Врахування основних переваг і недоліків тестів при застосуванні їх у контролювальних діях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією

Полтавського державного медичного університету

Врахування основних переваг і недоліків тестів при застосуванні їх у контролювальних діях

Євгенія Гончарова, кандидат педагогічних наук, викладач

Олена Беляева, кандидат педагогічних наук, доцент

Лариса Сліпченко, кандидат педагогічних наук, доцент

Вікторія Костенко, кандидат філологічних наук, доцент

Яніна Приходько, викладач



У статті розглянуто необхідність оптимального вибору методів та інструментів контролю, що має забезпечувати економію часу, який витрачається на перевірку, бути мобільним, надійним і неупередженим. Детально проаналізовано переваги та недоліки застосування тестів як найбільш прийнятного інструмента контролю якості навчальних досягнень здобувачів вищої освіти.

Ключові слова: тест; контроль; контролювальні дії; професійно-значуща інформація; професійна компетентність; освітній процес.



Yevheniya Honcharova, Ph.D. (Pedagogy), Lecturer of the Foreign Languages with Latin and Medical Terminology Department, Poltava State Medical University Olena Bieliaieva, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor, Head of the Foreign Languages with Latin and Medical Terminology Department, Poltava State Medical University Larysa Slipchenko, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Foreign Languages with Latin and Medical Terminology Department, Poltava State Medical University Viktoria Kostenko, Ph.D. (Philology), Associate Professor of the Foreign Languages with Latin and Medical Terminology Department, Poltava State Medical University Yanina Prykhodko, Lecturer of the Foreign Languages with Latin and Medical Terminology Department, Poltava State Medical University

Considering the main advantages and disadvantages of tests while applying them in control activities

The growing demands for the professional competence of modern graduates of higher education institutions have created the need to intensify and improve the educational process. Dynamic processes of development and complication of the essence of professions raise the requirements for the intellectualization of professional activity to a new, higher level. Therefore, there is a need for constant updating, steady growth of the content, and thoughtful improvement of the structure of professionally relevant information required for the assimilation and processing of higher education students. Higher education institutions are faced with the task of ensuring a high-quality level of teaching disciplines aimed at improving the quality of theoretical and practical training of future specialists. The organization of the educational process in each particular higher education institution should be characterized by purposefulness, clear planning depending on the goal, stable management and control of the process.

The success in solving the problem of forming the personality of future specialists, among other things, depends on the quality of teaching the professionally relevant educational material required for processing, as well as on prompt and impartial monitoring of compliance with the defined criteria of the volume and quality of mastering this material by higher education students. The optimal choice of control methods and tools saves time spent on testing, which allows the increasing of the amount of educational material offered by the teacher in the classroom. The most acceptable option for controlling and assessing learning achievements is reasonably determined by modern scholars and practitioners as a testing method.

A detailed analysis of the advantages and disadvantages of tests as a control tool helps to solve the problem of choosing a method of conducting control actions between traditional oral or written questioning and testing, depending on the purpose of the audit and the amount of material to be controlled.

Keywords: test; control; controlling actions; professionally significant information; professional competence; educational process.



