Підготовка магістрів "дошкільної освіти" до проведення науково-педагогічного дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Підготовка магістрів «дошкільної освіти» до проведення науково-педагогічного дослідження

Шульга Тетяна Вікторівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти, завідувач відділу аспірантури

м. Слов'янськ

Анотація

Одним із завдань фахової підготовки сучасних фахівців дошкільної освіти можна визначити формування освітянина здатного до самоосвіти, самовдосконалення, самореалізації в професійній діяльності, який зможе організовувати та проводити науково-педагогічні дослідження, з метою впровадження в практику своєї діяльності нових методик, які буть спрямовані на підвищення якості освітньої діяльності та освітнього середовища в системі дошкільної освіти.

Досягненню цього завдання передбачено змістом стандарту вищої освіти за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» підготовки здобувачів магістерського рівня вищої освіти, де 20 % обсягу освітньо-професійної програми має бути спрямовано на науково-дослідницьку роботу. Тож, освітньо-професійні програми спеціальності 012 «Дошкільна освіта» передбачають виконання та захист кваліфікаційної роботи магістра. Щоб написання наукової роботи було актуальним та якісним в навчальний план вводять навчальні дисципліни, які допомагають сформувати наукове мислення, вміння логічно викладати матеріал дослідження, добирати методики та технології проведення педагогічного експерименту, формулювати висновки та рекомендації, оформлювати наукову працю відповідно вимог тощо.

У статті описано зміст та структуру навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті», яка є обов'язковим компонентом освітньої (освітньо-професійної) програми «Дошкільна освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 «Дошкільна освіта». Розкрито значення цього освітнього компоненту в освітньо- професійній програмі підготовки магістрів з дошкільної освіти. Вивчення навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті» передує написанню магістерської роботи.

Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у здобувачів системи знань і уявлень щодо сучасних методологічних підходів до науково- педагогічних досліджень; розуміння методології наукових досліджень як інтегративної, багаторівневої міждисциплінарної методології; сприяння професійно-особистісному росту й формуванню системного мислення майбутніх педагогів.

У публікації описано організацію та проведення практичних завдань навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті», в яких участь здобувачів була активною, завдання, які викликали інтерес та зацікавлені; де магістранти змогли прояви свої дослідницькі та пошукові уміння, логічно вибудовувати подачу матеріалу; ознайомилися із сучасними методологічними підходами для наукового дослідження; ознайомилися з нормативними документами, які регулюють питання академічної доброчесності та видів порушень як на рівні закладу освіти, так і на рівні держави тощо.

Опрацювання відповідного теоретичного матеріалу та виконання практичних завдань, завдань самостійної роботи формує у здобувачі компетентності, які проявляються у процесі безпосереднього написання кваліфікаційної роботи. До них можна віднести: здатність визначити сучасну актуальну проблему дошкільної освіти для свого педагогічного дослідження, сформулювати категоріальний апарат наукового дослідження, дібрати наукову літератури для аналізу, розробити та впровадити методику формувального експерименту, провести кількісний та якісний аналіз отриманих результатів, оформити дослідження відповідно вимог тощо.

Ключові слова: магістр, дошкільна освіта, науково-педагогічне дослідження, категоріальний апарат, методологічні підходи, кваліфікаційна робота, педагогічний експеримент, методи наукового дослідження, освітня програма.

Abstract

Shulha Tetiana Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Preschool Education, Head of the Postgraduate Studies, State Higher Education Institution “Donbas State Pedagogical University”, Sloviansk,

PREPARATION OF MASTERS OF “PRESCHOOL EDUCATION” FOR SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL RESEARCH

One of the tasks of professional training of modern specialists in preschool education can be determined by the formation of an educator capable of self-education, self-improvement, self-realization in the professional activity, who can organize and conduct scientific and pedagogical research in order to introduce new methods into the practice of his activity, which will be aimed at improving the quality of educational activity and the educational environment in the preschool education system.

The achievement of this task is provided for by the content of the standard of higher education in the specialty 012 “Preschool Education” for the preparation of applicants for the master's level of higher education, where 20% of the volume of the educational and professional program should be directed to the research work. Therefore, educational and professional programs of the specialty 012 “Preschool education” provide for the implementation and protection of the master's qualification work. In order for the writing of scientific work to be relevant and of high quality, educational disciplines are introduced into the curriculum, which help to form scientific thinking, the ability to logically teach the material of research, select methods and technologies for conducting a pedagogical experiment, formulate conclusions and recommendations, draw up scientific work in accordance with the requirements, etc.

