Формування натуралістичного світогляду через research skills протягом життя - пріоритет природничої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування натуралістичного світогляду через research skills протягом життя - пріоритет природничої освіти

Оксана Баштовенко

кандидат біологічних наук, доцент

Ізмаїльський державний гуманітарний



АНОТАЦІЯ

Дослідницькі вміння є основою формування натуралістичного світогляду не лише фахівців природничого профілю, а й значною частиною знань щодо забезпечення особистої життєдіяльності, орієнтації в навколишньому світі, професійних знань відносно майбутньої професії. Навчальні заклади різного рівня дають знання, які дозволяють людині орієнтуватися в навколишньому середовищі - природничі або натуралістичні знання. Такі знання створюють основу для майбутнього формування усвідомленого сприйняття себе як частини природи і світу та дозволяють зрозуміти стратегію сталого розвитку - найважливішу глобальну теорію для всього людства. Неможливо зменшити ризики руйнування цивілізованого життя через загрози, які виникають у сучасному світі в межах однієї країни, але намагатися сформувати свідоме ставлення до свого майбутнього через розуміння майбутнього всього людства. розпочато в кожній країні окремо. Від майбутніх учителів біології та природознавства залежить формування натуралістичного світогляду майбутнього громадянина. Натуралістичний світогляд визначає здатність людини свідомо пізнавати закони фізичної, біологічної та соціальної природи і узгоджувати з ними своє життя. У підготовці майбутніх спеціалістів враховується здатність оволодіти базовими знаннями з природничих наук для пояснення будови, хімічних процесів, функціонування, життєдіяльності, розмноження, класифікації, походження, практичного використання живих організмів і систем усіх рівнів організації, а також для вивчення особливостей будови, хімічних процесів, функціонування, життєдіяльності, розмноження, класифікації, походження, практичного використання, закономірності поширення живих організмів та їх угруповань у просторі та часі, практичне застосування здоров 'язорієнтованих природничих знань, теоретичні та прикладні основи педагогічного забезпечення безпечної життєдіяльності. Аналіз результатів взаємодії біологічних систем на різних рівнях організації, їх складових елементів і угруповань, усвідомлення ролі біорізноманіття у функціонуванні екосистем, раціональному природокористуванні, впливі факторів навколишнього середовища на здоров'я людини забезпечать дослідницькі навички і здібності. Спираючись на дослідницькі навички, майбутні фахівці природничого профілю спроможні продемонструвати достатній рівень знань для формування ноосферної свідомості майбутнього покоління. Вивчення здатності особистості до натуралістичного спостереження навколишнього світу дає можливість особистісного саморозвитку особистості для формування ноосферного світогляду, що є важливою складовою стратегії сталого розвитку людства. натуралістичний світогляд хімічний організм

Ключові слова: натуралістичний світогляд, дослідницькі здібності, наукова освіта, навчальні заклади.



FORMATION OF A NATURAL OUTLOOK THROUGH RESEARCH SKILLS THROUGHOUT LIFE - A PRIORITY OF NATURAL EDUCATION

Oksana Bashtovenko

PhD in Biologi, Associate Professor

Izmail State University of Humanities,Ukraine університет, Україна

ABSTRACT

Research skills are the basis for the formation of a naturalistic worldview not only of specialists in natural sciences, but also a significant part of knowledge regarding the provision ofpersonal life activities, orientation in the surrounding world, professional knowledge of the future profession. Educational institutions of various levels provide knowledge that allows a person to navigate in the environment - natural or naturalistic knowledge. Such knowledge creates a foundation for the future formation of a conscious perception of oneself as a part of nature and the world and allows one to understand the strategy of sustainable development - the most important global theory for all mankind. It is impossible to reduce the risks of destruction of civilized life due to the threats that arise in the modern world within the borders of one country, but trying to form a conscious attitude to one's future through an understanding of the future of all humanity must be started in each country separately. The formation ofa naturalistic worldview of the future citizen depends on the future teachers of biology and natural sciences. The naturalistic worldview determines that a person is able to consciously learn the laws of physical, biological and social nature and harmonize his life with them. The training of future specialists takes into account the ability to master the basic knowledge of natural sciences to explain the structure, chemical processes, function, vital activity, reproduction, classification, origin, practical use of living organisms and systems of all levels of organization, patterns of distribution of living organisms and their groups in space and time, practical application of health-centered natural knowledge, theoretical and applied principles of pedagogical support of safe life activities. Analyzing the results of the interaction of biological systems at different levels of the organization, their constituent elements and groupings, realizing the role of biodiversity in the functioning of ecosystems, rational use of nature, the impact of environmental factors on human health will provide research skills and abilities. Relying on research skills, future specialists in natural sciences are able to demonstrate a sufficient level of knowledge for the formation of the noospheric consciousness of the future generation. The study of a person's ability to naturalistic observation of the surrounding world provides an opportunity for personal self-development of a person to form a noospheric worldview, which is an important component of the strategy of sustainable development of mankind.

Key words: Naturalistic worldview, research skills, science education, educational institutions.



Постановка проблеми

На всіх етапах та рівнях освіти - діти, підлітки, молоді особи, зрілі люди набувають важливих знань відносно забезпечення власної життєдіяльності, орієнтації в оточуючому світі, фахових знань майбутньої професії. Протягом всього життя людина знаходиться у певному оточенні - соціальному і природному середовищі. Кожен заклад освіти надає знання не тільки з окремих наук, а й знання, що дозволяють людині орієнтуватися в середовищі існування - природничі або натуралістичні знання.

Такі знання, що отримають діти, учні, здобувачі вищої освіти створюють фундамент для майбутнього формування свідомого сприйняття себе як частини природи, світу дозволить розуміти та сповідати стратегію сталого розвитку, що, наразі, є найважливішою глобальною теорією для всього людства.