Вступ

Постановка проблеми. Вимоги до професійної компетентності сучасних випускників закладів вищої освіти України зростають майже в геометричній прогресії. Перед їхніми викладачами постає насущна потреба інтенсифікації та удосконалення освітнього процесу. Розв'язання зазначеної проблеми, крім усього іншого, залежить від таких чинників, як актуалізація та невпинне зростання обсягу необхідного до опрацювання професійно-значущого освітнього матеріалу, якості його викладання, оперативного й неупередженого моніторингу відповідності визначеним критеріям обсягу та якості засвоєння означеного матеріалу здобувачами вищої освіти. Оптимальний вибір методів та інструментів контролю забезпечує економію часу, який витрачається на перевірку, що уможливлює збільшувати обсяг навчального матеріалу, пропонованого викладачем на занятті. Найбільш прийнятним варіантом контролю й оцінки навчальних досягнень сучасні науковці та викладачі-практики обґрунтовано визначають метод тестування.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розв'язанню проблем, пов'язаних із конструюванням тестів і потенційними можливостями застосування їх як оптимальних інструментів контролю якості освітніх досягнень, присвячували свої дослідження О. Бєлікова, А. Борисова, В. Брусенцев, І. Булах, О. Зінченко, О. Кіореско, В. Коваль, А. Колесник, О. Коноваленко, Г. Мірських, І. Могун, В. Перетятко, С. Петренко, В. Прочухан, Ю. Реутська, Н. Теличко. У їхніх дослідженнях розглядаються також переваги застосування комп'ютерних технологій в процесі контролю й оцінювання якості знань опитуваних.

Мета статті. Аналіз основних характеристик якостей, змісту та структури тестів як інструментів контролю та оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти. Розгляд та узагальнення переваг і недоліків застосування тестів у функції інструментів моніторингу.



Виклад основного матеріалу

контроль тест

Стрімкий темп розвитку сучасного світу, соціально-економічні зміни, що втілюються у життя на підґрунті застосування винаходів у сфері техніки та новітніх технологій, зумовлюють динамічні процеси розвитку й ускладнення сутності професій. Вимоги до інтелектуалізації професійної діяльності підносяться на новий, більш високий ступінь. Звідси постає необхідність постійної актуалізації, стабільного зростання обсягу вмісту, продуманого удосконалення структури необхідної до засвоєння й опрацювання здобувачами вищої освіти (ЗдВО) професійно-значущої інформації. Перед закладами вищої освіти постає завдання забезпечити високоякісний рівень викладання освітніх дисциплін, скерований на удосконалення якості теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців. Процес набуття професійно-необхідних знань, умінь і навичок майбутніми фахівцями передбачає роки плідної співпраці викладачів і ЗдВО. “Стрижнем його (закладу освіти) діяльності є дидактична система, у межах якої безпосередньо відбувається перехід від вступника до випускника” [7, 10]. Результативність проходження процесу становлення особистості майбутнього фахівця багато в чому залежить від обумовлених чинників, що ними має характеризуватися організація освітнього процесу у кожному конкретному ЗВО. Маємо на увазі цілеспрямованість, чітку спланованість залежно від поставленої мети, стабільну керованість і контрольованість означеного процесу. Якість засвоєння ЗдВО професійно-значущого змісту навчальної програми ґрунтується на нерозривному взаємозв'язку всіх перелічених чинників. Плануючи роботу, викладач керується вимогами поставленої мети та потребою повсякчасного управління і контролю стосовно рівня оволодіння ЗдВО, передбаченим освітньою програмою обсягом професійно-значущого матеріалу. Ефективність означеного моніторингу прямо залежить від оперативності проведення діагностичної перевірки, доброякісного визначення отриманих результатів, їх неупередженої оцінки.

Отже, осереддя керованості процесу навчання студентів вбачаємо у безперервному проведенні моніторингу якісних змін у навчальних досягненнях здобувачів вищої освіти, тобто здійсненні сукупності контролювальних дій та, на підґрунті отриманих результатів контролю, проведенні дій коригувальних, спрямованих на усунення виявлених недоліків у засвоєнні освітнього матеріалу, тобто “об'єкт засвоєння повинен стати об'єктом контролю” [5, 57].