The article describes the content and structure of the academic discipline “Methodology of scientific research in preschool education”, which is a mandatory component of the educational (educational and professional) program “Preschool education” of the second (master's) level of higher education of the specialty 012 “Preschool education”. The importance of this educational component in the educational and professional program for the preparation of masters in preschool education is revealed. The study of the discipline “Methodology of scientific research in preschool education” precedes the writing of the master's work.

The purpose of studying the academic discipline is the formation of a system of knowledge and ideas among students regarding modern methodological approaches to scientific and pedagogical research; understanding the methodology of scientific research as an integrative, multi-level interdisciplinary methodology; promotion of professional and personal growth and formation of systemic thinking of future teachers.

The article describes the organisation and conducting of practical tasks of the academic discipline “Methodology of scientific research in preschool education”, in which the participation of students was active, tasks that aroused their interest; where masters were able to show their research and search skills, skills to logically build the presentation of the material; masters got acquainted with modern methodological approaches for scientific research; they got acquainted with the normative documents regulating the issues of academic integrity and types of violations both at the level of the educational institution and at the level of the state, etc.

The processing of the relevant theoretical material, the performance of practical tasks and tasks of independent work forms competencies among students, which occur in the process of writing the qualification work. These include the ability to determine the current actual problem of preschool education for their pedagogical research, to formulate a categorical apparatus of scientific research, to select scientific literature for analysis, to develop and implement a method for a formative experiment, to conduct a quantitative and qualitative analysis of the results obtained, to arrange research according to the requirements, etc.

Keywords: master, preschool education, scientific and pedagogical research, categorical apparatus, methodological approaches, qualification work, pedagogical experiment, methods of scientific research, educational program.

Постановка проблеми

Реформування системи освіти в цілому, та ланки дошкільної освіти, зокрема, актуалізує нові завдання та вимоги до організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти та до професійно- особистісних вмінь та якостей вихователів. Сучасні фахівці дошкільної освіти мають вміти не лише розуміти вікові та індивідуальні особливості дітей дошкільного, а також застосовувати цю інформацію в побудові освітнього процесу та виконання його основних завдань. Окрім цього, майбутні вихователі мають вміти виявляти та відтворювати в своїй практичній діяльності передовий педагогічний досвід та результати сучасних наукових розробок, з метою підвищення якості освітньої діяльності та освітнього середовища в системі дошкільної; аналізувати й порівнювати результати педагогічного впливу на індивідуальний розвиток дитини дошкільного віку в різних видах діяльності, щоб мати змогу вдосконали освітній вплив на формування особистості кожного вихованця; обирати та застосовувати відповідні технології та методики для організації науково-методичної та інноваційної діяльність в системі дошкільної освіти тощо.

Формування таких компетентностей та вмінь можливо у процесі залучення магістрантів дошкільної освіти до науково-дослідної діяльності. Звісно, у процесі наукового пошуку, визначення актуальної педагогічної проблеми, завдань наукового дослідження, організації та проведення педагогічного експерименту, у здобувачів можуть виникати певні труднощі. Тож, вбачаємо необхідність цілеспрямованої професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до проведення науково-дослідної роботи, підвищення ефективності наукового пошуку здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему професійно- педагогічної підготовки фахівців дошкільної освіти, теоретичні та методичні засади цього процесу розкрито в працях І. Беха, Г. Бєлєнької, О. Богініч, А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Зданевич, Н. Кічук, І. Кондратець, О. Кононко, К. Крутій, С. Курінної, Н. Лисенко, Т. Науменко, Т. Поніманської, М. Роганової, Т. Степанової, Т. Танько та ін. Вивченню проблеми науково-дослідної роботи у процесі професійної підготовки здобувачів у закладах вищої освіти приділено увагу в наукових доробках С. Гончаренка, О. Дубасенюка, М. Євтуха, С. Золотухіної, І. Зязюна, Г. Кловак, О. Пєхоти, І. Підласого, С. Сисоєвої, В. Сипченка, В. Шейко та інші. Сучасні науковці, які вивчають проблему професійної підготовки майбутніх вихователів Г. Бєлєнька, А. Богуш, О. Гнізділової, Ю. Лимар, Н. Пихтіна, М. Роганова, Н. Рогальська, Г. Цвєткова та інші у своїх наукових працях також висвітлюють питання організації та проведення досліджень у галузі дошкільної освіти. освітній дошкільний професійний мислення

Вивчення наукової літератури свідчить про те, що все ж таки недостатньо уваги приділяється особливостям підготовки майбутніх бакалаврів та магістрів дошкільної освіти до науково-дослідної діяльності, підвищенню рівня організації та проведення наукових досліджень сучасних проблем виховання дітей дошкільного віку.