Актуальність дослідження

Останні десятиліття характеризуються неконтрольованими геополітичними катаклізмами, що призводять до воєнних дій та невиправних наслідків для всієї планети. Такі питання неможливо вирішити в межах однієї країни, але намагатися формувати свідоме відношення до свого майбутнього через розуміння майбутнього всього людства потрібно починати у кожній країні окремо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізуючи доробки фахівців гуманітарної освіти, нашу увагу привернула інформація відносно досліджень здатності людини до натуралістичного спостереження оточуючого світу. У формуванні такого уміння ми вбачаємо можливість особистісного саморозвитку людини для формування ноосферного світогляду, що є важливою складовою стратегії сталого розвитку.

Останні десятиріччя вирізняються різноаспектними підходами до формування дослідницьких умінь на основі пізнавального інтересу, що є однією з складових професійної компетентності. Науковці спрямовують свої пошукування до удосконалення змісту освіти, урізноманітнення форм і методів підготовки майбутніх учителів. Акцент надається на пошукову, навчально-дослідницьку діяльність, що і окреслено у працях знаних науковців.

Антонюк Л. визначає для майбутніх вчителів критерії та рівні готовності до здійснення навчально-дослідницької складової (Антонюк, 2012). Сучасні умови розвитку країни потребують застосування у навчанні інноваційних технологій для розвитку дослідницької компетентності, визначає Бачієва Л. (Бачієва, 2017). Цікавий контент у розробці шляхів формування пізнавального інтересу представлений Боднар А., Макаренко Н., як складової професійного самовизначення (Боднар та Макаренко, 2014). Вивченню дослідницької компетентності у здобувачів ОС «магістр» присвячено роботи Бондаренко Л., Бульвінська О. (Бондаренко, 2013; Бульвінська, 2019). Бурчак Л. представлено аналіз сучасних методів навчання на основі дослідження з огляду на зарубіжний досвід (Бурчак, 2011). Приклад дедуктивного підходу до організації пізнавальної діяльності на уроках фізичної географії як особливого психологічного підходу засвоєння знань обумовленими нейрофізичними процесами головного мозку наводить в своїх працях Япринець Т.С. (Япринець, 2015).

Багато уваги звернено до навчання старшокласників в умовах профільної школи, у спрямуванні навчання на розвиток дослідницьких умінь (Ващенко, 2017). Непорожня Л. визначає важливість формування природничо-наукової компетентності в старших класах під час навчання фізики (Непорожня, 2018). Панченко С., Тихенко Л. розробили основи дослідницької роботи школярів на уроках біології (Панченко та Тихенко, 2013). Вербицький В. розглядає розвиток позашкільної освіти в Україні у еколого-натуралістичному напрямі (Вербицький, 2003). Головань М., Яценко В. визначають поняття «дослідницька компетентність», розкриває її сутність та зміст, надає модель для формування у студентів закладів вищої освіти (Головань та Яценко, 2012). Більш ефективним для формування дослідницької компетентності є навчальний контент, що пов 'язаний з природничими дисциплінами: ботанікою, зоологією, фізіологією, який опановують здобувачі педагогічних університетів, майбутні вчителі біології та природничих наук (Горшкова та Коваль Л. 2013).

Грицай Н. надає великої уваги методичній підготовці спираючись на матеріально -технічну базу (Грицай, 2020). Дослідження Дзюба Н. присвячені вивченню організації проведення науково - дослідної роботи в закладах перед вищої освіти (Дзюба, 2007).

Дужа І. бачить сучасну освіту у поєднані навчання та наукового дослідження (Дужа, 2020).

Коренева І. однією з функцій освіти для сталого розвитку визначає особливості методичних засад підготовки майбутніх учителів біології (Коренева, 2019). Лаврентьєва О. науково - дослідницьку діяльність визначає частиною методологічної культури майбутніх учителів (Лаврентьєва, 2015). Пташенчук О. розглядає дидактичну систему формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології (Пташенчук, 2018). Природоохоронна діяльність є також невід'ємною частиною наукового дослідження, вивченню формування готовності до цієї діяльності здобувачів ЗВО присвячено роботи Самілик В. (Самілик, 2014; 2018).

Сисоєва С., Козак В., Слєпкань З., Степанюк А., Москалюк Н. надають великого значення дослідницькій компетентності викладачів вищої школи (Сисоєва та Козак, 2016; Слєпкань, 2005; Степанюк та Москалюк, 2010).

Саме через дослідницьку компетентність, здатність до наукового спостереження і аналізу формується натуралістичний світогляд під час навчання.

Не залишається поза увагою роль сучасного біологічного кабінету та його значення для здійснення дослідницької діяльності (Рудишин, Луценко та Кононенко, 2023).

Не можемо не констатувати наявність негативних тенденцій відносно нівелювання ролі польової практики у начальному процесі підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін та біологічних спеціальностей. За рахунок збільшення обсягів методик та практик у закладах освіти, поза увагою залишається формування таких важливих навичок, як спостереження у природі за живими об'єктами. Такі навички формують дослідницьку компетентність, без яких здобувач не зможе оцінити проблеми сучасного природного середовища (Шапран, 2012)

Так автори Хлонь Н. В., Кмець А. М. відмічають важливість формування готовності майбутніх учителів біології та природознавства до проведення екскурсій. Такі уміння є складовою умінь та навичок, що дозволяють адаптувати теоретичні знання з біології та природознавства до вибору методів викладання, застосувати їх на практиці не тільки в класі, а й в природному середовищі (Хлонь та Кмець, 2012).

Отже, основною метою нашого дослідження є вироблення стратегічних шляхів відносно формування натуралістичного світогляду майбутніх фахівців природничих дисциплін через залучення майбутніх вчителів до дослідницької діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основними методичними підходами на наш погляд є:

• Орієнтація на популяризацію наукових знань.

• Вивчення та використання досвіду видатних натуралістів та дослідників.

• Формування зацікавлення і мотивації для здійснення дослідницької діяльності.

• Оволодіння спеціальними методиками та формами для проведення самостійних досліджень природничого спрямування.

Наша держава досить тісно зіткнулася з проблемою руйнівної дії військового конфлікту, наслідки якого неможливо виправити навіть через десятиліття. Що очікує на країну у недалекому і далекому майбутньому? Як нащадки вирішуватимуть питання по відновленню біологічного та соціального потенціалу країни?

Кожен етап розвитку людського суспільства характеризується певним світоглядом, життєвими навичками та формує світосприйняття відповідно до запитів людини. Сучасний світ сформований на протиріччях, єднає протилежне та розмежовує споріднене. Розібратися в таких складних відносинах та виокремити своє місце можливо за участі вчителів та педагогів.

Серед фахівців, на яких покладається завдання формування натуралістичного світогляду майбутнього громадянина треба виокремити майбутніх вчителів біології та природничих наук. Натуралістичний світогляд визначає, що людина здатна свідомо пізнавати закони фізичної, біологічної і соціальної природи та узгоджувати з ними своє життя.

Під час навчання на освітньому рівні «бакалавр» спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) у здобувачів формуються фахові компетентності, що проявляються у здійсненні певних умінь і навичок, що спрямовані на формування природничих знань та дослідницьких умінь (RESEARCH SKILLS).

Майбутні вчителі готові показати та підтвердити:

• Здатність до практичного застосування здоров 'яцентрованих природничих знань, теоретично-прикладних засад педагогічного супроводу безпечної життєдіяльності та позитивної соціалізації учнів;

• Здатність розуміти й уміти застосовувати базові знання природничих наук для пояснення будови, хімічних процесів, функції, життєдіяльності, розмноження, класифікації, походження, практичного використання живих організмів і систем усіх рівнів організації, а також враховувати закономірності поширення живих організмів та їх угруповань в просторі та часі;

• Здатність аналізувати результати взаємодії біологічних систем різних рівнів організації, їхні складові елементи та угруповання, усвідомлення ролі біорізноманіття у функціонуванні екосистем, раціонального природокористування, впливу на здоров'я людини екологічних факторів;

• Здатність здійснювати збір, реєстрацію і аналіз даних за допомогою відповідних методів і технологічних засобів у польових і лабораторних умовах, здійснювати безпечні біологічні дослідження, інтерпретувати результати досліджень в контексті екологічного етикету;

• Здатність розуміти й реалізовувати стратегію сталого розвитку людства у процесі професійної діяльності;

На підставі цих компетентностей формуються результати навчання, що дозволять:

• Знати основні історичні етапи предметної області та хронологію виникнення основних біологічних понять і теорій, розуміти їх роль у формування природничо -наукової картини світу та підтриманні сталості розвитку суспільства;

• Знати структурно-функціональну організацію живих систем різних рівнів організації живої природи, основні етапи ембріогенезу, фізіологічні механізми підтримання гомеостазу, класифікацію і районування угруповань організмів;

• Знати роль живих організмів та біологічних систем різного рівня у житті суспільства, їхню роль у біосферних процесах, механізми охорони і відтворення біологічного різноманіття;

• Вміти практично застосовувати здобуті теоретичні знання в природних та лабораторних умовах, інтерпретувати результати досліджень, самостійно виготовляти учбові колекції, гербарії, біологічні препарати.

• Знати теоретично-концептуальні та науково-прикладні засади сталого розвитку, розкривати сутність взаємозв'язків та залежностей між природним середовищем і людиною з позиції ноосферної педагогіки;

За спеціальністю 014 Середня освіта, предметною спеціальністю 014.15 Природничі науки також передбачено формування фахових біологічних компетентностей:

• Здатність характеризувати досягнення біологічної науки та її роль у житті суспільства для цілей збереження біорізноманіття; досягнення хімічної технології та сучасний стан хімічної промисловості, їх роль у суспільстві; досягнення фізичної науки та її роль у житті суспільства;

• Здатність розуміти та вміти застосовувати сучасні методи дослідження для визначення будови, функцій, життєдіяльності, розмноження класифікації, походження, поширення, використання та інтерпретувати результати досліджень;

• Здатність безпечного проведення біологічних досліджень в лабораторії та природних умовах;

та програмних результатів навчання:

• Знати загальні питання методики навчання біології, фізики та хімії, методики шкільного фізичного, хімічного та біологічного експерименту, методики вивчення окремих тем шкільних курсів біології, фізики, хімії в умовах Нової української школи;

• Уміти застосовувати знання сучасних теоретичних основ біології для пояснення будови і функціональних особливостей організмів на різних рівнях організації живого, їх взаємодію, взаємозв'язки, походження, класифікацію, значення, використання та поширення; бути здатним виконувати експериментальні польові та лабораторні дослідження в умовах Нової української школи.

Спираючись на ці уміння, майбутні фахівці природничих дисциплін здатні показати достатній рівень володіння знаннями для формування ноосферної свідомості майбутнього покоління.

Початковим етапом повинна стати робота з творчо обдарованою молоддю в закладах загальної середньої освіти. Підтримка таких учнів, виявлення творчих задатків, розкриття їх потенціалу до високих досягнень, створення умов до саморозвитку особистості і формування на підставі цього професійної орієнтації дозволить сформувати професійно -орієнтовану аудиторію абітурієнтів. Заклади загальної освіти мають можливості для залучення таких учнів до пошукової і дослідницької роботи через участь у наукових товариствах Мала академія наук (МАН), гуртках природничо-натуралістичного спрямування (СЮН), участь у масових заходах.

Сучасне інформаційне суспільство поступово втрачає пріоритет, і на заміну йому виходить суспільство, що спирається на ноосферний світогляд. У пріоритеті України підвищення конкурентоспроможності національної науки і освіти, пріоритетні кваліфіковані кад ри які здатні до розробки і застосування новітніх освітніх технологій, для забезпечення високої якості життя всіх громадян України. Ці орієнтири успішної держави є зрозумілими для талановитої молоді, яка прагне жити в такому товаристві та розбудовувати суспільство відповідно до запитів сьогодення. Людське суспільство є частиною природи, яке як і інші істоти використовує ресурси оточуючого середовища та продукують відходи. Однак наш вид вирізняється від інших живих істот тим, що здатен використовувати технології для збагачення та задоволення своїх потреб. Тим паче, що населення збільшилось настільки, що людське населення є в усіх частинах планети і чисельність його все зростає.

Через видобування все більшої кількості ресурсів, страждають інші види живих організмів, навіть вимирають. Неперевершений урок еволюції - популяція з часом може не тільки змінюватись, але й зникати. Завдання, яке стоїть перед людством - задовольняння своїх потреб із збереженням балансу у природних екосистемах. Такі знання, повинні мати достатнє висвітлення у науково - популярній формі щоб бути зрозумілими пересічним громадянам та бути засвоєними вже у навчальному контенті закладів загальної середньої освіти.

Починаючи з 19 століття набирав оберти рух що, виступав за безпосередній контакт із світом природи, для розвитку у дітей цінування природної історії, надавав зачатки наукових досліджень, естетичні та духовні інтереси, а також мотивацію до збереження природи (Кучай та Біда, 2022).

Захист природознавчої педагогіки виходив з теорії рекапітуляції. Дослідження показали, що розвиваючись, люди повторювали еволюційну історію людської раси. Тому дітей вважали схожими на індіанців: первісних людей із вродженою близькістю до природи. Найпопулярнішим прихильником цих ідей був Ернест Томпсон Сетон, широко читаний письменник, ілюстратор і засновник клубу для хлопчиків, що вивчають природу, індіанців Вудкрафта. Прихильники вивчення природи сподівалися, що теорія рекапітуляції дозволить їм поєднати сучасне та романтичне, антимодерні тенденції в їх русі. Незважаючи на інтенсивну увагу до сучасних чеснот, вивчення природи та індіанців Вудкрафта здебільшого слугувало для послаблення напруги та невідповідності сучасного життя. (Kevin, 2007).

Відомі приклади натуралістичних спостережень - подорож Чарльза Дарвіна на борту Beagle. Після повернення з подорожі по віддаленим куточкам планети 2 жовтня 1836 року, біолог назвав цей похід «найважливішою подією свого життя», адже саме ці натуралістичні спостереження лягли в основу його теорії природного відбору.

Джейн Гудолл стала легендою в галузі біології. Дослідницька робота з шимпанзе по вивченню поведінки цих тварин дозволили їй стати найвизначнішою вченою - дослідником у галузі приматології. Ще одна легенда в галузі біології та приматології - Дайан Фоссі. Американка - дослідниця вивчала приматів (горил) в Африці, де і провела решту свого життя спостерігаючи за горилами в їх природному середовищі.

Вчені К. Кемпбелл та Я. Вілмут прагнули дізнатися, чи можливо шляхом експериментів створити генетично модифіковану тварину? Дослідження у ембріології та клонуванні дозволило їм разом із великою групою науковців завершити експеримент по клонуванню вівці Доллі. Такий експеримент спирався на багаторічне спостереження.

Саме на підставі натуралістичних спостережень та дослідницьких пошукувань і базуються наукові відкриття, що надають можливість не тільки вивчення, а й відтворення природного середовища.

Спостереження є частиною повсякденного життя людини з раннього віку. Більшість закладів освіти різних рівнів розуміють роль спостереження, але чи розуміють вони, чому це важливо? Натуралістичне спостереження на етапі дошкільної освіти - це не лише навчання дітей. Це дослідження, навчання та спостереження за грою та за собою в оточуючому світі. Педагоги відіграють важливу роль у допомозі дітям досягти етапів розвитку, саме завдяки спостереженням педагоги дізнаються більше про кожну дитину, з якою вони працюють і використовують цю інформацію для розвитку уподобань дитини.

Спостереження - перший етап дослідження. Навчитися спостерігати навіть знаходячись вдома, знайти природу на подвір'ї, кругом себе, важливо для тренування бачення та вміння ділитися своїми спостереженнями з іншими.

Термін «спостереження» передбачає використання лише нашого зору, але натуралістичні спостереження спираються на всі органи чуття людини (зір, слух, смак, нюх і дотик), до яких додаються стандартизовані вимірювання. Використання польового щоденника, запис спостережень і звіт про спостереження (наукові дані або інтерпретація).

Методи збору даних є важливим обов'язковим етапом натуралістичного спостереження. До таких методів можемо віднести аудіо- чи відеозаписи (для можливості перегляду і аналізу), розповідь спостерігача (на підставі зроблених нотаток), підрахунок (аналіз даних відносно повторення певних поведінкових реакцій). Окрім того можливо здійснювати спостереження фіксуючи вибірку за часом. Це передбачає опис результату через різні проміжки часу (випадкові або систематичні). Наприклад, дослідник може спостерігати за об'єктом у різні пори року. Ситуаційна вибірка - цей тип вибірки передбачає спостереження за поведінкою в різних ситуація. Прикладом цього може бути спостереження натураліста Ж.А. Фабра за життям комах у природі з моделюванням певної ситуації для об'єкта. Вибірка подій передбачає спостереження та запис поведінки, коли відбувається конкретна подія (харчування, розмноження і т.ін.).

Існує дві категорії спостережень: для вивчення оточуючого середовища та спостереження за впливом людини на навколишнє середовище.

Навички натуралістичного спостереження - тривалий процес навчання протягом всього життя. Багато знань ми отримуємо з літератури, відео контенту, Інтернету, навчального процесу у закладах освіти. Але запобігти помилок у натуралістичному спостереженні допоможе досвідчений натураліст чи вчитель. Більшість навичок можливо отримати безпосередньо серед природи, алей мінімальний рівень можливо опанувати навіть у науковій лабораторії або штучних природних локаціях - зоопарку, ботанічному саду, акваріумі.

Як і інші методи дослідження, натуралістичне спостереження має переваги та недоліки. Такий вид спостереження більш реалістичний, більш доступний, може допомогти виявити певні закономірності. Одночасно перед спостерігачами можуть постати питання, які неможливо вирішити в природному середовищі: як контролювати чи маніпулювати змінами, як пояснити ті чи інші аспекти поведінки. Окрім того існує ризик упереджених суджень, які не завжди бувають вірними, та можуть привести до невірних висновків.

Неоціненною перевагою для дослідження у природі є змога помітити речі та явища об'єктів, які неможливо відтворити у лабораторних умовах.