Контролювальні дії уможливлюють не лише з'ясування рівня та обсягу засвоєння освітнього матеріалу ЗдВО на момент проведення моніторингу, а й визначення, наскільки вони готові до сприйняття його ускладнення чи нової теми. Ефективно організований контроль сприяє підвищенню рівня мотивації здобувачів вищої освіти стосовно інтенсифікації освітньої діяльності, засвоєння та поглиблення знань, а викладачам забезпечує можливість оцінити власну роботу і напрацювати за необхідності нові підходи до своєї діяльності [9]. “Успішна реалізація... функцій контролю можлива за умови дотримання певних педагогічних вимог (принципів), зокрема: планомірності, систематичності, системності, об'єктивності, доступності, гласності, науковості, тематичності, індивідуальності, єдності вимог” [9, 39]. Викладач має вирішити основні питання щодо організації проведення контролю якості навчальних досягнень ЗдВО:

1) встановлення оптимального розподілу часу між безпосереднім донесенням необхідного до опрацювання ЗдВО професійно-необхідного освітнього матеріалу та контролем його засвоєння;

2) визначення оптимальних термінів проведення моніторингу;

3) визначення адекватних методів та засобів контролю, оскільки сучасний підхід до усвідомлення суті педагогічного процесу визначає контроль як невід'ємну частину системи навчання.

Постійне збільшення обсягу необхідної для засвоєння ЗдВО професійно-необхідної інформації вимагає пошуку таких методів і засобів контролю, що дають змогу у максимально короткий проміжок часу оцінити навчальні досягнення здобувачів вищої освіти, адже “сьогодні вже на практиці доведено тезис, що правильне оцінювання рухає зміст..Не встановивши детальної картини того, що є у наявності, неможливо і нема чого змінювати, вдосконалювати” [7, 15].

Із наявних у педагогічному арсеналі методів та засобів контролю оптимальним співвідношенням витрат часу на проведення контролювальних дій та достовірністю отриманих результатів вирізняється метод тестування.

Наводимо деякі визначення сучасних українських науковців щодо його сутності:

“Тестування - це метод вимірювання певного рівня знань екзаменованого” [12, 168].

“Тестування (testing) - це метод вимірювання певних властивостей особи за допомогою тесту” [7, 11], а “інструмент вимірювання - це засіб, яким здійснюється вимірювання” [7, 13].

При застосуванні тестування як методу контролю “інструментом вимірювання є тест, сформований із тестових завдань” [12, 168].

Значення слова “тест” (мовою оригіналу, а саме англійською “test”) формулюється у перекладі українською як “перевірка”, “випробовування”.

“Тест навченості - це сукупність завдань, зорієнтованих на визначення (вимір) рівня (ступеня) засвоєння певних аспектів (частин) змісту навчання зростаючої складності” [6, 302].

“Педагогічний тест визначимо як систему паралельних завдань рівномірно зростаючої складності та специфічної форми, яка дозволяє на підставі аналізу відповідей з високим ступенем надійності та валідності об'єктивно вимірювати рівень та оцінювати структуру знань студентів з визначених дисциплін” [11, 140].

“Опанування фаховими дисциплінами під час професійної підготовки передбачає вивчення питань прикладного спрямування: конструювання тестів різних рівнів застосування” [10, 70]. Зміст, структура, ступінь фахової зорієнтованості та, навіть розмір тестів, мають відповідати наміченим цілям використання. Так, “якщо ви хочете виміряти рівень знань з більшою точністю - у вас має бути більш довгий тест” [7, 14].

Розглядаючи визначені дидактичною наукою вимоги до складу, змісту та структури тестів, сучасні науковці вважають, що в ідеалі вони мають характеризуватися такими властивостями:

- адекватністю: тестові завдання визначаються основною частиною змісту навчального матеріалу;

- професійною спрямованістю: прикладне спрямування тестових завдань;

- визначеністю: на поставлене запитання існує тільки одна версія відповіді;

- однозначністю: точність формулювання унеможливлює довільну інтерпретацію вимог, поставлених до виконання завдання;

- простотою: завдання презентується чіткими, компактними формулюваннями;

- надійністю: оцінка результатів не залежить від суб'єктивного сприйняття і не має значно різнитися при залученні різних експертів;

- зручністю: гарантованість оперативного опрацювання результатів проведеного тестування [3; 6; 8].