Мета статті - ознайомити зі змістом, основним завдання та методикою підготовки майбутніх магістрів з дошкільної освіти до організації та проведення власного науково-педагогічного дослідження на прикладі навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті».

Виклад основного матеріалу

Заклади вищої освіти, які здійснюють підготовку здобувачів зі спеціальності «Дошкільна освіта» спираючись на ЗУ «Про освіту», «Про вищу освіту», Національну рамку кваліфікацій, Базовий компонент дошкільної освіти в Україні та ряд інших нормативно- правових документів, розробляють відповідні освітні (освітньо-професійні) програми та навчальні плани для підготовки фахівців дошкільної освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої. Зокрема, процес розробки освітніх (освітньо-професійних) програм регулюється стандартами вищої освіти зі спеціальності «012 Дошкільна освіта» затвердженими МОН [1]. Де велику увагу приділяють науково- дослідницькій роботі, яка передбачає написання курсових робіт на бакалавріаті та захист кваліфікаційних робіт в магістратурі, що може доповнюватися написанням тез та наукових статей.

Звісно, під час виконання науково-дослідної роботи та написання власного науково-педагогічного дослідження здобувачі як бакалаврського, так і магістерського рівнів вищої освіти стикаються з рядом труднощів та припускаються помилок, до яких можна віднести: добір відповідної науково- педагогічної літератури, формулювання категоріального апарату дослідження, вибір ефективних методів дослідження, побудова плану дослідження, організація констатувального етапу дослідження, розробка методики формувального експерименту, аналіз та описання результатів дослідження тощо.

Для того, щоб здобувачі освіти мали можливість проводити якісні та результативні дослідження в умовах закладу освіти виділяють два основні напрями науково-дослідної діяльність залежно від змісту і характеру проведення: 1) науково-дослідна робота студентів, що передбачена навчальними планами й освітньо-професійними програмами (далі - ОПП) та є обов'язковою; 2) науково-дослідна робота студентів, яка проводиться в позааудиторний час і доповнює освітній процес. Також, деякі дослідники виокремлюють третій напрям або вид науково-дослідної роботи, як-от дослідження студентів, які проводяться в позааудиторний час разом із науковцями університету, а також до окремого напряму варто віднести науково-організаційні заходи (конференції, конкурси, олімпіади, науково- дослідницьку роботу або діяльність здобувачів у гуртках, проблемних групах, лабораторіях тощо) [2].

Вважаємо доцільним розглянути саме перший напрям науково-дослідної роботи та освітні компоненти, які сприяють формуванню компетентностей та дослідницьких умінь, що необхідні для виконанням самостійної, цікавої, логічно побудованої кваліфікаційної роботи.

Враховуючи необхідність підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до якісної та результативної науково-дослідної роботи як на першому (бакалаврському), так і на другому (магістерському) рівні вищої освіти вводять відповідні освітні компоненти в освітніх програмах та навчальних планах. Це є обов'язковим освітніми компоненти: на бакалавріаті - «Основи наукових досліджень», в магістратурі - «Методологія наукових досліджень»; інколи назви цих навчальних дисциплін в різних закладах освіти може різнитися ((«Основи науково-дослідної роботи», «Методика та організація наукових досліджень», «Методологія та організація наукових досліджень» тощо), але основний зміст залишається спільним. Де загальною метою є формування у здобувачів вищої освіти системи знань і уявлень щодо сучасних науково-педагогічних досліджень, методики їх проведення; збирати, аналізувати, систематизувати науковий матеріал; використовувати сучасні технології в освітньому процесі тощо.