Значення дослідницької натуралістичної роботи має особливе місце у початковій школі і визначається пріоритетом природничої яскравої доступної наочності, формуванням природничого світогляду під час навчання. Дослідницька натуралістична робота засобами природи якраз і дозволяє формувати знання дітей про природу, виховувати їх при безпосередньому контакті із нею (Коцун та Коцун, 2002).

Спостереження також можуть послужити натхненням для подальших досліджень. Інформація, отримана з натуралістичних спостережень, може привести до розуміння багатьох процесів, явищ, розкрити закономірності, щоб визначити цінність таких спостережень та використовувати їх у подоланні проблем для всього суспільства. Це надихає майбутніх дослідників та мотивує до подальшого розвитку у професії.

Визначними є доробки еколого - натуралістичних центрів, що є закладами позашкільної освіти. Система роботи таких закладів полягає у залученні учнів до поглибленого вивчення природничих наук, мотивація до науково-дослідницької діяльності, опанування сучасними методиками, формами проведення натуралістичних досліджень, здійснення професійної орієнтації учнів до біологічної професії.

Позашкільна освіта орієнтується в першу чергу на розвиток творчих здібностей учнів, рівень яких є визначальним у майбутній професії. Такі заклади забезпечують необхідні умови кожному учню для отримання навичок дослідницької роботи, засвоєння методики науково -дослідної роботи. Дозволити і допомогти проявити власні можливості це розкрити творчі здібності учнів, стимулювати інтелектуальний розвиток, розвивати потребу в цілеспрямованій самостійності, формувати відповідальну людину в умовах сучасного суспільства. Заклади освіти першочергово повинні забезпечити умови для того, щоб кожен учень отримав навички дослідницької роботи, засвоїв відповідні методи науково-дослідної діяльності.

Спостереження проводяться для пізнання світу та є фундаментальними для всієї наукової діяльності та всіх наукових дисциплін: це основа, на якій ґрунтуються гіпотези та дані, за допомогою яких гіпотези підкріплюються або спростовуються і часто є стимулом для наукових відкриттів. Надійність та достовірність даних, зібраних в польових умовах чи в лабораторії, залежить від кваліфікованих спостережень, щоб забезпечити збір і точне документування критичних доказів, а також побудувати пояснення та теорії.

На перший погляд, наукове спостереження оманливо просте: явища трапляються, явища спостерігаються, і явища фіксуються. То чому не всі спостереження наукові? Адже з дитинства ми спостерігаємо навколишній світ у повсякденному житті, навчаємось та розвиваємось. Але цього недостатньо. Дивитись, ще не значить - бачити!

Для наукового спостереження потрібно набагато більше, ніж чуттєве сприйняття та використання почуття. Відчуття -- хоча й дуже відчутне -- це лише один аспект спостереження. Справжнє наукове спостереження вимагає координації дисциплінарних знань, теорії, практики та звички уваги.

Не маючи цих спеціальних знань і практики, не можливо зробити науково значущі спостереження. На явища треба не просто дивитись, а розвивати нові знання або пов 'язувати свої спостереження з науковими міркуваннями та поясненнями. Поєднання теорії з практикою є необхідною умовою наукового спостереження.

Систематичне натуралістичне спостереження та порівняння є складним методом, яким користуються природничники, але часто вихователі та вчителі неправильно розуміють і розглядають це як просту навичку. Отже, дітей можна скеровувати спостерігати, порівнювати та описувати явища без значущого контексту й без глибшого наукового розуміння. По -друге, натуралістичні спостереження зазвичай торкаються організмів, які надзвичайно захоплюють дітей і до яких є легкий доступ під час повсякденної діяльності (Eberbach and Crowley, 2009).

Надзвичайно важливо проводити спостереження на свіжому повітрі - серед природи та середовища існування. Зібрані дані можливо використовувати на уроках у створенні пошукового образу та спільної програми дослідження. Така програма може бути тривалою за часом, включати додаткові вправи на розвиток майстерності спостереження з обов'язковим контролем виконання певних дослідницьких дій. Учні, що працюють за такими програмами частково вже готові до наукової діяльності та володіють навичками дослідницької діяльності.

Обов'язковою умовою для формування натуралістичного світогляду є керівництво дослідницькою діяльністю досвідченими фахівцями - вчителями, викладачами - натуралістами. Біологічна та природнича освіта передбачає набуття певних знань та формування умінь, серед яких натуралістичний світогляд є визначальним. Адже саме такі фахівці здатні вирішувати проблеми державного рівня через навчальний процес.



Висновок

Таким чином, ми можемо констатувати, що натуралістичний світогляд, сформований на підставі дослідницької компетентності є важливою складовою світорозуміння свідомої високоосвіченої людини. Але, незважаючи на пильну увагу, привернену до цієї проблеми, існує низка питань, які потребують вирішення:

• Закладам освіти необхідне налагодження співпраці з природоохоронними структурами, вченими - біологами, екологами та іншими фахівцями, які працюють з природним середовищем, для виконання дослідницьких завдань.

• Створити суспільну думку на підставі публічних виступів, презентацій досліджень для населення у національних парках, заповідниках, громадських центрах, школах про роль місцевих екосистем та їх проблеми з використанням результатів досліджень для написання інформативних звітів, популяризації через веб-сайти та соціальні мережі про місцеві екосистеми та способи їх захисту.

• Розкрити історичний контекст з історії місцевих екосистем для порівняння змін біорізноманіття місцевого середовища.

• Вийти з ініціативними пропозиціями із захисту навколишнього середовища (фермерські господарства, природні парки, місцеві екосистеми) для виявлення захворювань рослин, змін у популяціях тварин, забруднення середовища, збереження дикої природи.

• Ініціативна допомога щодо відновлення біорізноманіття місцевих форм, участь у проєктах.



ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

1. Антонюк, Л.В. Критерії та рівні готовності майбутнього вчителя до навчально -дослідницької діяльності. Наука і освіта. 2012. №8. С. 7-8.

2. Бачієва, Л. О. Дослідницька компетентність викладача в умовах упровадження інноваційних технологій навчання. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. № 56-57. 2017. С. 105-113. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2017_56-57_15

3. Баштовенко Оксана Науковий підхід до вивчення представників класу малощетинкових. Екологічні науки. К: ДЕА. 2. 2022. №41. С. 96-102.

4. Баштовенко, О. Нова українська школа-аксіологічні виміри професійної підготовки фахівців фізичної культури. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2021. №56. С. 9.

5. Боднар, А. Я., Макаренко, Н. Г. Шляхи формування пізнавального інтересу особистості в процесі професійного самовизначення. Наукові записки НвУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2014. № 162. С. 32-38.

6. Бондаренко, Л. І. Модель формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищої школи. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2013. №15. С. 46-47.

7. Бульвінська, О. Сучасні методи навчання і викладання на основі дослідження: зарубіжний досвід. OD. 2019. №1-2. С. 83-103. URL: https://od.kubg.edu.ua/index.php/joumal/artide/view/582

8. Бурчак, Л. В. Формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії. Суми: РВВ СОШЛО, 2011.

9. Ващенко, Л. С. Розвиток дослідницьких умінь старшокласників в умовах профільної школи. Біологія і хімія у рідній школі. 2017. № 3. С. 23-27.

10. Вербицький, В.В. Еколого-натуралістична освіта в Україні: історія, проблеми, перспективи: монографія. Київ: Аверс, 2003. 160 с.

11. Головань, М.С., Яценко, В.В. Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність». Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: Збірник наукових праць. НМетАУ. 2012. №УП. С. 55-62.

12. Горшкова, Л.М., Коваль, Л.В. Формування дослідницької компетентності з ботаніки і фізіології рослин у майбутніх учителів біології: монографія. Глухів: РВВ ГНПУ ім. О. Довженка, 2013.

13. Грицай, Н.Б. Методика навчання біології. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Львів:«НовийСвіт-2000», 2020. URL: https://ns2000.com.ua/wp-

14. content/uploads/2019/10/Metodyka-navchannia-biolohii .pdf

15. Дзюба, Н. Організація проведення пошукової та науково -дослідної роботи. Організація навчально-виховного процесу у ВНЗІ-ІІрівня акредитації. Вип. Х. Немішаєве: НМЦ, 2007. С. 5768.

16. Дужа, І. Поєднання навчання та наукового дослідження як умова здобуття сучасної освіти. 2020. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/40685/1/325.pdf

17. Коренева, І.М. Система підготовки майбутніх учителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку: монографія. Суми: Вінниченко М. Д., 2019.

18. Коцун Б.Б., Коцун Л.О. Основи натуралістичної роботи: робоча навчальна програма. Луцьк: «Вежа», 2002. 26 с.

19. Кучай О. В., Біда О. А., & Кучай Т. П. Зародження та розвиток природничої освіти у XI-XIX ст. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. № 206. С. 151-157.

20. Лаврентьєва, О. Науково-дослідницька діяльність майбутніх учителів у системі вдосконалення методологічної культури. Фізико-математична освіта. Науковий журнал. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2015. Вип.1 (4). С. 7-13.

21. http://repository.sspu.sumy.ua/bitstream/123456789/6166/1/Lavrentieva.pdf

22. Непорожня, Л.В. Формування природничо-наукової компетентності старшокласників у процесі навчання фізики:методичний посібник. Київ, 2018. URL:

23. https://undip.org.ua/library/formuvannia-pryrodnycho-naukovoi-kompetentnosti-starshoklasnykiv-u- protsesi-navchannia-fizyky-metodychnyy-posibnyk/

24. Панченко, С.М., Тихенко, Л.В. Основи спостережень за станом довкілля: навчально- методичний посібник. Суми:Університетська книга,2013.352 с. URL:

25. https://geobot.org.ua/files/publication/299/panchenko_tihenko_osnov_sposterstandovkil_2013-1.pdf

26. Пташенчук, О.О. Набуття дослідницької компетентності майбутніми вчителями біології як вимога часу. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: «Педагогічні науки». 2018. №4. URL: https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/2117

27. Рудишин, С., Луценко, О., Кмець А. & Коненко, В. Навчально-дослідницька діяльність майбутніх учителів біології в процесі професійної підготовки: роль сучасного кабінету біології. Український Педагогічний журнал. 2023. №4. С. 159-174.

28. Самілик, В. І. Формування готовності майбутніх учителів біології до природоохоронної діяльності методом кейсів. Молодь і ринок. 2018. Вип. 4. (159). С. 130-134.

29. Сисоєва, С.О., Козак Л. В. Розвиток дослідницької компетентності викладачів вищої школи: навч. посібник. К.: ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС». 2016. 156 с. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19333/1/NavchalnijPosibnykKozak%20v4+.pdf

30. Слєпкань, З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: навчальний посібник Київ: Вища школа, 2005. URL: https://sociology.knu.ua/uk/library/naukovi-zasadi-pedagogichnogo-procesu-u- vishchiy-shkoli-navchposib

31. Степанюк, А.В., Москалюк, Н.В. Розвиток дослідницьких умінь студентів як складова професійної підготовки майбутніх учителів природничого профілю. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія «Педагогіка». 2010.№2. С. 33-38. URL:

32. http: //dspace .tnpu. edu .ua/handle/123456789/243

33. Хлонь Н. В., Кмець А. М. Формування готовності майбутніх учителів біології та природознавства до проведення природничих екскурсій з учнями основної школи. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. № 76. С. 168-172.

34. Юрій Шапран Формування професійної компетентності майбутніх учителів біології у процесі проведення польової практики. Гуманітарний вісник. 2012. № 26. С. 359-363.

35. Япринець Т. С. Психолого-дидактичне підґрунтя навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках географії в основній школі. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2015. № 3. С. 310-315. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2015_3_60.

36. From Everyday to Scientific Observation: How Children Leam to Observe the Biologist's World Catherine Eberbach and Kevin Crowley. Review of Educational Research Spring. 2009. Vol. 79 (1). Р. 3968. URL: http://rer.aera.net

37. Kevin C. The Child Is Born a Naturalist»: Nature Study, Woodcraft Indians, and the Theory of Recapitulation Armitage The Journal of the Gilded Age and Progressive Era. 2007. Vol. 6. (1). Р. 43-70.

REFERENCES

1. Antonyuk, L.V. (2012). Kryteriyi ta rivni hotovnosti maybutn'oho vchytelya do navchal'no- doslidnyts'koyi diyal'nosti [Criteria and levels of readiness of the future teacher for educational and research activities]. Nauka i osvita. №8. P. 7-8. [in Ukrainian].

2. Bachiyeva, L. O. (2017). Doslidnyts'ka kompetentnist' vykladacha v umovakh uprovadzhennya innovatsiynykh tekhnolohiy navchannya [Research competence of the teacher in the conditions of implementation of innovative teaching technologies]. Problemy inzhenerno-pedahohichnoyi osvity. № 5657. P. 105-113. [in Ukrainian]. URL: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo 2017 56-57 15 >

3. Bashtovenko O. (2022). Naukovyy pidkhid do vyvchennya predstavnykiv klasu maloshchetynkovykh [A scientific approach to the study of representatives of the class of small bristles]. Ekolohichni nauky. K: DEA. 2. №41. P. 96-102. [in Ukrainian].

4. Bashtovenko, O. (2021). Nova ukrayins'ka shkola-aksiolohichni vymiry profesiynoyi pidhotovky fakhivtsiv fizychnoyi kul'tury [New Ukrainian school - axiological dimensions of professional training of physical culture specialists]. Naukovyy visnykIzmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. № 56. P. 9. [in Ukrainian].

5. Bodnar, A. YA., Makarenko, N. H. (2014). Shlyakhy formuvannya piznaval'noho interesu osobystosti v protsesi profesiynoho samovyznachennya [Ways of forming the cognitive interest of an individual in the process of professional self-determination]. Naukovi zapysky NvUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsial'na robota. № 162. P. 32-38. [in Ukrainian].

6. Bondarenko, L. I. (2013). Model' formuvannya doslidnyts'koyi kompetentnosti maybutnikh vykladachiv vyshchoyi shkoly [Model of formation of research competence of future teachers of higher education]. Visnyk Luhanskoho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky. №15. P. 46-47. [in Ukrainian].

7. Bul'vins'ka, O. (2019). Cuchasni metody navchannya i vykladannya na osnovi doslidzhennya: zarubizhnyy dosvid [Modern methods of learning and teaching based on research: foreign experience]. OD. №1-2. P. 83-103. [in Ukrainian]. URL: https://od.kubg.edu.ua/index.php/iournal/article/view/582>

8. Burchak, L. V. (2011). Formuvannya doslidnyts'koyi kompetentnosti maybutn'oho vchytelya khimiyi [Formation of research competence of the future chemistry teacher]. Sumy: RVV SOIPPO. [in Ukrainian].

9. Duzha, I. (2020). Poyednannya navchannya ta naukovoho doslidzhennya yak umova zdobuttya suchasnoyi osvity [The combination of learning and scientific research as a condition for obtaining modern education] [in Ukrainian]. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/40685/1/325.pdf>

10. Dzyuba, N. (2007). Orhanizatsiya provedennya poshukovoyi ta naukovo-doslidnoyi roboty. Orhanizatsiya navchal'no-vykhovnoho protsesu u VNZ I-II rivnya akredytatsiyi [Organization of search and research work. Organization of the educational process in universities of the I -II level of accreditation]. Vyp. KH. Nemishayeve: NMTS. P. 57- 68 [in Ukrainian].

11. From Everyday to Scientific Observation: How Children Learn to Observe the Biologist's World Catherine Eberbach and Kevin Crowley Review of Educational Research Spring 2009. Vol. 79.( 1). Р. 3968. AERA. [in English]. URL: http://rer.aera.ne>t

12. Holovan', M.S., Yatsenko, V.V. (2012). Sutnist' ta zmist ponyattya «doslidnyts'ka kompetentnist' [The essence and content of the concept of "research competence "] Teoriya ta metodyka navchannya fundamental'nykh dystsyplin u vyshchiy shkoli: Zbirnyk naukovykh prats'. NMetAU. №VII. P. 55-62. [in Ukrainian].

13. Horshkova, L.M., Koval', L.V. (2013). Formuvannya doslidnyts'koyi kompetentnosti z botaniky i fiziolohiyi roslyn u maybutnikh uchyteliv biolohiyi: monohrafiya [Formation of research competence in botany and plant physiology among future biology teachers: monograph] Hlukhiv: RVV HNPU im. O. Dovzhenka. [in Ukrainian].

14. Hrytsay, N.B. (2020). Metodyka navchannya biolohiyi. Navchal'nyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv [Methods of teaching biology. Study guide for students of higher educational institutions] L'viv: «Novyy Svit-2000». [in Ukrainian]. URL: https://ns2000.com.ua/wp- content/uploads/2019/10/Metodyka-navchannia-biolohii .pdf>

15. Kevin C. (2007). The Child Is Born a Naturalist»: Nature Study, Woodcraft Indians, and the Theory of Recapitulation Armitage The Journal of the Gilded Age and Progressive Era. Vol. 6. (1). Р. 43 -70. [in English].

16. Khlon' N. V., Kmets' A. M. (2020). Formuvannya hotovnosti maybutnikh uchyteliv biolohiyi ta pryrodoznavstva do provedennya pryrodnychykh ekskursiy z uchnyamy osnovnoyi shkoly [Formation of readiness of future biology and natural science teachers to conduct nature excursions with elementary school students] Naukovyy chasopys NPUimeniM. P. Drahomanova. № 76. P. 168-172. [in Ukrainian].

17. Koreneva, I.M. (2019). Systema pidhotovky maybutnikh uchyteliv biolohiyi do realizatsiyi funktsiy osvity dlya staloho rozvytku: monohrafiya [The system of training future biology teachers to implement the functions of education for sustainable development: monograph]. Sumy: Vinnychenko M. D. [in Ukrainian].

18. Kotsun B.B., Kotsun L.O. (2002). Osnovy naturalistychnoyi roboty: robocha navchal'na prohrama [Basics of naturalistic work: working curriculum]. Luts'k: «Vezha». 26 p. [in Ukrainian].

19. Kuchay O. V., Bida O. A., & Kuchay T. P. (2022). Zarodzhennya ta rozvytok pryrodnychoyi osvity u XI-XIX st. [Origin and development of science education in the XI-XIX centuries]. Naukovi zapysky. Seriya: Pedahohichni nauky. № 206. P. 151-157. [in Ukrainian].

20. Lavrent'yeva, O. (2015). Naukovo-doslidnyts'ka diyal'nist' maybutnikh uchyteliv u systemi vdoskonalennya metodolohichnoyi kul'tury [Research activities of future teachers in the system of improving methodological culture]. Fizyko-matematychna osvita. Naukovyy zhurnal. Sumy: SumDPU im.

21. S. Makarenka. Vyp.1 (4).P.7-13. [in Ukrainian]. URL:

22. http://repository.sspu.sumy.ua/bitstream/123456789/6166/1/Lavrentieva.pdf>

23. Neporozhnya, L.V. (2018). Formuvannya pryrodnycho-naukovoyi kompetentnosti starshoklasnykiv u protsesi navchannya fizyky: metodychnyy posibnyk [Formation of natural and scientific competence of high school students in the process of learning physics: methodical guide]. Kyyiv. [in Ukrainian]. URL: https://undip.org.ua/library/formuvannia-pryrodnycho-naukovoi-kompetentnosti-starshoklasnykiv-u- protsesi-navchannia-fizyky-metodychnyy-posibnyk/>

24. Panchenko, S.M., Tykhenko, L.V. (2013). Osnovy sposterezhen' za stanom dovkillya: navchal'no- metodychnyy posibnyk [Basics of monitoring the state of the environment: educational and methodological manual]. Sumy:Universytet-s'ka knyha. 352 p. [in Ukrainian]. URL:

25. https://geobot.org.ua/files/publication/299/panchenko tihenko osnov sposterstandovkil 2013-1.pdf>

26. Ptashenchuk, O.O. (2018). Nabuttya doslidnyts'koyi kompetentnosti maybutnimy vchytelyamy biolohiyi yak vymoha chasu [Acquisition of research competence by future biology teachers as a requirement of the time]. Visnyk Cherkas'koho natsional'noho universytetu imeni Bohdana Khmel'nyts'koho. Seriya:«Pedahohichni nauky». №4. [in Ukrainian]. URL:https://ped-

27. ejournal.cdu.edu.ua/article/view/2117>

28. Rudyshyn, S., Lutsenko, O., Kmets' A. & Konenko, V. (2023). Navchal'no-doslidnyts'ka diyal'nist' maybutnikh uchyteliv biolohiyi v protsesi profesiynoyi pidhotovky: rol' suchasnoho kabinetu biolohiyi [Educational and research activity of future biology teachers in the process of professional training: the role of the modern biology office]. Ukrayins'kyy Pedahohichnyy zhurnal. № 4. P. 159-174. [in Ukrainian].

29. Samilyk, V. I. (2018). Formuvannya hotovnosti maybutnikh uchyteliv biolohiyi do pryrodookhoronnoyi diyal'nosti metodom keysiv [Formation of the readiness of future biology teachers for environmental protection activities by the method of cases.] Molod' i rynok. Vyp.4. (159). P. 130-134. [in Ukrainian].

30. Shapran Y. (2012). Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv biolohiyi u protsesi provedennya pol'ovoyi praktyky [Formation of professional competence of future biology teachers in the process of conducting field practice]. Humanitarnyy visnyk. № 26. P. 359-363 [in Ukrainian].

31. Slyepkan', Z.I. (2005). Naukovi zasady pedahohichnoho protsesu u vyshchiy shkoli: navchal'nyy posibnyk [Scientific foundations of the pedagogical process in higher education: a study guide]. Kyyiv: Vyshcha shkola. [in Ukrainian]. URL:https://sociology.knu.ua/uk/library/naukovi-zasadi-

32. pedagogichnogo-procesu-u-vishchiy-shkoli-navchposib>

33. Stepanyuk, A.V., Moskalyuk, N.V. (2010). Rozvytok doslidnyts'kykh umin' studentiv yak skladova profesiynoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv pryrodnychoho profilyu [Development of research skills of students as a component of professional training of future science teachers] Naukovi zapysky TNPUim. V. Hnatyuka. Seriya «Pedahohika». №2. P.33-38. [in Ukrainian]. URL:

34. http: //dspace .tnpu. edu .ua/handle/123456789/243>

35. Sysoyeva, S.O., Kozak L. V. (2016). Rozvytok doslidnyts'koyi kompetentnosti vykladachiv vyshchoyi shkoly: navch. Posibnyk [Development of research competence of higher school teachers: education] K.: TOV «Vydavnyche pidpryyemstvo «EDEL'VEYS». 156 p. [in Ukrainian]. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19333/1/NavchalnijPosibnykKozak% 20v4+.pdf>

36. Vashchenko, L. S. (2017). Rozvytok doslidnyts'kykh umin' starshoklasnykiv v umovakh profil'noyi shkoly [Development of research skills of high school students in the conditions of a specialized school]. Biolohiya i khimiya u ridniy shkoli. №3. P. 23-27.

37. Verbyts'kyy, V.V. (2003). Ekoloho-naturalistychna osvita v Ukrayini: istoriya, problemy, perspektyvy: monohrafiya [Ecological and naturalistic education in Ukraine: history, problems, prospects: monograph]. Kyyiv: Avers. 160 p. [in Ukrainian].

38. Yaprynets' T. S. (2015). Psykholoho -dydaktychne pidgruntya navchal'no-piznaval'noyi diyal'nosti shkolyariv na urokakh heohrafiyi v osnovniy shkoli. Naukovyy visnyk Mykolayivskoho natsional'noho universytetu imeni V. O. Sukhomlyns'koho. Pedahohichni nauky. № 3. P. 310-315 [in Ukrainian]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2015_3_60.

Размещено на Allbest.ru

...