Аналізуючи детально переваги та недоліки застосування тестів у процесі моніторингу обсягу та якості засвоєння ЗдВО професійно-необхідних знань з погляду сучасних науковців, до переваг можемо віднести такі фактори:

- можливість одночасного визначення результатів тестування групи у складі значної кількості осіб;

- можливість інтенсифікувати освітній процес завдяки економії часу на проведенні контролю;

- потенційна можливість оперативно зробити висновок стосовно відповідності рівня знань ЗдВО передбаченому рівню підготовленості (критерію);

- проведення тестового контролю зумовлює значно нижчий рівень стресу, ніж при інших формах контролю;

- можливість оцінити якість отриманих знань як з окремих питань, так і за темою загалом;

- стандартизація процесу оцінювання якості отриманих знань;

- мобільність, економічність, варіативність пропонованих завдань;

- простота самого процесу тестування;

- можливість проведення тестування у ході будь- якого заняття;

- об'єктивність оцінювання результатів тестування;

- запобігання можливій суб'єктивності викладача;

- у процесі тестування усі здобувачі вищої освіти перебувають в однакових умовах;

- опитувані мають змогу здійснювати самоперевірку;

- забезпечується оперативна діагностика недоліків у освітніх досягненнях;

- спираючись на отримані результати тестування, викладач має можливість застосовувати диференційований підхід конкретно до кожного ЗдВО з метою усунення діагностованих недоліків у його освітніх досягненнях;

- усуваються елементи випадковості, можливі при використанні звичайних екзаменаційних білетів;

- увага опитуваних зосереджується на усвідомленні суті відповіді, а не на необхідності її формулювання;

- напрацьовується здатність швидко аналізувати отриману інформацію та вирізняти її правильний варіант;

- можливість застосування автоматизованої системи обробки отриманих даних;

- застосування комп'ютерних технологій надає можливість зберегти результати тестування та опрацювати отриману додаткову інформацію стосовно самого процесу проходження тестування опитуваними, звертаючи увагу на час виконання завдань, черговість відповідей, які саме завдання не були виконані, тощо [3; 4; 5; 9; 10; 11; 12].

До недоліків тестової перевірки науковці відносять:

- тривалий і достатньо трудомісткий процес на- працювання тестових завдань;

- необхідність постійного оновлення тестової бази;

- необхідність дотримання конфіденційності стосовно тестових завдань;

- імовірність відгадування правильної відповіді у тестах, що вимагають відповіді “так” чи “ні”;

- діагностуючи “пробіли” у знаннях здобувачів вищої освіти, тести не надають можливості констатувати головну причину їх виникнення;

- тестування, особливо в разі виконання комп'ютерних завдань, передбачає одноосібне виконання роботи, що не сприяє формуванню комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти [2; 3; 11].

Досягнення оптимального варіанта використання тестів успішності уможливлюється тільки у разі поєднання його з іншими методами контролю [1]. Вважаємо доречним використання приведеного вище аналізу переваг і недоліків застосування тестів як інструмента контролю та оцінювання якості отриманих знань у ході організації та проведенні педагогічних дій при розв'язанні проблеми вибору оптимального методу проведення контролювальних дій між традиційними усним або письмовим опитуванням і тестуванням. Об'єктивна оцінка властивостей кожного з них зумовлює спроможність обрати метод, що відповідає окресленій меті перевірки й обсягу контрольованого матеріалу.



Висновки

Перспективи подальшого розвитку та удосконалення процесу використання методу тестування у педагогічній практиці вбачаємо у дослідженні можливостей стандартизації тестів, поглибленні їх професійної спрямованості, використанні переваг онлайн-тестування.



Література

1. Бєляєва О., Сільнича Н., Ніколаєва Н. Використання тестів успішності в процесі навчання латинської мови та медичної термінології. Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. / за ред. проф. В. І. Сипченка. Слов'янськ: СДПУ, 2012. Спецвип. 6. Ч. 1. С. 29-37.

2. Борисова А.О., Колесник А.О., Бєлікова О.Ф. Використання комп'ютерного тестування у викладанні іноземних мов. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2012. Вип. 1 (2). С. 434439. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2012_1(2)_63.

3. Гончарова Є.Є., Сліпченко Л.Б., Костенко В.Г., Приходько Я.М. Тестування як дієвий метод контролю якості засвоєння знань здобувачами вищої освіти. Актуальні питання лінгвістики, професійної лінгводидактики, психології і педагогіки вищої школи: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції (м. Полтава, 22-24 листопада 2023 р.). Полтава: Вид-во “Астрая”, 2024. С. 72-74.

4. Зінченко О.Є. Підвищення якості тестування і об'єктивність оцінювання рівня знань. Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті. 2014. № 4 (Дод.). С. 26. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ikszt_2014_4

5. Кіореско О.В. Методика тестування рівня сформо- ваності мовленнєвої компетентності у майбутніх викладачів у читанні французької мови. Соціально-гуманітарний вісник. 2020. Вип. 36. С. 57-59. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/sochumj_2020_36_24

6. Коноваленко О.Є., Брусенцев В.О. Проблема автоматизованого тестування та оцінювання знань. Системи обробки інформації 2012. Вип. 2. С. 301-305. URL: http://nbu v. gov.ua/UJRN/ soi_2012_2_62

7. Основи педагогічного оцінювання. Частина 1. Теорія: Навчально-методичні та інформаційно-довідкові матеріали для педагогічних працівників / за ред. І. Булах. Київ: Майстер-клас, 2005. 96 с.

8. Перетятько В., Коваль В. Застосування методики онлайн-тестування в навчанні хімії. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2019. Вип. 27. С. 157-162. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2019_27_28

9. Петренко С.В., Назаренко Н.М. Переваги і недоліки використання комп'ютерного тестування навчальних досягнень з іноземної мови. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 22 (2). С. 38-41. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innpe d_2020_22(2)_10

10. Прочухан Д.В., Костиря І.В. Критеріально-орієн- товане тестування на основі використання комп'ютерів як засобу оцінювання якості знань студентів. Теорія і практика управління соціальними системами. 2021. № 2. С. 67-80. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2021_2_8

11. Реутська Ю.Ю., Мірських Г.О. Дефініції педагогічного тестування. Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут ”. Сер. Радіотехніка. Радіоапаратобудування. 2012. Вип. 50. С. 139-146. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_ rr_2012_50_18

12. Теличко Н.В., Могун І.В. Тестування як один з науково обґрунтованих дослідницьких методів педагогічного вимірювання та оцінювання. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Педагогіка. Соціальна робота. 2022. Вип. 2. С. 167-170. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvuuped_2022_2_37



References

1. Bieliaieva, O., Silnycha, N. & Nikolaieva, N. (2012). Vykorystannia testiv uspishnosti v protsesi navchannia la- tynskoi movy ta medychnoi terminolohii [The use of achievement tests in the process of learning the Latin language and medical terminology]. Humanization of the educational process: coll. of science works. (Ed.).V.I. Sypchenko. Sloviansk, Special issue 6. part. 1. pp. 29-37. [in Ukrainian].

2. Borysova, A.O., Kolesnyk, A.O., Bielikova, O.F. (2012). Vykorystannia kompiuternoho testuvannia u vykla- danni inozemnykh mov [Use of computer testing in teaching foreign languages]. Economic strategy and prospects of trade and services sector development Vol. 1 (2). pp. 434-439. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2012_1(2)_63. [in Ukrainian].

3. Honcharova, Ye.Ie., Slipchenko, L.B., Kostenko, V.H. & Prykhodko, Ya.M. (2024). Testuvannia yak diievyi metod kontroliu yakosti zasvoiennia znan zdobuvachamy vyshchoi osvity [Testing as an effective method of quality control of knowledge acquisition by students of higher education]. Aktualni pytannia linhvistyky, profesiinoi linhvodydaktyky, psykholohii i pedahohiky vyshchoi shkoly: materialy VIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Poltava, 22-24 lystopada 2023 r.). - Topical issues of linguistics, professional linguistic didactics, psychology and pedagogy of higher education: Proceedings of the VIII International Scientific and Practical Conference (Poltava, November 22-24, 2023). Poltava, pp. 72-74. [in Ukrainian].

4. Zinchenko, O.Ie. (2014). Pidvyshchennia yakosti testu- vannia i obiektyvnist otsiniuvannia rivnia znan [Improving the quality of testing and the objectivity of assessing the level of knowledge]. Information and control systems at railway transport. No. 4. p. 26. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Ikszt_2014_4 [in Ukrainian].

5. Kioresko, O.V. (2020). Metodyka testuvannia rivnia sformovanosti movlennievoi kompetentnosti u maibutnikh vykladachiv u chytanni frantsuzkoi movy [Methodology for testing the level of formation of speaking competence of future teachers in reading French. Social and humanitarian bulletin. Vol. 36. pp. 57-59. Available at: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/sochumj_2020_36_24 [in Ukrainian].

6. Konovalenko, O.Ie. & Brusentsev, V.O. (2012). Prob- lema avtomatyzovanoho testuvannia ta otsiniuvannia znan [The problem of automated testing and assessment of knowledge]. Information Processing Systems. Vol. 2. pp. 301305. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2012_2_62 [in Ukrainian].

7. Osnovy pedahohichnoho otsiniuvannia [Basics of pedagogical assessment]. Part 1. Theory: Educational and methodological and informational and reference materials for pedagogical workers. (Ed.). I. Bulakh. Kyiv, 2005. 96 p. [in Ukrainian].

8. Peretiatko, V. & Koval, V. (2019). Zastosuvannia me- todyky onlaintestuvannia v navchanni khimii [Application of online testing methods in teaching chemistry]. Pedagogical Education: Theory and Practice. Vol. 27. pp. 157-162. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2019_27_28 [in Ukrainian].

9. Petrenko, S.V. & Nazarenko, N.M. (2020). Perevahy i nedoliky vykorystannia kompiuternoho testuvannia navchal- nykh dosiahnen z inozemnoi movy [Advantages and disadvantages of using computer testing of educational achievements in a foreign language]. Innovative Pedagogy. Vol. 22 (2). pp. 38-41. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/innpe d_2020_22(2)_10 [in Ukrainian].

10. Prochukhan, D.V. & Kostyria I.V. (2021). Kryterialno- oriientovane testuvannia na osnovi vykorystannia kompiuteriv yak zasobu otsiniuvannia yakosti znan studentiv [Criterion- oriented testing based on the use of computers as a means of assessing the quality of students' knowledge. Theory and practice of social systems management. No. 2. pp. 67-80. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2021_2_8 [in Ukrainian].

11. Reutska, Yu.Iu. & Mirskykh, H.O. (2012). Definitsii pedahohichnoho testuvannia [Definitions of pedagogical testing]. Bulletin of NTUU “KPI”. Radio engineering series, Radio equipment construction. Vol. 50. pp. 139-146. Available at http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_rr_2012_50_18 [in Ukrainian].

12. Telychko, N.V. & Mohun, I.V. (2022). Testuvannia yak odyn z naukovo obgruntovanykh doslidnytskykh metodiv pedahohichnoho vymiriuvannia ta otsiniuvannia [Testing as one of the scientifically based research methods of pedagogical measurement and evaluation]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Ser. Pedagogy. Social work. Vol. 2. pp. 167-170. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2 022_2_37[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...