Освітньо-професійною програмою «Дошкільна освіта» другого (магістерського) рівня спеціальності 012 Дошкільна освіта у Донбаському державному педагогічному університеті передбачено вивчення освітнього компоненту професійної підготовки «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті» [3]. Вивчення цього обов'язкового освітнього компоненту передбачено у 1 навчальному семестрі першого року підготовки в магістратурі та передує основному періоду написання кваліфікаційної роботи. На вивчення навчальної дисципліни виділено 4 кредити / 120 годин. Робочою програмою навчальної дисципліни для здобувачів денної форми навчання передбачено 20 лекційних годин, 20 годин практичних, 80 годин самостійної роботи магістрантів. Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у здобувачів системи знань і уявлень щодо сучасних методологічних підходів до науково-педагогічних досліджень; розуміння методології наукових досліджень як інтегративної, багаторівневої міждисциплінарної методології; сприяння професійно-особистісному росту й формуванню системного мислення майбутніх педагогів.

Силабус та робоча програма навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті» пропонує магістрантам 10 тем для вивчення. Навчальний матеріал охоплює та розкриває наступні питання: методологія педагогіки та її функції, методологія наукових досліджень та педагогічної діяльності; засоби та етапи наукового дослідження, визначення наукового апарату дослідження, характеристика основних методів дослідження; методика оформлення результатів дослідження, мова та стиль наукової робити.

Окрема увага приділяється вивченню питання етики дослідника, а також особливостям феномену академічної доброчесності, який є основоположним у написанні якісного та самостійного дослідження. Здобувачі вивчають нормативно-правові документи, які регулюють питання академічної доброчесності, визначають види порушень, а також описують відповідальність, яка покладається на порушників як на університетському, так і на державному рівнях тощо.

Також, при опрацюванні лекційного матеріалу майбутні магістри дошкільної освіти детально вивчали основні методологічні підходи, які використовуються у науково-педагогічних дослідженнях (системний, синергетичний, аксіологічний тощо); взаємозв'язок, роль методологічних підходів у дослідженнях проблем виховання та навчання дітей дошкільного віку.

Програма навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті» побудована таким чином, щоб системне відвідування лекційних занять, підготовка до практичних занять та виконання завдань, опрацювання матеріалу на самостійну роботу сприяли формуванню у майбутніх вихователів відповідних загальних та спеціальних компетентностей, а саме: здатність проводити дослідження на відповідному рівні; здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність грамотно спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово; здатність створювати та впроваджувати в практику наукові розробки, спрямовані на підвищення якості освітньої діяльності та освітнього середовища в системі дошкільної освіти тощо [3]. Програмними результатами навчання за результатами вивчення цього курсу визначено, що майбутні вихователі мають: критично осмислювати концептуальні засади, цілі, завдання, принципи функціонування дошкільної освіти в Україні; аналізувати й порівнювати результати педагогічного впливу на індивідуальний розвиток дитини дошкільного віку в різних видах діяльності; виявляти та відтворювати в практичній діяльності вихователя закладу дошкільної освіти передовий педагогічний досвід та результати сучасних досліджень галузі дошкільної освіти; аналізувати та оцінювати ефективність роботи вихователя у сфері фізичного, інтелек-туального, естетичного, мовленнєвого, морального, еколо-гічного, трудового виховання дітей; розробляти критерії оцінки та самооцінки його діяльності тощо.

Окрім того, для ефективної професійної діяльності майбутньому вихователю посприяють сформовані дослідницькі уміння, які виділені Волинець Ю.: вміння самостійно генерувати ідеї (знаходити відповідний спосіб дій, залучати знання з різних галузей знань); самостійний пошук інформації, якої не вистачає в інформаційному полі і формулювання запитання до експерта для отримання необхідної інформації; висунення власної гіпотези; встановлення причинно-наслідкових зв'язків; ведення дискусії: доступне формулювання власної думки, аргументоване її доведення; відстоювання власної точки зору; бесіда, інтерв'ювання, усне опитування; керування тембром та інтонацією голосу; навички монологічного мовлення; психологічна витримка під час публічного виступу; застосування різних засобів наочності тощо [4].

Формування компетентностей та дослідницьких вмінь відбувається безпосередньо під час практичних занять чи презентації здобувачами завдань до самостійної роботи; практичні заняття є можливістю здобувачів поглибити знання, відпрацювати та продемонструвати набуті вміння та навички.

