіологізації, етнокультуровідповідності, поступовості й послідовності, творчого підходу). Особливості застосування методологічних підходів і принципів, з одного боку, становлять загальну методологічну основу, а з іншого - цілісно-системну основу для створення структурно-функційної моделі в процесі фахової підготовки.

Четвертий блок - технологічний, що передбачає якісне вдосконалення управління освітнім процесом для досягнення поставлених цілей освітньої програми. Технологічний блок представляє матеріально-технічну базу закладу вищої освіти, а саме: аудиторії, концертні й камерні зали, оркестрові та хорові класи, індивідуальні класи, студія звукозапису, відеой аудіопрогравачі (колонки, мікрофони, стійки для мікрофонів і колонок, мікшерний пульт, проєктор та екран), комп'ютерні класи для музичного й нотного програмування і архівування тощо.

Змістово-операційний блок моделює наповнення змісту підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва за спеціальністю 025 Музичне мистецтво другого (магістерського) рівня вищої освіти науково-методичними матеріалами (навчально-методичні рекомендації, навчально-методичні посібники та підручники, фахові наукові журнали, наукові збірники тез доповідей конференцій, авторські курси тощо), що підвищує потенціал формування ЕКК здобувача, забезпечує високу якість освітнього процесу, мотивує здобувачів поглиблювати професійну компетентність за спеціальністю. У змістово-операційному блоці репрезентовано: методи навчання (репродуктивно-творчий, словесний, демонстрація, інформаційний, пояснювально-ілюстративний метод, проблемно-пошуковий метод, наочний метод, інформаційно-узагальнювальний метод, пошуковий метод, описовий метод, практичний метод, дискусія), форми навчання (лекції, семінари, практичні й лабораторні (індивідуальні) заняття, самостійна робота, опитування, реферування, аналіз фахової літератури і музичних творів, прослуховування, концерт, публічний виступ, участь у конкурсах і фестивалях, диференційований залік, екзамен), а також засоби навчання (дистанційні, мультимедійні, веборієнтовані тощо).

Для посилення етнокультурного змісту освіти запропоновано авторську розробку - практичний порадник для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 025 Музичне мистецтво. Матеріали мають інтеграційну сутність, оскільки охоплюють низку напрацювань для посилення етнокультурного змісту фахових дисциплін (“Виконавська підготовка за фахом (сольний спів)”, “Методика викладання фахових дисциплін у закладах вищої освіти (вокал)”, “Музична культура Закарпаття”) та запропоновані навчальні дисципліни на вибір здобувача (“Музична імпровізація”, “Етномузикознавство”, “Виконавська практика” [1]).

Формування етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки неможливе без системного й цілеспрямованого навчання, що базоване на забезпеченні педагогічних умов (педагогічне стимулювання художньо-творчої майстерності майбутнього викладача вокалу; інтеграція етнокультурного контенту до змісту підготовки майбутнього викладача вокалу; активне використання педагогічного інструментарію для формування етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу в процесі підготовки у ЗВО; сприяння етнокультурно-орієнтованій самоосвітній діяльності майбутніх викладачів вокалу).

Організаційно-функційний блок містить три етапи: етап формування загальної компетентності (розуміння сукупності знань, пов'язаних з освітою в процесі фахової підготовки для загального розвитку особистості); етап формування фахової компетентності (розуміння сукупності знань, умінь, навичок і досвіду для виконання професійної діяльності майбутнього викладача вокалу); етап формування етнокультурної компетентності (усвідомлення ціннісного ставлення до інших музичних культур, їхніх етносів і музичних зразків у процесі фахової підготовки майбутнього викладача вокалу). До організаційно-функційного блоку входять три основні функції (освітня, розвивальна, інтегральна). Освітня функція полягає у формуванні в здобувачів етнокультурних знань, умінь і навичок. Бажання самовдосконалюватися та бути фахівцем високого рівня засвідчує розвивальну функцію. Інтегральна функція розвиває у здобувачів здатність до нестандартного мислення (креативного) із використанням інноваційних технологій, уміння аналізувати, сприймати, розв'язувати проблеми в етнокультурному середовищі.

Оцінно-результативний блок відрефлектовує систему взаємопов'язаних між собою компонентів ЕКК (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний, рефлексивний) і критерії (мотиваційно-ціннісний, етнокогнітивний, операційний, рефлексивний), показники та рівні (творчий (високий), репродуктивний (середній), елементарний (низький)) сформованості ЕКК майбутнього викладача вокалу.

З одного боку, результат залежить від правильного добору викладачем методів діагностики рівня етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу, що можливе за умов перебування експертних і контрольних груп в ідентичних умовах (навчання відбувається за однаковими програмами, реалізують одні й ті самі викладачі); з іншого - від критичного оцінювання здобувачем власних досягнень в освітньому процесі. Отже, результатом реалізації структурно-функційної моделі стає сформованість етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки.

Висновки

На основі аналізу наукових джерел витлумачено сутність понять “модель” і “моделювання”. Представлено структурно-функційну модель формування ЕКК майбутнього викладача вокалу, що складається із восьми блоків: цільовий (мета); нормативний (стандарти, законодавчі норми, освітні програми); теоретико-методологічний (підходи та принципи); технологічний (матеріально-технічне забезпечення); змістово-операційний (зміст, методи, форми, засоби); організаційно-функційний (етапи, функції, педагогічні умови); оцінно-результативний (компоненти, критерії, рівні, показники) та результативний (відповідно до мети). Теоретично обґрунтовано основи формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки через систему зворотних зв'язків, що дає змогу постійно простежувати формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки та в разі потреби коригувати його перебіг. Представлена структурно-функційна модель покликана забезпечувати етнокультурний аспект освітнього процесу в закладах вищої освіти під час фахової підготовки майбутнього викладача вокалу.

Перспективи досліджень пов'язані з науковим пошуком шляхів посилення етнокультурної спрямованості змісту фахової підготовки майбутнього викладача вокалу, творчого використання музично-педагогічних напрацювань для формування ЕКК майбутнього викладача вокалу в процесі фахової підготовки.

Література

1. Бондар Т.І., Симонян В.В. Методичне забезпечення процесу формування етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу у процесі фахової підготовки: практичний порадник для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 025 Музичне мистецтво. Мукачево: МДУ, 2023. 82 с.

2. Вітвицька С.С. Моделювання професійної підготовки фахівців в умовах євроінтеграційних процесів: монографія. Житомир, 2019. 304 с.

3. “Про вищу освіту” (Закон України). № 1556-VII (2023). URL: http://surl.li/jhtp (дата звернення: 17.01.2024).

4. “Про освіту” (Закон України). № 2145-VIII (2024). URL: http://surl.li/ixnq (дата звернення 17.01.2024).

5. Пономаренко С.І. Формування екологічної культури майбутніх фахівців цивільного захисту у процесі професійної підготовки: дис.... доктора філософії: 011 Освітні, педагогічні науки. Уманський ДПУ ім. П. Тичини, 2022. 390 с.

6. Соляр Л.В. Критерії та показники сформованості етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Інноваційна педагогіка. Херсон: Видавничий дім “Гельветика”, 2019. Вип. 18, Т. 2. С. 98-101. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085-2019-18-2-20 (дата звернення: 03.12.2023).

7. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 20222032 рр. Київ: МоН. URL: http://surl.li/dajzf (дата звернення 17.01.2024).

References

1. Bondar, T.I. & Symonian, V.V. (2023). Metoduchne zabezbechennia protsesu formuvannia etnokulturnoi kompetentnosti vykladacha vokalu u protsesi fakhovoi pidhotovky: praktychnyi poradnyk dlia zdobuvachiv druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity spetsialnosti 025 Muzychne mystetstvo [Methodical support of the process of formation of the ethnocultural competence of the future vocal teacher in the process of professional training: a practical advisor for applicants of the second (master's) level of higher education, specialty 025 Musical art]. Mukachewo, 82 p. [in Ukrainian].

2. Vivytska, S.S. (2019). Modeluvannia profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv: monohrafiia [Modeling professional training of specialists in the conditions of European integration processes: monograph]. Zhytomyr, 304 p. [in Ukrainian].

3. “Pro vyschu osvitu” (Zakon Ukrainy) [“On Higher Education” (Law of Ukraine)]. No. 1556-VII (2023). Available at: http://surl.li/jhtp (Accessed 17 Jan 2024) [in Ukrainian].

4. “Pro osvitu” (Zakon Ukrainy) [“On Education” (Law of Ukraine)]. No. 2145-VIII (2024). Available at: http://surl.li/ixnq (Accessed: 17 Jan. 2024) [in Ukrainian].

5. Ponomarenko, S.I. (2022). Formuvannia ekolohichnoi kultury maibutnikh fakhivtsiv tsivilnoho zakhystu u protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of ecological culture of future civil protection specialists in the process of professional training]. Doctor's thesis. 390 p. [in Ukrainian].

6. Solar, L.V. (2019). Kryterii ta pokaznyky sformovanosti etnokulturnoi kompetentnosti maibutnikh uchuteliv muzychnoho mystetstva [Criteria and indicators of the formation of ethnocultural competence of future music teachers]. Innovative pedagogy. Issue. 18, Vol. 2. Kherson, pp. 98-101. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085-2019-18-2-20 (Accessed 12 Mart 2023) [in Ukrainian].

7. Stratehiia rozwytku vyshchoi osvity v Ukraini na 20222032 roky [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2022-2032]. Kyiv. Available at http://surl.li/dajzf (Accessed 17 Jan. 2024) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru