Формування професійної компетентності майбутніх фахівців технологічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування професійної компетентності майбутніх фахівців технологічних спеціальностей

Сокотов Юрій Вікторович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри сфери обслуговування, технологій та охорони праці, Тернопільський національнийпедагогічнийуніверситетіменіВолодимираГнатюка,

м. Тернопіль

Монько Роман Мирославович кандидат педагогічних наук, викладач кафедри сфери обслуговування, технологій та охорони праці, Тернопільський національнийпедагогічнийуніверситетіменіВолодимираГнатюка,

м. Тернопіль

Туранов Юрій Олексійович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри сфери обслуговування, технологій та охорони праці, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль,

Анотація

Сучасний рівень розвитку ринку праці в напряму технологічних спеціальностей, що характеризується сплеском надзвичайної активності, зумовлює високий рівень конкуренції щодо застосування наукових знань, інженерних методів та технічних процесів для розробки, покращення, оптимізації та впровадження технологічних процесів у різних галузях виробництва та обробки матеріалів. Соціальне замовлення суспільства вищій школі відображає потребу виробництва в грамотних фахівцях, які вміють швидко орієнтуватися в умовах ринкової економіки, що володіють професійною мобільністю, компетентних у своїй професійній галузі.

Налаштування освітніх структур здійснюється на основі компетентніс- ного підходу. Цей підхід передбачає розгляд окремих курсів, програм та циклів (рівнів) навчання через два поняття: компетенції та результати навчання. У сучасному освітньому середовищі необхідно формувати систему соціальних, культурних, професійних компетенцій, яка дозволить виробити корпоративну культуру, соціальну свободу, ставлення до обраної професії нового покоління фахівців. Аналіз ситуації, що складається, підводить до необхідності змін у самій технології підготовки кадрів, що реалізується у сфері освіти, та змін в уявленнях про саму освітню систему. Вироблення системи професійних компетенцій має стати частиною довгострокової політики ЗВО.

Компетентність фахівця технологічного профілю передбачає як володіння професійними знаннями, вміннями і навичками, так і здатність у невизначеній ситуації застосувати базові знання для вирішення комплексних творчих завдань разом із фахівцями інших профілів. Відомо, що випускник, який має глибокі знання у своїй професійній сфері, але не вміє вирішувати комплексні завдання, і не має навичок роботи в команді, не може вважатися досить компетентним фахівцем. Тому для формування високого професійного рівня випускника необхідно вже у закладах освіти створювати такі умови, щоб молоді люди могли засвоїти навички системного бачення будь-якої виробничої проблеми для забезпечення успішної проектної діяльності. професійна компетенція технологічна спеціальність

Ключові слова: професійні компетенції, компетентнісно-орієнтований підхід, освітня парадигма, технологічні спеціальності, технічні університети.

Sokotov Yurii Viktorovich Сandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Service, Technology and Labor Protection, Temopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil,

Monko Roman Myroslavovych candidate of pedagogical sciences, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil,

Turanov Yurii Olerksiiovych candidate of pedagogical sciences, Associate Professor department of Service, Technology and Labor Protection, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil,

FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS IN TECHNOLOGY SPECIALTIES

Abstract. The current level of development of the labor market in the direction of technological specialties, characterized by a surge of extraordinary activity, leads to a high level of competition in the application of scientific knowledge, engineering methods and technical processes for the development, improvement, optimization and implementation of technological processes in various branches of production and material processing. Society's social order for higher education reflects the need for production of competent specialists who are able to quickly navigate the conditions of the market economy, have professional mobility, and are competent in their professional field.

The adjustment of educational structures is carried out on the basis of the competence approach. This approach involves considering individual courses, programs and cycles (levels) of learning through two concepts: competencies and learning outcomes. In the modern educational environment, it is necessary to form a system of social, cultural, and professional competences that will allow developing a corporate culture, social freedom, and attitude to the chosen profession of a new generation of specialists. The analysis of the emerging situation leads to the need for changes in the very technology of personnel training implemented in the field of education, and changes in ideas about the educational system itself. Developing a system of professional competencies should become part of the long-term policy of higher education institutions.

The competence of a specialist in a technological profile involves both the possession of professional knowledge, abilities and skills, as well as the ability to apply basic knowledge in an uncertain situation to solve complex creative tasks together with specialists of other profiles. It is known that a graduate who has deep knowledge in his professional field, but does not know how to solve complex tasks, and does not have the skills to work in a team, cannot be considered a sufficiently competent specialist. Therefore, for the formation of a high professional level of graduates, it is necessary to create such conditions in educational institutions so that young people can learn the skills of a systematic vision of any industrial problem to ensure successful project activities.

Keywords: professional competencies, competence-oriented approach, educational paradigm, technological specialties, technical universities.

Постановка проблеми

Формування компетенцій фахівців, тобто здатність застосовувати знання в реальній життєвій ситуації, є однією з найбільш актуальних проблем в освіті сьогодні. В якості визначення компетенцій може виступати визначення, запропоноване у європейському проекті TUNING [1]: «...поняття компетенцій та навичок включає: 1) знання та розуміння (теоретичні знання в академічній галузі); 2) знання, як діяти (практичне застосування знань». Компетенції повинні підкріплюватися особистими якостями (наприклад, працездатністю, старанністю, захопленістю, витривалістю, подоланням труднощів, стриманістю, оптимізмом, толерантністю та ін.), що свідчить про значущість системного характеру формування компетенцій. Одним із способів набуття компетенцій є збільшення обсягу самостійної роботи студента, що сприяє розкриттю творчого потенціалу особистості, що визначається комплексом умінь та навичок, здібностями. Для формування професійних компетенцій фахівців необхідно доповнити традиційні форми навчання моделюванням інтерактивних ситуацій, що є складовою процесу прийняття рішень, включаючи моделі, методи, інструменти обробки інформації [2-4]. Спрямованість на формування професійних компетенцій студентів є важливим завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вперше термін «компетенція» зустрічається в англійській мові. У словнику Н. Вебстера у 1596 р. компетенція визначається як здатність або навичка[2].У зарубіжній науці виділяється чотири основні підходи до визначення та впровадження в освітній процес компетентнісної моделі навчання. Зародження та розвиток наукових шкіл у рамках комптентнісної моделі підготовки фахівців відбувалося незалежно один від одного, в наступній послідовності: 1) поведінковий підхід у США, 2) функціональний підхід у Великобританії, 3) багатовимірний у Франції та 4) цілісний підхід у Німеччині та Австрії.

У 1959 р. Уайт (White, 1959) [3] одним із перших використовував термін «компетенція» для опису здібностей випускника навчального закладу, які визначають його професійну ефективність та мотиваційну зрілість. Продовжуючи ідеї Уайта, Д. МакКлелланд розробив спеціальні тести, які дозволяли оцінювати ефективність професійної діяльності, на відміну від тестів, що вимірюють інтелектуальні здібності. В результаті своїх досліджень, Р. МакКлелланд зробив висновок про поведінкову природу компетенцій, які можна формувати та розвивати під час освітнього процесу [4]. Р. Бойцис в 1980 р. визначив компетенцію як одну з найбільш значущих характеристик особистості, яка лежить в основі ефективного виконання роботи [5]. Підхід Р. Бойциса ґрунтується на валідності критеріїв професійної успішності та результативності.

Функціональний підхід, представниками якого є Б. Менсфілд, Л. Мітчелл, С. Перрі, Г. Беаумонт, Р. Мірабілі спочатку був наслідком реформування національної системи виробничих кваліфікацій Великобританії та Шотландії, які базувалися на професійних стандартах компетентності, сформульованих в результаті функціонального аналізу різноманітних робочих завдань менеджерів та виконавців [6, с. 299-307]. Багатомірний (Франція) і цілісний (Німеччина, Австрія) підходи багато в чому схожі і тому їх можна об'єднати в одну групу. Представниками даних підходів є: Д. Вінтертон, Ф. Деламаре, Р. Арнольд, С. Нолда, Е. Нуіссл, Г. Страка, С. Архан, Е. Тутчек [7].

Формулювання цілей статті: дослідження сутності компетентнісного підхіду у світовій освітній практиці, визначення головних аспектів формування професійної компетентності майбутніх фахівців технологічних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу

Теоретичною основою реформування системи освіти у сучасному світі є філософія освіти, яка дозволяє створювати базисну основу модернізації вітчизняної освіти, підлаштовуючись під європейську освітню парадигму. Однією з форм інтегративних та глобалізаційних проявів у сфері вищої освіти став Болонський процес.

Один із обов'язкових компонентів сучасної вищої освіти в рамках Болонської системи - це реалізація компетентнісного підходу. Компетент- нісний підхід має на меті перебудувати освітні програми так, щоб наблизити результати навчання до потреб економічних та демократичних інститутів товариств європейського типу, а також є одним із інструментів подолання протиріч, що виникають між різними національними системами освіти при спробі їх узгодження. Таким чином, компетентнісний підхід є міжнародним та міжвузівським інструментом розробки освітніх програм, а зміст компетенцій - продукт багатосторонньої взаємодії ЗВО та інших зацікавлених сторін. Орієнтована на компетенції освіта (освіта, заснована на компетенціях: competence-basededucation - СВЕ) формувалась в 1970-х рр. у США у загальному контексті запропонованого Н. Хомським у 1965 р. (Масачу- сетський університет) поняття «компетенція» стосовно теорії мови, трансформаційної граматики [8]. У доповіді міжнародної комісії з освіти для XXI століття «Освіта: прихований скарб» Жак Делор (президент асоціації «Наша Європа», президент Міжнародної комісії ЮНЕСКО з проблем освіти у XXI столітті визначив, по суті, основні глобальні компетентності [8].

Компетентнісний підхід у світовій освітній практиці: 1) поєднує інтелектуальну та навичкову складову освіти; 2) інтерпретує зміст освіти, що формується «від результату»; 3) включає низку однозначних або близькоспоріднених умінь і знань, що належать до широкої сфери культури та діяльності. В одній із найвідоміших програм - проекті «Tuning Educational Structures» (або просто TUNING) «Налаштування освітніх структур у Європі», пріоритетним напрямом спільних зусиль у галузі методології освіти названо визначення загальних та спеціальних компетенцій випускників першого та другого рівнів навчання (тобто бакалаврів та магістрів). Суть проекту полягає у використанні інструментів Болонського процесу для узгодженого представлення структур та описів програм усіх рівнів на основі компетентнісного підходу [1].

У рамках проекту TUNING було сформульовано результати навчання для першого та другого ступеня (загальні дескриптори кваліфікацій вищої освіти). Для опису ступенів та відповідних їм циклів, компетенції поділяються на загальні та спеціальні. Проект бачить особливу роль компетенцій у розвитку нової освітньої парадигми. Це стосується насамперед переходу від освіти, центрованої на викладанні, до освіти, центрованої на навчанні. У ході роботи програми TUNING (у якій взяло участь понад 100 університетів із 16 країн, які підписали Болонську декларацію) було виділено кілька груп компетенцій: 1. Загальні компетенції: 1.1. інструментальні компетенції; 1.2. міжособистісні компетенції; 1.3. системні компетенції. 2. Спеціальні (професійні компетенції): 2.1. базові загальнопрофесійні компетенції у вибраній сфері діяльності; 2.2. професійно профільовані (спеціалізовані) компетенції відповідно до конкретного напряму або спеціалізації випускника [1].

Професійна компетентність - набута якість особистості, яка визначається рівнем сформованості у студента професійних компетенцій, що й забезпечує надалі випускнику вищої освітньої установи затребуваність на ринку праці, соціальну адаптацію у суспільстві, самореалізацію, самодостатність. Розглядаючи професійну компетентність студентів технологічних спеціальностей, можна з упевненістю сказати, що вона складається з трьох основних компонентів: знання, уміння, професійної діяльності.

Метою компетентнісного підходу до навчання є розвиток компетентності, а не просто накопичення знань, що найкраще може бути проілюстровано шляхом порівняння двох підходів (табл. 1).

Таблиця 1.

Порівняння компетентнісного підходу до навчання з підходом, що базується на передачі знань

Джерело: International Federation of Accountants. 2017. Handbook of International Education Pronouncements. New York: IFAC.

Щоб йти в ногу з технологічним прогресом недостатньо суто технічних професійних знань і навичок: тут необхідна компетентність у сфері стратегічного мислення, розміщення пріоритетів, оцінки ризиків та управління перетвореннями. Відповідно до цього принципу, у сфері управління персоналом складається тенденція надавати більшого значення поведінковим аспектам, таким як ставлення до обов'язків, адаптивність і навчання, ніж технічним навичкам та досвіду. І тут приходить на допомогу компетентнісний підхід, оскільки він веде до досягнення компетентності, що охоплює найширший спектр технічних і, що важливіше, професійних навичок, цінностей, етичних принципів та підходів, які дозволяють професійним технологам залишатися на висоті за часів невизначеності та постійних змін.

У сучасному світі, де технології розвиваються стрімкими темпами, наявність чітко визначеної матриці інженерних компетенцій стає не просто бажаним, але й необхідним елементом для успішного функціонування компаній. Матриця компетенцій - це інструмент, який допомагає організаціям систематизувати та оцінювати навички та знання своїх інженерів, забезпечуючи тим самим стратегічний розвиток персоналу та підвищення ефективності роботи.

Застосування матриці дозволяє компаніям досягати низки важливих цілей:

• Стандартизація процесів: створення єдиного розуміння необхідних навичок та рівнів компетенції для різних інженерних ролей.

• Об'єктивна оцінка: можливість оцінити поточний рівень фахівців та визначити необхідні напрямки для їхнього професійного розвитку.

• Планування кар'єрного зростання: розробка чітких кар'єрних траєкторій для інженерів, які сприяють їх мотивації та лояльності.

• Ефективне управління ресурсами: оптимізація розподілу завдань відповідно до компетенцій працівників, що підвищує продуктивність праці.

Крім того, використання матриці компетенцій дозволяє компаніям адаптуватися до змін на ринку праці та технологічних інновацій, підтримуючи актуальність навичок своїх співробітників. Це особливо важливо в умовах постійної конкуренції та необхідності швидкого реагування на запити клієнтів та ринкові тренди (табл. 2).

Таблиця 2.

Матриця інженерно-технологічних компетенцій

Джерело: Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft). URL: www.kaapeli.fi/~vsy/eaea/policy/b/DeSeCo.doc.

Матриця компетенцій інженерів - це не просто інструмент управління персоналом, це карта розвитку кожного співробітника та всієї компанії загалом. Вона дозволяє чітко визначити рівень навичок і знань, необхідних для виконання різних видів робіт, і планувати навчання співробітників з урахуванням поточних і майбутніх потреб бізнесу. Ось кілька ключових причин, чому компанія виграє від запровадження такої системи:

• Об'єктивна оцінка - матриця дозволяє оцінювати компетенції співробітників на основі єдиних критеріїв, що сприяє справедливості та прозорості в оціночних процедурах.

• Виявлення прогалин - систематичний аналіз навичок допомагає визначити, які компетенції потребують поліпшення чи розвитку задля досягнення стратегічних цілей компанії.

• Кар'єрний розвиток - співробітники бачать точний шлях професійного зростання та розуміють, які навички та знання їм необхідно набути для просування кар'єрними сходами.

Застосування матриці компетенцій сприяє поліпшенню командної роботи, оскільки кожен член команди усвідомлює свою роль і знає, на що він може розраховувати від своїх колег.

До вимог, що висуваються до компетентності фахівців технологічних спеціальностей, можна також віднести всі знання та вміння, якими йому необхідно володіти у професійній діяльності, сфера якої є досить широкою. Професійні обов'язки фахівців технологічних спеціальностей безпосередньо пов'язані не лише з проектною, а й з конструкторською, науково-дослідною діяльністю, прогнозуванням, виробничою та адміністративною роботою. Участь у виробничих та наукових дискусіях передбачає наявність широкої ерудиції у галузі науково-технічних проблем та перспектив розвитку технологічної науки. Фахівці технологічних спеціальностей беруть участь у проведенні теоретичних та експериментальних досліджень із використанням сучасного обладнання та засобів обчислювальної техніки. Їхня професійна компетентність передбачає володіння високими комп'ютерними технологіями, включаючи навички роботи з базами даних, розрахунковими програмами, різними редакторами. Будь-яка професійна діяльність сучасної людини спирається на володіння інформаційними технологіями і, у широкому сенсі, є процесом збору та обробки інформації, прийняття на її основі рішень, їх реалізацію. Інформаційне суспільство характеризується лавиноподібним зростанням обсягу інформації, стрімким прискоренням інформаційних потоків, а отже, випускник вишу повинен мати високу інформаційну компетентність.

Майбутній фахівець технологічного профілю, повинен освоїти, як мінімум, такі елементи інформаційних технологій:

• текстовий редактор як засіб грамотної підготовки, складання та ведення документації;

• технології для підготовки комп'ютерних презентацій, що виступають засобом візуалізації виступів на семінарах і нарадах, демонстрації продукції виробництва;

• роботу з інформаційно-пошуковими системами як засобом пошуку науково-виробничої інформації;

• електронну пошту та Інтернет, як засіб організації комунікацій;

• роботу з електронними таблицями, як засіб здійснення обчислень, виконання аналізу та оптимізації даних, вирішення економічних завдань;

• системи управління базами даних, як засіб для систематизації та зберігання інформації реалізації запитів до баз даних;

• системи комп'ютерної графіки сімейства CAD, необхідних для читання та побудови технологій створення продукції.

Слід зазначити, що необхідною умовою становлення професійно компетентного фахівця являється не стільки наявність комп'ютерної та інформаційної грамотності, скільки потенціалу до саморозвитку фахівця в даному напрямку, готовності вдосконалювати і поглиблювати наявні знання та навички. Формування інформаційної компетентності студентів може відбуватися стосовно різних предметних областей знань. Володіння навичками роботи з мережевими технологіями, робота з гіпертекстовими електронними посібниками (підручниками, довідниками), допоможе у подальшій практичній діяльності за необхідності розробки систем швидкого пошуку необхідної інформації, сприятиме освоєнню основних принципів та методів роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями [11].

Аналіз наявних та проектованих ключових компетенцій дозволяє визначити індивідуальні освітні стратегії, вибрати адекватні технології навчання, визначити механізми внутрішнього та зовнішнього оцінювання студента. При розгляді основних принципів побудови інноваційного освітнього процесу, метою якого є освітня самостійність студента, можна запропонувати такі положення:перехід на якісно новий рівень взаємовідносин, що ґрунтується на зміні особистісних позицій, внаслідок чого формується партнерство в освітньому просторі; педагогічна діяльність стає новим різновидом діяльності менеджера з управління соціальною системою в рамках освітнього процесу; система освітньої діяльності стає такою, у якій провідну роль грають інтерактивні форми навчання.

Використання компетентнісно-орієнтованого підходу індивідуалізує процес навчання у рамках тьюторської програми, що представлена як сукупність педагогічних технологій, притаманних моделі компетентнісно- орієнтованої освіти. Провідну роль у ньому відіграють технології та методи інтерактивного навчання - ділові ігри, дискусії у малих групах, мозковий штурм, кейси, рольові ігри, тренінги, застосування яких не обмежується лише очними формами. Тьютор широко використовує інформаційні технології організації взаємодії з учнями на відстані. При цьому тьютор адаптує методи відкритого дистанційного навчання для використання у процесі взаємодії в Інтернет-просторі. Управлінський процес педагогічної діяльності тьютора складається із чотирьох етапів: проектувальний, організаційно-діяльнісний, діагностичний, підтримуючий (табл. 3).

Перелік функцій, які має реалізовувати тьютор: керуюча, контрольно- діагностична, рефлексивна, організаційно-діяльнісна, консультаційна, мотиваційна, інформаційно-змістовна, проектна, технологічна.

Таблиця 3.

Література:

1. Tuning Educational Structures in Europe. URL: http://www.unideusto.org/tuningeu/

2. Merriam-Webster's Collegiate Dictionary. URL: http://www. merriam-webster.com/ dictionary/competency.

3. Engler B. Personality Theories. - NY: Houghton Mifflin Harcourt, 2009. - 555 p., рр. 199-225.

4. McClelland D.C. Identifying competence with behavioral-event interviews. Psychological Science. 1998. Vol. 9, № 5. P. 331-339.

5. Boyatzis R.E., Leonard D., Rhee K., Wheeler J. Competencies can be developed but not in the way we thought. Capability. 1996. Vol. 2, № 2. P. 25-4І.

6. Mansfield B. Competence in transition. Journal of European Industrial Training. 2004. Vol. 28, № 2, 3, 4. P. 296-309.

7. Archan S., Tutschek E. Schlusselqualifikationen: Wie vermittle ich sie Lehrlingen? Wien: Institut fur Bildungsforschung der Wirtschaft, 2002. 231 p.

8. Аналітичний звіт про віртуальний круглий стіл «Компетентно про компетентніший підхід в освіті». URL:http://education-ua.org/ua/draft-regulations/1099-analitichnij-zvit-pro- virtualnij -kruglij -stil-kompetentno-pro-kompetentnisnij -pidkhid-v-osviti

Analitychnyy zvit pro virtualnyy kruhlyy stil «Kompetentno pro kompetentnisnyy pidkhid v osviti» [Analytical report on the virtual round table "Competently about the competence approach in education".]

9. Jacques Delors. Encyclopedia Britannica. URL:https://www.britannica.com/biography/ Jacques-Delors

10. Must-Have Health Information Technology Skills to Get Ahead in the Real World. URL: http://www.rasmussen.edu/degrees/health-sciences/blog/must-have-health-information- technology-skills-to-get-ahead/

11. Getting a graduate job in IT and technology: the basics. URL: http://targetjobs.co.uk/ career-sectors/it-and-technology/286177-getting-a-graduate-job-in-it-and-technology-the-basics

12. Strategy Partners. URL: https://strategypartners.do/?lang=en#

13. Technology Makes THE Difference. Let's Make THE Difference. URL: https:// letsmakethedifference.org/causes/technology-makes-the-difference/?gad_source=1&gclid=Cj0K CQjw4MSzBhC8ARIsAPFOuyWNK93JL-TMromkic8T0yLZLfC0z3KAKRK8v6o_gdj8MLjw yMxAz_MaApuLEALw_wcB

14. KU Leuven. URL:https://www.kuleuven.be/english/kuleuven

15. Tu Delft. URL:https://www.tudelft.nl/en/

16. HKUST. URL:https://hkust.edu.hk/

References:

1. Tuning Educational Structures in Europe. URL: http://www.unideusto.org/tuningeu/

2. Merriam-Webster's Collegiate Dictionary. URL: http://www.merriam-webster.com/ dictionary/competency. [in English].

3. Engler, B. Personality Theories. - NY: Houghton Mifflin Harcourt, 2009. 555 p., рр. 199-225.

4. McClelland, D.C. (1998). Identifying competence with behavioral-event interviews. Psychological Science. Vol. 9, № 5. P. 331-339. [in English].

5. Boyatzis, R.E., Leonard, D., Rhee, K., Wheeler, J. (1996). Competencies can be developed but not in the way we thought. Capability. 1996. Vol. 2, № 2. P. 25-41.[in English].

6. Mansfield, B. (2004). Competence in transition. Journal of European Industrial Training. Vol. 28, № 2, 3, 4. P. 296-309. [in English].

7. Archan, S., Tutschek, E. (2002). Schlusselqualifikationen: Wie vermittle ich sie Lehrlingen? Wien: Institut fur Bildungsforschung der Wirtschaft. 231 p. [in English].

8. Analitychnyy zvit pro virtualnyy kruhlyy stil «Kompetentno pro kompetentnisnyy pidkhid v osviti» [Analytical report on the virtual round table "Competently about the competence approach in education".]. URL:http://education-ua.org/ua/draft-regulations/1099-analitichnij- zvit-pro-virtualnij -kruglij -stil-kompetentno-pro-kompetentni snij -pidkhid-v-osviti [in Ukrainian]

9. Jacques Delors. Encyclop^diaBritannica. URL:https://www.britannica.com/biography/ Jacques-Delors [in English].

10. Must-Have Health Information Technology Skills to Get Ahead in the Real World. URL: http://www.rasmussen.edu/degrees/health-sciences/blog/must-have-health-information- technology-skills-to-get-ahead/ [in English].

11. Getting a graduate job in IT and technology: the basics. URL: http://targetjobs.co.uk/ career-sectors/it-and-technology/286177-getting-a-graduate-job-in-it-and-technology-the-basics

12. Strategy Partners. URL: https://strategypartners.do/?lang=en# [in English].

13. Technology Makes THE Difference. Let's Make THE Difference. URL: https:// letsmakethedifference.org/causes/technology-makes-the-difference/?gad_source=1&gclid=Cj0K CQjw4MSzBhC8ARIsAPFOuyWNK93JL-TMromkic8T0yLZLfC0z3KAKRK8v6o_gdj8MLjw yMxAz_MaApuLEALw_wcB [in English].

14. KU Leuven. URL:https://www.kuleuven.be/english/kuleuven [in English].

15. Tu Delft. URL:https://www.tudelft.nl/en/ [in English].

16. HKUST. URL:https://hkust.edu.hk/ [in English].

Размещено на Allbest.ru