Для самостійного виконання та презентації на кожному практичному занятті магістрантам дошкільної освіти було запропоновано завдання як індивідуально характеру, так і для виконання в групі. Це були завдання на складення схеми-класифікації сучасних методів наукового дослідження в педагогіці; підготувати та презентувати доповідь на тему «Організація педагогічної наукової діяльності в Україні»; формулювання теми та категоріального апарату магістерського дослідження; аналіз наукової літератури та визначення 12-15 наукових джерел, де проаналізовано проблему, яка обрана для магістерського дослідження; практика оформлення літератури за вимогами ДСТУ 8302:2015 ; добірка прикладів порушення академічної доброчесності в Україні чи закордоном серед наукової спільноти, ознайомлення із заходами академічної відповідальності, які були застосовані до порушника; складання портрету сучасного педагога-дослідника; підготовка пам'ятки «Академічна доброчесність та етика сучасного педагога-науковця»; аналіз авторефератів, анотацій дисертацій з метою з'ясування, які основні методологічні підходи було використано в дослідженні тощо.

Поділимося особливостями організації та виконанням магістрантами дошкільної освіти деяких з перелічених завдань.

Оскільки, при вивченні дисципліни магістранти мають оновити знання за минулі роки, щодо написання наукових досліджень та попрактикуватися у написанні магістерського дослідження, здобувачам було запропоновано декілька завдань, які стосувалися визначення актуальності та категоріального апарату дослідження.

Завдання передбачало співвіднести запропоновані теми дослідження з відповідним науковим апаратом. Здобувачам було запропоновано працювати з дошкою Jamboard, де на кожній зі сторінок було розміщено по кілька тем магістерських чи кандидатських досліджень, а також різні варіації складників наукового апарату. Здобувачам треба було обрати до якої теми підходять та відображають зміст дослідження відповідні об'єкт, предмет, мета та завдання. Під час виконання завдання здобувачам інколи було важко вірно визначитися з формулюванням об'єкта та предмета до запропонованої теми, вони плутали ці поняття між собою. Тож, таке завдання дало змогу попрактикуватися у формулюванні наукового апарату дослідження, що є другим кроком після виникнення ідеї та формулювання теми дослідження.

Також, здобувачам пропонувалося завдання з презентації актуальності та наукового апарату власного дослідження. Якщо до цього практичного заняття у здобувачів вже була можливість попрацювати з науковим керівником, то на занятті презентували ту проблему, з якою буть працювати при написанні кваліфікаційної роботи; якщо ж процес визначення ідеї та теми ще тривав, то магістрантам пропонувався список із 20 науково-педагогічних тем, які стосуються проблем розвитку та виховання дітей дошкільного віку, де варто було обрати одну з тем та сформулювати та презентувати категоріальний апарат вирішення цієї проблеми.

Викладання дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті» відбувається в першому семестрі, і саме в цей період магістранти мають визначитися з науковим керівником кваліфікаційної роботи, сформулювати тему магістерської роботи та оформити пакет супровідних документів. Тож завдання на визначення та формулювання наукового апарату дають можливість сформувати логічність мислення, вміння по-різному формулювати основні поняття дослідження, розглядати проблему з різних боків, шукати ефективні та сучасні шляхи вирішення обраної проблеми.

Завдання аналізу наукової літератури поєднувало в собі кілька етапів. Першою частиною завдання було дібрати 12-15 наукових джерел, де проаналізовано проблему магістерського наукового дослідження (яка вже визначена або сформульована умовно на попередніх заняттях). Другою частиною було - оформити обрані першоджерела за вимогами ДСТУ 8302:2015. Завдяки цьому завданню здобувачі мали змогу перевірити свою здатність аналізувати обрані джерела, узагальнювати отриману інформацію, добирати або виключати літературу, які не відповідає проблематиці наукового пошуку; також вчилися оформлювати майбутній список використаних джерел відповідно до сучасних вимог.

В сучасному освітньому та науковому просторі дуже гостро стоїть питання дотримання принципів академічної доброчесності у процесах наукового пошуку та представлення отриманих результатів молодими науковцями. Не виключенням є відповідні вимоги і до написання кваліфікаційних робіт здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта. Тому питанню дотримання правил етики та вимог академічної доброчесності при написанні наукових робіт було приділено особливу увагу. Щоб детально вивчити це питання майбутнім вихователям було запропоновано завдання: опрацювати нормативно-правові документи, які регулюють питання етики та академічної доброчесності наукових досліджень; розробити та презентувати пам'ятку «Академічна доброчесність та етика сучасного педагога-науковця». Одним із цікавих завдань було пошук прикладів порушення академічної доброчесності в Україні чи закордоном серед наукової спільноти, ознайомлення із заходами академічної відповідальності, які були застосовані до порушника. Виконуючи це завдання здобувачі знайшли актуальні та сучасні приклади порушень серед вітчизняних та зарубіжних науковців, ознайомили з досвідом відповідальності за порушення тощо. На таких прикладах здобувачі можна переконатися, що система покарання за порушення якось з видів академічної доброчесності працює. І на скільки важливим є дотримуватися правил етики у процесі написання власного наукового дослідження.

Виконуючи завдання та складаючи портрет сучасного педагога- дослідника, майбутні фахівці дошкільної освіти мали змогу описати якими компетентностями має володіти сучасний науковець, що має знати та вміти, якими принципами керуватися при побудові дослідження, які якості є першо- початковими та необхідними для виконання наукового дослідження, яких цінностей дотримуватися та пропагувати, як має комунікувати з науковою спільнотою чи особами, яких обрано для проведення експерименту тощо.

Вивчення навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті» завершується складанням заліку, який включає виконання тестового опитування на платформі Moodle та співбесіди за заздалегідь окресленими питаннями. Протягом семестру також проводився усний та письмовий (індивідуальний, фронтальний) контроль, тестування тощо з метою визначення рівня оволодіння матеріалом та корегуванням його подання здобувачам-магістрантам спеціальності 012 Дошкільна освіта.

Аналіз педагогічного досвіду дозволяє зазначити, що при будь-якому рівні підготовки майбутніх вихователів до проведення та написання науково- педагогічного дослідження все ж таки виникають труднощі, але вже безпосередньо в процесі написання кваліфікаційної роботи.

Висновки

Підсумовуючи, варто зазначити, що вивчення майбутніми фахівцями дошкільної освіти навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень в дошкільній освіті» підвищує рівень сформованості компетентностей для проведення педагогічного наукового дослідження на відповідному рівні; здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; вміння формулювати категоріальний апарат відповідно теми дослідження. Здобувачі знають яких принципів академічної доброчесності в процесі написання наукових робіт різного рівня варто дотримуватися; вміють створювати та впроваджувати в практику наукові розробки, спрямовані на підвищення якості освітньої діяльності та освітнього середовища в системі дошкільної освіти тощо. Ця дисципліна є основою та підготовкою магістрантів спеціальності «Дошкільна освіта» до самостійного написання актуальної, якісної та ґрунтовної кваліфікаційної роботи та її захисту в період атестації.

Перспективами подальших наукових розвідок може стати цілеспрямоване формування науково-дослідницьких умінь у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта; розробка відповідної комплексної технології, яка зможе підвищити рівень готовності майбутніх вихователів до організації власного науково-педагогічного дослідження, що буде простежуватися в усіх освітніх компонентах як обов'язкових, так і вибіркових, які вивчаються майбутніми магістрами дошкільної освіти.

Література

1. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Затв. Наказом МОН України № 572 від 29.04.2020 р.

2. Зубцова Ю. Є. Підготовка майбутніх вихователів дітей дошкільного віку до науково-дослідної діяльності. Інноваційна педагогіка. Випуск 37, 2021. С. 217-231.

3. Освітня (освітньо-професійна) програма «Дошкільна освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти. ДДПУ, Слов'янськ/Дніпро. 2023.

4. Волинець Ю. О. Формування дослідницьких умінь у студентів - майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2012. Вип. 15. С. 193-200.

References

1. Standard vyshchoi osvity za spetsialnistiu 012 Doshkilna osvita dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity. Zatv. Nakazom MON Ukrainy № 572 vid 29.04.2020 [Standard of higher education in specialty 012 "Preschool education" for the second (master's) level of higher education. Approval By Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine No. 572 of April 29, 2020] (2020).

2. Zubtsova, Yu. Ye. (2021). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv ditei doshkilnoho viku do naukovo-doslidnoi diialnosti [Preparation of future educators of preschool children for scientific and research activities]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 37, 217-231 [in Ukrainian].

3. Osvitnia (osvitno-profesiina) prohrama “Doshkilna osvita” druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity [Educational (educational and professional) program "Preschool education" of the second (master's) level of higher education] (2023).

4. Volynets, Yu. O. (2012). Formuvannia doslidnytskykh vmin u studentiv - maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh navchalnykh zakladiv [Formation of research skills in students - future teachers of preschool educational institutions]. Aktualni problem sotsiolohii, psyholohii, pedahohiky - Actual problems of sociology, psychology, pedagogy, 15, 193-200 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru